Пошук по сайту


Тести для вивчення різних властивостей уваги

Тести для вивчення різних властивостей уваги

Сторінка1/4
  1   2   3   4




ПЛАН

ВСТУП ……....................................................................................................... 3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІАГНОСТИКИ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

1.1. Поняття готовності до шкільного навчання ……………………………… 4

    1. Структура психологічної готовності дітей до школи …………………….. 7

Інтелектуальна готовність до шкільного навчання ………………………….... 7

Особистіша готовність до шкільного навчання ……………………………….. 9

Вольова готовність ………………………………………………………………10

Моральна готовність до шкільного навчан …………………………………... 11

  1. Основні причини непідготовленості дітей до шкільного навчання…….. 12

  2. Психологічна допомога дітям з недостатньою готовністю до шкільного
    навчання……………………………………………………………………………...16

РОЗДІЛ П. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ
ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ …………………………………………...18

2.1. Методики діагностики ……………………………………………………... 18

Тести для вивчення різних властивостей уваги ……………………………..... 18

Тести для вивчення сприйняття ……………………………………………….. 19

Тести для вивчення різних видів мислення ……………………………………... 19

Тести для вивчення властивостей пам’яті …………………………………..... 20

Тести для вивчення розвиненості уяви ……………………………………….... 21

2.2. Методики корекції …………………………………………………………. 22

ВИСНОВКИ ………………………………………….................................. 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………….. 28

ВСТУП

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необ­хідний і достатній рівень психологічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми за певних умов навчання. Психологічна готовність дити­ни до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психологіч­ного розвитку в період дошкільного дитинства.

Ми живемо в XXI столітті і сьогодні вимоги життя до організації вихо­вання і навчання дуже високі й змушують шукати нові, більш ефективні пси-холого-педагогічні підходи, націлені на приведення методів навчання у від­повідність до таких вимог. У цьому світлі проблема готовності дошкільнят до навчання в школі набуває особливого значення.

З вирішенням цієї проблеми пов'язане визначення цілей і принципів орга­нізації навчання і виховання в дошкільних установах. У той же час від її вирі­шення залежить успішність наступного навчання дітей у школі. Основною метою визначення психологічної готовності до шкільного навчання є профі­лактика шкільної дезадаптації.

Для успішної реалізації цієї мети останнім часом створюються різні класи, у задачу яких входить здійснення індивідуального підходу в навчанні стосо­вно дітей, як готових, так і не готових до школи.

У різний час психологи займалися проблемою готовності до школи, вже роз­роблено значну кількість методик та програм (Гудкіна Н. П., Овчарова Р. В., Безруких М. І. та ін.) діагностики шкільної готовності дітей і психологічної до­помоги у формуванні компонентів шкільної зрілості. Але на практиці психологу важко вибрати з цієї кількості ту, котра допоможе комплексно визначити готов­ність дитини до навчання, допомогти підготуватися дитині до школи. Постійна актуальність цієї проблеми визначає і тему курсової роботи "Психолого-педаго-гічна діагностика готовності дітей до навчання в школі".

Об'єктом дослідження є малі дитячі групи у дитсадках чи школі (класи), а більш вузьким вираженням - предметом - вивчення психологічної готовності окремих особистостей у цих групах до навчання у школі.

Мета роботи: розглянути теоретичні засади психологічної готовності ді­тей до навчання в школі, існуючі методики діагностики та корекції, визначи­ти програму психологічної допомоги дитині в період підготовки до школи.

Задачі курсової роботи:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу по темі дослідження і визначити зміст поняття "шкільна зрілість".

2. Проаналізувати діагностичні прийоми і програми психологічної допо­моги дитині на етапі підготовки до школи.

3.Визначити типову програму занять, спрямовану на надання психологіч­ної допомоги дітям, не підготовленим до шкільного навчання.

РОЗДІЛ І.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

ДІАГНОСТИКИ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ

ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
1.1. ПОНЯТТЯ ГОТОВНОСТІ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Підготовка дітей до школи - задача комплексна, що охоплює всі сфери життя дитини. Психологічна готовність до школи - тільки один з аспектів цієї задачі. Але всередині цього аспекту виділяються різні підходи:

1. Дослідження, спрямовані на формування в дітей дошкільного віку ви­значених вмінь і навичок, необхідних для навчання в школі.

2. Дослідження новоутворень і змін у психіці дитини.

3. Дослідження генезису окремих компонентів навчальної діяльності і ви­явлення шляхів їх формування.

4. Вивчення вміння дитини свідомо підкоряти свої дії словесним вказів­кам дорослих.

Готовність до школи в сучасних умовах розглядається, насамперед, як готовність до шкільного навчання чи навчальної діяльності. Цей підхід об­грунтований поглядом на проблему з боку періодизації психічного розвитку дитини і зміни провідних видів діяльності. На думку Е. Е. Кравцової, про­блема психологічної готовності до шкільного навчання одержує свою конк­ретизацію як проблема зміни провідних типів діяльності, тобто - це перехід від сюжетно-рольових ігор до навчальної діяльності [16]. Такий підхід є ак­туальним і вірним, проте готовність до навчальної діяльності не охоплює цілком явища готовності до школи.

Л. І. Божович ще в 60-і роки вказувала, що готовність до навчання в шко­лі складається з визначеного рівня розвитку уявної діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції своєї пізнавальної діяльності [29]. Аналогічні погляди розвивав А. В. Запорожець, відзначаючи, що готовність до навчання в школі являє собою цілісну систему взаємозалежних якостей дитячої особистості, включаючи особливості її мотивації, рівня розвитку пі­знавальної, аналітико-синтетичної діяльності, ступінь сформованості меха­нізмів вольової регуляції [14].

На сьогоднішній день практично загальновизнано, що готовність до шкі­льного навчання - багатокомпонентне явище, яке вимагає комплексних пси­хологічних досліджень.

Традиційно виділяються три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний. Під інтелектуальною зрілістю розуміється диферен­ційоване сприйняття (перцептивна зрілість), що включає виділення фігури з

5

фону; концентрацію уваги; аналітичне мислення, яке виражається в здат­ності розуміння основних зв'язків між явищами; можливість логічного за­пам'ятовування; вміння відтворювати зразок, а також розвиток тонких рухів рук і сенсомоторну координацію. Можна сказати, що інтелектуаль­на зрілість істотною мірою відбиває функціональне дозрівання структур головного мозку.

Емоційна зрілість в основному визначається як зменшення імпульсивних реакцій і можливість тривалий час виконувати не дуже привабливі завдання.

До соціальної зрілості відноситься потреба дитини в спілкуванні з од­нолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, а також здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання. На підставі виділених параметрів створюються тести визначення шкільної зрілості [ЗО].

Якщо закордонні дослідження шкільної зрілості в основному спрямовані на створення тестів і в недостатньо орієнтовані на теорію проблеми, то в роботах вітчизняних психологів міститься глибоке теоретичне вивчення про­блеми психологічної готовності до школи, наприклад, у працях Л. С. Вигот-ського, Л. І. Божович, Д. Б. Єльконіна, Н. Г. Салміної, та ін.

Так, Л. І. Божович виділяє кілька параметрів психологічного розвитку дити­ни, що найбільше істотно впливають на успішність навчання в школі. Серед них - визначений рівень мотиваційного розвитку дитини, який включає пізнавальні і соціальні мотиви навчання, достатній розвиток довільної поведінки й інтелекту­альної сфери. Найбільш важливим у психологічній готовності дитини до школи визнавається мотиваційний план. Були виділені дві групи мотивів навчання:

1. Широкі соціальні мотиви навчання або мотиви, пов'язані з потреба­ми дитини в спілкуванні з іншими людьми, у їх оцінці і схваленні, з бажан­нями учня зайняти визначене місце в системі доступних йому суспільних відносин.

2. Мотиви, пов'язані безпосередньо з навчальною діяльністю або пізна­вальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності й в оволодінні новими уміннями, навичками і знаннями. Дитина, готова до школи, хоче вчитися тому, що їй хочеться знати, а також намагається мати визначену позицію в суспільстві людей, що відкриває доступ у світ дорослих. Сплав цих двох потреб сприяє виникненню нового відношення дитини до навко­лишнього середовища, названого "внутрішньою позицією школяра". Цьо­му новоутворенню Л. І. Божович надавала дуже великого значення, вва­жаючи, що "внутрішня позиція школяра", і широкі соціальні мотиви на­вчання - явища власне історичні.

Новоутворення "внутрішня позиція школяра", яка виникає на рубежі до­шкільного і молодшого шкільного віку і представляє собою сплав двох по-
треб - пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослими на новому рівні, до­зволяє дитині включитися в навчальний процес у ролі суб'єкта діяльності, що виражається в соціальному формуванні і виконанні намірів і цілей, чи, іншими словами, довільній поведінці учня.

Майже всі автори, що досліджують психологічну готовність до школи, надають довільності особливого місця в досліджуваній проблемі. Є точка зору, що слабкий розвиток довільності - головний камінь спотикання психо­логічної готовності до школи. Але в наскільки повинна бути розвинута дові­льність до початку навчання в школі - це питання дуже слабко пророблено в літературі. Труднощі полягають у тому, що з одного боку, довільна поведін­ка вважається новоутворенням молодшого шкільного віку, що розвивається усередині навчальної діяльності цього віку, а з іншого боку - слабкий розви­ток довільності заважає початку навчання в школі.

Д. Б. Єльконін вважав, що довільна поведінка народжується в рольовій грі у колективі дітей, що дозволяє дитині піднятися на більш високий ступінь розвитку, ніж вона це може зробити в грі на самоті, тому що колектив у цьо­му випадку коригує порушення в наслідуванні образу, тоді як самостійно здійснити такий контроль дитині буває ще дуже важко.

У роботах Е. Е. Кравцової при характеристиці психологічної готовності дітей до школи основний наголос робиться на роль спілкування в розвитку дитини. Виділяється три сфери - відношення до дорослого, до однолітка і до самого себе, рівень розвитку яких визначає ступінь готовності до школи і певними чином співвідноситься з основними структурними компонентами навчальної діяльності.

Н. Г. Салліна серед показників психологічної готовності також виділила інтелектуальний розвиток дитини. Необхідно підкреслити, що у вітчизняній психології при вивченні інтелектуального компоненту психологічної готов­ності до школи акцент робиться не на сумі засвоєних знань, хоча це суттєвий фактор, а на рівень розвитку інтелектуальних процесів. Для успішного на­вчання дитина повинна уміти виділяти предмет свого пізнання.

Крім зазначених складових психологічної готовності до школи слід виді­лити додатково ще одну - розвиток мови. Мова тісно пов'язана з інтелектом і відбиває як загальний розвиток дитини, так і рівень її логічного мислення. Необхідно, щоб дитина вміла знаходити в словах окремі звуки, тобто в неї повинен бути розвинутий фонематичний слух.

Підводячи підсумок усьому сказаному, перелічимо психологічні сфери, за рівнем розвитку яких судять про психологічну готовність дитини до школи: афектно-потребісна, довільна, інтелектуальна і мовна.

Ці сфери розглянуемо більш докладно.
1.2. СТРУКТУРА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

Інтелектуальна готовність до шкільного навчання

Інтелектуальна готовність до шкільного навчання пов'язана із розвитком ро­зумових процесів. Від вирішення задач, які вимагають встановлення зв'язків і відносин між предметами і явищами за допомогою зовнішніх орієнтованих дій діти переходять до вирішення їх мисленно за допомогою елементарних розумо­вих дій, використовуючи образи. Іншими словами, на основі наочно-дієвої фор­ми мислення починає складатися наочно-образна форма мислення. Разом з тим діти стають здатними до перших узагальнень, основаних на досвіді їх практич­ної предметної діяльності. Дитині в цьому віці приходиться дозволяти усе більш складні і різноманітні задачі, які вимагають виділення і використання зв'язків і відносин між предметами, явищами, діями. У грі, малюванні, конструюванні, при виконанні навчальних і трудових завдань дитина не просто використовує завчені дії, але постійно видозмінює їх, одержуючи нові результати.

Мислення, яке постійно розвивається, дає дітям можливість передбачати заздалегідь результати своїх дій, планувати їх.

По мірі розвитку допитливості та пізнавальних процесів мислення усе ширше використовується дітьми для освоєння навколишнього світу, що ви­ходить за рамки задач, висунутих їх власною практичною діяльністю.

Дитина починає ставити перед собою пізнавальні задачі, шукає пояснен­ня поміченим явищам. Вона використовує своєрідні експерименти для з'ясу­вання питань, які її цікавлять, спостерігає явища, міркує і робить висновки.

У дошкільному віці увага носить довільний характер. Переломний момент при розвитку уваги пов'язаний з тим, що діти вперше починають свідомо керувати своєю увагою, направляючи й утримуючи її на визначених предме­тах. Для цієї мети старші дошкільнята користуються визначеними способа­ми, які вони переймають у дорослих. Таким чином, можливості цієї нової форми уваги - довільної - до 6-7 років уже досить великі.

Подібні вікові закономірності відзначаються й у процесі розвитку пам'яті. Перед дитиною може бути поставлена мета, спрямована на запам'ятовуван­ня матеріалу. Вона починає використовувати прийоми, спрямовані на підви­щення ефективності запам'ятовування: повторення, значеннєве й асоціатив­не зв'язування матеріалу. Таким чином, до 6-7 років структура пам'яті тер­пить істотні зміни, пов'язані зі значним розвитком довільних форм запам'я­товування і пригадування.

Вивчення особливостей інтелектуальної сфери можна починати з дослі­дження пам'яті - психічного процесу, нерозривно пов'язаного з розумовим. Для визначення рівня механічного запам'ятовування дається безглуздий на­бір слів, наприклад: рік, слон, меч, мило, сіль, шум, рука, підлога, весна, син. Дитина, послухавши весь цей ряд, повторює ті слова, які вона запам'ятала.

Може використовуватися повторне відтворення - після додаткового зачитуван­ня тих же слів - і відстрочене відтворення, наприклад, через годину після прослу-ховування Л. А. Вегнер приводить такі показники механічної пам'яті, характер­ної для 6-7 літнього віку: з першого разу дитина сприймає не менш 5 слів з 10; після 3-4 прочитання відтворює 9-Ю слів; через одну годину забуває не більш 2 слів які відтворювалися раніше; у процесі послідовного запам'ятовування мате­ріалу не з'являються "провали", коли після одного з прочитань дитина згадує менше слів, чим раніш і пізніше (що звичайно буває ознакою перевтоми) [24].

Методика А. Р. Лурія дозволяє виявити загальний рівень розумового роз­витку, ступінь володіння узагальнюючими поняттями, умінням планувати свої дії [5]. Дитині дається завдання запам'ятати слова за допомогою малюн­ків: до кожного слова чи словосполучення вона робить лаконічний малю­нок, який потім допоможе їй це слово відтворити, тобто малюнок стає засо­бом, що допомагає запам'ятати слова. Для запам'ятовування дається 10-12 слів і словосполучень. Через 1-1,5 години після прослуховування ряду слів і створення відповідних зображень дитина одержує свої малюнки і згадує, для якого слова вона зробила кожен із них.

Найбільш розповсюдженими методиками, що діагностують рівень розви­тку словесно-логічного мислення, є наступні:

а) "Пояснення сюжетних картин": дитині показують картинку і просять розповісти, що на ній намальовано. Цей прийом дає уявлення про те, наскі­льки вірно дитина розуміє зміст зображеного, чи може виділити головне, чи губиться в окремих деталях, наскільки розвинута її мова;

б) "Послідовність подій" - більш складна методика. Це серія сюжетних карти­нок (від 3 до 6), на яких зображені етапи якоїсь знайомої дитині дії. Вона повинна вибудувати з цих малюнків правильний ряд і розповісти, як розвивалися події.

Серії картинок можуть бути різного ступеня складності за змістом. "По­слідовність подій" дає психологу ті ж дані, що і попередня методика, але крім того, тут виявляється розуміння дитиною причинно-наслідкових зв'язків.

Узагальнення й абстрагування, послідовність умовиводів і деякі інші ас­пекти мислення вивчаються за допомогою методики предметної класифіка­ції. Дитина складає групи карток із зображеними на них неживими предме­тами і живими істотами. Класифікуючи різні об'єкти, вона може виділяти групи за функціональною ознакою і давати їм узагальнені назви.

При відборі дітей у школи, навчальні програми яких значно ускладнені, до інтелекту пред'являються підвищені вимоги (гімназії, ліцеї), а тому вико­ристовують більш важкі методики. Складні розумові процеси аналізу і син­тезу вивчаються при визначенні дітьми понять та інтерпретації прислів'їв.

Таким чином, інтелектуальна готовність дитини характеризується дозрі­ванням аналітичних психологічних процесів, оволодінням навичками розу- мової діяльності.

  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Тести по контролю знань з дисципліни „Методика викладання економіки”...
Тести по контролю знань з дисципліни "Методика викладання економіки" / А. В. Коверга. Херсон, хнту, 2007. 14 с

Тести одна з найоптимальніших форм контролю навчальних досягнень...
Тести також є проміжним етапом у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання

М. В. Даньків Київський національний лінгвістичний
Заходу, так І сходу, актуалізується питання вивчення культурних надбань країн західної та східної цивілізацій. Проблема ісламу в...

Тема: “ Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей”
До ліпідів належать олії (наприклад, соняшникова, кукурудз-зяна), жири та воски. Для виявлення олій використовують пробу з червоним...

Філософський словник а
Абстракція – виділення в мисленні окремих властивостей або відношень предмета як самостійних І відносно цілісних

Методичні рекомендації щодо складання індивідуальної програми корекційних...
Методичні рекомендації призначені для класних керівників та шкільних психологів щодо розробки індивідуальної програми корекційних...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання 2015
України різних національностей, стимулювання їх інтелектуального внеску в науковий потенціал, інтеграції в культуру українського...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання 2015
України різних національностей, стимулювання їх інтелектуального внеску в науковий потенціал, інтеграції в культуру українського...

Література 1, стор. 73 99
Засвоєння квантової теорії будови атомів І її основних закономірностей у зміні властивостей елементів періодичної системи по групам...

Viii міжнародна наукова-практична конференція для студентів, аспірантів та молодих вчених
Публікація результатів досліджень є надзвичайно відповідальним І важливим кроком для вченого. З'являється безліч нових оригінальних...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка