Пошук по сайту


Сценарій виховного заходу для учнів 7-8 класів

Сценарій виховного заходу для учнів 7-8 класів

Літературна вітальня. Подорож Японією.

Сценарій виховного заходу для учнів 7-8 класів.

Мета: Ознайомити учнів зі своєрідністю японської культури, розвивати навички виразного читання, усного малювання та асоціативного мислення; виховувати повагу до культури інших народів, вміння бачити красу природи і речей.

То, что не высказал я,

Сильнее того, что сказал.

З японського вірша.
(Звучить японська музика, на її фоні виходять ведучі в японському національному вбранні, читають вірш «Из Японии с любов’ю» (Murasaki)
Ведучий: На сером зелень, золото на красном, -

И неизменна, и многообразна,

На кончике копья сотворена, -
Арена экзотических историй,

Где в каждой точке в спину дышит море, -

Моя невероятная страна.
Ведуча: Здесь конформизм - как непреложный принцип;

Здесь в городе Блистательного принца*

Названья улиц те же, что тогда.
Ведучий: Здесь распространено общенье молча,

Здесь, взяв на север от столичных полчищ,

Забудешь, что такое города.
Ведуча: Здесь долг - всерьез, романы - понарошку,

Здесь рис сажают, как у нас картошку.

Взгляни на эти ровные ряды, -
Наверно, это дело тренировки.

Ведучий: Здесь летом солнце жарит, как в духовке, -

Искать прохладу в древние сады
Пойдем, и, если выпадет удача,

Нам тень прекрасной Оно-но Комачи**

Споет свои бессмертные стихи.
Ведуча: Страна, которой ни учесть, ни смерить,

Страна цикад, шоссе и криптомерий,

И гор, и вод, - на грани двух стихий, -
Она уже стоит в сияньи рампы,

Отринувшая вымыслы и штампы,

И ждет тебя. От моря до небес,
От изумрудных мхов до птичьих стаек

Мной из кусочков собрана мозаик,

Чтоб после подарить ее тебе.
Ведучі разом: Okaerinasai! –Здрастуйте гості!
Ведучий: Сьогодні ми здійснимо уявну подорож, своєрідну екскурсію до загадкової країни Ніппон, що в перекладі означає «Країна Вранішнього Сонця». А називають її так тому, що вона першою вітає світло вранішнього сонця.
Ведуча: Нам би хотілося, щоб ви були не пасивними спостерігачами, а активними учасниками нашої подорожі. Ви не заперечуєте? Тоді вирушаємо.
Ведучий: «За китайским государством на востоке во окияне море от китайских рубежей верст с семьсот лежит остров зело велик, именем Иапония. В том острове большее богатство, нежели в китайском государстве… И обычай их и письмо тоже с китайскими…»

(з пам’ятного запису для московського посла в Пекині Ніколая Сафарія; Росія 1675). Такі були перші відомості про Японію, які дійшли до Росії.
Ведуча: А зараз по світу ходить така картинка Японії: чоловіки та жінки в кімоно церемонно вклоняються один одному. Чарівні гейші грають на стародавніх струнних інструментах, припиняючись лише для того, щоб блиснути вишуканою дотепністю. Маленькі соромливі люди поспішають з чайної церемонії на аранжування квітів, а тим часом на задньому плані ображені самураї чинять над собою харакірі... ми сьогодні спробуємо зробити перший крок до відкриття таємниць, чудес, традицій цієї країни.
Ведучі разом: Подорож перша – історичко - географічна

Повідомлення 1 Японія – держава в Східній Азії, розташовано на островах Хоккайдо, Хонсю, Сікоку і Кюсю і численних, що примикають до них дрібних островах. Територія Японії складає 372,2 тис. км. Столиця - Токіо, інші великі міста - Йокогама, Осака, Нагоя, Кіото, Саппоро, Хіросіма, Фукуока, Китакюсю. Адміністративно-територіальний розподіл - 47 префектур. Населення Японії складає 1256 млн. чоловік (1992р.); 99,4% - японці, інше населення - це корейці, китайці, американці, айни ( нащадки древнього населення країни) і т.д. Офіційна мова - японська. Основні релігії - синтоїзм і буддизм.
Повідомлення 2: По одній красивій легенді Японію створила богиня сонця, яка і стала матір'ю першого Імператора Джиму. Перший Імператор зійшов на престол в 660 році до нашої ери. Достатньо довгий час Японія, із-за своєї географічної відособленості залишалася, по суті середньовічною державою, в якій народні повстання і війни за території перемежалися короткими періодами затишшя. Тривалий час країною управляли сегуни (військові диктатори), які обиралися з лав найбільш поважаних самураїв, а імператорський двір залишався чисто номінальним символом і перебував в забутті.
Повідомлення 3: У 1542 році до берегів Японії пристав корабель з португальським прапором, який з-за шторму значно відхилився від курсу. З цієї миті на землю самураїв хлинули християнські місіонери, європейські купці і сегуни, побоявшись розповсюдження християнства, заборонили місцевим жителям всякі контакти і торгівлю з чужоземцями. Аж до 1853 року Японія залишалася в добровільній ізоляції, що і дозволило їй зберегти свою самобутню культуру, яка практично не піддавалася дії європейських цінностей. У 1853 році американський військовий флот примусив Японію прийняти невигідні для неї умови торгових відносин із Заходом. Цей факт став останнім цвяхом в кришці труни сегуната, який і був скасований в 1868 році. Шлях від середньовіччя до сучасності Японія пройшла вражаюче швидко. У 1889 році в країні з'явився парламент, а до початку 20-го століття Японія вже стала сильною країною з агресивною зовнішньою політикою.
Ведучі разом: Подорож друга – асоціативна

Ведучий: Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «Японія»? (відповіді)

Ведуча: Деякі ваші асоціації ми зараз презентуємо.

(Повідомлення супроводжуються відео)

Повідомлення 4:

Сумо — вид єдиноборства, в якому два борці виявляють сильнішого на круглому полі. Цей вид спорту походить з Японії і вважається одним з видів бойових мистецтв. Традиція сумо ведеться з давніх часів, тому кожен поєдинок супроводжується численними ритуалами. Легенда пов'язує із сумо саме існування сучасної японської нації на Японських островах. Так, згідно цій легенді, бог Такамикадзуті вступив у двобій з богом варварів. Завдяки його перемозі японці отримали право оселитися на території острова Хонсю.

Основні правила

Два основних правила використовуються для визначення переможця кожної сутички:

що торкнувся першим землі будь-якою частиною тіла окрім стоп вважається таким, що програв.

що торкнувся першим землі за межами круга вважається таким, що програв.

Часто поєдинок продовжується всього декілька секунд, оскільки один з борців швидко витісняється іншим з круга. Хоча іноді поєдинок може тривати і декілька хвилин. У сумо одним з визначальних чинників є маса борця: майже всі спортсмени важать більше 100 кг.
Повідомлення 5

Ікебана - традиційне японське мистецтво аранжування; створення композицій із зрізаних квітів, пагонів у спеціальних посудинах і розміщення їх в інтер'єрі. В основу покладено принцип ікебани вишуканої простоти, що досягається виявленням природної краси матеріалу.

Ікебана виникла в Японії в XV столітті і спочатку мала релігійну спрямованість, будучи підношенням богам в японських храмах.

Про мистецтво Ікебана звичайно думають як про копіювання природних форм рослин, як вони ростуть у полях та горах. Однак ікебана не є ні копією, ні мініатюрою. У ікебана ми аранжируємо одну маленьку гілку і одну квітку у безмежному космічному просторі і нескінченному часі, і ця робота вміщує всю душу людини. У цей момент єдина квітка в нашій свідомості символізує вічне життя.

Школи Ікебана розвивається в рамках певних шкіл і стилів. Найбільш відомими в Японії вважаються школи Ікенобо, Охара, Согецу.
Повідомлення 6

Орігамі - давнє мистецтво складання фігурок з паперу. Існує безліч версій походження орігамі. Одне можна сказати напевне - здебільшого це мистецтво розвивалося в Японії. Однак, незалежні традиції складання з паперу, хоч і не настільки розвинені, як у Японії, існували серед іншого в Китаї, Кореї, Німеччини та Іспанії.

Спочатку орігамі використовувалося в релігійних обрядах. Довгий час цей вид мистецтва був доступний тільки представникам вищих станів, де ознакою хорошого тону було володіння технікою складання з паперу. Тільки після другої світової війни орігамі вийшло за межі Сходу і потрапило в Америку і Європу, де відразу знайшло своїх шанувальників.

Класичне орігамі складається з квадратного аркушу паперу.

Існує певний набір умовних знаків, необхідних для того, щоб замалювати схему складання навіть самого складного виробу. Більша частина умовних знаків була введена в практику в середині XX століття відомим японським майстром Акірою Есідзавой.

Класичне орігамі наказує використання одного квадратного рівномірно забарвленого аркуша паперу без клею і ножиць. Сучасні форми мистецтва іноді відходять від цього канону.
Повідомлення 7

Самурай - у феодальній Японії в широкому значенні - світські феодали, починаючи від великих князів можновладних (дайме) і кінчаючи дрібними дворянами; у вузькому і найбільш часто уживаному значенні - військово-феодальний стан дрібних дворян. Хоча слова «самурай» і «буси» дуже близькі за значенням, але все ж таки «буси» (воїн) це більш широке поняття, і воно не завжди відноситься до самурая. Також, в деяких визначеннях, самурай - це японський лицар. Саме ж слово «самурай» походить від дієслова «сабурау» - в дослівному перекладі означає: служити вищестоящій особі. Самураї - не просто лицарі, вони були і охоронцями свого дайме, і в той же час і слугами в повсякденному житті. Сама почесна посада - доглядач меча свого пана, але були й такі посади, як доглядач парасольки або «подаватель» води вранці, після сну.

За поширеною думкою, самурайство зародилося в VIII столітті на сході, північному сході та крайньому півдні Японії. На околицях імперії з давніх-давен що осіли тут племена айну запекло боронили свої землі від імператорських військ. Основу самурайства склали селяни-втікачі та вільні мисливці, які шукали «землі і волі» на кордонах імперії. Подібно донським і запорізьким козакам, вони проводили життя в безперестанних походах і сутичках з войовничими аборигенами, захищаючи державні кордони.
Повідомлення 8

Сакура - японська назва декоративного дерева, що відноситься до виду Вишні, а також його суцвіть.

Розцвітає навесні; квіти мають забарвлення від яскраво-рожевого до білого. Щорічний період цвітіння сакури триває менше тижня.

Плоди - сакурамбо, Засолені листя і квіти сакури використовуються в харчових цілях.

Сакура - відомий символ Японії та японської культури - здавна шановане японцями рослина.

З часів Мейдзі зображення сакури знаходиться на головних уборах учнів і військових, як показник рангу. В даний час використовується на гербах поліції та збройних сил Японії. Крім того, сакура - традиційний символ жіночої молодості і краси.

27 березня, починаючи з 4-го року Хейсей (1992) громадською організацією «Товариство Японської Сакури» введено Свято Цвітіння Сакури. Це свято проходить у всіх районах Японії, час проведення залежить від часу цвітіння сакури.
Повідомлення 9

Кімоно́ — традиційний одяг в Японії. З середини 19 століття вважається японським «національним костюмом».

Кімоно нагадує собою Т-подібний халат. Його довжина може різнитися. Одяг закріплюється на тілі поясом обі, який розташований на талії. Замість європейських гудзиків використовують паски і мотузочки. Характерною рисою кімоно є рукави соде, які зазвичай набагато ширші за товщину руки. Вони мають мішкоподібну форму. Рукавний отвір завжди менший від висоти самого рукава. Оскільки японське традиційне вбрання подібне до халату, у ньому немає відкритого коміру на зразок європейських костюмів. Загалом воно зручне і не сковує рухів людини.
Повідомлення 10

Кендо́ — сучасне бойове мистецтво японського фехтування на бамбукових мечах. Походить від стародавніх японських технік володіння мечем. Ставить на меті формування повноцінної особистості і твердого характеру, загартовуючи волю і тіло фехтувальника. В сучасній Японії розглядається як один з видів спорту. Існує рух за включення кендо у програму Олімпійських ігор.

Назва «кендо» була створена Товариством бойових чеснот Великої Японії, яке постало у 1895 році з метою відродити самурайські традиції і укріплювати «японський дух» серед японської молоді. Основним методом дії Товариства стали уроки фехтування на заняттях з фізкультури у школах. Стару назву «кендзюцу», яка означала «техніка меча», замінив більш широкий і глибокий термін «кендо» — «шлях меча».
Повідомлення 11

Укійо-е — жанр гравюри і малюнку в Японії, який сформувався у 17 столітті у період Едо. Основна тема цих картин — повсякденне життя людей та пейзажі.

Основоположником укійо-е вважається японський живописець та графік Хісікава Моронобу.

Спочатку гравюри були чорно-білими — використовувався лише туш, з початку 18 століття деякі роботи потім розфарбовувалися вручну.

У 18 столітті Харунобу Судзукі впровадив техніку багатоколірного друку для виготовлення «парчевих картинок» нісікі-е.

Гравюри укійо-е були доступні за ціною через можливості їх масового виробництва. Вони призначалися в основному для міських жителів, які не могли дозволити собі витратити гроші на картини.

Повідомлення 12

Кабукі - один з видів традиційного театру Японії. Являє собою синтез співу, музики, танцю і драми, виконавці використовують складний грим та костюми з потужною символічним навантаженням.

Жанр кабукі склався в XVII столітті на основі народних пісень і танців. Початок жанру поклала Рід Окунь, служниця святилища Ідзумо Тайся, яка в 1602 р. стала виконувати новий вид театралізованого танцю в висохлому руслі річки поблизу Кіото. Жінки виконували жіночі та чоловічі ролі в комічних п'єсках, сюжетами яких були випадки з повсякденного життя. Новий жанр швидко став популярним, Рід Окунь навіть запрошували виступати перед Імператорським двором. На гребені успіху нового виду театрального мистецтва почали виникати конкуруючі трупи, що дало початок зародженню театру кабукі, як сполучення драматичного і танцювального мистецтва, в якому всі ролі виконувалися жінками.
Виконання ученицею японського танцю з віялом
Ведучий: Згадавши про укійо-е та театр кабукі ми не можемо не пригадати японську літературу.

Ведучі разом Подорож третя – літературна

Ведуча: Немов нитка дорогоцінних перлин простягнулася з глибини століть низка немеркнучих скарбів літературної спадщини Країни сонця, що сходить. "Збори міріад листя" (Манйосю), "Повість про блискучого принца Гендзі" (Гендзі моногатарі), "Записки в головах" (Макура-но-смокчи) – це відгомони колись блискучій Епохи Хейан (Х -ХI ст.), давно відійшла в минуле.

Ведучий: Твори поетичної та художньої прози того часу відрізнялися непередаваною вишуканістю та витонченістю смаку їх авторів, що несуть особливу естетичну атмосферу імператорського двору, яка розчинилася в невблаганному потоці часу, який виніс на поверхню історії нових героїв і нові імена.

Ведуча: Сьогодні ми зупинимося на японській поезії. Здавна в Японії високо цінувалося танка і хоку (інша назва хайку).
Повідомлення 13

Танка, дослівно "коротка пісня", зародилася в надрах народного епосу в глибоку давнину. Її досі читають наспівно, дотримуючись певної мелодії. Танка - це всього п'ять віршів. У першому і третьому п'ять складів, у кожному з інших по семеро, для танка характерна непарність. Кінцевої рими немає, її з надлишком замінює найтонша оркестровка, перекличка співзвучності на початку та в середині вірша. Танка помічає дрібну деталь, але здатна і до панорамного зору.

Повідомлення 14

Хоку – трирядковий вірш, який має сталу форму, у ньому немає рими, але є ритм. Кожний рядок в оригіналі має постійну кількість складів: у першому рядку їх п’ять, у другому – сім, у третьому – знову п’ять.
Повідомлення 15

Поетична думка віршів наділена протяжністю в часі і просторі.

Одна з великих тем японської лірики - пори року, друга велика тема - пісні любові і розлуки, а також самотності і дружби, праці і відпочинку, подорожі й мистецтва. Внутрішня структура віршів наділена такою ємністю і пластичністю, що у дуже вузьких рамках може вміщувати в себе найрізноманітніші картини природи і життя людини в їх нерозривному зв'язку.. Побудовані як ліричні мініатюри, ці поезії вчать усвідомлювати значущість миті життя, помічати поетичну красу звичайних дрібниць. Це складне мистецтво.
Повідомлення 16

Японська поезія глибоко споріднена з японським живописом. До речі, чимало віршів було створено на сюжети картин, що вже існували. Нерідко траплялося й навпаки: вишукані поезії надихали художників взятися за пензель.

Ми пропонуємо вам на мить стати художниками, поринути в світ японської поезії і усно змалювати картини, що постануть у вашій увазі під час прослуховування хоку і танка, а також за допомогою акварельних фарб відобразити на аркушах паперу відчуття колориту кожного з віршів.

  1. Наситити очі

Луною ще не встиг я ...

Схилилася до заходу.

Тікайте геть, гребені гір,

Щоб їй ніде було сховатися!


  1. Старий ставок!

Жабка стрибне –

Сплеск пролунає.


  1. Кожного разу я сумував,

Що красою вишневих квітів

Чи не упився вдосталь,

Але ніщо не зрівняється

З сумом мені в цю ніч.


  1. Метелик літає.

Одна-однісінька тінь

На всьому полі.


  1. Тільки вітер дихне,

Покине біла хмарка

Вершину гори.

Невже до того байдуже,

Кохана, серце твоє!


  1. Верба схилилась і спить.

Здається, соловей на гілці –

Її душа.


  1. Вирішила сама --

Перестану хоча б на час

Зустрічатися з тобою.

Але вранці так гірко слухати,

Як птахи крилами б'ють ...



  1. Вже вітер осінній дме,

а вона зелена,

шкарлупиця каштана.
Ведучий: Отримайте насолоду від танка і хоку у виконанні майстрів слова (прослуховування аудіо запису).


Ведучі разом Подорож четверта – традиції Японії

Ведучий: Японія – як ви вже зрозуміли, це не просто країна, а куточок раю зі своєю своєрідною культурою, традиціями і кулінарними шедеврами, які не перестають захоплювати туристів, які побували на теренах цієї дивовижної цивілізації.

Національна культура японців була значною мірою схильна до впливу буддизму і дзен, які сформували і виховали у японців почуття прекрасного. Саме це почуття відрізняє будь-який ритуал, будь-яке кулінарне блюдо, будь-яку церемонію.

Ведуча: По-особливому японці ставляться до чайної церемонії, приділяючи в ній увагу кожній дрібниці. Для них, чайна церемонія-релігія, повна витонченості і величі. Для того, щоб навчитися готувати чай за всіма правилами, необхідно було пройти курс мало не університетської освіти.
(повідомлення + часткове інсценізування + відеофрагменти)
Повідомлення 17

Уперше японці спробували чай у VIII ст. У цей час, чай набув поширення в Китаї, і поступово проник до Японії, тим самим поклавши початок мистецтва чайної церемонії.

Чайна церемонія - це дійство, в якому беруть участь: організатор церемонії та запрошені учасники. Перш ніж приступити до чайної церемонії, всі учасники, яких повинно бути не більше п'яти осіб, концентруються на своїх відчуттях, думках і почуттях, щоб знайти необхідний психологічний настрій. Тільки так можна відчути всю духовність чайної церемонії та відчути «смак дзен», що означає - «смак чаю».

Кожній деталі чайної церемонії приділяється величезне значення, будь-то саме приміщення, чайний посуд, настрій гостей або послідовність дій.


Повідомлення 18

Чайна церемонія починається з підготовки господаря до майбутньої події. Для цього він вибирає приміщення, в якому буде проходити чайне дійство, організовує необхідний затишок, готує чайне приладдя і свіжі хустки для прийому гостей. Господар-головна дійова особа на чайній церемонії, хоча по суті, він є тільки прислугою, який зустрічає гостей, виносить в спеціальну чайну кімнату посуд, готує чай, підносить його гостям, а по закінченні відносить чайне посуд і проводжає гостей.

Крім підготовки самої чайної церемонії, він ще відповідальний за вибір гостей. Для початку організатор церемонії вибирає «головного гостя» свята (секяку), яким зазвичай стає людина більш високого положення або старша за віком, обов'язково добре обізнана з чайною церемонією, яка знає всі тонкощі її проведення, і крім цього є шанованою людиною. Вимоги до «головного гостя» висуваються тому, що саме він повинен починати чайну церемонію, подаючи приклад всім іншим гостям, що прийшли в гості до господаря. «Головний гість» має бути повідомлений про те, що його запрошують на церемонію не пізніше, ніж за тиждень до святкового дійства. Після цього, запрошена особа, може або підтвердити свою участь, або чемно відмовитися. Якщо все ж таки людина погоджується бути «головним гостем» і прийти на чайну церемонію, він повинен разом з господарем церемонії розглянути і затвердити всіх інших гостей. Для цього, організатор надсилає список кандидатур, з яких потрібно відібрати п'ять чоловік.

Найчастіше господар свята посилає лист, але в деяких випадках, він може відвідати гостя і переговорити з ним віч-на-віч.

Після узгодження списку учасників, які будуть запрошені і затвердження «головного гостя», господар починає займатися підготовкою письмових запрошень для всіх гостей. У сучасній Японії, для цих цілей все частіше використовується телефон, проте раніше, суворим правилом з боку гостя було або нанести візит організатору свята, або направити лист подяки. Чітко визначають і наступну ієрархію гостей: хто буде другим, третім і т. д. Саме в такому порядку і будуть гості мити руки, входити в призначену для церемонії кімнату і сідати.
Повідомлення 19

Учасники одягаються у спокійні тони: в однотонні шовкові кімоно та спеціальні білі шкарпетки, призначені для дерев'яного взуття. У кожного невелике складане віяло. Як правило, гості приносять з собою серветки, які кладуть за одворот кімоно, хустки (маленьку і велику), а також загострену дерев'яну паличку. Все це - невід'ємна частина ритуалу.

Величезні вимоги - і до місця, де буде проходити чайна церемонія. Такий простір має складатися з двох зон: відкритої та закритої. Відкрита зона - це сад, а закрита - це саме приміщення, де буде проводитися чайне дійство. Гості, які прийшли на чайну церемонію спочатку потрапляють в сад, а потім в чайну кімнату. Таке розташування простору, як би окреслює, захищає чайну кімнату від усього світу, роблячи її таємничою і недосяжною. При такому розташуванні простору, з'єднується енергія інь (закрите приміщення) і ян (садова зона).

Найбільш придатним для чайної церемонії є чайний будиночок за типом хатини - соан. Головними особливостями такої хатини є відсутність у ній веранди, яка часто зустрічається в японських будинках, а також те, що хижа-соан не ставиться на фундамент, тобто не підноситься над землею. Остання особливість усуває розходження між землею і підлогою чайної кімнати. Вони розташовані ніби на одній прямій. Чайна кімната - це ніби продовження спілкування з природою, символ гармонії і єдності.
Повідомлення 20

Весь ритуал ділиться на три дії.

Перша дія

Гості спочатку у супроводі господаря слідують по спеціальній доріжці крізь напівтемряву сада. Чим ближче до чайного дому, тим більше вони віддаляються від суєтного світу. Підійшовши до невеликого басейну з прозорою водою, вони миють руки і полощуть рот. Вхід в чайний дім низький, і гостям доводиться буквально вповзати через нього, упокорюючи свій норов.

Низько нахиляючись, один за одним, вони проходять у двері, залишаючи взуття на спеціальному камені. Останній, хто входить відсуває двері. Входячи в чайну кімнату, де стоїть жаровня для чайника, гість чемно вклоняється. Господар з'являється не відразу. Гості повинні звикнути до освітлення кімнати, уважно розглянути картину, що висить, оцінити витончену красу єдиної квітки, внутрішньо відчути, вгадати підтекст церемонії, запропонованої господарем. Потім, тримаючи перед собою складане віяло, гості висловлюють своє захоплення з приводу побаченого. Закінчивши огляд, вдячні гості сідають. Тільки після того, як гості освоїлися з обстановкою, з'являється господар і глибоким поклоном вітає гостей, мовчки сідає навпроти них, біля жаровні, над якою вже заздалегідь підвішений казанок з окропом. Поруч з господарем на циновці розставлені всі необхідні предмети: чашка (сама дорогоцінна реліквія), коробочка з порошком зеленого чаю, дерев'яна ложка, бамбуковий віночок, яким збивають чай, залитий трохи охолодженим окропом. Тут же стоять керамічні судини - для холодної води, для ополіскування та інші предмети ; все стародавнє, але бездоганно чисте, і тільки ківш для води та лляний рушник нові, блискучі білизною.
Повідомлення 21

Усі стадії ритуалу проходять в строгому порядку. Присівши, гості приступають до солодощів. Потім господар запрошує їх в сад. Про початок церемонії сповіщає гонг - п'ять і сім ударів. Після гонгу гості залишають сад і повертаються в чайну кімнату. У кімнаті тепер світліше, відсунута бамбукова штора за вікном.

Увага на екран.

Хазяїн витирає чайніцу і ложку спеціальною тканиною і миє віночок в гарячій воді, яку наливає з чайника ковшем. Потім кладе три ложки заздалегідь розтертого в спеціальній фарфоровій ступці порошкоподібного зеленого чаю в чашу, заливає ковшем гарячої води і збиває чай, поки чай злегка не загустіє. Всі рухи рук, корпуса, особливі, воістину церемоніальні, при цьому особа сувора і нерухома.

Міцний зелений чай готується з молодого листя чайних кущів у віці від двадцяти до сімдесяти і більше років. Норма закладки чаю в середньому - 1 чайна ложка порошку чаю на 200 грамів води. Важливою особливістю японського способу є те, що не тільки чайник, але сама вода для заварювання чаю повинна бути від сімдесяти до дев'яносто градусів. Час заварювання при цьому не виходить за межі 3 - 5 хвилин.
Повідомлення 22

Друга дія

Головний гість кланяється, ставить чашу на долоню лівої руки, підтримуючи правою. Розміреним рухом рук, чашка поволі підноситься до рота. Зробивши невеликий ковток, оцінює смак чаю; робить ще кілька ковтків, витирає пригублене місце спеціальним папером і передає чашу наступному гостю, який після декількох ковтків відправляє її далі, поки що, пройшовши по колу, чаша не повернеться до господаря.

На смак чай надзвичайно терпкий. Його концентрація відповідає приблизно 100 - 200 грамів сухого чаю на 500 грамів води. Але в той же час такий чай дуже ароматний. Присутності в чаї аромату японці надають вирішальне значення.

За все коло чашка випивається повністю і ця процедура повинна займати не більше десяти хвилин. Розмови у другому дійстві не ведуться, і всі сидять у чинних позах.
Повідомлення 23

Дія третя

Після того, як випито церемоніальний чай, настає неформальна частина церемонії. Гостям подається слабкий, або рідкий, чай усу-тя. Він заварюється в невеликих чашечках окремо для кожного гостя. Для його приготування йде у два рази менше заварки, ніж для де-не-тя. Мало того, для приготування цього чаю вже зовсім необов'язково використовувати порошковий зелений чай - господар може врахувати і виконати індивідуальні побажання кожного гостя. Цей самий рідкий церемоніальний чай за способом приготування та вживання близький до наших звичок. Японці використовують як сорти чаю, вирощені на островах, так і привезені - китайські. Останні традиційно вважаються кращими ...

Гості можуть пити рідкий чай, як їм захочеться. Можуть бути винесені подушки і таці з тістечками ...
Повідомлення 24

Проте ось зразок вживання рідкого чаю. Гість бере чашку правою рукою і поміщає на ліву долоню ручкою до себе. Підтримуючи чашку правою рукою, він робить невеликий уклін господарю на знак поваги, а потім повертає її за годинниковою стрілкою на 90 градусів (вважається, що гість бере чашку найкрасивішою стороною до себе, а за японським звичаєм неввічливо торкатися губами до "особі") і робить невеликий ковток. За тим він хвалить смак чаю і випиває його, тримаючи чашку лівою рукою (права опущена вниз).

Обов'язковий елемент чаювання - розглядання чайної чашки та оцінка її естетичних якостей. Оцінивши і висловивши своє захоплення формою, орнаментом, кольором, матеріалом чашки, її потім перевертають догори дном. Часто чайна чашка переходить у спадщину і розповідь пов'язаних з нею історій може стати одним з елементів церемонії.

Інколи де-не-тя і усу-тя поєднуються, і тоді вони перетворюються в наступні етапи тривалої чайної церемонії, в перерві між якими господар запрошує гостей вийти в сад.

За іншим варіантом все дуже серйозно і досить коротко - п'ють тільки "Койт" - густий чай без всяких солодощів до і після, і на цьому розходяться.

Після того, як закінчиться прийом і підуть гості, господар повертається в тяшіцу, сідає перед своїм єдиним компаньйоном - чайником і віддається філософських роздумів, прислухаючись до "вітру в сосновому лісі".
Повідомлення 25

Загалом, сам процес чаювання є вельми тривалою церемонію.

Проходить чайна церемонія більше двох годин і включає наступні етапи:

• прийом їжі,

• пиття «густого чаю»

• пиття «рідкого чаю»

Чайна церемонія має багатовікову історію, і за цей час встигла визначити основні типи чаювань, які найчастіше проводяться:

• «Чайне дійство з солодощами»

• «Чайне дійство на світанку»

• «Чайне дійство вранці»

• «Чайне дійство опівдні»

• «Чайне дійство вночі

• «Чайне дійство для тих, хто прийшов після« основного чаювання ».

Нічний чай починається при місяці. Гості приходять приблизно о пів на дванадцяту і йдуть не пізніше чотирьох годин ночі.

Чай «зі сходом сонця» п'ють близько трьох або чотирьох годин ранку. Гості залишаються при цьому до шести годин.

Вечірній чай починається близько шести годин вечора.

Післяобідній чай зазвичай подається тільки з тістечком приблизно після години дня.

Незважаючи на велику кількість типів чайної церемонії, найбільш придатною є церемонія, яка проводиться в обідній час.
Повідомлення 26

Чайна церемонія - це саме той випадок, коли господар або господиня цього дійства можуть не тільки проявити свій високий естетичний смак, рівень розвитку культури, а й відчути єднання з природою та іншими людьми, відчути всю гармонію і красу буття.

Гарна чайна церемонія будується на чотирьох основних принципах:

• Гармонія

• Шанування

• Чистота

• Спокій

Таким чином, чай по-японськи представляється не як гастрономічна реальність, а як групове ритуальне дійство, що має глибокі історично-філософські корені загальнонаціональної японської культури і є одним з видів мистецтва Японії.
Ведучий: Давай уедем в Японию

Хоть на денек, на два.

Давай уедем в Японию

И останемся там на века!
Ведуча: Будем смотреть на пагоды

Попивая из слив вино,

Будем смотреть на ягоды

Что созрели на вишнях давно!
Ведучий: Станем читать иероглифы

Смешно повторяя их вслух,

Станем читать послания,

Что откроют нам самураев дух!
Ведуча: Сядем с тобою в маленьком садике

Сонные встретим рассвет,

Сядем с тобою как юные странники

Что прожили вместе тысячу лет!
Ведучий: Давай уедем в Японию.

Хоть на денек, на два

Давай уедем в Японию

Ведучі разом: Вместе и навсегда!
Використані література та джерела інформації:

  1.  Из истории литературы Востока XVII века. Япония. Басё// Луков В.А. История литературы: Зарубежная литература от истоков до наших дней. - М., 2003.

  2.   Волощук Є. Зарубіжна література. Підручник для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Є. Волощук. – К.: Генеза. 2005
  3. Японская поэзия | Японская поэзия japanpoetry.ru/

  4. Таинство японской чайной церемонии ww.ningma.org.ua/index.php/stati.

  5. Японія — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Японія

  6. Географія Японії Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Географія_

  7. Цікаві факти про Японію — Цікаві факти | tut-cikavo.com


tut-cikavo.com/krajini/222-tsikavi-fakti-pro-yaponiyu
  1. Давай уедем в Японию.... Обсуждение на LiveInternet ...


www.liveinternet.ru/users/.../post367020743/
  1. Корзина - Стихи - Из Японии с любовью (Murasaki)


dustbin.narod.ru/stihi4.htm
  1. Сумо — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Сумо

  2. Ікебана — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Ікебана

  3. Оріґамі — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Оріґамі

  4. Самурай — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Самурай

  5. Сакура - Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/

  6. Кендо — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/

  7. Кімоно — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/

  8. Укійо-е — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/

  9. Кабукі — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Сценарій заходу «Успіх не любить похмурих облич»
Бронницької школи про визначення уявлення успіху в сучасної дитини. Додається сценарій виховного заходу «Успіх не любить похмурих...

Сценарій виховного заходу для 7-11 кл
Мета: поглибити знання учнів про забруднення навколишнього середовища; показати на конкретних прикладах негативний вплив людини на...

Методична розробка відкритого позакласного виховного заходу «така...
Методична розробка відкритого виховного заходу «Така вже доля всіх співців чудовних – їх тернами увінчує життя» (сценарій літературно-музичної...

Лесі Українки «Мріє, не зрадь…!»
Сценарій виховного заходу, присвячений 145-ій річниці від дня народження Лесі Українки

Сценарій фольклорно-спортивного свята для учнів 7 11 класів
Роль уроків фізичного виховання у збереженні фізичного та духовного здоров’я учнів

Сценарій відкритого виховного заходу до тижня світової літератури...
Ведуча: Адже свято любові, свято найкращого почуття, яке окрилює, дає сили І натхнення, радість І захоплення. Завдячуючи якому продовжується...

Сім нот магічного кохання Виховний захід з музичного мистецтва для учнів 8 класів Мета заходу
Нино Рота «Слова любви» из музыки к кинофильму «Ромео и Джульетта» (русский текст Л. Дербенева)

Сценарій відкритого виховного заходу до Дня Матері "Нехай вам, любі, доля усміхнеться!"
Мета. Відроджувати давні українські звичаї І традиції, пробуджувати в дітях прекрасні І благородні почуття – святе І ніжне ставлення...

Програма факультативного курсу з психології для учнів 6-7 класів
Програма факультативу «Аранжування особистості» для учнів 6,7 класів загальноосвітніх установ спрямована на задоволення даної потреби...

Програма факультативного курсу з психології для учнів 6-7 класів
Програма факультативу «Аранжування особистості» для учнів 6,7 класів загальноосвітніх установ спрямована на задоволення даної потреби...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка