Пошук по сайту


ІІ. Зміст програми - На уроки позакласного читання

На уроки позакласного читання

Сторінка3/3
1   2   3

ІІ. Зміст програми





Год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня підготовки учнів

І. Із літератури першої половини ХХ ст. (10 год.)

1

Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в І пол. ХХ ст. (Перша світова війна, революції, тоталітарні режими, Друга світова війна), його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом. Зміна світоглядних та естетичних систем. Складність і неоднозначність художнього процесу І пол. ХХ ст. Глибокий структурний переворот в естетичній свідомості та художній творчості, формування нових принципів і структур естетико-художнього мислення та нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів.

Модернізм як некласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту ХХ ст. Кардинальні зрушення у світогляді, філософсько-науковому мисленні, формі та змісті творів. Прагнення до витворення нової «художньої мови», адекватної ментальності ХХ ст. Авангардизм 1910-20-их років і здійснювана ним «революція в мистецтві», його основні течії (футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм). Співвідношення модернізму та авангардизму, їхня естетико-художня спорідненість і специфічні риси.

Доля реалізму в літературі І пол. ХХ ст., його еволюція та модифікації, пошуки нових засобів і форм художнього вираження. Елітарна та масова культура.

Учень (учениця):

визначає розвиток модернізму і авангардизму як провідні тенденції літературного процесу першої половини ХХ століття;
висловлює судження про суспільно-історичний розвиток світу в І пол. ХХ ст. та його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом;
визначає футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм як основні течії авангардизму 1910-20-их років;
висловлює судження про долю реалізму в літературі XX ст. (з одного боку – продовження тради­цій літератури попередніх епох, з другого – пошуки нових засобів і форм художнього вира­ження, взаємодія з модернізмом);
розповідає про особливості культурної ситуації в умовах тоталітаризму;
характеризує роздвоєння культурного процесу на два річища (елітарну та масову культуру) як характерну ознаку культурної ситуації ХХ століття.
ТЛ Дає визначення понять «авангардизм», «модернізм» (у літературі).

2

Загальна характеристика модерністських явищ у художній прозі першої половини ХХ ст. Ф.Кафка, Дж. Джойс і М.Пруст як заснов­ники («батьки») європейської модерністської прози.

Франц КÁФКА (1883–1924). «Перевтілення»

Життєвий і творчий шлях письменника. Кафка – австрійський письменник-модерніст. Своєрідність світобачення та його художнього втілення в оповіданні «Перевтілення». Грегор Замза та його родина.

Особливості стилю Кафки, специфіка поєднання реальності та міфотворчості у його гротесковому художньому світі.

Учень (учениця):

пояснює, чому Франца Кафку, Джеймса Джойса і Марселя Пруста називають засновниками («батьками») європейської модерністської прози;

характеризує світоглядні та естетичні засади модернізму в літературі, головні художні здобутки «батьків» європейської модерністської прози;

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Перевтілення»;

називає характерні особливості індивідуального стилю австрійського письменника-модерніста Франца Кафки (поєднанні реальності та міфотворчості; підкреслено буденний, беземоційний опис фантастичних подій; гротескове відтворення трагізму буття «маленької людини»);

висловлює судження про особливості стосунків Грегора з його родиною.

ТЛ Дає визначення понять «гротеск», «міфотворчість», «експресіонізм».

2

Джеймс ДЖОЙС (1882–1941). «Джакомо Джойс»

Життєвий і творчий шлях письменника. Джойс – ірландський письменник-модерніст. Харак­терні риси поетики модерністських творів Джойса: «потік свідомості», елемент пародійності та іронічності, яскраво виражена інтертекстуальність.

Психологічне есе «Джакомо Джойс», його автобіографічний характер.

Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому психологічного есе «Джакомо Джойс»;

називає та ілюструє прикладами з тексту психологічного есе «Джакомо Джойс» харак­терні риси поетики модерністських творів ірландського письменника Джойса: а) використання «потоку свідомості»; б) наявність елементу пародійності й іронічності; в) інтертекстуальність;

ТЛ Дає визначення понять «потік свідомості», «інтертекстуальність», «алюзія», «ремінісценція».

3

Михáйло БУЛГÁКОВ (1891–1940). «Майстер і Маргарита»

Життєвий і творчий шлях російського письменника М.Булгакова. Булгаков і Київ.

Творчий шлях письменника до «внутрішньої еміграції». Роман «Майстер і Маргарита» як вершина його творчості. Проблематика і система образів твору. Особистість і влада, різні аспекти потрактування проблеми. Трагізм долі митця (майстра). «Майстер і Маргарита» як роман-міф, його джерела, трансформація міфічних мотивів. Поєднання реальності та фантастики в романі. «Московські» та «єршалаїмську» розділи твору та художні засоби їхнього зв’язку. Особливості композиції твору – «роман у романі».

Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника (зокрема про те, що М.Булгаков народився і виріс у Києві, на Андріївському узвозі є його будинок-музей, а творчість пов’язана з Україною);

висловлює судження про місце роману «Майстер і Маргарита» в творчому доробку письменника;

наводить приклади поєднання автором реального та ірреального в творі;

характеризує проблематику та головних героїв роману;

розповідає про дві частини твору («єршалаїмську» і «московську») та ілюструє прикладами з тексту засоби їхнього зв’язку;

висловлює судження про особливості композиції твору Булгакова – «роман у романі» (роман Майстра про Ієшуа як складова роману Булгакова «Майстер і Маргарита»);

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Висловлює судження про особливості композиції твору (роман в романі)

1

Глибинні зрушення в поезії початку ХХ ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.

Рáйнер Марíя РÍЛЬКЕ (1875–1926). «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»

Життєвий і творчий шлях письменника. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р.М.Рільке. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом.

Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості.
ҐІЙÓМ Аполлінéр (1880–1918). «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй»

Життєвий і творчий шлях письменника. Еволюція французького поета Ґійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його вираження «прямим словом». Зміна позиції щодо життя, ствердження активно-творчого ставлення до нього.

Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

характеризує творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке (1875–1926) як синтетичний (об’єднаний) вияв новітніх течій і тенденцій у поезії (на матеріалі творів «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»);

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

характеризує творчість французького поета Ґійома Аполлінера (1880–1918) як шлях від неоромантизму до кубофутуризму;

виразно читає і аналізує вірші Р.М.Рільке, Гійома Аполлінера.

ТЛ. Дає визначення понять «мо­дернізм», «авангардизм», а також ілюструє їх прикладами з конкретних поезій.

1

«Срібна доба» російської поезії, розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії (символізм,­ акмеїзм, футуризм). Поети поза літературними угрупованнями. Трагічні долі митців «срібної доби».

Олексáндр БЛОК (1880–1921). «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи»

Життєвий і творчий шлях письменника. О.Блок – найвидатніший поет російського символізму.

Аннá АХМÁТОВА (1889–1966). «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», «Реквієм»

Життєвий і творчий шлях Анни Ахматової. Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у її твор­чості.

Пізня поезія Ахматової («Реквієм»). Анна Ахматова і Україна.



Учень (учениця):

називає провідні модерністські й авангардистські напрями і течії «срібної доби» російської поезії, а також їхніх найвідоміших представників: символізм (Блок), футуризм (Маяковський, ранній Пастернак), акмеїзм (Ахматова);
визначає символізм як перший модерністський напрям «срібної доби» російській поезії, а творчість О.Блока як один із найповніших виявів російського символізму;

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

аналізує поезії «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи», визначає наявність у них елементів символізму (звукопису, натяку, сугестії, символів тощо)

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поетеси;

пояснює, що видатна російська поетеса Анна Ахматова (справжнє ім’я – Ганна Горенко) протягом тривалого часу жила в Україні, закінчила гімназію в Києві;

визначає акмеїзм як модерністську течію «срібної доби» російській поезії, а творчість Анни Ахматової як одне з найповніших утілень можливостей акмеїзму;

аналізує поезії «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», відзначає наявність у них елементів акмеїзму (чіткість, ясність і особливу «прозорість» образів);

називає риси пізньої поезії Ахматової: вишукану «простоту» стилю, звернення до наболілих суспільних проблем («Реквієм»);

виразно читає і аналізує вірші О.Блока, Анни Ахматової.

ТЛ Дає визначення понять «символізм», «акмеїзм», а також ілюструє їх прикладами з поезій, що входять до розділу.

2. Із літератури другої половини ХХ століття (9 год.)

1

Двополюсність світу після Другої світової війни та її зв’язки із розвитком культурного і літературного процесу. Тема Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття. Поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду.

Активізація літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману й поезії Латинської Америки. Художня література в Японії.

Нові явища та тенденції в світовій літературі 1960-70-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози (роману-параболи, роману-міфу, роману-есе, роману-діалогу та ін.), а також поезії і драматургії; розквіт різних жанрів (роману-біографії, роману-репортажу, роману-щоденника, роману-розслідування та ін.) «літератури факту» (non-fiction) та її вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики та антиутопії.

Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.

Учень (учениця):
розповідає про провідні тенденції в розвитку літератури середини – другої половини XX ст.;
висловлює судження про реалізацію теми Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття, а також поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду.

визначає як помітні явища літературного процесу другої половини ХХ століття:

активізацію літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману та поезії Латинської Америки;

розквіт художньої літератури в Японії;

пожвавлення провідних жанрів інтелектуальної прози в 1960-70-х рр.;

переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.

2

Бертóльт БРЕХТ (1898–1956). «Життя Галілея»

Життєвий і творчий шлях письменника. Брехт як драматург-новатор. «Епіч­ний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика. Проблема моральної відповідальності вче­них за наслідки наукових досліджень у драмі «Життя Галілея». Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний харак­тер драми.


Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому драми «Життя Галілея»;

пояснює, що німецький драматург-новатором Брехт створив «епічний театр», де домінувала не дія, а ідея;

визначає проблему моральної відповідальності вче­них за наслідки своїх наукових досліджень як головну в драмі «Життя Галілея»;

висловлює судження про інтелектуальний харак­тер драми «Життя Галілея», наявність у ній проблем, що спонукають людину до філософських роздумів;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Пояснює поняття «епічна драма».

2

Альбéр KAMЮ (1913–1960). «Чума»

Життєвий і творчий шлях письменника. Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзис­тенціалізм. Абсурд і трагічний стоїцизм у романі «Чума». Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір. Композиція і стиль твору.


Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому роману «Чума»;

характеризує філософські та естетичні погляди Камю;

висловлює судження про втілення в романі «Чума» рис екзистенціалізму; характеризує головних героїв твору;

пояснює, в чому полягає сенс перестороги Камю: переможні вигуки оранців супроводжуються сумнівами Ріє, який «згадав, що будь-яка радість – під загро­зою..., бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години»;

висловлює міркування про важливу думку Камю, висловлену у фіналі роману: «Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу»;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення поняття «екзистенціалізм» (як літературне явище).

2

Ернéст Мíллер ХЕМІНГУÉЙ (1899–1961). «Старий і море».

Життєвий і творчий шлях американського письмен­ника, лауреата Нобелівської премії Хемінгуея, особливості його поетики й стилю.

«Старий і море» – повість-притча про людину. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору. Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози ХХ століття.

Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому повісті «Старий і море»;

пояснює, чому твір «Старий і море» американця Хемінгуея називають повістю-притчею про людину;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення поняття «повість-прит­ча».

2

Габріéль Гарсíа МÁРКЕС (нар. 1928). «Стариган із крилами»

Життєвий і творчий шлях письменника. Г.Гарсіа Маркес – відомий колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси «магічного реалізму» в оповіданні «Стариган із крилами». Зустріч людей із янголом, її символічний сенс. Трагікомічне зображення ставлення людей до дива.

Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Стариган із крилами»;

висловлює судження про символічний сенс зустрічі людей із янголом, багатозначність назви та фіналу оповідання;

знаходить у тексті приклади трагікомічного зображення ставлення людей до дива;

характеризує підкреслено «буденне» зображення автором фантастичного як характерну ознаку «магічного реалізму»;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення поняття «магічний реалізм»;

розповідає про національний колорит художнього твору.

3. Із літератури кінця ХХ - початку ХХІ століття (3 год.)

1

Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини ХХ ст., його тео­ретичні засади й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. Основоположні принципи постмодерністської поетики. Найяскравіші представники постмодерністської прози (У.Еко, Дж.Фаулз, Дж.Барт, Дж.Хеллер, І.Кальвіно, П.Зюскінд, К.Рансмайр, М.Кундера, М.Павич та ін.). Постмодерністське мистецтво, його стосунки з елітарною та масовою культурою.

Сучасний літературний процес (огляд)

Співіснування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. «Утеча культури на університетські кафедри», виживання і конкуренція художньої літератури з «відео», «мультимедіа», Інтернетом та іншими реаліями сучасності: «від Інтернету до Гуттенберга» (У.Еко).

Помітні сучасні літературні явища: творчість Ричарда Баха, Патріка Зюскінда, Паоло Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, Харукі Муракамі, Януша Вишневського та ін.

Учень (учениця):
розповідає про соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі;
називає представників постмодерністської прози та їхні твори;
наводить приклади втілення елементів постмодерністського мистецтва в масовій культурі.
ТЛ. Висловлює судження про особливості літератури постмодернізму.

Учень (учениця):

висловлює своє ставлення до творів сучасної літератури, обраних учителем/школярами для розгляду в класі;

порівнює сучасні художні тексти з творами, розглянутими в процесі вивчення предмета «Світова (світова) література»;
аналізує й інтерпретує конкретний сучасний літературний твір;
висловлює свої судження про роль художньої літератури в житті сучасної людини.


2

Мúлорад ПÁвич (1929-2009). «Дамаскин»

«Перший письменник третього тисячоліття» серб М.Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору на двох його «перехрестях» (в т.ч. на комп’ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, «відмови від монопольного права автора на істину». Інтенсивне використання фактів візантійської та поствізантійської культури («віртуальний історизм») як характерна ознака творчості М.Павича.

Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Дамаскин»;

наводить приклади втілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму: «боротьба за читача» та її засоби: інтенсивне використання фактів візантійської і поствізантійської культури (зокрема, засобів відтворення «місцевого колориту»: балканських імен і географічних назв, побутових деталей тощо);

називає та ілюструє прикладами з тексту улюблені художні засоби письменника: розгорнуті (схожі на барокові) метафори, парадоксальні портрети та пейзажі, каталогізація, «плетення словес» тощо);

ТЛ Дає визначення поняття «постмодернізм» (як епоху в житті світової літератури і культури кінця ХХ - початку ХХІ століття).

4. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (за рахунок резерву годин)

1

Найвидатніші здобутки світової літератури доби античності, Середньовіччя, Відродження, ХVII і ХVIIІ століть, а також ХІХ століття (доба романтизму)

Учень (учениця):

називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цих епох (див. програму 8-9 класів), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них.

ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять.

1

Найвидатніші здобутки світової літератури ХІХ століття (доби реалізму та раннього модернізму), а також ХХ – початку ХХІ століття (у т.ч. сучасного літературного процесу)

Учень (учениця):

називає та дає загальну характеристику найвидатніших явищ світової літератури цих епох (див. програми 10 класів), їхні характерні ознаки і висловлює судження про них.

ТЛ Дає визначення зазначених у програмі понять.




Додаткова література для читання





Айтматов Ч. І понад вік триває день.

Акутагава Рюноске. Новели.

Ануй Ж. Жайворонок

Апдайк Дж. Кентавр

Бах Р. Чайка Джонатан Лівінгстон

Беккет С. Чекаючи на Годо

Белль Г. Очима клоуна

Биков В. Альпійська балада. Знак біди

Борхес Х.Л. Оповідання. Есе

Бредбері Р. 451 градус за Фаренгейтом. Новели

Брехт Б. Матінка Кураж та її діти

Булгаков М. Дні Турбіних. Собаче серце

Бунін І. Антонівські яблука

Вишневський Я. Самотність у Мережі. Повторення долі

Вулф В. Місіс Деллоуей

Гамсун Кнут. Пан. Смерть Глана

Гарсіа Лорка Ф. Поезії

Гарсіа Маркес Г. Полковнику ніхто не пише. Сто років самотності

Гашек Я. Пригоди бравого вояка Швейка

Гессе Г. Степовий вовк

Голдінг В. Володар мух

Голсуорсі Дж. Сага про Форсайтів

Горький Максим. Оповідання

Джойс Дж. Портрет митця замолоду

Драйзер Т. Американська трагедія

Дюрренматт Ф. Гостина старої дами. Фізики

Еко У. Ім’я троянди. Маятник Фуко

Ібсен Г. Ляльковий дім

Еліот Т.С. Поезії

Елюар П. Поезії

Єсенін С. Поезії

Замятін Є. Ми

Зощенко М. Оповідання

Зюскінд П. Запахи, або Історія одного вбивці

Ільф І., Петров Є. Дванадцять стільців. Золоте теля

Йонеско Е. Носороги

Коельо П. Алхімік. Щоденник мага. Книга воїна світла

Кортасар X. Гра в класики

Кальвіно І. Коли однієї зимової ночі подорожній…

Камю А. Міф про Сізіфа

Купрін О. Гранатовий браслет. Олеся

Лондон Джек. Мартін Іден

Манн Т. Доктор Фаустус. Маріо і чарівник

Маяковський В. Поезії

Моем С. Театр

Моруа А. Белетризовані біографії письменників

Набоков В. Дар

Незвал В. Поезії

Оден В.Г. Поезії

Орвелл Дж. 1984. Скотоферма

Павич М. Хозарський словник. Оповідання

Пастернак Б. Поезії. Лікар Живаго

Платонов А. Чевенгур. Оповідання

Пруст М. У пошуках утраченого часу

Рансмайр К. Останній світ

Ремарк Е.М. Три товариші

Сартр Ж. П. Мухи

Селінджер Дж. Ловець у житі

Сен-Жон Перс. Поезії

Сіменон Ж. Записки Мегре

Стругацькі А. і Б. Важко бути богом

Тувім Ю. Поезії

Фаулз Дж. Маг. Колекціонер

Фріш М. Санта-Крус

Фолкнер В. Ведмідь.

Хакслі О.Л Прекрасний новий світ

Хемінгуей Е. По кому подзвін.

Цвейг С. Новели. Белетризовані біографії письменників

Целан П. Поезії

Чапек К. Фабрика абсолюту

Чехов А. Вишневий сад. Чайка. Оповідання

Шолом-Алейхем. Пісня над піснями. Оповідання

Шоу Дж. Б. Пігмаліон


Інтернетні джерела (електронні бібліотеки)

  1. Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http://ae-lib.narod.ru

  2. Електронна бібліотека «Джерело»: http://ukrlib.com

  3. Бібліотека українського центру: http://ukrcenter.com

  4. Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http://chl.kiev.ua






1 Див.: Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
1   2   3

Схожі:

На уроки позакласного читання
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі

На уроки позакласного читання
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі

На уроки позакласного читання
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі

На уроки позакласного читання
На текстуальне вивчення літературних творів, розгляд біографічних відомостей про письменників І огляди періодів (явищ) літературного...

Урок позакласного читання. У світі книги (бібліотечний урок) В. Сухомлинський...
Літературне читання: підр для 2 кл. / О. Я. Савченко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 160 с.: іл

Урок позакласного читання. Остап Вишня. «Паралелепіпед»
Закріплювати інтерес учнів до творчості Остапа Вишні, ознайомити зі змістом твору «Паралелепіпед», закріплювати знання про життєвий...

Уроку: вивчення нового матеріалу Жанр уроку
Тема: «Усеперемагаючий голос любові» (Урок позакласного читання. В. Шекспір «Ромео та Джульєтта»)

Література Тема. Урок позакласного читання. Поезія М. П. Стельмаха
Обладнання: портрет М. Стельмаха, ляльковий театр, Пам'ятки декламатора та «Як навчитися виразно читати віршові твори»

Усний журнал з позакласного читання «Сім кольорів веселки»
Сьогодні у нас нестандартний урок. Ми розглянемо питання – як впливає колір у назві твору, чи як художній прийом, на сприйняття тексту....

Урок із позакласного читання за творчістю
Вчитель: Кожна епоха уславлена іменами видатних жінок, серед них: княгиня Ольга, Євпраксія, Роксолана, Маруся Чурай, Леся Українка....



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка