Пошук по сайту


Розділ 1 Держава та право - України О. В. Негодченко

України О. В. Негодченко

Сторінка3/72
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   72

Розділ 1 Держава та право

1.1. Основні теорії походження держави



Існує багато теорій походження держави і права. Такий плюралізм наукових поглядів обумовлений історичними особливостями розвитку суспільства, своєрідністю тих чи інших регіонів світу, ідеологічними пристрастями авторів, завданнями, які вони ставлять перед собою, та іншими причинами.

До найвідоміших належать такі теорії:

1. Теологічна (Фома Аквінський). Дана теорія отримала широке розповсюдження за часів феодалізму. На сьогодні вчення Ф. Аквінського про державу є досить впливовим у католицькому світі, оскільки вважається офіційною доктриною Ватикану. Сутність даної теорії полягає в тому, що держава є результатом прояву божественної волі, практичним втіленням влади бога на землі. На думку богословів, будь-яка світська влада похідна від влади церкви, влади релігійних організацій, а народ повинен беззаперечно підкорятися державній волі як прояву волі божественної.

2. Патріархальна (Аристотель, Філмер, Михайловський). Згідно з цією теорією держава виникла внаслідок розростання патріархальної сім'ї. Аристотель стверджував, що держава — найкраща форма людського спілкування, яка створюється з метою досягнення загального блага. Влада монарха — природне продовження влади батька (патріарха), який піклується про членів своєї сім'ї та забезпечує їхню покірність.

3. Патримоніальна (Галлер). Представники цієї теорії вважають, що держава є похідною від права власника на землю (патримоніум). Із права володіння землею влада автоматично розповсюджується й на людей, які проживають на ній. Саме таким чином обґрунтовується феодальний сюзеренітет.

4. Договірна (Т. Гоббс, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо). На думку цих мислителів, держава виникла в результаті укладання суспільного договору про правила спільного проживання. Вони зазначали, що був час, коли не було ні держави, ні права. У додержавний період в умовах "золотого віку" (Ж.-Ж. Руссо) або "війни всіх проти всіх" (Т. Гоббс) люди жили відповідно до своїх природних прав. Але не існувало влади, здатної захистити людину, її честь, гідність, гарантувати її права на життя і власність. Для усунення такої соціальної "вади" люди об'єдналися та уклали між собою договір про те, що частину своїх прав, притаманних їм від народження, вони передають державі як органу, що представляє їхні спільні інтереси, а держава, зі свого боку, зобов'язується забезпечити природні права людини. У разі порушення умов договору народ має право на революцію.

5. Теорія насильства (Гумплович, Каутський). Прихильники цієї теорії стверджують, що держава виникла в результаті ведення війн, насильницького підкорення одними людьми інших, одного племені іншим. На думку представників цієї теорії, держава більше необхідна слабким племенам, аніж сильним. Будучи інструментом організації та управлінського впливу завойовників, держава стає потужним засобом захисту завойованих від можливих посягань з боку інших сильних племен. К. Каутський намагався довести, що за умови подальшого розвитку суспільства держава трансформується в інструмент загальної гармонії, в орган захисту та забезпечення загального блага як сильних, так і слабких. Історичний досвід свідчить, що завоювання одних народів іншими було реальним фактом існування державності протягом тривалого часу (наприклад, Золота Орда).

6. Психологічна (Л. Петражицький). Сутність цієї теорії полягає в тому, що виникнення держави пояснюється властивостями людської психіки, потребою індивіда жити в колективі, його прагненням до пошуку авторитета, вказівками якого можна було б керуватися у повсякденному житті, бажанням підкоряти та підкорятися. Для обґрунтування своєї ідеї прибічники даної теорії посилаються на історичні приклади залежності людської свідомості від авторитета вождів, релігійних і політичних діячів, царів, королів та інших лідерів.

7. Органічна теорія (Г. Спенсер) ототожнює процес виникнення та функціонування держави з біологічним організмом. Г. Спенсер висловив думку про те, що держава — це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин. Згідно з цією теорію, держава, як і будь-яке живе тіло, базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як найпростіша політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння. Спеціалізація передбачає, що формування держави супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює визначену, тільки їй притаманну функцію. Таким чином утворюється система органів держави. І все це відбувається так, як у живому організмі, окремі частини якого спеціалізуються на певній функції в системі цілого.

8. Інцестна теорія (кровозмішення). Автором цієї теорії є французький соціолог і етнограф Клод Леві-Строс. На його думку, вихідним соціальним фактором у виділенні людини із світу природи, структуризації суспільства і виникнення держави виявилася існуюча в первісному суспільстві заборона інцести, особливо на тому етапі розвитку родової общини, коли люди стали помічати, що від кровозмішення народжуються неповноцінні створіння. Для реалізації цієї заборони необхідно було створити спеціальні органи всередині родової общини, котрі здійснювали б контроль за дотриманням заборони, застосовували жорсткі міри покарання до тих, хто його порушив, а також встановлювали б зв'язки з іншими общинами для обміну жінками. Ці контрольні органи з часом і трансформувалися в державу.

9. Іригаційна (гідравлічна). Теорія походження держави в найбільш систематизованому вигляді була викладена німецьким ученим К. Вітфогелем у роботі "Східний деспотизм". Сутність її полягає в тому, що в Давньому Єгипті, де на берегах Нілу люди поступово стали переходити до осілого життя, необхідно було будувати канали та гідравлічні споруди для ведення землеробства. Іригаційні роботи вимагали спеціальної організації та навичок."х виконували люди, здатні керувати іригаційним будівництвом. Ці організатори з часом стали першими державними службовцями. Отже, на створення держави визначальний вплив мав іригаційний фактор.

10. Матеріалістична (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін).~ї суть зводиться до того, що держава виникла внаслідок класової боротьби. Зазначена теорія є однією з найбільш розповсюджених та аргументеваних у вітчизняній юридичній науці гіпотез (обґрунтованих припущень) про походження держави і права. Вона викладена в роботі Ф. Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності та держави", підготовленій на основі аналізу історичного матеріалу щодо виникнення держав у Греції, стародавньому Римі та у давніх германців. У найбільш загальному вигляді процес виникнення держави можна звести до положення про те, що держава існувала не завжди, а з'явилася на певному історичному етапі розвитку суспільства, коли здійснюється перехід до "виробляючої" економіки. Передумовою виникнення держави є великий суспільний розподіл праці на види діяльності й виокремлення їх у самостійні напрямки:

а) землеробство; 0

б)скотарство;

в) ремесло; f

г) професійний обмін товарів (торгівля).

Спеціалізація суспільного виробництва супроводжується вдосконаленням знарядь праці, підвищенням її продуктивності і як наслідок — появою надлишкового продукту та приватної власності, значна частка якої накопичувалася в осіб, які здійснювали владні повноваження (вождів, старійшин, військових начальників). Зміни, що відбулися в характері розподілу матеріальних благ, які вироблялися в суспільстві, неминуче позначились на соціальній структурі суспільства: воно розкололося на антагоністичні класи з непримиримими суперечностями. У зв'язку з цим виникла потреба в такій організації публічної влади, яка змогла б усунути або принаймні примирити ці суперечності. Саме такою організацією і виявилася держава.

На підставі вищерозглянутих нами теорій можна виділити такі загальні причини виникнення держави:

1) необхідність удосконалення управління суспільством, головним чином, внаслідок ускладнення суспільного виробництва;

2) необхідність підтримання суспільного порядку, головним засобом досягнення якого є норми права;

3) необхідність придушення опору пригноблених мас, які виникли в результаті розколу суспільства на класи;

4) необхідність захисту власної території та ведення війн, як оборонних, так і загарбницьких;

5) необхідність організації великомасштабних громадських робіт (наприклад, іригаційних), об'єднання з цією метою великих груп людей (в ряді країн Азії та Африки).

Виникнення права значною мірою обумовлено тими ж самими причинами, що й виникнення держави. У первісному суспільстві звичаї, норми моралі, а також релігійні заповіді виражали й захищали перш за все колективний інтерес. Однак перехід до "виробляючої" економіки настільки підвищив продуктивність індивідуальної праці, що змінилась уся система суспільних відносин. Забезпечуючи компроміс інтересів виробників, які брали участь в обміні товарів, сторони наділялися певними правами й обов'язками, які з часом, шляхом формального закріплення та забезпечення з боку владних структур, набули загальнообов'язкового характеру.

Формуванню права активно сприяло також майнове розшарування суспільства. Представники панівного класу були вкрай заінтересовані у створенні таких соціальних норм, які б не лише захищали, а й виражали їхні приватні інтереси. З цією метою вони поступово обмежили коло осіб, котрі брали участь у розробці загальнообов'язкових правил поведінки. З часом це право стало прерогативою вузького кола обраних, які уособлювали верхівку державного апарату.

Виникнення права — тривалий історичний процес. Основними шляхами його формування були такі: визнання індивідуальних, фактичних, повторювальних стосунків як права, санкціонування державою звичаїв; утворення правових норм судовими органами; встановлення правових норм державною владою у вигляді нормативних актів.

Однак держава не була єдиною правотворчою силою. Так, у правових системах країн Сходу Коран є не лише джерелом релігійних норм, але й основним джерелом права. У більшості країн Західної Європи в епоху середньовіччя правові акти створювалися також представниками церкви.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   72

Схожі:

Закон україни
Корінний народ України – автохтонна етнічна спільнота, етногенез якої відбувся на території в межах лінії державного кордону України,...

Закон
Законодавство України про загальну середню освiту базується на Конституцiї України ( 254к/96-вр ) I складається з Закону України...

Закон України «Про освіту»
...

Загальна характеристика права власності в Україні
Право власності в Україні регулюється Конституцією України, Законом України “Про власність”, від 7 жовтня 1991р., Цивільним кодексом...

Банківське право україни
Рецензенти: В. Ф. Погорічко, докт юрнд наук, проф., член-кор. Апрн україни (Інститут держави І права нан україни ім. В. М. Корецького);...

Закон україни
...

Закон україни
...

Звіт про виконання плану роботи
України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, розпорядженнями І дорученнями голови Сумської обласної державної...

Наказ
Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти І науки України, Міністерства оборони України, Міністерства...

Закон україни
Внести зміни до Закону України „Про захист суспільної моралі” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №14, ст. 192; 2010 р.,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка