Пошук по сайту


Оцінка привабливості робочого місця - Трендові функції збуту І життєвих циклів продукції розділ 4

Трендові функції збуту І життєвих циклів продукції розділ 4

Сторінка3/4
1   2   3   4

Таблиця 4.4

Оцінка привабливості робочого місця


п/п

Фактори, які перетворюють роботу на привабливу

Спонукають працювати інтенсивніше

Створюють привабливі умови для роботи

Сума балів

1

2

3

4

5

1.

Робота без значного напруження

3

3

6

2.

Вигідне місце розташування

3

3

6

3.

Робоче місце захищене від шуму та забруднення оточуючого середовища

3

3

6

4.

Робота з людьми, які подобаються

6

6

12

5.

Гарні стосунки з безпосереднім керівником

6

6

12

6.

Відповідний обсяг інформації про діяльність фірми

5

5

10

7.

Гнучкий графік роботи

5

6

11

8.

Вільний темп роботи

6

6

12

9.

Наявність додаткових пільг

5

5

10

10.

Справедливий розподіл об’ємів роботи

7

8

15

Всього


48

52

100


Додати ще одну колонку ранг.

Розраховуємо оплату праці менеджерів різних рівнів управління (табл.4.5) з метою визначення ступеня матеріального стимулювання працівників.

Таблиця 4.5

Розрахунок заробітної плати працівниками адміністративно - управлінського персоналу


№ п/п



Посада


Посадовий оклад, грн.

Надбавки

(доплати)

Премії

Розмір місячної заробітної плати, грн.

Характер

величина, грн

характер

величина, грн

1

2

3

4

5

6

7

8

1.
2.

3.

4.


5.
6.


Голова Правління

Головний бухгалтер

Виконроб

Начальник відділу кадрів
Майстер

Водій

1900

1300

900
1200
900
800



300

200

150
210
110

100

За виконання плану понаднор-мово та за підвищення економіч-них показників

450

200

190
240
155

130

2650

1700

1240
1650
1165

1030
Всього

7000




1070




1365

9435


Висновок, які конкретно мотиваційні фактори використовувати треба на підприємстві (зарплата, премії надбавки, вихідні грамоти, ітд.)

4.6. Система контролю виробничих процесів

Контроль, як процес, необхідний для виявлення і вирішення проблем, що виникають в процесі діяльності раніше ніж вони стануть досить значними, а також може використовуватись для стимулювання успішної роботи.

Контроль — це процес забезпечення того, що організація дійсно досягає своїх цілей.

Існують наступні види контролю:

  • попередній;

  • поточний;

  • заключний.

Попередній контроль реалізується через правила, процедури, поведінку, тощо. Його основні важелі закладені в процесі реалізації таких функцій менеджменту, як планування, організація взаємодії. Цей вид контролю використовується у відношенні до ресурсів:

  • людських;

  • матеріальних;

  • фінансових.

Попередній контроль на підприємстві здійснюється через реалізацію, дотримання правил техніка безпеки при роботі, дотримання відповідних стандартів та дисципліни на виробництві. У сфері контролю трудових ресурсів проводиться ретельний аналіз ділових і професійних знань та навичок. Необхідних для виконання тих чи інших посадових обов’язків, і відбору найбільш підготовлених та кваліфікованих працівників.

При заключному контролі зворотний зв’язок використовується після виконання роботи. Він необхідний для врахування організацією можливих майбутніх ситуацій, з якими буде мати справу організація, а також для забезпечення мотивації ( наприклад, при оплаті праці).

Контроль на ПП «Лам Буд» відображає:

  • пріоритети організації відповідно до стратегічної спрямованості її діяльності;

  • орієнтуватись на досягнення конкретних результатів;

  • забезпечує своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій;

Для підвищення ефективності контролю на ПП «Лам Буд» необхідно:

розробляти стандарти , які об’єктивно відображають результати діяльності людей;

забезпечувати двобічне спілкування між працівниками органів контролю та людьми, діяльність яких контролюється;

застосовувати методи розробки стандартів, які забезпечують жорсткий, але справедливий контроль;

використовувати методи матеріального стимулювання за досягнення у стандартизації, тощо.

впроваджувати інформаційно – управлінську систему контролю.


Розділ 5. Основи операційного менеджменту

5.1. Проектування функціональних служб

Оцінюючи ступінь координації діяльності підрозділів у процесі управління матеріальними і інформаційними потоками підприємства у межах логістичної концепції можна виділити два напрями її вдосконалення. Перший - пов'язаний з посиленням міри взаємодії між різними функціональними дільницями завдяки поліпшенню планових і контрольних процедур, економічних механізміДругий - полягає в досягненні необхідного рівня координації через організаційну перебудову в структурі управління або підприємства в цілому.

Під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні. Горизонтальні зв'язки носять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування, і необхідність в них виникає при ієрархічності управління, тобто. за наявності декількох рівнів управління. В рамках структури управління протікає управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені задачі і функції управління, а отже - права і відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління, направлений на досягнення наміченої цілі менеджменту.

    1. Розробка посадових інструкцій службовців






(назва установи, організації)




ЗАТВЕРДЖУЮ

(уповноважена особа)



(ПІБ, підпис)




"___" ______________ 200_ р.








ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ГОЛОВНОГО ЕКОНОМІСТА


I. Загальні положення

  1. Головний економіст належить до професійної групи "Керівники".

  2. Призначення на посаду головного економіста та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.

  3. Головний економіст безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

  4. ____________________________________________________________.

  5. ____________________________________________________________.

II. Завдання та обов'язки


Головний економіст:

  1. Керує науково-економічним та організаційно-економічним забезпеченням діяльності підприємства.

  2. Розробляє і організує впровадження заходів щодо підвищення продуктивності, ефективності та рентабельності виробництва, якості продукції, зниження собівартості, забезпечення зростання продуктивності праці, досягнення ефективних результатів за умов раціоналізації витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

  3. Координує діяльність економічних підрозділів підприємства щодо складання перспективних планів роботи в умовах конкуренції згідно з укладеними господарськими договорами, розробки поточних планів з необхідними обгрунтуваннями і розрахунками, організаційно-технічних заходів з удосконалення господарського механізму, економічної діяльності, виявлення і використання резервів виробництва.

  4. Сприяє підвищенню обгрунтованості економічних розрахунків, установленню планових показників на основі прогресивних техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових витрат з урахуванням досягнень науки і техніки, організації виробництва та праці.

  5. Проводить роботу з удосконалення планування економічних показників діяльності підрозділів підприємства, досягнення високого рівня їх обгрунтованості, створення і поліпшення нормативної бази планування, норм витрат товарно-матеріальних цінностей, обігових коштів і використання виробничих потужностей.

  6. Організує розробку методичних матеріалів з техніко-економічного планування роботи виробничих підрозділів підприємства, розрахунків економічної ефективності капітальних вкладень, необхідності впровадження раціоналізаторських пропозицій та винаходів, нової техніки і технології.

  7. Здійснює методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, удосконалення та підвищення ролі економічних методів управління, розширення сфери дії внутрішньогосподарського розрахунку.

  8. Забезпечує суворе додержання режиму економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на усіх напрямах господарської діяльності підприємства.

  9. Бере участь у роботі з удосконалення організації виробництва, готує пропозиції, спрямовані на підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, зміцнення господарської самостійності підприємства та економічної відповідальності працівників.

  10. Організує розробку раціональних форм первинної планової, облікової та звітної документації, яка застосовується на підприємстві, а також бере участь у впровадженні автоматизованих систем управління і обчислювальної техніки для проведення економічних розрахунків у галузі планування, обліку і аналізу господарської діяльності.

  11. Організує проведення комплексного економічного аналізу і оцінки наслідків виробничо-господарської діяльності підприємства та його підрозділів, розробку заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів, проведення атестації та раціоналізації робочих місць.

  12. Керує економічними дослідженнями, що проводяться на підприємстві, укладає договори про творче співробітництво з науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами, організує розробку методів економічної оцінки заходів, спрямованих на розвиток техніки, удосконалення організації виробництва, а також пропозицій щодо практичного використання результатів наукових досліджень у галузі економіки.

  13. Здійснює заходи щодо впровадження в практику досягнень економічної науки.

  14. Сприяє розвитку громадської економічної роботи на підприємстві, подає методичну допомогу творчим громадським об'єднанням працюючих, які здійснюють економічний аналіз та пошук резервів виробництва, залучає їх до вирішення питань, пов'язаних з розвитком економіки підприємства.

  15. Організує проведення економічних розрахунків та аналізу ефективності впровадження нової техніки і технології, а також нових видів продукції під час їх створення і освоєння.

  16. Керує проведенням порівняльного аналізу показників роботи підприємства та інших підприємств, упровадженням передового досвіду економічної роботи.

  17. Бере участь у розробці та впровадженні заходів з поліпшення економічних показників роботи підприємства (щодо обсягу виробництва, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку тощо), в реалізації прогресивних форм і методів економічної роботи.

  18. Керує роботою з підвищення рівня економічних знань працівників.

  19. Контролює своєчасність подання звітів про результати економічної діяльності у відповідні органи.

  20. Керує структурними підрозділами підприємства, які виконують економічну роботу, сприяє впровадженню економічно доцільних рішень з управління виробництвом.

  21. ____________________________________________________________________________________.

  22. ____________________________________________________________________________________.

III. Права

ГоГоловний економіст має право:

  1. Представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах зі структурними підрозділами підприємства та іншими організаціями.

  2. Перевіряти діяльність структурних підрозділів підприємства.

  3. В межах своєї компетенції підписувати та візувати документи.

  4. Вносити на розгляд керівника підприємства пропозиції по вдосконаленню роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.

  5. Вносити пропозиції керівнику підприємства про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб за результатами перевірок.

  6. В межах своєї компетенції повідомляти керівнику підприємства про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення.

  7. Вимагати та отримувати у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.

  8. Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань.

  9. ____________________________________________________________________________________.

  10. ____________________________________________________________________________________.

IV. Відповідальність

Головний економіст несе відповідальність:

  1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

  2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

  3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

  4. ____________________________________________________________________________________.

  5. ____________________________________________________________________________________.

V. Головний економіст повинен знати:


  1. Закони, постанови, укази, розпорядження, рішення, інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства.

  2. Керівні, методичні і нормативні матеріали з організації економічної роботи на підприємствах.

  3. Профіль, спеціалізацію і особливості структури підприємства.

  4. Перспективи технічного і економічного розвитку галузі.

  5. Виробничі потужності підприємства.

  6. Основи технології виробництва продукції.

  7. Порядок розробки та затвердження програм і планів виробничо-господарської діяльності.

  8. Економічні методи управління і керування підприємством.

  9. Організацію, форми і методи планової роботи на підприємстві.

  10. Порядок розрахунку економічної ефективності від упровадження нових видів продукції, техніки, технології, раціоналізаторських пропозицій та винаходів.

  11. Порядок розробки нормативів матеріальних, трудових і фінансових витрат.

  12. Порядок укладання та виконання господарських договорів.

  13. Вітчизняні та світові досягнення науки і техніки у відповідній галузі виробництва та досвід передових підприємств з організації і вдосконалення економічної роботи.

  14. Економіку, організацію виробництва, праці та управління.

  15. Чинне господарське законодавство.

  16. Основи трудового законодавства.

  17. Правила та норми охорони праці.

  18. ____________________________________________________________________________________.

  19. ____________________________________________________________________________________.


VI. Кваліфікаційні вимоги


  1. Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж економічної роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років.

  2. ____________________________________________________________________________________.

VII. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою

1. За відсутності головного економіста його обов'язки виконує заступник (за відсутності такого - особа, призначена у встановленому порядку), який набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов'язків.

  1. Для виконання обов'язків та реалізації прав головний економіст взаємодіє:
    2.1. З ______________________ з питань:
    ____________________________________________________________________________________.
    2.2. З ______________________ з питань:
    ____________________________________________________________________________________.
    2.3. З ______________________ з питань:

УЗГОДЖЕНО

Керівник
структурного підрозділу:

________
(підпис)

______________________
(ПІБ)

"____" ____________ ____р.

Начальник
юридичного відділу:

________
(підпис)

______________________
(ПІБ)

"____" ____________ ____р.

З інструкцією ознайомлений:

________
(підпис)

______________________
(ПІБ)

"____" ____________ ____р.




Розділ 6. Організація комунікаційного процесу на підприємстві ДП «Сарненський лісгосп».

Мережа сучасних комунікацій усе повніше охоплює земну кулю, окремі країни, галузі економіки, окремі підприємства й процеси. Комп'ютер як засіб відправлення й одержання інформації адресатам у всьому світі значно спрощує і прискорює процеси обміну інформацією. Автоматизація опрацювання, збереження й передачі інформації створює принципово нове середовище для ведення підприємницької діяльності, підготовки, прийняття та виконання рішень. Проблема комунікацій одна з найважливіших у сучасному менеджменті.

Отже, комунікація – це обмін інформацією, її змістом між двома і більше людьми. Комунікації є процесами зв’язку працівників, підрозділів, організацій, тощо.

Між організацією і зовнішнім середовищем. Обмін інформацією зі споживачами йде через рекламу, з державою – через звіти. Під дією зовнішнього оточення проводяться наради, обговорення, телефонні переговори, готуються службові записки, відео стрічки, звіти.

Між рівнями, підрозділами та працівникам організації. Комунікації можуть здійснюватись:

  • від вищих рівнів управління до нижчих, тобто зверху донизу. Напр.. начальник сповіщає підлеглим про поточні завдання, зміну технології роботи, нові пріоритети та інше;

  • від нижчих рівнів до вищих. Найчастіше так надходить інформація про недоліки, порушення, страйкову ситуацію та ін., тобто спрацьовує принцип “знизу до верху”;

  • між різними підрозділами (відділами, цехами та т.п.);

  • між окремими працівниками;

  • між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом);

  • через неформальні комунікації (здебільшого шляхом розповсюдження чуток).

Компонентами інформаційної системи підприємства є банк і відповідні бази даних, використовувана мова (сукупність знаків і класифікаторів), а також комплекс медалей і програм, що забезпечують роботу з даними .

З позиції системного підходу інформаційний менеджмент має охоплювати планування, організацію, координацію та контроль інформаційної діяльності і процесів, а також комунікації в середині підприємства з метою поліпшення його роботи. При цьому передбачається цілеспрямоване використання інформації як ресурсу.На ДП «Сарненський лісгосп» будуть застосовуватись як внутрішні так і зовнішні засоби зв'язку. Останні будуть здійснюватись за допомогою телефону (факсу) та через посильних. Внутрішні засоби зв'язку будуть реалізовуватись переважно по телефону, рідше через посильних.

Дане підприємство користується різними видами комунікацій. Зі споживачами ми зв’язуємося за допомогою реклам у газетах, на радіо, та через допоміжних осіб.

Передача інформації з нижчих рівнів на вищі може помітно впливати на продуктивність. Наприклад, працівник знайшов новий спосіб більш економного використання техніки, та палива.. Він пропонує свій спосіб керівнику, що над ним. І залежно від того як керівник оцінить дану ситуацію новинка може бути застосована чи забута.

Важливим, досить поширеним і зручним засобом представлення інформації в процесі менеджменту є графіки.

Графіки це способи наочного зображення стану й ходу вироб­ничо-господарської діяльності за допомогою умовних позначень (точок, ліній, фігур тощо).

Використання різних видів графіків в процесі планування, контролінгу, обміну інформацією використовують наступні групи графічних засобів:

1. Органіграми, які зображують організаційні відносини у виробництві (структуру і взаємовідносини явища), в основному без кількісних характеристик:

2. Топограми, що зображають розташування речей та явищ у просторі:

3. Хронограми, які характеризують зміну явищ у часі:

4. Діаграми, що відображають кількісні співвідношення (показни­ків, явищ);

В організаційних комунікаціях причинами виникнення перепон можуть бути:

  • деформація повідомлень на різних станах процесу комунікацій;

  • незадовільна структура управління організації;

  • громіздка структура комунікаційного процесу.

Удосконалення комунікацій і ліквідація перепон в організаціях здійснюється за допомогою:

  1. раціоналізації структури комунікаційного процесу;

  2. регулювання інформаційних процесів;

  3. удосконалення документообігу;

  4. ефективного застосування графічних засобів;

  5. поліпшення виконання функцій менеджменту;

  6. уведення системи збору пропозицій працівників;

  7. застосування сучасних інформаційних технологій та НТП

Отже, можна сказати, що на ДП "Сарненський лісгосп" комунікаційні процеси мають важливе місце. На підприємстві проводяться планові наради з іншими технічними працівниками, соціологічні дослідження, аналізуються відомості про діяльність інших підприємств-конкурентів та закордонних фірм. Обмін інформацією проводиться швидко і оперативно, що забезпечує підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому.

Розділ 7.Організація управлінської праці

Основне місце в системі менеджменту будь-якої організації займає менеджер – керівник, який керує організацією, якимось конкретним видом діяльності, функцією, підрозділом, службою, групою людей тощо.

7.1 Організація робочого місця менеджера

Важливим моментом ефективної роботи є організація умов праці, стан середовища, умов в яких працюють люди. Якщо розглянути роботу менеджера, то можна помітити, що це робота розумова, а не фізична, для якої потрібні спеціальні умови. Науково-технічний процес створює матеріальну базу для якісного перетворення управління виробництва на основі науки, яка швидко розвивається, і принципово нової техніки управління.

Прогрес у сфері управління охоплює як розробку теоретичних проблем, так і впровадження науки в практику управління виробництвом. Технічний прогрес у сфері управління є важливим фактором підвищення його ефективності.

Менеджера ДП «Сарненський лісгосп» такі умови праці: виділено окремий кабінет, який знаходиться у офісі підприємства поряд з кабінетом головного бухгалтера та директора, що дозволяє забезпечити оперативність і швидкість обміну інформації. Кабінет менеджера обладнаний: офісними меблями, комп’ютером, телефоном, кондиціонером, диктофоном і іншими допоміжними пристроями. Окрім цього має місце спеціально влаштований куточок для зручності проведення переговорів у більш спокійнішій, не такій офіційній обстановці. Менеджер має власного секретаря, наявність якого забезпечує економне використання робочого часу свого керівника.

Спеціально обладнаний кабінет дозволяє створити ділову атмосферу, атмосферу праці, що дозволяє менеджеру відразу налаштуватись на потрібну роботу.


7.2 Забезпечення умов техніки безпеки та охорони праці на робочому місці
1   2   3   4

Схожі:

Термінологічний словник
Маркетинг — комплексний системний підхід до вирішення проблем ринку, що охоплює всі стадії руху товарів чи послуг, розробку програми...

Вступ
Однією з основних видів діяльності підприємства є забезпечення збуту продукції. Загострення конкурентної боротьби вимагає від виробників...

План вступ Розділ Поняття емпатії та рефлексії, їх взаємозвязок...
Розділ Поняття емпатії та рефлексії, їх взаємозвязок при вирішені складних життєвих ситуацій

Розділ 2 Оптимізація виробничої структури підприємства
Розробку виробничої програми починають виходячи з того, що виробнича програма визначає кількість продукції певного асортименту, що...

Курсова робота „Статистика продукції будівництва" складається з двох...
Статистика продукції будівництва являє собою один з важливих розділів статистики будівництва, вивчення якого визначає правильне розуміння...

Міністерство освіти І науки україни
Розділ Дослідження рекламного видання туристичного характеру як виду видавничої продукції 5

Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
Розділ 1 наукові основи економічної ефективності виробництва продукції тваринництва

Вступ
Показники виконання плану по товарній будівельній продукції І динаміки обсягу будівельної продукції

4. 2 Модель процесу „Виробництво продукції”
Ціль – вимоги до процесу виробництва готової продукції з метою забезпечення його результативності та ефективності

Довідка про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з предмету
України на основі формування життєвих компетентностей особистості. Молоді українці мають бути толерантними, здатними швидко орієнтуватися...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка