Пошук по сайту


Навчальна програма курсу «Політологія» робочий тематичний план курсу «Політологія»

Навчальна програма курсу «Політологія» робочий тематичний план курсу «Політологія»

Сторінка1/6
  1   2   3   4   5   6
Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Затверджено кафедрою Кафедра філософії


"____" _______________200__р.

Завідувач кафедри ____________________________

(підпис)

НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНИЙ


КОМПЛЕКС


з дисципліни "Політологія"
для студентів усіх спеціальностей підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр
денна форма навчання

Кіровоград-2012




Зміст

Вступні зауваження………………………………………………………….………3

Навчальна програма курсу «Політологія» …………………………………..…….6

Робочий тематичний план курсу «Політологія» ……………..………………..16

Тематика лекцій…………………………………………………………………….17

Плани семінарських занять з методичними рекомендаціями і літературою:

Тема 1…………………………………………………………………………..18

Тема 2…………………………………………………………………………..21

Тема 3…………………………………………………………………………..23

Тема 4…………………………………………………………………………..26

Теми і питання, що винесені на самостійне опрацювання студентом та методичні рекомендації до них …….……………………………………………26

Завдання контрольної роботи …………………………………………………… .41

Питання до екзамену……………...………………………………………………..48

Література…………………………………………………………………………...50

Додаткова література………………………………………………………………51

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Політологія»
1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Курс: підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освіт-ньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 2
(нац. кредитів: 1,25 )
Модулів за видами роботи: 3
Змістовних модулів: 1
Загальна кількість годин: 72
Тижневих годин:

ауд. – 1 год.;

самост. – 3 год.

Шифр та назва напряму:

Гуманітарні науки
Шифр та назва спеціальності:

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Обов'язковий
Рік підготовки: 3
Семестр: 5 (6)
Лекції (теоретична підготовка):

10 годин
Семінарські заняття: 8 годин
Самостійна робота: 54 годин
Вид контролю: екзамен



2.МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ

2.1. Мета викладання дисципліни

Мета курсу: допомогти студентам сформувати уявлення про політику як організаційну, регулятивну і контрольну сферу життя суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована, головним чином, на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідуумами й соціальними групами задля здійснення запитів і потреб.

2.2. Завдання вивчення дисципліни

Завдання: вивчення даного курсу дає знання про політику як цілісний складний організаційно-саморегулюючий механізм, постійно і невпинно взаємодіючий з навколишнім середовищем; розуміння причин її виникнення, сутності та проявів у різних історичних формах; виявлення, формулювання й пояснення законів світу політики, його компонентів, зокрема, надання інформації про політико-ідеологічні та науково-теоретичні погляди, ідеї, доктрини, що визначають сутність політичних намірів та дій, про архітектуру та спосіб організації політичних систем, про політичні інститути владного характеру, про політичну активність, участь та діяльність суб'єктів політичног процесу в суспільстві, про громадянське суспільство і місцеве самоврядування тощо.

Засвоївши матеріал курсу, студент набуває вміння:

  • застосовувати свої знання до розв'язання стандартних питань та практичних завдань (на основі орієнтації у понятійно-категоріальному апараті);

  • висвітлювати основні проблеми сучасної політики, основні політичні події, здійснювати їх коментування та проводити їх політологічний аналіз;

  • здійснювати політологічну рефлексію щодо стану поля політики в Україні;

  • робити політологічний прогноз на базі аналізу політичної ситуації чи події;

  • вміти самостійно мислити у процесі аналізу нестандартних (творчих) проблемних питань та практичних завдань.

У процесі освоєння курсу у студентів мають бути вироблені такі навички:

  • навички гуманітарного мислення, діалогічної та комунікативної культури;

  • навички запитальності та рефлексивності у становленні до політичної дійсності;

  • навички гуманістичного ставлення до будь-якого способу буття, культури та громадянської позиції;

  • навички політологічного осмислення особливостей українського політичного поля;

  • навички здійснення аргументованого, громадянського свідомого власного політичного вибору, усвідомлення значення політичної компетентності та політичної участі у процесі створення відповідного образу поля політики.


3. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

Вступні зауваження.

Розбудова української незалежної держави, інтеграція її у світове співтовариство, реформи і зміни в усіх ланках суспільного життя потребує копіткої теоретичної роботи щодо розробки актуальних суспільно-політичних проблем, розвитку і вдосконалення політичної культури всього суспільства. За цих умов зростає роль системи політичної науки і освіти, як невід'ємних складових політичної організації суспільства. Вивчення політичної науки є одним з важливих напрямків впровадження нової концепції гуманітарної освіти. Політологія покликана сприяти подоланню стереотипних уявлень про політику як арену боротьби, протистояння, виникнення конфліктів і утвердженню в суспільній свідомості її розуміння як засобу інтегрування інтересів соціальних суб'єктів, досягнення громадянського миру, соціальної та національної злагоди, консенсусу. Досвід останніх років політичного життя України показав: активність громадян в управлінні справами суспільства і держави стримується політичною недосвідченістю, наївністю, нерідко відсутністю політичної культури, що дозволяє різним політичним силам маніпулювати суспільною свідомістю, використовувати активність народу для задоволення своїх політичних амбіцій. Коли сучасна людина не цікавиться політикою політика цікавиться нею. Це значить, що сьогодні немає людини, яка б не перебувала під впливом політики.

Знання про політику необхідні кожній людині, тим більше майбутньому молодому спеціалісту, який прагне зрозуміти свої потреби у суспільстві. Завдання полягає не лише у тому, щоб озброїти майбутніх фахівців відповідними знаннями, потрібними для успішного виконання своїх службових обов'язків, а й сформувати таку людину, яка б свідомо і добровільно, належним чином могла виконувати загальнолюдські обов'язки, вміла за допомогою набутих знань захистити не лише свої законні права та інтереси, а і тих, хто працює поруч.

Вивчення курсу "Політологія" формує у студентів систему логічно завершених базових знань про політику, а також надає можливості:

знати об'єкт і метод політичної науки, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику;

мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкт і об'єкт політики, конституційні права людини і громадянина, місце і значення політичних систем і режимів у житті держави і громадянського суспільства;

уміти виділяти теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску в суспільно-політичне життя;

розуміти сенс і основні напрямки розвитку світового політичного процесу, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному світі.

Розділ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПОЛІТОЛОГІЇ
Тема 1. Предмет, структура і метод політології.

Політика як теорія та соціальне явище. Предмет політології. Політологія та інші галузі суспільствознавства. Політологія як інтегративна наука та суміжні галузі політичного знання: політична соціологія, політична філософія, політична психологія, політична історія, політична географія, політична антропологія, політична семантика та ін.

Закони, принципи та категорії політичної науки. Теоретичний та емпіричний рівні політологічного знання. Основні аспекти вивчення політичного життя в межах навчального курсу політології: субстанціональний, інституціональний, функціональний та ін. Багатовимірність системи методів політологічного пізнання: філософські, загальнонаукові і спеціальні методи. Методика конкретних політологічних досліджень. Вселюдське, класове і національне в політології.

Основні завдання та функції політології. Політика як наука і мистецтво та праксеологія. Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України. Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.

Тема 2. Історія світової політичної думки і становлення сучасної політології.

Політичне життя суспільства - багатовікове соціальне явище. Зародження політичної думки у країнах Стародавнього Сходу: закони Хаммурапі у Вавилоні, міф Заратустри в Персії, буддизм в Індії, конфуціанство і даосизм у Китаї.

Політичні вчення Стародавньої Греції. Політичні погляди Сократа. Ідеальна держава Платона. Аристотель про політику, державу і політичну справедливість. Політична думка і світоглядні ідеї Стародавнього Риму. Політико-правові погляди Цицерона.

Політичні ідеї раннього християнства. Аврелій Августин.
Політична думка часів середньовіччя. Фома Аквінський. Епоха
Відродження – новий етап у розвитку політичної думки.

Н.Макіавеллі засновник світської політичної науки. Вплив світової політичної думки на формування уявлень про політику в Україні.

Політичні концепції Нового часу. Д.Локк родоначальник теоретичної системи класичного лібералізму. Т.Гоббс про походження і сутність держави. Ш.Монтеск'є про форми держави та поділ влади. Російська політична думка періоду утвердження абсолютизму: І.Пересвєтов, А.Курбський, Ю.Крижанич, М.Щербатов. Ідеологія буржуазно-демократичного радикалізму. Ж.-Ж. Руссо та його вчення про народовладдя і пріоритет громадянського суспільства, "суспільний договір", демократію.

Політичні вчення кінця XVIII - початку XIX ст. І.Кант про правову державу, етичні основи політики. Г.Ф.Регель про співвідношення громадянського суспільства, держави і права. Ліберальна політична думка: Б.Констант, Є.Бентам, А.Токвіль та ін. Теорія насильства Л.Гумпловича. Виникнення і еволюція соціально-політичних утопій. Концепції Т.Мора, Т.Кампанелли, А.Сен-Сімона, Ш.Фур'є, Р.Оуена, М.Чернишевського. Виникнення та основні етапи розвитку політичної доктрини марксизму. Сутність кризи марксизму. Політичні ідеї в Російській імперії другої половини XIX ст.. (О.Герцен, М.Салтиков-Щедрін, М.Драгоманов, В.Соловйов, Б.Чичерін, М.Ковалевський, М.Бердяєв, М.Грушевський, І.Ільїн).

Формування політології як самостійної галузі й загальної системи соціальних і гуманітарних наук. Дж.С.Мілль про свободу, порядок і соціальний прогрес. Е.Дюркгейм про значення солідаризму в розвитку суспільства. М.Вебер як класик західної політології. Вчення Вебера про ідеальні типи влади та теорія раціональної бюрократії. Теорія еліт (Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельс, Д.Донцов, В.Липинський). Дослідження політичних партій (М.Дюверже, Ж.Шарло, Дж.Сарторі). Міжнародні відносини і світова політика: політологічні виміри (Б.Рассел, Г.Моргентау, Р.Хілсмен, М.Каплан).

Основні школи і течії сучасної зарубіжної політології. Біхевіористський напрямок у дослідженнях політики (Ч.Мерріам, Г.Лассуелл, Дж.Кетлін та ін.). Системний аналіз влади (Т.Парсонс, Д.Істон, Р.Даль та ін.). Концепції елітократії і націократії (Р.Міллс, Ч.Раш та ін.). Політична соціологія (С.Ліпсет, М.Дюверже, Р.Арон, М.Кроз'е та ін.). Психоаналітичні концепції політики (Ж.Лакан, Ч.Мерріам та ін.). Теорія соціально-політичних конфліктів (П.Блау, К.Боулдінг, Р.Дарендорф). Компаративістика як метод аналізу різно­рідних політичних систем (Д.Істон, Г.Алмонд, С.Верба, К.Дойч, С.Хантінгтон). Теорія політичних систем (Р.Роуз, М.Девіс, Х.Білдсман).

Концепція політичного плюралізму та її проблеми. Теорія партиципітарної демократії (масштаби політичної участі, зростання свободи, посилення рівності, оптимальне поєднання елементів прямої і представницької демократії). Теорія поліархії Р.Даля. Множинність центрів влади в демократичному суспільстві. Корпоративна суспільна демократія як механізм формування національно-державної цілісної політики з участю політичної еліти, бізнесу та профспілок.

Геополітика, етнополітологія, політична конфліктологія, кратологія: досягнення зарубіжної і вітчизняної політології XX століття. XIV Всесвітній конгрес Міжнародної асоціації політичних наук (1988 р.) про глобалізацію політичних наук і необхідність міжнародного співробітництва учених-політологів.
Т ема 3. Розвиток політичної думки в Україні: історія і сучасність.

Буття українського народу і формування перших політичних
уявлень. Політична думка Київської Русі. Морально-правові та релігійні
уявлення про суспільство. "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона,
"Руська правда" часів Ярослава Мудрого і "Повість временних літ" як
своєрідний заклик до єдності і незалежності руської землі. "Повчання"
князя Володимира Мономаха праобраз ідеального князя, поєднання політики і моралі. "Моління" Даниїла Заточника: обґрунтування принципу єдиновладдя князя.

Вітчизняні політичні доктрини в Галицько-Волинській державі та Литовсько-Польській державі (XTV - - перша пол. XVII ;т.). Ідеї соціальної і національної рівності: С.Оріховський-Роксолан, Ю.Дрогобич, Г.Смотрицький, С.Зизаній, М.Смотрицький. Ідеї політичного і національного відродження України (П.Могила, І.Вишенський, С.Яворський).

Українська політична думка козацько-гетьманської доби (друга пол. XVII - кінець XVin ст.). Ідеї волі і демократії в політичному житті козацтва. Державотворча діяльність Б.Хмельницького. Конституція П.Орлика як втілення української державницької ідеї. Києво-Могилянська академія як головний осередок культури і освіти на Україні, центр основних політичних сил у боротьбі за національну незалежність. Духовно-моральний підхід до політики у поглядах Г. Сковороди.

Політична думка України XIX -- поч. XX ст. Зародження українського лібералізму. "Історія Русів". Політичні ідеї членів Кирило-Мефодіївського братства. В.Білозерський, М.Гулак, У [.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко про шляхи національного і соціального відродження України. М.Драгоманов основоположник політичної науки в Україні. Політична ідеологія українських демократів: М.Павлик, О.Терлецький, З.Подолинський. І.Франко про історичний характер держави і політичної влади, правовий статус особи і демократію. Народницька школа в історії української політичної думки (В.Антонович). Національно-самостійницька концепція М.Міхновського. Політичні концепції часів УНР. Національно-політична доктрина М.Грушевського. В.Винниченко про державну організацію і відродження української нації.

Українська політична думка 20—30-х pp. XX ст. Український
націонал-комунізм (В.Шахрай, О.Шумський, М. Скрипник,
М.Хвильовий). Концепція української державності в історико-
політичній науці: народницький напрямок (П.Ладенко, С.Шелухин);
консервативний (В.Липинський, С.Томашівський, В.Кучабський);
національно-державницький (С.Дністрянський, Д.Донцов, В.Старосольський, М.Сціборський).

Українська політична думка 40-90-х pp. XX ст. Політичні концепції вчених українського зарубіжжя (Б.Крупницький, І.Лисяк-Рудницький, Я.Пеленський). Рух українських "шістдесятників". Обґрунтування новітньої української державності: "Декларація про державний суверенітет України", "Акт про державну "самостійність України", "Конституція Украї­ни" 1996 р. Формування і розвиток національної школи політології в сучасній Україні: утвердження політології як навчальної вузівської дисципліни, розвиток фундаментальних досліджень (філософія та соціологія політики, конфліктологія, етнополітологія, партологія, кратологія, прикладна політологія та ін.).

Розділ ІІ. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА, ЙОГО ОСНОВНІ

ХАРАКТЕРИСТИКИ
Тема 4. Політика як соціальне явище.

Історія визначення поняття та категорії "політика", її сутнісних ознак. Загальна еволюція концепції політики як соціального явища (Арістотель, Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.Маркс, М.Вебер, Т.Парсонс, А.Бентлі, Г.Лассуел, Р.Даль, М.Бердяєв, Г.Алмонд та ін.).

Економічні, соціальні, духовні детермінанти політики. Поняття соціального інтересу. Визначення і здійснення всезагальних інтересів як важлива передумова збереження цілісності диференційованого суспільства, порядку, взаємодії індивідів і спільнот між собою.

Суб'єкти і об'єкти політики. Соціальна структура суспільства: визначення, генезис і сучасний стан. Соціальні групи в політичному житті. Політичне панування: необхідність і сваволя. Репрезентація соціальної необхідності у особистісних, групових, класових, етнонаціональних інтересах. Основні функції політики: визначення цілей суспільного розвитку, збереження стабільності соціуму, розподіл ресурсів, управління і регулювання суспільних процесів, соціалізація особи.

Політика насильства і примусу. Правова і соціально-спрямована політика. Ознаки і принципи сучасного цивілізованого політичного процесу. Політика як мистецтво можливого, суб'єктивно бажаного і здійснення об'єктивно необхідного. Проблема типологізації політики. Політика як система суспільних відносин. Взаємозв'язок і взаємообумовленість різновидів політичної свідомості та діяльності.

Тема 5. Громадянське суспільство і політичне життя.

Поняття громадянського суспільства, його сутність, структура, фактори становлення та розвитку. Сучасні уявлення про громадянське суспільство. Громадянське суспільство як матеріальна та соціальна основа демократичної, правової, соціальної держави. Специфіка функціонування громадянського суспільства в економічній, соціальній, політичній та духовній сферах. Принципи організації життя громадянського суспільства. Взаємозв'язок громадянського суспільства, демократії, політичного плюралізму та правового статусу особи. Конституція України і формування громадянського демократичного суспільства в Україні.

Політичне життя суспільства, його сутність, основні закономірності, компоненти та історичні форми. Політичне життя і політика. Взаємодія суб'єктів і об'єктів політичного життя. Діалектика політичної діяльності і політичних відносин. Політична влада як об'єкт політичного життя. Вплив сучасної НТР на політичне життя. Політичний прогрес та його критерії.

Політичні потреби, інтереси, позиції, політичні сили та їхні особливості в сучасній Україні. Нації, соціальні групи, індивіди як суб'єкти політичного життя. Політичні комунікації і суспільна думка, форми соціально-політичного контролю за політичними процесами. Обумовленість діяльності суб'єктів політики конкретним політичним часом і простором. Конструктивні та деструктивні форми політичного розвитку. Проблема політичної стабільності і динамізму в політичному житті.

Форми проявів політичного життя: політичні демонстрації, маніфестації, мітинги. Вибори і участь в них. Політичний процес як реальна взаємодія суб'єктів політики. Структура політичного процесу. Співвідношення раціональних та ірраціональних ланок та складових політичного процесу. Типологія політичних процесів. Особливості розгортання політичних процесів в сучасній Україні (процеси державотворення, національного відродження, утворення громадських об'єднань тощо). Стадії розвитку і правова регламентація політичних процесів. Конституція України як нормативна основа розвитку і ходу політичних процесів.


Тема 6. Демократія як форма і спосіб організації суспільно-політичного життя.

Демократія як гуманістична цінність. Сутнісні риси демократії як процесу, способу організації і функціонування суспільно-політичного життя та форми здійснення влади. Багатоаспектність демократії як соціально-політичного і правового явища (народовладдя; ідея і світоглядна орієнтація різних соціальних груп; принцип, метод і режим функціонування відповідних соціально-політичних систем; форма держави; спосіб організації діяльності громадських організацій; єдність прав і обов'язків громадян).

Політичний плюралізм як універсальний спосіб забезпечення демократії. Діалог, гласне обговорення проблем, різноманітність форм власності, взаємне врахування суперечливих інтересів і переконань різних суб'єктів політичного процесу, досягнення політичного консенсусу. Демократизація - вирішальний чинник оновлення сучасного світу.

Єдність прав і обов'язків громадян, соціальної відповідальності, свободи і дисципліни особи, суспільного порядку. Забезпечення свободи, рівності і справедливості. Свобода участі в політиці. Погодження особистої свободи громадян і свободи владних структур як ідеальний стан демократичного суспільства і умова прогресивного розвитку його політичного життя.

Основні концепції демократії: класична, ліберальна, соціальна, представницька, плюралістична, елітарна, плебісцитарна, партиципарна та ін. Демократичні принципи і процедура підготовки, прийняття і впровадження в життя політичних рішень. Форми демократії: безпосередня, представницька і професійна.

Конституційні гарантії демократії. Конституція України і демократизація українського суспільства. Використання демократичного досвіду людства в процесі здійснення політичних реформ в Україні.

Розділ ІІІ. ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ ТА ІНСТИТУТИ
Тема 7. Політична діяльність і політичні відносини.

Політична діяльність та відносини як зміст і форма політичного життя.

Політична діяльність як спосіб участі суб'єктів у виробленні і здійсненні питань політичної влади і вираження політичних інтересів. Структура політичної діяльності: суб'єкти та об'єкти, мотиви і способи їх взаємовпливу. Політична влада як основний об'єкт політичної діяльності. Форми політичної діяльності (управлінська, виконавча, законодавча, судова, контрольна та ін.).

Виборча кампанія як форма політичної діяльності. Функції виборів в демократичному суспільстві. Види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна та змішана.

Залежність політичної діяльності від факторів довготривалого (стратегічного) та динамічного (тактичного) характеру. Значення оцінки політичних ситуацій та подій, політичної обстановки для ефективного здійснення політики. Правові оцінки регламентації політичної діяльності. Зміст політичних акцій і процедур. Політичні рішення та інші види соці­альних рішень, їх класифікація. Принципи і методи прийняття рішень у політичній сфері. Стадії підготовки та прийняття політичних рішень: пошуки і вибір варіантів, політичні дебати, діалог, досягнення згоди. Контроль, інформація і зворотний зв'язок в ході реалізації політичних рішень. Проблеми політичної діяльності в сучасній зарубіжній політології.

Політичні відносини як засіб регулювання взаємодії соціальних суб'єктів щодо політичної влади; управління та регулювання їх політичних інтересів, доведення їх до рівня всезагальної громадянської та державної згоди. Політичні відносини ям форма, умова і результат політичної діяльності. Типологія та основні форми політичних відносин: політична боротьба, ком­проміс, консолідація, конкуренція, конфлікт, консенсус.

Значення політичної влади для розвитку і функціонування політичних відносин. Конституція України і процес поглиблення демократизації політичних відносин, стабілізації політичного життя.
Тема 8. Соціально-етнічні спільності й етнополітика.

Сутність і особливості соціально-етнічних відносин. Взаємозв'язок етнічного, національного і соціального в суспільстві. Етнонаціональна структура суспільства: нація, національні та етнічні групи. Сучасні теорії нації: історико-економічна, психологічна, культурологічна та етнологічна.

Етнонаціональна політика: мета, принципи, проблеми. Нація та держава. Національний суверенітет. Форми та сутність національно-державних утворень та об'єднань: унітарна держава, федерація, конфедерація, співдружність, співтовариство, їх основні риси та відмінності. Культурно-національна автономія: теорія і практика. Проблеми громадянства (набуття громадянства, відсутність громадянства, подвійне громадянство). Етнополітичні конфлікти: характер, причини, виникнення та шляхи вирішення.

Національна свідомість і самосвідомість та їх співвідношення із загальнолюдською культурою і цінностями. Національне та націоналістичне: критерії розмежування. Націоналізм, шовінізм, патріотизм, інтернаціоналізм. Розвиток національної ідеї в політичному житті України.

Етнополітика і шляхи формування етнополітичної культури.
Культура міжнаціонального спілкування найважливіша умова гармонізації міжетнічних відносин та гуманізації міжнародних стосунків.

Поняття та методологічні засади етнополітологи, її головні завдання та функції. Основні принципи і роль етнополітичного мислення. Проблеми етнонаціональних відносин у зарубіжній та вітчизняній етнополітологи.

Етнополітична реальність сучасної України. Конституція України про консолідацію та розвиток української нації, забезпечення етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин України.

Тема 9. Політична влада.

Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади (Р.Даль, Т.Парсонс, М.Вебер, М.Кроз'є). Сутність політичної влади та її головні властивості: верховенство, суверенітет, авторитарність, відповідальність, примусовість. Функції влади. Співвідношення державної і політичної влади.

Обумовленість політичної влади соціально-економічними і культурними чинниками (власність, мораль, право та ін.). Ресурси, межі і сила влади. Структура владних відносин і механізм здійснення політичної влади. Політичне панування і легітимність. Влада як співвідношення панування і підпорядкування між соціальними групами. Джерела влади та її носії. Авторитет влади.

Основні способи існування влади (залежність, незалежність, взаємозалежність між соціальними суб'єктами). Напрямки і способи функціонування влади: керівництво, управління, контроль, прийняття рішень. Методи здійснення влади: співробітництво і суперництво; заохочення і примус. Типи та види влади. Традиційні форми політичної влади: монархія, демократія, аристократія, технократія, охлократія, бюрократія, теократія, плутократія, елітократія.

Зміст концепції поділу влади. Система стримувань і противаг. Законодавча, виконавча і судова влади. Централізація та децентралізація влади. Конституційні положення про перспективи розвитку політичної влади в Україні, її подальшу демократизацію.

Тема 10. Політична система суспільства.

Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Політична система суспільства в її взаємодії з економічною, соціальною, правовою та іншими суспільними структурами. Політична система як фактор стабілізації і розвитку політичного життя. Сутність і типи сучасних політичних систем. Класичні уявлення про політичні системи (Г.Алмонд, Д.Істон, Т.Парсонс). Системоутворюючі засади та основні функції політичних систем. Політична влада як основа політичної системи.

Характеристика структурних елементів політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна, нормативно-регулятивні складові. Держава, її властивості, місце, роль і значення в політичній системі суспільства. Політичні партії і партійні системи, їх роль і функції в політичній організації суспільства. Значення засобів масової інформації в розвитку і функціонуванні політичної системи. Політична культура як важлива складова політичної системи.

Основні характеристики функціонування політичної системи та необхідність її стабільності для нормального функціонування суспільства. Політичний режим як сукупність методів і форм політичного панування та його взаємовідносини з громадянським суспільством. Головні параметри політичних режимів: рівень централізації влади, співвідношення держави та громадянського суспільства, правовий статус особи, наявність чи відсутність політичного та ідеологічного плюралізму, легальної опозиції. Типологія і динаміка політичних режимів: тоталітарний, жорстко авторитарний, авторитарно-демократичний, демократично-авторитарний, ліберальний, демократичний, анархо-демократичний. Тенденція до пере­родження партійної і державної бюрократії в умовах тоталітарних режимів. Раціоналізація бюрократії і управління Б умовах демократії.

Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.

Тема 11. Держава у політичній системі суспільства.

Поняття держави, її визначальні ознаки і типи. Різноманітність концептуальних підходів до визначення держави, її сутності і місця у політичній організації суспільства, взаємин з іншими суб'єктами політичної системи. Виникнення та еволюція держави. Держава і громадянське суспільство: діалектика взаємодії.

Різновиди і типи держави. Форми правління: монархії та республіки. Форми державного устрою: унітарні держави, федерації, конфедерації. Функції держави (внутрішні і зовнішні, постійні і тимчасові, відкриті і латентні). Функція здійснення "загальних справ" і функція захисту існуючого режиму. Держава і право. Політичний режим як сукупність засобів і методів здійснення державної влади. Співдружності держав та міждержавні союзи.

Апарат державного управління. Система центральних, регіональних і місцевих органів державного управління. Місце і роль управлінського апарату у здійсненні державної політики. Державна бюрократія і суспільна демократія. Державний патерналізм. Основні напрямки демократизації організації і діяльності державного апарату.

Конституція України та практичне втілення ідеї демократичної, соціально-правової держави. Принципи соціальної, правової держави як рух суспільства до політичної свободи. Значення соціальної держави для розвитку соціальної демократії, реалізації принципу поваги людської гідності.

Тема 12. Політичні партії та партійні системи.

Партія як політичний інститут. Виникнення та еволюція політичних партій. Класичні теорії політичних партій і партійних систем С.Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.Маркс, Г.Моска, Р.Міхельс, М.Вебер, М.Дюверже, З.Ньюмен, М.Вінер та ін.). Сутність і місце партій у політичному процесі. Основні ознаки партії: наявність організації, тяжіння до влади, ідеологічний характер. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску та інших об'єднань.

Багатоманітність підходів до класифікації політичних партій: кадрові, масові і строго централізовані (М.Дюверже); патронажні та ідеологічні (З.Ньюмен); консервативні й революційні; легальні й нелегальні, правлячі та опозиційні; партії-лідери і партії-аутсайдери та ін. Внутрішні та зовнішні функції політичних партій в суспільстві. Латентні функції: надання можливос­тей соціального підйому представникам непривілейованих суспільних груп, гарантування привілеїв членам партії та ін. Вплив політичних партій на формування правлячої еліти, підбір та розстановку управлінських кадрів та їхню участь у процесі прийняття політичних рішень і контролю за їхнім виконанням.

Поняття і типи партійних систем. Чинники, що зумовлюють утворення партійних систем. Типології партійних систем. Однопартійні, двопартійні та багатопартійні системи. Критерії оцінки ефективності партійних систем: чутливість до соціальних запитів і потреб населення, можливості задоволення владно значущих інтересів громадян, критичне коригування урядового курсу, демократичний контроль за діяльністю еліт. Можливості та недоліки монопартійності, недоліки мультипартійності. Вплив законодавства на характер і тип партійної системи. Проблеми розвитку багатопартійної системи в Україні. Конституція України про свободу та умови об'єднання громадян у політичні партії.

Тема 13. Громадські організації і рухи. Групи тиску.

Поняття громадських організацій та рухів, їх місце і роль у політичній системі суспільства. Об'єктивні та суб'єктивні передумови і причини їх виникнення. Мета, завдання і організаційно-структурне забезпечення громадських організацій. Шлях, характер, тактичні завдання громадських рухів.

Підходи до типології громадсько-політичних організацій і рухів (за поставленими цілями, за правовим статусом, за соціально-класовими ознаками, за масштабами діяльності, за ставленням до існуючого ладу та ін.). Функції громадсько-політичних організацій та рухів щодо забезпечення захисту інтересів своїх членів і стосовно системи влади в державі, розвитку суспільства.

Відмінність громадських організацій і рухів від державних інститутів і політичних партій. Особливості громадсько-політичних рухів, що виникли наприкінці 80-х років в Україні. Народний Рух України. Конституція України про свободу та умови політичного об'єднання громадян.

Групи тиску, поняття, суспільні функції та технологія діяльності. Характер і можливості впливу груп тиску на політичну владу (поінформованість, кваліфікація керівників, політичний досвід ). Зв'язок груп тиску з політичними партіями і державними лідерами. Позитивні риси в діяльності груп тиску (реалізація принципів відкритості, гласності, свободи слова; вплив на економіку, прийняття політичних рішень) та можливі негативні явища (корупція, корпоративізм, протекціонізм, дискредитація суперників).

Лобізм як політична практика. Типи лобіювання: вплив або тиск на владу, політичні партії, на громадську думку. Форми політичного лобі. Лобіювання і вдосконалення законодавства. Розвиток груп тиску і лобіювання в політичному житті сучасної України.

Тема 14. Політична свідомість і політична культура.

Політична свідомість як форма відображення політичного буття. Обумовленість політичної свідомості історичними, національними, соціально-економічними і культурними чинниками розвитку суспільства. Політична свідомість суспільства, соціальної групи та особи. Структура та підструктура політичної свідомості (емпірична і теоретична, буденна і наукова, ідеологічна і соціально-психологічна). Політична субкультура. Групова і масова політична свідомість. Типи політичної свідомості. Політична свідомість і політична воля. Авторитарна і демократична свідомість. Характеристика розвитку та стану політичної свідомості в Україні. Значення політичних ідеалів, символів та традицій для розвитку політичної свідомості.

Поняття політичної ідеології. Співвідношення політичної ідеології та політичної науки. Рівні політичної ідеології: теоретико-концептуальний, програмно-практичний. Сутність, Структура і функції політичної психології. Особливості масової політичної психології.

Національна і політична ментальність. Сутність, структура, типи політичної культури. Політична ідеологія як стрижень політичної культури суспільства. Культура політичного мислення, її ознаки і прояви. Культура функціонування політичних інститутів і способів політичної діяльності. Взаємозв'язок політичної, світоглядної, моральної та правової культури. Функції політичної культури. Політичні комунікації. Механізм формування і виявлення громадської думки. Політична культура в умовах ідеологічного плюралізму і багатопартійності. Історичні особливості формування політичної культури в Україні, її стан в сучасних умовах. Актуальні завдання оновлення і розвитку політичної культури України в контексті реалій її перехідного стану і процесу переоцінки цінностей. Конституція України як державний нормативний документ для ціннісних орієнтацій політичної культури суспільства.

Тема 15. Політична ідеологія. Основні ідейно-політичні течії сучасності.

Поняття ідеології та класичні уявлення про неї (Де Тресі, К.Маркс, Р.Міхелс, М.Вебер, О.Лемберг, Т.Парсонс, Р.Пайпс) Функції політичної ідеології (створення позитивного образ} здійснюваної політики, інтеграція суспільства, мотивація політичної поведінки). Державна ідеологія і політичний ідеал. Рівні політичної ідеології: теоретико-концептуальний. програмно-політичний, актуалізований (засвоєння і втілення принципів і цілей певної ідеології).

Основні ідейно-політичні течії сучасності. Лібералізм і неолібералізм. Консерватизм і неоконсерватизм. Марксизм і соціал-демократизм. Фашизм і неофашизм. Християнсько-демократична ідеологія і альтернативні ідейно-політичні течії

Проблеми надмірної ідеологізації суспільства та ідеологічної безпорадності. Ідеологічні орієнтації українського суспільства. Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні. Необхідність активізації політологічних досліджень щодо створення системи ідейно-політичних засад обґрунтування і самоствердження держави.

Тема 16. Політичне прогнозування.

Можливості, межі, техніка, методика та процедури прогнозування у політиці. Раціональне й ірраціональне у політичній науці та практиці. Передбачуване і непередбачуване в політиці. Співвідношення загальних та спеціальних методів передбачення політичного поступу. Використання синергетичних принципів (Е.Ласло, С.Масуда, Д.Бойтим, І.Пригожин). Ідеї цілісної технодемократичної системи ("холотехнодемократія"), (М.Бунге); планетарного суспільства (М.Мокєев). Концепції цивілізму (В.Нерсесянц), зіткнення цивілізацій (С.Хантінгтон). Методології політичного прогнозування. Врахування змін стадій стабільності та кризових обставин, багатоваріантності, альтернативності шляхів та можливостей соціально-політичного розвитку. Загальне і часткове прогнозування.

Типи прогнозів: пошуковий, нормативний, імовірнісний та ін. Основні напрямки прогнозування, його етапи. Системне прогнозування. Стратегічне, тактичне і операційне прогнозування. Інформація як база і умова прогнозування. Прогнозування як пізнання, розуміння та інтерпретація процесу і тенденцій політичного розвитку. Футурологія (Ф.Фукуяма, С.Платонов, Д.Несбіт).

Політичний ризик в діяльності суб'єктів політики, прогнозування його можливих наслідків. Втілення планів і прогнозів у політичних рішеннях і діях. Значення наукового політичного прогнозування в умовах реформування українського суспільства.
4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ ТА ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ





Теми лекцій та семінарських занять

Кількість годин

лекції

семінари

сам. роб.


РОЗДІЛ I. Теоретико-методологічні основи політології

Тема1.

Предмет і метод політичної науки.

0

0

4

Тема 2.

Основні етапи становлення і розвитку соціально-політичних теорій.

0

1

8

Тема 3.

Становлення і розвиток політичних ідей в Україні.

0

1

7


РОЗДІЛ II. Політичне життя суспільства, його основні характеристики.

Тема 4.

Політика як суспільне явище.

1

0

4

Тема 5.

Політична, державна влада в сучасному суспільстві.

1

0

2

Тема 6.

Демократі як спосіб організації політичного життя суспільства.

0

2

4


РОЗДІЛ III. Політичні системи та інститути.

Тема 7.

Політична система суспільства, основні закономірності її розвитку.

2

2

2

Тема 8.

Держава - політична форма організації суспільства.

0

0

4

Тема 9.

Політичні партії та громадські об'єднання.

2

0

6

Тема 10.

Політична свідомість і політична культура.

0

0

2


РОЗДІЛ VI. Політичні процеси і суспільний прогрес.

Тема 11.

Нації і національні відносини як об'єкт політики.

0

0

4

Тема 12.

Політичні доктрини сучасності і політичне прогнозування.

2

0

3

Тема 13.

Міжнародна політика і її роль у вирішенні глобальних проблем.

2

2

4





РАЗОМ ГОДИН (72)


Т 1- 16


Т 2 - 24


Т 3 - 32


5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ
Лекція І

  1   2   3   4   5   6

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Робочий тематичний план
Зміст курсу скалатає науковий системно-функціональний опис лексико-семантичної системи сучасної української мови, базований на теорії...

Політологія / Дзюбка
Політологія — одна з провідних дисциплін, що, послуговуючись принципово новими методами, дає змогу розширити наші уявлення щодо можливостей...

Пояснювальна записка Навчальна програма курсу за вибором «Конфліктологія у школі»
Навчальна програма курсу за вибором «Конфліктологія у школі» розрахована на учнів 10-11 класів на два роки навчання (70 годин, 35...

Робоча навчальна програма Поурочно-тематичний план
Навчальна програма розроблена на основі типової програми для підготовки агентів з організації готельного сервісу та туризму, відповідно...

Робочий тематичний план Нормативна навчальна дисципліна з циклу фундаментальних...
Нормативна навчальна дисципліна з циклу фундаментальних професійно-орієнтованих дисциплін

Робочий тематичний план Нормативна навчальна дисципліна з циклу фундаментальних...
Нормативна навчальна дисципліна з циклу фундаментальних професійно-орієнтованих дисциплін

Політологія як наука І навчальна дисципліна
До цього політичне життя суспільства традиційно розглядалося в межах цих галузей знань. Але витоки сучасної політології необхідно...

Політологія / Іщенко
В контексті найвищих освітніх І культурних досягнень європейської та світової цивілізацій здійснюється модерні-заційно-трансформаційна...

Тематичний план «Світова література» Назви розділів І тем Усього
Тема Предмет І завдання курсу «Світова література». Загальна характеристика роз­витку культури та літератури XIX ст., розквіт соціально-психологічної...

Реферат з дисципліни «Політологія» на тему : «Політика І релігія»
Висновок



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка