Пошук по сайту


Лекція Організація обліку праці І заробітної плати в бюджетних установах

Лекція Організація обліку праці І заробітної плати в бюджетних установах

Тема 6.

Лекція 1.Організація обліку праці і заробітної плати в бюджетних установах
1.Організація і завдання обліку праці і заробітної плати в бюджетних установах

2.Особливості нарахування заробітної плати працівникам в установах освіти

3.Особливості нарахування заробітної плати працівникам в установах охорони здоров'я

4.Особливості нарахування заробітної плати працівникам в установах органів влади

1.Організація і завдання обліку праці і заробітної плати в бюджетних установах

Закон України "Про оплату праці" визначив, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:

  1. результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);

  2. праця носить переважно розумовий характер;

  3. у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;

  4. у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.


Чисельність працівників бюджетних установ визначається штатним розписом.

Залежно від виконування функцій персонал бюджетних установ поділяється так: •основні працівники – персонал основної діяльності, на яких покладено виконання головних функцій у відповідній бюджетній установі (педагогічний персонал, професорсько-викладацький склад, лікарі та ін.);

  • адміністративно-управлінський персонал, який забезпечує керівництво та раціональне функціонування установи (керівник установи, керівники відділів, заступники керівників тощо;

  • допоміжний обслуговуючий персонал, який виконує функції обслуговування працівників перших двох категорій і сприяє кращому виконанню функцій установи в цілому (середній медперсонал, навчально-допоміжний персонал тощо);

  • молодший обслуговуючий персонал (прибиральниці, санітарки та ін.)

Працівники, що займають посади в державних органах влади та їх апараті, є державними службовцями.

Оперативний облік наявності та складу персоналу установи веде відділ кадрів на підставі таких первинних документів типових форм, затверджених наказом Мінстату України від 09.10.1995 р. № 253;

При прийнятті на роботу працівник подає до відділу кадрів оформлену відповідним чином трудову книжку, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, заяву, документ про освіту (за потребою) тощо.

Після укладання трудового договору чи контракту у відділі кадрів на кожного працівника заводять особову картку, а на спеціалістів та керівних працівників – ще й особовий листок з обліку кадрів, до яких заносять анкетні та інші дані про трудову діяльність прийнятого на роботу.

Кожному працюючому присвоюють табельний номер, який зберігається за ним на весь час роботи в установі.

У зміцненні трудової дисципліни та підвищенні продуктивності праці важливу роль відіграють контроль своєчасності явок на роботу, облік відпрацьованого часу та часу залишення роботи. Облік виходу на роботу та залишення роботи здійснюється за допомогою системи реєстрації Табелі обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати т.ф. № П-12

Табель обліку відпрацьованого часу може вестися двома способами:

  • шляхом щоденного відмічання у табелі всіх, хто з'явився на роботу, запізнився, працював понад встановлену норму часу тощо;

  • шляхом реєстрації лише відхилень від нормального виконання робочого часу.

У кінці місяця визначається загальна кількість відпрацьованих днів і годин та кількість днів – неявок з окремих причин із записом їх у відповідній графі. Підписує табель керівник структурного підрозділу, після чого його здають до бухгалтерії.
Основними формами оплати праці в бюджетних установах є почасова й відрядна, але переважає, як правило, почасова оплата.

Нарахування зарплати здійснюється на підставі первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків, наказів, документів про присвоєння вчених звань та наукових ступенів тощо.

Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць.

Згідно постанови Кабінету Міністрів № 790 від 22 серпня 2005 року з 1 вересня у бюджетній сфері запроваджено нову систему оплати праці. Основою організації оплати праці є Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Щорічно проводиться постійно діючою тарифікаційною комісією тарифікація, яка встановлює категорії працівникам бюджетної установи. Посадовий оклад працівникам 1 тарифного розряду єдиної тарифної сітки становить суму мінімальної оплати праці, встановленої для розрахунку і яка на 1 січня 2011 року становить 613 грн. Посадові оклади працівникам вищих тарифних розрядів визначається множенням мінімальної заробітної плати на коефіцієнт розряду.

Наприклад: працівникам 7 тарифного розряду посадовий оклад встановлюється так: 613 х 1,54 = 944,02 грн.

При зміні мінімальної заробітної плати повинні змінюватися і оклади працівників. Встановлення і зміна окладів оформляється наказом керівника установи.

У бюджетних установах допускаються роботи у святкові та неробочі дні, викликані необхідністю обслуговування населення (медичні заклади, пансіонати, інтернати тощо). Оплата праці за ці дні проводиться:

  • відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

  • працівникам на погодинних або денних ставках – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

  • працівникам на місячних окладах – у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий чи неробочий день проводилася у межах місячної норми робочого часу, і у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота проводилася в обсягах, що перевищують місячну норму.

Відповідно до ст.108 КЗпП робота у нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку) здійснюється у підвищеному розмірі – до 40% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

В окремих випадках працівникам бюджетних установ, як і працівникам інших галузей народного господарства, нараховують деякі виплати, виходячи із середньої заробітної плати, порядок обчислення якої затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (з подальшими змінами). Такі виплати застосовують у випадках:

  • надання працівнику щорічної та додаткових відпусток з оплатою;

  • виконання працівником державних і громадських обов'язків;

  • залучення працівників до виконання військових обов'язків;

  • службових відряджень тощо.

Крім того, у бюджетних установах має місце суміщення професій (посад), тобто виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи з іншої професії (посади). Доплати за суміщення професій (посад) максимальними розмірами не обмежуються і визначаються керівником установи, виходячи з одержаної економії за ставками і окладами суміщувальних працівників. Доплата за суміщення включається у середній заробіток у всіх випадках його обчислення. Прикладом суміщення посад у вищих навчальних закладах є виконання професором (доцентом) обов'язків декана факультету або його заступника.

Поряд із суміщенням професій (посад) може застосовуватися сумісництво, тобто виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації. Оплата праці при роботі за сумісництвом провадиться згідно з обсягом фактично виконаної роботи і не враховується при підрахунку середнього заробітку (за деякими винятками згідно з чинним законодавством).

Джерелом оплати праці для бюджетних установ є:

- кошти, що виділяються з відповідних бюджетів;

- частина доходу, отриманого в результаті господарської діяльності;

- інші джерела.

У кошторисі за загальним і спеціальним фондом передбачаються видатки на оплату праці працівників бюджетних установ з нарахуванням внесків до соціальних фондів на заробітну плату (коди видатків за економічною класифікацією - 1110-1120), які складають значну частину всіх видатків установи.
2.Особливості нарахування заробітної плати працівникам в установах освіти

Система вищої освіти в Україні зараз включає дві групи закладів:

- 1-2 рівнів акредитації - коледжі, технікуми, інститути;

- 3-4 рівнів акредитації - інститути, академії, університети.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

  • бюджет;

  • платне навчання.

Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:

- професорсько-викладацький склад;

- адміністративно-управлінський персонал;

- навчально-допоміжний персонал;

- обслуговуючий персонал;

- фонд погодинної оплати праці викладачів.

Фонд заробітної плати професорсько - викладацького складу в закладах 3-4 рівня акредитації визначається шляхом множення кількості посад на середню ставку. Кількість посад встановлюється за нормативом кількості студентів на викладача, який диференційовано за формами навчання (очна, вечірня, заочна). Заробітна плата викладачів залежить від посади (асистент, старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня (кандидат наук, доктор наук) і вченого звання (доцент, професор).

Фонд заробітної плати адміністративного, навчально-допоміжного та обслуговуючого персоналу визначається на підставі штатною розпису вищого навчального закладу освіти, який затверджується ректором.

Аналогічно визначається і фонд заробітної плати по технікуму.

Заробітна плата викладачів технікуму визначається виходячи із педагогічного навантаження на рік (10 місяців) та посадового окладу.

Посадові оклади встановлюються так: викладачі вищої категорії прирівняні до 12 тарифного розряду з коефіцієнтом 2,12, оклад становить 2,12 х 845 = 1791 грн.; викладачі 1 категорії прирівняні до 11 розряду коефіцієнт якого - 1,97, оклад 1,97 х 845 = 1665 грн.; викладачі 2 категорії прирівняні до 10 розряду коефіцієнт, якого - 1,82, оклад – 1,82 х 845 = 1538 грн. викладачі, що мають категорію „ спеціаліста” прирівняні до 9 розряду, коефіцієнт якого - 1.73, оклад - 1.73 х 845 = 1462 грн.

Ці ставки встановлені за норму часу 720 годин (річне навантаження). У вищих навчальних закладах освіти заробітна плата виплачується за фактичну кількість годин викладацької роботи за місяць.

Для цього визначають годинну тарифну ставку, наприклад, викладачу І категорії,: 1665 : 72 год. = 23,13 грн. Якщо річне навантаження 850 год. то його місячний оклад становить 23,13 х 85 = 1066 грн.

Крім того викладачам виплачується надбавка:

  • за завідування кабінетом в розмірі 10-15% від посадового окладу;

  • за виконання обов’язків куратора 20% від посадового окладу;

  • за педагогічний стаж: понад 3 роки в розмірі 10%

понад 10 років – 20%

понад 20 років – 30% від суми заробітної плати, нарахованої за години.

Наприклад: Викладач І категорії, завідувач кабінетом (надбавка 10%), куратор має річне педагогічне навантаження 900 год. Педагогічний стаж становить 23 роки. Обчислити суму нарахованої заробітної плати викладача за місяць.

Годинна тарифна ставка становить: 1665 : 72 = 23,13 грн.

Сума заробітної плати за години: 23,13 х 90 = 2082 грн.

Надбавка за педагогічний стаж: 2082 х 30% = 625 грн.

Надбавка за виконання обов’язків куратора: 1665 х 20% = 333 грн.

Надбавка за завідування кабінетом: 1665 х 10% = 167 грн.

Сума заробітної плати: 2082 + 625 + 333 + 167 = 3207 грн.

Заробітна плата лаборантів і інших працівників технікуму обчислюється виходячи з тарифного розряду.

Фонд заробітної плати по школі складається з трьох елементів:

1) педагогічного персоналу;

2) адміністративно-управлінського персоналу;

3) обслуговуючого персоналу.

Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на підставі двох показників: 1) кількості педагогічних ставок; 2) середньої ставки заробітної плати.

Педагогічна ставка - це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження. Кількість педагогічних ставок розраховується за кожною групою класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного навантаження за даною групою на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається, виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Враховується також поділ класів на групи з окремих предметів -праця, фізкультура, іноземна мова.

Середня ставка заробітної плати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок за даною групою класів.

Система заробітної плати вчителів складається з трьох складових:

- оплата навчальних годин;

- доплата за перевірку зошитів;

- додаткові доплати ( за завідування кабінетом, за класне керівництво, за стаж).

Основним елементом виступає оплата навчальних годин, яка визначається за такою формулою:

О = С х К , , де

Н ,

С - ставка заробітної плати вчителя; встановлюється залежно від кваліфікаційних категорій ( вчитель-спеціаліст, вчитель ІІ, І, вищої категорії, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель);

Кг - кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;

Нг - норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1-4 класи - 20 годин, 5-12 класи 18 годин).

Додаткові доплати плануються у розмірі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати.

Фонд заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу:

- директор;

- заступники;

- організатори масової роботи.

Кількість посад заступників та організаторів залежить від кількості класів у школі, а ставка заробітної плати директора та його заступників - від кількості учнів у школі. Планування фонду заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку заробітної плати.

Фонд заробітної плати обслуговуючого персоналу планується шляхом множення кількості посад на ставку заробітної плати. Кількість посад визначається за встановленими нормативами, наприклад, кількість прибиральниць встановлюється за нормативами площі на одну прибиральницю.
3.Особливості нарахування заробітної плати працівникам в установах охорони здоров'я

Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення визначаються на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Кошторисне фінансування медичних закладів ґрунтується на таких показниках: 1)на стаціонарі - кількість ліжок та ліжко-днів; 2) в поліклініках - кількість лікарських відвідувань.

Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну потребу та фактичну їх наявність. Нормативна потреба визначається, виходячи з чисельності мешканців і показника госпіталізації в розрахунку на рік. Фактична наявність характеризує кількість встановлених в медичному закладі ліжок.

Кількість ліжко-днів - добуток від множення кількості ліжок на кількість днів функціонування одного ліжка на рік.

Загальна кількість відвідувань поділяється за окремими спеціалістами, наприклад, хірурги, терапевти.

Видатки на заробітну плату в кошторисах бюджетних закладів охорони здоров'я визначаються, виходячи із штатного розпису

По лікарнях видатки на заробітну плату плануються окремо по лікарському, середньому та молодшому, а також адміністративно-господарському персоналу.

До кошторису видатків додається тарифікаційний список за встановленою формою, підписаний членами тарифікаційної комісії

Система заробітної плати медичних працівників встановлюється у розрізі категорій: лікарі, середній та молодший медичний персонал, адміністративно-управлінський та обслуговуючий персонал.

Система заробітної плата лікарів ґрунтується на встановленні схемного посадового окладу, системи підвищень і надбавок.

Схемний посадовий оклад залежить від посади (лікар-хірург, лікар-інтерн або лікарі інших спеціальностей) з урахуванням кваліфікаційної категорії.

Лікар – інтерн прирівняний до 9 тарифного розряду;

Лікар хірургічного профілю:

без категорії – до 11 тарифного розряду;

ІІ категорії – до 12 тарифного розряду;

І категорії – до 13 тарифного розряду;

вищої категорії – до 14 тарифного розряду.

Лікарі інших спеціальностей:

без категорії – до 10 тарифного розряду;

ІІ категорії – до 11 тарифного розряду;

І категорії – до 12 тарифного розряду;

вищої категорії – до 13 тарифного розряду.

Крім того, лікарям виплачуються надбавки:

  • за завідування відділенням (залежно від кількості посад фахівців відділення):

до 3 чоловік – 10%;

до 10 чоловік – 15%;

більше 10 чоловік – 20%;

  • за шкідливі умови праці ( інфекційне відділення) – 15%;

  • за стаж: понад 3 роки – 10%;

понад 10 років – 20%;

понад 20 років – 30%.

Медичним сестрам заробітна плата нараховується також у відповідності до тарифного розряду з урахуванням кваліфікаційних категорій.

Так, медична сестра хірургічного профілю без категорії прирівнюється до 7 тарифного розряду, а відповідно з підвищенням категорії до вищого розряду (ІІ – 8; І – 9; вища – 10); інші медичні сестри – до 6 тарифного розряду ( ІІ – 7; І – 8; вища – 9).

Надбавки за шкідливі умови праці, за стаж нараховуються у відсотках, як і по лікарях.

Старшій медичній сестрі доплата здійснюється в розмірі 10%.

Наприклад: Лікар – хірург вищої категорії працює на 1,5 ставки, він завідуючий хірургічним відділенням ( 5 лікарів ), стаж роботи 21 рік. Обчислити суму заробітної плати лікаря за січень.

Посадовий оклад лікаря – хірурга становить: 845 х 2,42 = 2045 грн.

Місячний оклад: 2045 х 1,5 = 3068 грн.

Надбавка за завідування: 2045 х 15% = 307 грн.

Надбавка за стаж: 3068 х 30% = 920 грн.

Сума заробітної плати становить: 3068 + 307 + 920 = 4295 грн.

Для кожної установи охорони здоров'я розпорядники коштів затверджують штати в межах планового фонду заробітної плати та лімітів (бюджетних асигнувань, встановлених відповідними головними розпорядниками коштів. В установах охорони здоров'я облік фактичної роботи кожного працівника проводиться за табелем, який ведеться по кожному відділенню або лікарні загалом. Табель підписується головним лікарем і старшою медичною сестрою і є підставою для складання розрахункової відомості.

Фонд заробітної плати розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку заробітної плати. Середня ставка заробітної плати медичного персоналу встановлюється на підставі тарифікаційного списку.

Крім бюджетних асигнувань, джерелом фінансування медичних закладів можуть бути доходи, які надходять від підприємств, організацій. установ за укладеними угодами на проведення медичного обслуговування їх працівників, доходи від надання платних послуг (видача довідок та ін.), надходження від спонсорських і благодійних внесків.

Ці доходи використовуються на цілі, визначені кошторисом доходів та видатків установи, в тому числі, і на оплату праці персоналу.

4.Особливості нарахування заробітної плати працівникам в установах органів влади

Працівники, які обіймають посади в державних органах та їхньому апараті, згідно з Законом України «Про державну службу» є державними службовцями. Винятки становлять працівники адмінобслуговуючого персоналу.

Державний службовець не має права займатися іншою діяльністю, крім основної роботи, тобто поєднання функцій неможливе, за винятком викладацької та наукової роботи.

Під час прийняття на роботу державні службовці складають присягу, і їм присвоюється відповідний ранг у межах категорії.

Ранги надаються державним службовцям за індивідуальним порядком відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи.

Відомості про надання рангу записуються у трудовій книжці, а нарахування надбавки за ранг проводиться з дня його присвоєння.

Державний службовець може бути позбавлений рангу органом, який надав йому цей ранг, лише за вироком суду.

Ранжування рангів згідно з категорією державних службовців

Категорія

Ранг

Перша

3, 2, 1

Друга

5, 4, 3

Третя

7, 6, 5

Четверта

9, 8, 7

П’ята

11, 10, 9

Шоста

13, 12, 11

Сьома

15, 14, 13

Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоює Президент України, а другої – Кабінет Міністрів України. Прийняття на державну службу на посади третьої – сьомої категорій здійснюється на конкурсній основі, при цьому ранги, які відповідають цим категоріям, присвоює керівник державного органу, у системі якого працює державний службовець.

Особам, які вперше зараховані на державну службу, надається, як правило, найнижчий ранг, передбачений для відповідних категорій працівників. Особам, призначеним на посади державних службовців з встановленням випробувального терміну, ранг надається після його проходження. У випадку проходження випробувального терміну особою, яка має ранг, наданий їй за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробовування нараховується відповідно до цього рангу.

Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді два роки. За виконання особливо відповідальних завдань працівнику може бути надано черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

Черговий ранг не може бути наданий державному службовцю, до якого протягом останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення, а також у період проведення службового розслідування або перебуванням під слідством. Затримка у наданні чергового рангу до одного року може застосовуватися як захід дисциплінарного впливу.

Якщо державний службовець перейшов на посаду нижчої категорії або залишив державну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається наданий ранг.

У разі призначення державних службовців на посади більш високої категорії їм надається ранг у межах категорії посади, яку вони зайняли.

За сумлінну працю державному службовцю при звільненні з державної служби у зв'язку з виходом на пенсію може бути надано черговий ранг поза межами відповідної категорії посад, якщо він має найвищий ранг у межах цієї категорії.

Заробітна плата державних службовців формується з посадового окладу, доплат і надбавок.

Державним службовцям встановлюється доплата до посадових окладів за ранги в таких розмірах.

Розмір доплат до посадових окладів за ранги державних службовців

Ранг державного службовця

Розмір надбавки, грн

1

160

2

150

3

145

4

140

5

130

6

120

7

110

8

100

9

90

10

80

11

70

12

60

13

55

14

50

15

45

Державним службовцям встановлюється надбавка за вислугу років на державній службі, що також є невід'ємною частиною оплати праці. Ця надбавка встановлюється у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг у таких розмірах:

  • понад 3 роки - 10%,

  • понад 5 років - 15%,

  • понад 10 років - 20%,

  • понад 15 років - 25%,

  • понад 20 років - 30%,

  • понад 25 років - 40 %


Так, з 1 січня 2013 року мінімальний оклад для Державного службовця становитиме 1800 грн. Залежно від посад буде диференціація окладів: до кожної посади додається 1,5%, 2%, 5%, 10%.

Заробітна плата окремих категорій держслужбовців у 2013 році становитиме 20000 грн.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Статистичне вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості (теоретична частина)
Завдання статистики оплати праці. Фонд заробітної плати. Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати

Бухгалтерський облік розрахунків із оплати праці
Бухгалтерський облік розрахунків із оплати праці “ на матеріалах Кривчицького психоневрологічного інтернату. Метою бакалаврської...

План вступ Праця та заробітна плата у бюджетних установах Методи...
Праця та заробітна плата у бюджетних установах Методи І прийоми, які використовуються під час аудиту розрахунків по оплаті праці

Факультет економіки та бізнесу
Організація бухгалтерської звітності в бюджетних установах. Методичні вказівки для практичних І занять студентів окр «Спеціаліст»...

З міст
Економічна сутність заробітної плати

1. Види І типи конкуреції
Нтп, впровадження нових форм органі­зації виробництва І систем заробітної плати тощо

План Вступ Теоретичні аспекти організації обліку на автотранспортних...
Організація обліку на автотранспортних підприємствах на прикладі Тзов вкф “Віта-Авто”

Курсова робота з дисципліни «Статистика» на тему: «Статистичне вивчення...
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ects/кмсонп

Лекція №1 Тема: Ринок праці. Регулювання зайнятості населення
Основні напрями регулювання ринку праці, зайнятості та умов праці. ринок праці в сучасних соціально-економічних умовах

Організація режиму секретності на державних підприємствах та в установах....
Назва підприємства, вид його діяльності, перелік основних та допоміжних технічних засобів обробки, передавання та приймання інформації...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка