Пошук по сайту


Микола Руденко : письменник, філософ, правозахисник[Текст] : біобібліографічний нарис: до 95-річчя від дня народження Миколи Руденка / Галицька цб; [уклад. О. В

Микола Руденко : письменник, філософ, правозахисник[Текст] : біобібліографічний нарис: до 95-річчя від дня народження Миколи Руденка / Галицька цб; [уклад. О. В




Микола Руденко : письменник, філософ, правозахисник[Текст] : біобібліографічний нарис: до 95-річчя від дня народження Миколи Руденка / Галицька ЦБ; [уклад. О.В. Мединська; відп. за вип. І. Сорочинська]. – Галич, 2015.

Укладач: Мединська О.В. – головний бібліограф Галицької ЦБ.

Відповідальна за випуск: Сорочинська-Городецька І.В. – директор Галицької ЦБС.

Комп’ютерний набір та естетичне оформлення: Мацькевич Л.С. – бібліотекар-комп’ютерник

Не жду багатства і не кличу славу,

Але шукаю меж в добрі і злі,

Бо тільки так приходить горде право

Людиною прожити на землі.
Микола Данилович Руденко – один із велетів, чиїм ім′ям означене українське національне відродження 60-90-х років ХХ століття. Поет та прозаїк, учений-економіст і незламний борець за права людини – він кинув виклик тоталітарній системі, відбув за свої погляди тривалі терміни ув′язнення, але вистояв і переміг. В історії правозахисного руху його ім′я стоїть поруч з такими видатними особистостями, як академік А.Сахаров та генерал П.Григоренко.

Життя Миколи Даниловича склалося так, що йому нічого не треба було вигадувати та запозичувати чужий духовний досвід: бачене і пережите стало невичерпним джерелом його творчості.

Народився М.Руденко у селі Юріївка на Луганщині, у шахтарській родині. Там промайнуло його дитинство, там довелося пережити горе – коли Миколці не було ще й семи років, на шахті загинув батько. Сім′я жила у скруті. До того ж, під час вуличної бійки, Миколі влучили каменем в око й перебили зоровий нерв.Відтоді він протягом 63 років не бачив на ліве око. Незважаючи на каліцтво, хлопчик ріс життєрадісним і допитливим, добре навчався, гарно віршував і був у школі знаним поетом. Його вірші друкували в піонерській, а згодом – молодіжних газетах.

Після закінчення школи, у 1939 році, юнак з атестатом відмінника прибув до Києва з наміром вступити до університету на українське відділення філологічного факультету, але всі місця вже були зайняті, і він став студентом російського відділення.

Проте вчитися першокурснику довелось лише місяць, бо восени 1939року студентів, яким виповнилося 18 років, покликали до армії. Приховавши, що зовсім не бачить на ліве око, Микола разом із товаришами пішов служити.

Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, рядовий Руденко наполіг, щоб його відправили на фронт. Закінчивши курси політруків, він опинився на передовій у блокадному Ленінграді, де був тяжко поранений розривною кулею. Лікарі не сподівались, що юнак зможе ходити. Та завдяки силі духу, після тривалого лікування Руденко повернувся на фронт. Як політрук польового шпиталю, він дійшов до Прусії. Там у нього відкрилась рана і довелось продовжити лікування. Тільки у 1946 році капітан Микола Руденко був демобілізований з армії як інвалід.

Так сталося, що за всі роки війни поет не написав жодного вірша, а повернувшись до Києва, за місяць створив цілу поетичну збірку «З походу», яка вийшла друком у 1947 році. Книга одразу привернула увагу літераторів і читацького загалу своєю свіжістю образів і барв. З її виходом народився український поет, якого визнали колеги, прийнявши до Спілки письменників України. Того самого року він був призначений відповідальним редактором журналу «Дніпро». Письменницька біографія Миколи Руденка розпочалася досить успішно, книги виходили майже одна за одною. Це збірки поезій «Незбориме плем′я»(1948), «Поезії»(1949), «»Ленінград»(1950), в яких домінує тема Великої Вітчизняної війни, героїка, готовність усі свої сили віддати на відбудову зруйнованого господарства. Поет демонструє високу мовну культуру і високий рівень версифікації. У збірках «Світлі глибини», «Мужність»(1952), «Переклик друзів»(1954) тематика творів розширюється, з′являються зразки пейзажної, інтимної та філософської лірики, які засвідчують поетичну зрілість автора.

У цей час Микола Руденко звертається й до прози, бо набутий життєвий досвід, нові знання, які він отримав, займаючись самоосвітою, не міг повністю реалізувати в поезії. Масштаби і проблеми, що відкривалися, поетичними творами, вже не охоплювались. Перші романи «Вітер в обличчя»(1955) та «Остання шабля»(1959), видаються величезними накладами та стають надзвичайно популярними.

Наслідком духовної еволюції М.Руденка, його кардинальної переоцінки цінностей стали написані книги «Економічні монологи», дослідження «Слідами космічної катастрофи», романи «Формула Сонця» та «Чарівний бумеранг». Ці книги завдали нищівного удару марксизмові, науково доводячи, що це вчення порушує космічний закон розподілу енергії прогресу. Звісно, що погляди Миколи Руденка викликали активне невдоволення влади.

Обурена влада зробила все для того, щоб думки М.Руденка ніде не друкували, а його самого не пускали на зустрічі з читачами та згодом виключили з партії та Спілки письменників України за антимарксистську діяльність. З бібліотек вилучили і нищили книжки письменника. Позбавлений засобів до існування, він був змушений продати автомобіль, дачу, а заради хоч якогось заробітку – влаштуватись нічним сторожем.

Роки жорстокого переслідування не зламали письменника. Він продовжував надзвичайно плідно працювати, з-під його пера виходили численні вірші, роман «Орлова балка», поема «Хрест», створена під час перебування у психоневрологічному госпіталі (куди його підступно заманили під приводом необхідності чергового медичного огляду для підтвердження здобутої на фронті інвалідності). У вільні від псевдо експертиз і псевдо консиліумів години поет створив цю художньо-поліграфічну
поему, в якій серцем осягнув історію рідного народу та одним із перших розповів про штучний голодомор в Україні.

З комуністичним режимом М.Руденко боровся не тільки словом. Разом з О.Бердником та О.Мешко він у 1976 році організував і очолив Українську групу сприяння виконанню гельсінських угод. Завдяки діяльності групи, до складу якої входили також Л.Лук′яненко, М.Горинь, О.Тихий та інші, за кордоном почали з′являтися матеріали про політичні репресії в Україні, про закриті судилища над патріотами. Ця група згодом стала Українською Гельсінською Спілкою і проіснувала три роки. Майже 40 українських патріотів-інтелігентів з неї пішли у тюрми й концтабори. Засудили й Миколу Даниловича. Щоб «справа» Руденка не набула широкого розголосу, суд над ним відбувався не в Києві, а на його батьківщині. Судовий вирок був жорстоким – сім років таборів суворого режиму та п′ять років заслання.

У мордовських концтаборах Микола Данилович не тільки не зламався, а й пережив злет творчості. Йому не дозволяли писати, вилучали й знищували рукописи, відправляли у карцер, а він з фанатизмом приреченого творив усе нові й нові вірші та поеми. Через дружину, яка приїжджала на побачення, Руденко таємно передавав свої поезії, що склали книжку «За гратами». Як інваліда Великої Вітчизняної війни його звільнили від важкої фізичної роботи. Працюючи днювальним, Микола Данилович міг писати, але за порушення режиму згодом був переведений на Урал і позбавлений інвалідності. Тож тепер мав працювати на загальних підставах. Важка фізична праця підірвала його здоров′я. Заслання письменник відбував у Гірському Алтаї.

У 1987 році М.Руденко був звільнений і разом з дружиною, яка також відбувала заслання, виїхав на лікування до ФРН. Згодом вони були змушені емігрувати до США. Працюючи на

радіостанціях «Свобода» та «Голос Америки», Микола Данилович виконував обов′язки голови Закордонного Представництва Української Гельсінської Групи, яка боролась за звільнення політв′язнів. Водночас він уважно стежив за перебігом подій у СРСР. В опублікованій у 1988 році в США праці «З приводу реформ в СРСР» М.Руденко попереджав М.Горбачова про приреченість перебудови, обґрунтовуючи свої погляди, але ніхто до нього не прислухався.

На Батьківщину письменник повернувся лише у вересні 1990року, і невдовзі президентським указом йому було повернуто радянське громадянство. Після 14 років розлуки з Україною М.Руденко назавжди оселився в рідному Києві. Активно включившись у літературне життя, знову почав писати вірші. В Україні виходять друком його романи «Орлова балка», «Ковчег Всесвіту», «В череві дракона», «Син Сонця – Фаетон», книга нарисів з фізичної економії «Енергія прогресу», наукові романи «Сила Моносу» та «Гносис і сучасність». Так, у 90-ті роки ХХ століття М.Руденко нарешті прийшов до українського читача не тільки як поет і прозаїк, а ще й як учений, який викликав у наукових працях власне бачення закономірностей економічного розвитку, принципово по-новому побачив суб′єкти, що визначають програму людської життєдіяльності.

Унікальний мислитель, який відкривав природні закони розвитку людства на століття і тисячоліття. Видатний поет і прозаїк, незламний борець за права людини Микола Данилович Руденко 1 квітня 2004 року пішов за вічну межу. Пішов тихо і непомітно, залишивши по собі непересічний доробок, який потребує поглибленого вивчення фахівцями філософії, космології, економіки, літературознавства, інших галузей знання


та донесення результатів цих досліджень до українського і світового загалу.

Творчість М.Руденка і його правозахисна діяльність були високо поціновані міжнародною громадськістю:він – дійсний член Української вільної академії наук у Нью-Йорку, почесний член французької та японської секції пен-клубу. В незалежній Україні М.Руденкові присвоєно звання «Герой України», лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка та літературної премії ім.В.Винниченка.

Видання творів М.Руденка

Руденко М. Вибране: вірші та поеми (1936-2002) / М.Д.Руденко; упоряд.,передм. і післямова Л.М.Талалая. – К.:Дніпро, 2004.-796с.:портр.-(Бібліотека Шевченківського комітету).- ISBN966-578-165-0.
Руденко М. Поезії / М.Руденко; передм. М.Ф.Слабошпицького. - К.:Дніпро, 1991.-412с.:портр.
Руденко М. Син Сонця – Фаетон:наук.-фантаст. роман; Слідами космічної катастрофи (з блокнота письменника) / М.Руденко; ред. Я.Гевко. – Тернопіль:Джура,2002.-339с.-ISBN 966-8017-9.
Руденко М. У череві дракона :романи / М.Руденко; упоряд.:Р.Руденко, М.Луків;передм. І.Василенка.- К.:Дніпро, 2007.-581с. – ISBN 966-8963-06-7.

Література про М.Руденка
Власенко І. Микола Руденко і його книга життя / І.Власенко // Дніпро.-2007.-№5/6.-С.4-16.
Жулинський М. Засіяв зорями чесні душі / М.Жулинський / Літ.Україна.-2004.-8квіт.-С.1.
Кирилюк В. Формула добробуту Миколи Руденка / В.Кирилюк // Літ.Україна.-1999.-25лют.-С.1.
Мусієнко О. Українські правозахисники:витоки / О.Мусієнко // Літ.Україна.-1997.-16січ.-С.4.
Пащенко В. «Життя – найважча на Землі робота» / В.Пащенко // Літ.Україна.-1993.-18лют.-С.3.
Талалай Л. Муза Миколи Руденка / Л.Талалай // Березіль.-2003.-№7/8.-С.164-178.
Шевчук В. Україні і світові ще належить відкрити Миколу Руденка / В.Шевчук // Дніпро.- 2007.-№1/2.-С.86-98.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

В її віршах історія народу, його щасливі І тривожні дні [Текст] :...
В її віршах – історія народу, його щасливі І тривожні дні [Текст] : біобібліографічний нарис : до 80-річчя від дня народження Ліни...

2015 Літописець Волинського краю [Текст] : бібліографічний нарис...
Літописець Волинського краю [Текст] : бібліографічний нарис : до 110-річчя від дня народження Уласа Самчука / Галицька цб; [уклад....

Галицька центральна районна бібліотека
Скарбничий рідного слова [Текст] : пам’ятка користувачу : до 120-річчя від дня народження Максима Рильського / Галицька цб; [уклад....

Твоєму йменню вічно пломеніти : пам'ятка користувачу : до 145-річчя...
Твоєму йменню вічно пломеніти : пам'ятка користувачу : до 145-річчя від дня народження Лесі Українки / Галицька цб; [уклад. О. Мединська;...

Галицька центральна районна бібліотека
Творець українського гімну – Михайло Вербицький [Текст] : пам’ятка користувачу : до 200-ліття від дня народження М. Вербицького /...

Володимир Малик літописець української історії : пам'ятка користувачу...
Володимир Малик – літописець української історії : пам'ятка користувачу : до 95-ї річниці від дня народження Володимира Малика /...

План заходів з відзначення 200-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
Розробити шкільний план заходів з відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка

Відзначення 200-річчя Т. Г. Шевченка Постанова Верховної Ради від 19. 06. 13
Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Розпорядження Кабінету Міністрів від 03. 13
Деякі питання підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка

Постанова Верховної Ради від 19. 06. 13
Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка