Пошук по сайту


Тема уроку. Ідея єдності, згуртованості нашого народу на сторінках оповідання Антона Лотоцького „ Михайло-семиліток

Тема уроку. Ідея єдності, згуртованості нашого народу на сторінках оповідання Антона Лотоцького „ Михайло-семиліток

З досвіду роботи

Л.І.Горбунової, вчителя української мови

та літератури Славутицької ЗОШ № 2

Тема уроку. Ідея єдності, згуртованості нашого народу на сторінках оповідання Антона Лотоцького „ Михайло-семиліток."

Мета уроку. Ознайомити учнів із щедро обдарованою творчою особистістю -Антоном Лотоцьким, проаналізувати історичне оповідання „Михайло-семиліток";

розвивати навички виразного читання;

формувати в дітей почуття національної гідності, плекати любов до рідної мови та літератури.

Наочність. 1) Лотоцький А.Л.Історія України для дітей. - Івано-Франківськ: Просвіта, 1993;

  1. Лотоцький А.Л. Княжа слава. - Львів: Каменяр, 1991;

  2. відбитки титульних сторінок збірок „Кужіль і меч", „Левада Пречистої"";

  3. портрет А.Л.Лотоцького;

  4. ілюстрація Золотих воріт;

6) ікона святого Михайла;

7) мультимедійна система.

Хід уроку

I. Вступне слово вчителя.

Лунає клич, зове грімкий

Вперед, вперед у бій святий,

У бій, у бій за рідний край,

За нарід свій в ряди ставай.

Напевно, діти, ви й не чули про автора цих рядків - письменника, педагога, громадського діяча. А для малих читачів Західної України у 20 - 30-х роках він був улюбленим письменником - це Антін Лотоцький.

Зверніть увагу на портрет письменника. Високе чоло, розумний добрий погляд, направлений на майбутнє, на майбутнє своєї землі, на майбутнє України.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами познайомимося із щедро обдарованою творчою особистістю - Антоном Лотоцьким та проаналізуємо історичне оповідання „Михайло-семиліток."

ПІ. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

1. Ознайомлення із цікавими сторінками життя і творчості письменника.

а) Слово вчителя.

Любі п'ятикласники, бібліографи попрацювали і підготували для вас деякі відомості про життя і творчість Антона Лотоцького.

б) Бібліографи.

1) Антін Львович Лотоцький народився і жив на території Західної України.
Його батько, Лев Лотоцький, був письменником і педагогом, тому любов до
всього рідного виховувалась у сім'ї з дитинства.

Літературний талант Антона виявився ще в гімназії, там він видав гумористичний журнал „Небилиці." А вже у Львівському університеті серйозно зайнявся літературною діяльністю. І у 1907 році з'явилася друком перша Антонова книжечка „ Цвіти з поля."

2) Працюючи вчителем у місті Рогатині, Антін Львович заснував товариство
„Молода Січ".

Юні січовики ставили перед собою такі завдання: ознайомитися з історією України та української літератури від найдавніших часів , допомагати однокласникам матеріально й морально, займатись фізичним удосконаленням та військовими вправами, ходити в туристичні походи.

Вступаючи в це товариство, діти складали іспити з географії, історії України, української літератури, фізичної підготовки.

І коли в 1914 році вибухнула перша світова війна, то майже всі молоді січовики і вчителі Рогатинської гімназії боролися за волю і незалежність України.

Антін Львович теж був серед тих, хто зі зброєю в руках став на захист інтересів рідного краю, воював за власну державність.

Він дбав, щоб українські діти любили історію рідної землі, тому в 1934 році видав „Історію України для дітей" (показує книжку).

в) Слово вчителя.

Лотоцький був багатогранною особистістю, однак найбільшим його обдаруванням було - творити для людей. Для малих читачів він був улюбленим письменником.

У його дитячому серці жила слава минулої історії. Батько дуже добре знав її трагічні і прекрасні сторінки та переповідав їх синові. Ті розповіді пройшли крізь Антонову душу, заховались у пам'яті і через роки вилились у прекрасні оповідання.

Це збірки „Кужіль і меч", „Княжа слава", „Левада Пречистої*" (показую книги і відбитки титульних сторінок).

Одне із оповідань - „Михайло-семиліток" - ми й розглянемо на сьогоднішньому уроці.

2.Словникова робота.

Але спочатку з'ясуємо значення деяких слів.

Лицар - самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь.

Таран - стародавнє знаряддя у вигляді колоди з металевим наконечником для руйнування мурів, воріт і башт фортеці.

Окличник - той, що сповіщає кого-небудь про щось.

Січ - рукопашний поєдинок, бій із застосуванням холодної зброї.

А тепер спробуємо відхилити завісу давнини і зустрітися з князем Володимиром.

Про нього Антін Львович писав:

Ти, побивши печенігів,

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі.

І за те ти в нас „Великий",

А „Святий" у царстві Божім.

(Під слова вірша виходить князь)

Князь Володимир:

Шановна громадо! Хочу познайомити з нашою добою, давньою і цікавою, яка породила славних синів, яка відома звершеннями і досягненнями.

Славнозвісні Золоті ворота - головні урочисті ворота давнього Києва (показує їх).

Біля них відбувалися народні збори, що були вищим органом влади. Вони називалися віче.

(Князь сідає на трон)

Слово вчителя.

У назву твору винесено ім'я Михайло. Кого з ваших батьків, дідусів звуть так, як головного героя твору? Підніміть руки. Чи відомо комусь, що означає це ім'я?

(Михайло - д.євр. рівний Богові).

Відомо, що київські князі обрали святого Михайла своїм покровителем, бо, за легендою, він умів боротися проти злої сили, мав для цього войовничий меч. Стародавній герб оздоблювався зображенням цього святого з мечем, бо Михайло - головний воєначальник небесних янгольських сил. Зверніть увагу на ікону.

  1. Інсценізація оповідання.

  2. Бесіда за змістом оповідання.




  • Які враження справив у вас Михайлик?

  • Що у Михайликові вас здивувало найбільше?

  • У чому ви хотіли б бути схожими на нього?

  • Як батько і кияни ставилися до хлопчика?

  • Чому більшість із них погодилася видати князенка?

  • Чому Лихослав намовляв киян віддати Михайлика?

  • Чому хлопчик, не дивлячись на те, що більшість відвернулася, вирішив боронити рідний край?

  • Який жанр нагадує це оповідання?

  • Що таке літературна казка?

З.Слово вчителя.

Чи не здається вам, що ми, як і герой оповідання Михайлик, повинні часто перейматися долею нашої країни? Хіба в нас не повинна боліти, як і в автора твору, душа через вічні чвари князів, що стали прокляттям Київської Русі і перетворили її на руїну?

Зі сторінок оповідання перед нами постав один антигерой - Лихослав. Заздрість, яка з'їла його, призвела до того, що він вирішив вступити у спілку з ворогом. Підступні наміри Лихослава підбурював чорний дух, який весь час нашіптував: „Тоді ти сам лишишся, будеш сам паном на цілій Україні". Отак унаслідок князівських міжусобиць наш народ і втратив державу.

Антін Лотоцький постійно наголошував: любов кожної людини до рідної землі - запорука міцності держави. І Михайлик щиро дбав про могутність своєї країни.

Також кназенко вирізнявся безкорисливістю. Він поводився по-лицарськи: залишив рідний дім і родину, прирік себе на вигнання, „аж поки весь нарід не прийде до свідомості, хто він, яка в нього сила". Сумно, що безкорисливість -забута нині риса.

Михайлик зробив свій вибір. Часто доводиться вибирати й нам: як поводитися, допомагати товаришеві чи ні, вивчити урок чи ні. Нам здається, що життя народу від того не зміниться. Однак це не так. Заради могутності своєї держави молодь повинна добре вчитися і добре працювати, а ще - робити правильний вибір. І пам’ятайте народну мудрість „Перед тим, як зробити зло, сім раз подумай і не роби, добро ж роби не думаючи".

Слово вчителя.

Перед вами ілюстрації до оповідання, що намалювали учні попередніх років. Які моменти із твору вони відображають?

IV. Підсумки уроку.

Прощаючись із киянами, Михайлик заприсягнувся: „Не верну я до тебе, аж поки весь нарід не прийде до свідомості, хто він, яка в нього сила, не отямиться". Тож давайте підсумуємо, давши відповідь на питання:

- Хіба не настав час повертатися Михайликові?

V. Повідомлення домашнього завдання.

Написати твір-мініатюру на тему: „Якби я був Михайликом..." або дати відповідь на питання „Яких людей у наш час більше: Михайликів чи Лихославів? Чому?

VI. Оцінювання.
















поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Ідея, проблематика, композиція трагедії В. Шекспіра "Ромео та Джульєтта"....
Особливості французького епосу. "Пісня про Роланда", її історична основа, тема, ідея, проблематика, конфлікт, персоносфера

Уроку Тема, зміст
Тема III. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження Української держави

Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові
О. Гончар писав: «Мова — це доля нашого народу, І вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її»

Методичні рекомендації до проведення уроків мужності в загальноосвітніх...
Першого уроку «Україна – єдина країна». Логічним продовженням теми єдності народу України та цілісності її території буде розмова...

Твір опис пам`ятки історії та культури на основі особистих
У кожного народу є свої святині. Ми, сучасники, повинні знати свою історію, а ту спадщину, яку ми маємо від попердніх поколінь, берегти,...

А. О. Білецький «міфологія І міфи античного світу» Фантастичні й...
Фантастичні й напівфантастичні оповідання передують тому, що можна назвати історією. По-грецькому historia — це розпитування, дослідження,...

Уроку Японія
Мета: ознайомити учнів з егп японії, самобутністю, особливостями та світоглядом народу, культурою її народу та творчістю її поетів,...

Урок розвитку мовлення в 10 класі Тема уроку
Тема уроку: Підготовка до написання твору-роздуму на морально-етичну тему за біблійною притчею «Блудний син»

Уроку Тема уроку
...

Уроку Тема уроку
Розділ І. Художня культура україни від найдавніших часів до кінця ХVІ ст. (3 год.)Тема І. Образотворче мистецтво (1 год.)



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка