Пошук по сайту


Урок 1

Урок 1

Сторінка1/15
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
МУЗИКА І МИСТЕЦТВО СЛОВА

УРОК 1

Епіграф до уроку:

Пісня, як і птах, має два крила: мелодію та слова.

Тема. Музика і мистецтво слова. Пісня і поезія.

Мета. Визначити особливості взаємодії музичного мис­тецтва та мистецтва слова (літератури) в пісенно­му жанрі. Розглянути та визначити характерні риси пісень без слів (вокалізів). Розвивати вміння учнів мислити, інтерпретувати та виразно вико­нувати музичні твори. Виховувати інтерес, любов до музики, літератури.

Музичний матеріал: О. Антоняк. «Ода пісні» (розучування); С. Рахманінов. «Вокаліз» (слухання); пісні за бажанням учнів або на вибір учителя.

Тип уроку: урок уведення в тему.

Обладнання: музичні інструменти (баян, темброво-шумові), магнітофон (музичний центр, DVD), ілю­страції до музичних творів, портрети композито­рів О. Антоняка, С. Рахманінова.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Оди пісні» О. Ан­тоняка.

Музичне вітання. (Музичний матеріал на розсуд учителя.)

2. Актуалізація музичних вражень учнів.

Бесіда про літні музичні враження учнів.

Виконання фрагментів пісень за бажанням учнів або на вибір учителя.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів,

Бесіда за темою «Музика та інші види мистецтва».

Учитель. Мистецтво — це чарівний світ краси, що з давніх-давен вабить до себе людей. Воно існує на землі вже майже сорок тисячоліть. Мистецтво створене людиною і є невід'ємною части­ною життя, його вічним супутником.

Завдання та запитання учням.

  • Спробуйте дати коротке визначення мистецтва. (Мисте­цтво — це відображення природи, життя людей у художніх об­разах.)

  • Які види мистецтва ви знаєте?

  • Розгляньте малюнки. Які види мистецтва вони нагадують?

Показ слайдів, демонстрація ілюстративного матеріалу, робо­та з підручником «Музичне мистецтво» 5 кл., с. 5. (автор О. В. Ло­бова).

Учитель. Чи однаково сприймаються твори різних Видів мис­тецтва?

Твори різних видів мистецтва — літератури, театру, танцю, музики, живопису, скульптури, архітектури тощо — по-різному «входять» у серце людини: одні з них ми сприймаємо зором, ін­ші — слухом. Найважливішим та спільним для всіх видів мисте­цтва є те, що вони «проростають» із ґрунту, який має назву — жит­тя. (Використання схеми «Види мистецтва».)

Кожний з видів мистецтва по-своєму відображає життєві яви­ща, розмаїття навколишнього світу.

Чи є щось спільне між видами мистецтва? Чи споріднені вони?

Напевно, що так, оскільки мають спільну мету: передати лю­дині думку митця, його ставлення до світу, до людини. Наше за­вдання полягає в тому, щоб збагнути погляди творців мистецтва, причини впливу творів мистецтва на людину. Саме це й допоможе нам зрозуміти мистецтво, кожний із його видів.

4. Повідомлення теми уроку.

Учитель. Сьогодні ми розглянемо, як взаємодіють два види мистецтва: мистецтво слова (література) і мистецтво музики.

У чому ж полягає особливість літератури як мистецтва слова?

Мистецтво слова — це особливе мистецтво, що має назву «лі­тература». Його шанували з глибокої давнини. У Стародавній Ру­сі літописців поважали і князі, і звичайні люди, а книгу вважали вершиною мудрості. Від початку свого існування й до наших днів книги є постійними супутниками людини. Література як мистецтво слова в різних формах відображає уявлення людини про навколишній світ, впливаючи на слух, почуття й думки читача. Вона дає людині знання й відтворює всі відтінки ставлення лю­дини до життя.

У чому ж полягає сила впливу слова на людину?

Завдання та запитання учням.

  • Прочитайте виразно вірш Т. Шевченка «Зоре моя вечір­няя».

  • Які почуття викликали у вас ці рядки?

Учитель. Так, поезія великого поета нікого не залишає бай­дужим. Ці рядки хочеться не тільки читати, а й співати. Ось так і з'явилось кілька варіантів пісень на ці слова.

Виконання пісні «Зоре моя вечірняя» Я. Степового.

О Музико! Чарівних звуків ти ріка безмежна,

Гармонія тих фарб, що з сонцем грає джерело,

Душі людської казка безсловесна

Чарує і манить, як восени тепло..

Вона саме життя, що жити всім велить!

Вона надія й щастя мить!

Учитель. Коли ж з'явилася музика?

Музика — це яскравий, швидкоплинний, мінливий світ чарів­них звуків.., Слово «Музика» прийшло до нас із Стародавньої Гре­ції. У грецьких міфах живуть дев'ять муз — покровительок наук і мистецтв: історії, астрономії, комедії, трагедії, поезії, гімнів, тан­ців... За старовинними міфами, сином покровительки епічної пое­зії Калліопи був уславлений співець Орфей. Своїм чудовим співом та грою на золотій арфі він зачаровував не тільки богів і людей, зві­рів, дерева, скелі, а й приборкував дикі сили природи.

У прадавні часи поезія і музика були поєднані в єдиному мис­тецтві — пісні. Музи давньогрецьких міфів, покровительки мистецтв,— Евтерпа, Ерато, Калліопа та Полігімнія уособлювали в собі не окремі види мистецтва, а різні жанри єдиного музично-поетичного мистецтва. Із плином віків музика й література ста­ли окремими видами мистецтва, проте спорідненість між ними збереглася й донині.

Що ж можна сказати про пісню, її походження, значення?

У стародавні часи мати, заколисуючи в печері свого малюка, й гадки не мала про те, що започатковує дуже важливий і популяр­ний вид музичного мистецтва.

Саме завдяки поєднанню музики й слова виникла музика для співу — вокальна. Цей вид музичного мистецтва призначений для виконання соло, ансамблем або хором, часто з інструментальним супроводом.

Найпоширеніший жанр вокальної музики — пісня.

У пісні віддзеркалюються настрої людини, її життя, її мрії.

Пісня з людиною на все життя — як вірний друг і помічник. Послухайте, що сказав про пісню поет Максим Рильський:

Людські пісні — найглибша мука,

Найвища радість на землі!

Людська душа — тисячозвука,

В гірськім од бита кришталі.

І перемога, і жалоба,

Веселки і грози подоба!

  • На виконання якої пісні надихнули вас ці поетичні рядки?

Виконання пісні за бажанням учнів.

5. Розучування пісні О. Антоняка «Ода пісні».

Учитель. Вірші та мелодія, поєднуючись у пісні, починають жити як новий твір мистецтва, в якому збагачують і доповнюють одне одного музика та література, висвітлюючи по-новому свій життєвий зміст. Саме про це йдеться в «Оді пісні» композитора Олега Антоняка, яку ми будемо сьогодні розучувати.

Звернімося до словничка.

Одами в Стародавній Греції називали пісні. Із плином віків ода визначилась як різновид віршованого твору, часто покладеного на музику, створеного на честь певної ідеї, видатної події чи особи.

Завдання та запитання учням..

  • Послухайте текст пісні.

Чому він присвячений?

  • Яким має бути характер пісні?

  • Спробуйте Створити свою мелодію на текст І куплету. (Учи­тель проводить гру «Композитор».)

  • Порівняйте свої мелодії з музикою композитора О. Антоняка.

Слухання пісні.

Запитання до учнів.

  • Яке враження справила на вас музика?

  • Чи з'явилось у вас бажання розучити її?

Розучування пісні О. Антоняка «Ода пісні» (І куплет) по фра­зах, у різних варіантах, з опорою на нотний запис.

  • Чи залишиться «Ода пісні» піснею, якщо вона не матиме слів?

  • Чи можна тоді її співати?

Виконання І куплету пісні на певний склад.

Учитель. Таке виконання має назву вокаліз.

Звернімося до словничка.

Вокаліз (фр. vocalise, від латин, vocalis — голосний) — музичний твір для виконання голосом (солістом або хором) без слів у с проводі музичного інструмента або оркестру.

Дуже красивий «Вокаліз» створив відомий російський композитор, піаніст і диригент Сергій Рахманінов. Він присвятив цей твір видатній співачці Антоніні Неждановій.

6. Слухання «Вокалізу» С. Рахманінова.

Учитель. Ви вже знайомі з творчістю Сергія Рахманінова. Пригадайте «Італійську польку», в якій поєдналися характер риси чеської та італійської музики на основі яскравого авторського стилю композитора.

Звучить фрагмент «Італійської польки» С. Рахманінова. Учні беруть участь у виконанні, відтворюючи ритмічний супровід. П значення закінчення музичних фраз ритмічним з'єднанням: П І

Учитель. Серед найвищих вершин рахманіновської мелодійності виділяють «Вокаліз» - один із найпопулярніших творів композитора. Він був створений у 1915 році для голосу в супроводі фортепіано, а потім перекладений композитором для скрипки, віолончелі й навіть для оркестру.

Слухання «Вокалізу» С. Рахманінова.

Завдання та запитання учням.

  • Який характер музики?

  • Які почуття в ній відображені? (Використання метод пластичного інтонування.)

  • Що є характерним для звучання голосу та акомпанементу

  • Проспівайте головну тему.

Учитель. Ви, мабуть, звернули увагу на схвильованість, як поступово наростає у звучанні мелодії та передається до акомпанементу. А далі акомпанемент набуває все більшої самостійності т виразності, щоб потім знову відступити перед мелодичною лінією; У кінці твору з'являється відчуття схвильованого діалогу між голосом та інструментом.

А тепер уявіть, що ви — художники. Яким ви бачите «Вока­ліз» як художники?

Відповіді учнів.

У ч и т е л ь. Давайте разом пригадаємо відомості про життя та творчість композитора С. Рахманінова. (Після повідомлень учнів про композитора розповідає вчитель.)

Сергій Васильович Рахманінов (1873—1943) — всесвітньо ві­домий російський композитор, геніальний піаніст, диригент. Він почав займатися музикою в чотири роки, а в дев'ять років його прийняли до консерваторії.

Через складні політичні події, що відбулися в Росії на початку XX ст., Сергій Рахманінов залишив батьківщину й останні роки свого життя провів за кордоном, зокрема в Сполучених Штатах Америки. Проте любов до батьківщини ніколи не згасала в йо­го серці. Сергій Рахманінов дуже любив співати народні пісні, В його твори були глибоко слов'янськими за своїм змістом і зву­женням.

Перебуваючи в Україні, Сергій Рахманінов познайомився з творчістю Тараса Шевченка й створив кілька вокальних творів на його вірші.

Музика Сергія Рахманінова відображає найрізноманітніші на­строї і завжди хвилює слухача, вражаючи глибиною виражених почуттів, мелодійністю.

7. Наведіть приклади музичних творів, які прославляють пісню.

(Уразі потреби вчитель наводить свої приклади музичних творів.)

8. Пригадайте пісню та виконайте її.

(Метод забігання вперед і повернення до вивченого.)

  • Що вона прославляє?

(В. Таловиря. «Рідній вчительці».)

9. Підсумок уроку.

Запитання до учнів.

  • Яка музика на сьогоднішньому уроці, вас вразила?

  • Як виникає пісня2

  • Чи можна сказати, що слова пісні важливіші за її мелодію?

А навпаки?

  • Чи можна співати без слів?

  • Оцінювання активності, музично-творчої діяльності учнів на уроці.

10. Домашнє завдання.

  • Слухати музику за власним вибором. Звернути увагу на її зміст, звучання. Підготувати приклади пісень, вокалізів, ілюстра­ції до музики.

11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Вокалізу» С. Рахманінова або «Оди пісні» О. Антоняка.
УРОК 2

Епіграф до уроку:

Якби все можливо було виразити словами — не бу­ло б музики.

О.Сєров

Тема. Пісня без слів.

Мета. Визначити особливості інструментальних тво­рів, які мають пісенну назву («Пісня», «Пісня без слів»). Формувати здатність до інтерпретації му­зики, опанування необхідних вокально-хорових навичок. Розвивати творчі здібності, чуттєво-емоційне сприйняття. Виховувати інтерес до піс­ні, до творчості композиторів Л. Ревуцького, С. Рахманінова, О. Антоняка.

Музичний матеріал: Л. Ревуцький. «Пісня» (слухання); В. Барвінський. «Пісня без слів» (варіативний варіант за бажанням учителя, учнів); О. Антоняк. «Ода піс­ні» (розучування); С. Рахманінов. «Вокаліз» (слу­хання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, темброво-шумові), магнітофон (музичний центр, DVD), ілю­страції до музичних творів, портрети композиторів Л. Ревуцького, В.Барвінського, підручники «Музичне мистецтво» 5 кл., посібники.
ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Вокалізу» компо­зитора С. Рахманінова.

Музичне вітання. (Музичний матеріал на розсуд учителя.)

Розучування поспівки «Музика» (слова і музика М. Яскулка).
2. Актуалізація музичних вражень учнів.

Завдання та запитання учням.

  • З якою музикою ви прийшли на урок?

  • Про яку музику ви хотіли б розповісти?

Виконання пісні композитора О. Антоняка «Ода пісні» (1 ку­плет).

  • Розкрийте значення слова «ода». Чи згодні ви з тим, що са­ме воно ввійшло до назви пісні?

  • Які особливості музичної мови пісні?

  • Що підкреслюється в пісні у другому та третьому ку­плетах?

  • Як їх слід виконувати? Складіть виконавський план пісні.

  • Яку роль відіграє двоголосся в приспіві пісні?

3. Розучування пісні О. Антоняка «Ода пісні» (2—З куплети).

Під час розучування слід звернути увагу на інтонацію, вокально-хорову роботу над двоголоссям.

  • Які музичні твори, пісні, присвячені пісні, вам відомі? ( Бесіда-діалог з використанням технології «Мікрофон».)

  • Що важливіше в піснях — текст чи музика?

4. У якій пісні прославляється рідна мова? (М. Катричко. «Рідна мова».)

Пригадайте пісню та виконайте її.

5. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Запитання до учнів.

  • Як називають твори для виконання голосом без слів?

  • Що ви можете сказати про музичний твір, який звучав на початку уроку?

6. Слухання інструментального твору «Пісня» композитора Л. Ревуцького.

Запитання до учнів.

  • Що відчувається в музиці — танцювальність, маршовість чи пісенність?

  • Як би ви назвали цей музичний твір і чому?

Яка музика прозвучала — вокальна чи інструментальна?

У ч и т е л ь. Щойно ви прослухали інструментальний твір «Піс­ня» українського композитора Левка Ревуцького. Такі музичні тво­ри, як «Пісня», писали багато композиторів для різних музичних інструментів (не для співу). їх називали піснями без слів, пісням тощо. Головні мелодії таких творів звучать, як пісня, — протяжно, співуче, мелодійно, у супроводі акомпанементу. Звісно, твори з такими назвами дуже різноманітні за своїм змістом — почуття; ми, що їх відображають композитори.

  • Як ви думаєте, чому інструментальний твір «Пісня» Л.Ревуцького має «пісенну» назву? (Розмірковування учнів.)

У ч и т е л ь. Так, автор не випадково назвав цю композицію «Піснею» — у ній присутні фольклорні джерела, зв'язок із народною творчістю. Інтонаційно вона дуже близька до старовинних на­родних історичних пісень. Її широка, наспівна мелодія ллється зосереджено й стримано, нагадуючи українські народні пісні-думи. Виникає враження, що поезія, перебуваючи трохи осторонь, спо­стерігає за розвитком мелодії твору й готова приєднатися до неї, оспівуючи щось прекрасне.

Завдання та запитання учням.

  • Який характер цієї музики?

  • Про що розповідає «Пісня» Л. Ревуцького?

  • Якою ви бачите «Пісню» як художники? У яких кольорах?

  • Які віршовані рядки ви могли б прочитати як поети?

  • Які подібні музичні твори ви можете пригадати?

  • Порівняйте цей твір із «Вокалізом» С. Рахманінова. Чим во­ни схожі? Чим відрізняються?

7. Розповідь учителя про композитора Левка Ревуцького.

Запитання до учнів перед розповіддю.

  • Що вам відомо про композитора Левка Ревуцького?

У ч и т е л ь. Левко Ревуцький (1889—1977) народився на Пол­тавщині. Після здобуття освіти в Київській консерваторії він ви­явив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Левко Ревуцький — автор багатьох творів різноманітних жанрів. З йо­го іменем пов'язане становлення української симфонічної та фор­тепіанної музики минулого століття. Багата спадщина митця на­лежить до найбільших досягнень музичного мистецтва України.

Музика видатного українського композитора Л. М. Ревуць­кого відзначається ліризмом, пісенністю та мелодійністю. Ці ри­си притаманні не лише вокальним, а й інструментальним творам митця.

Захоплення Л. Ревуцького пісенним жанром відчувається у ба­гатьох його творах, серед яких вокально-симфонічна поема «Ода пісні» на вірші М. Рильського, інструментальні п'єси «Пісня», «Колискова» та інші.

8. Слухання «Пісні без слів» композитора В. Барвінського.

Цей музичний твір розглядають на уроці як варіативний мате­ріал для слухання або для порівняння з «Піснею» Л. Ревуцького.

Перед слуханням «Пісні без слів» назву не повідомляють.

Завдання та запитання учням.

  • Який настрій, почуття викликає музика?

  • Чи відчувається в ній пісенність?

  • Як би ви назвали цей твір?

Учитель награє фрагмент теми. .

  • Порівняйте цей фрагмент із «Піснею» Л. Ревуцького.

Учитель. «Пісня без слів» Василя Барвінського — інструмен­тальний твір, у якому, як і в «Пісні» Левка Ревуцького, відчува­ється присутність поетичної мови, а також тісний зв'язок з укра­їнською народною творчістю.

Видатний композитор минулого століття Василь Барвінський походив зі старовинного галицького роду, представники якого зробили значний внесок у розвиток української культури. (Демон­страція портрета композитора.) Василь Барвінський, випуск­ник Львівської та Празької консерваторій, був мистецтвознавцем і педагогом (учителем Романа Савицького), громадським діячем, виступав як музичний критик і піаніст. У своїй творчості він ши­роко пропагував українську народну пісню. Композитор спирався на особливості музичної мови лемків і гуцулів — західноукраїн­ських народностей — і був одним із перших, хто створив на цьому підґрунті високохудожні твори камерної музики.

Звернімося до словничка.

Камерна музика — це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях або для домашнього му­зикування.

9. Гра «Композитор».

Учитель. Упродовж уроку ми слухали, виконували музич­ні твори, присвячені жанру пісні. Послухайте віршовані рядки Т. Шевченка:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!

  • Що хотів підкреслити цими рядками поет?

Уявіть, що ви — композитори.

  • Спробуйте створити гімн-пісню на ці слова.

10. Підсумок уроку.

Завдання та запитання учням.

  • Чому композитор Л. Ревуцький назвав свій інструментальний твір «Піснею»?

  • Якими засобами виражають пісенність у музичних творах!

  • Які характерні риси притаманні творчості Л. Ревуцького.

  • Послухайте музику за власним вибором. Чи нагадує вона українську народну пісню? Чим саме?

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів.

11. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Знаходити музику, щ відповідає темі уроку.

12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики за їхнім бажанням.

УРОК 3

Епіграф до уроку:

Українці співають весь рік та увесь вік.

Українське прислів'я

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок №1Дж. Г. Байрон англійський поет-романтик, фундатор течії байронізму....
Застосування інтерактивних форм та методів діяльності на уроках Світової літератури. Село Старий Кривин: Старокривинська зош І-ІІІ...

Урок з української літератури в 11 класі
Тема. Урок-диспут з елементами театралізації „Нерівність душ це гірше, ніж майна” (за романом Л. Костенко „Маруся Чурай”)

Образотворче мистецтво 3 клас Урок 5
Отже, на урок образотворчого мистецтва нам потрібні такі матеріали та інструменти: альбом, фарби, пензлі, ємності для води

Урок на тему «Творчість Тараса Шевченка у поєднанні з математикою»
Урок – це дзеркало культури, інтелекту, ерудиції І вмінь учителя. Для учнів – це сходинка вгору, збагачення знань

Урок-пошук
Урок-пошук: "Універсальність проблеми, піднятої Т. Г. Шевченком у поемі „Катерина” та в однойменній картині."

Урок позакласного читання. У світі книги (бібліотечний урок) В. Сухомлинський...
Літературне читання: підр для 2 кл. / О. Я. Савченко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 160 с.: іл

Сучасний урок в педагогічній та
...

Урок засвоєння нових знань. Форма проведення уроку. Урок-знайомство....
Автор: Хмура С. Ю. – вчитель зарубіжної літератури Хустського навчально-виховного комплексу №1 Хустської міської ради Закарпатської...

Урок 01. Пісня, танець, марш переростають у пісенність, танцювальність, маршовість
Пісня про вчительку” стала однією з найулюбленіших для учнів, адже вона вже кілька років проводжає їх до школи, в улюблений клас,...

Урок – гра Узагальнення та систематизація знань з теми «Із джерел народної мудрості»
Тож недарма фольклорний жанр дітьми у школі вивчається протягом усіх років навчання. Пропоную вашій увазі урок-гру, сподіваюсь, що...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка