Пошук по сайту


Закон україни

Закон україни

ПРОЕКТ

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про права корінних народів України

Українська Держава,

враховуючи факт підписання Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів,

керуючись метою захисту прав корінних народів згідно із нормами і принципами чинного міжнародного права;

визнаючи принцип сумлінного виконання зобов’язань України у сфері захисту прав людини,

посилаючись на Статтю 11 Конституції України,

сприяє консолідації та розвиткові корінних народів України як складової частини багатоетнічного українського народу.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.

Корінний народ України – автохтонна етнічна спільнота, етногенез якої відбувся на території в межах лінії державного кордону України, яка становить етнічну меншість у складі населення України і не має власного державного утворення за межами України.

Стаття 2.

1. До етнічних спільнот належать титульна нація, національні меншини та корінні народи. Разом вони складають етнонаціональну структуру багатоетнічного українського народу.

2. Титульною нацією в Україні є українці.

3. Корінними народами України є кримські татари (самоназва – киримтатар або киримли), кримські караїми (самоназва – киримкарай), кримчаки (самоназва – киримчах).

Стаття 3.

1. Корінні народи мають право на самовизначення. Українська держава гарантує захист та реалізацію невід’ємного права на самовизначення корінних народів України на їхній етнічній території у складі суверенної і незалежної Української Держави.

2. Корінні народи при здійсненні їх права на самовизначення мають право на національно-територіальну автономію на їхній етнічній території та/або самоврядування в питаннях, що відносяться до їхніх внутрішніх і місцевих справ, у тому числі в питаннях шляхів і засобів фінансування їхнього автономного врядування, яке здійснюються в межах Конституції та законів України.

Стаття 4.

Кожна особа, яка належить до корінного народу України, має право на громадянство України та на спрощений порядок його отримання у випадках, визначених Законом України «Про громадянство України».

Стаття 5.

1. Українська держава гарантує дотримання колективних прав корінних народів. Реалізація колективних прав корінних народів не може порушувати індивідуальних прав особи та громадянина, гарантованих Конституцією України.

2. Українська держава через уповноважені органи сприяє реалізації колективних прав корінних народів України.

3. Питання відновлення прав та свобод кримськотатарського народу, який, як етнічна спільнота, був примусово переселений з Криму у 1944 році урядом колишнього СРСР, регламентується Законом України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою” від 14 квітня 2014 року.

Стаття 6.

1. Держава гарантує право корінних народів України дотримуватись та відроджувати свої культурні традиції та звичаї. Це включає в себе право на збереження, захист і розвиток минулих, теперішніх та майбутніх проявів їх культури, таких, як археологічні та історичні пам’ятки, артефакти, залишки конструкцій, обряди, технології, твори образотворчого та театрально-сценічного мистецтва, літератури.

2. Держава гарантує підтримку розвиткові та відродженню культур корінних народів України на їхній етнічній території.

Стаття 7.

Держава гарантує право корінних народів України виявляти, практикувати, розвивати і передавати свої духовні та релігійні традиції, звичаї та обряди; право зберігати, охороняти і відвідувати без присутності сторонніх осіб місця, які мають для них релігійне та культурне значення; право користуватися і здійснювати контроль за їхніми ритуальними об’єктами і право на репатріацію останків їхніх померлих.

Стаття 8.

1. Держава гарантує право корінних народів України на ефективну участь у визначенні пріоритетних напрямів і стратегій розвитку або використання їхніх історичних земель. Держава проводить консультації та співпрацює з представницькими органами корінних народів України для того, щоб заручитися їхньою згодою щодо розвитку, використання або розробки корисних копалин, водних або інших ресурсів.

2. Держава використовує ефективні механізми для справедливого і чесного відшкодування втрат від будь-якої діяльності і застосовує належні заходи для того, щоб зменшити несприятливі екологічні, економічні, соціальні, культурні чи духовні наслідки.

Стаття 9.

1.З метою сприяння розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності корінних народів, Українська держава створює Державні реєстри корінних народів.

2. Реєстрація осіб, які належать до корінних народів України, здійснюється на добровільних засадах.

3. Кабінет Міністрів України затверджує положення про Державні реєстри корінних народів за погодженням з представницькими органами цих народів.

Стаття 10.

1. Українська держава гарантує громадянам України, які належать до корінних народів України, право та можливість отримання повної загальної середньої освіти рідними мовами корінних народів України та оплачує її здобуття у створених корінними народами навчальних закладах, що забезпечують викладання на рідних мовах, таким чином, щоб це відповідало властивим їхній культурі традиціям викладання та навчання.

2. Українська держава підтримує створення ініційованого представницькими органами корінних народів України загальноукраїнського державного вищого навчального закладу.

Стаття 11.

1. Корінні народи України мають право відповідно до Конституції та законів України створювати свої власні засоби масової інформації. Українська держава гарантує фінансову підтримку засобам масової інформації представницьких органів корінних народів.

2. Українська держава забезпечує корінним народам належне відображення культурного різноманіття корінних народів України в державних та комунальних засобах масової інформації.

Стаття 12.

Військова діяльність на історичних землях та етнічних територіях корінних народів України може проводитися лише за згодою представницьких органів корінних народів.

Стаття 13.

1. Українська держава гарантує представництво корінних народів України у виборних органах влади, державної виконавчої влади України та місцевого самоврядування.

2. Представництво корінних народів у Верховній Раді України гарантується. Якщо кількість осіб корінного народу, зареєстрованих у відповідному Державному реєстрі, не перевищує 0,2% від усієї кількості громадян України та більшою, ніж десять тисяч осіб, то такий корінний народ має гарантоване представництво у кількості одного депутата Верховної Ради України. У випадку, якщо кількість зареєстрованих у відповідному Державному реєстрі осіб перевищує 0,2%, то представництво такого корінного народу у Верховній Раді України відповідає його частці у складі народу України та встановлюється Центральною виборчою комісією на підставі даних Державного реєстру корінного народу та даних Державного комітету статистики України.

3. Представництво кримськотатарського народу у Верховній Раді Автономної Республіки Крим та місцевих радах на території історичних земель гарантується в кількості не менше, ніж 33% від загальної кількості депутатів.

4. Представництво караїмів та кримчаків у Верховній Раді Автономної Республіки Крим гарантується у кількості одного депутата від кожного корінного народу.

5. Місцеві органи влади не можуть ухвалювати рішень, що стосуються прав та інтересів корінних народів, без погодження з представницькими органами корінних народів на відповідній території.

Стаття 14.

1. Українська держава визнає представницькі органи корінних народів України.

2. Представницькі органи корінних народів є традиційною формою самоврядування, що утворилася у процесі їхнього історичного розвитку і на сучасному етапі відновлена у формі з’їздів корінних народів.

3. Представництво інтересів корінних народів в Автономній Республіці Крим здійснюється через місцеві представницькі органи, що обираються громадами корінних народів у відповідних адміністративно-територіальних одиницях.

4. Представницькі органи корінних народів здійснюють консультативно-дорадчі функції при прийнятті органами державної влади усіх рівнів рішень, які стосуються прав та інтересів відповідних корінних народів.

5. Назви, процедури формування і діяльності представницьких органів корінних народів встановлюються самими народами відповідно до історичних, культурних традицій, що не суперечать чинному законодавству України.

6. Представницькі органи корінних народів мають право вільно встановлювати і підтримувати стосунки з представниками цих корінних народів та їх об'єднаннями за межами України, отримувати від них допомогу для вирішення питань свого економічного, соціального і культурного розвитку, брати участь у діяльності міжнародних організацій відповідно до законодавства України та міжнародних угод.

7. Припинення діяльності представницьких органів корінних народів можливе лише на підставі судового рішення.

Розділ II. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня офіційного оприлюднення цього Закону:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

у Державному бюджеті України на відповідний рік передбачати необхідні видатки на виконання цього Закону.

Голова

Верховної Ради України

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закон №71
Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від...

Тема заняття
Закон України «Про страхування» Верховна Рада України; Закон від 07. 03. 1996 №85/96-вр [Електронний ресурс] Режим доступу

Лекція на тему: Отримання, обробка, облік, зберігання І поводження...
Закон України “Про інформацію”: Закон України від 02. 10. 92 №2657-хii // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №29. – Ст....

Лекція на тему: Отримання, обробка, облік, зберігання І поводження...
Закон України “Про інформацію”: Закон України від 02. 10. 92 №2657-хii // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №29. – Ст....

Закон України «Про банки І банківську діяльність»
Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» // ввр. 2003. №25. с. 274

Закон україни від
Цей Закон визначає статус бі­бліотек, правові та організаційні засади діяльності бібліотек І бі­бліотечної справи в Україні. Цей...

П л а н
Закон України «Про освіту», Закон «Про мови в Україні», реформа освітньої галузі накреслили основні напрямки розвитку всіх ланок...

Закон про прибуток Закон України від 28. 12. 94 р. №334/94-вр «Про...
Відображення операцій з обліку фінансових інвестицій на рахунках бухгалтерського обліку

Закон україни
...

Закон україни
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка