Пошук по сайту


Календарно-тематичне планування уроків світової літератури у 10 класі ( рівень стандарту, 1 год на тиждень)

Календарно-тематичне планування уроків світової літератури у 10 класі ( рівень стандарту, 1 год на тиждень)

«Погоджено» «Затверджено»

Заступник директора: Директор школи:
Календарно-тематичне планування уроків світової літератури у 10 класі ( рівень стандарту, 1 год на тиждень)

Укладачі програми : Ю.І.Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна,І.А.Тригуб, О.О.Покатілова

10 клас


На навчальний рік – 35 год.

На тиждень – 1 год.

На текстуальне вивчення художніх творів – 27 год.

На контрольні роботи – 3 год.

На роботи з розвитку мовлення – 2 год.

На уроки позакласного читання – 1 год.

Резервний час – 2 год.
Змістові лінії – А- аксіологічна, Л- літературознавча, К-культорологічна, М- мовленнєва, Д-діяльнісна







К-ть год.

Дата уроку

Зміст навчального матеріалу




Державні вимоги до рівня підготовки учнів



















1. Вступ. Із літератури реалізму




1







Урок настановчо-мотиваційний

Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі.

Розквіт реалістичної літератури, його зв'язок із розвитком природничих наук. Майстри соціальної прози: Стендаль, О.Бальзак, Г.Флобер, Ч.Діккенс, Генрі Джеймс, Ф.Достоєвський, Л.Толстой, А.Чехов та ін.

Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті ХІХ ст.

Л – визначати основні риси та етапи

літературного процесу XIX ст. (взаємодія романтизму і реалізму, домінування реалізму, поява модерністських явищ);

пояснювати роль літератури в культурному та суспільному житті XIX ст.;

обґрунтовувати твердження, що XIX ст. є «золотою добою» класичного роману

К – романтизм та реалізм у мистецтві, зокрема, живописі та музиці

М – конструювання відповіді на запитання й завдання

Д – використання різних джерел інформації; збір та аналіз інформації (складання тез, таблиці тощо); повідомлення, презентація та ін.

Учень (учениця):

називає основні риси та етапи літературного процесу ХІХ ст. (взаємодія романтизму і реалізму, домінування реалізму, поява модерністських явищ).

пояснює особливості соціально-психологічної прози ХІХ ст., роль художньої літератури у культурному та суспільному житті ХІХ ст.;

називає найвизначніших представників соціально-психологічної прози ХІХ ст.;

обґрунтовує твердження про те, що ХІХ ст. є «золотою добою» класичного роману.

ТЛ Дає визначення поняття «соціально-психологічна проза».




4







Стендаль (1783-1842). «Червоне і чорне»

Урок вивчення життєпису письменника

Життєвий і творчий шлях письменника. Синтез романтизму й реалізму в його творчості.


Урок вивчення теорії літератури та літературно-мистецьких явищ

Роман «Червоне і чорне», поєднання в ньому соціально-політичного й психологічного аспектів. Гостра критика режиму Реставрації.

Урок вивчення та аналізу художнього твору

Конфлікт головного героя Жульєна Сореля з суспільством як сюжетний стрижень роману. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту. Жіночі образи роману. Психологізм творчості Стендаля.


Домашній контрольний твір





головні віхи життєвого і творчого шляху Стендаля та місце в ньому роману «Червоне та чорне»

М – створення власного конструкту

Д – тези
робота з текстом роману, порівняння суспільних законів й звичаїв у Вер’єрі – Безансоні−Парижі

Л – визначення роману як соціально-психологічного, його жанрових особливостей

М–читання фрагментів роману, створення озгорнутих відповідей на запитання,порівняльної характеристики життя у Вер’єрі, Безансоні, Парижі (цінності – пріоритети –ставлення до людини)
– аналіз ключових епізодів роману; визначення провідних рис Жульєна Сореля та головні етапи формування його особистості; судження про багатозначність назви роману

М – створення характеристики літературного героя («Червоне та чорне в душі Жюльєна»); порівняльної характеристики мадам де Реналь та Матільди; виразне читання

Д – збір, аналіз та синтез інформації


Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху Стендаля та місце в ньому роману «Червоне і чорне»;

висловлює судження про багатозначність назви роману;

визначає провідні риси характеру Жульєна Сореля та

головні етапи формування його особистості;

порівнює суспільні закони й звичаї у Вер’єрі – Безансоні - Парижі;

розповідає про своєрідність втілення теми кохання у романі;

зіставляє жіночі образи твору;

визначає риси романтизму і реалізму в романі.

ТЛ Висловлює судження про жанрові особливості соціально-психологічного роману, а також про психологізм твору.




2







Онорé де БАЛЬЗÁК (1799–1850). “Гобсéк”

Урок вивчення життєпису письменника

Життєвий і творчий шлях письменника. Бальзак і Україна.

Бальзак – видатний французький письменник, за­чинатель соціального реалістичного роману. Поєд­нання реалістичних і романтичних елементів у його художній системі. «Людська комедія» – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст., її проблематика і структура.

Урок вивчення й аналізу художнього твору

Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека. Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто. Роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій повісті. Композиція і стиль твору.

Урок позакласного читання

Позакласне читання. Діккенс «Девід Копперфілд»
Через випробування до щастя. Бачення Діккенсом сенсу людської долі.

Контрольна робота №1 Урок рефлексивно-креативного контролю знань




знайомство з фактами життя Бальзака, зв’язку його життя з Україною; визначення «Людської комедії» як «енциклопедії життя Франції першої половини XIX ст.»

К − визначення творчості Бальзака як визначного явища світової літератури XIX ст.

М – усна розгорнута відповідь, виступ із повідомленням

Д – створення тез (конспекту, презентації)

вивчення тексту твору; образу

Гобсека; вивчення системи образів та їх ролі в композиційному вирішенні повісті (Фанні, де Ресто, Дервіля)

Л – способи творення художнього образу (поєднання в образі Гобсека елементів реалізму й романтизму); контрастивність творення образу; способи творення художнього образу; композиція (антитеза, обрамлення)

М – характеристика образу; виразне читання, цитування, створення тез (плану, конспекту, твору-мініатюри), підготовлених відповідей,

Д − аналіз та синтез знань (презентації,

повідомлення)

знайомство з текстом роману, долею Девіда Копперфілда; визначення лінії його долі як характерної для Діккенса колізії

Л − діккенсова «різдвяна казка» як характерна ознака стилю;

М – читання, відповіді на запитання, характеристика героїв

Д – створення власного конструкту на основі аналізу та синтезу інформації


– перевірка знань основних літературознавчих понять з теми

Д – написання контрольної роботи; синтезування й узагальнення отриманих знань; уміння працювати з тестами


Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому повісті «Гобсек»;

характеризує творчість французького письменника Бальзака як визначне явище світової літератури ХІХ ст.;

відзначає зв’язок його життя з Україною;

пояснює, чому «Людську комедію» Бальзака називають “енциклопедією життя Франції першої половини XIX ст.”;

визначає місце повісті «Гобсек» у творчому доробкові Бальзака;

наводить приклади поєд­нання в образі Гобсека елементів реалізму (детальний опис операції позики грошей, точність фіксації кількості відсотків за конкретну фінансову операцію лихваря тощо) і романтизму (самотність і загадковість багатія: достеменно невідомо, хто він, звідки приїхав, де нажив свій величезний капітал);

аналізує особливості втілення мотиву влади золота в повісті «Гобсек»: золото стало новим володарем світу, на зміну владі аристократів іде влада “гобсеків”, капіталістів («Золо­то – ось душа вашого нинішнього суспільства»);

визначає особливості композиції повісті (роль прийому обрамлення: історія про Гобсека «взята в рамку» опису розмови у салоні віконтеси де Гранльє);

характеризує роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій твору (він об’єктивно відтворює події, висловлює власне ставлення до героїв і ситуацій, що створює особливу атмосферу задушевності розмови і вірогідності оповіді);

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.






4







Фéдір ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821–1881). «Злочин і кара».

Урок вивчення життєпису письменника

Життєвий і творчий шлях письменника. Творчість Достоєвського як одна з вершин ро­сійської і всесвітньої літератури. Філософські, етич­ні й естетичні погляди письменника та їхнє втілення в художніх творах.

Урок вивчення та аналізу художнього твору

Роман «Злочин і кара» як утілення нового, полі­фонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору.

Урок вивчення та аналізу художнього твору

Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особис­тості, «надлюдини». Розкриття складності та суперечливості духовного світу людини. Система образів роману, значення і символіка його назви.

Урок розвитку зв'язного мовлення(усно). Складання розповіді за ілюстрацією.
Урок розвитку зв'язного мовлення (письмово). Складання плану. Підготовка до написання твору.
Урок розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності

№1 Класний контрольний твір

Контрольна робота №2 Тести



– знайомство з християнською етичною системою поглядів Достоєвського; провідними мотивами його творчості (співчуття до «знедолених і ображених»; «Краса врятує світ»)

К – проведення паралелей «Біблія» − світогляд Достоєвського

М – створення письмового конструкту

Д – синтезування знань, тези (конспект і т. ін.)

робота з текстом художнього твору

(співчуття до «знедолених і ображених»; розвінчання теорії агресивного індивідуалізму), особливості системи образів роману – система двійників

Л − засвоєння понять «поліфонічний роман», «соціально-філософський роман»

К − сенс і символіка назви за християнською доктриною

М − виразне читання, цитування, створення власного конструкту

Д – збір та аналіз інформації, робота з критичними матеріалами

робота з текстом роману (розвиток образу Раскольнікова: від скромного й доброго студента – через убивство старої лихварки – до розкаяння на каторзі)

К − біблійні міфи та символіка

М – виразне читання, характеристика образу, цитування, створення власного конструкту (твір–есе, план, тези, конспект тощо)

–узагальнення інформації у вигляді самостійного конструкту


Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Злочин і кара»;

називає характерні риси літератури реалізму (правдиве зображення дійсності, аналітичний підхід до зображуваного і т.д.);

визначає творчість російського письменника і філософа Достоєвського як одну з вершин ро­сійської і всесвітньої літератури;

акцентує увагу на значному філософському (розвінчання теорії агресивного індивідуалізму: “тварь я дрожащая или право имею”) і етич­ному (співчуття до «знедолених і ображених») потенціалі роману “Злочин і кара”;

простежує і підтверджує цитатами з тексту еволюцію образу Раскольнікова;

висловлює власні судження щодо теорії сильної особис­тості, “надлюдини” і підтверджує їх прикладами і цитатами з тексту;

розкриває особливості системи образів роману, зокрема – знаходить у Родіона Раскольнікова і Соні Мармеладової спільне (обидва вчинили переступ проти суспільних законів і норм: він став убивцею, а вона – повією) і різне (вона пожертвувала собою заради інших, а він пожертвував іншими заради себе);

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

Висловлює судження щодо символіки назви твору;

ТЛ Дає визначення поняття «роман» і його різновидів, зокрема «психологічного роману», «філософського роману».




4







Лев ТОЛСТÓЙ (1828–1910) «Анна Кареніна»

Життєвий і творчий шлях письменника. Творчість Льва Толстого як найповніший вияв можли­востей реалістичної літератури. Духовні й творчі шукання та здобутки письменника.

Роман “Анна Кареніна”. Образи-характери роману, пластичність змалюван­ня і психологічна глибина. Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю.

“Діалектика душі” толстовських героїв.




Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Анна Кареніна»;

визначає творчість Л.Толстого як найповніший вияв можли­востей реалістичної літератури;

виділяє ключові епізоди роману (зустріч Анни і Вронського на вокзалі, побачення Анни з сином тощо);

називає основні проблеми твору: роль сім’ї у житті людини (“мысль семейная” /Л.Толстой/); пошуки основ міцних сімейних стосунків (“усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму”); право жінки/чоловіка на життя за порухами власної душі чи обов’язок перед членами своєї сім’ї, передовсім дітьми (доля Сергія Кареніна та маленької Ані) і т.д.;

характеризує образи головних героїв твору в їхній психологічній глибині (насамперед – суперечливий образ Анни; крім того – образи Олексія Кареніна, Стіви Облонського, Вронського, Левіна;

доводить, що проблематика роману “Анна Кареніна” має загальнолюдське значення;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.







2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини – другої половини XIX ст.




1







Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії сер. ХІХ ст.

Етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики (М.Некрасов). Нові грані романтичного поетичного світу в творчості «пізніх» романтиків (Ш.Бодлера, В.Вітмена, Ф.Тютчева). Принципи «чистого мистецтва» у поезії (група «Парнас», творчість А.Фета).

Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі. Поняття про декаданс.




Учень (учениця):

розповідає про провідні шляхи розвитку поезії середини-другої половини ХІХ ст.

висловлює власне судження про етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики;

розмірковує про феномен «чистого мистецтва» у поезії, а також про світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі середини – другої половини XIX ст.;
ТЛ Дає визначення поняття «декаданс».

2







Волт ВÍТМЕН (1819–1892) (Вірші за вибором учителя)

Життєвий і творчий шлях письменника. Вітмен – американський поет-новатор. Зв’язок його поезії з романтичними традиціями та трансценденталізмом. Збірка “Листя трави», її провідні теми й мотиви. Звернення до вільного вірша (верлібру). “Пісня про себе» – програмовий твір поета.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

пояснює, чому американця Волта Вітмена називають великим поетом-новатором;

пояснює, чому “Пісня про себе» вважається програмовим твором поета (у ній яскраво втілені особливості стилю і світогляду Вітмена);

виразно читає і аналізує вірші В.Вітмена.

ТЛ Дає визначення поняття «верлібр».




2







Шарль БОДЛÉР (1821–1867). «Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія».

Життєвий і творчий шлях письменника. Бодлер – французький поет другої по­ловини XIX ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд і естетичні погляди Бодлера і збірка “Квіти зла». Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Пошуки “сучасної краси», “видобування краси зі зла» в поезії Бодлера.

Традиційність і своєрідність вирішення проблеми “поет і натовп» у поезії “Альбатрос».

Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша “Вечорова гармонія”.

Тлумачення предметних образів як “видимих знаків” ідей, почуттів, душевних станів (“Відповідності”).




Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника;

розповідає про модерністські зрушення у французькій поезії другої половини ХІХ ст.;

пояснює, що Бодлер був водночас і пізнім романтиком і одним із зачинателів символізму;

характеризує естетичні погляди Бодлера, втілені у збірці «Квіти зла»;

висловлює судження про те, в чому полягає своєрідність вирішення проблеми “поет і натовп” у поезії «Альбатрос»;

пояснює, в чому полягає філігранність поетичної техніки і формальна довершеність вірша “Вечорова гармонія”, завдяки яким художнім засобам зреалізовано його “навіювальний” (сугестивний) вплив на читача/слухача;

наводить приклади втілення рис символізму в поезіях Бодлера;

виразно читає і аналізує вірші Бодлера.

ТЛ Дає визначення понять «символ», «декаданс», «натуралізм», «імпресіонізм», «неоромантизм», «символізм».




2







Із поезії французького символізму

Символізм як літератур­ний напрям останньої третини XIX – початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне нова­торство символістів.

Поль ВЕРЛÉН (1844–1896). “Забуті арієти», “Так тихо серце плаче...”, “Поетичне мистецтво”.

Артюр РЕМБÓ (1854–1891). “Відчуття”, “П’яний корабель”, “Голосівки”.

Поняття про символ як основ­ний засіб поетичного самовираження, його потрак­тування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, “підказу­вання” смислів і простір для відгадування. Сугéстія (навіювання) як важливий художній засіб симво­лістської поезії. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.




Учень (учениця):

характеризує в найзагальніших рисах символізм як літератур­ний напрям останньої третини XIX – початку XX ст.;

визначає музичність як важливу ознаку віршів Верлена, засіб прямого вираження інтуїтивно-емоційного, несвідомого, настроєвого;

тлумачить поняття сугéстія (навіювання), визначає її як важливий художній засіб симво­лістської поезії (поети-символісти прагнучи передати те, що не висловиш звичайним словом, навіювали невизначене, позбавлене чіткого сенсу й обрисів (“про неясне говорили неясно”);

висловлює судження про причини зменшення питомої ваги інформаційно-розповідної функції поетичної мови у віршах символістів і активізації функції сугестивної;

наводить конкретні приклади використання символів у поезіях Верлена або Рембо (наприклад, п’яний корабель із однойменного вірша А.Рембо) як основ­ного засобу поетичного самовираження, його потрак­тування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, “підказу­вання” смислів і простір для відгадування;

виразно читає і аналізує вірші Верлена й Рембо.

ТЛ Дає визначення понять «символізм», «сугестія».







3. Роман ранньомодерністської доби




4







Óскар УÁЙЛЬД (1854–1900). «Портрет Доріана Грея».

Життєвий і творчий шлях письменника. Уайльд – письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю.

«Портрет Доріана Грея» як осереддя творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману.




Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника і місце в ньому роману «Портрет Доріана Грея»;

пояснює, чому англійця О.Уайльда називають письменником англійського раннього модернізму (передовсім, підкреслюючи естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю);

визначає роман “Портрет Доріана Грея” як осереддя творчості Уайльда: саме в цьому романі риси естетизму, поетизація краси як сенсу й основного завдання мистецтва втілилися найповніше;

характеризує “Портрет Доріана Грея” як інтелектуальний роман і вказує на головні філософсько-естетичні та моральні проблеми твору: співвідношення краси й моралі, чи може краса бути вільною від моралі, як таке вивільнення діє на особистість;

ТЛ Дає визначення понять «естетизм», «інтелектуальна проза», «парадокс».







4. Підсумок







1







Узагальнення та систематизація вивченого протя­гом року матеріалу




Учень (учениця):

називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;

повторює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового літературного процесу);

ТЛ Дає визначення понять: «верлібр», «декаданс», «естетизм», «імпресіонізм», «інтелектуальна проза», «натуралізм», «неоромантизм», «парадокс», «психологічний роман», «символ», «символізм», «соціально-психологічна проза», «сугестія», «філософський роман».




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Календарно-тематичне планування уроків мистецтва, 9 клас (до підручника:...
Великі європейські стилі: античний, візантійський, романський, готичний, Ренесанс, бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм

Календарно-тематичне планування із світової літератури у 10 класі Програма
«Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний,...

Календарно-тематичне планування із світової літератури в 11 класі Програма
«Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний,...

Тематичне планування уроків cвітової літератури в 7 класі. ( ІІ семестр....
Календарно- тематичне планування уроків cвітової літератури в 7 класі. ( ІІ семестр. )

Календарно-тематичне планування уроків світової літератури (5 клас) за Програмою 2012 року

Календарно-тематичне планування уроків французької мови у 10 класі за підручником «Adosphère 4»
Календарно-тематичне планування уроків французької мови у 10 класі за підручником «Adosphère 4» видавництва hachette

Календарно-тематичне планування уроків світової літератури
Вступ. Основні тенденції розвитку драматургії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст

Календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 11 класу
...

Уроку
Календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва у 7 класі (за новою програмою)

Календарно-тематичне планування уроків світової літератури
Марк Твен (1835-1910). «Пригоди Тома Сойє-ра». Провідні ідеї твору (дружба, кохання, людяність та ін.)



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка