Пошук по сайту


Курсова робота

Курсова робота

Сторінка1/6
  1   2   3   4   5   6

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Курсова робота


з дисципліни: “Економіка підприємства

Зміст

Вступ

1. Характеристика підприємства

2. Персонал підприємства: характеристика, склад і структура, показники руху та використання персоналу підприємства

3. Основні виробничі фонди підприємства: склад, структура та ефективність використання

4. Оборотні кошти підприємства: склад, структура та ефективність використання

5. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства (розрахунки, аналіз)

Висновок

Література

Вступ

Будь-яке суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту чи іншу місію (реалізують програму або мету).

Головною діючою особою економічних відносин на ринку виступає підприємство; саме підприємство здійснює виробничу, науково-технічну, комерційну діяльність з метою одержання прибутку і задоволення суспільної потреби в товарах, роботах і послугах. Кожне підприємство займає подвійне становище в господарській структурі ринкової економіки. По-перше, воно є самостійним суб’єктом ринкових відносин, а, по-друге, кожне підприємство є елементом національної економіки. Ефективна діяльність підприємства веде до його успішного функціонування і розвитку надалі, а отже і до розвитку національної економіки в цілому.

Виробничо-господарська діяльність кожного підприємства ґрунтується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, робочого часу в процесі виробництва. У сучасних умовах необхідною складовою ефективної діяльності підприємства є складання бізнес-плану, у якому вказується мета діяльності і шляхи її досягнення.

Розділ 1. Характеристика підприємства

Поняття підприємство є узагальнюючим, або збірним. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарсь­кого права стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге, дане поняття є загальногалузевим, тобто взагалі визначає про­мислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торгові та інші підприємства.

Підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Домінуюче місце серед суб'єктів господарського права на­лежить такому суб'єктові, як підприємство. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у про­дукції, роботах, послугах. Тому законодавчий інститут підприємства або господарюючого суб'єкта є центральною частиною системи господарського права України, його пра­вовою основою.

Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.

Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм Майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов’язаннями товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.

Найменування товариства з додатковою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова „товариство з додатковою відповідальністю”.

Максимальна кількість учасників товариства з додатковою відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку – ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Установчим документом товариства з додатковою відповідальністю є статут. Статут товариства з додатковою відповідальністю має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді. Статут товариства зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

Статутний капітал товариства з додатковою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом.

Не допускається звільнення учасника товариства від обов’язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі зарахування вимог до товариства.

До моменту державної реєстрації товариства з додатковою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п’ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з додатковою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Зменшення статутного капіталу товариства з додатковою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов’язань товариства та відшкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з додатковою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється і статутом товариства.

Вищим органом товариства з додатковою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві створюється виконавчий орган (колегіальний або одноосібний), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітний загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюється Цивільним Кодексом України, іншим законом і статутом товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належать:

  1. визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;

  2. внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

  3. створення та відкликання виконавчого органу товариства;

  4. визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

  5. затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;

  6. вирішення питань про придбання товариством частки учасника;

  7. виключення учасника із товариства;

  8. прийняття рішень про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органові товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з додатковою відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому статутом і законом. Загальні збори товариства можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу. Порядок створення та повноваження контрольного органу встановлюються загальними зборами учасників товариства.

Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з додатковою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначитися аудиторська перевірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з додатковою відповідальністю встановлюється статутом товариства і законом. На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов’язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Витрати пов’язані з проведенням такої перевірки, покладається на учасника, на вимого якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Публічна звітність товариства про результати його діяльності не вимагається, крім випадків, встановлених законом.

Учасник товариства з додатковою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з додатковою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з додатковою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її сплачено.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з додатковою відповідальністю воно зобов’язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал.

Частка у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи – учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Учасник товариства з додатковою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасниками та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Спори, що виникають у зв’язку з виходом учасника із товариства з додатковою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Товариство з додатковою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв’язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду – у випадках, встановлених законом.

Товариство з додатковою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив.

Розділ 2. Персонал підприємства: характеристика, склад і структура, показники руху та використання персоналу підприємства.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує безпосередня залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства та організації країни.

Персонал підприємства – це сукупність фізичних осіб, які мають відносини з підприємством як з юридичною особою, які регулюються договором найму.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності. Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на підставі тимчасового трудового договору (контракту).

З огляду на те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їхньому призначенню, усіх працівників підрозділяють на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності, тобто промислово – виробничий персонал і невиробничий. До першої групи відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково – дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони – тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До другої групи входять працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв’язані безпосередньо з процесами промислового виробництва і житлово–комунальне господарство, дитячі садки, амбулаторії, навчальні заклади тощо.

Згідно з характером функції, що виконуються, персонал підприємства поділяється здебільшого на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники – це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори, начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників.

Спеціалістами вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно – технічні, економічні та інші роботи : інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти тощо. До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема – діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі – друкарки тощо.

Робітники – це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур’єрів, гардеробників.

В аналітичних цілях усіх робітників можна поділити на основних – тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції та допоміжних – тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва.

Важливим напрямком класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями.

Наявність персоналу підприємства характеризується його чисельністю. Чисельність працівників не залишаються постійною, а безперервно змінюється внаслідок того, що підприємство здійснює протягом того чи іншого періоду найму та звільнення робочої сили. Точним та охоплюючим всі особливості зміни кількості працівників протягом звітного періоду є метод визначення середньоспискової чисельності, виходячи з даних про кількість осіб, які є у списках підприємства за кожен день звітного періоду. Підсумовуючи ці дані за усі календарні дні місяця, отримуємо суму спискових чисел, яку і ділимо на число календарних днів місяця (включаючи як робочі, так і вихідні та святкові дні).Середньооблікова чисельність працівників за рік визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді.

Вихідні дані для визначення середньоспискової чисельності

персоналу підприємства. Таблиця 1.

Варіант

Средньоспискова чисельність працівників (в т.ч. робітників), базовий рік, чоловік

Чисельність робітників на 1 січня звітного року

Надійшло робітників на протязі року, чоловік

Числівник – дата надходження

Знаменник – чисельність робітників, які поступили

1

2

3

4

5

6

7

8

21

125(115)

110

10.02/3

15.04/1

9.05/2

18.07/3

20.10/3
  1   2   3   4   5   6

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Курсова робота
Курсова робота з дисципліни „Маркетинг”/ О. В. Полюхович, Рівне: нувгп, 2012, – 44 с

Курсова робота з дисципліни «Статистика» на тему: «Статистичне вивчення...
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ects/кмсонп

Курсова робота з дисципліни «Статистика» на тему: «Статистика продукції промисловості»
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ects/кмсонп

4. Курсова робота має характер цільної завершеної роботи як стосовно...
Курсова робота є до курсовим завданням І подається куратору курсі в на 3-й день перебування на курсах

” Навчально-дослідна робота (курсова робота) студента з „Економіки...
...

Курсова робота
Мікропрограма

Курсова робота
Вступ

Курсова робота
Вступ

Курсова робота на тему: “Міжнародні банківські розрахунки
Вступ

Курсова робота на тему: «Епічний театр Бертольда Брехта»
Висновки



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка