Пошук по сайту


Довідник призначається для учителів історії, правознавства, географії; учнів шкіл, гімназій, ліцеїв І коледжів; викладачів, аспірантів І студентів вищих навчальних закладів напрямків І спеціальностей “Історія”, “Міжнародні відносини”, “Країнознавство”

Довідник призначається для учителів історії, правознавства, географії; учнів шкіл, гімназій, ліцеїв І коледжів; викладачів, аспірантів І студентів вищих навчальних закладів напрямків І спеціальностей “Історія”, “Міжнародні відносини”, “Країнознавство”

Сторінка1/42
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42


Міністерство освіти і науки України

Рівненський інститут слов’янознавства

Київського славістичного університету
Киридон А.М., Мартинюк В.О., Троян С. С.


Міжнародні відносини – країнознавство


(основні терміни, держави, персоналії)
(Опубліковано: Словник-довідник. Міжнародні відносини. Країнознавство. – Харків: Основа, 2011. – Б-ка журн. «Історія та правознавство». – Вип. 4(88). – Ч.1. – 127 с.;

Вип. 5(89). – Ч.2. – 125 с.)


Рівне – 2011
ББК 26.89(О) Я 2

Б – 91
Киридон А.М., Мартинюк В.О., Троян С.С. Міжнародні відносини – країнознавство (основні терміни, держави, персоналії): Словник-довідник. – Рівне, 2011. – 349 с.

У довіднику наведені основні поняття та визначення з міжнародних відносин і країнознавства, подана методика країнознавчих досліджень, охарактеризовані основні персоналії, слов’янські та великі держави світу і держави, з якими Україна має тісні політичні й економічні зв’язки. У додатку містяться природні, економічні, демографічні та інші характеристики в планетарному масштабі.

Довідник призначається для учителів історії, правознавства, географії; учнів шкіл, гімназій, ліцеїв і коледжів; викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів напрямків і спеціальностей “Історія”, “Міжнародні відносини”, “Країнознавство”.


Рецензенти:

Будз Маркіян Дмитрович – доктор географічних наук, професор;

Фісанов Володимир Петрович – доктор історичних наук, професор.
© Киридон А.М., © Мартинюк В.О.,

© Троян С. С.
Передмова
Словник-довідник з міжнародних відносин і країнознавства є доповненим і розширеним виданням оприлюднених авторами словників-довідників у 2000, 2002, 2003 і 2005 рр. У довіднику, що пропонується Читачу, з максимально можливою детальністю розкриті основні поняття і визначення з тематики міжнародних відносин і країнознавства, наведена термінологія з методики країнознавчих досліджень, дана характеристика слов’янських країн, великих держав сучасного світу і країн, з якими Україна має тісні політичні й економічні зв’язки. У солідному за обсягом додатку приведені природні, економічні, демографічні та інші характеристики в планетарному масштабі.

При роботі над довідником були використані енциклопедичні словники та довідники з інших наук, перелік яких приводиться в списку літератури. Найбільш вдалі, на думку авторів, статті з них частково, а деколи і повністю, приводяться в даному довіднику.

Словник-довідник призначається насамперед для учителів історії, правознавства, географії; учнів шкіл, гімназій, ліцеїв і коледжів; викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів напрямків і спеціальностей “Історія”, “Міжнародні відносини”, “Країнознавство”. Автори сподіваються, що вказаний довідник, який видається в зручному для користування форматі й завжди може знаходитися «під рукою», буде корисним для всіх спеціалістів, котрі працюють у сфері історії та політології міжнародних відносин.

Автори будуть щиро вдячні за всі пропозиції і побажання щодо даного довідника з міжнародних відносин і країнознавства та максимально врахують їх при роботі в майбутньому над подібного роду довідковою навчальною літературою.

Аа
Аборигени (лат. aborigin від ab jrigine – від початку) –автохтонне, корінне населення, спільність людей (як правило однієї національності) якого-небудь значного за площею регіону, пов’язаних з ним міцними економічними, соціальними та ін. відносинами.

Абсентеїзм прояв байдужого ставлення населення країни до політичного життя, ухиляння, масова відмова виборців від участі у виборах, зборах тощо.

Австралія (від лат. Australis – південний) – материк в Пд. півкулі. Відкрита в 1606 р. голландцем В. Янсзоном. Площа 7713,3 тис. км2. Населення – приблизно 20 млн. осіб (2007 р.).

Австрія (Österreich, Австрійська Республіка) – федеративна держава у Центральні Європі, демократична президентська, парламентська федеральна республіка. Глава держави – президент, вищий законодавчий орган – двохпалатний парламент. Основні політичні партії: Соціал-демократична партія Австрії, Австрійська народна партія, Австрійська партія свободи, партія «Зелена альтернатива». Прапор – три однакові за шириною горизонтальні смуги: верхня і нижня – червоні, центральна – біла. Грошова одиниця – австрійський шилінг. Державна мова – німецька. Столиця – Відень (міська агломерація, 1,8 млн. мешканців). Населення країни становить 8,353 млн. мешк. (95 мешк. на км2) (2009 р.), 98% – австрійці, 2% – хорвати, словенці, угорці; за віросповіданням 84% – католики, 16% – протестанти; міське населення – 55%. Територія 83,9 тис. км2, поділена на 9 федеральних земель: Бургенланд (3965 км2, 273 тис. мешк.), Нижня Австрія (19174 км2, 1505 тис. мешк.), Верхня Австрія (11980 км2, 1373 тис. мешк.), Каринтія (9533 км2, 558 тис. мешк.), Зальцбург (7154 км2, 501 тис. мешк.), Штірія 16388 км2, 1203 тис. мешк.), Тіроль (1264 км2, 649 тис. мешк.), Форарльберг (2601 км2, 340 тис. мешк.), Відень (415 км2, 1589 тис. мешк.). Найбільші міста: Грац (232 тис. мешк.), Лінц (203 тис. мешк.). Понад 60% території займають Сх. Альпи з найвищим пасмом Високий Тауерн, максимальні відмітки якого 3797 м (г. Гроссглоклер) і 3774 м (г. Вільдшпіце). Решта території – височині передгір’я і улоговини. Клімат найбільшої Віденської улоговини помірний, теплий, у Альпах кліматичні пояси, ліси, переважно смерекові, займають 39 % території. Корисні копалини: магнезит, нафта, природний газ, буре вугілля, залізна руда, мідні, свинцево-цинкові та вольфрамові руди, боксити, графіт. Гідроенергетика виробляє 70 % електроенергії. Австрія належить до індустріально високорозвинутих країн. Провідні галузі промисловості: машинобудівна, металургійна, хімічна, целюлозно-паперова, гірничодобувна, текстильна, харчова. Має продуктивне сільське господарство (частка у ВВП – 3,4 %) з виробництвом усіх видів продукції, провідна галузь – тваринництво. Розвинутий цілорічний туризм (до 20 млн туристів з-за кордону, прибуток від яких перевищує 160 млрд. шилінгів). Протяжність залізниць – 5,81 тис. км, автошляхів – 34 тис. км, 3 млн. легкових автомобілів. Торгує з 150 країнами світу. 65 % експорту і 68 % імпорту припадає на країни ЄС. Експорт: машини, устаткування, лісоматеріали, графіт, азотні добрива, металовироби. Імпорт: пальне, продовольчі товари, сировина, автомобілі. Історична довідка. Впродовж другої половини І тис. н.е. територію сучасної А. заселили германська та частково слов’янські племена. З 1156 р. А. стала герцогством, а в 1282 р. там утвердилася династія Габсбургів. Поступово сформувалася багатонаціональна монархія, яка включила чеські, польські, словацькі, угорські, українські, південнослов’янські, італійські землі та стала на перешкоді розширення османської експансії на території Європи. Імперія Габсбургів перетворилася в одну з наймогутніших європейських держав і виступила ініціатором створення Священного союзу в 1815 р. Революція 1848 – 1849 рр. привела до буржуазних перетворень, а потім і до модернізації монархії: у 1867 р. утворилася дуалістична Австро-Угорська імперія. Під час Першої світової війни вона воювала на боці держав німецького блоку. Загострення національних проблем і поразка в 1918 р. привели до розпаду монархії. 12 листопада 1918 р. А. була проголошена республікою. Сен-Жерменський мирний договір 1919 р. визначив її сучасні кордони. У березні 1938 р. німець війська окупували А. і приєднали її до нацистської Німеччини (аншлюс). Навесні 1945 р. А. була визволена і окупована військами СРСР, США, Великобританії, Франції. Державний договір 1955 р. про відновлення незалежної та демократичної А. поклав край окупації та сприяв прийняттю закону про її постійний нейтралітет.

Автаркія (грец. autarkeia – самозабезпеченість) – політика господарського відокремлення будь-якої країни (або групи країн) від зовнішнього економічного середовища, намагання сформувати замкнуту господарську структуру.

Автентичний текст (оригінальний) – оригінальний текст будь-якого документа. В міжнародному праві прийнятий текст міжнародного договору називається автентичним. Якщо договір складений двома або кількома мовами, то в його заключних статтях зазначається, що всі тексти мають однакову силу, тобто вважаються автентичними, однаково оригінальними.

Автоматичні стабілізатори – елементи податково-бюджетної політики, які сприяють поповненню державного бюджету в періоди піднесення економічної активності і зростанню державного бюджету в періоди економічного спаду.

Автомобільна асистанція (від франц. assistance - допомога, підтримка) – страховий поліс про відповідальність за життя та здоров'я автотуристів та інших осіб на території іншої країни; обов'язковий документ для відкриття візи в посольстві. А. а. буває 2 типів, має поширення на 2 зони: 1) Європу (включаючи азіатську частину Туреччини та Ізраїль); 2) інші країни. Страхова компанія, що продала А. а., гарантує врегулювання конфліктів і виплату збитків, спричинених автотуристам та іншим особам під час дорожньо-транспортної пригоди, оплату лікування, а при необхідності - відправку до країни постійного проживання, якщо трапився нещасний випадок (див. Зелена карта).

Автономія – здатність суб’єкта політики до самоуправління на основі власного законодавства, право створювати будь-які національно-територіальні утворення і самостійно регулювати своє внутрішнє життя, самостійність у здійсненні влади, що надається окремій національності, яка компактно проживає на території держави. А. – це право на самоуправління, яким користуються окремі підприємства, установи, організації.

Авторитаризм – політичний режим, що знижує або виключає роль представницьких інститутів влади; політична концепція та політична практика, в основу яких покладено зосередження монопольної чи значної більшості влади в руках однієї особи або групи осіб.

Автохтонний (від грец. autos - сам, chtones - земля) – який належить за походженням до даної території, місцевий.

Авуари кошти банку в іноземній валюті, цінних паперах і золоті, які знаходяться на зберіганні в іноземних банках.

Агентства Європейського Союзу (European Union agencies) – установи ЄС, які керуються європейським публічним правом; відрізняються від інституцій Спільноти (Рада, Парламент, Комісія тощо) і мають власний юридичний статус. Агентства створюються відповідно до актів вторинного законодавства для виконання специфічних технічних, наукових або адміністративних завдань. Перші агентства виникли в 1970-х рр., але більшість із них почали роботу в 1994 або 1995 рр. після того, як Європейська Рада в Брюсселі (жовтень 1993 р.) нарешті вирішила (внаслідок тривалих суперечок), у яких країнах розмістять штаб–квартири семи з них. Нині 17 організацій відповідають означенню агентств Європейського Союзу, хоча називають їх по–різному: центр, бюро, фундація тощо. Залежно від повноважень і партнерів або клієнтів усі агентства за видом діяльності можна поділити на чотири групи: 1) агентства, що сприяють функціонуванню внутрішнього ринку; 2) моніторингові центри; 3) агентства, що реалізують у своїх галузях програми й завдання від імені Європейського Союзу; 4) агентства, що підтримують соціальний діалог на європейському рівні.

Агломерація (від лат. agglomero – приєдную, нагромаджую) – територіальне утворення, що: виникає на базі великого міста, або кількох компактно розташованих міст і створює значну зону урбанізації, поглинаючи суміжні населені пункти; відрізняється високим ступенем концентрації різноманітних виробництв (промисловості, інфраструктурних об’єктів, наукових і навчальних закладів), а також високою густотою населення; справляє вирішальний вплив на навколишнє середовище, змінюючи екологічну структуру території та соціальні аспекти населення; має високий рівень комплексності господарства й територіальну інтеграцію його елементів.

Агломерація промислово-міська – міська агломерація, в якій промислове виробництво виконує міськоутворюючу функцію.

Агрегування інтересів – узагальнення інтересів певної соціальної спільноти, яке здійснюється якою-небудь організацією, найчастіше – політичними партіями, суспільно-політичними рухами, групами тиску.

Агреман – згода приймаючої держави на призначення певної особи дипломатичним представником акредитуючої держави. А. запитується тільки на глав дипломатичних представництв, переважно через відомство закордонних справ. При запиті повідомляються деякі біографічні дані на особу, намічену до призначення. Запит, як правило, дається в письмовій формі; листування щодо А. і можлива відмова в ньому не розголошуються. В деяких країнах А. запитується усно, так само і дається відповідь. Після одержання А. кандидат стає персона грата (бажана особа); негативна відповідь свідчить про те, що дана особа є персона нон грата (небажана особа). Приймаюча сторона не зобов’язана повідомляти мотиви відмови в А.

Агресія – поняття А. сформульовано в резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.74 р. так: агресією є застосування державою збройних сил проти суверенітету, територіальної недоторканості чи політичної незалежності іншої держави або яким-то не було іншим чином, що не відповідає Статуту ООН. При визначенні агресора за основу береться ознака першості (ініціативи) вчинення акта агресії. До актів А. віднесені також і випадки заслання державою або від її імені збройних банд, регулярних військ чи найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави. А. тягне за собою міжнародну відповідальність. До актів А. віднесені: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави; будь-яка військова окупація; будь-яка анексія із застосуванням сили; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів та берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройних сил держави на сухопутні, морські або повітряні сили іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за договором з приймаючою стороною, в порушення умов, які передбачені в договорі про їх перебування; надання державою своєї території і розпорядження іншої держави для вчинення А. проти третьої держави.

Агробіоценоз – такі екосистеми, природний видовий склад яких істотно збіднений у процесі вирощування певних сільськогосподарських культур.

Агропромисловий комплекс (АПК) – сукупність галузей народного господарства, зв’язаних з виробництвом продуктів харчування і предметів широкого вжитку з сільськогосподарської сировини та постачанням їх населенню. Умовно поділяється на 3 сфери: групу галузей для виробництва засобів виробництва для матеріального забезпечення с.-г.; безпосереднє с.-г. виробництво; групу галузей, які забезпечують рух продукту від виробника до споживача.

Агропромисловий територіальний комплекс (АПТК) – сукупність розташованих на певній території підприємств і організацій, діяльність яких тісно пов’язана з виробництвом та переробкою с.-г. продукції; один з видів агропром. комплексів, що має ознаки територіальності.

Адміністративно-територіальна одиниця – складова частина державної території.

Адміністративно-територіальний устрій  певний спосіб територіального улаштування держави, утворення й діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. А.-т. у. будь-якої держави  це поділ її території на певні частини  краї, області, провінції, землі, штати, департаменти, губернії, волості, повіти, райони, кантони тощо.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма курсу „ Основи образотворчого мистецтва” для учнів 5-7 класів...
Солом’янського району м. Києва, методиста-кореспондента кафедри естетичного виховання Київського міжрегіонального інституту удосконалення...

Програма спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 8-11 класів
Програма спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української...

Методичні рекомендації щодо формування ціннісних орієнтацій для студентів...
Психологічні особливості ціннісних орієнтацій у студентів вищих навчальних закладів

М. Тодики доктора юридичних І політичних наук, професора В. С. Журавського...
Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів Донну за напрямом підготовки 030301 «Історія» бакалавр, «Політологія» бакалавр,...

Вербицький В. В. Комплекс навчальних програм еколого-біологічного...
Пустовіт Г. П. Екологічна освіта учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах: Монографія / Г. П. Пустовіт. – К – Луганськ:...

Конкурс для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїстів військових ліцеїв проходить

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія
Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших...

Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти Київ "Либідь"
А. Манжола, д-р іст наук (керівник авт колективу); М. М. Білоусов, В. С. Бруз, Л. Ф. Гайдуков, доктори іст наук

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія
Оскільки пропедевтичний курс історії є самостійним курсом І не пов'язаний структурно з курсами історії, що вивчають з 6-го класу,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка