Пошук по сайту


Загальна характеристика Управління Пенсійного фонду в Кременецькому районі

Загальна характеристика Управління Пенсійного фонду в Кременецькому районі

Сторінка1/5
  1   2   3   4   5


Зміст

Вступ ………………………………………………………………………….. 3

  1. Загальна характеристика Управління Пенсійного фонду в Кременецькому районі ……………………………………….……….. 4

  2. Організаційна модель контролю кошторису ……………….……….. 6

    1. Суб’єкти, завдання, джерела зовнішнього і внутрішнього контролю……………………………………………………..….. 6

    2. Методичні прийоми здійснення контролю та узагальнення його результатів ……………………………………………………... 10

  3. Контроль формування кошторису …………………….………..…… 15

  4. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України ………………………………………….. 22

    1. Завдання та організація ревізії фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України ……………… 22

    2. Контроль роботи управління (відділу) по складанню і виконанню бюджету ………………………………………………………... 23

    3. Контроль роботи управління (відділу) по забезпеченню надходження збору та інших коштів …………………………. 24

    4. Контроль правильності витрачання коштів Пенсійного фонду …………………………………………………………………… 25

    5. Ревізія виконання кошторису видатків на утримання апарату управління (відділу) пенсійного фонду України ……………. 26

  5. Контроль виконання кошторису Управління Пенсійного фонду у Кременецькому районі за статтями ………………………………….. 32

    1. Ревізія розрахунків з підзвітними особами …………………… 32

    2. Ревізія розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті праці, стипендіатами бюджетних установ, організацій та дотримання штатної дисципліни ……………………………………….……. 34

    3. Ревізія розрахунків з органами соціального страхування ….… 37

    4. Видатки на придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки …………………………………………. 40

    5. Видатки на матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення …………………………………………………………. 43

    6. Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв ……. 46

Висновки ……………………………………………………………………. 49

Список використаної літератури ……………………………………….….. 51

Додатки ……………………………………………………………………… 52

Вступ
Ефективність, раціональне та цільове використання бюджетних коштів на утримання бюджетних установ багато в чому залежить від організації фінансового контролю та якості проведення ревізії їх фінансово-господарської діяльності.

Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. В своїй діяльності він керується «Положенням про Пенсійний фонд України», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. №345.

При ревізії фінансового-господарської діяльності необхідно враховувати два напрямки:

  • ревізія виконання кошторису видатків на утримання апарату управління (відділу) Пенсійного фонду;

  • ревізія витрачання коштів Пенсійного фонду України на видатки по державному пенсійному забезпеченню громадян.

Метою курсової роботи є систематизація і закріплення, розширення набутих теоретичних знань, практичних навичок організації та проведення контрольно-ревізійних дій, перевірка вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки контролю господарської діяльності конкретного підприємства і розробка пропозицій щодо його удосконалення.

У першому розділі подається загальна характеристика обраної для перевірки установи – Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі.

У другому – розкривання зміст понять: суб’єкт, об’єкт, джерела зовнішнього і внутрішнього контролю, а також описуються методичні прийоми здійснення контролю та узагальнення його результатів.

У третьому розділі розглядається процес контролю за формуванням кошторису та плану асигнувань.

Так як, Пенсійний фонд є специфічною бюджетною установою, то в четвертому розділі розкриваються питання контролю і ревізії фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України.

В останньому розділі описується контроль видатків загального фонду за окремими статтями, з наведеними прикладами на основі документації Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі.

За результатами контролю та ревізії фінансово-господарської діяльності установи, організації приймається управлінське рішення щодо ліквідації негативних явищ, які було виявлено в ході перевірки. Крім того, ці управлінські дії спрямовані на здійснення профілактичних заходів щодо забезпечення збереження коштів і матеріальних цінностей та раціонального їх використання.

1. Загальна характеристика установи
Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі створено наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №45 від 13.05.2002 року, є органом Пенсійного фонду України, підвідомчим Головному управлінню Пенсійного фонду в Тернопільській області, які разом утворюють систему органів Пенсійного фонду України.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами президента України, Кабінету міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом президента України, постановами правління та наказами та розпорядженнями регіональних управлінь.

Основними завданнями управління є:

  • облік платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі збору та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду;

  • забезпечення призначення і виплати пенсій відповідно до чинного законодавства;

  • ефективне використання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій;

  • забезпечення функціонування в районі автоматизованої системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї начальником Головного управління фонду в Тернопільській області за погодженням з Кременецькою районною державною адміністрацією.

Начальник управління має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з неї начальником Головного управління.

Начальник управління:

  • керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань, визначає ступінь відповідальності працівників управління;

  • подає Головному управлінню фонду для затвердження штатний розпис управління та кошторис видатків на його утримання;

  • забезпечує виконання доведених Головним управлінням фонду показників доходів та видатків;

  • затверджує регламент роботи і правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про структурні підрозділи управління, посадові інструкції працівників управління;

  • призначає за погодженням з Головним управлінням начальників структурних підрозділів управління;

  • призначає на посаду і звільняє з посади працівників управління;

  • видає у межах компетенції управління наказ із питань діяльності управління, які є обов’язковими для виконання його працівниками.



  1. Організаційна модель контролю видатків загального фонду




    1. Суб’єкти, завдання, джерела зовнішнього і внутрішнього контролю


Суб’єкти контролю бюджетної установи розділяються на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні суб’єкти контролю бюджетної установи це внутрішні можливості бюджетної установи по контролю за фінансово-господарською діяльністю бюджетної установи. Цей контроль більш дієвий за рахунок того, що він здійснюється постійно і охоплює всі сфери діяльності бюджетної установи. Але він має недолік того, що він має суб’єктивний характер, тобто відсутність повної об’єктивності контролю.

Внутрішній контроль розподіляється на постійний контроль, який здійснюють посадові особи за характером своєї діяльності і воно саме входить в коло їх обов’язків, і періодичний (або плановий контроль) контроль, який здійснюється за рішенням керівника бюджетної установи або за рішенням вищого керівництва (також можливе проведення планового або позапланового контролю за вимогою наказів, вказівок або інструкцій).

Внутрішній постійний контроль бюджетної установи здійснює в першу чергу керівник бюджетної установи, а вже за змістом своєї відповідальності контроль здійснюють інші посадові особи. Так головний бухгалтер здійснює контроль за правильністю проведення та обліку фінансово-господарських операцій бюджетної установи, за своєчасністю та достовірністю подання звітності. Керівник установи також має свої обов’язки по виконанню внутрішнього контролю.

Внутрішній періодичний (плановий і позаплановий) контроль здійснюється за наказом керівника по бюджетної установі, або наказів вищого керівництва і проводиться звичайно по окремим видам фінансово-господарської діяльності. Так по бюджетним установам раз на рік обов’язково проводиться інвентаризація наявного господарського та спеціального майна і основних засобів. При виявленні будь-якими посадовими особами помилок в бухгалтерському обліку, поданій звітності та з інших подій також можуть проводитися внутрішні перевірки. Можливі також інші за змістом перевірки (наявності паливно-мастильних матеріалів, матеріальних цінностей, правильності ведення документації та ін.). При цьому призначається наказом по бюджетній установі комісія з головою на чолі по контролю (інвентаризації) за визначеним об’єктом, а також строки виконання перевірки. І вже результати перевірки оформляються актом, що подається на ім’я керівника бюджетної установи і підписується членами комісії.

Для оцінки системи внутрішнього контролю Управління Пенсійного фонду України в Кременецького району проведемо тест, результати якого представимо у наступній таблиці.

Таблиця № 2.1.1.
Тест внутрішнього контролю з ревізії видатків загального фонду.


№ п/п

Зміст питання

Відповіді

Примітки

так

ні




1.

Чи є в наявності єдиний кошторис доходів і видатків установи правильно і обґрунтовано складений?


+







2.

Чи проведена класифікація видатків згідно з бюджетною класифікацією?










3.

Чи тільки керівних дає дозвіл на витрачання коштів, які належать установі?


+







4.

Чи забезпечується належне зберігання коштів в касі (сейф, решітки)?

+







5.

Чи ізольоване приміщення каси від доступу сторонніх осіб?


+







6.

Чи існують дублікати ключів до сейфів?




+




7.

Наявність відповідного плану рахунків?

+







8.

Наявність належно оформлених підтверджуючих бухгалтерських документів?


+






9.

Чи проводиться інвентаризація каси?

+







10.

Чи лише бухгалтер має доступ до коштів каси?

+







11.

Наявність договору з бухгалтером про повну матеріальну відповідальність?

+








З результатів тесту можна стверджувати, що внутрішній контроль Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі організовано на належному рівні: видатки відображаються в обліку відповідно до кодів бюджетної класифікації, здійснено розподіл обов’язків, забезпечено схоронність активів, укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Зовнішніми суб’єктами контролю бюджетної установи в залежності від мети контролю, а також об’єму контролю, можуть бути вищі органи даної бюджетної установи: Державне казначейство України, Контрольно-ревізійне управління, орган, з бюджету якого здійснюється фінансування даної бюджетної установи (хоча, в нашому випадку, перевірка здійснюється лише Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Пенсійного фонду України), Державна податкова адміністрація, а також інші перевіряючі, діяльність яких не стосуються безпосередньо діяльності бюджетної установи (органи пожежної охорони, санітарно-епідеміологічної служби тощо).

Так Державна податкова служба здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків, зборів платежів.

Державне казначейство організовує виконання державного бюджету, фінансує видатки з бюджету, веде облік і контроль касового виконання державного бюджету, здійснює контроль за виконанням кошторисів доходів і видатків.

Органи статистики перевіряють достовірність показників статистичної звітності та своєчасність подання статистичних звітів.

При цьому перевірки бюджетної установи також можуть здійснюватися як планові (за планами відповідного органу, що здійснює перевірку), так й позапланові. Планова перевірки закладені у відповідних наказах і інструкціях по діяльності тих чи інших установ і організацій, що здійснюють перевірку бюджетної установи. Їхні перевірки виконуються у відповідні строки і по завчасно визначеним питанням з повідомленням про це відповідну бюджетну установу, що підлягає перевірці. При цьому звичайно кожна установа, що займається перевіркою бюджетної установи виконує перевірку тільки кола питань, що визнані в компетенції для даного перевіряю чого органу. Тобто органи Державної податкової адміністрації здійснюють перевірку правильності виконання податкового законодавства і не втручається в питання розподілу бюджетних коштів по статтях видатків. В той же час Державне казначейство здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів.

Основним завданням ревізії контролю видатків бюджетної установи є:

        1. визначення обґрунтованості планового об’єму видатків;

        2. виявлення зайвих асигнувань;

        3. знаходження резервів мобілізації додаткових грошових ресурсів для покрашення діяльності бюджетної установи;

        4. контроль за плануванням видатків на утримання бюджетної установи.

Основними питаннями при ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи є перевірка:

  • правильності планування видатків на утримання бюджетних установ;

  • дотримання фінансової дисципліни;

  • законності витрачання коштів згідно з затвердженим кошторисом видатків і доходів у відповідності з кодами структури економічної класифікації видатків бюджету України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.1998 року № 164;

  • дотримання встановлених штатів, ставок і фонду заробітної плати;

  • законності утворення і витрачання позабюджетних коштів;

  • дотримання касової дисципліни та законності операцій по рахунках в банку;

  • забезпечення повноти оприбуткування та законності витрачання товарно-матеріальних цінностей;

  • правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансово-господарської звітності;

  • перевірка забезпечення керівництвом бюджетної установи виконання чинних законодавчих та інших нормативних актів щодо фінансів і фінансової діяльності, зокрема указів Президента України, Постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, які стосуються підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Джерелами інформації для контролю виступають:

1. Нормативно-законодавчі акти.

2. Первинні документи.

3. Облікові регістри.

4. Акти та довідки попереднього контролю.

5. Звітність, яка складається в установі.

2.2. Методичні прийоми здійснення контролю та узагальнення його результатів
Методи і техніка контрольно-ревізійної роботи значною мірою залежать від об’єкту контролю та умов його вивчення. Зміст об’єкту контролю та умови його дослідження і визначають вибір та послідовність застосування спеціальних прийомів і методів контролю при проведенні перевірки.

Основними методами виконання контрольно-ревізійних дій є методи документального та фактичного контролю. При здійсненні документального контролю застосовуються спеціальні прийоми.

Документальна перевірка змісту операцій і процесів є основним прийомом документального контролю. Вона проводиться на основі даних первинних документів, облікових регістрів, звітності і встановлених показників кошторису з метою підтвердження законності, доцільності і достовірності здійснених фінансово-господарських операцій.

Перевірка документів проводиться також суцільним або вибірковим способом. При суцільному способі перевіряється зміст здійснених операцій за весь підконтрольний період, оформлених відповідними документами та відображених у бухгалтерських регістрах і звітності. Цей спосіб перевірки змісту операцій надто трудомісткий і застосовується на тих ділянках господарсько-фінансової діяльності, де розкриті зловживання і необхідно виявити повну суму нанесеного матеріального збитку, а також на окремих ділянках діяльності, пов’язаної з рухом грошових коштів в касі і на рахунках в банку та інших активів, вказаних в програмі ревізії.

При здійсненні документального контролю виконуються наступні дії:

  • перевірка господарських операцій на основі даних первинних документів і записів в регістрах бухгалтерського обліку;

  • зустрічна перевірка документальних даних та взаємний контроль змісту документів;

  • хронологічна перевірка руху товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів;

  • перевірка достовірності господарської операції на основі даних про виконання інших фінансово-господарських операцій, обумовлених здійсненням операції, що перевіряється;

  • перевірка об’єктивної можливості виконання оплачених робіт або інших фінансово-господарських операцій;

  • службове розслідування за фактами, виявленими ревізією, та отримання пояснень посадових осіб за фактами зловживань і порушень.

Перевірка документів по окремих операціях або ділянках фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю проводиться суцільним або вибірковим методом. При відсутності сигналів про зловживання, крадіжки, суцільним методом перевіряються касові і банківські операції, розрахунки з підзвітними особами та інші напрямки діяльності ревізованого об’єкта відповідно до затвердженої програми ревізії. При вибірковій перевірці окремих напрямків діяльності об’єкта вивчається частина документів за ревізійний період.

Обов’язково необхідно перевірити документи за грудень місяць. При виявленні вибірковою перевіркою грубих порушень фінансово-господарської дисципліни або зловживань суцільній перевірці за весь ревізійний період підлягають документи, які мають відношення безпосередньо до напрямку діяльності, де виявлено такі факти зловживань.

Документи вивчаються в хронологічному або систематизованому порядку. Вивчення документів по здійсненню господарських операцій в хронологічному порядку не раціональне, тому що увага працівника контрольно-ревізійного органу відволікається завдяки великий кількості різних об’єктів контролю та операцій. Цей спосіб може застосовуватись в невеликих установах.

Найбільш раціональним і економічним є систематизований спосіб перевірки змісту фінансово-господарських операцій, при якому перевірка ведеться по однорідних операціях незалежно від часу їх здійснення. Такий метод дає можливість працівникові контрольно-ревізійного органу вивчити взаємозв’язок окремих операцій за різні періоди часу і підвищує якість та глибину перевірки.

Достовірність фінансово-господарських операцій можна виявити при формальній і арифметичній перевірці документів.

При формальній перевірці встановлюється повнота і правильність заповнення реквізитів, які характеризують фінансово-господарську операцію. При цьому слід пересвідчитись у відсутності не оговорених виправлень, підчисток, дописок тексту і цифр та достовірності підписів розпорядників кредитів та посадових осіб. Щоб впевнитись в достовірності підписів у документі, співставляють підпис в даному документі з його підписами в особовій справі чи зразках підпису в інших документах.

Арифметична перевірка дає можливість виявити правильність підрахунків в документах та виявити зловживання, завуальовані за невірними арифметичними діями.

Важливим етапом ревізії фінансово-господарських операцій є перевірка реальності їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку за рахунок перекручень бухгалтерської кореспонденції. Методика перевірки достовірності відображення фінансово-господарських операцій в облікових регістрах залежить від форми бухгалтерського обліку (меморіально-ордерна).

Повнота обсягу фінансово-господарських операцій синтетичним обліком перевіряється шляхом співставлення даних меморіальних ордерів, де ведеться аналітичних облік, з обігами Журналу-Головна.

Реальність залишків матеріальних цінностей перевіряється шляхом порівняння залишків по даних обліку і фактичній наявності, відображеної в актах інвентаризації, актами звірки розрахунків.

При здійсненні фактичного контролю виконуються наступні дій:

  • обстеження на місці об’єкта перевірки або ділянки роботи;

  • інвентаризація майна, товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів;

  • перевірка в натурі фактичного виконання оплачених робіт;

  • перевірка якості сировини, матеріалів шляхом проведення лабораторного аналізу, дегустації та інше;

  • експертна оцінка;

  • службове розслідування та отримання пояснень посадових осіб з питань фактичного стану об’єктів контролю.

Отже, методичні прийоми фінансово-господарського контролю повязані з використанням документальних методичних прийомів і контрольно ревізійних процедур.

У процесі контролю господарських операцій перевіряють законність і їх господарську необхідність на основі документів, у яких вони знайшли відображення. Контроль здійснюють за формою і змістом, зустрічною перевіркою операцій, взаємним контролем операцій і документів, аналітичними і логічними прийомами.

Загальна характеристика методичних прийомів документального контролю наведена в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1.
  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Керівництво: начальник управління
Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі – орган Пенсійного фонду України, що є підвідомчим головному управлінню...

1. Загальна характеристика підприємства І виробниче призначення
Загальна характеристика ват "Яготинський маслозавод" І виробниче призначення

1. Загальна характеристика дп «Дубровицький держспецлісгосп»
Вступ

Вступ
Загальна характеристика законодавства щодо кредитування індивідуального житлового будівництва 7

Вступ
Загальна характеристика методів та прийомів, що використовуються під час слухання музики

На уроки позакласного читання
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі

На уроки позакласного читання
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі

На уроки позакласного читання
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі

На уроки позакласного читання
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі

Грачева Е. Ю., Болтинова О. В. Правовые основы страхования
Джерела страхової діяльності. Загальна характеристика Закону України “Про страхування”



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка