Пошук по сайту


Урок 34 Тема «Полікультурний образ світу. Полікультурність України»

Урок 34 Тема «Полікультурний образ світу. Полікультурність України»

Тема 6. Полікультурний образ світу
Урок 34
Тема «Полікультурний образ світу. Полікультурність України» продовжить знайомить Вас з основними тенденціями розвитку полікультурної освіти
Великий народ, народ з своєю великою культурою, з своїми національними традиціями

зобов'язаній бути добрим, особливо якщо з ним поєднана частка малого народу.

Великий народ повинний допомагати малому зберегти себе, свою мову, свою культуру

Д. Ліхачев

Україна полікультурна держава, тому питання культури є ключовим. Культурна різноманітність може привести до роздроблення, фрагментації, що порушить єдність і існування самої держави. Особливо актуальне це питання зараз. Донбас є одним з найбільш складних етнокультурних утворень України, що з давніх часів знаходиться на перехресті культурного і соціально-політичного розвитку різних націй і культур. Для того, щоб особа органічно увійшла до полікультурного світового простору і гармонійно ідентифікувалася в багатокультурному суспільстві необхідна інтеграція людини в культуру, з можливістю її самореалізації і при збереженні взаємозв'язку з рідною мовою і культурою.

У Донбасі тривалий час співіснували різні культури - російська, українська, грецька, татарська, молдавська, польська, німецька і багато інших, що неминуче привело до взаємозаміни окремих сторін національної самосвідомості і національної культури.

Культурна політика держави простежується у відношенні до етнічного, мовного питання, відношенні до релігійних меншин і їх культури, традицій, в створенні умов для освіти і інформації на рідній мові. Звідси витікають орієнтири держави - створення поліетнічного, полікультурного суспільства, або моноетнічного, з пануванням єдиного етносу.

Історія людського суспільства вчить, що від руйнування однієї культури суспільство переходить до руйнування іншої, розчиняючи свою. Силові методи насадження національної культури приводять до її відторгнення в свідомості людини, і на зміну великодержавному шовінізму прийде націоналізм не в кращому розумінні цього слова. Всі ці суперечності знімаються шляхом відновлення розуміння цілісності слов'янської культури, у якій її складові частини доповнюють, а не заперечують один одного. Краще всього піти шляхом приросту культури, і не тільки слов'янської: до української додати російську, болгарську, французьку, англійську, японську і ін. Тільки таким шляхом можна реалізувати принципи полікультурності. Цей період висуває на перше місце принцип націоналізації суспільства і освіти, що відроджує характер національних особливостей, відтворення національного менталітету, формування національної культури.

Щоб розуміти і приймати людей іншої національності, потрібно знати і поважати власну культуру, бути впевненим в її цінності, частіше вступати в контакти з представниками інших народів. Не знищувати «іншого», не прагнути переробити його на свій лад, а визнавати в кожній людині право бути собою, навчитися не страждати від культурних відмінностей, усвідомлювати, що «інший» не несе загрози своєї індивідуальності.

Тенденцією сьогоднішнього дня стало відродження і розвиток національних культур. Численні обласні свята збирають не тільки представників основних етнічних груп, але і німців, євреїв, татар, циганів, турок месхетинців, вірмен та інших націй і народностей. Наприклад, проведення обласних фестивалів народної творчості греків Приазов'я «Мега юрті» («Велике свято») дало поштовх до відродження народних свят «Панаїр», «Киріаки», «Хунушма»,«Куреш». У 25 містах і районах області активно діють общини, об'єднуючі в своїх рядах представників російської, грецької, білоруської, німецької, єврейської, польської, вірменської, грузинської, болгарської, литовської, турецької, корейської і інші національності. У Донецькому регіоні створені умови для функціонування недільних шкіл, у яких більше тисячі чоловік вивчає новогрецьку, німецьку, іврит, вірменську, татарську і арабську мови, на помітному підйомі культура нацменшин. Відомі творчі колективи: грецькі фольклорний ансамбль «Сартанські самоцвіти», танцювальний ансамбль «Панаїр», дитячий театр «Анаєніси», німецький фольклорний ансамбль «Едельвейс», татарський фольклорний ансамбль пісні і танцю, єврейський танцювальний ансамбль «Боу Лінкор», хор хлопчиків єврейської школи Донецька, і багато інших. Взаємодія української культури з культурами інших етносів збагачує її, наповнює новим цікавим змістом. Кращі українські фольклорні колективи – «Древо», «Гуртоправці», «Володар», «На добридень».

Теоретичною основою для аналізу умов духовного розвитку особи в полікультурному просторі виступають культурологічні положення про суть етносів, взаємодію різних етнічних культур, діалог культур, етнокультурний розвиток окремих регіонів у концепціях: партикуляризм і універсалізм. Партикуляризм розуміється як світоглядна установка на осмислення різних культур епох, як абсолютно автономних, таких, що мають самостійне культурне ядро. Ф.Ніцше, наприклад, вважав що краще говорити про європейське людство. З іншого боку, затверджувалося уявлення про людство як про мозаїку, що не переростає в універсалізм. Партикуляристи вважають, що ціле завжди складається з різноманіття (О.Шпенглер, Э.Трельч). Універсалізм розуміється як світоглядна установка на культурний синтез, на «всесвітність історії», на «сходження» культур. Прихильники даної концепції, не дивлячись на різноманіття культур, переконані в тому, що в культурному розмаїтті видима єдина лінія, яка проголошує загальнолюдські культури. У свідомості європейської наукової думки (Вольтер, Монтеск’є, Гердер, Шиллер, Кант, і ін.) універсалізм перш за все пов'язаний з історичним мисленням, з тлумаченням людства як реальної соборності.

До найважливіших аспектів духовного розвитку особистості в умовах полікультурного простору слід віднести проблему культурної ідентифікації людини. Культурна ідентифікація - це самовідчуття людини усередині конкретної культури. Індивід все менше пов'язаний з контекстом свого народження і володіє великим вибором в самовизначенні. Звичайно, ми як і раніше народжуємося як члени сімей і расових груп, проте очевидно, що із зростанням сучасних цивілізаційних перетворень багато людей мають можливість у виборі культурної ідентичності відповідно до посилення індивідуальності і гетерогенності в новій соціальній структурі.

Російський поет і філософ Л.Н.Гумільов особливо підкреслював, що «ніхто, жодна людина, жоден народ не живе самотньо. Видима етнічна історія це завжди безперервні етнічні контакти. Контакти етносів завжди проходять по-різному і закінчуються з різними результатами». Етнічний процес приводить до етнокультурних змін: етносоціальних, етнодемографічних і етномовних. Етнос як соціальна система функціонує і розвивається за допомогою інформаційних зв'язків, які, з одного боку, мають характер зв'язків між поколіннями, а з іншого - просторовий ( іноетнічні елементи культури). Механізм етнокультурних процесів направлений на збереження етнічного ядра культури, навіть якщо для цього складаються несприятливі умови. Основою, що стабілізує етнос і його культуру, є система традицій, що представляє свого роду колективну пам'ять, яка акумулює етнокультурну інформацію. Саме етнічні стереотипи (поведінка, спілкування, норми моралі, манери, традиції одягу і т.п.) є кодом етнічної культури. Будь-яке порушення системи етнокультурного коду обов'язково впливає на цінності етносу. Так, ослаблення межпоколінних зв'язків приводить до дезорганізації сім'ї. А в свою чергу дестабілізація сім'ї посилена втратою мовних компонентів культури, знецінення духовності. Отже, збереження етнокультурних традицій, і особливо системи етнічних стереотипів, має велике значення, оскільки від цього залежить не тільки доля етнічної культури, а навіть більше цілісність етносу, стабільність суспільства і навіть держави.

Щоденна праця, сусідські відносини, сумісна релігійна практика, політична активність, економічна поведінка, дозвілля і розваги все це може бути в тому або іншому ступені формою культурної ідентифікації.

Можна відзначити, що для нашого регіону характерні: наявність перш за все двох культурних світів (української і російської культури); ментальний рівень комунікації. Культура пов'язує людину з природою, об'єднує в єдиний космос природний ландшафт, житло, спосіб добування їжі і самої людини у всіх його етнічних проявах. Діалогічність є особливою якістю етнічно орієнтованої культури як специфічною рівновагою. Розвиток культури на рівні загальнонаціональному, і на рівні особистому завжди вимагає обміну цінностями. Бути в культурі означає вступати в спілкування з минулим і майбутнім, з актуальними «іншими». Розуміння і визнання полінаціонального і полікультурного співіснування - це одне з основних завдань ХХI століття. Тенденцією сьогоднішнього дня стало відродження і розвиток національних культур.


Література


  1. Крылова Н.Б. Введение в круг культурологических проблем образования // Новые ценности образования. Культурная и мультикультурная среда школ. - М.: Народное образование, 1996.

  2. Кузьмин М.Н. Образование в условиях полиэтнической и поликультурной России. // Педагогика - 1999 - № 6 - С.3 - 11.

  3. Кузьмин М.Н., Сусоколов А.А., Бацын В.К., Ешич М.Б. Концепция национальной школы: Цели и приоритеты содержания образования. - М.: ИНПО, 1994.
    Лебедева Н.М. Введение в этническую и кросс-культурную психологию. - М., 1999. - С. 208 - 209.

  4. Макаев В.В., Малькова З.А., Супрунова Л.Л. Поликультурное образование - актуальная проблема современной школы. // Педагогика - 1999 - № 4 - С.5.

  5. Супрунова Л.Л. Поликультурное образование в современной России: поиск стратегии. // Magister - 2000 - №3. - С. 77 - 81.

  6. Шаповалов В.К. Этнокультурная направленность российского образования: Дисс....докт. пед. наук, Ставрополь, 1997.

  7. Шафрикова А.В. Мультикультурный подход к обучению и воспитанию школьников: Дисс...канд. пед. наук. - Казань, 1999.

  8. Белогуров А.Ю. Фактор поликультурности в контексте этнонациональной стратегии развития российского образования // Проблемы поликультурного образования: Международный сборник научных статей. – Махачкала: ДГУ. - 2001. - С. 43 – 51.

  9. Библер В.С. На гранях логики культуры. Книга избранных очерков.— М., 1997.— С.423.

  10. Национальные отношения: Словарь / Под общ. ред. проф., чл.-корр. Международной славянской Академии В.Л.Калашикова. - М.:Гуманит.изд.Центр ВЛАДОС, 1997 г. Автор статьи - В. М. Пухир, Москва.




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові,...
Просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини

Образ Прометея у світовому мистецтві
Мета: розширити відомості учнів про такі поняття як «вічний образ», «прометеїзм», показати популярність образу Прометея в різних...

Урок Тема уроку
Тема повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів

Уроки з курсу історії стародавнього світу Урок № Тема: «Вступ. Що...
Мета: Сформувати уявлення учнів про періодизацію історії та відлік часу. З'ясувати особливості епохи стародавнього світу як першого...

Урок первинного сприйняття художнього тексту
...

Шекспір одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватися: історія...
Шекспір одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватися: історія рухається гігантськими кроками, змінюється образ планети, а...

Урок 18 Тема «Художня культура як духовне явище»
Тема «Художня культура як духовне явище» ознайомить Вас із особливостями виникнення та існування художньої культури як форми людської...

1. (1г). Вступ
Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ,...

1. (1г). Вступ
Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ,...

Тема: Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації....
Мета: допомогти учням зрозуміти, що сенс буття, за Гете, це невпинний пошук, а рушійною силою розвитку світу є боротьба добра І зла;...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка