Пошук по сайту


Статистичне вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості (теоретична частина)

Статистичне вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості (теоретична частина)


http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

  1. Статистичне вивчення методів аналізу заробітної плати в промисловості (теоретична частина)

1.1. Завдання статистики оплати праці. Фонд заробітної плати. Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати.

Завдання статистики оплати праці.

Оплата праці – це трудовий дохід працівника в залежності від кількості та якості затраченої їм суспільно корисної праці. Оплата праці здійснюється у вигляді заробітної плати працівників, яка включається у фонд заробітної плати.

Згідно з визначенням із закону "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Нові процеси, які відбуваються в економіці у зв’язку з переходом до ринкових відносин зумовлюють об’єктивну необхідність реформи оплати праці. Вона має бути спрямована на формування ефективної системи матеріального стимулювання працівників, основними принципами якої є винагорода їх у розмірах, що об’єктивно відбивають особистий трудовий внесок працівників, надання підприємствам та установам різних форм власності максимальної самостійності в питаннях оплати праці.
З 1991 р. втратив силу порядок, який діяв раніше щодо формування фондів заробітної плати, оплати праці та матеріального заохочення. У звітність з питань праці впроваджені нові показники: кошти, спрямовані на споживання; витрати на оплату праці; грошові виплати та заохочення за рахунок прибутку й інших джерел; сума наданих працівникам трудових і соціальних пільг; доходи (дивіденди, проценти), які виплачуються за акціями трудового колективу і внесками його членів у майно підприємства.
Усе це потребує внесення істотних змін до існуючої статистичної практики і відповідного вдосконалення статистичного аналізу оплати праці в статиці та динаміці.

До головних завдань статистики оплати праці належать: обчислення розміру коштів споживання та фонду оплати праці, вивчення їх складу та динаміки: вивчення форм і систем заробітної плати, у тому числі нових, зумовлених розвитком ринкових відносин; аналіз формування і використання коштів на споживання та оплату праці, впливу окремих чинників на їх зміну; обчислення показників середнього рівня доходів і заробітної плати та їх динаміки; аналіз розподілу чисельності працюючих за розміром заробітної плати; обчислення та аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці і заробітної плати (доходів).[Лугінін О. Є., Білоусова С. В. Статистика: Підручник. К., Центр навчальної літератури, 2005. – 580 с. (с. 444-445)]

Фонд заробітної плати.

Фонд заробітної плати - це частина виражених у грошовій формі витрат виробництва, пов'язаних з оплатою праці за виконану роботу робітниками у звітному періоді. Відповідно до трудового законодавства України у фонд заробітної плати включають також ряд виплат робітникам за невідпрацьований ними час протягом робочого дня, місяця, кварталу, року: оплата додаткових перерв матерям, що годують дітей, оплата простоїв не з вини робітників, оплата відпусток тощо.

У структурі витрат на оплату праці фонд заробітної плати працюючих розділяють на такі частини:

• фонд основної заробітної плати;

• фонд додаткової заробітної плати;

• інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Фонд основної заробітної плати (ФОЗП). Згідно Закону України „Про оплату праці" від 1995 р. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу у відповідності до встановлених норм праці. При цьому розглядають заробітну плату „брутто" - це сума нарахованої заробітної плати з нарахуваннями і відрахуваннями, і заробітну плату „нетто" - без нарахувань і відрахувань.

До основної заробітної плати відносять: оплату за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і виплати проводять у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок і посадових окладів службовців; суми виплати за процентними комісійними нарахуваннями в залежності від обсягу доходів за реалізацією продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вона є основною заробітною платою.

Фонд додаткової заробітної плати (ФДЗП). Додаткова зарплата - це винагорода, яку отримує найманий працівник за виробничі показники або за умови роботи понад встановлені норми.

До ФДЗП включаються доплати і надбавки. Доплати пов'язані з умовами праці і не мають особистого характеру. Надбавки мають особистий характер.

До ФДЗП входять доплати і надбавки: за професійну майстерність, за знання іноземної мови, за роботу у вихідні, святкові, надурочні і нічні години, за керівництво бригадою, за роботу у важких і шкідливих умовах, за суміщення професій, за виконання громадських і державних обов'язків, а також премії за виконання виробничих показників, оплата навчальної, додаткової і чергової відпустки і винагорода за стаж роботи (14-та заробітна плата).

Джерелом формування ФОЗП є основна діяльність підприємства (реалізація продукції чи надання послуг).

Інші заохочувальні виплати і компенсації (ІЗВК). До складу ІЗВК включаються такі виплати: оплата простоїв не з вини працівника, винагорода за підсумками роботи за рік (13-та зарплата), матеріальна допомога, одноразові заохочення, виплати, що мають індивідуальний характер і пов'язані з соціальними пільгами; винагороди за раціоналізаторські пропозиції, винаходи, відкриття тощо.

Основну заробітну плату працівники повинні отримувати постійно. Розмір її обумовлено нормами плати за одиницю виробленої продукції (виконаної роботи) або відпрацьованого часу, місячним окладом, рівнем кваліфікації, займаємою посадою. Додаткова заробітна плата та інші виплати залежать від індивідуальних результатів праці та загальних результатів діяльності виробничого колективу.

Фонд оплати праці є важливою складовою фонду споживання.

До складу фонду оплати праці і фонду споживання не входять авторські гонорари, винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, допомога по соціальному страхуванню, підйомні та виплати на відрядження та інші видатки.

Оплату праці статистика вивчає за двома аспектами: як елемент затрат, які пов'язані з виготовленням продукції, і як характеристика добробуту робітників виробничих підприємств.

Оплата праці - це один з найважливіших інструментів стимулювання зростання продуктивності праці, обсягу продукції, поліпшення її якості. [Лугінін О. Є., Білоусова С. В. Статистика: Підручник. К., Центр навчальної літератури, 2005. – 580 с. (с. 445-446)]

Для глибшого вивчення структури фондів оплати праці залежно від елементів виплат виділяють годинний, денний та річний (квартальний, місячний) фонди. Причому годинний та денний фонди визначаються тільки для категорії робітників на підставі внутрішньовиробничого обліку, оскільки статистична звітність не містить необхідної для цього інформації.
Фонд годинної оплати праці — це сума грошових коштів, нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані людино-години в умовах нормальної тривалості зміни. Жодні виплати за невідпрацьований час до складу цього фонду не включаються. Основні складові частини фонду годинної оплати: оплата за відрядними розцінками, тарифними ставками, окладами або за середнім заробітком; грошові премії; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів та ін.
Фонд денної оплати охоплює виплати за відпрацьовані людино-дні. Він складається з годинного фонду та оплати людино-годин, не відпрацьованих протягом робочого дня (оплата внутрішньозмінних простоїв не з вини робітника, оплата перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгових годин підлітків, доплата за роботу в понаднормовий час тощо). Як і годинний фонд, фонд денної оплати обчислюється за рік, квартал, місяць.
Фонд річної (квартальної, місячної) оплати охоплює всі суми заробітної плати, нарахованої працівникам у звітному періоді. Він складається з денного фонду та виплат за невідпрацьовані людино-дні з фонду оплати праці (оплата щорічних відпусток, цілоденних простоїв, днів виконання державних і громадських обов’язків; виплата вихідної грошової допомоги та ін.). Фонд річної (квартальної, місячної) оплати розраховується для всіх категорій працівників.

Тарифний фонд оплати праці включає в себе нараховану заробітну плату робітникам-відрядникам і погодинникам за відрядними розцінками, тарифними ставками і штатно-посадовими окладами.

Між розглянутими фондами існує певний зв'язок, який ілюструє така система:

Fд = Fг×K1;

Fм = Fд×K2;
де Fг - фонд оплати праці годинний,

Fд - фонд оплати праці денний,

Fм - фонд оплати праці місячний,

К1 - коефіцієнт доплат до денного фонду оплати праці, який визначається діленням денного фонду на годинний (К1= Fд/ Fг);

К2 - коефіцієнт доплат до місячного фонду (К2= Fм/ Fд).

Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати.

До 1990 р. при аналізі використання фонду заробітної плати передусім зіставляли фактично нарахований фонд з плановим, що дозволяло виявити його економію чи перевитрати. Визначалася абсолютна і відносна економія (перевитрата) по фонду заробітної плати робітників основної діяльності (з врахуванням рівня виконання плану по обсягу виробництва).

Показник по фонду заробітної плати відносився до числа директивних, тобто доводився організації вищестоящою структурою, тому і постійно здійснювався контроль за його використанням. Установами Держбанку здійснювали контроль за витраченням планового фонду заробітної плати працівників основної діяльності.

За перші два місяці кварталу кошти на заробітну плату ними видавались в розмірі фактично нарахованої суми, проте не вище затвердженого квартального фонду. Кінцевий розрахунок за квартал проводився з урахуванням квартального плану.

За тих умов підрядним організаціям дозволялося використовувати одержану відносну економію фонду на виплату заробітної плати і премій у наступних кварталах, а невикористаний залишок перераховувався у фонд матеріального заохочення.

Водночас перевитрати по фонду заробітної плати повинні були компенсуватися.

Відносна економія (перевитрати) фонду заробітної плати персоналу основної діяльності може розраховуватись:

де Е(П) - економія чи перевитрати фонду заробітної плати;

F1, Fп - відповідно фактичний і плановий фонди заробітної плани;

1, ТПп - процент виконання плану за показником продукції, що прийнята при плануванні продуктивності праці;

К - диференційований знижувальний коефіцієнт.

Останній встановлюється у певному розмірі для окремих галузей народного господарства (від 0.4 до 0.1).

Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати здійснюється за такими напрямами:

— вивчення використання фондів заробітної плати й установлення причин відхилення фактично витрачених фондів заробітної плати від планової величини;

— зіставлення темпів зростання заробітної плати працівника з темпами підвищення його продуктивності праці, виявлення причин відхилення середньої заробітної плати від планових показників;

— розроблення заходів щодо поліпшення використання фонду заробітної плати окремих категорій працівників.

Під час аналізу витрачання фонду заробітної плати необхідно вивчити вплив асортиментних зрушень у виробничій програмі. Зміни планового асортименту впливають на витрати заробітної плати. Якщо підприємство виконує план, випускаючи менш трудомістку продукцію, то в цьому разі зменшуються витрати на заробітну плату, якщо ж підприємство виконує план, збільшивши випуск трудомісткої продукції — вони збільшуються. Так само впливають на зміну (зменшення або збільшення) витрачання фонду заробітної плати зміни обсягу кооперованих поставок. Зменшення обсягу кооперованих поставок збільшує витрати праці,
а отже, і витрати на заробітну плату, і навпаки.

Перевитрата фонду заробітної плати свідчить про певні вади в існуючій організації виробництва і праці, в маркетинговій діяльності. Тому необхідно з’ясувати причини і накреслити конкретні заходи щодо їх усунення.

Важливою частиною аналізу витрачання фонду заробітної плати підприємства є аналіз співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці. Однією з умов зниження витрат заробітної плати на виробництво продукції, зниження її собівартості і збільшення внутрішніх нагромаджень є випереджаюче зростання продуктивності праці порівняно з підвищенням середньої заробітної плати. Недотримання цієї умови неминуче викликає зростання собівартості продукції через перевитрати фондів заробітної плати [2, 272-273].

1.2. Аналіз динаміки середньої заробітної плати за факторами. Розрахунок індексів середньої заробітної плати. Взаємозв'язок динаміки середньої плати, загальних витрат праці і фонду заробітної плати.

Аналіз динаміки середньої заробітної плати за факторами.

Для аналізу динаміки середньої заробітної плати використовуються середні темпи росту, індивідуальні та загальні індекси заробітної плати, система індексів середніх величин.

Так, середній темп росту номінальної або реальної заробітної плати обчислюється за певний період (квартал, півріччя, рік) за формулою:

,

де Кі – темп росту заробітної плати за і-й період.

Індекс реальної заробітної плати розраховується за формулою:

,

де - середній темп росту номінальної заробітної плати,

- середній темп росту цін на споживчі товари ( індекс інфляції).

Для окремого підприємства індивідуальний індекс середньої заробітної плати розраховується за формулою:

або ,

де З0, З1 – середня заробітна плата відповідно в базовому і звітному періодах; - індивідуальний індекс фонду заробітної плати за певний період; - індивідуальний індекс середньо облікової чисельності робітників за певний період.

Індекс показує, на скільки процентів змінилась середня заробітна плата на даному підприємстві у звітному періоді в зрівнянні з базисним.

Загальний індекс середньої заробітної плати для ряду підприємств, індекси змінного і постійного складу, структурних зрушень будуть розглянуті нижче.

Отже, до факторів аналізу динаміки середньої заробітної плати належать:

1. Зміна чисельності працівників торговельного підприємства.

2. Зміна рівня середньої заробітної плати.

3. Зміна рівня заробітної плати (в реальних цінах).

4. Інфляція.

5. Зміни в складі персоналу підприємства.

Вплив перших чотирьох факторів 1-4 може бути оцінений кількісно за допомогою методу ланцюгових підстановок або індексного методу.

Для визначення впливу факторів 1-2 використовується модель:



для оцінки впливу наступних факторів модель приймає вигляд:



де чп - середньоспискова чисельність персоналу;

ЗПсерф - фактичний рівень середньої заробітної плати;

ЗПсерр - реальний рівень середньої заробітної плати (приведеної до порівняльних цін).

Іц - індекс зміни цін на товари та послуги.

Оцінка впливу змін у складі персоналу підприємства здійснюється методом відсоткових чисел, виходячи з визначення питомої ваги окремих категорій персоналу та рівня оплати їх праці в звітному та порівняльному періодах.

Перелік факторів, що оцінюються, може бути значно розширений за рахунок використання методів регресивно-корелятивного аналізу. Так, є доцільною побудова та визначення параметрів моделі взаємозв'яз­ку розміру фонду оплати праці з обсягом товарообігу, доходів, прибутку підприємства, зміною кількості покупців, обсягом торговельної площі та кількості робочих місць тощо.

Розрахунок індексів середньої заробітної плати.

При вивченні динаміки середньої заробітної плати застосовується індексний метод, зокрема моделюються індекси змінного, постійного складу і структурних зрушень. В їх основу кладуть середні рівні оплати праці, які, як відомо залежать від двох груп факторів: від зміни середньої оплати праці кожної категорії працівників і частки чисельності працівників кожної категорії у їх загальній чисельності. Ці зміни і відбивають відповідні індекси:

Для окремого підприємства:

Індивідуальний індекс середньої заробітної плати:

або ,

де З0, З1 – середня заробітна плата відповідно в базовому і звітному періодах.

Для ряду підприємств:

Зведений індекс середньої заробітної плати – показує, на скільки відсотків змінилася середня заробітна плата в цілому по ряду підприємств у звітному періоді, порівняно з базовим:

,

де ∑З1×Т1 = ∑Ф1 – сумарний фонд заробітної плати у звітному періоді.

∑З0×Т1 – умовна величина, яка показує фонд заробітної плати у звітному періоді у разі, якби середня заробітна плата на підприємствах не змінилась.

Для однорідних підприємств галузі:

  1. Індекс середнього рівня заробітної плати змінного складу – показує на скільки відсотків змінився середній рівень заробітної плати в цілому по ряду однорідних підприємств у звітному році порівняно з базовим за рахунок змін у рівні середньої заробітної плати на кожному підприємстві і за рахунок структурних зрушень в чисельності зайнятих у виробництві:

.

  1. Індекс середнього рівня заробітної плати фіксованого складу – показує на скільки відсотків змінився середній рівень заробітної плати в цілому по ряду однорідних підприємств у звітному році порівняно з базовим за рахунок змін у рівні середньої заробітної плати на кожному підприємстві:



  1. Індекс середнього рівня заробітної плати структурних зрушень – показує на скільки відсотків змінився середній рівень заробітної плати в цілому по ряду однорідних підприємств у звітному році порівняно з базовим за рахунок структурних зрушень у чисельності зайнятих на виробництві:

,

де З – середня заробітна плата на кожному підприємстві;

Т – чисельність зайнятих на виробництві;

З0Т1 – фонд заробітної плати у звітному періоді на кожному підприємстві у разі, якби середня заробітна плата не змінилась;

∑З0×Т0 – фонд заробітної плати на підприємствах у базовому періоді;

- структура зайнятих у виробництві.

Також важливим є те, що: Якщо від чисельника дробу відняти знаменник кожного індексу, можна розрахувати на скільки гривень змінився середній рівень заробітної плати в цілому по ряду підприємств у звітному році порівняно з базовим, а також окремо під впливом змін у рівні середньої заробітної плати на кожному підприємстві й за рахунок структурних зрушень у чисельності зайнятих на виробництві:

;

;

.

Взаємозв'язок динаміки середньої плати, загальних витрат праці і фонду заробітної плати.

У сучасних умовах господарювання до основних завдань аналізу використання праці та заробітної плати необхідно віднести: − перевірка ступеня обґрунтованості застосовуваних форм і систем оплати праці; − визначення розміру та динаміки середньої заробітної плати окремих категорій і професій працівників; − знаходження відхилень в чисельності працівників і в середній заробітній платі та їх вплив на витрати фонду заробітної плати; − вивчення ефективності застосовуваних систем преміювання; − дослідження темпів росту заробітної плати, їх співвідношення з темпами росту продуктивності праці; − забезпечення випереджуючого росту продуктивності праці в порівнянні з підвищенням її оплати; − знаходження і мобілізація резервів підвищення ефективності використання фонду заробітної плати. В аналізі оплати праці варто виділити такі напрями досліджень: аналіз організації оплати праці; аналіз фонду оплати праці; аналіз середньої заробітної плати; пошук резервів підвищення стимулюючої ролі оплати праці. Головною вимогою до організації заробітної плати на підприємстві є забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зниженні її затрат на одиницю продукції, а також гарантованості виплати заробітної плати за рахунок результатів діяльності підприємства.


    1. Зіставлення темпів зростання продуктивності праці і середнього рівня оплати праці працівників.

Важливе місце в аналізі оплати праці має зіставлення темпів підвищення рівня оплати та продуктивності праці. Підвищення продуктивності праці є головним фактором зростання добробуту населення, і тому спостереження за тим, як змінюється ефективність суспільного виробництва, має велике практичне значення.

Розрахунок показників динаміки здійснюють на основі середніх величин (середнього заробітку і середнього виробітку) в розрахунку на одного робітника чи працівника.

Зіставлення темпів зростання продуктивності праці і оплати праці дозволяє розрахувати коефіцієнт випередження:


де - оплатовіддача у звітному і базисному періодах, що відбиває вартість виробленої продукції у розрахунку на 1 грн. фонду оплати праці.

Крім того, на основі зіставлення темпів приросту продуктивності праці розраховують коефіцієнт еластичності:

де - темп приросту продуктивності праці;

- темп приросту оплати праці.

Коефіцієнт еластичності характеризує ступінь зв'язку між цими ознаками і відбиває, на скільки відсотків змінилася продуктивність праці при збільшенні середнього заробітку на 1%.


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Курсова робота з дисципліни «Статистика» на тему: «Статистичне вивчення...
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ects/кмсонп

Лекція Організація обліку праці І заробітної плати в бюджетних установах
Особливості нарахування заробітної плати працівникам в установах охорони здоров'я

З міст
Економічна сутність заробітної плати

1. Види І типи конкуреції
Нтп, впровадження нових форм органі­зації виробництва І систем заробітної плати тощо

Методичні вказівки до лабораторної роботи №3 з курсу «Обчислювальна техніка»
Мета роботи: вивчення методів сумісної мінімізації систем логічних функцій; аналізу І синтезу комбінаційних логічних схем з багатьма...

Зразки
Чорнобиля в період з 23 червня по 30 липня 2012 року включно за період роботи з 15 вересня 2011 року по 14 вересня 2012 року з виплатою...

Бухгалтерський облік розрахунків із оплати праці
Бухгалтерський облік розрахунків із оплати праці “ на матеріалах Кривчицького психоневрологічного інтернату. Метою бакалаврської...

Карпенко Н. В. ст викладач онеу розбалансованість у сфері доходів населення: регіональний аспект
Процеси інфляції, зростання цін на споживчі товари та послуги, падіння реальної заробітної плати І доходів призвели до зниження купівельної...

Структура екологічного проекту має містити такі розділи: Титульний аркуш
Теоретична основа проекту. Обґрунтування обраних методів дослідження та шляхів реалізації проекту на основі матеріалів з літературних...

Роботи: Діагностика І ремонт системної плати
Як впливає підключення роз”ємів І встановлення мікросхем на панельки на працездатність системної плати? Поясніть порядок усунення...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка