Пошук по сайту


Урок засвоєння нових знань. Література рідного краю Форма уроку: урок-дослідження Обладнання: портрет Василя Слапчука; збірка «Як довго ця війна тривала»

Урок засвоєння нових знань. Література рідного краю Форма уроку: урок-дослідження Обладнання: портрет Василя Слапчука; збірка «Як довго ця війна тривала»

Тема. Афганістан у долі і творчості Василя Слапчука

Мета: дослідити творчість письменника-земляка Василя Слапчука (на основі збірки «Як довго ця війна тривала»), викликати інтерес до нього як поета й особистості; розвивати навички аналітичної роботи, уміння орієнтуватися в прочитаному й знаходити підтвердження своїх думок у тексті; формувати структуру особистості школяра, в основі якої – ідеал, що стає усвідомленим мотивом життєдіяльності; виховувати духовність, милосердя, людяність – моральні категорії майбутнього громадянина

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Література рідного краю

Форма уроку: урок-дослідження

Обладнання: портрет Василя Слапчука; збірка «Як довго ця війна тривала»; епіграфи

Поет мусить пройти найглибше пекло буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати.

Осип Турянський

Його вірші колючі й шорсткі, як каміння афганських гір, до якого не раз доводилося припадати усім тілом, шукаючи порятунку. Вони зачіпають за душу, наче колючий дріт, і муляють, і не відпускають, примушують повертатися до них знову і знову.

Валентина Штинько

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Василь Слапчук одним із перших в Україні розповів правду про криваву афганську війну, розвіявши будь-які ілюзії щодо її необхідності й справедливого характеру, які намагалася витворити радянська пропаганда. Війна зробила його інвалідом і поетом. «Я мав би інше ремесло і, мабуть, не писав би віршів», – зізнається юнак пізніше.

Уперше Василь Слапчук заявив про себе як поет збіркою «Як довго ця війна тривала» (1991), де автор згадує страшну афганську війну, яку, за його словами, «ми довго будем пам’ятати і вам забути не дамо».

ІІ. Оголошення теми, мети, цілевизначення уроку

Слово вчителя

Перша поетична збірка разом із повістю «Прокляття» (1991) та книжкою віршів «Німа зозуля» (1994) утворюють об’єднане афганською тематикою трикнижжя. Осмислюючи трагедії та руйнації, що їх неминуче приносить війна, Слапчук озвучує своє розуміння принципів людського існування-співіснування, в якому до найвищих моральних та духовних цінностей відносить цінності, запропоновані християнським світосприйняттям. Л.Оляндер пише: «Афганістан багато що змінив у світогляді Василя Слапчука. Пережите та передумане стало значною часткою того грунту, на якому почали вибудовуватися його поезія й гуманістична художньо-філософська концепція світу та людини».

У 2002 році обидві поетичні збірки та повість «Прокляття» перевидаються книгою «Птах з обпаленим крилом», назву якої узято із вірша «Скотилось сонце кулею згори…» (зі збірки «Як довго ця війна тривала»). У післямові до книги письменник зазначає: «Якими б не видалися тепер мені або ж читачеві ці тексти, писав я їх тоді щиро. Я діставав їх із себе, вони замішані на моїй крові. Тож… я й сьогодні готовий підписатися під суттю кожного з цих віршів».

(Використовуються слайди №1, 2, 3, 4, 5, 6)

(Учні записують тему й епіграфи уроку)

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу

  • Із чим асоціюється у вас слово «війна»?

Розпочнемо знайомство зі збіркою із поезії «Скотилось сонце кулею згори»

Скотилось сонце кулею згори,

Скотилось прямо нам під ноги.

І дерево старече, без кори

Сахнулося убік від нього,

До нас гукнуло: «Розступись!»

Й зі страху, з відчаю метнуло

У сонце гілку, наче спис.

Об немічність свою спіткнулось

І зникло в огняному вирі –

Знайшло кінець свій на війні.

…Тіла горіли у вогні,

А душі вже знялись у вирій,

На рідну землю подалися.

Як птах з обпаленим крилом,

Душа кружляє над селом.

Душа сховалася у листі

На яблуні поблизу хати,

В котрій ми з мамою жили.

І зойкне раптом моя мати

Як при пологах, як колись.

  • На які дві смислові частини можна поділити цю поезію? За допомогою яких образів автор увідповіднює стан природи зі своїми душевними переживаннями?

  • Повітря, вода, сонце – давні атрибути життя. Що символізує сонце у даній поезії?

  • Які почуття домінують у вірші?

  • У поезіях цієї збірки часто вживається слово «душа». Це центральний образ-символ у другій частині вірша. Солдатська душа відстань із війни додому «міряла розмахом крил». У яких ще образах-символах з’являється батьківщина?

Учні читають поезії:

Такий далекий я від неї,

Така вона мені близька!

Я правнук парубка Енея,

Бурлаки цього й козака.

А пісня срібно ллється, лине.

Це знов вчуваються мені

Вкраїни милої пісні.

Та кров стекла вже до краплини…

У горах виросте калина.

(Україна асоціюється із піснею, із калиною)

Мабуть, від неба гори сині.

Та не рівняється та синь

Із синню рідної Волині –

Я того краю рідний син.

Моя Волинь, моя далека!

Я написав тобі в листі

(Давно просити вже хотів),

Щоби прислала сині в глеку.

Отої сині над тобою

І сині з чистих вод твоїх,

Щоб подивитись перед боєм

У синь очей твоїх я міг.

(Синь «над тобою» – безхмарне мирне небо; синь «з чистих вод твоїх», тому що Волинь – край чистоплинних річок та озер)

  • Яка поезія Олександра Олеся зринає у пам’яті після прочитання цих рядків?

(О, принесіть як не надію,

То крихту рідної землі:

Я притулю до уст її

І так застигну, так зомлію…

Хоч кухоль з рідною водою!..

Я тільки очі напою,

До уст спрагнілих притулю,

Торкнусь душею вогняною.)

  • Підберіть слова-означення до слова «туга». Як ліричний герой переживає розлуку з рідним краєм?

Якщо в пісках Афганістану

Впаду на землю і не встану,

Тоді душа моя полине

В зарослі просіки Волині.

Бо і кущі там – райські кущі,

Вода свята і хліб насущний…

Знайде лиш там притулок вічний

Моя душа двадцятирічна.

А що душа? Душа хотіла

Туди вернутись разом з тілом.

( Рідний край – це і «вода свята», і «хліб насущний», і «райські» ліси)

  • Складіть інформативне гроно про Волинь на підставі прочитаних поезій.

І знову «душа». Ліричний герой переконаний, що в нього залишилася тільки душа, а тіло непідвладне йому. За Слапчуком «душа для того, щоб боліти».

Усе, не треба більше, годі!

Проси, молися, поспішай…

Вовтузиться моя душа,

У тілі місця не знаходить.

Мов кров, запечена сльоза,

А в грудях ниє щось і коле.

Душа – це ніби вузлик з болем.

І я той вузлик розв’язав.

Але в ліричного героя несподівано виникає запитання: «Навіщо ж лоб?». Гірка іронія розуміння висновку: на війні лоб не для того, щоб прикладати до нього пальці під час молитви, а для того, щоб цілитися. І стає ще страшніше, коли усвідомлюєш, що це «лоб» 18-20-річних.

  • Що вам відомо про війну в Афганістані?

(27 квітня 1978 року військові, члени ліворадикальної Народно-демократичної партії Афганістану, здійснили переворот. Цю акцію вони назвали «Квітневою революцією». Нова влада проголосила курс на соціалізм. Видала декрети про наділення селян конфіскованою у поміщиків землею, про ліквідацію лихварських заборгованостей, скасування калиму при одруженні та інші. У мусульманській країні такі закони були приречені на провал, оскільки суперечили нормам ісламу. Взяти землю, якою не володіли твої предки, означало порушити традицію. Нова влада почала репресії проти духовенства, мали місце закриття і руйнування мечетей. Кабульський уряд не визнали племінні та етнічні вожді, яким в Афганістані належить реальна влада на місцях. Почали формуватися збройні загони «моджахедів» («борців за віру»). У країні спалахнула громадянська війна.

У внутрішні справи Афганістану грубо втрутився СРСР. У грудні 1979 року радянські війська вторглися в Афганістан для підтримки режиму. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік війни припав на 1984 – 1985 роки.

Нове радянське керівництво на чолі з Михайлом Горбачовим визнало помилковим рішення попередників і з кінця 1986 пішло на поетапне виведення військ, яке закінчилося 15 лютого 1989 року.

27 квітня 1992 року моджахеди увійшли до столиці Кабул, режим НДПА було скинуто.)

Василь Слапчук безжально реанімує відчуття вісімнадцятирічного хлопця, який пройшов через перше коло пекла на війні, і зараз проходить через друге коло пекла болючих спогадів.

Читання поезії «Після першого бою»

Дим цигарковий шкріб легені…

Чи знає той військовий геній,

Що посилає їх сюди,

Як виїдає очі дим?

Раніше не курив ніколи.

Тому, напевно, в грудях коле,

Тому і нудить його так,

Тому і кривляться уста.

Шакал десь вив і ворон каркав…

Тремтіла у руці цигарка.

Він жадібно смоктав її,

Здавалось, не курив, а їв.

Сьогодні він убив людину,

Осиротив чиюсь родину,

Іще не висохла земля,

Де він ворожу кров пролляв.

Ще не схолола їхня зброя,

А наших теж упало троє.

Він чув ще їхні голоси…

Тоді й цигарку попросив.

  • Чому солдат, який раніше не курив, попросив цигарку? Чи заспокоїло це його?

  • Чому так страждав солдат? Яку християнську заповідь порушив?

  • Чи від цигарки йому в «грудях коле», «нудить його так», «кривляться уста»?

  • «Шакал десь вив і ворон каркав»… Що символізують ці образи?

  • Як ви думаєте, чому автор у рядку «Сьогодні він убив людину» використовує слово «людину», а не «ворога»?

Там, у пеклі чужої війни, у вогні чужої боротьби за волю і незалежність, прийде болюче усвідомлення того, що радянські війська – окупаційні війська. Афганський народ боровся за свою незалежність, за свої традиції, за свою пам'ять предків:

Різні люди, різна ціль.

Смерть – одна для всіх і біль.

Всі ми люди. Всі ми різні.

На обличчях вираз грізний.

Кожен думав: ми праві…

Хто? Убиті чи живі?

(«Вечірні сумніви»)

Ліричний герой бачить, що в Афганістані дерева не хочуть відкидати тіні, бо впізнають у радянському солдатові чужинця. Там навіть «з усіх світлин стріляють», вночі всі дерева на боці ворогів, «усі квіти зі зброєю».

(Читання поезії «Вкраїнонько, побійся Бога»)

Вкраїнонько, побійся Бога,

Ти шлеш на смерть своїх синів.

Бог теж оплакав сина свого,

І ти в його не віриш гнів.

І раді б ми життя віддати

За тебе, на своїй землі.

А ти нас гониш у солдати.

Ти віддаєш нас в москалі.

Поняття «Вітчизна» в цій чужій війні падає у прірву сумнівів: чому ця велика Вітчизна їх не любить, чому вона послала їх умирати на чужій землі? Отже, Вітчизною слід вважати ту, яка їх, солдатів, любить, молиться за їхнє життя, чекає повернення… Тоді у кожного з них своя Вітчизна – Мама.

(Читання вірша «За що убили сина мого?»)

«За що убили сина мого? –

Питала мати вже у Бога. –

Ось за оцю медаль іржаву?

Свою чи не свою державу?».

Мовчав з-під рушника Ісус.

І я повз нього хрест несу.

  • Що означає фразеологізм «нести хрест» (Євангельський образний вислів: «Тоді Ісус сказав учням своїм: коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого і візьме хрест свій і йде за мною» (Матф., 16, 24). Вираз пов’язаний із давнім звичаєм: засуджені на смерть несли до місця страти хрести, на яких їх розпинали. У переносному вживанні означає покірність долі, а також велике страждання, яке людина терпить в ім’я ідеї).

Автор робить висновок:

Солдатам зраджує Вітчизна.

І тільки мати молиться…

Тому цей літопис пережитого душею Василь Слапчук присвятив своїй мамі Лідії Олександрівні, «молитвами якої повернувся з Афганської війни, і всім матерям, молитвами яких ця війна закінчилася».

(Слайд №10)

Молитва була порятунком на війні. У своїх поезіях Василь Слапчук неодноразово згадує Бога. В одному з інтерв’ю він сказав: «Основа моєї філософії – Євангеліє. В Євангеліє є вся необхідна людині мудрість, треба лише навчитися звідти її черпати».

(Читання поезії «А світло сонця – в очі прямо»)

А світло сонця – в очі прямо.

Не бачу сонця – тільки плями.

Не чую тіла, тільки втома…

І думка млява, ледь свідома.

Прохаю дощику в Творця,

Щоб змив приречення з лиця,

Не дав зачерствнути душі…

У кожнім оці – міражі.

У далині, своїх видіннях,

Я німбів бачу мерехтіння.

На білих крилах, в срібнім сяйві,

Спускались ангели русяві.

В них повні пригорщі води.

З облич напружених, блідих

Я розумію і без слів,

Їм також страшно на Землі.

  • Що просить у Творця ліричний герой? Про що це свідчить?

  • Як ви думаєте, чому пригорщі ангелів повні води?

  • Обличчя ангелів зазвичай спокійні, умиротворені. Чому тоді вони були напружені й бліді?

У поезії «Вп’ялася куля у хребет» філософ-оптиміст втішає пораненого бійця:

Не ображайся ні на кого.

На все земне є воля Бога.

І ліричний герой наступної поезії погоджується із цим:

Усе приймаю, як належне,

А щастю радий над усе.

В нещасті також є свій сенс,

Хоч це поняття й протилежне,

Як цифра «сім» і цифра «шість».

Всі муки наші і страждання

Придумані і Богом дані

Для вдосконалення душі.

  • Чи погоджуєтеся ви із таким трактуванням?

  • «Мікрофон». Від кого (чого) залежить щастя людини?

  • Прокоментуйте вислів «Всякий свого щастя коваль». Чи міг рядовий солдат щось змінити на війні?

  • «Хто горя не бачив, той і щастя не знає». Як ви розумієте цей вислів?

  • Як уплинули «муки і страждання» на «вдосконалення душі»?

(Читання поезії «Червоні дипломи»)

Тілесний біль, душевна мука –

Найвища, що не є, наука.

Нас притискали кулі злі

Грудьми й обличчям до землі.

Серед Афганських перспектив

Ми Землю вчились берегти.

На рани, у боях тривалих

Замість бинтів, ми душі рвали.

І очі закриваючи убитим,

Життя училися любити.

Нас клали тут на ноші тверді,

Скалічених і загрубілих,

Латали у палатах білих.

Ми там учились милосердя.

Ось за святковим ми столом,

Тісненько, до плеча плече…

В кишені тіло нам пече –

Червоний з золотом диплом.

О дай вам Бог, аби ніколи

Не бути учнем тої школи.

  • Які морально-етичні уроки отримав боєць на війні?

  • Чому ж усе-таки не бажає нікому бути учнем тієї школи?

  • Які художні засоби використано у вірші?

Дивує, що у жорстокому пеклі випробувань людина не втрачає уміння бачити прекрасне навколо себе, стає на його захист, береже у своїй душі найвище почуття любові – любові до землі, до людей, до жінки. Є у цій збірці ряд поезій, які можна було б об’єднати у цикл «Таємниця серця», а за епіграф узяти слова Павла Тичини: «Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов». На думку спадають слова Василя Стуса, «як добре те», «що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття…». Бо тільки чиста, не осквернена душа відчує біль квітки, «коли поблизу впала міна».

Перед лицем моїм ромашка.

І теж припала до землі,

Бо навіть квіточці малій

У шквал такий живеться важко.

Пелюстка кожна – примха долі.

Під кулі свист і мін виття

Поворожу я на життя,

Всевишнього узнаю волю…

Поворожив би – шкода квітки.

Таки однаково мені,

Чи буду знати, а чи ні:

Чекає що мене і звідки.

Бо доля долею. Не зміниш

Того, що суджено згори…

Ромашку тілом я прикрив,

Коли поблизу впала міна.

(Слайд №8)

  • Про що зазвичай гадають на пелюстках ромашки?

  • Гадаючи, про що хотів дізнатися ліричний герой?

  • Чому передумав гадати?

  • Як захистив квітку у мить небезпеки? Про які риси характеру це свідчить?

  • Робота у малих групах. На кожній пелюстці ромашки у стислій письмовій формі висловіть думку: «Кохання – це…».

І ось нарешті вибух позитивних емоцій – поезія «Збулось»

Збулось! Під Новий рік, під вечір,

Переступила мій поріг.

Я обнімав тебе за плечі,

З пальта зціловуючи сніг.

Я ждав тебе, моє дівча,

Я відчував прихід твій серцем.

Принесла у своїх очах

Цілющу воду – два озерця.

І буде в домі тепло й сухо.

А потім прийде Новий рік,

І ти шепнеш мені на вухо,

Що залишаєшся навік.

  • Філософ Григорій Сковорода казав: «Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою». Чи знайшов ліричний герой своє щастя? Чи зумів «відхилити вхід у душу свою»?

  • Визначте провідний мотив вірша.

  • Яким настроєм сповнена поезія?

  • У чому полягає велика сила любові?

  • Чи згодні ви з твердженням, що саме любов є першоосновою всього сущого на землі?

ІV. Підбиття підсумків уроку

  • Над чим змушує поміркувати творчість Василя Слапчука?

  • Яка поезія вразила вас найбільше? Чим саме?

  • Продовжіть речення: «Поезія В.Слапчука вчить нас…» (людяності, чистоти думок, витривалості, вміння долати перешкоди, не зупинятися на досягнутому. А найголовніше – бути Людиною)

(Слайд №11)

  • Які провідні мотиви поетичної збірки «Як довго ця війна тривала»? узагальнену відповідь подати у формі асоціативної схеми.

Зскругленный прямоугольник 23
Роздуми над своєю долею

Міркування ліричного героя над сенсом життя

Оспівування почуття кохання

Змалювання краси рідного краю

Любов до України, до народу

Роздуми про моральні цінності
прямая со стрелкой 13 прямая со стрелкой 11 прямая со стрелкой 12 прямая со стрелкой 14 прямая со стрелкой 15 прямая со стрелкой 16разок схеми

Василь Слапчук – поет-філософ. Людина, сповнена любові й віри, оптимізму, хоча доля послала йому нелегкі випробування. Будучи прикованим до інвалідного візка, він знайшов у собі сили протистояти безнадії. Афганістан розділив його життя на «до» і «після». Про цей період Василь Слапчук говорить, що сталося те, що повинно було статися. Бог послав йому таке випробування, але й подарував здатність його пережити. На запитання: «Якби вам була надана така можливість, ви б викреслили сторінку війни із свого життя?» він відповів: «Мабуть, ні. Невпевнений, чи був би я ліпшим, якби не пройшов цього. Війна мене великою мірою сформувала, я зазнав величезних змін, переживань… Думаю, вона підштовхнула мене у правильне русло».

Розраду знайшов у літературі. Поезія, а пізніше проза стали його музою, його світом.

Сподіваюся, що світ творчості Василя Слапчука зацікавив і вас.

V. Домашнє завдання

Підготувати запитання для інтерв’ю з митцем про його творчість
Додатки

Слайд 1



Слайд 2



Слайд 3


Слайд 4



Слайд 5


Слайд 6


Слайд 7



Слайд 8



Слайд 9




Слайд 10



Слайд 11



Використана література
1. Баран Є. І кидаю в тишу слово за словом… Василь Слапчук. Сучок на костурі подорожнього: Поезії. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2002

2. Бездоля А. Я «некликаний» письменник. І мене це не бентежить. // Українознавство. – 2010. – №1

3. Слапчук В. Бджолиний Бог і Бджоленятко. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2009

4. Слапчук В. Жінка зі снігу. – К.: Факт, 2008

5. Слапчук В. Як довго ця війна тривала. – Луцьк: Видавничо-редакційний відділ Волинського обласного управління по пресі, 1991

6. Письменники Волині. Довідник. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2010

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок засвоєння нових знань. Форма проведення уроку. Урок-знайомство....
Автор: Хмура С. Ю. – вчитель зарубіжної літератури Хустського навчально-виховного комплексу №1 Хустської міської ради Закарпатської...

Урок-засвоєння нових знань. Форма уроку: урок-дослідження з елементами...
Кирило-Мефодієвського братства, визначити його програмні цілі, значення його діяльності, як першої політичної організації в Україні;...

Урок систематизації й узагальнення знань. Обладнання: інтерактивна...
Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань. Обладнання:інтерактивна дошка,мультимедійна презентація до вірша «Любіть Україну»,кольорові...

Урок-дослідження з елементами рольової гри; бінарний урок (історія...
Б. Хмельницького в українській іс­торії та проаналізувати відображен­ня його діяльності в українській лі­тературі; розвивати навички...

Урок засвоєння нових знань. Обладнання. Портрет Шевченка, ілюстрації...
Обладнання. Портрет Шевченка, ілюстрації до вірша, фо­нограма поезії, картина С.І. Їжакевича «Шевченко-пастух»

Предмет астрономії. Її розвиток І значення в житті суспільства
Тип уроку: урок засвоєння нових знань [за підручником І. А. Климишина, І. П. Крячка “Астрономія” § 1]

Методична розробка уроку з технології виготовлення одягу на тему...
Урок спрямований на засвоєння нових знань та навичок з складання послідовності обробки виточок, підрізів

Урок засвоєння нових знань
Такий тип роботи необхідний для виховання почуття колективізму, доброти, людяності, співпереживання

Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, книга „Кобзар”, картки з текстами про життя поета

Урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)
Мета: поглибити знання учнів про головні члени речення; формувати вміння використовувати здобуті знання га практиці; розвивати усне...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка