Пошук по сайту


Тема 7. Держава та право феодальної Росії (XIV-XVIII ст.ст.) - 1. Предмет, метод, система історії держави І права...

1. Предмет, метод, система історії держави І права зарубіжних країн та її місце в системі юридичних наук

Сторінка2/10
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 7. Держава та право феодальної Росії (XIV-XVIII ст.ст.)

Утворення Російської централізованої держави. Особливості державних органів управління. Станово-представницька монархія в Росії (XVI – 1 пол. XVII ст.ст.). Виникнення земських соборів. Боярська Дума. Розвиток російського феодального права. Соборне Укладення 1649 р. Система злочину за Укладом. Ознаки системи покарання. Держава та право Російської імперії періоду абсолютизму. Еволюція наказової системи. Законодавство Петра I.

Тема 8. Держава та право в країнах арабського Сходу доби середньовіччя

Особливості розвитку держави та права в країнах Сходу. Арабський халіфат. Середньовічні держави Китаю, Японії, Індії. Джерела мусульманського права. Коран. Сунна. Фетва. Право власності. Зобов'язальні відносини. Особливості сімейного і спадкового права. Злочини та покарання. Феодальне право Китаю та Японії. Відмінності середньовічних держав Сходу (Китай, Японія, Індія) від країн Західної Європи..
Змістовий модуль 2. Держава і право зарубіжних країн

в Новий час і в новітній період
Тема 9.  Розвиток держави та права Англії в Новий час (середина XVII-XIX ст.ст.). Хабеас корпус акт. Білль про права

Передумови революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р. Основні етапи й особливості Англійської революції. Утворення держави в Англії. «Довгий парламент». Громадянська війна. Страта короля та проголошення республіки. Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. Реставрація Стюартів. Оформлення конституційної монархії. Торі і віги. Наbеаs соrрus act 1679 р. Переворот 1688 р. Білль про права 1689 року. Акт про престолонаслідування 1701 р. Висунення парламенту. Виникнення кабінету міністрів. Державний лад Англії і його розвиток у XVII – XVIII ст.ст. Виборчі реформи 1832  і 1867 років. Консерватори і ліберали. Ослаблення королівської влади. Посилення урядової влади. Органи центрального і місцевого управління у першій половині XIX ст. Утворення колоніальної імперії. Управління колоніями. «Акт про дійсність колоніальних законів» 1865 р. Виникнення домініонів. Зміна в державному ладі Англії. Виборча реформа 1884-1885 рр. Акт про парламент 1911 р. Акт про захист держави 1914 р. Судова реформа 1875 р.

Тема 10.  Утворення та конституційний розвиток США (ХVIII-ХIХ ст.ст.)

Організація управління в північноамериканських колоніях Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. Створення конфедерації і «Статті конфедерації» 1781 р. Причини переходу від конфедерації до федерації. Конструкція США 1787 р. Білль про права 1791 р. Закон про судовий устрій 1789 р. «Конституційні нагляд» Верховного суду США. Територіальне розширення США. Боротьба між плантаторами-рабовласниками Півдня і промисловцями Півночі за владу. Громадянська війна 1861-1864 рр. «Реконструкція» Півдня. Конституційний розвиток США після громадянської війни. Верховний суд США у боротьбі проти державного втручання в економічні та соціальні відносини. Виникнення й оформлення двопартійної системи. Зміцнення федерації.

Тема 11. Розвиток держави та права Франції в Новий час. Кодекс Наполеона

Революція 1789-1794 рр. у Франції. Основні етапи революції. Засновницькі збори. Закони про «знищення феодального режиму» 4-11 серпня. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Конституція 1791 р. Ліквідація монархії та проголошення республіки. Диктатура якобінців. Декларація прав людини та громадянина і Конституція 1793  р. Революційні комітети. Переворот 9-го термідора. Реорганізація уряду. Конституція 1795 р. Директорія. Державний переворот 1799 р. (Наполеона Бонапарта). Конституція 1799 р. Органічні сенатус-консульти 1802  і 1804 рр. Армія і поліція періоду імперії. Падіння імперії Наполеона Бонапарта. Реставрація монархії Бурбонів. Хартія 1814 р. Хартія 1830 р. Революція 1848 р. та проголошення республіки. Конституція 1848 р. Державний переворот Луї Бонапарта 1851 р. Конституція 1852 р. Державний лад Другої імперії. Політичний режим Другої імперії. Франко-прусська війна та падіння імперії. Рецепція Римського права за Кодексом Наполеона 1804 р. Вплив Декларації прав людини та громадянина 1789 р. на міжнародні договори з прав людини.

Тема 12. Розвиток держави та права Німеччини в Новий час. Конституція 1871 р.

Німеччина після Віденського конгресу. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав. Прусська монархія, її сутність і особливості. Конституція 1850 р. Гегемонія Пруссії в Німецькому союзі. Конституція союзу 1867 р. Утворення Німецької імперії. Політичні партії. Утворення соціал-демократичної партії. «Прусський шлях розвитку» в сільському господарстві. Конституція німецької імперії 1871 р. Імператор. Канцлер. Бундесрат. Рейхстаг. Гегемонія Пруссії. Уявний федералізм. Армія. Поліція. Судова система. Утворення колоніальної імперії. Управління колоніями. Відмінності «Прусського шляху розвитку» в сільському господарстві від інших країн Західної Європи.

Тема 13. Розвиток держави та права Японії в Новий час. Реформи Міцухіто

Революція 1868 р. в Японії. Реформи 70-80-х рр. Зміни у політичній системі Японії.

Конституція 1889 р. Державний лад Японії. Імператор. Уряд. Державна рада. Парламент. Армія. Поліція. Судова система. Місцеве управління.

Відмінності політичної правової системи Японії від країн Західної Європи. Реформи Міцухіто.

Тема 14. Держава та право Росії XIX – поч. XX ст.

Розвиток державної системи в I пол. XIX в. Реорганізація вищого державного управління. Урядовий конституціоналізм. Діяльність М. Сперанського. Зміни в правовому положенні церкви. Зміни в церковнім праві. Кодифікування російського права у I половині XIX ст. Новий Уклад. Звід законів. Державно-політична криза 1850 р. Селянська реформа 1861 р. Судова реформа. Становий лад I половини XX ст. Правова консолідація дворянства. Міське населення. Правові категорії селянства. Жалувані грамоти дворянству та містам 1785 р. Правовий статус станів. Оформлення конституційної монархії в Росії. Розвиток права на поч. XX ст. Установи кодифікувань і їхня діяльність. Робота над Цивільним укладенням.

Тема 15. Держава та право США в новітній період. «Новий курс» Рузвельта

Розвиток державно-монополістичного капіталізму в США. «Новий курс» Ф. Рузвельта. Державне регулювання економіки після відміни «нового курсу».

Зміни у виборчому праві. XX, XXIV і XXVI поправки до конституції. Закон про виборчі права 1965 р. Боротьба негрів (і кольорових) проти сегрегації. «Вирівнювання» формального, юридичного положення негрів. Перерозподіл виборчих округів.

Посилення президентської влади. Зростання апарату з регулювання економіки.

Тема 16. Держава та право Великобританії в новітній період

Розвиток державно-монополістичного капіталізму. Часткова націоналізація промисловості та банків після другої світової війни. Зміни у виборчому праві. Виборчі закони 1918, 1928, 1949 і 1969 рр. Посилення централізації державної влади та зростання контролю центральної влади над місцевим управлінням. Криза Британської колоніальної імперії після першої світової війни. Вестмінстерський статут 1931 р. Крах Британської колоніальної імперії після другої світової війни. Співдружність націй.

Тема 17. Держава та право Франції в новітній період

Третя республіка між двома світовими війнами. Багатопартійна система. Зміни в державному ладі та політичному режимі. Боротьба демократичних сил проти фашизму. Зміни у виборчому праві. Виборчі закони 1919, 1927 рр. Франція в другій світовій війні. «Режим Віші». Виникнення Четвертої Республіки. Політичні партії. Засновницькі збори 1945  і 1946  рр. Конституція 1946 р. і її загальна характеристика. Державний лад Франції за конституцією 1946 р. Політичний режим у Франції у період 1946-1958  рр. Військовий переворот в Алжирі в 1958 р. і основні риси Конституції. Президентські та парламентські вибори 1981 р. Економічні та політичні реформи.

Тема 18. Держава та право Німеччини в новітній період

Листопадова революція 1918 р. Баварська радянська республіка. Веймарська конституція 1919 р. і її загальна характеристика. Версальський мирний договір. Державний лад Веймарської республіки. Світова економічна криза і його прояв в Германії Встановлення фашистської диктатури. Фашистський політичний режим. Ліквідація конституційних прав і свобод. Лейпцігський процес. Механізм фашистської диктатури. Ліквідація державних правових установ Веймарської республіки. Одержавлення фашистської партії. Всевладдя Гітлера. Ліквідація автономії земель і місцевого самоврядування. Агресивна зовнішня політика німецького фашизму. Крах фашистської Німеччини.

Тема 19. Виникнення та розвиток незалежних держав в Центральній і Східній Європі

Виникнення національних держав в Угорщині, Польщі. Чехословаччини та Югославії. Розпад Австро-угорської монархії.

Угорська Радянська Республіка. Соціально-економічні та політичні перетворення. Конституція Угорської Радянської Республіки. Поразка Угорської Радянської Республіки. Встановлення фашистської диктатури.

Конституції Чехословаччини та Польщі.

Встановлення авторитарних режимів в Польщі, Болгарії та Румунії. Переворот 6 січня 1929 р. і встановлення військово-монархічної диктатури в Югославії.
Конспект лекцій
Змістовий модуль 1. Держава і право зарубіжних країн

в стародавні часи та в добу середньовіччя
Тема 1. Предмет, метод, система історії держави і права

зарубіжних країн та її місце в системі юридичних наук
Історія держави і права зарубіжних країн – це історико-правова наука, що знаходиться на межі між суспільно-політичними та правовими дисциплінами, синтезуючи та поєднуючи їх. Тому вона включена до числа основних курсів, які викладаються у перших модулях юридичних навчальних закладів.

Місце історії держави і права в системі юридичних дисциплін визначають реалії об'єкта дослідження. Насамперед вона вивчає багате розмаїття першопричин утворення і розвитку держави і права в людському суспільстві. В умовах розкладу первіснообщинного ладу умови життя суспільства і суспільні відносини ускладнилися і стали набувати антагоністичних форм. Виникла загроза його послаблення, розпаду або навіть загибелі. Це послужило чи не основною причиною утворення особливої регулюючої сили, котра б стояла над суспільством, забезпечувала його життєздатність і цілісність. Цей тривалий і складний процес, прискорений іноді внутрішньою соціальною напругою чи вторгненням племен-завойовників, поступово набував яскраво окресленого політичного характеру. Із поглибленням соціального розшарування механізм державної машини прибирався до рук майновою верхівкою, яка поступово ставала владною силою, підпорядковуючи державу своїм інтересам.

Надалі необхідність держави і права обумовлювалася причинами різноманітного, в першу чергу загальнонаціо­нального, характеру. Вона стає необхідним атрибутом сус­пільства, набуваючи, в той же час, певної міри відносної самостійності, її функціонування здебільшого підпорядко­вується внутрішнім закономірностям розвитку. При цьо­му важливо те, якою є держава – авторитарною чи демо­кратичною, які соціальні прошарки, групи, класи чи кла­ни контролюють її механізм, гальмуючи чи прискорюючи суспільний прогрес.

Звичайно, кожна країна робить свій вибір, має своє по­єднання передумов історичного розвитку і їх реалізацію. Вона формує неповторний, індивідуальний образ націо­нальної державності. Загальні закономірності розвитку права і держави в кожній країні проявляються зі своїми особливостями. Національна державно-правова історія виявлялася багатшою порівняно із загальною теорією дер­жави і права. Історія держави і права наповнює теорію кон­кретно-історичним змістом і є її певною емпіричною базою. У цьому – її взаємозв'язок із навчальною дисципліною «Те­орія держави і права».

У постійному взаємозв'язку знаходиться історія держа­ви і права з історією політичних і правових вчень. Остан­ня вивчає виникнення, розвиток, соціальну ефективність державних і правових вчень в їх історичній конкретиці і хронологічній послідовності. Значення цієї проблематики щодо вивчення державно-правової історії визначається на­самперед тим, що люди, котрі творять історію, здійснюють реформи і перебудову суспільства, керуються, в першу чер­гу, певними прийнятними їм ідеями, теоріями, вченнями. Саме через них вони намагаються втілити свої політичні ідеали чи правові форми (наприклад, ідеали і політичні задумки французьких просвітителів XVIII ст. стали державно-правовою платформою діячів Великої Французької бур­жуазної революції).

Історія держави і права зарубіжних країн має тісний зв'язок і з історією держави і права України. Обидві на­вчальні дисципліни багато в чому вирішують спільні зав­дання, що стоять перед історико-юридичною наукою, але розрізняються за предметом.

Таким чином, історія держави і права зарубіжних країн, разом з близькими до неї дисциплінами, утворюють групу теоретико-історичних наук, які мають теоретико-пізнавальну платформу галузевих юридичних наук.

Предметом історії держави і права зарубіжних країн є загальні та специфічні процеси і закономірності виникнення, розвитку, занепаду або загибелі різних типів держави і права у конкретно-історичних умовах. Специфікою пред­мета історії держави і права як навчальної дисципліни є те, що вона вивчає не всі держави світу та їхнє право, а лише ті з них, котрі виявили найпомітніший вплив на держав­но-правовий розвиток світової цивілізації.

Якщо поставити за мету дати відповідь на запитання, для чого вивчається курс історії держави і права студента­ми вищих навчальних закладів, то можна сказати:

а) для формування загальноюридичної, правової куль­тури майбутніх спеціалістів;

б) для підготовки їх до засвоєння галузевих юридичних дисциплін;

в) ця наука дає можливість знати минуле людства і на цій основі глибше зрозуміти державно-правові реалії сучас­ності, прогнозувати подальший розвиток держави і права у світі.

Історія держави і права зарубіжних країн як наука і на­вчальна дисципліна має теж свою історію. Як самостійна галузь наукового знання вона бере свій початок з кінця XVIII–початку XIX ст. її основоположниками з повним правом вважаються:

  • історична школа права у Німеччині (Ф. Савіньї, Г. Пухта);

  • соціологічна школа права (О. Холмс);

  • позитивістська школа права (О. Конт, Е. Тюрінг, Г. Спенсер).

У першій третині XX ст. вченими був узагальнений ве­личезний фактичний матеріал, видані фундаментальні праці німецьких, американських вчених; дисципліна стала пред­метом уваги в навчальних програмах навчальних закладів.

Вивчення історії держави і права зводиться не лише до збирання та описування фактів, подій, явищ минулого, а головним чином до їх теоретичного осмислення. А це ви­магає відповідного інструментарію, тобто застосування методів і способів дослідження. Методами називають сукупність способів пізнання і прийомів дослідження, які використовуються для одержання відносно об'єктивних, істинних, доказово обґрунтованих знань з історії держа­ви і права.

Методологія навчальної дисципліни поєднує в собі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. При їхньому аналізі слід мати на увазі, що як суспільна наука історія держави та права описує, досліджує та осмислює історичний процес розвитку права та інститутів держави відповідно до загальних методологічних правил, їх сутність обумовлена загальнофілософським підходом науки до пізнання та пояснення різноманітних явищ суспільно-політичного життя. Виходячи з цього, одним із провідних ме­тодів дослідження історико-правових явищ минулого є історичний метод. Історичний погляд на політико-правові явища полягає у тому, що всі вони оцінюються з погляду конкретного історичного часу, впродовж якого вони вини­кали, розвивалися, занепадали або зникали зовсім, набу­вали лише їм притаманних вигляду і форми.

При здійсненні аналізу історико-правових явищ широ­ко застосовуються хронологічний, ретроспективний, по­рівняльно-історичний, статистичний, метод періодизації та інші методи дослідження.

Сутність хронологічного методу полягає у тому, що події державно-правового розвитку тієї чи іншої країни розгля­даються у чіткій хронологічній послідовності. Особливо ефективним він є при складанні історичних хронік, хроно­логічних таблиць, коли реконструюються події, пов'язані між собою певним відтинком часу. Різновидом хронологі­чного методу є проблемно-хронологічний, який передбачає розчленування теми на декілька вужчих проблем, кожна з яких розглядається у хронологічній послідовності.
Питання для самоконтролю
1. Що вивчає історія держави і права зарубіжних країн?

2. Історія держави і права – це юридична чи історична наука?

3. Що поєднує історію держави і права з теорією держави і права?

4. Як взаємодіє історія держави і права зарубіжних країн з історією держави і права України?

5. Для чого вивчається названа навчальна дисципліна студен­тами юридичних навчальних закладів?

6. Яка методологія навчального курсу?
Питання для самостійного вивчення
1. Дайте періодизацію історії держави і права зарубіжних країн, звернувши увагу на різні підходи вчених до цієї проблеми.

2. Які джерела покладені в основу вивчення навчальної дисципліни?
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Закон України «Про судоустрій І статус суддів»
Семінар Поняття, предмет І метод господарського процесуального права. Система судів

Програма для підготовки та складання кандидатського іспиту зі спеціальності...
Е. О. Дідоренка, кандидат юридичних наук, доцент; Бондар В. С., начальник ад’юнктури лдувс ім. Е. О. Дідоренка, кандидат юридичних...

План Вступ Поняття нотаріального процесуального права та його місце...
Поняття нотаріального процесуального права та його місце в системі права України. Нотаріальний процес І його стадії

С ерія: Економічні науки Випуск 40. Частина ІІ
У статті досліджено досвід зарубіжних країн щодо забезпечення інноваційного розвитку держави. Проаналізовано методи та інструменти...

Програма для підготовки та складання кандидатського іспиту зі спеціальності
Данилевський А. О. – заступник начальника кафедри кримінального права, кандидат юридичних наук

Програма для підготовки та складання вступного іспиту в ад’юнктуру...
Несвіт Є. О., доцент кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності лдувс ім. Е. О. Дідоренка, кандидат юридичних...

Банківське право україни
Рецензенти: В. Ф. Погорічко, докт юрнд наук, проф., член-кор. Апрн україни (Інститут держави І права нан україни ім. В. М. Корецького);...

«Цивільне право України»
Цивільне право – це система правових норм, які регулюють майнові відносини щодо володіння, користування І розпорядження матеріальними...

Методичні рекомендації до навчальної дисципліни «основи цивільного права країн єс»
Методичні рекомендації до навчальної дисципліни «Основи циві- льного права країн єс» для студентів за напрямом підготовки

1. Предмет, система та джерела конституційно процесуального права України
Бисага Ю. М., Гомонай В. В., Чечерський В. І. Конституційно-процесуальне право України. Ужгород : Ліра, 2008



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка