Пошук по сайту


Література Тема. Урок позакласного читання. Поезія М. П. Стельмаха

Література Тема. Урок позакласного читання. Поезія М. П. Стельмаха

5  клас.  Українська  література
Тема.  Урок  позакласного  читання.  Поезія  М.П. Стельмаха.
Мета:  заохочувати  учнів  читати  й  осмислювати  дитячу  поезію  митця;  виробляти  вміння  виразного  читання  поетичних  творів,  особливості  декламації;  розвивати  усне  мовлення  школярів,  пам'ять,  навички  художнього  читання  віршів;  збагачувати  словниковий  запас;  сприяти  розвитку  декламаторських  здібностей;  виховувати  в  учнів  етичні  й  естетичні  смаки,  любов  до  природи,  до  «братів  наших  менших»,  прагнення  допомагати  їм,  захищати  від  кривдників.
Обладнання:  портрет  М. Стельмаха,  ляльковий  театр,  Пам'ятки  декламатора  та  «Як  навчитися  виразно  читати  віршові  твори». 
Тип  уроку:  інтегрований  урок  виразного  читання.
Епіграф  до  уроку:
По  студених  росах  знов  іде  світання,
І  дорога  має  стежкою  у  даль,
Як  моє  дитинство,  як  моє  прощання,
Як  моя  роками  стишена  печаль…
М. Стельмах
ЗМІСТ  УРОКУ
     Перший  етап. 
1.  Слово  вчителя.  Михайло  Панасович  Стельмах  з'явився  на  світ  на  Поділлі,  у  мальовничому  куточку  України,  у  зеленому  світі  лісів  та  садків.
     Тут  Михайликові  усміхнулися  вечори  ясним  місяцем,  світанки – зірницею,  а  глибокі  дні – ясним  сонечком.
     Народився  майбутній  письменник  24  травня  1912  року  в  с.Дяківці  Літинського  району  на  Вінниччині  в  бідній  селянській  родині.  Проте  багатою  вона  була  на  ніжність  і  любов.  Михайликові  батьки, дідусь  із  бабусею  навчали  його  любити  й  поважати  людей,  природу,  бачити  в  навколишньому  світі  й  прекрасне,  і  таємниче.  Тому  хлопчик  тягнувся  до  краси  й  добра,  як  соняшник  до  сонця. 
Мати  (кладе  хлопчикові  на  плече  руку,  очима  показує  на  вікно  й  таємниче  каже):  Михайлику,  ти  нічого  не  чуєш?
Михайлик.  Я  прислухаюся,  але  чую  тільки  вранішню  журбу  роси.
Мати.  Не  чуєш,  як  літо  пройшло  нашим  городом?
Михайлик  (із  жалем):  ні.
Мати.   Ось  ходімо  подивимося  хоч  на  його  сліди.
Михайлик.  О,  з  нами  вітається  аж  задимлена  росою  вишня.
Мати.  Ось  бачиш,  літечко  торкнулося  руками  до  ягід,  і  вони  аж  почали  паленіти.
Михайлик.  Ай    справді,  у  них  то  тут,  то  там  паленіють  їх  розпухлі  щічки.
Мати.  Он  на  покручі  гороху  з’явився  ще  сонний  перший  цвіт,  а  на  ранній  груші  шаріють  грушки,  оті,  що  віясто  придивляються  до  землі.
Михайлик.  І  все  це  диво  зробило  за  одну – однісіньку  ніч.
3.  Рольова  гра. 
     М.Стельмах  -  дорослий.    Колючі  вітри  часу  промчали  над  моєю  долею.  Чимало  правди  і  кривди  довелося  спізнати  в  житті.  Своєю  любов’ю  до  рідної  землі,  пісні,  матері,  до  коренів  роду  й  народу,  до  всього  доброго,  що  було  витворене  поколіннями  й  що  мусить  бути  взяте  кожним  у  життєву  дорогу  щедро  ділився  зі  своїми  читачами.
4.  Слово  вчителя.  Письменник  створив  п’ять  романів,  писав  новели,  оповідання,  вірші  для  дорослих  і  дітей.
     Михайло  Панасович  пішов  із  життя  27  вересня  1983  року.
     Зараз  ми  здійснимо  мандрівку  в  поетичний  світ  М.П.Стельмаха,  де  живуть  ледачий  борсук,  заєць – безчобітько,  рак,  що  нібито  вміє  шити  чоботи…  Усі  вони  герої  збірки  «Як  журавель  збирав  щавель».
5.  Мотивація  навчання  учнів.
     Повинні  навчитися:
зрозуміти  автора,
насолоджуватися  прочитаним,
відтворювати  його  в  уяві,
майстерно  декламувати  прочитані  твори,
навчитися  правильно  тримати  себе  під  час  декламації.
Другий  етап.    Вивчення  нового  матеріалу.
2.  Порівняльне  читання.
     Спочатку вчитель  читає  поезію  «Борсук»,  а  потім  учень.
Біля гатки, коло хатки
Засадив борсук дві грядки
І світанням на зорі
Завалився спать в норі.
Спав борсук два дні й дві ночі,
Аж запухли в нього очі,
Потім встав, ум'яв пиріг,
Позіхнув і... знову ліг.
Коло гатки, де дві грядки,
Бачить заєць непорядки:
Не полив посів борсук,
Заєць в нору — тук-тук-тук!
Уставай скоріш, земляче,
Без води посів твій плаче!
Зараз, взую чобітки —
За відро — і до ріки!..
Встав борсук, розправив плечі
І — не в двері, а до печі:
З'їв картоплю, з'їв кисіль,
Позіхнув — і у постіль...
Кажуть, горе тим грядкам,
Що попали борсукам!
3.  Обговорення  почутого.
      Від  чийого  читання  ви  одержали  більшу  насолоду?  Чому?
4.  Слово  вчителя  біології.
     У  нашій  країні  поширений  сірий  заєць,  або  русак,  та  заєць – біляк.  Улітку  обидва  мають  сіро – буре  забарвлення.  Узимку  русак  трохи  світлішає,  а  біляк  стає  повністю  білим. 
     Біляк  -  лісове  створіння.  Удень  спить,  а  вночі  шукає  їжу.  Узимку  обгризає  кору  дерев.  Заєць – біляк  легко  пересувається  й  по глибокому  снігу  й  дуже  вміло  заплутує  свої  сліди.  Вухані  мають  дуже  гарний  слух  і  здалеку  чують  небезпеку,  а,  тікаючи  від  ворога,  біжать  70 км  \ год. 
     Заєць – русак  живе  в  полі  й  у  степу.  Харчується  озиминою,  качанами,  сіном,  корою  садових  дерев.  Він  дуже  прудкий  і  непомітний  у  своєму  природному  середовищі  завдяки  забарвленню.
     Ракоподібні  зустрічаються  практично  всюди,  починаючи  від  калюж  і  річок  і  закінчуючи  морями  й  океанами.  Деякі  раки  виживають  навіть  у  пересохлих  водоймах  упродовж  трьох  років.  Деякі  ракоподібні  здатні  змінювати  забарвлення  під  колір  ґрунту.  Одні  раки  бігають,  плавають,  повзають,  інші  -  віддають  перевагу сидячому  способу  життя,  їхні  тіла  захищають  від  напасників  вапнисті  раковини. 
     Ті,  що  не  мають раковин,  укриті  надійним  панциром  з  …  пластин.  Такі  мають  річкові  раки,  омари,  креветки  й  краби.  У  них  -  по  10  кінцівок.  Дві  передні  -  це   сильні  клешні,  що  ними  ракоподібні  добувають  їжу,  боронять  від  ворога.  На  голові  ракоподібні  мають  три  пари  щелеп.  Розмножують  раки,  відкладаючи  яйця,  схожі  на  риб’ячу  ікру.  Та  дуже  багато  цих  яєчок  поїдають  риби.  Морські  ракоподібні  взагалі  є  їжею  для  багатьох  риб,  вусатих  китів,  птахів. 
     Найбільшу  загрозу  для  раків  становить  брудна  вода,  від  якої  тварини  гинуть.  А  якщо  не  стане  ракоподібних,  то  загине  більшість  мешканців  моря  й  річки.  Тож  ми,  люди,    повинні  робити  все  можливе,  щоб  зберегти  цих  тварин.
5.  Виразне  читання  вірша  «Заєць  і  рак»  учителем.
Вранці заєць біля дуба
Одягнувся в білу шубу,
Одягнувся, оглянувся,
В довгі вуса посміхнувся:
Гарна шуба, шуба гожа,
І на полюс з нею можна,
Тільки жаль — чобіт нема,
А надворі вже зима...
Обізвався дятел з клена:
Є знайомий рак у мене,
По твоєму він заказу
Зшиє чоботи відразу.—
Не ловив наш заєць ґав,
А побіг мерщій на став.
Всівся заєць на колоду
Та й гукає прямо в воду:
Вилізь, раче, із води,—
Вируч зайця із біди,—
Зший новенькі чобітки,
Щоб дзвеніли підківки,
Щоб і шпори дзеленчали,
Злого лиса відганяли.—
Із води вилазить рак
Та й говорить зайцю так:
Раки взимку спочивають
І замовлень не приймають.
От згадав би влітку нас,
Зшили б чоботи ураз
Чи із хрому, чи юхтові,—
Бігай, зайче, у обнові,
Бережи своє здоров'я.
Заєць тихо у одвіт:
Влітку тепло й без чобіт,
Влітку завжди забуваю,
Що прийде зима до гаю.
Думать треба,— каже рак,
А тепер ходи вже так.
До побачення, привіт...
Заєць досі без чобіт.
6.  Мовчазне  читання:  учні  5  хвилин  читають  вірш.
7.  Словникова  робота.
     Гожа  (слово  фольклорного  походження)  -  синонім  до  слова  “гарний”.
     Полюс  - точка  перетину  уявної  осі  обертання  землі  з  її  поверхнею.
     Не  ловити  ґав  -  не  тратити  марно  часу.
8.  Поділ  на  мікротеми  (ланки).
1) Про  яку  шубу  йдеться  в  першій  ланці?
2) Чи  справді  зайцеві  було  холодно  без  чобіт?
3) Хто  порадив  вуханеві  звернутися  до  шевця?
4) Чому  саме  дятел  став  тим  порадником?
5) Які  рядки  свідчать  про  те,  що  заєць  прислухався  до  цієї  вказівки?
6) Про  які  чобітки  мріяв  вухань?
7) Чи  вміє  рак  шити  чоботи?
8) Як  ви  гадаєте,  може  посилання  на  зиму  було  лише  приводом  для відмови?
9) Чи  шкода  вам  зайця?  Чому?  Чи  можна  сказати,  що  вухань  -  легковажна тварина,  яка  не  думає  про  завтрашній  день?
10) Чи  доводилося  вам  у  житті  зустрічатися  з  такими  “зайцями”?              
9.  Усне  малювання.
     Які  картини  ви  намалювали  б  до  цього  вірша?
10.  Складання  партитури  до  поезії  “Заєць  і  рак”.
     (На  столі  в  учнів  Пам'ятка  “Як  навчитися  виразно  читати  віршові  твори”  та  Пам'ятка  декламатора). 
Пам'ятка  “Як  навчитися  виразно  читати  віршові  твори”
1.  Вдумливо  прочитай  вірш.
2.  З'ясуй  лексичне  значення  виділених  слів.
3.  У  кожному  рядку  визнач  (підкресли  олівцем)  стрижневе  слово,  тобто  те,  на яке  падає  логічний  наголос  (його  слід  інтонаційно  голосом  виокремити,  бо  це слово  найвагоміше  в  рядку  або  в  реченні).
4.  Познач  олівцем  паузи:
а)  кома  -  ледь  помітна  пауза  (\);
б)  двокрапка  й  тире  -  помітна  пауза  (\\);
в)  крапка  -  явна  пауза  з  інтонацією  завершеності  (\\\).
5.  Ліворуч  від  кожного  рядка  постав  стрілку,  що  передає  тон  читання:
а)  підвищення  тону  -  стрілка  вгору;
б)  зниження  тону  -  стрілка  вниз;
в)  рівний  тон  -  горизонтальна  стрілка.
6.  Прочитай  вірш  кілька  разів  з  дотриманням  вимог  усіх  позначень.
8.  Читаючи  вірш,  уявляй  картини,  що  виникають,  запам'ятай  їх  послідовність.
Пам'ятка  декламатора
1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря).   Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.
4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. 
11.  Повторне  читання  поезії   «Заєць  і  рак».
12.  Театралізація.
     Ляльковий  театр:  автор,  заєць,  рак,  дятел.
Заєць  і  рак
Автор:   Вранці заєць біля дуба
Одягнувся в білу шубу,
Одягнувся, оглянувся,
В довгі вуса посміхнувся:
Заєць:  — Гарна шуба, шуба гожа,
І на полюс з нею можна,
Тільки жаль — чобіт нема,
А надворі вже зима...  
Автор:     Обізвався дятел з клена:
Дятел:       — Є знайомий рак у мене,
По твоєму він заказу
Зшиє чоботи відразу.—
Автор:  Не ловив наш заєць ґав,
А побіг мерщій на став.
Всівся заєць на колоду
Та й гукає прямо в воду:
Заєць:  — Вилізь, раче, із води,—
Вируч зайця із біди,—
Зший новенькі чобітки,
Щоб дзвеніли підківки,
Щоб і шпори дзеленчали,
Злого лиса відганяли.—
Автор:  Із води вилазить рак
Та й говорить зайцю так:
Рак:  — Раки взимку спочивають
І замовлень не приймають.
От згадав би влітку нас,
Зшили б чоботи ураз
Чи із хрому, чи юхтові,—
Бігай, зайче, у обнові,
Бережи своє здоров'я.
Автор:  Заєць тихо у одвіт:
Заєць:  — Влітку тепло й без чобіт,
Влітку завжди забуваю,
Що прийде зима до гаю.
Рак:  — Думать треба,— каже рак,
А тепер ходи вже так.
До побачення, привіт...
Заєць:  Заєць досі без чобіт.
Третій  етап.  Підсумок  уроку.
     Чи  виконали  завдання  уроку:
  зрозуміти  автора,
насолодилися  прочитаним,
відтворили  його  в  уяві,
навчилися  майстерно  декламувати  прочитані  твори  й  правильно  тримати  себе під  час  декламації?

Четвертий  етап.  Домашнє  завдання  (диференційоване): 
1) вивчити  вірш  напам'ять;
2) підготуватися  до  художнього  читання  цього  твору;
прочитати  своїм  близьким,  а  вони  нехай  письмово  висловлять  враження  від    вашої  роботи.  

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок позакласного читання. У світі книги (бібліотечний урок) В. Сухомлинський...
Літературне читання: підр для 2 кл. / О. Я. Савченко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 160 с.: іл

Література. 8 клас Тема уроку. Урок виразного читання. Читання творів Тараса Григоровича
Та є такі, що залишаються поза часом, бо стають невмирущими. Серед них – І наш великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко. Сьогодні,...

Уроку: вивчення нового матеріалу Жанр уроку
Тема: «Усеперемагаючий голос любові» (Урок позакласного читання. В. Шекспір «Ромео та Джульєтта»)

Урок позакласного читання (4клас) Тема. «Школа добрих вчинків» за творами В. О. Сухомлинського
Обладнання. Портрет В. О. Сухолинського, збірки творів В. О. Сухомлинського «Казки школи під голубим небом», «Вогнегривий коник»,...

Урок позакласного читання. Остап Вишня. «Паралелепіпед»
Закріплювати інтерес учнів до творчості Остапа Вишні, ознайомити зі змістом твору «Паралелепіпед», закріплювати знання про життєвий...

Усний журнал з позакласного читання «Сім кольорів веселки»
Сьогодні у нас нестандартний урок. Ми розглянемо питання – як впливає колір у назві твору, чи як художній прийом, на сприйняття тексту....

Урок із позакласного читання за творчістю
Вчитель: Кожна епоха уславлена іменами видатних жінок, серед них: княгиня Ольга, Євпраксія, Роксолана, Маруся Чурай, Леся Українка....

Урок читання 4 клас Тема. Хто співає з чужого голосу
Обладнання: карта подорожі Країною Читання,предметний малюнок солов’я,словники,картки із завданнями для груп, імпровізовані кольорові...

Урок позакласного читання. Осінь золотая тихо-ніжно ходить Ми кожну...
Вступ до розділу «Цікава книга природи». На порозі чарівниця осінь. «Перший подих осені»

На уроки позакласного читання
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка