Пошук по сайту


Контроль як функція управління1

Контроль як функція управління1

Сторінка1/10
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Методична служба − школі

КОНТРОЛЬ ЯК ФУНКЦІЯ
УПРАВЛІННЯ1





Педагогічний дайджест

Типи та форми контролю

1.

За часом здійснення

1.1.

Попередній.

Здійснюється під час планування, для створення певних систем, структур. Фактично − це відстеження дотримання існуючих стандартів, норм, правил з метою їх аналізу. Як правило, попередній контроль використовується у сферах ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових). Попередній контроль за роботою вчителів, учнів проводиться з метою аналізу та оцінки ділових, професійних, навчальних знань та навичок, які необхідні для подальшої роботи або навчання.

1.2.

Поточний
(оперативний).


Здійснюється безпосередньо в процесі діяльності для запобігання відхилень від встановлених планів, нормативів, положень, програм, оперативного усунення недоліків.

1.3.

Заключний.

Здійснюється для зворотного зв’язку після закінчення роботи. Порівнюються реальні результати із визначеними нормами, стандартами, планами.

2.

За широтою охоплення об’єктів перевірки

2.1.

Тематичний.

Передбачає глибоке вивчення певної проблеми, актуального питання.

2.2.

Фронтальний.

Полягає у всебічному вивченні діяльності всього колективу або окремого вчителя.

2.3.

Оглядовий
(вибірковий).


Для виявлення об’єктів для наступного тематичного та фронтального контролю.




3.

За об’єктами контролю

3.1.

Персональний.

Контроль за роботою однієї особи (вчителя, класного керівника, психолога, технічного працівника тощо).

3.2.

Класно-узагальнюючий.

Отримання інформації про стан навчально-виховного процесу або якогось питання в певному класі.

3.3.

Предметно-узагальнюючий.

Вивчення стану навчання та рівня навчальних досягнень учнів з певної дисципліни.

3.4.

Тематично-узагальнюючий.

Всебічне вивчення когось питання, проблеми.

3.5.

Комплексний.

Передбачає різноаспектне вивчення об’єкта та поєднання цілей кількох видів контролю.

4.

За системою стосунків між учасниками контролю

4.1.

Адміністративний.

Ініціатором і організатором виступає адміністрація школи.

4.2.

Взаємоконтроль.

Ініціатором може виступати і адміністрація, але здійснюється за допомогою членів колективу.

4.3.

Самоконтроль.

Ініціатором і організатором відносно власної діяльності виступає сам педагог.

Орієнтовна програма фронтальної перевірки
системи роботи вчителя


з/п

Зміст перевірки

Форми і методи перевірки

1.

Виконання вчителем Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Спостереження уроків, виховних заходів. Аналіз навчально-виховної роботи вчителя.

2.

Підготовка вчителя до уроків і позакласних заходів.

Перевірка планів роботи вчителя.

3.

Виконання вчителем навчальних програм, норми контрольних, практичних і письмових робіт.

Аналіз класного журналу, зошитів учнів.

4.

Якість уроків, їх навчальна, розвиваюча та виховна роль.

Відвідування і аналіз уроків. Аналіз успішності за класними журналами.




5.

Рівень навчальних досягнень учнів. Уміння застосовувати знання на практиці.

Спостереження на уроках, аналіз зошитів, журналів, щоденників. проведення контрольних робіт, усне опитування.

6.

Виховання інтересу до предмета.

Анкетування, співбесіда з учнями.

7.

Формування навичок навчальної праці.

Завдання типу: „Склади план”, „Зроби аналіз доповіді, статті”, „Склади тези”; робота з довідковою літературою.

8.

Виховання учнів у процесі навчання. позакласна робота з предмета.

Спостереження на уроках, відвідування гуртків, факультативів.

9.

Виховання свідомої дисципліни.

Спостереження на уроках, відвідування гурткових, факультативних занять.

10.

Виконання єдиних вимог до усної і писемної мови. організація позакласного читання.

Перевірка зошитів, техніки читання, вивчення читацьких формулярів.

11.

Попередження неуспішності. індивідуальна робота з учнями. Проведення додаткових занять.

Вивчення причин неуспішності.. аналіз змісту додаткових занять. Аналіз записів у класному журналі.

12.

Робота вчителя з батьками учнів, громадськістю.

Співбесіди з батьками, анкетування.

13.

Самоосвіта вчителя.

Співбесіда з учителем.

14.

Результати навчально-виховної роботи вчителя.

Підсумкове опитування, контрольні роботи. бесіда з активом класу, батьківським комітетом.

Способи перевірки роботи вчителя

1. Вибіркове
відвідування
уроків.


Директор або заступник директора за власним планом відвідують уроки вчителів. Можливості способу: встановити, як за звичних обставин працює вчитель, як готується до уроків, які стосунки у нього з дітьми тощо.

2. Тематичне
відвідування
уроків.


Керівник відвідує цикл уроків з певної теми. Можливості способу: визначитися із достоїнствами та недоліками в роботі вчителя, дати кваліфіковані поради, вивчити досвід роботи.

3. Паралельне
відвідування
уроків.


Керівник відвідує уроки вчителів у паралельних класах з однієї теми. Можливості способу: зробити висновки про індивідуальний стиль роботи, індивідуальний почерк, доцільність використання певних методів навчання.

4. Комплексне
відвідування
уроків.


Керівник протягом навчального дня (4-5 уроків) присутній на уроках в одному класі. Можливості способу: перевірити, проаналізувати систему вимог учителів, зробити висновки щодо навантаження учнів.

5. Відвідування
уроків разом із
спеціалістом.


Керівник у разі сумнівів або з метою більш глибокого вивчення роботи вчителя запрошує спеціаліста вузького профілю (вчителя з даного предмета, керівника методичного об’єднання, методиста районного методичного кабінету). Можливості способу: зіставити свої уявлення про оптимальний рівень учителя з реальним.

6. Відвідування
уроків за запрошенням учителя.


Керівник відвідує „відкритий” урок, щоб побачити роботу вчителя в оптимальних умовах, проаналізувати перспективи самоконтролю. Можливості способу: зіставити свої уявлення про оптимальний рівень учителя з реальним.

7. Відвідування
уроків з опитуванням учнів
або письмовими
роботами.


Керівник заздалегідь повідомляє вчителя про свої наміри, просить його підготувати контрольні питання для перевірки засвоєного учнями на уроці (або готує завдання сам), у разі необхідності − вносить корективи. Можливості способу: оцінити ефективність використаних на уроці методів, визначити ступінь засвоєння учнями змісту уроку.

8. Перевірка
документації.


Можливості способу: перевірити виконання програм, нормативів, обов’язковість, акуратність учителя.

9. Проведення
бесід з учителем.


Можливості способу: двостороннє обговорення питань, узгодження позицій та результатів, визначення перспектив.

10. Тестування
вчителів.


Можливості способу: встановлення реального рівня компетентності.

11. Анкетування вчителів, учнів, батьків.

Можливості способу: виявити особливості вчителя, ставлення до нього, його статус, своєчасно коригувати імідж.

Класно-урочний контроль

Класно-урочний контроль передбачає вивчення діяльності великої групи вчителів, які ведуть навчально-виховну роботу з учнями одного класу (система опитування, робота над помилками, забезпечення єдиних вимог до характеру та обсягу домашніх завдань тощо); рівень знань, умінь, навичок учнів; психологічний клімат в учнівському колективі.

Етапи класно-урочного контролю:

І етап контролю. Підготовча робота адміністрації

  1. Вивчення нормативних документів:

    • навчальний план;

    • навчальні програми.

  2. Вивчення особливостей складу класного колективу (робота психолога: анкетування, аналіз анкет).

  3. Аналіз санітарно-гігієнічного та матеріального стану класної кімнати.

  4. Аналіз складу педагогічних працівників та педагогічного навантаження вчителів-предметників, розкладу уроків.

  5. Ступінь забезпечення учнів підручниками.

ІІ етап контролю. Індивідуальна робота з учителями-предметниками, що працюють у даному класі

  1. Співбесіда щодо програм та календарного планування на даний період, відображення в них профільної та рівневої диференціації.

  2. Вивчення особистої документації вчителя:

  • наявність календарних планів;

  • ведення класних журналів;

  • ведення зошитів;

  • ведення журналів факультативів, гуртків;

  • ведення зошитів індивідуальних занять тощо.

  1. Наявність матеріальної бази для виконання програми, дидактичних матеріалів, оптимальність їх використання.

  2. Визначення ступеня взаємодії вчителя з класним керівником, батьками.

  3. Виявлення труднощів у роботі вчителя, їх усунення.

ІІІ етап контролю. Вивчення стану викладання предметів та якості знань учнів даного класу

Контроль знань, умінь та навичок учнів за такими питаннями:

  1. Сформованість знань, умінь та навичок у відповідності до вимог програми, які поставлені до кожного розділу курсу предмета (на основі таких критеріїв, як науковість, системність, повнота, міцність).

  2. Сформованість в учнів загальнонавчальних знань, умінь та навичок.

  3. Сформованість в учнів аналітичних навичок та умінь порівнювати, аналізувати, робити висновки, встановлювати зв’язки причини та наслідку, застосовувати теорію для пояснення.

  4. Уміння учнів побачити взаємозв’язок між розділами науки, пов’язаної з предметом шляхом зіставлення вивченого з тим, що вивчається, між предметні зв’язки.

  5. Ступінь активізації мовної діяльності школярів, опанування монологічною та діалогічною мовою, правилами мовної поведінки та етикету.

  6. Уміння проводити реферативно-пошукову роботу, бібліографічний пошук, працювати з науково-популярною літературою, словниками, підручниками.

  7. Наявність або відсутність помилок, пов’язаних із особливостями діалектів.

  8. Уміння учнів працювати в режимі стійкого інтересу до предмета протягом всього року.

Перевірка якості викладання за такими аспектами:

  1. Організаційний аспект:

    1. Ступінь організованої підготовленості учнів до уроку.

    2. Включення учнів до роботи на уроці.

    3. Раціональне використання часу уроку: відповідність часу, відведеного на різні види й форми роботи, нормативним вимогам.

    4. Виконання санітарно-гігієнічних норм уроку, правил техніки безпеки, охорони праці.

    5. Ступінь забезпечення уроку наочними приладами, технічними засобами навчання, ефективність їх використання.

    6. Ведення документації вчителем.

    7. Організаційна завершеність уроку, запис домашніх завдань (об’єм, ступінь складності, диференціація, коментар).

  2. Дидактичний аспект:

    1. Постановка цілей та завдань уроку.

    2. Дотримання дидактичних принципів (науковості, наочності, міцності, доступності та ін.).

    3. Дотримання логіки викладання навчального матеріалу; оптимальність структури уроку.

    4. Використання різних форм, засобів і методів навчання.

    5. Активізація пізнавальної активності учнів.

    6. Організація самостійної роботи.

    7. Відповідність ходу й результату вимогам уроку, загальній дидактичній меті.

    8. Забезпечення високого рівня пізнавальної активності учнів.

    9. Реалізація принципів диференціації та індивідуалізації на уроці.

  3. Методичний аспект:

    1. Діяльність вчителя і учнів в основних структурних компонентах уроку.

    2. Сукупність заходів та методів, що використовуються для вирішення дидактичної задачі уроку.

    3. Ефективність використання дидактичних принципів.

    4. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці.

    5. Оптимальність поєднання методів і форм перевірки знань учнів.

    6. Види та місце самостійної роботи учнів на різних етапах уроку.

    7. Керівна роль учителя в процесі роботи учнів.

    8. Методи диференціації роботи з учнями в залежності від індивідуальних здібностей та можливостей.

  4. психологічний аспект:

    1. Рівень психологічної взаємодії вчителя й учнів, ступінь впливу вчителя.

    2. Ступінь відповідності змісту й структури уроку принципам розвиваючого навчання.

    3. Врахування вікових особливостей учнів.

    4. Виконання психологічних та гігієнічних вимог до організації уроку.

    5. Ступінь активності учнів.

  5. Виховний аспект:

    1. Вивчення ступеня та прийомів виховного впливу уроку на учнів.

    2. Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.

    3. Рівень культури праці, організованості, дисциплінованості учнів, стиль відносин один до одного та до вчителя.

Контроль проведення та нормативність опрацювання письмових робіт учнів.

(Проводиться відповідно до програми середньої загальноосвітньої школи).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Функція задана аналітично,крок h рівномірний
Формула трапецій дає точне значення інтегралу, І кожна підінтегральна функція лінійна; бо тоді

Розклад уроків на тиждень. Контроль за наявністю підручників, шкільних...
Заходи по покращенню якості знань, контроль за навчанням, формуванню морально-етичних якостей учнів

І. Котляревський. «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих...
Тема: І. Котляревський. «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих рис української жінки. Роль І функція пісень у п’єсі

Дніпрова Чайка (1861-1927) План
Оповідання «Краплі-мандрівниці», вірші «Осінь», «Весна», «Зима», естетична функція природи у них

Реферат Проблема компетентності психолога
Остання функція може торкатись як немедичної галузі, так І медичної психотерапії (тобто лікування психологічними засобами соматичних...

Методичні рекомендації Паспорт навчального закладу засіб ефективної...
Основна функція комплексного методичного забезпечення – керівництво процесом формування та розвитку знань, умінь І навичок

Розділ Міжнародні розрахунки, їхнє оформлення, облік, контроль І аналіз в Укрексімбанку

Організація внутрішкільного контроль Йосипівської зош І іі ступенів на 2008 2009 навчальний рік

Підсумковий тематичний контроль з теми «Література ХІХ століття». Класний контрольний твір

26. Життєва компетентність особистості факультативний курс для учнів
Розширилась функція навчального закладу: не тільки навчання та виховання, але І формування життєвої компетентності, розвиток соціально...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка