Пошук по сайту


Урок засвоєння нових знань. Обладнання. Портрет Шевченка, ілюстрації до вірша, фо­нограма поезії, картина С.І. Їжакевича «Шевченко-пастух»

Урок засвоєння нових знань. Обладнання. Портрет Шевченка, ілюстрації до вірша, фо­нограма поезії, картина С.І. Їжакевича «Шевченко-пастух»

Т.Г.Шевченко. “Мені тринадцятий минало...”

(бібліотечний урок)
Мета. Розкрити ідейний зміст твору, передати зміни у на­строї хлопчика, викликані єднанням з природою, усвідо­мленням сирітської долі і почуттям вдячності до дівчинки; знаходити художні засоби, допомогти учням відчути естетичну насолоду від виразного читання; ознайомити із змістом картини Їжакевича «Шевченко-пастух».

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Портрет Шевченка, ілюстрації до вірша, фо­нограма поезії, картина С.І. Їжакевича «Шевченко-пастух».

Форми роботи.

1. Біографічна довідка поета.

2. Опрацювання вірша «Мені тринадцятий минало»:

а) виразне читання;

б) поділ тексту на частини;

в) розгляд поетики вірша.

3. Уміння передавати свої враження від прочитаної поезії.

4. Розгляд репродукції С.І. Їжакевича «Тарас-пастух».

5. Ігровий момент. Гра «Кросворд-розповідь «Дитинство Шевченка».

6. Твір (усний) «Мої враження від поезії» або «Чим мене схвилював вірш».

7. Кросворд за віршем «Мені тринадцятий минало».

Хід уроку


1. Оголошення теми, мета, завдань уроку.

Бібліотекар: Шевченко — геніальний український поет, який своїм полум'яним словом піднімав маси на боротьбу за знищення кріпосного права.

Тоді, коли жив Шевченко, існувала прірва між офіційною царсь­кою владою України і простим народом — голодним і уярмленим. Закріпачене селянство знаходилось у становищі робочої худоби, стогнало і корчилося у ярмі нелюдської експлуатації.

Та незважаючи на те, цар Микола І тримав маси в страшній бідності і перешкоджав їх розвитку, а народ-висував з свого сере­довища талановитих людей. Одним із тих, хто вийшов із самої гущі народу, був Т.Г. Шевченко.

Розкажіть, що вам відомо про Т.Г. Шевченка.

Учень. Народився Т.Г. Шевченко 9 березня 1814 р. в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині - в сім’ї селянина-кріпака.

В 1816 р. з Моринців сім'я переїхала жити в Кирилівку, яка теж належала пану Енгельгардту.

На 32 році життя померла мати Тараса. Залишились сироти: сестри Тараса — Катерина, Ярина і Марія, два брати — Микита і Йосип.

Батько одружився вдруге. Як у прислів'ї говориться, прийшли злидні, а з ними й виросла біда. Шевченко пізніше писав: «Хто ба­чив хоча б здалека мачуху, і так званих зведених дітей, той, зна­чить, бачив пекло».

Учень. Ось який трапився випадок під час відсутності батька. Якось у солдата, що перебував у них на квартирі, не стало трьох злотих. Мачуха, звичайно, вказала на Тараса. Хлопця гуртом смикали, погрожували, били, а він клявся і божився, що не брав. Тарас втік і заховався у бур'янах. Та на п'ятий день Степанко, син мачухи, сказав, де ховається Тарас. Невинного хлопця катували. Тоді він змушений був сказати, що взяв ті кляті 3 злотих.

Продали спідницю покійної матері, віддали солдатові гроші, а через деякий час у дуплі старої верби знайшли солдатські злоті, які там заховав Степанко.

Це був перший випадок у Тарасовому житті, коли він став жер­твою несправедливості.

Учень. Управитель маєтку пана Енгельгардта запримітив у Та­раса нахил до малювання і зауважив, що з нього може бути «кімнатний живописець».

Але Енгельгардт вирішив інакше: він нарядив його козачком і посадив у передпокої, наказавши сидіти нерухомо, чекати пансь­кого наказу. Раніше, він хоч і був кріпаком, але як малолітній, корис­тувався можливістю утекти від кривд у гай або в поле, помилува­тись природою, помріяти в самотині про кращу долю. А тепер він мусив терпляче чекати, доки поміщик — самодур крикне подати йому люльку, що лежить перед носом, або налити склянку води.

Шевченкові здалося це в сто раз гіршим, ніж носити воду в дя­ка, рубати дрова, зносити незаслужен! побої. Та не такий був Шевченко, щоб зробитися німим опудалом. Повний життя, за­взяття, ненависті до панів і їх посіпак, він ігнорував наказ свого пана і крадькома перемальовував різні картини, наспівував улюблені гайдамацькі пісні.

Бібліотекар: Називаючи слуг у домі «козачками», пани, насампе­ред, польська шляхта і магнати, глумилися над минулим народу, адже у свідомості має слово «козак» жило як виявлення мужності, нездоланності і непокори. Цього глуму Шевченко ніколи не про­щав гнобителям. За участь у антикріпосницькому товаристві Т. Шевченка заарештовують і віддають у солдати. Солдатчина тоді мало чим відрізнялась від ув'язнення. Перебування у солда­тах викликало у поета невигойний біль за безповоротно втраче­ними хвилинами радості волі, далеким дитинством.

Спогади про нього іноді збуджували світлі почуття, які змінюва­лися журбою за рідним краєм. Саме в такому стані він написав вірш «Мені тринадцятий минало».

У поезії розкрито зміни у настрої-хлопчика, викликані єднанням з природою, усвідомленням сирітської долі і почуттям вдячності до дівчини, що втішила Тараса — підлітка в горі.

1. Читання поезії напам'ять або прослуховування у магнітофон­ному записі.

2. Завдання. Поділіть вірш на частини і дайте заголовок кожній (письмово).

1. Радісний настрій Тараса.

2. Усвідомлення сирітської долі.

3. Дівчина розрадила Тараса. 3. Читання І частини (учень).

1. Як ви сприймаєте цю частину поезії?

— У першій частині показане замилування підлітка чудовим на­вколишнім світом. Ласкаве сонце ніби купало хлопчину в своєму промінні, усміхалися до нього і небо, і сонце. Все було невимовно гарним і рідним.

2. Прочитайте її частину. Висловите власне враження.

— Друга частина контрастна до першої. Усвідомлення сирітської долі немовби закриває від пастушка осяяний сонцем світ. Тон вірша передає похмурий настрій поета. Драматизм ро­зповіді про долю покривдженого сироти посилюється введенням протилежних кольорів.

3. Визначте ці кольори:

— «сонце почервоніло», «село погоріло».

4. А який настрій у хлопчика?

— Вся душа пастушка протестує, не приймає рабської долі. «І хлинули сльози, тяжкі сльози...». — пишет поет.

5. ІІІ частина. І от з'являється дівчина.

Ї ї співчуття, голублення осяяло душу незмірним припливом ра­дості, опромінило надією — і світ став кращим, дорожчим, ближ­чим, ніж раніше.

Щоб справити враження, необхідно дотримуватись виразного читання.

ІІІ. Виразне читання поезії учнем.

1. Чи виразно прочитана дана поезія? Що ми включаємо у поняття «Виразне мовлення»? Пригадайте ознаки виразного мовлення.

Учень. Виразне мовлення здатне збуджувати увагу, викликає інтерес до сказаного. У мові є невичерпний запас виражальних засобів, які роблять наше мовлення виразним: це інтонація, логічний наголос, звукове оформлення тексту, емоційність.

Бібліотекар: А що таке виразне читання?

Учень. Це — мистецтво втілювати написане у звукове мовлен­ня, це уміння донести всі відтінки думки до слухача. А для цього необхідно добре вдуматися у читане, обдумати текст.

Бібліотекар: Зверніть увагу на слова: пай — частина чого-небудь, здебільшого харчів; у вірші — вживається в значенні вечеря; поспінь — чоловічі рослини конопель.

Послухайте І частину вірша.

Бібліотекар: Необхідно читати в повільному темпі, намагаючись передати замилування пастушка природою, його зворуш­ливу ніжність, безмежну теплоту почуттів.

Третя частина звучить мажорно. Хвилююча радість повинна полонити читача або слухача.

Завдання. На дошці рядки:

Мені тринадцятий минало./

Я пас ягнята за селом.//

Чи то так сонечко сіяло,/


Чи так мені чого було?//

Мені так любо, любо стало/

Логічний наголос підкреслюється однією лінією, а тривалість пауз -І, II, III.

Які це паузи — коротка, середня, довга? Які є паузи?

Учень: Весь вірш музичний. Музичність посилюється аліте­рацією — частим повторенням однакових звуків.

Бібліотекар: Ви отримали завдання, попрацювати над біографією Шевченка з тим, щоб ми могли розв'язати кросворди-розповідь на тему «Дитинство Шевченка».

1. Дівоче прізвище матері Тараса — Бойко.

2. Село, в якому народився Тарас — Моринці.

3. Прізвище прапрадіда Тараса — Швець. ,

4. Ім'я старшої сестри Тараса — Катерина.

5. Село, в якому минуло дитинство. — Кирилівка.

6. Прізвище пана, кріпаком якого був Шевченко — Енгельгардт.

7. Ім'я улюбленого Тарасового діда — Іван.

8. Українські повстанці, що виступали проти гноблення поль­ської шляхти — гайдамаки.

9. Прізвисько дяка — першого вчителя Тараса — Савгир. Вчитель. А тепер розглянемо поетику вірша.

1. Визначте головну думку поезії.

— Зображення тяжкої долі сироти-кріпака, який змушений з 13 років працювати, щоб заробляти на прожиття, хлопчини, який так відчуває природу, відчуває нерозривний зв'язок з нею.

Бібліотекар: Отже, давайте визначимо ті художні засоби, які автор використовує для того, щоб виразніше передати зміст.

Знайдіть порівняння.

1. «Мені так любо, любо стало, неначе в Бога».

(Це означає — стало надзвичайно радісно, тепло на душі).

2. Епітети:

1) «приязно молилось» — щиро вірилось, з великою надією.

2) «господнє небо і село» — дуже гарне й любе серцю.

Метафори: «Рай палило» — знищило спокій, радість, щастя;

«село погоріло» — стало похмурим, непривітним для сироти;

«небо голубеє і те почорніло» — втратило яскраві барви.

Визначте синонімічну відмінність слів «гріло і пекло».

Гріло — радісно, добре, мило..., пекло — боліло.

Кросворд за віршем «Мені тринадцятий минало».

1. По горизонталі:

1.9,10. Дії сонця, що допомагають автору, підкреслити того­часну несправедливість.

1) запалило; 2) запекло; 3) почервоніло.

4. Слово, яке двічі повторюється у рядку вірша і підкреслює ве­селий, піднесений настрій пастушка.

3. Любо. любо.

4. 7. Дрібніл слова, вжиті автором для зображення веселого, піднесеного настрою хлопчика.

4. Сонечко.

7. Маленькому.

5, 8. Означення до слів небо, сльози. 5. Голубіє (нёбо).

8. Тяжкі (сльози).

6. Дієслово, яке відноситься до слова небо.

Помарніло.

II. По вертикалі:

2. Дієслово, що ним поет підкреслює трагізм закріпаченого се­ла (в уривку вірша, де говориться про жорстоку дійсність) — по­чорніло.

V. Розгляд картини Їжакевича «Шевченко — пастух».

(«Мені тринадцятий минало»).

Бібліотекар: Автор дав картині подвійну назву, бо вона не зовсім повторює зміст вірша. Тут не показано сцени зустрічі Тараса з дівчиною, оскільки засоби живопису не спроможні відтворити в часі душевний склад хлопчини, який передано у вірші. Автор увагу зосереджує на постаті пастушка.

Опишіть.

Учениця. Пастушка змальовано на передньому плані у білій сорочці на темному тлі.

Любовно відтворена кожна рисочка зовнішності Тараса. Нахилену над аркушем паперу його голівку ласкаво пестить сонячне проміння. Розумне личко виражає заглибленість у заняття. Сорочка на лікті подерта, і це ще більше викликає симпатію до бідного наймита — сироти. Біля хлопчика великий крислатий капелюх, вузлик з харчами. Зовсім близько пасеться отара овець.

Ліва частина картини — це соковита зелень землі, зеленкувата знизу і голуба синє небо — вгорі. Між ними ледь видніється село, темніє синя смуга лісу. В життєрадісний колорит гармонійно вписується на тлі біло-рожевої хмари далекий вітряк на горі, «брама» ясно-зелені дерева при в'їзді в огороджений панський парк. І тільки цей парк і хмара над-ним насторожують своїм похмурим сном, нагадують про тяжкий настрій сироти.

Бібліотекар: То які ж почуття вас охопили під час роботи над поезією і розглядом картини?

(Учні обмінюються думками).


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок засвоєння нових знань. Література рідного краю Форма уроку:...
Обладнання: портрет Василя Слапчука; збірка «Як довго ця війна тривала»; епіграфи

Урок систематизації й узагальнення знань. Обладнання: інтерактивна...
Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань. Обладнання:інтерактивна дошка,мультимедійна презентація до вірша «Любіть Україну»,кольорові...

Тарас Шевченко – художник
Обладнання: портрет Т. Шевченка, збірка «Кобзар», виставка книг про життєвий І творчий шлях поета, ілюстрації до його творів та полотна...

Урок засвоєння нових знань. Форма проведення уроку. Урок-знайомство....
Автор: Хмура С. Ю. – вчитель зарубіжної літератури Хустського навчально-виховного комплексу №1 Хустської міської ради Закарпатської...

Урок-засвоєння нових знань. Форма уроку: урок-дослідження з елементами...
Кирило-Мефодієвського братства, визначити його програмні цілі, значення його діяльності, як першої політичної організації в Україні;...

Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, книга „Кобзар”, картки з текстами про життя поета

Урок-дослідження з елементами рольової гри; бінарний урок (історія...
Б. Хмельницького в українській іс­торії та проаналізувати відображен­ня його діяльності в українській лі­тературі; розвивати навички...

До 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченко
Обладнання: портрет Шевченка у рушнику, розгорнутий «Кобзар», цитати його творів, аудіо та відеоапаратура, свічка

Урок на тему Слово «Кобзаря»-це іскорка України»
...

Урок засвоєння нових знань
Такий тип роботи необхідний для виховання почуття колективізму, доброти, людяності, співпереживання



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка