Пошук по сайту


1.3.1. Синтаксичні параметри категорії суб’єкта - Київський національний лінгвістичний університет на правах рукопису...

Київський національний лінгвістичний університет на правах рукопису дорофеєва маргарита сергіївна

Сторінка6/24
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

1.3.1. Синтаксичні параметри категорії суб’єкта.

Сучасна синтаксична теорія розмежовує формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний та комунікативний вектори вивчення синтаксичних одиниць [див., напр., 38; 61; 74; 78; 123; 215; 235]. У зв’язку з виділенням формально-синтаксичної та семантико - синтаксичної структур у межах речення розрізняють, відповідно, дві парадигми членів речення: формально-синтаксичну і семантико-синтаксичну з притаманними їм певними функціями [126, с. 7]. Різниця між формальними і семантико-синтаксичними компонентами в реченні полягає в їхньому спрямуванні: перші корелюють із внутрішньою структурою мови й визначаються на підставі синтаксичних зв’язків всередині речення; другі ґрунтуються на семантико-синтаксичних відношеннях, які тяжіють до позамовної реальності. Обидві парадигми перебувають у тісному взаємозв’язку й характеризуються певними закономірностями.

Типовими формально-синтаксичними визначеннями категорії суб’єкта в лінгвістиці є “іменник у називному відмінку, з яким узгоджується присудок”, або “іменник без прийменника, який потребує узгодження в категорії числа” (в німецькій термінології Subjekt-von-Verb) [291, с. 611]. Вищезгадані дефініції описують підмет за допомогою його безпосередніх морфологічних ознак і, таким чином, відносяться до типу пояснень, що орієнтуються на зовнішню формальну структуру та недостатньо відображають загальномовну сутність синтаксичної категорії суб’єкта.

Існують інші традиційні визначення підмета, зокрема “те, про що йде мова в реченні”, Satzgegenstand“, “Subjekt-von-Satz[291, с. 612] . Назване тлумачення суб’єкта, на відміну від структурного, корелює з комунікативним аспектом категорії суб’єкта, тобто з одиницею актуального членування речення – темою.

В історії мовознавчої науки здійснювались численні спроби виділити узагальнюючі семантико-синтаксичні характеристики категорії суб’єкта, які можна було б застосувати до всіх її аспектів [88; 90; 114; 228; 136]. Однак існуючі дефініції достатньою мірою не відтворювали функціональної природи суб’єкта. На нашу думку, причина відсутності єдиного погляду на граматичний суб’єкт полягає в неуніверсальності поняття “підмет” у лінгвістиці, неканонічності суб’єкта як синтаксичної категорії та переважно формально-структурному розгляді названого явища.

Деякі зарубіжні дослідники намагались визначити підмет через його кореляцію із різними когнітивними сферами [28; 234]. Так, підмет поряд з іншими іменними членами речення (прямими та непрямими додатками), служить для граматичного оформлення слова, що позначає учасника ситуації речення. В даному разі підмет виконує насамперед розпізнавальну функцію, тобто ідентифікує різних учасників події. Названі учасники можуть характеризуватись у термінах типових семантичних ролей, зокрема агенс, пацієнс, реципієнт [88, с. 313].

Подібний розподіл іменних членів за семантичними ролями не є випадковим у мовах з акузативною конструкцією речення. Так, підметом маркується насамперед агенс – активний носій дії. Якщо агенса немає у складі актантів предиката, його позицію займає пацієнс. При наявності агенса пацієнс рухається в позицію прямого додатка. Конструкції з агенсом та пацієнсом утворюють прототипне транзитивне речення з підметом і прямим додатком [див., напр., 147, с. 85].

Але вищезгадані кореляції між семантичними ролями-партиципантами агенс, пацієнс, реципієнт, бенефіціант та синтаксичними актантами підмет, прямий додаток, непрямий додаток існують лише у вихідній “словниковій” структурі діатези [32, с. 287]. У похідних конструкціях (наприклад, пасивному стані) одна й та сама семантична роль “агенс” може відноситись до різних членів речення. Таким чином, поняття синтаксичного суб’єкта не можна характеризувати виключно в термінах рольової когнітивної сфери. Поряд із рольовою семантикою підмет як синтаксична категорія виявляє паралелізм з комунікативною сферою. Так, за допомогою підмета найчастіше презентується відома інформація, тому в межах речення підмет збігається з темою, а прямий додаток – з ремою.

На вибір синтаксичної позиції іменного члена впливає і онтологічна сфера, яка пов’язується із властивостями референтів. Наприклад, імена, що позначають істоти, тяжіють до позиції підмета, а неістоти розміщуються, як правило, у позиції прямого додатка. Серед імен “найвищого ступеня індивідності” [198, с. 348], які маркують людину, позицію підмета займають насамперед учасники мовленнєвого акту – мовець і слухач. Отже, підмет корелює з рольовим значенням агенса, комунікативним значенням теми, онтологічним значенням істотності (людини), дейктичним значенням особи (я, ти). Однак у конкретних реченнях жоден синтаксичний суб’єкт задовольняє всім вищевикладеним критеріям. Підмет є скоріше засобом вираження різних комбінацій елементарних значень, притаманних когнітивним сферам.

Слідом за О.Є.Кібріком, ми дотримуємося думки, що сутність підмета полягає не в кодуванні значень різних когнітивних сфер, а в упорядкуванні іменних членів речення за рангами у відповідності з їхньою типовою (у вихідному реченні) або ситуативною значущістю (в актуальному висловленні) [93]. Упорядкування здійснюється за певною системою, згідно з якою перший ранг має підмет, другий – прямий додаток, третій – непрямі додатки. Підмет займає у названій ієрархії особливе місце, тому що він є обов’язковим, а у деяких випадках структурно необхідним компонентом синтаксичної будови речення. Інші іменні актанти заповнюють свої позиції в залежності від синтаксичної близькості із підметом [147, с. 85].

Посідаючи найвищий ранг у реляційній ієрархії, граматичний суб’єкт має кілька функцій, що відіграють важливу роль у семантико-синтаксичних процесах і підтверджують наявність функціональної асиметрії суб’єкта в лінгвістиці.

1.3.1.1. Функції граматичного суб’єкта. Граматичний (синтаксичний) суб’єкт у межах речення виконує логічну, комунікативну, семантичну і структурну функції [152]. Первинною логічною функцією підмета є вираження логічного суб’єкта. Первинна комунікативна функція відтворює психологічний (комунікативний) суб’єкт. За допомогою семантичної функції маніфестується семантичний аспект категорії суб’єкта. Під структурною функцією граматичного суб’єкта розуміється заповнення обов’язкової структурної позиції підмета у двоскладовому реченні.

Розглянемо функції граматичного суб’єкта на схемі (див. рис. 1.11):



логічна функція F1

граматичний суб’єкт S2

структурна функція F4

комунікативна функція F2

первинна семантична функція F3

вторинні семантичні функції
F3.1, F3.2, F3.3


Рис. 1.11. Функції граматичного суб’єкта

Наведений рис. 1.11 відтворює логічну функцію граматичного суб’єкта (вектор F1); комунікативну функцію підмета (вектор F2); первинну семантичну функцію (вектор F3); вторинні семантичні функції (вектори F3.1, F3.2, F3.3); структурну функцію (вектор F4).

Критерій “прототиповість – периферійність” найповнішим чином реалізує семантична функція підмета. Так, якщо граматичний суб’єкт виконує первинну семантичну функцію (F3), його позиція може заповнюватись іменником-істотою, що позначає активного учасника/учасників ситуації: die Ministerin, Frau Bulmahn, Exzellenzen.

Лексико-семантичними маркерами функції підмета F3 у політичній промові виступають власні імена (Konrad Adenauer); дейктичні, анафоричні або кванторні займенники (ich, sie, alle, niemand); метонімічні перенесення (das Parlament, das Ministerkabinett, der Bundesrat); сукупні суб’єкти (Exzellenzen, Mitbürger, das deutsche Volk); часткові суб’єкти у соціальному модусі (der Bundeskanzler, die Ministerin); часткові суб’єкти в особистісному модусі (der Freund, der Vater). Граматичний суб’єкт у первинній семантичній функції відбиває такий приклад:

(16) Europa muss sich heute einer neuen Herausforderung stellen, einer Herausforderung, die zu einer neuen Antriebskraft im Integrationsprozess werden kann […] (Schröder 18.10.01).

У наведеному реченні підмет виконує первинну семантичну функцію позначення учасника ситуації. В даному разі маркером функції граматичного суб’єкта F3 є Europa – метонімічне перенесення типу “країна – її мешканці”.

Вторинною семантичною функцією граматичного суб’єкта є позначення ситуації (F3.1). Підмет у вторинній семантичній функції F3.1 відтворює не учасника, а безпосередньо саму ситуацію у сполученні з дієсловами та дієслівними зворотами реалізації (in Erfüllung gehen), фазовими дієсловами (beginnen, anfangen, fortführen, abschließen), дієсловами руху в непрямому значенні (sich entwickeln, vor sich gehen, entstehen, ausbrechen, stattfinden, verlaufen), копулою sein.

До лексико-семантичних маркерів функції підмета F3.1 належать абстрактні іменники, метонімії та метонімічні номіналізації (der Westen, Deutschland, die Abschaffung, die Vervollkommnung). Розглянемо приклад:

(16.1) Nach 1945 stand der unbedingte Wille im Vordergrund, die Geschichte der blutigen Kriege auf unserem Kontinent zu beenden (Schröder, 18.10.01).

Підмет наведеного речення виконує вторинну семантичну функцію позначення ситуації. Маркером функції F3.1 став абстрактний іменник der Wille у сполученні з фазовим дієсловом beenden у складі інфінітивної конструкції die Geschichte der blutigen Kriege auf unserem Kontinent zu beenden (Infinitiv als Atttribut).

До вторинних семантичних функцій категорії суб’єкта належать також: позначення семантичного об’єкта в пасивних конструкціях (діатезах); псевдосуб’єктні конструкції, в яких позицію підмета заповнюють іменники із семантичними значеннями інструмент, причина, місце, час.

Продемонструємо вторинні семантичні функції підмета на підставі прикладів:

(17) Solche Fragen – gleichermaßen im In- und Ausland gestellt – mußten im Blick auf die deutsche Geschichte ernst genommen werden (Kohl 3. 10. 97).

Наведений приклад відтворює типову конструкцію пасивізації, за умов якої при відсутності агенса додаток Fragen просувається в позицію підмета. В даному разі семантичний об’єкт solche Fragen отримує синтаксичну роль підмета у вторинній семантичній функції F3.2.

(18) Der gestrige 11. September 2001 wird als ein schwarzer Tag für uns alle in die Geschichte eingehen ( Schröder 12.09.01).

У зазначеному реченні позицію граматичного суб’єкта заповнює обставина часу der gestrige 11. September 2001, яка була підвищена до рангу підмета. В названому прикладі підмет виконує вторинну семантичну функцію F3.3 (псевдосуб’єкт із семантичним значенням часу).

Виконувати структурну функцію підмета F4, тобто заповнювати актант дієслова у двоскладовому реченні, можуть кілька його синтаксичних членів (див. рис. 1.7). Так, типовим носієм структурної функції підмета в німецькій мові є es-Platzhalter, службовий граматичний суб’єкт. Він використовується, зокрема у конструкціях типу es gibt, es geht um Akk., es handelt sich von D; в межах складного іменного або вербального присудка: es ist verboten, es ist warm, es ist Zeit, zu. Службовий підмет в структурній функції F4 зустрічається також у комбінаціях із специфічними безсуб’єктними та безособовими дієсловами (es friert mich, es graut mir, es hagelt, es schneit) та у пасивних конструкціях (es wird gesungen). У багатьох висловленнях es-Platzhalter виступає корелятом деяких членів речення або його підрядних частин (es freut mich, dass du kommst).

Позиція граматичного суб’єкта може залишатись незаповненою у безсуб’єктних конструкціях німецької мови, тобто на морфологічному та син­так­сичному рівнях структурна функція дорівнює “0”. Прикладами нульо­вого вираження зазначеної функції слугують імперативні речення (Nimm dich in acht!), а також вищезгадані безсуб’єктні дієслова і одночленний пасив (mich fröstelt; mir ist angst und bange; hier wird getanzt).

Носіями структурної функції F4 можуть бути також інфінітиви, інфінітивні конструкції та підрядні суб’єктні речення (Sport treiben ist gesund; dass du lächelst, ärgert ihn). Отже, в категоріальному плані граматичний суб’єкт відрізняється наявністю функцій F1 (логічна), F2 (комунікативна), F3 (первинна семантична), F4 (структурна), які практично корелюють з усіма аспектами суб’єкта: логічним, психологічним, семантичним, формально-структурним. У складі семантичної функції підмета виділено також вторинні функції F3.1, F3.2, F3.3. Даний факт підтверджує, зокрема функціональну асиметричність граматичного суб’єкта за критерієм “прототиповість - периферійність”. Подальший розгляд категорії суб’єкта характеризується феноменом її функціональної асиметрії на різних рівнях системи мови.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет...
України, доцент, завідуючий кафедрою міжнародного права Одеської національної юридичної академії

Н. О. Чермалих Київський національний лінгвістичний університет «що я залишу в спадок ?»
Рец на: Рьокан. Вибрані поезії / Переклад Івана Бондаренка. – К., 2008. – 264 с

Сv пастернак-Таранушенко Олена Дмитрівна
Київський національний лінгвістичний університет, факультет германської філології, спеціальність – мова І література (німецька),...

“проблеми планування в ринкових умовах ”
Національний Таврійський університет ім. Вернадського, Одеський державний економічний університет, Одеський національний політехнічний...

М. О. Сушко Київський національний лінгвістичний університет
Специфіка в’єтнамських складів у звуковому відношенні характеризується в першу чергу тим, що кожному складу властивий певний рух...

Я. А. Крошка Київський національний лінгвістичний університет
Кнр, усвідомлюючи, що вже в середині XXI ст. Китай може посісти провідні позиції серед світових лідерів. Цей процес зумовлений не...

О. А. Щуровська Київський національний лінгвістичний
Явище регіональної диференціації та проблема уніфікації арабської військової термінології

Двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Малихін О. В
Державної установи Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (далі ду «нндіпбоп»)

І. В. Срібняк Київський національний лінгвістичний
Нині володіння інформацією значною мірою уможливлює спілкування людей та забезпечує отримання ними певної суми практичних та теоретичних...

Програма конференції
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка