Пошук по сайту


Довідник вчителя математики

Довідник вчителя математики

Сторінка1/10
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Кафедра алгебри та методики викладання математики

Бараболя М.М., Матяш О.І.
Педагогічний довідник вчителя математики

Посібник для самоосвіти вчителів математики


Вінниця

Посібник підготовлений на допомогу вчителям математики та студентам фізико-математичного факультету для удосконалення професійної діяльності вчителя шляхом самоосвіти, зокрема вчителя математики. Сучасне суспільство ставить нові вимоги до педагога та вказує на необхідність професійного самовдосконалення вчителів.

Самоосвіта є актуальною як для молодого вчителя, так і для досвідчених вчителів, так як сьогодні є потреба в педагогах з відносно новими професійними якостями у порівнянні з попередніми. Посібник містить найнеобхідніші відомості з педагогіки та методики викладання математики.

Зміст

Розділ 1. Реформування шкільної освіти

1.1 Рух за реформу шкільної математичної освіти…5

1.2 Гуманітаризація освіти……………………………7

1.3 Гуманізація освіти…………………………………9


1.4 Стандартизація математичної освіти.......................10

1.5 Диференціація навчання……………………………12


1.5.1 Рівнева диференціація...............................13

1.5.2 Профільна диференціація..........................16

1.5.3 Ретроспективний аналіз розвитку ідеї

профільного навчання в школі..................23

1.5.4 Закордонний досвід профільної

диференціації навчання математики

(Франція, Японія, США). ..........................27

    1. Сучасна українська методична школа в галузі

шкільної математики...................................................32

Розділ 2.Технології навчання

2.1 Поняття та структура технології

навчання.........………………………………………39

2.1.1 Проблемне навчання....................................41

2.1.2 Групові технології навчання.......................41

2.1.3 Ігрові технології навчання...........................41

2.1.4 Технологія проектного навчання................42

2.2 Інтерактивне навчання................................................42

2.2.1 Види кооперативного навчання...................43

2.2.2 Варіанти організації колективно-

групової роботи........................................45

2.2.3 Технології ситуативного моделювання.…..50

2.3.1 Технології опрацювання дискусійних

питань...................................................……54


Розділ 3. Організація навчання учнів математики.......................58

3.1 Порівняльний аналіз програм з математики...............58

3.2 Урок математики в школі.............................................72

3.3 Підготовка вчителя до уроку.......................................74

3.4 Міжпредметні зв’язки ..................................................78

3.5 Навчально-методичне оснащення викладання

математики в школі ......................................................88

3.5.1 Теорія і практика шкільного підручника з

математики....................................................................89

3.5.2 Педагогічна експертиза шкільного

підручника з математики............................................94

3.6 Облік навчальних досягнень учнів з

математики..................................................................101

3.7 Позакласна робота з математики...............................107

3.7.1 Математичний гурток.......................................108

3.7.2 Математичні тижні............................................109

3.7.3 Математичні олімпіади школярів....................110

3.7.4 Факультативні заняття з математики........... ...110

Розділ 4 Фахова література вчителя ............................................116

Список використаної літератури......................................124

1. Реформування шкільної освіти
1.1 Рух за реформу шкільної математичної освіти
1991 р. Проведення конкурсу на створення нових

підручників, навчальних посібників і програм загальноосвітніх шкіл.

1991 – 1992 р. З'являються нові типи освітніх

закладів гімназії, ліцеї, колежі), які зосереджують

зусилля учнів на поглибленому вивченні

окремих предметів, зокрема і математики.

1991 р. (червень) Навчальні плани спеціальних

загальноосвітніх шкіл з поглибленим

вивченням різних профілів, в тому

числі фізико- математичного.

1991 р. (червень) Базисні навчальні плани гімназії та

ліцею.

1991 р. Навчальні програми з математики для шкіл з

українською та російською мовами

викладання.

1993р. Програми з математики для шкіл гуманітарного

профілю (10-11 класи).

1996 р. Затвердження програм з математики для загальноосвітніх навчальних закладів.

1996 р. Програми з математики, 8-11 кл. З

поглибленим вивченням курсу науково-

природничого профілю, гуманітарного

профілю.

1996 р. Концепція державного стандарту загальної

середньої освіти.

1997 р. Засновано журнал “Математика в школі”

1998 р. (січень) Розроблено проект Державного

стандарту з математики.

1998 р. Розроблено Типові навчальні плани,

впроваджено ступеневу освіту.

1999 р. (серпень) Закон України “Про загальну

середню освіту”.

2000 р. (квітень) Зміни до Закону про загальну

середню освіту.

2000 р. (квітень) Розроблено та затверджено

Державний стандарт загальної середньої

освіти.

2000 р. (квітень)Впроваджено державну підсумкову

атестацію.

2000 р. (квітень) Запроваджена 12-ти бальна шкала

оцінювання навчальних досягнень учнів у

системі загальної середньої освіти та

затверджено тимчасові критерії

оцінювання навчальних досягнень.

2001 р. (липень) Затверджено порядок проведення

державної підсумкової атестації.

2000 р. (серпень) Зміни до програми з математики

для загальної середньої освіти.

2001 р. Концепція загальної середньої освіти (12-ти

річне навчання).

2001р. Затверджено Типові навчальні плани

загальноосвітніх навчальних закладів (для

12-ти річної освіти).

2001 р. Затверджено програми з математики для

загальноосвітніх шкіл.

2002р. Закон України про загальну середню освіту

2002 р. Положення про профільну освіту.

2003 р. (травень) Типові навчальні плани для

організації профільного навчання у

загальноосвітніх навчальних закладах.

2003р. Навчальні програми з математики для

профільного навчання.

Програми факультативів, гуртків, спецкурсів.

2003 р. (серпень) Зміни до Порядку проведення

державної атестації загальноосвітніх

навчальних закладів.

2003 р. (вересень) Концепція профільного навчання в

старшій школі.

2004 р. Концепція “ Освіта України”.

2004 р. Затверджено Державний стандарт базової і

повної середньої освіти.

2004 р. Типові навчальні плани загальноосвітньої

середньої освіти 12-ти річної школи.

2004 р. Нові навчальні програми з математики для

учнів 5-12 класів

2005 р. (березень) Зміни до Типових навчальних

планів загальноосвітньої середньої освіти

12-ти річної школи.

2005 р. (травень) Затверджено зразок сертифіката

про результати зовнішнього тестування.

2008р. (30 жовтня) В МОН під головуванням Міністра освіти і науки Івана Вакарчука відбулася Всеукраїнська нарада з питань розвитку фізико-математичної освіти "Сучасна фізико-математична освіта і наука: тенденції та перспективи".
1.2 Гуманітаризація освіти
Гуманітаризація освіти (від лат. Humanitas – людська природа, освіченість, людство) – переорієнтація освіти з предметно-змістового принципу навчання основ наук на вивчення цілісної картини світу й насамперед – світу культури, світу людини.

Гуманітаризований освітній процес має спрямовуватись на розуміння і пізнання людини як унікальної і найскладнішої з усіх існуючих у світі систем, як явище, яке ми не лише бачимо навколо себе, але яке кожен також усвідомлює всередині себе.

У зв'язку з цим важливою проблемою гуманітарності є самопізнання людини.

Основою гуманітаризму є раціональний антропоцентризм. Процес освіти має сприяти звеличенню людини, розкриттю її потенційних можливостей.

Гуманітаризація змісту освіти передбачає насамперед підвищення статусу і радикальний перегляд змістового наповнення гуманітарних і суспільних навчальних предметів.

До гуманітарних навчальних предметів слід віднести мови, літературу як мистецтво слова, всі інші види мистецтв, історичні, юридичні, економічні та інші суспільні науки.

Гуманітаризація змісту шкільної природничо-математичної освіти полягає передусім у тому, щоб зробити знання, закладені у цьому змісті, особистісно значущими для учнів на основі розкриття прямих і опосередкованих зв'язків з людиною та суспільством, усвідомлення школярами цих знань не лише як важливого елемента загаьнолюдської культури, а й як елемента культури кожної сучасної людини. Саме такий підхід, крім іншого, істотно впливає на полегшення їх розуміння та засвоєння більшістю учнів. Це в свою чергу дозволить "привернути" до природничо-математичних предметів і школярів без виражених відповідних здібностей, уникнути "відлучення" значної частини учнів від наук, які є основою науково-технічного прогресу, запровадження нових технологій і від яких, врешті, залежить саме існування людської цивілізації.

Навчальні курси з природознавства й математики для учнів, які не мають яскраво виражених природничо-математичних здібностей, мають бути побудованими так, щоб вони змогли засвоїти основні поняття: що являє собою кожна з галузей природознавства як наука, якими засобами розв'язує свої проблеми і як обґрунтовує об'єктивність одержаних знань; яке місце в системі наукового пізнання посідають поняття, закон, теорія і експеримент, в якому взаємовідношенні в науковому пізнанні перебувають логічне й інтуїтивне, як співвідносяться між собою наукове й побутове мислення, чим відрізняються закони природи від законів суспільства, в чому відмінність науки від мистецтва і т. д.

Гуманітаризація змісту основ природничих наук передбачає систематизацію знань і формування в учнів природничо-наукової картини світу, звернення до людини як об'єкта наукового пізнання. Суттєвим аспектом гуманітаризації змісту природничої освіти є спрямовування його на формування у школярів світоглядних і наукових уявлень про себе як об'єкт природи, на формування громадянського почуття особистої відповідальності за майбутнє світу, що грунтується на знанні законів природи, необхідності рахуватися з ними і використовувати у практичній діяльності.

Соціокультурне спрямовування змісту математики і природознавства полягає в органічному відображенні в ньому, з одного боку, елементів соціальної історії науки, а з іншого наукових біографій. Олюднення природничо-математичних знань у тому, щоб не зводити їх до голих наукових фактів, а розглядати повчальні історії їх відкриття, знайомити з долями видатних творців наукового знання, впливом відкритих ними істин на розвиток цивілізації, у тому числі й вирішення її гуманітарних проблем.

1.3 Гуманізація освіти



Гуманізація освіти (від лат. humanus – людський, людяний) - це відображення в освітньому процесі тенденцій гуманізації сучасного суспільства, коли людська особистість визнається найвищою цінністю, а утвердження блага людини є найважливішим критерієм суспільних відносин. Вона полягає у рішучому повороті освітнього закладу до особистості учня, забезпеченні максимально сприятливих умов для виявлення і розвитку його задатків і здібностей на основі поваги і довіри до нього, прийняття його особистісних цілей і запитів. Гуманізація освіти основним смислом педагогічного процесу вважає розвиток учня.

Шляхи гуманізації освіти: формування відносин співробітництва між усіма учасниками педагогічного процесу, виховання в усіх учасників педагогічного процесу морально-емоційної культури взаємовідносин, створення матеріально-технічних умов для нормального функціонування педагогічного процесу, що виховує гуманну особистість.

Безперечно, в живому процесі навчання і виховання гуманітаризація та гуманізація виявляються не ізольовано, а в єдності своїх багатогранних аспектів.
1.4 Стандартизація математичної освіти
Стандарт освіти – система основних параметрів, які приймаються за державну норму освіченості, що відображає соціальний ідеал і враховує можливості реальної особистості й системи освіти по досягненню цього ідеалу. Стандарт освіти визначає обов’язковий мінімум змісту основних освітніх програм, максимальний обсяг навчального навантаження учнів і є основою для створення ряду нормативних документів.

Стандартизація освіти є одним з головних напрямків реформування освіти в Україні. Стандартизація шкільної освіти в Україні здійснювалась згідно з концепцією МОН України в 1996 р. Але через впровадження диференціації навчання, введення нових критеріїв оцінювання, прийняття Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХ1 ст. Державний стандарт потребував доповнень та змін. У 2004 році затверджено новий Державний стандарт шкільної освіти.

Державний стандарт є орієнтиром у роботі керівників навчальних закладів, допомагає вчителям організувати навчальний процес, дає учням і їх батькам уявлення про норми успішності.

Стандарт встановлює рівень навчання предмета, цілі його вивчення. Оскільки мета залежить від навчального закладу, то потрібні норми для різних профілів навчання.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної та варіативної складових змісту шкільної освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Інваріантна частина передбачає дотримання всіма навчальними закладами єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямована на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти. Змістовне наповнення освітніх галузей інваріантної складової визначається Державним стандартом. Змістовне наповнення освітніх галузей варіативної складової формується навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, типу закладу, індивідуальних освітніх потреб учнів. В основній школі навчальні години варіативної складової використовується головним чином для загальноосвітньої підготовки учнів, індивідуальних занять та консультацій, факультативного навчання. У старшій школі за рахунок варіативної складової здійснюється профільне навчання.

На основі Базового навчального плану МОН розробляє Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів. У Типових навчальних планах визначаються перелік навчальних предметів і курсів, кількість годин, відведених на їх вивчення в кожному класі. На основі Типових навчальних планів навчальні заклади складають робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова освіти з урахуванням особливостей організації навчально-виховного процесу.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров’я і фізична культура, технології.

Згідно до Державного стандарту, основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом з початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки. У старшій школі навчання є профільним.

У основній школі основними завданнями реалізації змісту математики в школі є:

  • продовження розвитку уявлень про число, формування обчислювальних навичок та застосування їх до розв’язування задач;

  • розширення математичного апарату, засвоєного в початковій школі;

  • формування навичок та вмінь тотожного перетворення виразів, розв’язування рівнянь та нерівностей, їх систем та застосування їх до розв’язування задач; формування уявлення про функцію;

  • вивчення геометричних фігур на площині, розвиток просторових уявлень і уваги;

  • формування уявлень про геометричні величини та навичок і вмінь їх вимірювання та обчислення;

  • навчання математичної мови.

Основними завданнями змісту математики старшої школи є:

  • розширення математичного апарату, засвоєного в основній школі;

  • розширення і систематизація загальних відомостей про функції, вивчення початку аналізу, розв’язування прикладних задач, розширення відомостей про ймовірність та елементи статистики;

  • вивчення просторових фігур, продовження розвитку просторових уявлень і уяви;

  • розширення і поглиблення уявлень про математику як елемент загальнолюдської культури, про застосування її в практичній діяльності, різних галузях науки.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Теоретичні основи розвитку логічного мислення у процесі рішення текстових задач
Робота вчителя з розвитку логічного мислення на уроках математики у процесі розв’язування текстових задач на уроках математики в...

Організація навчально-виховного процесу з математики
Фахівці з методики викладання математики, які складають навчальні програми для шкіл різного профілю,часто ставлять запитання про...

Довідник призначається для учителів історії, правознавства, географії;...
Опубліковано: Словник-довідник. Міжнародні відносини. Країнознавство. – Харків: Основа, 2011. – Б-ка журн. «Історія та правознавство»....

Калинівська середня загальноосвітня школа Дніпропетровська область,...
Шевченко Ганна Миколаївна, вчитель математики Калинівської середньої загальноосвітньої школи Широківського району

Позакласний захід з математики Гра “Математичний бокс”. 8-9 класи...
Проводиться бій за титул чемпіонів школи серед команд 8-9класів. Дві команди беруть участь у змаганнях у складі 6 чоловік

Лубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4
Цей навчальний посібник стане в нагоді школярам, які прагнуть розширити свої знання з математики та бажають самостійно оволодівати...

Засідання Клубу молодого вчителя «Занурення в світ дітей»
Підвищуємо психологічну компетентність вчителя. З досвіду роботи практичних психологів знз м. Кременчука / За ред. Л. В. Сироти....

План. Вступ «Майстерність вчителя вимога сучасності». Самоосвіта...
Виступ на районному семінарі вчителів світової літератури 07 грудня 2012 рокуНачало формы

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 кла­сах подано...
«Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного на­вчання (у двох частинах)», видавництва «Ранок», Харків,...

Уроків факультативного курсу з математики для 7 класу по темі „Історія математики”
Мета: Узагальнити поняття натуральних чисел І сформулювати їх властивості, ввести поняття кількісних І порядкових натуральних чисел....



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка