Пошук по сайту


З а к о н у к р а ї н и про внесення змін до Закону України

З а к о н у к р а ї н и про внесення змін до Закону України

Сторінка1/8
  1   2   3   4   5   6   7   8





З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до Закону України

Про адвокатуру”
Верховна Рада України постановляє:
Внести до Закону України „Про адвокатуру” (Відомості Верховної Ради, 1993, № 9, ст.62; 2002, № 16, ст.114, 2002; № 29, ст.194, 2004, № 8, ст. 66) зміни, виклавши його у такій редакції:
"З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про адвокатуру і адвокатську діяльність”

(нова редакція)

Цей Закон правові засади організації адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Розділ 1. Загальні положення
Стаття 1. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини щодо набуття та припинення статусу адвоката, здійснення адвокатської діяльності, організації та функціонування системи адвокатури в Україні.
Стаття 2. Завдання і принципи організації та діяльності адвокатури

Адвокатура України є недержавним конституційним самоврядним правозахисним інститутом, який діє для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги.

Організація та діяльність адвокатури базується на принципах верховенства права, гуманізму, демократизму, добровільності, законності, конфіденційності, корпоративності, незалежності та самоврядності.

Надання професійної правової допомоги, захисту та представництва у судах України прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб здійснюється лише адвокатами.

З метою дотримання гарантій адвокатської діяльності, забезпечення високого фахового рівня адвокатів та відповідальності за якість наданої адвокатом правової допомоги в Україні діє адвокатське самоврядування та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.
Стаття 3. Правове регулювання організації та діяльності адвокатури в Україні.

Основи організації та діяльності адвокатури встановлюються Конституцією України, цим Законом, а також іншими законами України в частині, що не суперечить цьому Закону.

Організація та діяльність адвокатури регулюється також міжнародними договорами, іншими актами законодавства України, рішеннями органів адвокатського самоврядування.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 4. Адвокатура і держава

Адвокатура не входить до системи органів державної влади та місцевого самоврядування.

Держава створює належні умови діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані узгоджувати з представницькими органами адвокатури відповідного рівня проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань організації та діяльності адвокатури в Україні.

Уповноважений центральний орган виконавчої влади:

1) узагальнює статистичні дані про організацію та діяльність адвокатури;

2) організує фінансування надання правової допомоги за рахунок держави

3) забезпечує виплату гонорару та відшкодування витрат адвоката у випадку надання правової допомоги за рахунок коштів Державного бюджету України;

4) здійснює організаційне забезпечення та оприлюднення Єдиного реєстру адвокатської практики.
Розділ ІІ. Умови та порядок допуску до адвокатської практики.

Статус адвоката.
Стаття 5. Вимоги до особи, яка має право на зайняття адвокатською діяльністю
Адвокатську діяльність може здійснювати особа , яка:

1) має повну вищу юридичну освіту;

2) володіє державною мовою;

3) має стаж роботи в галузі права не менше трьох років;

4) успішно склала кваліфікаційні іспити;

5) успішно пройшла стажування та рекомендована для допуску до адвокатської практики;

6) склала присягу адвоката України;

7) отримала свідоцтво про реєстрацію адвокатської практики.

Право на заняття адвокатською діяльністю не може набути особа, яка:

  1. визнана недієздатною або обмежено дієздатною;

  2. яка має хронічні психічні захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків адвоката;

3) здійснює діяльність, не сумісну адвокатською;

4) яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення умисного злочину;

5) до якої застосовано дисциплінарне стягнення у виді припинення дії Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, звільнення з правоохоронних, судових та інших державних органів з підстав службової невідповідності, порушення присяги, протягом п‘яти років з дня прийняття рішення про застосування такого дисциплінарного стягнення.
Стаття 6. Діяльність, не сумісна з адвокатською діяльністю

Не сумісною з адвокатською діяльністю є:

1) робота на постійній основі на виборних або призначуваних посадах в органах державної влади , виконавчих органах місцевого самоврядування, в суді, прокуратурі, органах внутрішніх справ, служби безпеки;

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.
Стаття 7. Вища юридична освіта і стаж роботи в галузі права
Для цілей цього Закону вважається:
1) вищою юридичною освітою - вища юридична освіта, здобута в Україні за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;


  1. стажем роботи у галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста.


До стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття статусу адвоката, зараховується робота на посадах:

1) судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;

2) помічника судді, помічника адвоката, стажиста нотаріуса;

3) юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу та інших посадах в державному органі, органі місцевого самоврядування, підприємстві, установі та організації незалежно від форми власності, якщо така посада вимагає наявності вищої юридичної освіти;

4) педагогічних або науково-педагогічних працівників, що здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих, або післядипломних навчальних закладах, якщо такі посади вимагають наявності вищої юридичної освіти;

5) працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади вимагають наявності вищої юридичної освіти

6) інших посадах, які вимагають наявності вищої юридичної освіти.

.

Стаття 8. Допуск до кваліфікаційного іспиту

Особа, яка відповідає вимогам пунктів 1 - 3 частини першої, частини другої статті 5 цього Закону та виявила намір отримати право на здійснення адвокатської діяльності, звертається до атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіональної асоціації адвокатів за місцем постійного проживання із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту. Якщо особа має намір здійснювати адвокатську діяльність виключно у певній галузі права ( господарське, цивільне, кримінальне ,інше), вона зазначає про це у заяві.

До заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту додаються:

1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

2) анкета з автобіографічними даними;

3) витяг з трудової книжки, або інші документи, що підтверджують стаж роботи в галузі права;

4) нотаріально посвідчена копія документа про вищу юридичну освіту;

6) документ, який підтверджує місце проживання (за відсутності таких відомостей у документі, що посвідчує особу);

7) висновок медичної установи про стан здоров'я кандидата відповідно до пункту другого частини другої статті 5 Закону;

8) письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про кандидата з метою оцінки його готовності до здійснення адвокатської діяльності та проведення щодо нього спеціальної перевірки;

9) довідка про відсутність судимості;

10) документ про сплату реєстраційного внеску.

За результатами розгляду кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів приймає рішення про:

1) допуск заявника до кваліфікаційного іспиту;

2) відмову в допуску заявника до кваліфікаційних іспитів.

Атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії може відмовити у допуску до складання кваліфікаційних іспитів у разі:

1) невідповідності заявника вимогам пунктів 1– 4 частини першої та частини другої статті 5 цього Закону;

2) недостовірності вказаних заявником відомостей.

Строк розгляду заяви не повинен перевищувати одного місяця з дня її надходження.

При необхідності перевірки відомостей, зазначених у заяві та доданих документах, голова атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії може звернутися до відповідних органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб із запитами. Зазначені особи зобов’язані надати необхідну інформацію не пізніше 10 днів з моменту отримання запитів.

Рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту може бути оскаржене особою, щодо якої воно прийняте, до Апеляційної комісії адвокатури України протягом тридцяти днів з дати його отримання .

Стаття 9. Кваліфікаційний іспит

Програма кваліфікаційного іспиту затверджуються Радою національної асоціації адвокатів України.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією регіональної асоціації адвокатів.

Кваліфікаційний іспит проводиться не рідше одного разу на три місяці.

Кваліфікаційний іспит складається державною мовою.

Під час складання усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційні іспити, має продемонструвати знання законодавства, наукової доктрини та судової практики.

Голова атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше двадцяти днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту письмово повідомляє особі, яка подала заяву , про допуск або про відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів. Повідомлення кандидату про допуск до складання кваліфікаційних іспитів має містити відомості про місце, дату і час складання кваліфікаційних іспитів.

Прийом та оцінювання іспитів здійснює атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту.

При складанні письмового іспиту кандидат готує чотири письмових роботи у формі процесуального документу або висновку по наданим матеріалам судової справи або справи, яку розглядають адміністративні органи, або висновку з певного питання законодавства.

Кожний процесуальний документ ( висновок) письмової роботи оцінюється по шкалі від 0 до 30 балів. Кандидат не може отримати більше 120 балів за письмовий іспит.

Кандидат, який за результатами письмового іспиту отримав більше 80 балів, вважається таким, що допущений до усного іспиту.

При складанні усного іспиту кандидат має відповісти на 15 питань, які він обирає у довільному порядку.

Відповіді особи на питання оцінюються кожним членом атестаційної палати, який бере участь у засіданні, окремо по п’ятибальній шкалі від 0 до 4 балів. Оцінки кожного члена атестаційної палати, який бере участь у засіданні, фіксуються ним в оціночній відомості, яка містить прізвище, ім’я та по-батькові члена кваліфікаційної комісії, оцінку, яку він поставив особі, яка складає усний іспит, по кожному питанню, та підпис члена дисциплінарної палати. Особа, яка складає усний іспит, загалом може отримати не більше 60 балів.

Члени атестаційної палати, які беруть участь у засіданні, після закінчення кандидатом відповіді на всі питання, негайно передають свої оціночні відомості голові атестаційної палати. Атестаційна палата визначає оцінку, яку отримав кандидат,за результатами усного іспиту, як середньоарифметичне балів, присвоєних кожним членом кваліфікаційної палати, який брав участь у її засіданні.

Особа, яка за результатами складання письмового та усного іспитів отримала більше 110 балів, вважається такою, що склала кваліфікаційні іспити.

За наслідками проведення кваліфікаційних іспитів атестаційна палата виносить рішення, яке має бути підписане всіма її членами, які брали участь у засіданні . Члени палати мають право висловити щодо винесеного рішення окрему думку та залучити її письмовий виклад до тексту рішення.

Якщо кандидат складав іспит на право зайняття адвокатською діяльністю у окремій галузі права, про це має бути зазначено у рішенні.

Невідкладно після проведення кваліфікаційного іспиту голова атестаційної палати надає інформацію про прийняте рішення голові кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом трьох днів надсилає особі, яка складала кваліфікаційні іспити, письмове повідомлення про результати іспитів. В повідомленні має бути зазначено, склала особа кваліфікаційні іспити чи ні (з зазначенням кількості отриманих балів) та має бути роз’яснено порядок оскарження результатів кваліфікаційних іспитів.

Рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо встановлених результатів кваліфікаційних іспитів може бути оскаржене кандидатом до Апеляційної комісії адвокатури протягом 30 календарних днів з дати отримання кандидатом повідомлення про результати кваліфікаційного іспиту.

Перед початком процедури оскарження, кандидат має право отримати копії рішення, оціночних відомостей, власної письмової роботи, а також інші документи та інформацію , необхідні для оскарження.

Скарга подається через регіональну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та з усіма атестаційними матеріалами надсилається протягом десяти календарних днів до Апеляційної комісії адвокатури.

Кандидат, який не склав кваліфікаційні іспити, незалежно від оскарження рішення за попереднім іспитом, має право протягом тридцяти днів з дня проведення кваліфікаційних іспитів звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з письмовою заявою про повторну здачу кваліфікаційних іспитів. За умови сплати заявником відповідного збору, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури допускає заявника до повторної здачі кваліфікаційних іспитів не раніше двох та не пізніше чотирьох місяців після проведення кваліфікаційних іспитів, які не склав заявник.

Кандидату, який успішно склав кваліфікаційний іспит, протягом місяця видається про це свідоцтво. Свідоцтво має містити наступні дані: прізвище, ім‘я та по-батькові кандидата, дату та рік народження, ідентифікаційний номер, назву регіону, у якому особа складала кваліфікаційний іспит, номер та дату рішення атестаційної палати, кількість отриманих екзаменаційних балів, строк дії свідоцтва. Свідоцтво підписується головою регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та реєструється радою регіональної асоціації адвокатів, шляхом внесення даних свідоцтва до Єдиного реєстру адвокатської практики.

Свідоцтво про успішне складання кваліфікаційних іспитів дійсне протягом двох років з дати складання іспиту.

Стаття 10. Стажування

Особа, яка успішно склала кваліфікаційний іспит та отримала про це свідоцтво, для допуску до адвокатської практики, повинна пройти стажування протягом шести місяців у адвоката, що має стаж адвокатської діяльності не менше 7 років

Звільняються від проходження стажування особи, які мають стаж роботи помічником адвоката більше двох років та особи, які склали кваліфікаційний іспит на отримання спеціального свідоцтва про здійснення адвокатської практики у певній галузі права. Довідка про звільнення від стажування видається радою регіональної асоціації адвокатів.

Особи, звільнені від проходження стажування надають раді регіональної асоціації адвокатів рекомендацію практикуючого не менше семи років адвоката про допуск до адвокатської практики.

В адвоката може проходити стажування не більше двох стажистів одночасно.

Контракт на проходження стажування укладається між стажистом та адвокатом - керівником стажування.

Контракт на проходження стажування підлягає реєстрації радою регіональної асоціації адвокатів протягом 5 днів з моменту укладення.

Положення про порядок проходження стажування та Програма стажування затверджуються Радою національної асоціації адвокатів України.

Адвокат створює необхідні умови для отримання стажистом практичного досвіду для здійснення адвокатської діяльності та забезпечує виконання стажистом Програми стажування.

Стажист адвоката виконує доручення адвоката, який забезпечує проходження стажування, і не може здійснювати дії, що відносяться до виключних повноважень адвоката відповідно до закону.

Стажист адвоката зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю та дотримуватись Правил адвокатської етики.

За результатами стажування адвокат видає особі, яка успішно пройшла стажування, висновок про набуття стажистом практичного досвіду, необхідного для здійснення адвокатської діяльності та рекомендацію про допуск до адвокатської практики.

Результати проходження стажування та висновок про набуття стажистом практичного досвіду є чинними протягом року з моменту закінчення стажування.
  1   2   3   4   5   6   7   8

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін...
Закону України «Про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо формування цивілізованого...

Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України та Фонду...
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу" та статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну...

Затверджено
Конституції України, Закон України «Про загальну середню освіту», Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки І бібліотечну...

Закон №71
Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від...

Стаття 154. Звільнення від оподаткування
Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України

Наказ
Про внесення змін до наказу Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України від 03. 04. 2012 р. №409

Закони необхідні
Законом України (далі зу) “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 15. 12. 2005р. N 3201-iv, статтю 4 зу “Про...

Напрями діяльності соціального педагога в навчальному закладі
Відповідно до наказу Міністерства освіти І науки України від 02. 07. 2009р. №616 «Про внесення змін до Положення про психологічну...

Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань...
Сокаль, вул. М. Шашкевича,86, ☎ (8-03257) 7-20-73. e-mail: код єдрпоу 02144789

План роботи управління освіти чернівецької міської ради на 2011/2012...
Закони України: «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону праці»,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка