Пошук по сайту


Урок української літератури 11 клас Тема: Історико фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай»

Урок української літератури 11 клас Тема: Історико фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай»

Урок української літератури 11 клас

Тема: Історико - фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай».

Мета: з’ясувати історико – фольклорну основу роману; визначити жанрові особливості. Виховувати почуття гордості від усвідомлення талановитості і нескореності свого народу.

Обладнання: портрет Ліни Костенко, мультимедійна презентація,підручник, картки.

Епіграф: «Історії ж бо пишуть на столі.

Ми пишем кров’ю на своїй землі

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем»

Ліна Костенко
ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент.

  2. Оголошення теми і мети уроку.

  3. Вивчення нового матеріалу.


ВЧИТЕЛЬ: Сьогодні ми починаємо знайомство з одним із кращих, найбільшим за обсягом твором Л.Костенко – її історичним романом у віршах «Маруся Чурай». З’ясувати його основу нам допоможуть фахівці: ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ, ФОЛЬКЛОРИСТ, ІСТОРИК.

Для того, щоб мета нашої роботи стала зрозумілішою, спочатку надамо слово літературознавцю.

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ: Роман – це великий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, у якому життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих подій та обставин.

Роман у віршах характеризується поєднанням епічних принципів розповіді з суб’єктивним началом, притаманним ліричним творам. Дія в ньому, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох героїв.

Історичний роман – це роман, в основу якого покладено факти, події з історії, історичні постаті. Це образне відтворення історичної епохи.

ВЧИТЕЛЬ: Пригадайте, які історичні твори ви вчили раніше.

УЧЕНЬ: У 9 класі ми вчили історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада», в якому мова йде про часи Руїни.

ВЧИТЕЛЬ: Як ви думаєте, що потрібно письменнику для написання історичного твору?

УЧЕНЬ: Знання тієї епохи, про яку він пише.

ВЧИТЕЛЬ: А звідки він може почерпнути ці знання?

УЧЕНЬ: З літописів, історичних документів, досліджень істориків, з творів інших авторів, а також з народних переказів, легенд тощо.

ВЧИТЕЛЬ: Пишучи свій роман, Л.Костенко також звертається і до історичних джерел, і до усної народної творчості. Саме з фольклорних творів вона почерпнула сюжет для свого роману. Про це нам зараз розповість наш фольклорист.

ФОЛЬКЛОРИСТ: У багатющій скарбниці українського фольклору, що дійшов до нас з минулого, зберігається понад 300 різних типів баладних сюжетів. В багатьох із них використано мотив чарування словом чи зіллям. Досить поширені сюжети про приворот-зілля, яким дівчина чи молодиця намагається привернути до себе свого зрадливого коханця. Подібні заходи кінчаються переважно трагічно для обох, бо силувати кохання не можна, а всяка зрада має бути осуджена і покарана.

Деякі з баладних сюжетів перекочували в красне письменство і стали мандрівними. Наприклад, багато літературних обробок зазнала ліро-епічна пісня-балада «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», авторство якої приписують полтавській піснярці середини 17 століття Марії Гордіївні Чурай, вважаючи баладу автобіографічною. (Звучить аудіо запис пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» )

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ: До речі, сюжет цієї пісні поклала в основу своєї повісті «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянська. Її використала у своїх творах Михайло Старицький (драма «Ой, не ходи, Грицю…»), Володимир Самійленко (віршована драма «Чураївна») та інші.

ВЧИТЕЛЬ: Хто ж вона, Маруся Чурай? Дівчина з легенди чи історична особа?

Реальність її існування поки що документально не підтверджена. Не легка історія нашого краю, через яку пропало безліч архіві, повинна в тому, що не збереглося документальних матеріалів про Марусю Чурай. Роман Л.Костенко починається словами: «Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту», і звісно ж, згоріли «книги міські Полтавські». Авторка робить припущення, що цих книгах могла бути і справа Марусі Чурай, і що «може, тому і не дійшло до нас жодних свідчень про неї».

Та все ж факти, зібрані істориками, дають підстави вірити в її реальне існування.

Я думаю, настав час надати слово нашому історику.

ІСТОРИК: Якщо узагальнити всі версії і факти, то вийде приблизно такий біографічний сюжет.

Народилася Маруся Чурай у Полтаві приблизно 1625 року. Хата її батьків стояла на березі Ворскли недалеко від Хрестовоздвиженського монастиря. Батько Марусі, Гордій Чурай, був урядником Полтавського козацького полку. Одним із сучасних дослідників життя і творчості легендарної піснярки писав, що Гордій Чурай «був людиною хороброю, чесною. Він палко любив свою батьківщину і ненавидів її ворогів. Якось під час сварки з одним шляхтичем, не витримавши його знущань з народу, він вихопив шаблю із піхов і зарубав шляхтича». Після того змушений був податися на Січ. Брав участь у боях проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений. Маруся жила з мамою, Горпиною Чураїхою. Їх обох шанували в Полтаві через славного батька. А також через особливий Марусин дар складати і чудово співати пісні. Вони швидко розповсюджувались в Полтаві і далеко за її межами.

ФОЛЬКЛОРИСТ: Поки що відомо понад 20 пісень, автором яких вважають Марусю Чурай («Засвіт встали козаченьки», «На горі верба рясна», «Прилетіла зозуленька», «Зелений барвіночку», «В кінці греблі шумлять верби», «Ой не ходи, Грицю»), але цілком можливо, що їх більше і живуть вони у народі як прекрасні фольклорні твори.

Лунають уривки з пісень, авторство яких приписують Марусі Чурай.

ІСТОРИК: Уявити Марусю Чурай нам допоможе зроблений фольклористом О.Шкляревським опис її портрета, який знаходився у Г.Квітки-Основ’яненка:

«Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька (тобто, невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою білою вишитою сорочкою бюсти ком. З маленьким ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум’янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями…Голівку дівчини прикривало розкішне, чорне, як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками…Але при цьому у Марусі було круте, трохи випукле сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбинкою ніс».

Чарівна зовнішність Марусі, її незвичайна обдарованість притягували до себе увагу парубків, серед яких був Іван Іскра, - за одним із тверджень – син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці. Але Маруся любила Григорія Бобренка, який нібито був її молочним братом. Піддавшись умовлянням матері, Гриць заручився з багачкою Галею Вишняківною. Маруся ж після зради коханого дуже сумувала. Коли на вечорницях зустріла його з розлучницею, почуття образи і ревнощів спалахнули з такою силою, що вирішила отруїти хлопця. Після злочину Марусю засудили до страти, та коли писар уже читав вирок, на гарячому коні у натовп увірвався молодий козак, Іван Іскра. Він привіз указ Богдана Хмельницького, за яким Чураївні дарувалось життя. А потім була проща в Києві, повернення назад у Полтаву. І була повільна смерть від надмірних переживань та сухот (за однією із версій). За іншою версією, Маруся померла в одному із Київських монастирів.

ВЧИТЕЛЬ: Усі ці моменти були використані Л. Костенко в сюжетному каркасі роману, але авторка по-своєму інтерпретує події. За її версією Маруся хотіла отруїтися сама, а Гриць випадково випив зілля. Авторка вводить у розповідь історію із спробою Марусі втопитися. Детально розповідає про її подорож до Києва, під час якої Маруся бачила страхітливе страждання свого народу, доведеного до відчаю польсько-шляхетськими гнобителями, зруйновані, злиденні «удовині села» по дорозі від Лубен до Києва.

В романі, де справжні факти пересипані авторськими домислами, важливий період української історії середини XVII ст. відтворено в образах достовірних постатей: Богдана Хмельницького, Якова Остряниці, Северина Наливайка, Павла Павлюка, Яреми Вишневецького та інших.

Художній світ роману відображає найсуттєвіші моменти соціально-політичного та духовного життя України середини XVII ст.. Потрапивши у цей світ, ми проймаємось атмосферою того часу. Наше враження подібне до вражень людини, яка з допомогою «машини часу» побувала в Україні у період Хмельниччини.

До речі, літературна доля роману не була простою. Справа в тому, що вийшов він у світ лише після спеціальної ухвали Спілки письменників України. Вірнопіддані тогочасному комуністичному режиму чиновники від літератури будь-що намагалися затримати його вихід. Одна з причин такого страху перед цим романом полягала в тому, що Україна в ньому показана державою. Це суперечило тогочасній офіційній історичній концепції, яка прагнула у своїх описах доби Хмельниччини всіляко затушувати державницькі устремління повсталого українського народу, а самого Б. Хмельницького показувати як політичного лідера, що понад усе домагався тільки одного – приєднання України до Московщини. Об’єктивна ж історична наука засвідчує, що визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького була потужною спробою утворити свою державу. У головних своїх засадах така держава і була утворена – був свій уряд, своє військо, свій суд, своя дипломатія.

  1. Закріплення матеріалу. Завдання на картках: «Продовжити фразу»

  2. Підсумки уроку.

  3. Домашнє завдання: с. 383, прочитати роман до кінця.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок з української літератури в 11 класі
Тема. Урок-диспут з елементами театралізації „Нерівність душ це гірше, ніж майна” (за романом Л. Костенко „Маруся Чурай”)

Література, 5 клас Тема. Леонід Глібов відомий український поет І...
Тема. Леонід Глібов – відомий український поет І байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. „Химерний, маленький ”

Пишеться «велика книга нашого народу»
Рср ім. Т. Г. Шевченка 1987 року за історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку поезій «Неповторність». Міжнародна премія...

Урок із позакласного читання за творчістю
Вчитель: Кожна епоха уславлена іменами видатних жінок, серед них: княгиня Ольга, Євпраксія, Роксолана, Маруся Чурай, Леся Українка....

Берестечко — узагальнений образ національної історичної поразки,...
Текст післямови Володимира Панченка до перевидання історичного роману Ліни Костенко «Берестечко» (Київ, «Либідь», 2010 рік)

Підсумки тижня української мови та літератури в кз «хнвк №24»
Тараса Шевченка.). Особливою змістовністю, інформативністю, естетичністю відзначалися роботи результат пошуково-дослідницької діяльності...

Уроки світової літератури
Усі художні твори зі світової літератури (хрестоматія). 6 клас : cd-rom : [Текст] / укл. В. В. Паращич. — Х. Вид група «Основа»,...

Завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни «Українська література»
Складні історико-культурні умови розвитку української літератури 70-90-х років ХІХ ст

10б математичний 11А
А клас (іноземне філологія) – 21; 10Б клас (математичний профіль) – 28 (протягом року вибули Малашевський В., Гулак Р., Соломіна...

Українські народні думи. «Маруся Богуславка». Проблема вибору, душевна...
Аношкіна Галина Григорівна, вчитель української мови та літератури Новоукраїнської зош І-ІІІ ст. №3, вчитель вищої категорії, Кіровоградська...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка