Пошук по сайту


Методика вивчення модерністської літератури на уроках світової літератури ( з досвіду роботи)

Методика вивчення модерністської літератури на уроках світової літератури ( з досвіду роботи)

Методика вивчення модерністської літератури на уроках світової літератури

( з досвіду роботи)

Модерністські твори до середини 90-х років ХХ століття визнавалися фахівцями складними для вивчення в середніх загальноосвітніх закладах, на уроках літератури вони не розглядалися навіть оглядово. Увага фахівців до модернізму як мистецької філософії, творчого методу та мистецького напряму посилилася лише наприкінці ХХ століття, а тому сьогодні вивчення чинними програмами модерністських творів представляє собою одну з найскладніших проблем не тільки для вчителів і учнів, а й для літературознавців.

Про актуальність проблеми вивчення модерністських творів у школі свідчать роботи Д.Затонського, Д.Наливайка, С.Павличка, Т.Гундорової,

Я. Поліщука, О.Ніколенко, Л.Єремєєва, О.Міхільова. Окремі аспекти вивчення модерністської прози розглядалися в методичних роботах Ю.Ковбасенка, О.Ісаєвої, Є.Волощук.

Модерністські напрями протистоять реалізму, письменники відтворюють свій суб’єктивний світ, насичений символікою, алюзіями, увагою до позасвідомих сфер психіки, умовністю, експериментаторством, формотворчістю. Можемо сказати, що модерністи свідомо роблять свою творчість елітарною, антидемократичною, « не для всіх». Тут якраз і постає проблема для учнів, які не завжди можуть зрозуміти це мистецьке явище. Чи доріс кожен із них морально і розумово до сприйняття і розуміння складних модерністських творів? Згадаємо хоча б « Джакомо Джойс» Д.Джойса, «У пошуках утраченого часу» М. Пруста, поезію Рембо, Рільке, Г.Лорки. Можна визначити три рівня сформованості читацької компетентності учнів щодо розуміння модерністської літератури і вмінь її самостійно аналізувати: низький, середній і високий. На практиці частіше всього спостерігаємо низький рівень розуміння модерністської прози: учні висловлюють емоційно-оцінне ставлення до зображеного без належної аргументації, недостатнє вміння виявляти символічні деталі, вибудовувати асоціативні зв’язки, визначаючи метафори, мотиви, з’ясовувати підтекст і розкривати його сутність. Школярі не завжди розуміють і пояснюють характер висвітлених автором проблем, не виявляють умінь діалогічного спілкування на рівні «читач –текст-автор».

З огляду на низьку сформованість в учнів уміння аналізу модерністської

літератури виникла необхідність вивчити дану проблему і виробити певні методичні правила роботи учнів і вчителя при вивченні таких творів на уроках світової літератури.

Сьогодні формувати літературний смак людини дуже непросто. Телебачення, кіно відтіснили прозу і поезію на другий план. «Легке мистецтво» заполонило інформаційний простір та вільний час людини. Елітну літературу заміняє так зване «чтиво». Бажання читача «споживати» таку неякісні духовну їжу – результат того, що в свій час його не навчили розуміти, слухати, бачити, відрізняти оригінал від підробки.

Особливо актуальним це завдання є у старших класах і вирішується , в першу чергу, на уроках літератури. Як викладати літературу 10-11 класів так, щоб сприйняття складної модерністської літератури, формування культурологічного рівня молодої людини було результативним та оптимальним?

Завдяки своїй складності і багатозначності модерністська література вважається елітарною. Твори письменників-модерністів, що пропонуються програмою із світової літератури до вивчення в школі, надзвичайно складні у філософському, психологічному та естетичному планах і потребують ґрунтовної підготовки до сприйняття, без якої учні не тільки не зрозуміють це мистецьке явище, а й взагалі втратять будь- який інтерес до нього. Тим часом, отримавши випереджальне завдання прочитати твори, що розглядатимуться протягом наступного року і взявшись улітку за книжки, старшокласник натрапляє на незрозумілу фантастику, сповнену жахів: то добра і порядна людина перетворюється на таргана, то сам диявол прогулюється великим містом і стає причетним до низки безчинств, то старенький ангел якимось дивом опиняється на сільському подвір’ї.

Непідготовлений до сприйняття нового мистецтва читач, на жаль, не відчуває ні позитивного емоційного, ні естетичного задоволення від спілкування із самобутнім літературним явищем, краса і пафос якого так і залишаються для нього зо сімома замками. Саме тому учитель повинен ознайомити своїх вихованців зі специфічними рисами мистецтва модернізму уже в 10 класі, а підготовку до сприйняття таких творів слід розпочинати перед вивченням роману О.Уайльда «Портрет Доріана Грея», що одним із перших (серед епічних творів) репрезентує собою напрям символізму.

В.Уліщенко визначає три рівні сформованості читацької компетентності учнів щодо розуміння модерністських творів і вмінь її самостійно аналізувати: низький, середній і високий.

Перший рівень (низький) характеризується тим, що учні, в першу чергу, приділяють увагу змістові твору, висловлюють емоційно-оцінне ставлення до зображеного без належної аргументації, не завжди можуть виявляти символічні деталі, вибудовувати асоціативні зв’язки, метафори, з’ясовувати підтекст і розкривати його сутність. Учні не завжди розуміють і пояснюють характер висвітлених автором проблем.

Другий рівень (середній) характеризується тим, що учні зосереджують увагу не тільки на сюжеті твору, а й на визначенні окремих (з числа наявних у творі) особливостей модерністської прози без їх належної аргументації; недостатньо уваги приділяється жанровим особливостям; символам і мотивам твору. Школярі лише пробують встановити діалог з текстом, проте їх відповіді й тлумачення на самостійно визначені питання не можна вважати достатньо аргументованими.

Третій рівень (високий) визначається тим, що учні глибоко розуміють модерністські твори з огляду на їх жанрову та мотивну специфіку, особливості виявлення типологічних рис (індивідуалізація і деперсоналізація образу головного героя (оповідача) , новий тип психологізму (епіфанія), метафоричність, символіка, незавершеність фіналу, наявність підтексту.

Учні добирають необхідний матеріал для аргументації власних думок, уміють вести діалог із текстом (його автором), висловлюють при цьому особисте ставлення до порушених письменником проблем та характеру їхнього висвітлення у творі.

Час владно вимагає оновлення методичного інструментарію педагога, вироблення вмінь працювати з текстами не лише реалістичної, а й модерністської, постмодерністської, авангардної літератури. Маємо пам’ятати, що сучасним дітям з їхнім захопленням Інтернетом стає нецікавим твір, який вони не можуть зрозуміти. Учитель повинен бути готовим до аналізу таких текстів. Якщо сам педагог не володіє методикою аналізу модерністського твору, він не розкриє ті ідеї, які закладені в його основі, а , можливо, навіть викличе відразу і байдужість до твору.

Підвищенню ефективності вивчення художнього твору сприяє

  • створення психологічної установки;

  • повторне читання окремих епізодів тексту;

  • коментоване читання окремих фрагментів тексту;

  • графічне зображення художнього світу модерністського твору

(опорні схеми, малюнки);

  • актуалізація читацького досвіду шляхом відтворення візуальних, слухових, смислових, індивідуальних асоціацій;

  • застосування прийомів «інтриги», «переказу» зі зміною особи оповідача, «оживлення картинки», «колективного співпереживання»;

  • застосування системи навчальних завдань, спрямованих на осмислення компонентів твору;

  • проведення проблемних диспутів, « мозкових штурмів», дискусій, «круглих столів».



Етапи роботи над поетичним модерністським твором

1. Пояснити дітям, що світ у модерністському творі може стати вельми абсурдним, у якому змішалися низьке і високе, прекрасне і потворне.

Учитель має усвідомити сам ( і допомогти в цьому учням), що твір модернізму розрахований на освіченого читача. Пам’ятаємо, що у класі звичайної школи сидять учні з різним рівнем навчальних досягнень і духовного розвитку.

2. З’ясувати перше враження від прочитаного: про що твір, що зрозуміли, сподобався чи ні.

3. З’ясувати зміст незнайомих слів.

4. Повільно читаємо вдруге.

5. Розпочинаємо коментар-пояснення кожного рядка, при цьому обов’язково звертаємось до асоціацій, які виникають в учнів, а також до їхнього життєвого досвіду.

6. Аби допомогти учням, учителеві варто розпочати розмову зі з’ясування власних вражень і почуттів. Продемонструвати власне читання. Сказане не означає, що це має бути монолог. Учитель робить зупинки, запитання адресує не лише самому собі, а й учням, вислуховує їхні варіанти.

7. Пам’ятати! У поезію поета-модерніста потрібно вчитуватися, вслухатися, бачити «між рядками» те, що хотів донести автор.

Інколи потрібно перечитувати рядок кілька разів. Це велика робота мозку, а тому сам учитель повинен досконало володіти умінням аналізувати художній текст.

8. Можемо паралельно з коментарем на дошці малювати схематично наші асоціації, які допоможуть учням зрозуміти ідею твору.

9. Закінчивши коментар останнього рядка, узагальнюємо наші асоціації і намагаємося уявити картину в цілому: про що ж твір, що він несе читачеві?

Особливості роботи над епічним модерністським твором

1 Ефективним навчальним прийомом на етапі підготовки до читання стає моделювання життєво можливої ситуації, яка постає у творі.

Це стимулює рефлексивну діяльність та пізнавальну активність учня.

Результативність виявляється у створенні такої психологічної установки, яка забезпечує високу мотивацію до творчого сприйняття тексту і сприяє вирішенню проблем особистісного розвитку.

2. Схеми –графіки допомагають учням заглибитися у пласти

модерністського твору.

3. Активізація пізнавальної діяльності учнів підтримується на всіх етапах вивчення художнього твору завдяки використанню завдань, різних за характером (пізнавальних, проблемних, творчих). Такі завдання підвищують інтерес до матеріалу, допомагають глибше його засвоїти і застосовуються як для колективної, так і для індивідуальної роботи.

4. Випереджувальні завдання передбачають пошуково-дослідницьку роботу з історії, філософії, культурології ( наприклад, підготовка бліц-презентації одного з мистецьких напрямів).

5. Зосереджувати увагу на художніх деталях, символах, аналізувати такі специфічно модерністські елементи структури твору, як відкритий фінал та філософський підтекст.

6. Дотримуватися низки психолого-педагогічних умов:

- урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів старших класів, їхнього життєвого досвіду;

-стимулювання асоціативного мислення та рефлексії як важливої умови самопізнання через самореалізацію;

-спрямування пізнавальної діяльності школярів на вирішення пізнавальних, проблемних, творчих завдань з метою створити мотиваційну базу навчання як основу підвищення читацької зацікавленості;

-використання групових і парних форм роботи як найсприятливіших для співробітництва між учнями;

- стимулювання самостійності учнів на всіх етапах вивчення модерністського твору.

Учитель має виробляти в учнів здатність толерантно сприймати інший погляд на світ, формувати вміння визнати, що істин може бути багато, можливо, стільки, скільки людей на цьому світі. І кожна така правда, істина має право на існування, кожна з них самоцінна незалежно від будь-якої оцінки.

Отже, на уроках світової літератури при вивченні модерністської літератури необхідно:

1. Застосовувати поглиблену підготовку до сприймання модерністської літератури, що враховуватиме емоційно – інтелектуальні потреби учнів відповідно до специфіки модерністського твору.

2. Дотримуватись психолого-педагогічних умов, які впливають на сприйняття учнями модерністської літератури ( вікові можливості, особливості читацького сприйняття, уміння аналізувати, систематизувати , узагальнювати, працювати самостійно).

3. Розвивати асоціативне мислення у процесі вивчення модерністських творів.

4. Удосконалювати навички порядкового аналізу модерністської поезії, порівнювати різні інтерпретації твору, обґрунтовуючи власну позицію.

5. Моделювати життєво можливі ситуації, які підвищують інтерес старшокласників до творчого осмислення модерністської літератури.

6. Застосовувати цілісний підхід до вивчення художнього твору на основі системного залучення різних видів літературознавчого та лінгвістичного аналізу з опорою на особливості читацької активності учнів.

7.Використовувати філософський та літературознавчий матеріал для самостійного опрацювання учнями безпосередньо під час аналізу модерністського твору, що сприяє глибокому розумінню світоглядної позиції митця, яка відбилася в поетиці мистецького явища, та особливостей, властивих модерністській прозі.

8.Формулювати наскрізне завдання, що забезпечує довготермінову мотивацію протягом вивчення теми та різних ,за характером дидактичної мети, завдань і запитань (пізнавальних, проблемних, рефлексивних, творчих), що сприяють створенню низки короткотермінових мотивацій.

9. Під час аналізу модерністського твору, відомості про життя і творчість письменника, що традиційно передують знайомству з текстом, можна з’ясовувати безпосередньо в процесі розкриття сутності філософського підтексту і встановлення зв’язку зі світоглядною позицією митця.

10.У процесі вивчення модерністського художнього твору спонукати школярів до власної дослідницької діяльності, духовного та морально-етичного збагачення під впливом мистецтва слова.

11. Сприяти вихованню у старшокласників толерантності, поваги до поглядів інших людей, вирішенню старшокласниками важливих проблем особистісного характеру, становленню світоглядної позиції.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Використання ікт на уроках російської мови І світової літератури(з...

Конкурс-гра для учнів 8класів
Мета: проводячи літературну гру під час тижня світової літератури, повторити вивчене на уроках світової літератури у 5-8 класах,...

Опис досвіду Проблема вчителя світової літератури Шпак Л. Ф
У методиці літератури є проблема вивчення літературознавчих понять під час аналізу художніх творів та явищ літературного процесу

У процесі викладання світової літератури
Комп’ютерні технології – потреба часу. Медіадидактика на уроках світової літератури

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках світової літератури,...
Зміст досвіду: досвід полягає у використанні нестандартних та ефективних прийомів навчання, інтеграції уроків світової літератури...

«Формування культурологічної компетентності учнів на уроках світової літератури»
Усе це й визначило вибір проблеми: «Формування культурологічної компетентності учнів на уроках світової літератури», яка є цілком...

Уроках світової літератури
Призначена для вчителів світової літератури загальноосвітніх шкіл при проведенні предметних тижнів, виховних заходів, при повторенні...

Донецької області
Проблема, над якою працюю «Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури, світової літератури»

Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх
Таранік-Ткачук К. Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-14 н р.//Світова...

Позакласний захід зі світової літератури у 9 класі -11. 02 «Мандрівка...
Методичні розробки та посібники, що пройшли апробацію у знз та схвалені науково-методичними установами



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка