Пошук по сайту


Уроку

Уроку

ВИВЧЕННЯ НОВЕЛИ М. ХВИЛЬОВОГО «Я» («РОМАНТИКА»)

(спроба ідейно-художнього аналізу твору в єдності його змісту і форми)

Ольга ПОЛІЩУК,

учитель української мови і літератури Жовтоводської гуманітарної гімназії імені Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов при Дніпропетровському національному університеті, м. Жовті Води Дніпропетровської області
Тема уроку: зображення у новелі «Я» («Романти­ка») суперечливої суті громадянської війни, розриву між високими ідеалами революційних гасел та жахли­вими реаліями цієї війни, що також веде до нівелю­вання споконвічних людських цінностей; розгляд но­вели як витвору літературного мистецтва.

Мета уроку: досліджуючи сюжетно-композиційну будову новели, тематику та її художні особливості, донести до свідомості учнів розвінчання псевдороман­тики громадянської війни; навчити молодих людей проникати в духовний світ персонажів, аналізуючи вчинки дійових осіб; розвиваючи вміння учнів робити аналіз художніх засобів, довести, що ця новела — витвір літературного мистецтва; інтегруючи ідейно-змістовий матеріал новели в духовний світ учня, вихо­вувати людяність, справедливість, протистояння Злу; виховувати естетичний смак учня на прикладах краси художньої форми твору.

Тип уроку: урок формування і вдосконалення вмінь і навичок.

Обладнання: портрет М. Хвильового, виставка творів письменника.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності на уроці.

Учитель (коментує портрет Миколи Хвильового):

— Вдивіться, будь ласка, у це обличчя. Яким воно є? (Учні відзначають строгий вираз обличчя, трагічну складку між бровами, стиснуті вуста).

Це про нього писав В. Сосюра в поемі «Розстріляне безсмертя»:

І в революцію стріляла безсмертним іменем її.

Постать М. Хвильового — одна з найтрагічніших в історії літератури епохи Розстріляного Відродження. Як ви думаєте, чому?

(Учні згадують факти з біографи М. Хвильового, з якою вони знайомилися на попередньому уроці).

Учитель: Микола Хвильовий — видатний літера­турний діяч, започаткував літературну дискусію 1925-28 рр. Одним із перших питань дискусії було утвердження тези про те, що література — це вид ми­стецтва. Яскравим свідченням цього є новела «Я» («Романтика»).

II. Актуалізація опорних знань.
Запропонувати учням згадати розповіді з історії

України про громадянську війну. Згадати визначення новели.

III. Робота над формуванням і вдосконаленням умінь і навичок.

I.Коментоване читання твору.

— А зараз ми з вами прочитаємо новелу і після об­говорення переконаємося, що це мистецький твір, ба­гатий за змістом і оригінальний за формою. Під час чи­тання олівцем робіть на полях позначки, що допомо­жуть вам аргументувати оригінальність форми і жан­рову своєрідність новели. Для дослідження пропоную клас розділити на групи.

1-а група повинна віднайти і прокоментувати пей­зажну канву новели (її змістову і психологічну роль).

ІІ-а група зверне увагу на психологічні художні деталі.

Ш-я група позначить художні деталі інтер'єру.

IV-a група віднайде портретну художню деталь.

(Виразне читання новели вголос учителем і учня­ми, під час якого діти виконують поставлене перед ними завдання. Якщо учні «не бачать» деталей, учи­тель підказує або «наводить» на них.)

II. Аналіз новели в єдності змісту і форми.

Учитель: Ось і скінчилася розповідь про перетво­рення людини на моральну потвору. Яке почуття викли­кала новела? (Жаль, страх, жах, відразу і т.д.)

Отже, почуття ваші передаються експресивною лексикою, а це значить, що твір узяв вас «за живе» не тільки неординарним змістом, а й незвичайною компо­зиційною будовою, оригінальною формою.

Спробуйте самостійно визначити жанр.

1. Жанр.

Жанр — героїко-романтична, імпресіоністична но­вела, у якій героїко-романтичні події трактуються і як глибоко трагічні.

  • Чому це новела? (Учні повинні знати визначен­ня новели.)

  • Чому героїко-романтична? (Ліричний герой, хоч і чинить не по-людськи, але вважає себе героєм, адже жертвує матір'ю, яку ніжно любить, щоб довести відданість ідеї.) Це — неординарна, сильна, роман­тична натура.




  • Віднайдіть у тексті епізоди, які б доводили силу волі героя. (Учні зачитують епізод, коли голова чор­ного трибуналу підписує вироки або коли він не­людським зусиллям підіймає руку і стріляє в матір.)

  • Чому ж це новела імпресіоністична, чому вона присвячена «Цвітові яблуні» М. Коцюбинського? Зга­дайте визначення імпресіонізму.

Далі учні доводять, що етюд М. Коцюбинського «Цвіт яблуні» — один із кращих зразків імпресіо­ністичної новели, у якій розкриваються глибокі пере­живання, найтонші порухи людської душі на рівні свідомості і підсвідомості. А в новелі «Я» («Романти­ка») ми теж бачимо терзання душі людини, розд­воєння її «я».

Учитель: Яке суспільне явище лежить в основі змісту новели? (Громадянська війна, яка несе не тільки руйнацію матеріальних цінностей, а й відби­рає найдорожчу цінність — людське життя, ро-дищіі стосунки.)

2. Тема.

Учитель: Отже, темою новели є зображення гро­мадянської війни як одного із найтрагічніших явищ в історії України, адже в основі війни лежить руйнація, нівелювання родинних зв'язків, братовбивство. На тлі зображення подій громадянської війни М. Хвильовий показав моральну деградацію людської особистості під впливом оточуючого середовища. Автор, показав, як генетичні, вроджені риси людяності, добра, любові до матері розчиняються в патологічному почутті відданості ефемерним ідеалам комуни. М. Хвильовий майстерно відобразив психологію Добра і Зла, супер­ечність між людяністю і сліпою відданістю аб­страктній ідеї.

(Учні записують визначення теми в зошити.)

3. Розкриття теми.

Учитель: Через які образи розкривається тема? (Учні називають образи доктора Тагабата, Анд-рюші, дегенерата і, звичайно ж, ліричного героя.)

— Чи можна кожен з цих образів трактувати як трагічний? (Відповіді повинні бути неоднозначними, адже, наприклад, Тагабат — розумний, але цинічний і жорстокий по суті, із борця за революцію перетво­рюється на серійного вбивцю. Він не романтик рево­люції, а її залізне коліщатко. Але ж колись він був лю­диною!)

Запропонувати учням довести, що образи Анд-рюші та дегенерата теж трагічні.

— Який образ є романтичним і головним? (Образ ліричного героя.)

Образ ліричного героя.

(Охарактеризувати цей образ можна через проб­лемні запитання).

— Одним із законів діалектики і розвитку суспільства є єдність і боротьба протилежностей. Які протилежності живуть в єстві героя? (Добро і Зло.)

  • В якому стані вони співіснують і як це прояв­ляється в його діях? образі ліричного героя автор яскраво демонструє роздвоєння людської сутності на два «я», що уособлюють два начала людської ду­ховності — Добра і Зла.)

  • Чи можна сказати, що герой раніше був доброю людиною і лише під впливом подій в ньому зародило­ся зло? (/ так, і ні. З народження в душі кожної люди­ни живуть Добро і Зло, але іноді Добро переважає, і тоді Зло ховається і виявляє себе лише в слушний момент. В душі ліричного героя Зло народилося Доб­ром, адже він пішов у революцію боротися за щастя бідних. Але жорстокий час задавив Добро і воно «оживало» лише вдома, біля матері.)

(Учитель пропонує зачитати уривки, де лірич­ний герой приходить додому, мати тулить його го­лову до своїх грудей. Учні зачитують.)

Учитель: Чому вдома «оживає» добре начало в йо­го душі? (Материнська аура добра, любові, велико­душності сповнює його єство спокоєм і добром. Але тільки герой виходить з подвір'я і бачить чорну по­твору замку, де засідає чорний трибунал комуни, як те природне, людське «я» відступає в підсвідомість, звільняючи місце «я» фанатика «загірної комуни».)

— Чому «я» чекіста переважає?

(Учні висловлюють міркування щодо впливу соціуму на свідомість і психологію людини.)

Учитель: Так і жили в душі героя два «я», по черзі поступаючись місцем одне одному, але в житті люди­ни наступає момент, коли вона повинна дати одно­значну відповідь, хто ж вона є по суті. Коли ж цей мо­мент настав для ліричного героя?

(Учні зачитують уривок з новели, де в кімнату ра­зом з арештованими черницями вводять його матір)

  • Що відбувається в душі комунара? (Учні роз­повідають про жах, а потім страшне сум'яття, що вривається в серце ліричного героя.)

  • Чиє ж «я» візьме гору? Перше — «людське», «синівське», чи друге — «комунарське»?

— Чому «людину» переміг «чекіст»? (На стражї душі головного героя стояли доктор Тагабат, дегенерат, які спостерігали за ним, ніби випробовували.)

Навіть жорстокий і цинічний Тагабат, коли приве­ли черниць на місце розстрілу, відвів матір убік і ска­зав герою:

— Ваша мати там! Робіть що хочете!

Тоді в душі голови чорного трибуналу остаточно перемогло друге «я» — він убиває матір.

І ненормальна радість охоплює все його єство, бо він переміг себе, усім довів свою вірність комуні. Але чи можна це назвати перемогою Людини? (Навпаки, Лю­дину переміг Звір.)

Далі вчитель пропонує учням дати коротку харак­теристику інших образів новели. Підсумовує їх роз­повіді, акцентуючи увагу на символічності образів Та-габата, Андрюші, дегенерата. Вони уособлюють основ­ний контингент революції. Розумні, але жорстокі та цинічні, як Тагабат; сліпо віддані, але безвільні, як Ан-дрюша.

Символом материнської любові, великодушності є образ матері, яка розуміла душевні муки сина і своєю добротою намагалася допомогти людяному «я» сина, тулила його голову до своїх грудей. Але в той жорсто­кий і неспокійний час навіть Мати не змогла перемог­ти страшну суть громадянської війни.

(Після обговорення образів твору пропонуємо учням коротко записати характеристику персонажів.)

ІІІ. Характеристика новели як витвору мистецтва.

Учитель: Новела «Я» («Романтика») є унікальним витвором літературного мистецтва з оригінальною композиційною будовою, орнаментальним обрамлен­ням, багатством художніх деталей, виразною мовою. Ви звернули увагу на композиційну будову новели, яка не тільки забезпечує розгортання сюжету, а й до­помагає передати внутрішню боротьбу ліричного ге­роя. Прослідкуйте, де відбувалися події і як місце подій впливає на психічний стан героя. (Дії відбува­ються то в. дворику і в помешканні, де пахне м'ята і панують затишок та спокій, то в похмурому зам­кові на чорній горі, де душа сповнюється тривогою і сум'яттям.)

— Своєрідним орнаментальним обрамленням но­вели є пейзажі, які, ніби увертюра в музичному творі, задають тон тому чи іншому уривкові, готують до сприйняття подій. Зачитайте уривки тексту з пейза­жами, які ви позначили, і поясніть їх роль. (Учні зачи­тують уривки «За вікном ішли росяні ранки і падали перламутри...», «В дворі пахне м'ятою...», «Там за од-рогами сизого бору, спалахують блискавиці...», з'ясо­вують їх психологічну роль — передчуття трагіч­них подій. Звертають увагу на уривок «Куріли далі. Знов спалахували димки на горизонті...», який підси­лює загострення ситуації не тільки на фронті, а й на­ростання напруги в душі голови чорного трибуналу, перед яким постав вибір: комуна чи мати.)

Далі вчитель підсумовує відповіді учнів: пейзажі не стільки змальовують місце подій, скільки переда­ють атмосферу того часу в асоціативному зв'язку з внутрішнім станом дійових осіб.

Характеристика художніх деталей

Учитель: Багатою є новела на художні деталі, які допомагають розкрити внутрішній світ персонажів. Пропоную віднайти в тексті й охарактеризувати інтер'єрну, портретну і психологічну деталь. (Учні за­читують художні деталі, які віднайшли в процесі коментованого читання й намагаються розкрити їх підтекст.)

Так, наприклад, інтер'єрна деталь замку, насичена темними кольорами, важкими речами і похмурими по­глядами портретів, підсилює такі ж темні помисли і справи тих, хто тут зараз мешкає і вершить людські долі.

Промовистою є портретна деталь: «У дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волос­ся й приплюснутий ніс. Мені він завше нагадує ка­торжника, і я думаю, що він не раз мусив стояти у відділі кримінальної хроніки». І ось такий тупий, впер­то відданий бандит є представником революції і вер­шить долю Людини.

Яскравою є художньо-психологічна деталь «Я — чекіст, але я і людина», яка відбиває роздвоєння осо­бистості на два «я» і акцентує увагу на антилюдській суті нового синедріону — чорного трибуналу комуни.

IV. Підсумок уроку. Отже, ми розглянули новелу М. Хвильового «Я» («Романтика») в єдності змісту і форми. Розкривши жанр, тему, образи, дослідивши своєрідність композиційної будови, виразність художніх деталей, переконалися, що ця новела —безцінний витвір літературного мистецтва.

V. Домашнє завдання. Закріпити вміння розглядати новелу М. Хвильового «Я» («Романтика») в єдності змісту і форми. Проаналізувати художню деталь (на вибір).

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Уроку Тема уроку
...

Уроку
Задачі уроку: ознайомити учнів з особливостями класу, відмінностями представників даного класу, розвивати мислення на основі матеріалу...

Уроку
Відомо, що в педагогічній методичній науці існують різні погляди на структуру уроку. Доктор педагогічних наук Мірошніченко Л. Ф....

Тема уроку
Мета уроку. Розкрити особливості процесу десталінізації в Україні та його суть

Уроку, да та Тема / підтема уроку
Розпитувати з метою роз’яснення І уточнення інформації та надання необхідних відповідей

Тема уроку
Мета уроку: удосконалювати вміння складати І розігрувати діалоги на професійну тему до запропонованої ситуації спілкування

План уроку музики №21 у 6 класі тема уроку: Доля генія зміст уроку...
Обладнання: роздатковий матеріал (слова пісень, характеристики музики, тощо), портрет композитора, ілюстрації, презентації Microsoft...

Уроку: вивчення нового матеріалу Жанр уроку
Тема: «Усеперемагаючий голос любові» (Урок позакласного читання. В. Шекспір «Ромео та Джульєтта»)

Уроку Тема уроку
Вавилонська вежа”. Біблійне пояснення виникнення різних мов на землі, символічне значення образу Вавилонської вежі

Тема уроку. Класифікація хімічних реакцій. Мета уроку
Мета уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про хімічні реакції; з`ясувати, за якими ознаками класифікують хімічні реакції;...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка