Пошук по сайту


Засідання Школи Молодого Вчителя Тренінг Хід засідання: Виступ «Продуктивне навчання»

Засідання Школи Молодого Вчителя Тренінг Хід засідання: Виступ «Продуктивне навчання»

Матеріали для засідання Школи Молодого Вчителя

Тренінг
Хід засідання:


  1. Виступ «Продуктивне навчання» інформація виступу буде використана під час тренінгу.

  2. Складання схеми«Засади, на яких ґрунтується держстандарт».

Учителі об’єднуються в три групи. Група молодих спеціалістів займає місце в центрі .

Групи відповідають на питання: на яких засадах ґрунтується новий держстандарт. Після відповідей кожної групи за допомогою інтерактивних слайдів  на екрані складається схема (в основу нового Держстандарту покладено компетентнісний,  особистісно - орієнтований та діяльнісний підходи).

Групи відповідають на питання

Компетентнісний підхід – Чого треба досягти?

Особистісно- орієнтований підхід  - Особливості?

Діяльнісний підхід – Методи?

  1. Тренінг для молодих вчителів «Як зробити навчання продуктивним».

Метод – акваріум.

Тренінг - це метод активного навчання.

Тренінг – це не змагання, не конкурс, не екзамен. Він призначений     

поповнити, поновити знання, навички методики викладання.

Група молодих спеціалістів, місце якої в центрі, утворивши внутрішнє коло отримує інструкцію для проведення групової дискусії: молодим педагогам пояснюється, що вони знаходяться в так званому «акваріумі», де їх група буде активною, а інші групи спостерігають. Отримавши завдання:

  • Прочитати  завдання вголос;

  • Обговорити його в групі;

  • За 3-5 хвилин дійти до спільного рішення, оголосити відповідь.

Інші дві групи учителів-експерти, які уважно слухають завдання і обговорення їх молодими спеціалістами, та за необхідність допомагають або погоджуються з рішенням молодих, роблять свої висновки. Висновки можуть бути висловлені як науковою, так і жартівливою мовою.

План вправ

(між вправами  молоді спеціалісти виступають з  повідомлення

підготовленими заздалегідь, учителя-експерти відповідають на анкету)  

  1. Вправа. Розминка. Бліц-опитування.

  2. Повідомлення про Макаренка А.С. .

  3. Вправа. Психолого-педагогічні задачі «Педмайстерність»

  4. Повідомлення про способи запобігання відставання та неуспішності учнів.

  5. Вправа. Модальність. 

  6. Повідомлення  Ейдетика.

  7. Вправа. Методи та прийоми навчання (тест на відповідність).

  8. Паралельно роздається анкета для учителів-експертів, яку вони заповнюють і за отриманим “ключем” самі для себе роблять висновки.

  9. Повідомлення Розвиваюче навчання.

  10. Вправа. “Школа майбутнього”.

 Якій їй бути? Мрія – одним штрихом. Вам молодим працювати в школі.

   11)   Заключна частина.

Експерти наприкінці тренінгу у письмовому вигляді роблять висновки-побажання кожному з молодих спеціалістів: визначають утруднення і формулюють питання, над якими треба попрацювати в режимі самоосвіти, та дають рекомендації – поради. З міркувань такту не всі висновки-побажання оприлюднюються.

На дошці підготовлено вислови (для підсумку)

«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює  переважно  вчитель»                                                                                                                                                                       В.Сухомлинський                              

“Справжня освіта – це тільки самоосвіта”  Д.Писарєв.

“Не той дурний, хто не знає, але той, хто знати не хоче”  Г.Сковорода.

 

ДОДАТОК 1

 Бліц-опитування

 

  1. Автор «Педагогічної поеми».        (Макаренко А. С.)

  2. Продовжіть ієрархію форм організації навчаль­ної діяльності: фронтальна, групова, ... (індиві­дуальна).

  3. Яка галузь педагогіки досліджує теоретичні основи процесу навчання й освіти? (Дидактика)

  4. Який урок є особливою формою втілення міжпредметних зв'язків на якісно новому рівні (Інтегрований, бінарний)

  5. Поясніть значення слова «інновація». (Нововве­дення)

  6. Які форми роботи покладені в основу коопе­ративного навчання? (Робота в парах, у малих групах)

  7. Назвіть два види нетрадиційних уроків-пошуків. (Урок-подорож, екскурсія, диспут, прес-конференція, проблемний семінар)

  8.  Що є основою технології ситуативного моделю­вання? (рольова гра)

  9. Для чого потрібна рефлексія на уроці? (Для зворотного зв'язку, обміну думками, ідеями)

  10. Назвіть нестандартні форми проведення тема­тичного оцінювання. (Круглий стіл, вікторина, КВК, аукціон, брейн-рінг)

  11. Структурні одиниці інтерактивного уроку. (Мотивація навчальної діяльності, повідомлен­ня теми, мети уроку й очікуваних навчальних результатів, надання необхідної інформації, ін­терактивні вправи, рефлексія, підбиття підсумків, оціню­вання результатів)

  12. Упорядковані способи співпраці вчителя й учнів, спрямовані на вирішення навчально-виховних задач. (Методи навчання)

  13. Доповніть класифікацію типів уроків за їх ди­дактичною метою:

  1. урок засвоєння нових знань;

  2.  ... (урок формування ЗУН)

  3. урок застосування знань, умінь, навичок;

  4. урок узагальнення та систематизації;

  5. урок контролю, оцінювання знань, умінь, на­вичок;

  6.  ... (комбінований урок).

  1.  Чи залежить вибір методів навчання від ві­кових та індивідуальних особливостей учнів? (Так)

  1.  Які однакові структурні одиниці мають усі типи уроків? (Актуалізація, мотивація, повідомлення теми, підсумок уроку, д/з)

  1.  Які методи доцільно застосовувати на уро­ці під час мотивації навчання? (Проблемний, проблемно-пошуковий, спостереження, піз­навальні ігри, навчальні дискусії, створення ситуації пізнавальної новизни, зацікавленос­ті...)

  1.  Назвіть форми контролю. (Індивідуальна, фрон­тальна, групова форми, залік, екзамен)

  1.  Як називається кінцевий етап проектної діяльності учнів? (презентація)

  1.  Які методи та прийоми Ви використовуєте під час вивчення нового матеріалу? (Словесні: роз­повідь, бесіда; наочні: ілюстрація, демонстрація, презентація; практични репродуктивні вправи, досліди, самостійна робота з книгою, навчальна робота під керівництвом учителя, пізнавальні ігри, створення ситуацій пізнавальної новиз­ни...)

  1.  Що ви враховуєте під час планування д/з? (Співвідношення з обсягом виконаної на уроці роботи, попередження перевантаження, дифе­ренційований підхід...)

  1.  Який із типів уроків можна провести у формі проблемного семінару? (Урок узагальнення та систематизації; урок контролю, оцінювання знань, умінь, навичок)

 

ДОДАТОК 2

Психолого-педагогічні задачі «Педмайстерність»

Педагогічні ситуації  –  розв’язати, запропонувати варіант виходу із ситуації.

1.На уроці праці в 6 класі учні виготовляли ло­пати для роботи на пришкільній ділянці. Усі із захопленням працювали, тільки Сашко демон­стративно займався сторонніми справами. На зауваження вчителя він відповів, що йому не обов'язково працювати напилком, тому що він хоче стати водієм.

Як вийти з даної ситуації вчителю? Які мето­ди виховання слід використати? Від чого буде залежати їх результативність?

2.      На уроці історії вчитель захопливо повідомляє про певні історичні події, зачитує учням уривки з книг, що викликає в них живий інтерес. Педа­гог рекомендує дітям прочитати книги, з яких цитувались уривки, учні записують їх назви в зошити. У цей час хлопчик підносить руку.

  • Слухаю тебе, — говорить учитель.

  • А ось ще одна цікава книга, — згадує учень.

  • Сядь і помовч,— зупиняє вчитель хлопчика.

Проаналізуйте ситуацію, яка склалася на уроці.

Якої помилки припустився вчитель? Які будуть, на Вашу думку, наслідки     

 помилкової  реакції  вчителя  на  уроці?

  1.     Урок математики в початковій школі. Учитель запитує — діти відповідають.

— А ти, Сергію, чому руку не підносиш? Знову не слухав? Дивись, як     

інші працюють. Олена вже три приклади розв'язала, а ти все ще над  

першим сидиш.

Хлопчик червоніє. «Слухав я, весь час слухав, але тільки не можу Вас  

зрозуміти»,— міркує він...

Урок триває. Після наступного завдання вчи­тель знову підходить до учня та бачить розмальо­вану сторінку. Таких, як Сергійко, у класі ще чет­веро. Вони теж розмальовують зошити, теж молять очима, чекаючи похвали, що так щедро лунає для інших, або хоча б поблажливості.

Проаналізуйте ситуацію на уроці. Які законо­мірності навчання не були враховані вчителем? Які б методи Ви запропонували використати вчителю?

  1. Несподівано для учнів повівся вчитель фізики, виявивши на дошці карикатуру на себе. Діти, затамувавши подих, чекали, як учинить у цьо­му випадку педагог. Вони вважали, що роз­сердиться, почне розпитувати, хто намалював карикатуру, що більша частина уроку пройде в нотаціях і погрозах. Але вчитель після не­великої паузи посміхнувся, підійшов до дошки і поправив окремі штрихи, поліпшивши малю­нок. Учні були присоромлені. Урок пройшов нормально.

Проаналізуйте ситуацію. Знання яких законо­мірностей виховання допомогли вчителеві норма­лізувати навчально-виховний процес? Опишіть свої дії в аналогічній ситуації.

  1. Дитина приносить у школу ручного пацюка (хом'ячка). Урок зірвано, що робити?

Варіанти вирішення:

а) як тільки пацюка виявлено, тут же відправити учня додому, щоб залишив там свою живність;

б) на час уроків конфіскувати живність. Повернути після уроків разом із зауваженням у щоденнику;

в)  заховати тваринку в ящик свого столу, всім учням дати письмову щоб їх зайняти, щоб ви могли прослідкувати, щоб тваринка нічого не погризла і не втекла;

г)  спочатку разом з дітьми нагодувати  тваринку, адже доброта — найголовніше, а математика почекає.

 

ДОДАТОК 3

Вправа «Модальність»

Мета: розвиток у вчителя навичок надавати учням конструктивний зворотний зв'язок.

Спробуйте на хвилинку відчути себе школярем. Що вони найчастіше чують у школі і вдома? Від учителів і батьків вони чують приблизно однакове: «Ти повинен добре вчитися!», «Ти повинен думати про майбутнє!», «Ти повинен поважати старших» і т. д. Майже немає звертань, побудованих у модальності можливого: «Ти можеш», «Ти маєш право», «Тобі цікаво» і т. д.

А тепер перейдіть у позицію вчителя або батька. Що вони говорять про себе, звертаючись до підлітка або юнака? Як правило це: «Я можу тебе покарати», «Я старше й розумніше», «Я знаю, що робити».

Що ж виходить у результаті? Відбувається чітко виражене протиріччя в модальності звертання до учня. Ті мовні засоби, які спрямовані на нього, формуються в модальності повинності, а те, що стосується самих дорослих (учителів, батьків),— у модальності можли­вого. Діти розуміють, іцо вони «не можуть нічого», для них одні заборони, а дорослі — «можуть все», у них — повна свобода дій.

Ця очевидна несправедливість загострює їхню вза­ємодію з дорослими й у ряді випадків стає при­чиною конфліктів. Не можна забувати про те, що модальність повинності взагалі важко переноситься людиною, це відчуття викликає в неї тривожні, стресо­ві стани, страх виявитися неспроможним. Безумовно, модальність повинності у звертанні вчителя до учня необхідно звести до мінімуму.

Фраза: “Мене гнітить шум який ти виробляєш” – це конструктивнее            зауваження.

Конструктивні зауваження:

  • вчитель повідомляє, що він відчуває з приводу поведінки учня, що він дійсно турбується;

  • сприяють появі в школярів бажання змінити поведінку;

  • містять мінімум негативної оцінки дитини;

  • вони не руйнують відносини “учитель” – “учень”.

Загальне правило: бажано повідомляти, опис фактів (неприйнятна ситуація) й про почуття. Другу частину зауваження – про конкретні міри до порушника дисципліни – не варто користуватися постійно.

Давайте потренуємося!

 

Типова фраза

Краще сказати

«Ти повинен добре вчитися!»

«Я впевнений, що ти мо­жеш добре вчитися»

«Ти повинен думати про майбутнє!»

«Цікаво, якою людиною ти хотів би стати? Яку профе­сію думаєш вибрати?»

«Ти повинен поважати старших!»

«Ти знаєш, повага до стар­ших — це елемент загаль­ної культури людини»

«Ти повинен слухатися вчителів і батьків!»

«Звичайно, ти можеш мати свою власну думку, але до думки старших корисно прислухатися»

 

Завдання для самостійного виконання. Зліва запропоновані типові фрази, які вчителі й бать­ки часто говорять підліткам і юнакам. Напишіть інші фрази, у яких модальність повинності переведіть у мо­дальність можливого при збереженні загального змісту висловлення.

Типова фраза

Краще сказати

«Ми у твої роки жили на­багато гірше! Ти повинен цінувати турботу старших!»

 

«Скільки можна ледарюва­ти! Ти повинен, нарешті, почати навчатися!»

 

«Ти постійно зриваєш мій урок! Ти повинен сидіти спокійно й уважно слуха­ти!»

 

«Давай щоденник, я на­пишу тобі зауваження! Ти повинен завжди мати із со­бою щоденник!»

 

 
ДОДАТОК 4

 

НАВЧАННЯ + ЕЙДЕТИКА — ЦІКАВО, ШВИДКО, НАЗАВЖДИ

Сьогодні через динамічні зміни, великий обсяг інформації сучасний учитель повинен навчити ді­тей швидко сприймати, засвоювати, відтворювати інформацію і використовувати набуті знання на практиці.

Такий підхід можливий через широкий вибір новітніх технологій і методик. Однією з них є ей­детика.

Ейдетизм (від грецького «ейдос» — вигляд, образ) — психічне явище, сутність якого полягає у здатності відтворювати яскравий наочний образ через тривалий час. Характерною для ейдетизму є емоційна забарвленість образів. Явище ейдетиз­му вперше описано в психології 1907 року.

Поганої пам'яті не існує як такої. Це не що інше, як слабка увага, відсутність інтересу до матеріалу. Удосконалення пам'яті вимагає по­стійних тренувань.

Завдяки тренінгам ейдетики учні в невимушеній формі, з пози­тивним гумором засвоюють інформацію, а потім, не напружуючись, її пригадують і відтворюють. Найголовніше, що вони не закриваються в собі, не бояться помилятися, відчувають підтримку свого партне­ра — учителя.

Що зробити, щоб вивчене довго пам'яталось? Перечитавши чимало літератури, стало зрозумілим, що можна запам'ятати набагато більше інформації, безпомилково і без зусиль, якщо вона сприймається через інсценування, уяву, фантазію, творчість. За основу ми взяли корисні поради «Школи ейдетики»:

  • Усе, що хочеш запам'ятати, — уявляй (Не уявляю — не запам'ятовую.)

  • Міркуй не словами — міркуй образами.

  • Не заучуй уроки, а уяви щось цікаве, що допоможе легко пригадати необхідну інформацію. Елементи ейдетики використовуємо, наприклад, під час вивчення складної теми «Фотосинтез» в 6-му класі. Вивчення нового матеріалу починається зі слів: «А зараз я розповім вам казку... Уявіть собі...». Це пробуджує цікавість у дітей, сприяє робочому настрою на уроці.

 

ДОДАТОК 5

                                        МЕТОДИ  НАВЧАННЯ

Сучасні дослідження в галузі освіти доводять, що традиційне навчання з найпоширенішими лекційни­ми та запитальними методами не підходять більшо­сті учнів. Учні по-різному сприймають, обробляють, відтворюють, класифікують та застосовують знання. Одні відчувають глибоко, а інші осмислюють. Чутливі отримують інформацію через органи чуття, а ті, хто осмислюють, підходять до всього логічним шляхом. Одні спочатку вивчають ситуацію, а потім самі про­бують з'ясувати суть проблеми, а інші відразу, довго не замислюючись, починають щось робити, бо хочуть відразу випробувати на собі, засвоїти нові знання. Кожен спосіб сприйняття знань та інформації має свої переваги та недоліки. Тому навчання має бути пристосоване до індивідуальних потреб різних учнів. Це вимагає від учителя різноманітних підходів у на­вчанні. Від уроків, де в центрі уваги знаходиться вчи­тель, слід переходитидо уроків, де учні самі доходять висновків за допомогою вчителя.

Коли учитель навчає, він

Читає Декламує Перевіряє Підсумовує Застосовує Пояснює Показує Демонструє

Коли учень навчається, він

Розглядає проблему Робить висновки Перевіряє та Застосовує свій досвід

Напрям діяльності вчителя

Лекція  Розповідь

Бесіда  Дискусія  Екскурсія Тренування вмінь

У кожному напрямі вчитель контролює і є центром на­вчального процесу. Учень має пасивну роль

Напрям діяльності учня

Групова робота

Індивідуальні проекти 

Проведення досліджень Використання різних дже­рел інформації 

 Самостійне навчання

У кожному напрямі учень сам навчається та бере активну участь у процесі. Учень грає активну роль

 

Якось на екзамені в 11 класі запитали надто слабкого в навчанні учня: «А що ж йому найбільше запам'яталось з біології?». Він назвав саме нетради­ційні уроки, до яких він готувався, в яких брав участь... І тут стало зро­зумілим, як важливо використовувати нетрадиційні форми уроків хоча б за­ради слабких та середніх у навчанні учнів, бо саме вони на все своє життя запам'ятовують ці уроки.

Із застосуванням інноваційних ме­тодів процес навчання стає більш твор­чим, а виховне значення цих методів важко переоцінити. Вони спонукають допитливих дітей ще більше знати, докопуватися до істини, суті явищ. Для дітей це спосіб самовираження, відкриття самих себе, своїх здібностей, можливостей, розвиток комуні­кабельності. На таких уроках немає «акторів» і «глядачів», усі — учасники процесу.

Характеристика

методів навчання за характером пізнавальної діяльності

Методи навчання

Характеристика методів

Пояснювально-ілюстративні

Учитель передає готову інформацію за допомогою різних засобів навчання, а учні сприймають її, осмислюють і фіксують у пам'яті. За необхідності учні відтворюють набуті знання

Репродуктивні

Спрямовані на формування знань, умінь і навичок учнів на рівні, що дозволяє застосовувати їх в умовах, що раніше розглядалися. При цьому управлінська діяльність учителя полягає в доборі необхідних інструк­цій, алгоритмів, інших завдань, які забезпечують неодноразове відтворен­ня знань і вмінь за зразком

Методи

проблемного викладу навчаль­ного

матеріалу

Полягають у тому, що вчитель не тільки організовує передачу інфор­мації різними способами, а й навчає учнів вирішувати ті чи інші пробле­ми, показуючи рух думок від одного етапу пізнання до іншого, ілюструю­чи логіку цього руху та протиріччя, що виникають при цьому

Евристичні (частково

пошукові)

Учитель організує участь учнів у виконанні окремих кроків пошуку вирішення проблеми, тобто пропонує учням для самостійного виконання певні етапи розв'язання задачі

Дослідницькі

Полягають в організації вчителем пошукової, творчої діяльності учнів із вирішення нових проблем і проблем­них ситуацій

Активні

Спрямовані на розвиток творчого мислення. Учні є суб'єктами навчан­ня, виконують творчі завдання, беруть участь у діалозі з учителем у двох напрямках: учитель — учень, учень — учитель

Інтерактивні

Полягають у взаємодії всіх учасників навчального процесу, забезпечують процес співнавчання, у якому вчитель та учень є відносно рівноправними суб'єктами діяльності. Вони найбільш відповідають особистісно орієнтовано­му підходу до навчання. За допомо­гою цих методів моделюються реаль­ні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри

ЗАВДАННЯ

Добрати прийоми навчання до трьох основних груп методів навчання 

Прийоми:

1) складання проблемної ситуації; 2) ана­ліз проблемної ситуації;

3) розглядання; 4) спо­стереження; 5) показ; 6) бесіда; 7) розповідь;

8) повторення; 9) вправа; 10) пояснення; 11) конструювання;

12) читання; 13) слухан­ня; 14) виділення підгруп;  15) промовляння    

за вчителем; 16) визначення незнайомих слів; 17) розповідь за  

рисунком; 18) порівняння; 19) вивчення напам'ять; 20) логічне  

додаван­ня; 21) деталізація; 22) узагальнення; 23) спів­відношення;

24) обґрунтування; 25) пошук; 26) вилучення; 27) тренування;

28) виправлен­ня; 29) демонстрація; 30) уточнення; 31) ана­ліз;

32) виклад інформації; 33) активізація уваги та мислення;

34) зіставлення; 35) сти­мулювання; 36) контроль; 37) взаємоконтроль;  

38) самоконтроль.

 

ДОДАТОК 6

 

Анкета для вчителя СТИЛЬ ВИКЛАДАННЯ

  1. Якщо клас не приведений в порядок:

  1. моя реакція залежить від ситуації;

  2. я не звертаю на це увагу;

  3. не можу почати урок.

  1.  Я вважаю своїм обов'язком зробити зауважен­ня, якщо дитина порушує порядок у громад­ському місці:

  1. залежно від ситуації;

  2. ні;

  3. так.

Ш. Я вважаю за краще працювати під керівни­цтвом людини, яка:

      1) надає простір для творчості; , 

      2) не втручається в мою роботу;

      3) дає чіткі вказівки.

  1. Під час уроку я дотримуюся наміченого пла­ну:

  1. залежно від ситуації;

  2. віддаю перевагу імпровізації;

  3. завжди.

  1.  Коли я бачу, що учень поводиться зухвало сто­совно мене:

  1. вважаю за краще з'ясувати відносини;

  2. ігнорую цей факт;

  3. відплачую йому тією ж монетою.

  1. Якщо учень висловлює точку зору, яку я не мо­жу прийняти:

  1. я намагаюся прийняти його точку зору;

  2. переводжу розмову на іншу тему;

  3. прагну виправити його, пояснити йому йо­го помилку.

  1. На мій погляд, у шкільному колективі найваж­ливіше:

  1. працювати творчо:

  2. відсутність конфліктів;

  3. трудова дисципліна.

  1. Я вважаю, що вчитель може підвищити голос на учня:

  1. ні, це недопустимо;

  2. важко відповісти;

  3. якщо учень цього заслуговує.

     IX. Непередбачені ситуації на уроках:

1) можна ефективно використовувати;

  1. краще ігнорувати;

  1. лише заважають навчальному процесу.

X. Мої учні ставляться до мене з симпатією:

  1. ні;

  2. коли як;

  3. не знаю.

Порахуйте, скільки у вас відповідей за номе­рами 1, 2 і 3.

Якщо у вас більше 1, то це говорить про демо­кратичний стиль діяльності вчителя. Педагог надає можливість учням самостійно приймати рішення, прислухається до їхньої думки, заохочує само­стійність думок, враховує не лише успішність, але й особисті якості учнів. Основні методи дії: спону­кання, порада, прохання. У педагога спостерігається задоволеність своєю професією, гнучкість, високий ступінь прийняття себе й інших , відвертість і при­родність у спілкуванні, доброзичливий настрій, що сприяє ефективності навчання.

Перевага 2-го варіанту відповіді вказує на межі стилю потурання діяльності вчителя. Та­кий педагог уникає ухвалення рішень, передаючи ініціативу учням, колегам, батькам. Організацію і контроль діяльності учнів здійснює безсистемно, у складних педагогічних ситуаціях проявляє нері­шучість і коливання, переживаючи почуття певної залежності від учнів. Для багатьох із таких педагогів характерна занижена самооцінка, відчуття тривоги та невпевненості у своєму професіоналізмі, незадо­волення своєю роботою.

Перевага 3-го варіанту говорить про авто­ритарні тенденції в діяльності педагога. Учитель використовує свої права, як правило, не врахову­ючи думку дітей і конкретну ситуацію. Головні ме­тоди впливу — наказ, доручення. Такому вчителеві притаманне незадоволення роботою багатьох учнів, хоча він може мати репутацію сильного педагога. Але на його уроках діти відчувають себе незатишно, більшість не виявляє активності й самостійності.

                                              

 

ДОДАТОК 7

  Поради бувальця

  • Культивуй у собі спокійне, доброзичливе, неупереджене ставлення до дитини.

  • Використовуй позитивне оцінювання: помічай у дитині по­зитивні якості, звертай увагу на найменші зміни на краще.

  • Став перед дитиною реальні завдання

  • Будь послідовним і систематичним у своїх вимогах.

  • Оцінюй дії, а не особистість.

  • Порівнюй учня, його успіхи тільки із самим собою, а не з ін­шими.

  • Критикуючи, давай можливість реабілітуватися: демон­струй варіанти бажаної поведінки.

  • Критикуючи, не згадуй попередніх помилок їx можна тіль­ки аналізувати, а не засуджувати).

  • Пам'ятай: карати — не означає сварити (утримуйся від не­гативних емоцій).

  • Умій визнавати свої помилки перед дитиною, не загладжу­ючи провину потураннями й поступками.

  • Надай дитині право на помилку. Хіба ти ніколи не помиляєшся?

  •  Пам'ятай, що дитина не відповідає за проблеми дорослих.

  • Пам'ятай, що дитина вчиться у тебе і хоче бути схожою на тебе.

                                             Управління класом

Успішне управління класом — це значно біль­ше, ніж просто дисципліна. Дослідження, проведе­ні щодо цього, свідчать, що успішні вчителі завжди задіюють найстаранніших учнів під час управління класом нарівні із собою.

 Для того щоб це було мож­ливим, учитель повинен ретельно готуватися до кож­ного уроку, заздалегідь придумуючи, як зробити його захоплюючим,— тоді в дітей не залишиться часу для витівок. Інакше кажучи, ефективність роботи вчителя за­лежить від його готовності до уроку. Деякі дослідники вважають, що найбільший успіх у навчальному про­цесі забезпечує самопідготовка педагога.

Література: І.П. Підласий  "Продуктивний урок", 2010 р., Основа, Харків.

ЗАВУЧУ. УСЕ ДЛЯ РОБОТИ     № 13-14 (61-62) липень 2011 р.

                                                 № 1 (1) січень, 2011 р.

 

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Засідання Клубу молодого вчителя «Занурення в світ дітей»
Підвищуємо психологічну компетентність вчителя. З досвіду роботи практичних психологів знз м. Кременчука / За ред. Л. В. Сироти....

• Засідання членів журі з метою обговорення умов, єдиних вимог та критеріїв оцінювання конкурсів
...

Засідання Ради навчального закладу 5; засідання піклувальної ради...
Кульбач Л. М., яка звітувала перед громадкістю про реалізацію управлінських, методичних, навчальних та виховних проектів у 2015/2016...

Судовий розгляд
Мета лекції: охарактеризувати студію судового розгляду цивільних справ, визначитися із поняттям судового засідання, розкрити ускладнення...

План роботи школи музичного керівника «Світ мистецтва» 7
Засідання Заняття провідна форма музично – освітньої діяльності дошкільників

Засідання організації «Дивосвіт»
Навчання голови та членів комісії: «Захист прав дітей І допомога в проблемних ситуаціях.»

План. Вступ «Майстерність вчителя вимога сучасності». Самоосвіта...
Виступ на районному семінарі вчителів світової літератури 07 грудня 2012 рокуНачало формы

Міністерство освіти І науки україни
«За досягнення у навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти І науки України від 17. 03. 2015 №306, зареєстрованого у Міністерстві...

Засідання ради освітнього округу

О. В. Богомол витрати, пов’язані із явкою сторін та їх представників...
Витрати, пов’язані із явкою сторін та їх представників у засідання господарського суду



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка