Пошук по сайту


Усний літературно-мистецький журнал про життя І творчість Івана Багряного

Усний літературно-мистецький журнал про життя І творчість Івана Багряного

Усний літературно-мистецький журнал про життя і творчість Івана Багряного

На сцені портрет Івана Багряного і епіграф:

За мудрість і любов, за скривджених і вбогих Ми підем на Голготу - ти і я- Під крик „Розпни, розпни" нікчемного й брудного Орденоносного хам'я. І.Багряний

1.Ведучий Як страшно оре історичний плуг!

Які скарби були-були і зникли!

В глухі часи загострюється слух

В епоху гласності усі до всього звикли.

Ведуча Починаємо літературно-мистецький журнал, присвячений життю і творчості Івана Павловича Багряного (Лозов'ягіна)

2. Веду чий Хто ж він, Іван Багряний? Ось рядки з документа, що зветься „Моя коротка біографія": (читає) „Народився 1907 року 19 вересня (2 жовтня за н.с.),в селі Куземин на Полтавщині, в Зіньківському повіті. В родині муляра. Пізніше жив і виростав у місті Охтирці, на Харківщині..."

1.Ведучий Іван Лозов'ягін, з предків Лозов'яга (зазвичай було, що царські та пізніші писарі так переінакшували питомі українські прізвища) обрав за псевдонім колір революції, бо вірив у неї, незважаючи на те, що її жорстока диктатура незгасним болем обпекла його ще дитяче серце.

Ведуча На очах хлопчика червоний „Истреботряд" вчинив криваву розправу над його 92-річним одноруким дідом і дядьком. Цей кошмар стояв перед його очима довіку.

Спогад малого Багряного

Голос із мікрофона за сценою „Аж ось одного дня надвечір прийшли якісь озброєні люди, що говорили на чужій мові, і на моїх очах та на очах інших онуків, під наш несамовитий вереск, замордували його, а з ним одного сина (а мого дядька). Вони довго штрикали їх штиками і щось допитувались, стріляли в лежачі скривавлені тіла з пістолетів і реготались ..."

2.Ведучий Ця трагедія стала потужним імпульсом для бунтарської вдачі нащадка козаків, якого ще в другому класі церковно-парафіяльної школи прозвали „мазепинцем" за складання патріотичних віршів українською мовою. Ця войовничість у слові вела його крізь усе життя, девізом якого був такий імператив: На сцену виходить Юнак-Багряний

„Ходи тільки по лінії найбільшого опору, і ти пізнаєш світ. Ти пізнаєш його на власній шкурі. А пізнавши світ, ти пізнаєш себе, і не понесеш ніколи душу свою на базар, бо вона буде цінніша за Всесвіт, і не буде того, хто міг би її купити. Звучить фонозапис мінорної музики

Дівчина в чорному Ця лінія приведе його в камеру тюрми ДПУ, а потім і НКВС, і на заслання на Далекий Схід, і в пропагандистську референтуру ОУН, і в еміграцію, але повсюдно, хоч би куди закинула його щербата доля, та лінія незмінно пролягала через саме серце України, з її болями, тривогами і сподіваннями. Ведуча Цілий рік тримали Багряного під слідством у камері смертників харківської в'язниці.

Юнак-Багряний (з листа без дати до Дмитра Нитченка) При першому арешті в ГПУ, по рокові сидіння в камері самотнього ув'язення, мені пропонували орден, якщо я здамся, засуджу офіційно, в пресі, своє минуле і всіх своїх соратників, засуджу свою літературну творчість, як класове ворожу, тощо й напишу велику поему про Сталіна. Я все це відкинув геть. Хотів би я знати, хто би з теперішніх моїх супротивників встояв би в такій ситуації й при виборі між орденом і смертю чи каторгою-вибрав останнє.

1.Ведучий 1933 року Багряного засудили на 5 років заслання і вивезли на Далекий Схід. 1936 року він тікає і переховується в українців Зеленого Клину. А через два роки він осмілюється приїхати додому, де його через чотири дні за доносом сусіда заарештовують. Два роки чотири місяці провів письменник у в'язниці, з них 83 дні в камері смертників. Ці в'язничні поневіряння й лягли в основу роману „Сад Гетсиманський".

Звучить фонозапис духовної музики

На сцені Юнак-Багряний «Кожен знає, що таке конвеєр. Це досягнення модерної техникі, щоб масово й стандартно робити машини, черевики, одяг. Це основа безперервного виробничого процесу, де деталь до деталі, гвинтик до гвинтику складаються продуковані речі, здіснюючи приспішено задуми конструктивно - творчого людського генія. Це конвеєр системи Генрі Форда.

Але ніхто не знає, що таке конвеєр системи Миколи Єжова, - конвеєр, на якому деталь по деталі, гвинтик по гвинтикові не складаються, а розбираються люд ські душі. Ніхто про нього не знає, щзнає, що це таке, крім тих, що нальому побували. Це конвеєр теж безперервного процесу, теж стандартного „виробництва" - виробничі;тва безвольних істот, конвеєр безперервного процесу знеосіблення людини, розколювання її психіки, розбирання людської душі, обернення людини в ніщо, в дірку від бублика.

Це процес безперервних мук, що триває по кілька днів, при участі низки слідчих і „заплічних діл майстрів", що ведуть свою роботу на зміну все над тією самою людиною, застосовуючи послідовно всі методи фізичного й морального впливу. Свідомість здебільшого цього процесу не витримує, і на місці її, як і на місці розібраної на гвинтики душі, лишається порожнеча, Ім'я якій - божевілля, або повна прострація і падіння.

Але бувають люди, що виходять з цього конвеєра хоч майже й обернені фізично в ганчірку,але душа їхня все лишається нерозібраним, тоді їх пускають на „великий конвеєр". „Великий конвеєр" - це уділ особливо затлтих і непокірних, сильних духом.

(На сцені сидять хлопці, що удають в'язнів: хтось сидить у кутку, хтось лежить, хтось стоїть біля стіни. Повна тиша у камері. На стіні ґрати. За сценою шум дерев, вітру.)

(Голос за сценою, музичний супровід)

Дерева росли за вікном, за ґратами, десь за залізним щитом. В'язні їх не бачили, але знали, що вони там є, що вони там ростуть. Ночами, коли рама була відчинена, а в камері панувала гнітюча тиша, коли сон утікав з очей, а люди удавали, що вони сплять, лежачи із закритими очима і чекаючи виклику, - з-за залізного щитка долітав тихий шелест, такий знайомий і такий забутий шелест листу на деревах. Вони стояли тут ось поруч, за муром. Там був старезний каштан і осика, - тремтлива осика...

Стужили за шелестом вітру і за гомономдисту арештантське вухо чітко розрізняло, як шумить лопатий клен і як тремтить смутна осика... Осика - дерево жалоби. Дерево, на якому повісився Юда... Це легенда про тремтливу осику, про свідка останнього зітхання нещасливого учня Христового, Юди Іскаріотського, немов би плинула крізь грати з шелестом листу - приходила не одному на пам'ять, так ніби та осика за муром кричала про це в арештантські Іуші... І для одних то був шепіт потіхи, для інших - тривожний крик .Іерестїроги... Приходила на пам'ять ця легенда й Андрієві, приходила на пам'ять та осика, що стояла, мабуть, у біблійнім саду Гетсиманськім.

Ведуча Тиша. Тільки скриплять пера Юд, та вибухає брутальною лайкою жінка - Фурія, майор НКВС. А ще чути з-за усіх стін та дверей „фабрики-кухні" стогін і страшні відгуки мордування.

(іронія) Але насправдіцього не існує. Це вигадали підступні „вороги народу", „шумківісти", „хвильовісти", глибоко освічені, інтелігентні люди, професори, інженери, студенти, вигадали, щоб скомпрометувати криштально чисті органи державної безпеки.

1. Ведучий Б'є крильми птах глухої півночі над мурами,

Б'є крильми птах тай ловить дзьобом грати...

Не жур мене, товаришу похмурий мій, -

Нам так преречено з тобою умирати.

Ведуча На велелюднім торжищі між нивцих і крикливих,

За тридцять срібних продані від Каїнів і Юд,

Ми ордени їм кров'ю покропили

І вже невірячи у божий страшний суд,-

За мудрість і любов, за скривджених і вбогих

Ми підем на Голготу - ти і я –

Під крик „Розпни, розпий" нікчемного й брудного

Орденоносного хам'я.

2. Ведучий ...І ми не вмрем!

Нас не зітруть із рубрики! -

Ми оживем в страшнім вогні стихії, -

Ми ще каратимем хамів

Мечем Республіки

На місті лобнім, там, біля Софії!

Звучить запис пісні „Чуєш, брате мій ..." на слова Б. Лепкого

Ведуча Та славні ловці душ не залишали Багряного і на еміграції. 1956 року вони присилували його старшого сина Бориса виступити по радіо з викриттям і напучуванням свого батька. Для Івана Павловича це був жорстокий удар. Але відповів: „Якщо ти - Остап, ми з тобою знайдемо спільну мову, а якщо Андрій, то нема чого говорити."

1. Ведучий Духом він залишився нездоланний, але тіло зраджувало - навіть його залізний організм надірвався. Ще в 1954 році, перебуваючи на лікуванні в санаторії Сант-Блазієн, він зробив такий запис:

Ведуча (читає) „За три дні - 6, 7, 8 серпня - тричі вибухала кров (Багряний страждав на відкриту форму туберкульозу, цукровий діабет і серцеву недостатність). Сьогодні - двічі. Другий раз тяжко, багато й з обох сторін легенів. Невже кінець? Не може бути. Якщо щось станеться несподівано, уві сні, прошу друзів не поминати лихом! І прошу пам'ятати - я нікого ніколи в своєму житті не зрадив..."

Дівчина в чорному вбрані зі свічкою

Догмати... Істини... Закони... І пенати...

Ну, а для нас - лише один догмат:

Ти будь таким, яким родила мати!

Помер Багряний 25 серпня 1963 року в санаторії Сант-Блазієн (Німеччина) Йому погіршало, він викликав лікаря і сказав йому по-німецьки: «...Я вмираю» ... Знепритомнів, заговорив українською мовою - його ніхто не розумів. Дали йому укол. Багряний заснув і не прокинувся. Шухляди, стіл, підлога – все було завалено рукописами.

Звучить „Реквієм". На сцену виходять учасники журналу

Ведучий Поховали Івана Багряного в Новому Ульмі. Скульптор Леонід Молодожанин, автор пам'ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні, зробив гарний нагробок, на якому викарбував рядки із „Золотого бумеранга":

Всі разом Ми є. Були. І будем ми!

Й Вітчизна наша з нами.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Життя І творчість Миколи Хвильового
Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921p. — живе й працює в Харкові, де активно заявив про...

Усний журнал «і мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте »
Мета: виховувати в учнів любов І шану до геніального сина України, розвивати інтерес до життя І творчості народного поета

10 клас Контрольна робота №2 Література 70-90-их років ХІХ ст. Творчість...
Творчість Івана Карпенка-Карого, Михайла Старицького, Івана Франка, Бориса Грінченка

Усний журнал
Хімічні вечора

Всеукраїнський студентський архів
«Зоря», «Правда», «Літературно-Науковий Вісник», «Досвітні огні», альманах «За красою», в яких вміщено незначну кількість поетичних...

Конкурс на кращий твір (перелік тем) Орієнтовні назви газет, матеріали...
Рекомендовано вчителям української мови та літератури загальноосвітніх шкіл для практичного використання

Робоча програма навчальної дисципліни філософія науки
Факультети: історії та права, філології та журналістики,мистецький, іноземних мов, психолого-педагогічний, мистецький, фізико-математичний,...

1. Конкурс тематичних газет
Назва позакласного заходу — вечір часто не відповідає часу його проведення. У таких випадках варто не просто заміняти термін іншим,...

Усний журнал І мене в сім'ї великій
Мета: ознайомити з життєписом ве­ликого сина українського народу Т. Г. Шевченка; виховувати любов І повагу до спадщини, яку нам за­лишив...

Усний журнал з позакласного читання «Сім кольорів веселки»
Сьогодні у нас нестандартний урок. Ми розглянемо питання – як впливає колір у назві твору, чи як художній прийом, на сприйняття тексту....



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка