Пошук по сайту


Черняєва О. В

Черняєва О. В

УДК: 331.5(477)

Черняєва О.В.

канд. екон. наук, доцент кафедри економіки підприємств та менеджменту

Навчально-науковий професіонально-педагогічний інститут
Українська інженерно-педагогічна академія
РИНОК ПРАЦІ УКРАЇНИ:
ПРОБЛЕМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Незалежність України та започаткування процесу створення самодостатньої держави, відновлення демократизації на сучасному етапі інноваційного розвитку економіки створили потенційно позитивні передумови для розвитку функціонування ринку праці. Хоч ринок праці виступає досить саморегульованою ринковою системою, але, як показує історичний досвід, він також потребує певного втручання держави. Тому ефективне відтворення національного ринку праці можливе лише за умов оптимального поєднання ринкового та державного механізмів його регулювання.

Механізм ринкової економіки функціонує на основі дії ринкових законів, таких як закон вартості, закон пропозиції робочої сили, закон попиту на робочу силу, закон конкуренції, закон суспільного поділу праці, закон циклічного розвитку економіки тощо. Державне регулювання ринку праці здійснюється за допомогою державної політики, яка включає правові, адміністративні, організаційні, економічні та соціальні важелі і методи. Всі важелі державного регулювання національного ринку праці впливають на політику зайнятості через грошово-кредитну, бюджетно-податкову, інвестиційно-інноваційну, протекціоністську політику тощо.

Для вдосконалення функціонування ринку праці України необхідно визначити єдині концептуальні підходи до оцінки функціонування ринку праці, розробити напрями його комплексного вивчення і системи статистичних показників, згідно з якими будуть визначені конкретні заходи щодо вдосконалення політики зайнятості в країні.

Для сучасного стану розвитку ринку праці характерні такі процеси: старіння робочої сили; зростання мобільності робочої сили; необхідність постійного розвитку робочої сили; виникнення та розвиток нестандартних форм зайнятості; гуманізація сфери праці та модифікація концепції соціального захисту; збільшення кількості, складності та мінливості інформації, що задіяна під час будь-якої операції на ринку праці.

Нині Україна є однією з найбільших країн-донорів робочої сили в Європі. Згідно з результатами другого загальнонаціонального обстеження з питань трудової міграції, кількість громадян у віці 15-70 років, які з 2012 р. до середини 2014 р. працювали або шукали роботу за кордоном, складала 1,2 млн. осіб, або 3,4 % населення відповідного віку [3]. На фоні старіння населення, трудова міграція в Україні стає однією із загроз для розвитку економіки, продукує зміни у демографічній, соціальній та психологічній сферах.

Окрім вище сказаних чинників, на розвиток ринку праці значно впливають технологічні зміни. Саме прискорений розвиток інноваційних технологій перетворює знання на одну із рушійних сил зростання конкурентоспроможності економіки. За останні десятиліття кардинально змінилася система генерації й передачі знань, а їх обсяг неодноразово зріс. Період «напіврозпаду» компетенції внаслідок появи нової інформації за багатьма професіями настає менше ніж через 5 років, тобто раніше, ніж закінчується навчання [2]. Це віддзеркалюється й на ринку праці: окрім життєвої необхідності втілення концепції навчання впродовж всього життя, зростають вимоги до рівня кваліфікації робочої сили. Так, за дослідженнями в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) протягом 2004-2014 рр. значно зросла частка зайнятих за професіями, які потребують високого рівня кваліфікації, натомість, частки зайнятих за професіями, які потребують середнього та низького рівнів кваліфікації, скоротилися (рис. 1).

В Україні протягом 2012-2014 рр. структура зайнятості була відносно стабільною. Незважаючи на незначне позитивне зростання частки професіоналів, для українського ринку праці характерним є збереження високого проценту зайнятих на найпростіших роботах - близько 23 % (рис. 1). Порівняно із структурами зайнятості Європейського Союзу (для яких характерні більші частки зайнятих за професіями груп «Професіонали» та «Фахівці», та більш ніж



Рис. 1. Зміна структури зайнятості в країнах ОЕСР у 2004-2014 рр.,
у відсотках зміни частки зайнятих порівняно із 2004 р.

у двічі менша частка зайнятих на найпростіших роботах), ринок праці України не зорієнтований на висококваліфіковані робочі місця [1, 3].

З метою удосконалення напрямків функціонування ринку праці України, необхідним є запровадження змін за наступними напрямками: законодавче регулювання, інформаційне забезпечення, зростання мобільності робочої сили, модифікація концепції соціального захисту. Комплексне впровадження цих змін дозволить вирішити виявлені в процесі дослідження проблеми функціонування інфраструктури українського ринку праці у відповідності із сучасними тенденціями соціально-економічного розвитку.

Література

  1. Занятость, рост и социальная справедливость. ВВР : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : //www.ilo.org/public/libdoc/ ilo/2013/480553.pdf/. - С. 69-72.

  2. Райцин В. Я. Из чего складывается и как определяется уровень жизни / В. Я. Райцин ВВР : [Електрон. ресурс]. - Режим доступа : http : //www.elitarium.ru/2012/01/09/.

  3. Украина: индекс человеческого развития ООН (ВВР : [Електрон. ресурс]. - Режим доступа : http : //news.liga.net/2014/07/24/.

  4. Ушенко Н. В. Напрямки реалізації державного регулювання зайнятості населення України / Н. В. Ушенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. - № 11. - С. 72-75.

поділитися в соціальних мережах





База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка