Пошук по сайту


РОЗДІЛ 1ГНОСЕОЛОГІЯ КАТЕГОРІЇ СУБ’ЄКТА В КОНТЕКСТІ ПАРАДИГМИ ФУНКЦІОНАЛІЗМУ

Київський національний лінгвістичний університет на правах рукопису дорофеєва маргарита сергіївна

Сторінка2/24
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

РОЗДІЛ 1
ГНОСЕОЛОГІЯ КАТЕГОРІЇ СУБ’ЄКТА В КОНТЕКСТІ ПАРАДИГМИ ФУНКЦІОНАЛІЗМУ

1.1. Категорія суб’єкта в межах функціонального підходу


Категорія суб’єкта як інтегруюча ланка між когнітивним та комунікативним аспектами пізнання навколишнього світу є фактично формотвірним елементом антропоцентризму. З філософського погляду суб’єкт – це “людина, що діє, пізнає та протистоїть зовнішньому світові як об’єкту пізнання та перетворення” [197, с. 327]; у логіці поняття суб’єкта асоціюється з фрагментом дійсності, про який ідеться [6; 98; 118]; в граматиці співвідноситься з підметом [61; 76; 88; 90; 114]; у синтаксичній семантиці – з агенсом [183; 204]; у комунікативному синтаксисі з темою [54; 77; 102; 228]. Наявність багатьох, іноді взаємосуперечливих дефініцій не дозволяє віднести поняття “суб’єкт” до мовних універсалій [291, с. 611] і приводить до невизначеності теоретичного статусу категорії суб’єкта.

Кардинальні зміни у поглядах на поняття суб’єктивності були викликані появою низки нових дисциплін, які показали неадекватність “редукціоністського” підходу до мовної системи, що ігнорував антропологічну природу мови та її участь у процесах життєдіяльності людини і суспільства [208]. Пріоритетного значення у вітчизняній лінгвістиці кінця ХХ – початку ХХІ століть набули розвідки категорії суб’єкта в межах функціоналізму, що об’єднав під своєю егідою когнітивний та комунікативно-діяльнісний напрями. Так, категорія суб’єкта досліджується в плані прагматики [205; 39; 69; 91; 101; 145; 165; 167-169], з позицій перформативного аналізу [197; 142; 143], на засадах синтаксичної семантики [126; 183; 146].

Сучасними дослідниками розглядаються різні аспекти категорії суб’єкта, зокрема простір мовця у категоріях граматики [121], прагмалінгвістичні характеристики авторитарної мовної особистості [175; 83], структура смисла і структура особистості комуніканта [210], експресивні реалізації граматичного суб’єкта в поезії [223]. Зарубіжні дослідники концентрують увагу на вивченні категорії суб’єкта в політичній лінгвістиці [254; 257-259; 262; 283-285 та ін.], функціональній прагматиці [251; 261], гендерних штудіях [253].

Інтенсивний розвиток функціоналізму окреслив нові перспективні напрями дослідження мовних категорій у плані співвідношення їх форми, функцій та значень. До таких напрямів належать, зокрема, теорія впливу [12-14; 58], перформативний аналіз [197]. когнітивна семантика [72; 93], аналіз дискурсу [59; 122; 51-53],

Класична мовна категорія суб’єкта містить багато аспектів та функцій, асиметричних за своєю природою, що викликає необхідність її розгляду в межах функціональної парадигми досліджень. Термін “функціоналізм” у широкому розумінні використовується у лінгвістиці, а також у ряді гуманітарних дисциплін для позначення набору методологічних настанов [222; 137, с. 43; 209; 176; 103]. Основним постулатом функціоналізму в мовознавчій науці вважається пріоритет функції по відношенню до форми мовного явища, тобто пояснення форми одиниці через її функції. Функціональний зріз мови утворюється, з одного боку, багатьма значеннями, які можуть бути виражені за допомогою мовних одиниць. З іншого боку, функціональний вимір визначається багатьма функціями, котрі виконуються як окремими одиницями по відношенню одна до одної всередині мовної системи, так і мовою в цілому по відношенню до людини, її мислення й свідомості, соціального та етнокультурного середовища її існування [209].

Функціональний аналіз категорії суб’єкта передбачає рух евристичної думки від функцій, значень, комунікативних цілей, намірів адресанта до наявних у мові формальних засобів кодування суб’єкта-мовця або суб’єкта-предмета судження [208].

Незважаючи на те, що лінгвістичний функціоналізм сформувався як парадигма лише протягом 70-90-х років XX століття, основні принципи функціонального аналізу мовних явищ було сформульовано ще у тезах Празького лінгвістичного гуртка. Так, С.О.Карцевський називав мову цілеспрямованою системою засобів вираження певних функцій [84, с. 85]. Психологічні параметри категорії суб’єкта з функціонального погляду вперше було презентовано у роботах В.Матезіуса на засадах актуального членування речення [170]. Прагматичні функції категорії суб’єкта отримали свою реалізацію, зокрема у класифікації трьох комунікативних функцій мови К.Бюлера: експресивної (самовираження мовця), апелятивної (звернення до слухача) та репрезентативної (передача інформації про зовнішній світ) [27, с. 97, 104]. Названу функціональну схему було створено К.Бюлером відповідно до трьох компонентів комунікативного процесу: мовця, слухача й предмету мовлення.

Основну ідею функціоналізму про залежність мовної одиниці від “екологічного контексту” [222, с. 1], тобто пояснення того чи іншого аспекту категорії суб’єкта за рахунок екстралінгвальних факторів, втілювали у своїх роботах представники вітчизняних шкіл синтаксичної семантики [87; 3; 6; 128].

Серед сучасних дослідників функціонального напряму лінгвістичної науки необхідно згадати концепцію функціонально-семантичного поля “суб’єктності” А.В.Бондарко [22; 213], чеську школу “функціональної перспективи речення” з її термінами “тема   рема”, “топік   фокус” або “комунікативна структура висловлення” [170]. Синтаксичні, комунікативні та прагматичні аспекти категорії суб’єкта досліджувались, зокрема у комунікативній граматиці Г.О.Золотової [78], функціонально-комунікативному синтаксисі М.Г.Всеволодової [204], системно-функціональній граматиці М.Хеллідея [224]. Матеріальна реалізація окремих аспектів категорії суб’єкта відбувається як у синтаксичній структурі речення, так і в прагматичному значенні висловлення [див., напр., 5; 180; 197; 210].

Суб’єкт розглядався також у референційному аспекті [28; 142], як функціональний компонент суб’єктно-предикатної структури речення [191], як складова частина когнітивно-граматичної структури висловлення [286], як “предикатний аргумент” відмінкової граматики [219, с. 370], як мовна універсалія [95; 30]. Дискурсивні й текстуальні ознаки категорії суб’єкта висвітлювались, зокрема в роботах представників французької школи аналізу дискурсу [149; 140]

Аналіз категорії суб’єкта в межах функціонального підходу передбачає уточнення її понятійного змісту в лінгвістиці та суміжних гуманітарних дисциплінах. На сьогоднішній день у мовознавчій науці існують певні розбіжності щодо термінологічного визначення суб’єкта з семантичного, синтаксичного, комунікативного (психологічного) та прагматичного погляду. Зрештою, категорія суб’єкта, що розглядається як функціональна одиниця у складі політичного дискурсу, вимагає нових підходів до проведення лінгвістичного аналізу.

Враховуючи той факт, що прагматичні ознаки категорії суб’єкта є недостатньо дослідженими, зокрема в політичних промовах, необхідно провести комплексний гносеологічний аналіз категорії суб’єкта у складі функціональної парадигми гуманітарних наук. До функціональної парадигми в нашій роботі віднесено ті наукові дисципліни, що об’єднують когнітивний та прагматичний принципи дослідження категорії суб’єкта, як-то: філософія, логіка, синтаксична семантика і прагматика.

Точкою відліку для розгляду категорії суб’єкта ми обрали функціональну парадигму, яка включає два фундаментальних напрями дослідження мовних одиниць: когнітивний та комунікативно-діяльнісний. Когнітивні функції суб’єкта позамовної дійсності залежать від загальних властивостей та обмежень людського мислення, а прагматичні функції категорії суб’єкта у мовній системі детермінуються умовами міжособистісної комунікації. Зважаючи на багатоаспектний характер категорії суб’єкта, актуальним для нашої роботи є синтезований розгляд когнітивних та прагматичних ознак категорії суб’єкта в межах функціонального підходу.

Звернення до когнітивного напряму досліджень обумовлюється тим фактом, що суб’єкт як активний носій “когніції” [108, с. 35] використовує універсальні механізми відображення зовнішнього світу, найтіснішим чином пов’язані з вербально-символьними структурами мови. Наявність універсальних граматичних категорій, а також їх організація навколо прототипів свідчить про цілеспрямоване лінгвістичне моделювання дійсності людиною для досягнення конкретних цілей. За допомогою когнітивної науки також виявляється фундаментальна бінарна опозиція суб’єкт позамовної дійсності vs. суб’єкт мовної системи, яка формує актуальну проблематику полісемантичності суб’єкта [4, с. 332]. З одного боку, суб’єкт є категоріальною одиницею знакового інвентаря мови, з іншого боку, це – референт реального висловлення. Суб’єкт як знакове утворення знаходиться в межах мовної картини світу, яка, в свою чергу, складає частину сукупної системи образів, стереотипів, думок, вірувань, алгоритмізованих схем дій, інтуїтивних уявлень людини, тобто відноситься до концептуальної картини світу мовця.

Звернення до комунікативно-прагматичного напряму досліджень пояснюється тим, що категорія суб’єкта може використовуватись на семантичному, синтаксичному і текстовому рівнях політичної промови як інструмент мовленнєвого впливу, інакше кажучи, як мовний засіб маніпулювання аудиторією. Альтернативний вибір мовного засобу для позначення мовця у мікро -, макро -, або суперструктурі дискурсу (терміни Т.ван Дейка) [51] викликає перлокутивний ефект [57, с. 7], що виражається у зміні чи збереженні концептуальної картини світу адресатів.

Виходячи зі складної структури категорії суб’єкта, доцільним уявляється подальше виділення загальних ознак, притаманних категорії суб’єкта в межах функціональної парадигми гуманітарних наук.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет...
України, доцент, завідуючий кафедрою міжнародного права Одеської національної юридичної академії

Н. О. Чермалих Київський національний лінгвістичний університет «що я залишу в спадок ?»
Рец на: Рьокан. Вибрані поезії / Переклад Івана Бондаренка. – К., 2008. – 264 с

Сv пастернак-Таранушенко Олена Дмитрівна
Київський національний лінгвістичний університет, факультет германської філології, спеціальність – мова І література (німецька),...

“проблеми планування в ринкових умовах ”
Національний Таврійський університет ім. Вернадського, Одеський державний економічний університет, Одеський національний політехнічний...

М. О. Сушко Київський національний лінгвістичний університет
Специфіка в’єтнамських складів у звуковому відношенні характеризується в першу чергу тим, що кожному складу властивий певний рух...

Я. А. Крошка Київський національний лінгвістичний університет
Кнр, усвідомлюючи, що вже в середині XXI ст. Китай може посісти провідні позиції серед світових лідерів. Цей процес зумовлений не...

О. А. Щуровська Київський національний лінгвістичний
Явище регіональної диференціації та проблема уніфікації арабської військової термінології

Двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Малихін О. В
Державної установи Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (далі ду «нндіпбоп»)

І. В. Срібняк Київський національний лінгвістичний
Нині володіння інформацією значною мірою уможливлює спілкування людей та забезпечує отримання ними певної суми практичних та теоретичних...

Програма конференції
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка