Пошук по сайту


1.3.2. Знакова асиметрія категорії суб’єкта як засобу самопрезентації промовця

Київський національний лінгвістичний університет на правах рукопису дорофеєва маргарита сергіївна

Сторінка7/24
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   24

1.3.2. Знакова асиметрія категорії суб’єкта як засобу самопрезентації промовця




Сучасних дослідників категорії суб’єкта семантико-синтаксичного [6; 10; 19; 20], комунікативно-синтаксичного [77; 95; 97], функціонально-граматичного [24] й прагматичного напрямів [143; 145] цікавлять проблеми асиметрії категорії суб’єкта на різних рівнях мовної системи. Глобальна асиметрія категорії суб’єкта в лінгвістиці підтверджується наявністю асиметричного дуалізму в структурі мовного знака, тобто утворенням полісемії, синонімії та омонімії у парадигматичному плані мови [84, с. 86]. Асиметрія суб’єкта як мовного знака виражається в його функціонально-семантичному аспекті. Кожен знак складної семіотичної системи мови, в тому числі і категорія суб’єкта, має своє значення та функції, межі яких не корелюють одна з одною. У формуванні асиметричної будови категорії суб’єкта важливу роль відіграє процес двократного означування мовних одиниць, який відбувається спочатку в системі мовних засобів, а потім у комунікативно-прагматичному просторі мовлення [12, с. 45]. Проілюструємо складний асиметричний характер категорії суб’єкта на схемі (див. рис. 1.12):



семантична функція F¹

синтаксична функція F²

прагматична функція F³

ICH

ЗНАК¹

СУБ’ЄКТ

ЗНАКn

UNSER

ЗНАК²

MEIN

ЗНАК³

WIR




Рис. 1.12.. Знакова асиметрія категорії суб’єкта

Як це показано на рис. 1.12., кожен мовний знак має три функції, виходячи з трьох вимірів мовної системи: семантичну функцію F1, синтаксичну функцію F2, прагматичну функцію F3. Наведений рис. 1.12. відбиває чотири частотних корелята, які кодують мовця – автора політичної промови. Так, знак¹ ich відтворює дейктичне позначення учасника мовленнєвого акту. Знак² mein є анафоричною відсилкою до мовця “Я”. Знаком³ wir реалізовано дейктичне позначення мовця, що говорить від імені деякої групи осіб. Знакⁿ unser маніфестує анафоричну відсилку до мовця – сукупного суб’єкта “Ми”.

Вирізняючою особливістю корелятів суб’єкта мовлення, відтворених на рис. 1.12, є відсутність постійного об'єкта референції. Особові та присвійні займенники “я”, “ти”, “ми”, “мій”, “твій”, “наш” не співвідносяться з якимось індивідом або поняттям за межами мовленнєвого акту, тому що не існує об’єкта відсилки, що визначався би як Я, ТИ, МИ, ВИ, ВОНИ у позамовній реальності. Зазначені мовні форми кожного разу корелюють то з одним, то з іншим суб’єктом, але завжди в його одиничності та неповторності. Тобто категорії “особа” і “присвійність”, виражені відповідними займенниками, не мають референта поза мовленнєвим актом та є “порожніми” знаками, словами - замісниками, які можуть привласнюватися кожним, хто має самопозначатися в тому чи іншому мовному просторі [17, с. 296].

Три основні функції категорії суб’єкта по-різному реалізуються в ізольованій лексичній одиниці, окремому реченні та тексті. Наведемо приклади функціональної асиметрії категорії суб’єкта як знака на лексичному рівні (див. рис. 1.13):



ICH/WIR/ MEIN/UNSER
Fсемантична=0

Fсинтаксична=1

Fпрагматична=0


Рис. 1.13. Функціональна асиметрія категорії суб’єкта на лексичному рівні

Як це видно з рис. 1.13, існує невідповідність між формальними показниками суб’єкта мовлення, тобто особовими та присвійними займенниками, та функціями категорії суб’єкта, розглянутими в ізольованій позиції. Так, дейктичні займенники іменникового класу [ich / wir] не мають лексичної референції (Fсем=0) і прагматичної спрямованості (Fпрагм=0) поза межами мовленнєвого акту. Однак в них має місце потенційна синтаксична функція підмета. Займенники - анафори прикметникового класу [mein / unser] виконують потенційну синтаксичну функцію означення / присвійності. Наведемо приклади функціональної асиметрії суб’єкта на синтаксичному рівні:

(19) […] ich bin immer ein wenig bitter, wenn ich merke, dass die nachwachsenden Generationen solche Namen nicht mehr kennen […] (Rau, 5.01.01).

(20) Allen, die daran mitgewirkt haben, gebührt mein Dank – und ich denke, vor allem der Dank des Publikums (Schröder 31.05.00 ).

(21) Wir dürfen nicht akzeptieren, dass kurzfristige Währungsspekulationen ganze Volkswirtschaften an den Rand des Abgrunds führen (Wieсzorek-Zeul 12.02.00).

(22) […] die Reform von Erziehungsgeld und Erziehungsurlaub ist ein Kernstück unserer Familienpolitik in dieser Legislaturperiode (Bergmann 7.07.00).

На рівні окремих висловлень, добраних із політичних виступів Президента і провідних членів уряду Федеративної Республіки Німеччини періоду 1998-2002 років, спостерігається відсутність семантичного референта для суб’єктних корелятів поза межами дискурсу. Але в такому разі зберігається їх синтаксична функція і на рівні елементарної предикації з’являється прагматичний компонент. Вдаючись до прагмасемантичної інтерпретації, функціональну асиметрію категорії суб’єкта на синтаксичному рівні можна проілюструвати таким чином:

(19.1) Fсем0 ) Fсинт1 підмет ) Fпрагм1 вираження жалю) семантичний маркер bitter sein;

(20.1) Fсем0 ) Fсинт1 означення ) Fпрагм1 вираження подяки) семантичний маркер jmdm Dank gebühren;

(21.1) Fсем0 ) Fсинт1 підмет ) Fпрагм1 заклик до дії) семантичний маркер etwas nicht akzeptieren dürfen;

(22.1) Fсем0 ) Fсинт1 означення ) Fпрагм1 акцентуація уваги) семантичний маркер ein Kernstück unserer Familienpolitik sein.

Як це показано у прикладах, мовними індикаторами суб’єкта-мовця є ich та wir у синтаксичній функції підмета (речення 19.1, 21.1), а також mein, unserer у синтаксичній функції означення / присвійності (речення 20.1, 22.1).

Семантичний референт знакових операторів індивідуації (термін Ю.С.Степанова) [198, с. 347] з’являється лише на текстовому рівні. Відповідні суб’єктні кореляти привласнюються індивідами у позамовній дійсності, а оформлюються в тексті. На думку П.Рікера, недостатньо протиставляти “розпливчасту феноменологію мовця і жорстку лінгвістичну систему, потрібно примусити їх виявитися в дискурсі, тобто в акті, за допомогою якого потенційна система стає актуальною подією мови” [178, с. 395].

Розглянемо процес виникнення семантичної референції особових та присвійних займенників наведених вище фрагментів промов у складі загального дискурсивного контексту. Загальний контекст, необхідний для вірної референції, можна реконструювати на підставі назви політичної промови, де вказані мовець та привід виступу.

Так, у назві промови, яка слугувала джерелом для прикладу 19.1, експлікується адресант – федеральний Президент Й.Рау; жанр виступу, тобто привітальна промова; місце та час (дата) комунікативної події, а саме – п’ятого липня 2000 року в мо­на­стирі Маульбронн (див. рис. 1.14.):



речення 19.1

корелят (дейктична відсилка до учасника мовленнєвого акту)
Fсем1 Rau) F синт1 підмет ) Fпрагм1 вираження жалю)



Grußwort vom Bundespräsidenten Rau beim
Empfang am 5. Juli 2000 im Kloster Maulbronn


ICH

референт Bundespräsident Johannes Rau


Рис. 1.14. Функціональна асиметрія категорії суб’єкта на текстовому рівні (1)

Назва промови, з якої був наведений фрагмент 20.1, презентує персональні, часові і локальні характеристики політичного виступу, а саме – відсилку до промовця федерального канцлера ФРН Г.Шрьодера; привід і дату виступу, тобто відкриття міжнародної виставки EXPO 31 травня 2000 року (див. рис. 1.15):



речення 20.1

Rede von Bundeskanzler Gerhard Schröder
zur Eröffnung der EXPO 2000 am 31. Mai 2000 in Hannover


MEIN

корелят (анафорична відсилка до мовця “Я”)

референт Bundeskanzler Gerhard Schröder

Fсем1 Schröder ) F синт1 означення ) Fпрагм1 вираження подяки)


Рис. 1.15. Функціональна асиметрія категорії суб’єкта на рівні тексту(2)

Назва промови-джерела висловлення 21.1 також містить експліцитну відсилку до адресанта (міністр з економічної співпраці та розвитку); місця й часу проголошення промови (див. рис. 1.16):



+

речення 21.1

Rede der Bundesministerin für Wirtschaftliche
Zusammenarbeit und Entwicklung, Heidemarie Wieczorek- Zeul bei der Internationalen Konferenz der Stааtlichen Stiftung für Entwicklung und Frieden am 12. Februar 2000


WIR

корелят (мовець, що асоціює себе з аудиторією)

референти

Fсем3 Zeul)макрогрупа)соціум) ) Fсинт1 підмет ) Fпрагм1 заклик )

Heidemarie Wieczorek-Zeul

демократич­ний соціум

+

макрогрупа
(учасники конференції)



Рис. 1.16. Функціональна асиметрія категорії суб’єкта на рівні тексту (3)

Фактори адресанта, ситуації та часу відбиває також назва промови-джерела висловлення 22.1 (див. рис. 1.17):



deutsche Bundesregierung

речення 22.1

Rede der Bundesministerin für Familie, Senioren, Frauen und Jugend, Dr. Christine Bergmann, zur 2./3. Lesung des dritten Gesetzes zur Änderung des Bundeserziehungsgeldgesetzes am 7. Juli 2000 im Deutschen Bundestag

UNSER

корелят (анафорична відсилка до “wir”)

референти

Fсем2 Bergmann) Regierung ) Fсинт1 означення ) Fпрагм1 акцентуація уваги)

Christine Bergmann


Рис. 1.17. Функціональна асиметрія категорії суб’єкта на рівні тексту(4)

Як це показано на рис. 1.14, 1.15, 1.16, 1.17, прагмасемантична інтерпретація висловлень із політичних промов членів Федерального уряду Німеччини виявляє функціональну асиметричність суб’єкта, яка реалізується на всіх трьох рівнях мовної системи: лексичному, синтаксичному, текстовому. Спостерігається певна невідповідність між одним і тим самим формальним показником суб’єкта мовлення та кількістю його основних функцій, що варіюють у залежності від мовного оточення.

Так, синтаксичний аспект мовних одиниць залишається незмінним на всіх етапах аналізу. Найбільшої варіативності зазнає семантична функція категорії суб’єкта, вираженого дейктичним займенником або його анафором: від абсолютної відсутності в ізольованій позиції та в окремому реченні до кількох векторів прояву в тексті політичної промови. Найвищу кількість референтів має суб’єктний корелят “WIR” – особовий займенник в інклюзивному значенні, який відсилає відразу до трьох об’єктів: безпосереднього автора висловлення, його реальних і потенційних адресатів (див. рис. 1.16, 1.17). Знакові оператори “ICH”, “MEIN” мають з лінгвістичного погляду лише одного референта: того, хто використовує символ “Я” з метою самовизначення, тобто суб’єкта мовлення (див. рис. 1.14, 1.15).

Таким чином, мовні показники суб’єктивності, зокрема особові та присвійні займенники, утворюють, користуючись термінологією Р.Харре [176], певну систему координат або “референційних грат”, всередині яких кожного разу по-іншому конституюється позиція суб’єкта-мовця і задається його топологічна визначеність. “Я” – це шлях самовиявлення індивіда, який пролягає в знаковому просторі мови, і отримує категоріальні ознаки насамперед у системі граматичних реляційних відношень.

1.3.3. Функціональні ознаки категорії суб’єкта в системі реляційних відношень.

В межах класичної лінгвістики вирізняються три типи реляційних відношень між основними елементами мовної системи: синтаксичні, семантичні та комунікативні. Використовуючи поняття “вісь” за термінологією А.Тимберлейка [цит. за 134, с. 361], можна встановити певні кореляції: між граматичним членуванням та синтаксичною віссю мовної системи координат; між семантичним перерізом та рольовою віссю; між психологічним розподілом і комунікативною віссю елементарних відношень.

Деякі дослідники відносять до основних вищевикладених типів граматичних реляцій референційні відношення як засіб зв’язку мовних одиниць з областю об’єктивної реальності, а також дейктичні оператори, що об’єднують компоненти висловлення з параметрами ситуації мовленнєвого акта [див., напр., 145; 246].

На підставі класифікації А.Тимберлейка і тезаурусного засобу опису термінології С.Є.Нікітіної [134, с.362-365], можна побудувати схему лінгвістичного членування категорії суб’єкта з метою встановлення його узагальнюючих функціональних ознак (див. рис. 1.18):

граматична вісь

семантична вісь

психологічна вісь







( синтаксичні відношення)

(семантичні / рольові відношення)

(комунікативні відношення)

1.граматичний підмет

поверхневої структури

агенс

тема

2.суб’єкт дії глибинної структури

експерієнцер

топік

3. 1й синтаксичний актант

пацієнс

перспектива

4. головний член речення

контролер

прагматичний пік

5. безпосередній складник

жертва

орієнтація

6. ядро речення

актор

точка зору / емпатія

7. група підмета

1й компонент пропозиції




8. іменна група

семантичний примітив/ універсалія




морфологічні засоби вираження







іменник







група іменника







займенник







інфінітив







герундій







номінатив







ергатив







абсолютив







немаркований відмінок






Рис.1.18. Функціональні ознаки категорії суб’єкта в системі реляційних відношень

Кожний елемент наведеного рис. 1.18 містить окреме визначення категорії суб’єкта в різних теоретичних концепціях відповідно до її граматичного, семантичного та комунікативного аспектів. Названі терміни не корелюють між собою “зліва направо” і повинні розглядатися лише у вертикальному напрямку в межах окресленого класифікаційного членування. Однак це не означає, що елементи, які знаходяться у різних стовпчиках таблиці, не можуть збігатися один з одним на конкретному мовному матеріалі. Навпаки, в системі мови спостерігається більше випадків ідентичності суб’єктної форми, що виражаються, зокрема у відомому явищі збігу семантичного, психологічного і граматичного аспектів категорії суб’єкта. Як відбувається подібний феномен і чи можна привести такі різні погляди на категорію суб’єкта до єдиного знаменника?

Узагальнюючи всі визначення категорії суб’єкта, наведені на рис. 1.18, ми фіксуємо єдину функціональну орієнтованість усіх параметрів категорії суб’єкта. По-перше, вони сигналізують про загальну референтність, тобто ідентифікуються одні й ті самі об’єкти позамовної дійсності, про які виноситься логічне судження, які становлять собою центр уваги і відіграють головну роль у реченні. По-друге, будь-який термін виявляє двобічну залежність, з одного боку, від мовного оточення, тобто предикату, з іншого боку, від концептуальної картини світу, з якою завжди семантично співвідноситься суб’єкт [4, с.332].

Таким чином, семантичні, синтаксичні й комунікативні ознаки категорії суб’єкта органічно доповнюють одна одну, маніфестуючись в граматично організованому реченні і створюючи фундамент для повнішого розуміння суб’єкта в системі мови. Категорія суб’єкта як приклад двобічного зв’язку між мовою та мисленням отримує яскраву реалізацію в межах когнітивної лінгвістики, тому вважаємо за доцільне розглянути суб’єкт в етнокультурному векторі дослідження.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   24

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет...
України, доцент, завідуючий кафедрою міжнародного права Одеської національної юридичної академії

Н. О. Чермалих Київський національний лінгвістичний університет «що я залишу в спадок ?»
Рец на: Рьокан. Вибрані поезії / Переклад Івана Бондаренка. – К., 2008. – 264 с

Сv пастернак-Таранушенко Олена Дмитрівна
Київський національний лінгвістичний університет, факультет германської філології, спеціальність – мова І література (німецька),...

“проблеми планування в ринкових умовах ”
Національний Таврійський університет ім. Вернадського, Одеський державний економічний університет, Одеський національний політехнічний...

М. О. Сушко Київський національний лінгвістичний університет
Специфіка в’єтнамських складів у звуковому відношенні характеризується в першу чергу тим, що кожному складу властивий певний рух...

Я. А. Крошка Київський національний лінгвістичний університет
Кнр, усвідомлюючи, що вже в середині XXI ст. Китай може посісти провідні позиції серед світових лідерів. Цей процес зумовлений не...

О. А. Щуровська Київський національний лінгвістичний
Явище регіональної диференціації та проблема уніфікації арабської військової термінології

Двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Малихін О. В
Державної установи Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (далі ду «нндіпбоп»)

І. В. Срібняк Київський національний лінгвістичний
Нині володіння інформацією значною мірою уможливлює спілкування людей та забезпечує отримання ними певної суми практичних та теоретичних...

Програма конференції
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка