Пошук по сайту


Тема І. Соціологія як наука, її предмет, методи ї функції

Тема І. Соціологія як наука, її предмет, методи ї функції

Сторінка1/14
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

І

ЗМІСТ'

ПЕРЕДНЄ СЛОВО........................................................................... 6

ТЕМА і. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ЇЇ ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ї
ФУНКЦІЇ.... 8

  1. Соціологія та її місце в системі сучасних наук ............................. 8

  2. Об'єкт і предмет соціології .................................................9

  3. Закони, категорії і методи соціоло гії 10

  4. Структура і рівні соціологічного знання 13

  5. Основні функції соціоло гії 18

  6. Зв'язок соціології з іншими суспільними науками 19

Резюме 22

Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення 23

ТЕМА 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ В КРАЇНАХ

ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ, США ТА В УКРАЇНІ ........24

  1. Виникнення і розвиток соціології як окремої науки 24

  2. Основні етапи і напрями американської і західноєвропейської соціології XX ст ЗІ

2.3. Соціологічна думка України ....,,..,...... , .47

Резюме 60

За питання дл я роздумів, само перевірки, і ювторення ........................ 61

ТЕМА 3. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА.................. 62

3.1. Сутність та типологія суспільств 62

3.2, Розвиток суспільств. 70

Резюме 82

і Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення 82

ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА

СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ.................. .............84

  1. Сутність та основні елементи соціальної структури..... 84

  2. Соціальна стратифікація: поняття та види ..........................95

Резюме 105

Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення ,. 105

ТЕМА 5. ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ

ЗВ'ЯЗКІВ 107

  1. Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості ....107

  2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи..................... 110

  3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості 112

  4. Соціальна структура особистості і 16

5.5. Соціальні регулятори діяльності та проблеми девіантної
поведінки 118

5.6, Соціальні типи особистості. 120

5.7 Нові тенденції взаємодії людини і суспільства

у сучасних умовах.. 122

ТЕМА 6. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ ,.........,.,,. 126

  1. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і зміст ... 126

  2. Соціологія економічної і соціальної сфер , і 28

  3. Основні наукові напрями економічної соціології. 131

  4. Місце економічної культури в економічній соціології,.,..,,,.. 132

  5. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками......,,.., 133

Резюме .,....,....,....,....,.. ,..,......,....,....,.......,.,....,..,.,.., 135

Запитання для роздуміві, самоперевірки, повторення 135

ТЕМА 7. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ ТА УПРАВЛШНЯ 137

  1. Предмет соціології праці та управління 137

  1. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю ...,..,.,...,,..,,...... 142

7.3. Соціологія праці й управління і менеджмент .....,....,........,,....,..,, 145

ТЕМЗА §. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ , ,137

  1. Предмет соціології політики ..,..,-...,.,..,.. .,....,.,.......,....,.,.. 149

  2. Галузі соціології політичних відносин 152




  1. Соціологія політичних рухів і партій ,.,.,,.. 152

  2. Соціологія держави 158

  3. Соціологія міжнародних відносин ,...,,....,...., ..,,....,.., 161

Резюме ..,....,...., , 163

Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення .,.,....,... 163

ТЕМА 9. СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ , ,...., 165

  1. Предмет соціології культури, її структура та функції,..,........,,.,. 165

  2. Основні поняття, категорії та сфери соціологи культури 170

  3. Нова соціально-культурна реальність та розвиток національної культури 173

Резюме ..,....,....,..,,.....,.,.., ...,..,.,....,..,.,.,..,.,,. 178

Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення ., 178

ТЕМА 10. СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ 165

  1. Предмет соціологи релігії та її функції............. 179

  2. Релігія як соціальний інститут ...,...., , 182

  3. Сучасна релігійна ситуація в Україні 185

4

5.5. Соціальні регулятори діяльності та проблеми девіантної
поведінки 118

5.6. Соціальні типи особистості 120

5.7 Нові тенденції взаємодії людини і суспільства

у сучасних умовах 122

ТЕМА 6. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГИ 126

  1. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і зміст ... 126

  2. Соціологія економічної і соціальної сфер.. 128

  3. Основні наукові напрями економічної соціології 131.

  4. Місце економічної культури в економічній соціології 132

  5. Взаємозв'язок економічної соціології з іншими науками 133

Резюме 135

Запитання для роздуміві, самоперевірки, повторення 135

ТЕМА 7. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ 137

  1. Предмет соціології праці та управління 137

  2. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю 142

7.3. Соціологія праці й управління і менеджмент 145

ТЕМА 8. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ.. 137

  1. Предмет соціології політики 149

  2. Галузі соціології політичних відносин 152




  1. Соціологія політичних рухів і партій 152

  2. Соціологія держави , 158

  3. Соціологія міжнародних відносин.. 161

Резюме 163

Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення 163

ТЕМА 9. СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ.. , і65

  1. Предмет соціології культури, її структура та функції ,....,.,. 165

  2. Основні поняття, категорії та сфери соціології культури і 70

  3. Нова соціально-культурна реальність та розвиток національної культури 173

Резюме ...178

Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення 178

ТЕМА 10. СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ....... 165

  1. Предмет соціології релігії та її функції....................... 179

  2. Релігія як соціальний інститут 182

  3. Сучасна релігійна ситуація в Україні 185

4

ТЕМА 11. СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ 191

  1. Місце соціології молоді у системі соціологічного знання та у державній молодіжній політиці 192

  2. Основні поняття і категорії соціології молоді 194

  3. Стан дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні 199

ТЕМА 12. СОЦІОЛОГІЯ СІМ'Ї 206

  1. Сім'я як об'єкт соціологічного вивчення. ....206

  2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група , ....212

  3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку 215

Резюме „222

Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення 223

ТЕМА 13. СОЦІОЛОГІЯ КОНФЛІКТУ ....224

  1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві ....224

  2. Історія становлення соціології конфлікту. Сучасні соціологічні теорії конфлікту ..........227

  1. Структура та динамічні показники конфліктів .........231

  2. Причини й умови виникнення конфліктів .........................234

  3. Управління соціальними конфліктами 237

13.6. Соціальні конфлікти у сучасній Україні .............240

Резюме і-*^.

Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення 243

ТЕМА 14. ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ
ІНФОРМАЦІЇ.................... .............244

  1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види ... 244

  2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка 249

14.3. Методи збору та аналізу соціологічної інформації 257

Резюме 273

Запитання для роздумів, самоперевірки, повторення 274

ЛІТЕРАТУРА ...276

5

ТЕМА1

СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА,

її предмет; методи і функції



Соціологія як самостійна наука з 'явилась майже 200років тому. Вона привернута увагу багатьох прогресивних мислителів того часу - філософів, психологів, істориків, еконо­містів, етнографів, демографів та представ­ників інших наук, які в той чи інший спосіб долучились до її становлення.

шонати. знань про розробки

Особливе значення соціології і в минулому, і. сьогодні виявляється в її здатності правильно сприймати й аналізувати соціальні явища і процеси, вивчати, поя розуміти суспільство. Соціологія сприяє формуванню і накопиченню соціальну дійсність. Соціологічні знання широко використовують для і здійснення соціальних проектів та прогнозів.

Плин (логіка) викладу і засвоєним матеріалу:

  1. Соціологія та її місце в системі сучасних наук.

  2. Об'єкт і предмет соціології.

  3. Закони, категорії'іметоди соціології,

  4. Структура і рівні соціологічного знання.

  5. Основні функції соціології.

  6. Зв'язок соціології а іншими суспільними науками.

1.1. Соідіолоіія та її місце в системі сучасних наук

Наука - багатогранне суспільне явище. її можна розглядати як: ♦ сукупність знань про світ, *к основу світогляду,^ форму суспільної свідомості, ^ форму відображення світу у свідомості, Ф елемент духовної культури.

Увага! НАУКА - це система

абстрактних знань, створених теоретичним шляхом на підставі

аналізу фактів, явищ і процесів за їх специфічними ознаками, встановлення між

ними зв'язків, які обумовлюють їх впорядковане функціонування і

ТЕМА 1.


розвиток.

Наука с практичним перетворювачем світу. Без неї не може успішно розвиватися жодна сфера людського життя.

Залежно від сфери дослідницьких інтересів сучасні наукові дисципліни можна поділити на чотири основні групи; & природничі, *технічні, & гуманітарні, Асоціальні. Якщо природничі науки зосереджуються на розкритті таємниць природи, технічні - на пошуку нових можливостей техніки, гуманітарні - (вігі лаг пштшгііш. - людська природа, освіченість, духовна культура) - на заглибленні у світ самої людини, то соціальні (від лат. восіаіі» - товариський, громадський, суспільний) — вивчають сумісне життя в суспільстві.

Кожна із соціальних наук (крім соціології) займається якоюсь окремою сферою суспільного життя. Наприклад, економіка досліджує ■=> господарське життя (виробництво, послуги, розподіл, споживаю ія тощо), політологія <=> сферу політики, історія ■=> процес розвитку суспільства, педагогіка => проблеми навчання і виховання.



Соціологія (від лат. воеюіая - суспільство + гр. Іоаок - слово, вчення) вивчас суспільство в цілому; соціальне (суспільне) життя людей, їх спілкування, взаємодію, Ф Отже, соціологія - це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему. Специфіки і відмінність соціології від інших суспіль­них наук полягає в тому , що вона вивчас соціальні відносини між людьми, а також вплив цих відносин на формування людини, на її свідомість і поведінку,

1.2. Об'єкт і предмет соціології

З'ясовуючи науковий статус соціології (як і будь-якої іншої науки), важливо чітко розрізняти її об'єкт і предмет. Об'єктом соціологічного пізнання є :

  • суспільство як цічісна соціальна реальність;

  • емпірично надана реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя;

  • розвиток і функціонування суспільства;

> такі об 'активні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв 'язки, соціальні
організації, соціальні інститути тощо.

& Предмет науки - це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні шляхом виявлення значущих закономірних зв'язків і відносин цієї ре­альності. Предмет будь-якої науки - не не явище чи процес об'єктивного світу?, а результат теоретичного обґрунтування, яке дає змогу виділити ті закономірності розвитку і функціонування об'єкта, що вивчаються, які є сне-цифічннми тільки для цієї науки,

♦ Отже, предметом соціології с загальні і специфічні закони та законо­мірності розвитку і функціонування історично визначених соціеталь-них систем, механізми дії та форми вияву цих законів і закономірнос­тей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.

СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ЇЇ ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ і ФУНКЦІЇ 9

Вихідним для розуміння особливостей об'єкта соціологічного пізнання і визначення предмета соціологічної науки € понятгя соціального. Можна виділити

такі основні риси, що характеризують специфіку соціального: ^> це загальна якість, притаманна різним групам індивідів; -*> це характер і зміст відносин між різними індивідами і групами

залежно від місця, яке вони займають у різних суспільних структурах, від тієї

ролі, яку вони виконують у них;

% соціальне виявляється у відносинах різних індивідів і груп, до свого

становища в суспільстві, до явній і процесів суспільного життя.

Увага! Соціальне явище або процес ~""—

виникає тоді, коли поведінка навіть одного індивіда підпадає під оплив іншого або групи (спільноти) незалежно від того, чи присутні фізично індивід або спільнота.

& Соціальне - це сукупність тих чи інших властивостей і особливос­тей соціальних відносин, які виявляються, в конкретних умовах між: інди­відами і спільностями в процесі сумісної діяльності (взаємодії). Поєднуючи теоретичні й емпіричні засоби, соціологія досліджує саме загальні якості будь-якого вияву соціальності. Специфіка соціології полягає в тому, що кожний вияв людської життєдіяльності вона вивчає в соціальному контексті, у взаємозв'язку з усім суспільним організмом як цілісною системою, у взаємодії різних сторін, рівнів, підсистем.

1.3. Закони, категорії ї методи соціології

Характерною рисою сучасного суспільства с функціонування в ньому великої кількості різних видів і типів соціальних спільнот. У процесі спілкування між ними виникають і формуються необхідні і сталі соціальні зв'язки і відносини, які називають законами.

Соціальні закони мають такі основні ознаки;

закон може діяти лише :іа певних умов;

за цих умов закон діє чавжди і всюди без будь-яких винятків.



Соціальні закони не створюються свідомо членами суспільства або .групами, як, наприклад, культурні норми або правові закони. З соціальними законами люди стикаються постійно. Вони підпорядковуються їх дії або намагаються їх уникнути, пристосувати свою поведінку до них чи протестувати проти них.

10 ТЕМА 1.

Соціальні закони діють у всіх сферах людської діяльності і можуть різнитися за сферою свого розповсюдження, існують закони, дія яких розповсюджена на малу групу, на певну соціальну страту, соціальну верству або клас та на суспільство в цілому. Отже, у сфері дії соціальних законів може знаходитися суспільство в цілому або ж його частини.

Для соціології велике значення має типологізація, за допомогою якої

ВИОКреМЛЮЮТЬ Соціальні ЗаКОНИ За формами ЗВ'ЯЗКІВ:1*закони, які віддзеркалюють незмінне(інваріантнг) співіснування соціальних шіщ;^закони, які відображають тенденції розвитку'.;'■'> закони, які встановлюють функціональну залежність між: соціальними явищами;'=> закони, які фіксують причинний зв 'язок між соїршльними явищами.

Залежно від часу дії соціологи виділяють А соціальні закони безперервної дії (норми права, етичні та моральні принципи) і * закони - тенденції, які діють у певний проміжок часу. За масштабом реалізації соціальні закони поділяють на А загальні - воші діють в усіх суспільних системах (наприклад, закон товарно-грошових відносин) і А специфічні -- їх дія обмежена однією чи кількома суспільними системами (наприклад, закон, пов'язаний з переходом від одного типу суспільства до іншого). За характером, способом вияву соціальні закони поділяють на закони соціальної статики і закони соціальної динаміки. Перші відображають П>головні напрями змін, ч>їх тенденцію до збереження стабільності соціальної системи. Вони не детермінують соціальні явища. Другі визначають ^напрям, форми, чинники розвитку соціального об 'єкта, ^особливості його змін, еволюції, тобто вказують на його якісні перетворення.

Як і всі інші науки, соціологія має свою систему категорій. Під ними розуміють найбільш загальні поняття, які віддзеркалюють суттєві сторони її предмета, розкривають механізм прояву законів і закономірностей, які нею вивчаються. Понятійно-категоріальний апарат соціології охоплює:

  • загапьнонаукові соціологічні категорії (суспільство, соціум, соціальна система тощо);

  • безпосередні соціологічні категорії (соціальний інститут, соціальна організація, соціальні норми, соціальні цінності):

  • категорії дисциплін суміжних із соціологією (економічна соціологія, соціологія політики, соціологія культури тощо).

Соціологічна практика останніх років виділяє дві групи соціологічних категорій :

**> категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру, з виокремленням основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як "особистість", "соціалізація", "соціальна група, ", "соціальна спільнота", "соціальний клас ", "соціальна спільнота ", "соціальна діяльність ", "соціаль­ний контроль " та інші;

% категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні

ЗМІИЖ^ЗСҐТОЛ^

СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ЇЇ ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ 1 ФУНКЦІЇ і і





процес ", "соціальна зміна ", "соціальна трансформація ", "соціальний рух ", "соціальнамобільність ", "соціальний розвиток " та інші.

До категорій соціології належать також "соціальне- відтворення", "соціальна адаптація ", "соціальна диференціація ", "соціальна напруженість ", "соціальна солідарність", "соціальне відхилення ", "соціальна патологія"., "соціальнарівновага ", "соціальна сфера ", "соціальне життя ", "соціальна дія " та багато інших.*

Соціологія, вивчаючи суспільні явища, використовує певні методи та прийоми. Вони покликані забезпечити об'єктивність і надійність одержаних результатів. Ось три головні умови реалізації в соціології вимог наукової методології:

Ч> принцип емпіризму - використання емпіричних процес) ур з. метою «становлення об'єк-тивног достовірності одержаних у дослідженнях фактів та узагальнень;

% теоретичне обгрунтування (пояснення) одержанихрезупьті ітів, які дають змогу розкрити причини, що лежачи в основі емпіричних фактів, і водночас включити ці факти в систему теоретичного знання;

\ нейтральність соціології, незалежність її від будь-яких заангажоваїшх установ,
які за- звичай пропонують різні класи і партії в суспільстві.
,' V * туги ллутліфніж щіуу рсгріиі^к-- ь і :;> кз супи від . ;

: ■ ■■■,;: .■■■-. ".■:';.

;■■ ■ ;' ■ . ■ ■■■,■'.' ■

1 ,

Позитивізм розглядає суспільство за аналогією з природою, викорис­товуючи методи природничих наук. Його засновники користувались так званим об 'єктивним методом.. Вони розглядали соціальні факти і процеси як такі в їх об'єктивній реальності, описували і систематизовували їх. Цей метод ґрунтується на запереченні необхідності філософського осмислення життя.

Розуміюча соціологія (М. Вебер) аналізує смислові елементи соціального життя, робить акцент на розумінні змін, рухів. Цей напрям тяжіє до суд'активного методу. Дослідник констатує соціальні явища об'єктивного світу на підставі своїх суб'єктивних оцінок. Об'єктивний метод визнає настільки, наскільки він має значення для теорії.

Розвиток і зміни соціального життя зумовлюють розвиток і зміни методів його дослідження. З огляду на особливості сучасного етану розвитку соціології, відзначимо три моменти, які характеризують метод соціологічного пізнання:

> це введення часового параметра в саму методологію мислення, гіпотези і концепції. В цьому випадку важливо від вивчення станів на конкретний момент часу переходити до вивчення процесу соціального розвитку;

'Зміст цих категорій радимо з'ясувати за навчальним словником-довіцником «Соціологія: терміни, поняття, персонали» (За тг, ред.В.М. Піч і. - К., Львів, 2002.).

12 ТЕМА 1,


  • це врахування змін структури соціального простору: простежується ефект просторової трансформації суспільств, переростання локальних соціальних процесів у регіональні, регіональних ~~ у глобальні. Глобалам - важлива ознака сучасної і майбутньої соціології;

  • активнаучасть соціології, як науки, в реальному житті, в соціальному процесі. Звідси посилюється тенденція до <$ пошуку шляхів розв'язання соціальних проблем, зокрема й конфліктів, ^прогнозування і проектування соціальних рішень.

1.4. Структура і рівні соціологічного знання

Сучасне суспільство - складне утворення. Воно охоплює чимало взаємо­зв'язаних соціальних систем і підсистем. Як суспільство в цілому, так і різні його системи і підсистеми вивчають по-різному: ♦ виявляють спііьне, Ф вияв-ляють особливе, специфічне тощо. При цьому використовують різні способи і методи одержання знання, що обумовлює складну структуру соціологічного знання.

/О?

* Під структурою соціологічного

тиння розуміють систему

взаємопов 'язаних уявл

поглядів, теорій соціал

різних рівнів (чи то життєдіяльність

окремих людей, соціальних груп <

суспільства в цілому). Особливістю

структури соціологічного знання є

те, що вона є не просто певною

сукупністю (обсягом) інформації,

уявлень і наукових понять про соц­іальні явища, і процеси, а перш за все

певною упорядкованою системою

знань про суспільство як динамічно

функціонуючий соціальний організм. Структура соціологічних уявлень і наукових знань формується залежно від кола об'єктів, які вивчаються соціологією, глибини і широти наукових узагаль­нені» і висновків, що здійснюються в межах соціологічних теорій на підставі аналізу даних про ті чи інші соціальні явища і процеси.

Соціологія дає знання теоретичне й емпіричне, знання фундаментального і прикладного порядку. У зв'язку з цим у ній виділяють відносно самостійні галузі знання: ♦ теоретичну соціологію, Ш фундаментальну соціологію, Щприкладну соціологію, емпіричну соціологію.

Емпірична і теоретична соціології різняться за рівнем абстракції одержу­ваного знання; фундаментальна і прикладна - за орієнтацією отримуваних знань, за цілями, які вони перед собою ставлять.

СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ЇЇ ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ і ФУНКЦІЇ

* Теоретична соціологія зосереджує увагу на вивченні фундаменталь­них наукових проблем, пов 'язаних з формуванням знання про соціальну дійсність, описуванням, поясненням і розумінням процесів соціального розвитку, розробкою концептуальних основ соціології, методології та методів соціологічного дослідження. Концепції і теорії, які розробляє вона, відповідають передусім на два запитання: «що пізнається?» (од 'єкт) і «як пізнається?» (метод), пов язані, з вирішенням гносеолог­ічних завдань.

Теоретична соціологія сформувалась у 30-40-х роках XX ст. в академічному ун­іверситетському середовищі США, хоча її передумови виникли набагато раніше праці - Г.Зіммеля, Е.Дюркгейма, М.Вебера та ін. Значно вплинула на теоретичну соціологію неопозитивістська методологія, орієнтована на моделі розвинутих фізичних наук, в яких існує поділ на прикладні та фундаментальні, теоретичні дос­лідження.

Феноменологічна соціологія і символічний інтеращіонізм на перше місце висувають з'ясування соціагіьно-психологічної структури соціальної взаємодії, ролі людської особистості як творця соціальної реальності. Автори концепції соціального обміну підкреслюють вирішальну роль універсальних закономірностей людської природи - прагнення до одержання вигід і нагород для пояснення соціальних відносин і структур. Для прихильників функціоналізму пошук об'єктивної істини, яка проголошується головною цінністю наукового пізнання, конкретизується у формуванні закономірностей або вимог, покликаних пояснити структурні механізми збереження сталості і стабільності будь-якої соціальної системи.

Ознака «теоретичності» аж ніяк не збігається з ознакою ((фундамен­тальності». Хоча перший термін часто вживається як синонім другого (наприклад, теоретична психологія, теоретична фізика). Тут термін «теоретич­ний» означає не тільки певний рівень наукового знання на відміну від емпірич­ного, а й його фундаментальну спрямованість на відміну від практичної, прикладної.

Теоретичне знання як фундаментальне виступає у порівнянні з прикладним, а не емпіричним знанням і не виключає практичної спрямованості. Такі характеристики, як практичний аспект, прикладна функція, цілком можуть бути додані до теоретичного знання. Його альтернативою є не прикладне знання, а емпіричне.

Теоретична соціологія ~~~~~~""--^,

відрізняється від прикладної не об'єктом чи методом досліджен­ня, а метою, яку ставить перед собою соціологія, які вирішу,: завдання: теоретичні

ТЕМА 1.


чи практичні.

1 # Прикладна соціологія - практична частина соціологічної науки про специфічні закони становлення, розвитку та функціонування конкретних тіпальних систем, процесів, структур, організацій та їх елементів. На відміну від загальної соціології, яка вивчає закони розвитку соціальних спільностей та відносин, взаємодій)'масштабах усього сус­пільства, прикладна соціологія, вивчає процеси, які відбуваються в певних соціальних підсистемах, конкретних соціальних спільностях, організаціях. Вона ставить завдання знайти засоби для досягнення практичних цілей суспільства, шляхи і способи використання пізнаних теоретичною соціологією засобів і закономірностей.

Прикладна соціологія безпосередньо вивчає практичні галузі людської діяльності, збагачує такі спеціальні галузі соціологічного знання, як, наприклад, соціологія особи, соціологія релігії, соціологія сім "і, що безпосередньо орієнтовані на вирішення соціальних проблем.

Специфіка прикладної соціології полягає не тільки в тому, що вона концентрує увагу на тих компонентах соціальної системи, які безпосередньо пов'язані з людиною, впливають на її практичну діяльність. Вона зосереджується на дослідженні людських спільностей та людської особи в її різних соціальних аспектах. Прикладна соціологія, зокрема, вивчає закони:

  1. які відбивають розвиток компонентів тіпальної структури суспільства;

  2. що діють нарівні соціальних інститутів;

  3. що діють на рівні соціальних систем і підсистем.

Ж Прикладнії соціологія мас свої категорії, які відбивають соціальну дійсність, а також .методи дослідження (опитування, спостереження, аналіз документів та ін.).

Оскільки прикладна соціологія досліджує конкретні соціальні явища, вона розкриває джерела та причини їх розвитку або гальмування. Тому її висновки мають прикладне значення, є науковою підставою вдосконалення управління соціальним життям, його різними сферами. Прикладна соціологія - єдність конкретних соціологічних досліджень і спеціальних соціологічних теорій. У цьому виявляється єдність емпіричного і теоретичного, що становить фундамент кожної науки.

Прикладна соціологія висвітлює можливість і сферу конкретного соціологічного дослідження, розробляє його основні категорії, понятійний апарат, розглядає питання, пов'язані з розробкою проектів дослідження, з формулюванням гіпотез та ін.

Важливою галуззю прикладного соціологічного дослідження є проблематика структури і окремих етапів емпіричного соціологічного дослідження. Чітке розуміння їх змісту, оптимальних зв'язків і послідовності - одна з основних передумов про­фесійної роботи соціолога. В центрі уваги прикладної соціології знаходяться також розробка питань надійності, репрезентативності, достовірності, усталеності й інших особливостей одержання та аналізу соціологічної інформації.

Прикладна соціологія охоплює також => розробку процедур соціологічного дослідження, -> методів і техніки збирання інформації, які є особливою галуззю

< ОЦЮЛОПЯ ЯК НАУКА, ЇЇ ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ і ФУНКЦІЇ 15

знання, що дає змогу тим, хто оволодів ними, науково визначити соціальну дійсність за допомогою існуючого соціологічного інструментарію. Прикладна соціологія найближче від інших суспільних наук стоїть до соціальної дійсності.

Єдність і взаємодія теоретичної та прикладної соціології знаходять конкретне втілення:

V у розкритті науково-методичних основ соціологічних досліджень, у Системі принципів, законів і категорій концепції соціального пізнання;

■*> в обгрунтуванні переходу вихідних теоретичних положень до операціоналізації та емпіричного їх відбиття за допомогою ряду показників у дослідженні соціальної структури суспільства, способу .життя, культури, громадської думки та їй.;

V у методологічному та методичному забезпеченні соціологічних служб на підприємствах і в установах, у практиці соціологічних досліджень на усіх рівнях та етапах, в усіх видах і масштабах.

Поділ соціологічного знання за орієнтацією на фундаментальне та прикладне досить умовний, бо будь-яке з них безпосередньо або опосередковано робить певний внесок у вирішення як наукових, так і практичних завдань. У точному значенні слід говорити лише про переважну орієнтацію того чи іншого соціологічного знання: наукового, фундаментального або практичного, прикладного., що і дає підставу для його віднесення до сфери теоретичної або практичної соціології. Це саме можна сказати і про емпіричні соціологічні дослідження. Вони можуть бути орієнтовані на вирішення:

# науковихпроблем (наприклад, на формування спеціальної або галузевоїсоціо-
логічної теорії);

# практичних питань, пов'язата з удосконаленням соцістьтіх інститутів (сім'ї,
освіти, права тощо).

У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні. Йдеться про три рівні соціологічного знання:

  • загальносоціологічні теорії або загальнотеоретична соціологія;

  • спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього рівня (цей термін ввів у науковий обіг американський соціолог Р. Мертон);

> первинне, узагальнення даних конкретно - соціологічних досліджень.
Загальносоціологічні теорії, спираючись на соціальну філософію, торкають­
ся, як правило, глибинних, сутнісних моментів розвитку того чи іншою суспільства
(історичного процесу в цілому) і місця в ньому людини. На цьому рівні кожне
соціальне явище розглядається з точки зору йото місця і ролі в суспільстві, його
багатоманітних зв'язків з іншими явищами.

Спеціальні і галузеві соціологічні теоріїм&ють набагато вужчий пізнавальний ракурс, аніж загальносоціологічні. Вони торкаються в основному окремих сфер суспільного життя, соціальних груп та інститутів, поєднують у собі теоретичний і емпіричний рівні дослідження. Вони, по суті, займають проміжне становище між фундаментальними соціологічними теоріями та емпіричним узагальненням пер­винної соціологічної інформації. Вони виступають у ролі своєрідної зв'язуючої ланки та долають наявний між ними розрив.

і6 ТЕМА. 1.

Галузеві соціологічні теорії, або просто галузеві соціології — галузі соціологічного знання, ям постають на межі власне між соціологією та їн. науками: економікою, правознавством, політологією, наукознавством. Вони ніби розподіляють свій об'єкт з тією чи іншою наукою про суспільство (як правило, такою, що вже має давню традицію, усталений понятійний апарат і методи), виділяючи в ньому власне соціальний вимір, насамперед, соціальні відносини, групові інтереси, інституційні зв'язки тощо. Так, галузевими називають економічну соціологію, соціологію політики, соціологію культури, соціологію медицини та деякі інші соціологічні дисципліни.

Спеціальні соціологічні теорії галузі соціологічного знання, які вивчають, насамперед, окремі соціальні спільноти у їх конкретному стані (соціологія малих груп, соціологічне вивчення соціальної структури, соціологія окремих професійних груп, соціологія міста, соціологія села, соціологія молоді, етносоціологія та їн.), соціальні інститути {соціологія, сім % соціологія освіти тощо), соціальні процесії (соціологія конфлікту, соціологія, вивчення мобільності міграційних процесів, масової комунікації, масових соціальних рухів, 'злочин­ності, самогубств). До спеціальних соціальних теорій відносять також соціоло­гію особистості, а також ті теоретичні побудови, які пояснюють закономірності міжособистісного спілкування: теорію соціальних ролей, теорію референтних груп, соціальних, статусів.

Виділення спеціальних і галузевих соціологічних теорій (теорій середнього рівня) створює для соціології цілий ряд безперечних зручностей і переваг, основними з яких є:

  • можливість створення міцної і зручної теоретичної основи для дослідження конкретних сфер людської діяльності і окремих складових соціальних груп без використання громіздкого і абстрактного понятійного апарат)' фундаментальних соціологічних теорій;

  • забезпечення тісної взаємодії з ресиїьним жллттям людей., яке завжди знаходиться в полі зору теорій середнього рівня;

Ф демонстрування переконливих висновків соціологічних досліджень пересічним громадянам.

у Увага! \^



Названі рівні соціологічного знання знаходяться у

тісній взаємодії. За допомогою вищих рівнів соціологічного

знання визначають концептуальні межі і логіку побудови зв'язків між

ключовими поняттями більш нижчого рівня, а за допомогою більш

нижчих рівнів соціологічного знання складають базу для

*ч, теоретичних узагальнень витцих рівнів. у

Водночас ці теорії породили досить вузьку спеціалізацію соціолотів-снеціалістів в окремих галузях соціології, які збирають емпіричні дані, узагальнюють їх, обґрунтовують теоретичні висновки і будують моделі лише в межах цих галузей соціологічного знання.

Третій рівень соціологічного знання представлений конкретнішії соціо­логічними дослідженнями, які проводяться з метою одержання об'єктивних

СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ЇЇ ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ФУНКЦІЇ 17









даних стосовно різних сторін соціальної дійсності. Ці дані можуть бути осмислені на рівні спеціальних, галузевих і загальносоціологічних теорій і використані у розв'язанні актуальних проблем розвитку суспільства.

1.5. Основні функції соціології

Різноманітність зв'язків соціології із житіям суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує. Функції (від лаг. іипксіо - виконання, призначення) соціологічної науки ззовні такі самі, як і в інших сус­пільних науках, але їх зміст у кожної науки свій.

Теоретична функція полягає у поповненні та збагаченні соціологічного знання, в розробці концепцій, теорій, ключових понять і категорій цієї науки на основі дос­лідження соціальної дійсності. Збагачення наукового соціологічного знання відбу­вається як на основі вдосконалення теоретичної соціології, так і на базі розвитку спеціальних і галузевих соціологічних теорій, а також зв'язаних з ними досліджень емпіричної соціології

Описуючи, систематизуючи, нагромаджуючи дослідницький матеріал у виг-ляді аналітичних записок різних наукових звітів, статей, книг соціологія здійснює опиащ функцію.

Здобуваючи і накопичуючи знання про закони і закономірності функціонування і розвитку історично визначених соціальних систем і іро різні сфери суспільного житія, всі його складові частини соціологія тим самим реалізує пізнавальну функцію.

Інформаційна функція - це збирання, концентрація соціологічної інформації, одержаної у результаті проведення досліджень. У великих соціологічних центрах вона нагромаджується в так званих банках соціологічної інформації. її вигориеіо-вуготь органи управління, засоби масової інформації,

Л^олм>с/ийчяй^'ка'*(Ія полягає у соціальному прогнозуванні. Соціологічні дос­лідження завершуються обгрунтуванням коротко- або довгострокового прогнозів дос­ліджуваного об'єкта.

критична функція соціології тісно взаємозв'язана з її прогностичною \ гуманістичною функціями. На підставі аналізу і розвитку соціальних систем соціологія не тільки виробляє практичні рекомендації щодо їх вдосконалення. Вона також конструює й можливі технології їх прогреса, формує соціальні ідеали, розробляє програми соціального розвитку, підпорядковуючи все не реалізації інтересів людини.

Виховна функція соціології реалізується в тому, що знання, які здобуваються цією наукою безпосередньо використовуються системою виховання і впливу на свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей. Цю функцію соціологія виконує також тому, що забезпечує передачу новому поколіпню соціального досвіду попередніх поколінь.

ТЕМА 1

У визначенні методів вивчення соціальної реальності збору, обробки і аналізу первинної соціологічної інформації соціологія реалізує свою інструментальну функцію.

Світоглядна функція виявляється в тому; що озброюючи людей соціологічним знанням, вона тим самим формує їх погляди на соціальні проз іеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.

Дуже часто соціологи збирають дані, які потім використовують ті, хто приймає рішення. Це означає, що ці дані вони збирають, виконуючи певне політичне замовлення, базуючись на тій або іншій ідеології. Крім того, віддзеркалюючи закони функціонування і розвитку соціальних систем, соціологія дає їх теоретичне обтрушування з позицій певних соціальних і політичних сил, тією чи іншою мірою відображаючи їх погляди. Отже, соціологія виконує ідеологічну функцію.

Знання, які вишукує соціологія, є не тільки підвалиною для подальшого розвитку теоретичних поглядав. Вони орієнтовані на розв'язання практичних проблем, які і юстають як перед суспільством в цілому, так і перед річними соціальними групами. ІЦ знання безпосередньо використовуються для перетворення соціальних інститутів, управління соціальними процесами тощо. В ньому знаходять реалізацію практична, регулятивна, організаіайно-тєхнологгчна, управлінська функції соціології.

Зазначимо, що всі функції, які виконує соціологія, "працюють", взаємодоповнюючи одна одну.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Тема: Предмет, структура І функції соціології
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – К.: Каравела, 2004

1. соціологія як особлива суспільна наука § 1 Соціологія та її місце в системі сучасних наук
Примуш М. В. Загальна соціологія [Текст] : Навч посібник / М. В. Примуш. К. Професіонал, 2004. 590 с

1. Соціологія як наука
Передумови виникнення соціологічної думки в Україні

Урок 1
Тема. Фізична географія України, предмет І методи дослідження. Фор­мування території України. Сучасний адміністративно-територіальний...

Всеукраїнський студентський архів
Соціологія Городяненко Структура І функції соціології як наукиСтруктура соціологічної науки

1. Соціологія як наука
Але далі ситуація ускладнюється, бо суспільство можна вивчати з різних позицій. «Два підходи до розуміння суспільства І людини»

Тема предмет, методи, принципи І система земельного права
Земля як частина природного середовища І життєвий простір суспільства. Земля як об'єкт власності І господарювання. Земля як адміністративно-територіальний,...

Тема : Поняття неперервності. Границя функції
Навчаюча: навчити знаходити границі функцій багатьох змінних, перевіряти функції на неперервність

План предмет, методи, завдання та зміст логопедії. Зв'язок з іншими...
Основні поняття теми: імпресивне, експресивне та внутрішнє мовлення; дефектологія, логопедія; предмет, мета логопедії; норма, патологія...

1. Предмет та об`єкт вивчення соціології. Наукові дискусії навколо...
Предмет та об`єкт вивчення соціології. Наукові дискусії навколо предмету соціології



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка