Пошук по сайту


Методичні рекомендації щодо ведення та перевірки зошитів із світової літератури Нагадуємо, що ведення й перевірка зошитів із світової літератури регламентується листом Міністерства освіти І науки України від 28.

Методичні рекомендації щодо ведення та перевірки зошитів із світової літератури Нагадуємо, що ведення й перевірка зошитів із світової літератури регламентується листом Міністерства освіти І науки України від 28.

Сторінка1/3
  1   2   3




Мандровний О.М., методист міського методичного центру відділу освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради
Інформаційно-методичні матеріали

щодо викладання світової літератури
Методичні рекомендації щодо ведення та перевірки зошитів із світової літератури

Нагадуємо, що ведення й перевірка зошитів із світової літератури регламентується листом Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 року № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах».

Відповідно до цього листа основними видами класних і домашніх письмових робіт із світової літератури є:

• відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

• написання навчальних класних і домашніх творів;

• виконання самостійних робіт;

• складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

Кількість робочих зошитів із світової літератури – по одному в кожному класі.

Для контрольних робіт із світової літератури в усіх класах використовують по одному зошиту.

Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом).

Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього поточного навчального року.

Порядок перевірки письмових робіт

Зошити для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі.

Оцінку за ведення зошитів із світової літератури виставляють щомісяця окремою колонкою в журналі.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід ураховувати такі критерії:

• наявність різних видів робіт;

• грамотність (якість виконання робіт);

• охайність;

• уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

“Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяц)” (Лист Міністерства від 22.05.2009 № 1/9-353). Ведення зошитів з літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.

Орфографічний режим

Записи в зошиті учні виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

Дату класної та домашньої роботи із світової літератури у 5-9 класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:
Сьоме лютого

Класна робота
У 10-11 класах у зошитах із світової літератури можливим є й інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад:
07.05.06 Класна робота
У зошитах для контрольних робіт із світової літератури в усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:
Сьоме лютого

Читання мовчки

Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт із світової літератури

учня 5-А класу

Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

Захарченка Сергія
Зошит

для контрольних робіт

із світової літератури

учениці 7-В класу

Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

Усенко Олени
Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором).
Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт

Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

Виявлені помилки позначають так:

• орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (/ – орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою ( ⁄ ) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, указують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки.

• лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (Л – лексична, С – стилістична, З – змістова помилки).
Методичні рекомендації щодо аналізу проведеного уроку

Дані методичні рекомендації пропонуються з урахуванням положень авторської методичної школи професора Л.Ф. Мірошниченко, які обговорювалися протягом багатьох років на засіданнях міського методичного об’єднання вчителів світової літератури

Вчитель повинен вміти проаналізувати наступні елементи власного плану уроку:

1.Тема уроку

2. Епіграф

3. Освітньо-виховна мета уроку

4. Обладнання уроку і ТЗН

5. Тип уроку

6. Ланцюжок навчальних ситуацій (або етапи уроку), план уроку, структурні елементи уроку)

7. Тези або конспект уроку

8. Домашнє завдання

Учитель може користуватися рукописним конспектом уроку (конспект обов’язково має бути в учителя, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст»), або вчитель може користуватися книгою для вчителя, конспекти якої повинні бути творчо опрацьовані.

1. Тема уроку

«Формулювання теми уроку, яка пропонується учням, істотно відрізняється своїм завданням від тем у календарно-тематичному плані та класному журналі. Якщо останні висловлені в науково-діловому стилі, то в поурочному плані й на дошці тема формулюється художньо. Нею розпочинається розмова з учнями й дуже важливо, щоб вони відчули інтерес до почутого.

Учителям інколи складно формулювати теми уроків, це породжує використання відомих стереотипів («Образ Гобсека», «Життєвий шлях В. Гюго», «Огляд роману «Вершник без голови»). Практикується також дослівний запис програмової анотації до теми з додатком тих теоретичних понять, які вивчатимуться на уроці.

Формулюючи тему уроку, вчитель передусім повинен дбати про те, як зосередити увагу учнів на основному, спрямувати їх на глибоке сприйняття матеріалу, зацікавити ним.

Щоб глибоко і всебічно розкрити тему уроку, необхідно привчати учнів до розуміння її змісту, виокремлення визначального слова або словосполучення…

Слід пам’ятати, що формулювання теми не можна зводити до сенсаційного звучання, воно повинно безпосередньо стосуватися фактичного матеріалу. Тому підкреслимо, що робота з темою – одна з навчальних ситуацій уроку. Тема є зразком художнього стилю мовлення. Читаючи або слухаючи її визначення, вдумуючись у значення кожного слова, учні збагачуватимуть своє писемне й усне мовлення. Вони навчаться точно висловлювати власні думки, складати плани до письмових робіт, добирати заголовки до прочитаних розділів книжки, краще розуміти теми й шляхи їх розкриття при написанні творів».

Тема уроку літератури може бути сформульована або в науковому стилі, або в художньому (у вигляді проблеми).

Рекомендується для розвитку логічного та образного мислення сформулювати тему в художньому стилі, а в журналі її викласти в науковому. Зрозуміло, що тема уроку має повністю відповідати змісту уроку. Тема вважається сформульованою неправильно, якщо в її визначенні використані слова чи словосполучення, які не лунали протягом уроку чи навколо змісту яких не планувалось жодного завдання.

Тема має бути оформлена відповідно до мовних норм. Типовими помилками є наступні:

  • Відсутність ініціалів (або імені) перед прізвищем письменника, творчість якого вивчається;

  • Відсутність жанру літературного твору перед її назвою.

2. Епіграф уроку

Епіграф до уроку зазначає ідею уроку, висловлює головну думку уроку. Як правило, епіграфами беруться:

  • цитати з твору, який вивчається на уроці;

  • вислови самого письменника, творчість якого вивчається;

  • вислови його сучасників;

  • вислови всесвітньо відомих діячів мистецтв, філософів, політиків;

  • народні прислів’я та приказки.

Наявність епіграфу бажана, але відсутність його не є помилкою.

Якщо епіграф написаний на дошці, то він має бути використаний підчас уроку. Вважається помилкою, якщо епіграф написаний на дошці, але учитель не звернувся до нього впродовж уроку. Звертання до епіграфу може мати такі форми:

  • Самостійне коментування вчителем змісту епіграфу на будь-якому етапі уроку відповідно до задуму уроку;

  • Випереджальне (на початку уроку) або підсумкове обговорення змісту епіграфу із учнями у вигляді евристичної бесіди.

Як правило, епіграф записується у зошити.

3. Визначається триєдина мета уроку: 1) навчальна; 2) розвивальна;

3) виховна

У визначенні мети уроку допомагає розділ програми «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня»: звідти можна взяти готові визначення мети.

3.1. Навчальна мета уроку

Типова помилка у визначенні цього аспекту – лексична. Часто використовується дієслово «ознайомити». Але «ознайомити» - це лише «назвати і представити когось комусь». Правильним є використання наступних дієслів: пізнати, простежити, розкрити, показати, опанувати, осягнути, збагнути, вчити, підвести до розуміння. Такі дієслова у визначенні навчальної мети вказують, що вчитель звертається не лише до репродуктивного методу навчання, а й до евристичного, проблемного та дослідницького методів.

На уроці навчальна мета уроку обов’язково оголошується учням. Розвивальна та вихована не оголошується.

3.2. Розвивальна мета уроку (аспект розвитку вмінь та навичок)

Розвивальна мета розпочинається з дієслів «розвивати», «формувати (сформувати)», «працювати над розвитком вмінь та навичок». Домінуючою метою для учнів 5 класу є розвиток навичок читання вголос (наприклад, розвивальна мета: «працювати над розвитком навичок читання «ланцюжком» вголос з елементами коментаря», «працювати над розвитком навичок усних відповідей на запитання за змістом прочитаного, складання простого плану», «працювати над розвитком навичок виразного читання за ролями, вмінням визначити тему та ідею художнього твору» тощо. В старших класах з’являється інша мета – вміння аналізувати художній твір.

3.3. Виховна мета уроку

Ця мета – відповідь на запитання: «Який вплив справить на учня науково-художня інформація уроку?». Загальну мету курсу світової літератури – виховання всебічно розвиненої особистості – треба конкретизувати кожного уроку відповідно до навчального матеріалу.

Постановка виховної мети вивчення теми здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу становлення особистості і охоплює всі основні сторони виховання учнів: національне виховання, моральне виховання, розумове виховання, естетичне виховання тощо.

Не є обов’язковим використання слова «виховувати» у визначенні саме виховної мети уроку.

Наведемо орієнтовні зразки визначення виховної мети уроку:

  • розвиток допитливого, шанобливого ставлення до світоглядних уявлень наших предків

  • осмислення негативної ролі лицемірства, зазнайства і хвалькуватості в житті людини

  • усвідомлення індивідуального призначення кожної людини, великої цінності людського життя, формування активної життєвої позиції, розвиток уміння висловлювати власну думку та відстояти її.

  • усвідомлення душевної краси і сили наших предків, любові руських князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків

  • осмислення вічних понять добра і зла, патріотизму, вірності, почуття обов’язку, розвиток творчих здібностей, високих моральних якостей характеру людини, розвиток уміння осмислено відрізняти добро від зла.

  • осмислення важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії із світом

  • усвідомлення того, що здобуття незалежності – ідеал історичного розвитку нації, осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів тощо.

4. Обладнання уроку і ТЗН

Зазначаються використані підручник, словники, газети, журнали, які школа передплачує для кабінету; портрети письменників, твори яких вивчаються; ілюстрації до текстів, аудіоматеріали, відеоматеріали тощо.

5. Тип уроку

Методична грамотність вчителя світової літератури полягає у вмінні визначити тип уроку. Вчитель не обмежений у виборі класифікації типів уроків, але повинен визначити тип уроку і знайти автора класифікації. Часто вчителі послуговуються класифікацією М.І. Махмутова:

а) урок вивчення нового навчального матеріалу (урок-лекція, урок-бесіда, кіно урок, урок із застосуванням комп’ютера тощо);

б) урок удосконалення знань, умінь та навичок (урок самостійної роботи, семінар);

в) урок узагальнення й систематизації (урок-бесіда, урок-семінар);

г) комбінований (включає функції всіх типів);

д) контрольний (усі види контрольних робіт, опитування, заліки, урок самоконтролю, урок взаємоконтролю).

Також в методиці заслуговують уваги класифікації вчених В. Голубкова, І. Соболєва, М. Кудряшова, Є. Пасічника.

6. Ланцюжок навчальних ситуацій

Структура уроку літератури залежить від його типу та змісту. Учитель сам визначає порядок навчальних ситуацій. Водночас слід продумати часову узгодженість їх залежно від віку учнів. Оскільки в середніх класах варто більше часу приділяти саме читанню, значна частина уроку (20 хвилин) має бути відведена на роботу учнів з книжкою (художнім текстом, підручником тощо). У старших класах значна частина уроку літератури присвячена аналізу художнього твору учнями під керівництвом учителя, тому бесіда з учнями займає 25 хвилин уроку, а монолог учителя 7-10 хвилин.

Наприклад, структура уроку в середніх класах, де головною метою – навчання учнів правильного, вдумливого, виразного читання та розуміння прочитаного, може бути такою:

1. Тема уроку. Епіграф. Завдання уроку.

2. Літературна хвилинка

3. Слово учителя з елементами співбесіди (підготовка до сприйняття художнього твору)

4. Читання художнього тексту вчителем.

5. Читання художнього тексту учнями «ланцюжком»

6. Читання художнього тексту учнями під музику

7. Навчальна пауза.

8. Читання художнього тексту учнями «ланцюжком»

9. словникова робота

10. Бесіда (перевірка розуміння прочитаного)

11. Переказ учнями окремих уривків з художнього твору

12. Висновки

13. Домашнє завдання

14. Заключне слово учителя.

В старших класах структура уроків літератури ускладнюється. Структура уроку, на якому буде аналізуватися художній твір, залежить не тільки від мети. Враховується обсяг твору, жанр, шлях аналізу; кількість годин за програмою, відведених на його вивчення тощо.

Приклад навчальних ситуацій уроку, на якому вивчається невеликий твір протягом 1 години за програмою:

1. Підготовка до сприйняття художнього твору

2. Читання тексту.

3. Навчальна пауза.

4. Підготовка до аналізу прочитаного твору

5. Аналіз художнього тексту

6. Підсумки.

Якщо вчитель вибрав вивчення шляхом «вслід за автором», ланцюжок навчальних ситуацій буде такий:

1. Правильне та виразне читання уривку художнього тексту

2. Словникова робота

3. Бесіда

4. Дослідницька робота – і ця низка навчальних ситуацій буде повторюватися кілька разів упродовж уроку, оскільки така робота допомагає вчителеві здійснити задум.

7. Бесіда з учнями за прочитаним (фронтальне опитування)

Вчитель запитує. Учень відповідає. Учень-опонент аналізує відповідь. Інші учнів доповнюють відповідь. Вчитель підсумовує почуте, за необхідності дає свій варіант відповіді, який виконує роль зразка.

8. Домашнє завдання

На думку Л.Ф. Мирошниченко, «саме читання художніх текстів та вивчення тексту напам’ять було і залишається головним завданням з літератури. Воно сприяє успішному виконанню таких завдань на уроці: аналізу художнього тексту, складанню планів, тез, відгуків; написанню письмових робіт різних типів; роботі з цитатами»

9. Підведення підсумків уроку

Заключна навальна ситуація уроку – підведення підсумків. Учитель має чітко бачити весь процес навчання на конкретному уроці і його реальні результати. Щоб підсумувати заняття, він має ретельно продумати такі питання:

  • Чи реалізовано завдання уроку?

  • Як засвоєно навчальний матеріал?

  • Чи викликав він інтерес школярів?

  • Чи були вони активними на уроці?

  • Чого навчилися? Що нового дізналися?
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо ведення зошитів з української мови та літератури
України від 28. 04. 2006 року №1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів І перевірки...

Положення про вимоги щодо ведення та перевірки зошитів з математики...
Он україни №1/9-529 від 27. 12. 2000р «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт І перевірки зошитів з природничо-математичних...

Вимоги до ведення та перевірки учнівських зошитів із української...
Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту

Методичні рекомендації розроблено на основі листа мон україни від...
Підвищення вимог до якості викладання всіх предметів вимагає ґрунтовного поліпшення порядку ведення учнівських зошитів. У боротьбі...

Календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 10 класу
Відповідно до наказу Міністерства освіти І науки України від 27. 08. 2010 року №834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх...

Методичні рекомендації щодо проведення та оформлення корекційно-відновлювальної...
Наказ мон від 20. 04. 2001 №330), Листом мон про планування діяльності, ведення документації та звітності усіх ланок психологічної...

Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх
Таранік-Ткачук К. Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-14 н р.//Світова...

Світова література
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...

Світова література
Зно) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти І науки України №1/11-6611...

Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх...
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка