Пошук по сайту


Розвиток творчої активності молодших школярів на уроках музичного мистецтва

Розвиток творчої активності молодших школярів на уроках музичного мистецтва

Сторінка1/3
  1   2   3
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання

Відділ культури та естетики

Курси підвищення кваліфікації учителів музики





Курсовий творчий проект

Розвиток творчої активності молодших школярів на уроках музичного мистецтва

Виконали:Мініна Н.В.

Керівник: Манейчик М.В.

методист відділу культури та естетики
Донецьк-2012


Анотація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .2

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

I Творчий розвиток учнів на уроках музичного мистецтва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

ІI. Творчий розвиток – динамічний процесс формування особистості . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

1. Творчо-розвивальні можливості мистецтва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

2.Умови для творчої активності учнів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

ІІI. Завдання для розвитку творчої активності молодших школярів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

ІV. Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

V. Додатки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

VI. Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

Розвиток творчого мислення учнів засобами мистецтва, зокрема, на уроках художньо-естетичного циклу, було і залишається однією з актуальних проблем естетичного виховання. Для її вирішення необхідна розробка нових методик викладання. Щоб залучити учнів до творчої діяльності, ми пропонуємо виконувати завдання художньо-естетичної спрямованості, які передбачають комплексне використання музики, літератури і образотворчого мистецтва, оскільки це відповідає психологічним особливостям сприйняття, асоціативному характеру мислення.

Для одного вчителя творчий підхід до навчального матеріалу - це здібність учня творчо розвивати та доповнювати його (вчителя) точку зору. А для іншого - це вміння учня мати й відстоювати іншу (часто протилежну) точку зору.

Масштаб творчості може бути різним, але в усіх випадках у процесі творчої діяльності відбувається створення, відкриття чогось нового, розвиток діяльності за ініціативою творчої людини.

Кожна людина має свій творчий стиль. Важливо оцінити творчий почерк учня, розпізнати його індивідуальні особливості й формувати навики та вміння управління творчим процесом. Важливо,-щоб за роки навчання в школі дитина навчилася вирішувати навчальні та життєві задачі творчо, а до навчання "пізнала себе" - оцінила свої слабкі та сильні сторони для прийняття найголовнішого в житті - Ким та Яким бути.

Розвиток творчої активності молодших школярів на уроках музичного мистецтва

Вступ.

За роки незалежності в Україні визначено нові пріоритети розвитку освіти. ХХІ століття висуває до освіти нову вимогу – піднесення авторитету особистості. Головна мета української системи освіти полягає в створенні умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України. Національна Доктрина розвитку освіти України передбачає, що система освіти повинна забезпечувати розвиток у дітей творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації.

Нині в навчальних закладах України все більше уваги приділяється пошукам перспективних підходів до гуманізації освіти, стимулювання та розвиток пізнавальної і творчої активності особистості. Майже 15 років у вітчизняній педагогічній пресі обговорюється проблема гуманізації і гуманітаризації освіти. Ці проблеми не нові, вони притаманні педагогічній науці одвічно, бо освіта й виховання дитини (чому служить педагогіка) є гуманна й гуманіс тична. Серед багатьох предметів, що вивчаються у загальноосвітній школі, значний виховний і творчий потенціал має мистецтво з притаманним йому впливом на свідомість і підсвідомість особистості, на інтелектуальну й емоціональну сферу, на моральне і навіть на фізичне здоров'я людини. Мистецтво – це своєрідний камертон цивілізації, універсальний спосіб, здатний синтезувати істину, добро й красу, допомагає людині глибше пізнавати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення, формує людину-творця.

.

ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Актульність теми зумовлена тим, що музичному мистецтву належить велика роль у становленні творчих здібностей дітей, а початкова школа головним шляхом для формування та розвитку творчих здібностей.

Мета нашого дослідження полягає у визначенні сутності творчих здібностей, педагогічних умов, які забезпечують ефективне формування цих важливих якостей учнів на уроках музичного мистецтва.

Як ми бачимо проблема розкриття творчого потенціалу людини є вагомим пріоритетом сучасної освіти. Життя в епоху науково-технічного прогресу урізноманітнюється і ускладнюється. Воно потребує від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкості мислення, швидкого орієнтування і адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення проблем.

Головною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток людини. Людина змінюється протягом усього життя, але особливо інтенсивно відбуваються ці зміни в дитинстві, підлітковому віці та юності, коли фізично людина росте швидко, змінюючись і духовно. Саме в дитинстві, як у ніякому іншому віці, людина здатна глибоко відчувати і переживати, захоплюватись і дивуватись, яскраво і безпосередньо виражати свої емоції, безмежно фантазувати. Ось чому в цей період на неї через мистецтво можна якомога сильніше і природніше вплинути, використовуючи в процесі навчання і виховання саме її вікові особливості. «Музика – уява – фантазія – казка – творчість – отака доріжка, ідучи якою, дитина розвиває свої духовні сили», - визначав В. Сухомлинський. Допомогти знайти цю стежку, вміло спрямувати дітей на такий шлях – завдання вчителів, вихователів, батьків. [4, с. 3].

Переважна більшість науковців – психологів, педагогів, музикознавців – збігаються у погляді на особливу роль художньої творчості, в тому числі і музичного мистецтва, у справі вихованні творчої особистості. Наприклад, видатний педагог-музикант Н. Ветлугіна була впевнена, що сучасне виховання повинне формувати людину нового типу, здатну до активної творчої діяльності, і наголошувала: «Мистецтво, зокрема музика, приховує у собі великі можливості для творчого розвитку підростаючого покоління» [2, с. 90].

У педагогіці ми зустрічаємо такі тлумачення поняття «творчість»: Б.В. Асаф'єв писав, що творчість сприяє більш глибокому засвоєнню музичного матеріалу і розвитку музикальності дітей [1, с. 95].

Слід зазначити, що поняття «творчість» тісно пов’язане з поняттями «творча діяльність» та «креативність». Творчою вважається така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове – чи предмет зовнішнього світу чи побудова мислення, що веде до нових знань про світ, або почуття, здатне відображувати нове ставлення до дійсності.

Повертаючись до проблеми формування творчих здібностей учнів, треба зазначити, що найбільш доцільно використовувати для цього методи ігрової педагогіки. Зважаючи на те, що ігрова діяльність залишається, після навчання, одним з провідних видів діяльності, саме в дидактичних, сюжетно-рольових, предметних іграх найбільш повно розкривається творчий потенціал учнів.

Музика стимулює до творчої діяльності, зокрема формує пізнавальні та емоційно-мотиваційні функції, розвиває творче мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети. Уміння і навички, набуті у галузі музики, переносяться на інші, немузичні види діяльності дітей. На уроках музичного мистецтва особливе значення має творча діяльність дітей, яка сприяє формуванню уяви, мислення, винахідливості, творчих здібностей.

Урок музичного мистецтва – основна форма музично – естетичного виховання молодших школярів. Найелементарніший імпульс до творчості – це зацікавити дітей винаходом власної інтерпретації музичного твору, підголосків і варіантів наспіву, власного варіанту інсценізації пісні, власного елементарного інструментального супроводу, власної вправи на розспівування.

На думку Дмитра Шостаковича, любителями і знавцями музики не народжуються, а стають. Тому перед викладачем музики постає дуже важливе завдання: навчити дитину розпізнавати та цінувати якісну музику, сприймати музичні твори, аналізувати їх та знаходити у своїй душі відгук. Для реалізації цих завдань учителеві необхідна велика кількість навчальних посібників: методичні розробки уроків, робочі зошити, збірники аудіозаписів музичних творів. Робочі зошити на друкованій основі вже традиційно використовуються у навчальному процесі і стають добрими помічниками вчителя.

Ці посібники допоможуть учителеві ефективно розкрити навчальні теми певного класу, цікаво викласти програмний музичний матеріал; навчити дітей сприймати й аналізувати музичні твори, передавати характер і настрій музики пластичними рухами; виконувати та створювати елементарний ритмічний супровід; розуміти значення музичних термінів.

Особливо важливим періодом для розвитку музично-творчих здібностей видається період початкового навчання. Відомо, що у молодших школярів яскраво проявляється творче начало, вони надзвичайно винахідливі в передаванні інтонацій, наслідуванні, легко сприймають образний зміст казок, розповідей, пісень, музичних п’єс, їм притаманна природна активність, віра у свої творчі можливості. Все це виявляється цінним джерелом творчого розвитку молодших школярів. «Творчість активізує пам’ять, мислення, спостережливість, цілеспрямованість, інтуїцію, що необхідно у всіх видах діяльності» [3].

Творчість дітей на уроках музичного мистецтва пов’язана с самостійними діями, з умінням оперувати знайомими їм музичними поняттями, знаннями, навичками, пристосовувати їх до нових умов, у нових видах музичної діяльності. Процес музичного пізнання набуває у атмосфері творчості процесуального характеру. Тобто дитяча творчість представляє собою «пізнавально-пошукову музичну практику».

Власне кажучи, всі види і форми діяльності на уроках музичного мистецтва можуть носити творчий характер. Критерієм тут виступає новизна, оригінальність самостійність діяльності, але ні в якому разі не художня цінність створеного, оскільки головним у творчій діяльності і запорукою успішного розвитку творчих здібностей є саме процес творчості, а не її продукт.

Для предмету «Музичне мистецтво» спілкування – одне з центральних понять. Це перш за все взаємодія вчителя і учнів, що має особливе емоційно-змістовне забарвлення. Спілкування на уроці можна визначити і як спільну творчу діяльність учнів і вчителя, направлену на розкриття життєвого змісту музики, досвіду етичних відносин, закладеного в ній.

Вчитися чути музику учні повинні безперервно впродовж всього уроку: і під час співу, і під час гри на інструментах, і в моменти, що вимагають найбільшої уваги, зосередженості і напруги душевних сил, коли вони виступають в ролі слухача.

Творча діяльність на уроці музичного мистецтва повинна виражатися у впроваджені творчих завдань – завдань такого характеру, в ході виконання яких учнів буде втягнуто у процес творчості і результатом цього процесу буде виникнення чогось нового, притаманного тільки одній особистості.

У молодших класах діти дуже люблять імпровізувати, складати закінчення мелодії чи ритму, придумувати інструментальні супроводи на дитячих музичних інструментах до знайомої пісні. У старших класах учням подобається виконувати роль музичних критиків, які аргументовано й професійно оцінюють виконання кожного. Усього цього діти навчаються на уроці музичного мистецтва.

Розмаїття та різноплановість форм роботи: ігри, розфарбовування, малюнки, цікаві запитання та спостереження, творчі завдання – усе це сприяє якісному засвоєнню навчального матеріалу та розвиненню особистих творчих здібностей учнів, допомагає у пізнанні музики через аналіз та інтерпретацію вивчених музичних творів, сприяє формуванню емоційно-ціннісного ставлення до музики, самостійності та критичності мислення дитини. Через подані уявні сюжетно-образні ситуації, подорожі розвиваються фантазія, уява, творчі здібності та емоційно-чуттєва сфера взагалі. Завдання на розфарбовування ілюстрацій чи схем до конкретного уроку сприяють розвитку асоціативного мислення, умінню уявити, «бачити колір» музики. Багато завдань, які можна пропонувати як домашні, сприятимуть закріпленню вивченого матеріалу, адже вплив музики на особистість складається із численних слухацьких вражень, що накладаються одне на одне, поступово збагачуючись і поглиблюючись, через повторюваність на уроках та поєднання з позакласними і домашніми музичними враженнями учнів. А комплексне використання музично-ритмічних рухів, дитячих звуковисотних, шумових інструментів допоможе кращому сприйманню дитиною музичних творів.

Отже, творчість є актуальною потребою дитинства. Створення чогось нового, того що не існувало раніше – це захопливий процес, який стимулює загальний розвиток дитини, є визначним фактором у формуванні особистості.

Поле застосування творчих задач на уроці музичного мистецтва є дуже широким. Важливими об’єднуючими факторами творчої діяльності є самостійність і оригінальність створеного. Цінною в творчій діяльності є саме процес, а не продукт діяльності, тільки у процесі творчості дитина може розвиватися найбільш природно і органічно.

Я вважаю, що на уроках музичного мистецтва є чудова можливість розмірковувати, говорити про духовність, красу, про інші види мистецтва, культуру, узагалі про саме життя, бо музика й життя – це основна тема шкільних уроків музичного мистецтва.
Творчий розвиток – динамічний процес формування особистості.
Творчо-розвивальні можливості мистецтва
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем творчого розвитку й сучасних підходів до визначення поняття “творчість” дає змогу сформулювати інтерпретацію категорії “творчий розвиток” – це динамічний процес формування особистості, спрямований на розширення спектру здібностей (пізнавальні, інтелектуальні, спеціальні: художні, літературні, математичні тощо) та особистісних якостей (емоційність, сміливість уяви, фантазії, інтуїтивність тощо), які проявляються і збагачуються у практиці різних видів конструктивної діяльності, результати її характеризуються новизною та оригінальністю.

Колосальні творчо-розвивальні можливості має мистецтво. Тому історично склалося, що вивчення мистецьких дисциплін у змісті навчання початкової школи стало обов’язковим.

Мистецтво виникло дуже давно. Відтоді люди намагаються віднайти глибокий смисл, який вкладали митці у свої твори. Образи, що втілені у творі майстром, завжди мають широкий спектр сприймання. Зрозуміти художній образ, то нібито зробити для себе маленьке відкриття. Мистецтво здатне робити відкриття, надихає на бесіди, дискусії, допомагає наближатися до істини.

Специфічною рисою мистецтва є те, що воно органічно поєднує в собі теоретичний і практичний аспекти художньо-творчої діяльності на основі залучення дітей до надбань національного й світового мистецтва. Як відомо, мистецтво – невід'ємна частина духовної культури людства; завдяки його в художньо-образній формі відбувається сильний емоційний

вплив на психіку особистості, що сприятиме розвитку її активності, спрямованої на творення краси в навколишньому світі й на внутрішнє самовдосконалення. Дослідження вчених (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн) переконливо доводять, що завдяки творам мистецтва відбувається активізація зорових, слухових та інших рецепторів з наступною зміною фізіолого-біологічних ритмів організму.

Одне з головних завдань мистецтва як засобу виховання – стимулювання творчих здібностей, ініціативи, самостійності. Найефективніший засіб залучення дітей до художньої діяльності – виховуюче і розвиваюче навчання. Ми повинні вчити активно засвоювати знання, уміння, навички, що розвивають художньо-творчі здібності.

Гармонійність виховання, як відомо, важлива для дітей різного віку. Але ніхто не потребує її так, як молодші школярі. Обумовлено це тим, що художні враження залишаються в їхній пам’яті надовго, іноді на все життя. Диспропорції, надмірність, порушення у вихованні найбільше травмують у ранньому віці і завдають часом непоправної шкоди. Ось чому необхідні правильні співвідношення всіх впливів на дитину. Урахування вікових особливостей допомагає встановити, які саме форми, засоби й види діяльності для художнього розвитку найефективніші в тому чи іншому віці.

Якщо діти виховуються в дусі чутливості до всього прекрасного в житті, якщо вони збагачуються різнобічними враженнями, захоплюються різними видами художньої діяльності, то їхні спеціальні здібності розвиваються успішно й плідно.

Особливості творчого розвитку молодших школярів залежать від багатьох чинників: вікових і психологічних особливостей дитини, багатства її життєвого досвіду, уміння зосереджуватися на завданні, планувати свою роботу, від характеру взаємин з учителем й однокласниками. Якщо активізувати ці чинники, то дитина найповніше включається в творчу діяльність, оскільки “кожна дитина в потенціалі – творець різних, зокрема й естетичних цінностей: будуючи будиночки, вона проявляє свою архітектурну творчість, ліплячи і малюючи – вона – скульптор і живописець, нарешті, вона має дуже великий потяг до хороводу, пісні, танцю і драматизації”.

У молодшому шкільному віці важлива роль належить самовираженню дітей через власну художньо-естетичну діяльність. Враховуючи психофізіологічні особливості школярів цього віку, під час викладання предметів освітньої галузі „Мистецтво” необхідно залучати їх до творчої діяльності в музичному, образотворчому та синтетичному видах мистецтва.

Оскільки ця галузь базується на принципі інтеграції, використання різних форм взаємодії названих видів мистецтва має бути спрямоване на формування в учнів цілісного художнього світосприймання, почуття відповідальності за збереження й примноження культурних надбань суспільства й загалом естетичної свідомості, яка становить ядро естетичної культури особистості.

Особливі механізми впливу на особистість має кожен вид мистецтва: музика – ритм, гармонію звуків: живопис – лінію, барви, сюжет; хореографія, театр і кіно завдяки своїй синкретичності інтегрують кілька видів мистецтва, що сприяє найсильнішому впливу на психічні й фізіологічні процеси в організмі людини.

Розвиток творчого потенціалу, формування естетичних почуттів і потреб у молодшому шкільному віці відбуваються здебільшого під час самостійної художньої діяльності. Відтворення власного світовідчуття і світосприйняття за допомогою барв є показником психічного стану дитини, її внутрішнього самоусвідомлення в навколишньому середовищі. Звуки музики, самостійна гра на інструменті є основою для виховання в особистості здатності до естетичного сприймання, уміння слухати музику природи, прагнення змінити світ на краще.

Як переконують сучасні психологічні й фізіологічні дослідження, творчий розвиток важливий і для розумового розвитку школярів. Естетичні емоції супроводжуються напруженням інтелектуальних сил. Це органічний сплав естетичних переживань і пізнання. Сприйняття краси пробуджує думку, наповнює її інтелектуально-естетичним змістом. Глибина розбуджених почуттів є однією зі спонукальних сил творчої діяльності.

Під впливом мистецтва розвиваються такі елементи творчого мислення, як образність, уява, фантазія, що активізують емоційно-чуттєву сферу людини.

Мистецтво в багатьох своїх проявах, яке оточує кожного від ранніх років, є головним помічником вчителя у справі емоційного розвитку особистості дитини. Заняття, що залучають до мистецтва, повинні визнавати за учнями право на індивідуально-особистісне сприймання і творчість, і в цьому їхня особлива цінність.

Особливості шкільного уроку музики визначаються специфікою музичного мистецтва, у якому емоційна сфера відіграє визначну роль. Тому пізнання художнього світу музики, яке відбувається в процесі навчання, не може зводитися тільки до роботи думки, а повинне органічно поєднувати свідомість і почуття.

Музика повинна сприйматися як живе й захоплююче мистецтво, тому таким же живим і захоплюючим повинне бути навчання. Якщо вчитель з’являється на урок з бажанням разом з учнями відчути радість спілкування з музикою, то тим самим він створює подібний настрій у дітей. Важливо, щоб спілкування з музикою виявляло особистісне ставлення, власне переживання школяра.
Умови для творчої активності учнів
Важливо створювати на уроці умови для творчої активності кожного учня. Музична творчість активізує фантазію учнів, спонукає до самостійних пошуків форм втілення свого задуму, сприяє глибшому сприйманню музики.

Найскладнішою, але, мабуть, і найнеобхіднішою умовою роботи на художніх заняттях є створення творчої атмосфери. Весь навчальний цикл повинен бути пронизаний проблемами правди, добра і краси. Чим менше музичних даних у тих, хто навчається, тим більш творчим повинен бути урок.

Творча активність виникає на основі бажання учня розкрити свої думки, ідеї, показати своє ставлення до різноманітних явищ, що хвилюють його. Проблема дитячої творчості дотепер є актуальною у психології і педагогіці, оскільки її рішення розв’язання з проблемою загального розвитку і виховання людини. Актуальність проблеми обумовлена величезним впливом творчості на формування особистості.

У творчості важлива орієнтація на відкритий пошук замість безпроблемного засвоєння готових знань. Музична діяльність на уроці повинна слугувати джерелом несподіваних емоцій. Емоційного забарвлення уроку може додати використання музики, репродукцій картин, телепередач, читання віршів та інші засоби, що сприяють естетичному розвитку учнів [4].

Урок музики – широке поле для творчості учнів. Вона виявляється у різних видах діяльності школярів на уроці. Так, у музичному сприйманні – як надзвичайна спостережливість, уміння підмінити незвичайне, неповторне, простежити динаміку розвитку музичних образів і т.п., в оцінюванні – у багатстві уявлень, незвичайності асоціацій, прагненні до самостійної оцінки, оригінальних обґрунтувань тощо; у процесі виконавської діяльності: хоровому, сольному співі, грі на музичних інструментах, музичних іграх, рухах під музику – як потреба у власній інтерпретації мелодій; у власне творчій діяльності учнів – як створення ними музичних образів на основі засвоєних знань.

Важливо навчити учнів, як мінімум, доводити до досконалості будь-яку репродуктивну діяльність, тобто відтворювати чи повторювати красиво те, що створене, задумане іншими (учителем, композитором, поетом, товаришами та ін.), і, як максимум, – створювати щось своє, нове, втілювати в ньому свої уявлення про красу.

Слід пам’ятати, що краса в діяльності починається не з результату, а з бажання йти до нього. Тому доцільно більше працювати над розвитком естетичного прагнення. Наявність його – важлива вимога довершеного, найвиразнішого виконання, творчої самореалізації особистості учня.
Завдання для розвитку творчої активності молодших школярів.
Естетична діяльність починається з емоційного збудження, естетичного переживання, яке переводиться в працю. Важливо так організувати роботу учня, щоб вона сама чи її результати збудили в нього позитивні почуття.

Так, помітивши, що не всі учні в класі старанно виконують знайому пісню, учитель може використати такий прийом: поділити клас на дві групи – „акторів” і „критиків”. „Актори” співають, а „критики” – оцінюють виконання. Це активізує виконавсько-творчу діяльність дітей, стимулюючи виразність, артистичність. Оцінюючи виконання товаришів, діти набувають навичок спостереження, аналізу, вчаться уважно слухати, порівнювати, узагальнювати, естетично переживати, підмічати красиве. Унаслідок байдужих до виконання не залишається. До того ж діти пропонують шляхи найвиразнішого виконання музичних творів.

Емоційно збуджує учнів і дух змагання („Хто краще виконає пісню – хлопчики чи дівчатка, учні першого чи другого ряду”? тощо).

Часто діти малюють вдома чи на уроці ілюстрації до прослуханої чи створеної ними музики. Кращі малюнки можна відібрати і помістити на виставку в кабінеті музики. Важливо, щоб на цю виставку періодично потрапляли кращі малюнки кожного учня. Це значно стимулює учнів до активного сприймання музики, викликає бажання повніше відтворювати в малюнках власні почуття, настрої, процес спостереження за розвитком музики.

Велику роль у розвитку прагнення до краси відіграє знання того, що робота буде публічно оцінюватися, що вона цікава для вчителів, батьків, знайомих. Дитина повинна бачити певну мету, заради якої вона працюватиме, віддаючи всі сили. Відомо, як старанно і наполегливо вчать учні пісні до свята, усвідомивши, що мами дуже зрадіють, сприйнявши ці пісні, як подарунок.

Переведенню звичайних навчально-виховних завдань до розряду творчих сприяють ігрові форми роботи. На уроці музики іграми, які найбільше сприяють розвиткові в учнів творчих здібностей, є сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі.

Невід’ємним і навіть основним складником уроку є народна пісня. Вона впливає на розвиток духовного рівня підростаючого покоління, одночасно вбираючи в себе все найкраще з національної культури.

Любов до народної пісні – найприродніший і найглибинніший духовний початок людського життя, адже кожна дитина генетично несе в собі задатки музичної свідомості, на якій у далекому минулому зросла могутня стихія музичного фольклору. Народна пісня є педагогічно цінним виховним засобом, найефективнішим у початковій школі. Це зумовлюється віковими та індивідуально-психологічними особливостями молодшого школяра та сензитивністю даного періоду для залучення дитини до світу мистецтва з метою її виховання й художньо-творчого розвитку. Народна пісня сприяє формуванню особистих якостей молодшого школяра і, як зазначав К. Стеценко, стимулює розвиток творчої активності. Творча активність – вищий рівень прояву пізнавальної активності учнів – розкривається в процесі навчальної діяльності, яка має творчий характер. Під впливом народної пісні у молодших школярів збагачуються моральні й естетичні почуття, розвиваються інтелектуальні якості, формується інтерес до світу прекрасного в житті та мистецтві. Саме тому сучасна школа прагне активно залучати народну пісню до навчально-виховного процесу.

У програмі з музики для початкових класів значна увага приділена українській народній музиці, насамперед народній пісні. Наприклад, музика М. Сільванського, К. Стеценка, І. Берковича; пісні О. Колодуба, М. Верховинця, В. Верменича, М. Леонтовича, Л. Ревуцького; українські народні пісні "Вербовая дощечка", "Як діждемо літа", "Вийди, вийди, Іванку", "Ой сивая та і зозуленька" і багато інших. Педагогічне чуття підказувало їх безіменним творцям, що треба дітям, чим можна зацікавити, розважити їх. Текст і музика всіх народних пісень не важкі, але виразні і легко запам’ятовуються дітьми:

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко…

Народні пісні збагачують дітей новими знаннями, уявленнями, дають їм яскраві образи навколишнього світу, навчають радіти добру, співчувати чужій біді, збагачують духовний світ дитини.

Отже, народна пісня позитивно впливає на молодшого школяра, спонукає до діяльності, тобто до творчості. Наприклад, щоб придумати різні варіанти приспівки, діти повинні володіти достатнім інтонаційним досвідом, який формується поступово і в певній послідовності; розуміти, які комбінації елементів мелодії можливі. Ось чому перед виконанням подібних завдань необхідне засвоєння поетичного тексту, його ритмічної структури, побудови мелодії. Виконання таких завдань багато в чому залежить від учителя, його особистості, зацікавленості, здібності брати участь у виконанні творчих завдань разом з учнями.

Усі творчі завдання виконуються в певній послідовності. Наприклад, щоб знайти виразний рух, який відповідає музиці, учні спочатку слухають твір, виявляють його характер, засоби музичної виразності, форму. Потім вони планують можливі варіанти тих чи інших рухів. Задум обмірковується колективно чи індивідуально і доповнюється. Результатом творчого рішення може бути виразне виконання твору. Творчість сприяє розвитку музично-образного бачення, є важливою умовою музичного і загального розвитку дитини. Процес творення не виключає елементів імпровізації. При виконанні творчих завдань, пов’язаних зі співом, діти відчувають труднощі. Це спричинене відсутністю координації між слухом і голосом. "Неспіваючі" діти можуть виявляти свої творчі можливості в русі, грі на дитячих музичних інструментах. Діти, які співають, виконують творчі завдання, пов’язані зі співом. Головне, щоб учитель використовував на уроці різнобічні за видами діяльності творчі завдання. Отже, поступово засвоюючи характерні ладові інтонації, учні повинні не тільки їх чути, але й при змозі їх чисто інтонувати, створювати характерні мотиви на різних ступенях.

Різнобічні й систематичні творчі завдання допомагають учням успішно долати поставлені перед ними завдання. Діти із задоволенням створюють варіанти за темами різних добре знайомих їм народних пісень. Вони не тільки співають мелодії добре знайомих пісень, але й підбирають на металофоні, ксилофоні тощо.

За складністю творчі завдання необхідно включати в урок систематично. На кожному уроці важливо створювати кожному учневі умови для активного прояву себе в творчості. Кожний учень повинен відчути радість творчості, яка розвиває емоційний відгук на музику.

Висновок.

Отже, особливість педагогіки мистецтва в тому, що творчості навчити не можна. Можна лише створити умови для пробудження, активізації в учнів творчих імпульсів, для пізнання радості творення. Чим раніше розпочати таку роботу з дітьми, тим більше шансів, що творчі можливості учнів не згаснуть, а розвинуться, щоб виявитися згодом у всіх сферах діяльності.

Додатки

Додаток 1.
Урок музики у 3 класі

Тема:  Види танцювального мистецтва: класичний, народний, бальний.

Мета: Дидактична: активізація музичного сприймання засобами елементів пластичного інтонування музичних настроїв. Формування музичної культури і творчий розвиток молодших школярів, музичного мислення школярів, базових, художніх компетентностей у різних видах музично – творчої діяльності.

Розвиваюча: розвиток емоційно - почуттєвої сфери особистості, загально навчальних, музично - творчих здібностей шляхом залучення дитини до активної роботи з сприймання.

Виховна: виховувати любов до музичного мистецтва. - пробуджувати інтерес до музики, виховувати музичний смак. 

Музичний матеріал: Й.Штраус «Віденський вальс»,М.Огінський Полонез «Прощання з батьківщиною», В.А.Моцарт «Менует»Чеська народна пісня «Полька»                            

Обладнання: баян, магнітофон, аудіокасети, роздатковий               матеріал:біографічні дані композитора, проілюстровані        фотографіями; роздаткові картки, репродукції стилю бароко, портрети композиторів, репродукція картини.        

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Методи: Проблемно-пошуковий, ігровий, повернення до раніше вивченого; робота в малих групах; метод емоційного впливу,евристичної бесіди, метод навчаючи – учусь,мозковий штурм.

                                      Хід уроку

І.Організація класу(1хв.)

Учні входять в клас під «Віденьський вальс» Й.Штрауса

ІІ. Музичне вітання (3 хв.)

ІІІ. Мотивація (1хв.)

- Сьогодні маємо незвичне музичне вітання - з нами вітається ціла мистецька епоха. Ви впізнали в цих чарівних переплетіннях мелодійних ліній витончений стиль,ви прослухали «Віденський вальс» Й.Штрауса, яким захоплюється багато музикантів.Сьгодні ми з вами ознайомимося з різними видами танців: «Полонезом»,

«Менуетом», «Вальсом», розучимо чеську народну пісню «Полька» (тему записую на дошці)

ІV. Актуалізація опорних знань. (3хв.)

Робота за підручником

(Відкрийте свої підручники на сторінці 92 на ній зоображено карту царства бальних танців, уважно прочитайте назви танців зображених на карті. Дате відповіді на такі запитання)

Робота в малих групах (Швидко розподіляю ролі в групі:спікер, секретар, спостерігач, доповідач.Нагадую, що група має дійти спільної думки.)

-         Назви, яких танців тобі знайомі?




Більшість бальних танців мають народне

походження. Найпоширеніші бальні танці – австрійський

вальс, аргентинське танго,

латино – американські самба, рамба, ча-ча-ча, та інші

- Зараз ми з вами розучимо Чеську народну пісню «Польку»

Але спочатку розспіваємось.

V. Розспівування (1хв.)



Розспів: за мінорним тризвуком з використанням мелодичного ходу I-II-III-V

з повторенням октави і низхідного мелодичного ходу від V до I ступеня на склад "ля”

 Розспів: за мінорним тризвуком з використанням мелодичного ходу I-II-III-

II, а також повторенням октав і низхідного мелодичного ходу від II до I ступеня ладу, з назвами нот (сольфеджіо)

Поспівка: "Сіла Лорка при криниці”

VI. Виконання пісні. (3хв.)

Виконую Чеську народну пісню «Польку»



VII. Розучування пісні. (7хв.) «Мозковий штурм»

-         Які почуття у вас викликала ця пісня?

-         Якими засобами музичної виразності вона передається?

-         Який темп, ритм, динаміка, лад, тембр?

-         Який образ відчувається у цій пісні? Чому?

1.Розучування пісні по фразах.

 2.Звертаю увагу на динаміку, темп, тембр.

      3.Працюю над «важкими» місцями у пісні.

      4.Слідкую за співацькою поставою, дикцією, артикуляцією.

      5.Виконання групами, хорове виконання.

VIII. Слухання музики (20хв.)

-         Сьогодні ми з вами прослухаємо фрагменти таких танців «Полонез», «Менует»,і «Вальс»
Отож полонез - це польський народний танець

   Слухання: Михайло Огінський «Полонез»



Слухання: В.А.Моцарт «Менует»

Опишіть характер танцю

Розгляньте схеми тактування.Яка з них відповідає руху менуета? (робота в парах)

(На кожній парті знаходяться три схеми тактування, на яких зображено однодольний, дводольний і тридольний розміри)

Пригадайте, які ще танці мають тридольний розмір?


Слухання: Й.Штраус «Віденський вальс»

 Завдання після слухання.

Метод «Навчаючи - учусь»

Об'єдную учнів у групи (по чотири учня) перший учень читає

текст Полонез на сторінці 93,другий – Менует на сторінці 94,

третій Вальс на сторінці 95, четвертий полька на сторінці 97. Протягом кількох хвилин учні читають тексти, потім працюють в групах. Кожен учень групи розповідає прочитаний матеріал

іншим членам групи – учні обмінюються інформацією.

IX. Музична грамота. (2хв.)

-         А зараз ми трохи розважимося, та пограємо в ігри.

Музично- дидактична гра "Диригування”

 

Щоб учні навчилися правильно поєднувати ауфтактів рух із диханням говорю: «Поставте руки перед собою на ширині плечей долонями донизу.Уявіть, що у вас в руках дві великих ложки і ви начерпуєте ними вареня із двох казанків.Вареня дуже смачно пахне, тому одночасно із черпанням ви глибоко вдихаєте його аромат. Починаємо спів лише тоді, коли рука йде донизу (коли кладете варення на хліб).»У кожного на парті є схеми, вивчаємо кожну схему і диригуємо її.

 X. Музичний словник. (2хв.)

-         А зараз ми відкриємо з вами наші словники, та запишемо слова та терміни з якими ми з вами сьогодні познайомилися.

Бальними називають танці, створені для виконання на тацювальних вечорах, (балах).

Полька- (половина)веселий, рухливий танець.

Менует-(дрібний, малий) старовинний французький танець

у тридольному розмірі, який виконували парами плавно і граціозно.

Вальс (кружляти)- парний, бальний танець, який виник на основі народних танців Австрії, Німеччини та Чехії.

 XI. Підсумок. (1хв.)

-Пригадайте з якими танцями ми сьогодні познайомились?

-Які з них мають народне походження?

-Опишіть характер кожного з них.

- Яку пісню ми з вами вивчили?

-Які сучасні танці ви знаєте?

XII. Домашнє завдання.(1хв.)

-         Послухайте вдома музику на ваш вибір. Подумайте, яка це музика за своїм складом, розміром.

-         А сьогодні наш урок закінчений, усього найкращого. До побачення.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Уроках математики
Розділ 1 Розвиток творчого мистецтва мислення молодших школярів як психолого-педагогічна проблема

Тематика випускних робіт, творчих проектів та рефератів з дисципліни «Музичне мистецтво»
Формування творчої пізнавальної активності І самостійності учнів у процесі музичного виховання

Інтерактивний розвиток фантазії учнів. Методика роботи над тематичною...
Инутої творчої особистості. Тому відповідно до Державного освітнього стандарту загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції...

Курсова робота на тему: «Фізичне виховання молодших школярів»
Фізичне виховання молодших школярів у сім’ї, як важливе доповнення до фізичного виховання у школі

Музика мого народу Узагальнюючий урок з використанням ікт. 4-й клас Валерія
Мета уроку: визначити жанри народних пісень, емоційне виконання, розвиток творчої активності, вміння мислити

Методичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого...
Методичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, художньої культури у 2011 – 2012 навчальному...

Дата народження 02 листопада 1967 року
...

„Художньо-естетичний розвиток особистості учня засобами здоров’язберігаючих...
Формування ключових компетентностей загальнокультурної, здоров’язбережувальної та предметних мистецької, естетичної визначено нашою...

Початкове навчання
Розвиток мовленнєвих компетентностей школярів на уроках української мови в початкових класах за системою розвивального навчання

Розвиток творчих здібностей молодших школярів, як умова формування...
Творчість – це не тільки труд художника, артиста, вченого; вона може проявитися в іншій діяльності, результатом якої будуть конкретні...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка