Пошук по сайту


3.2. Закономірності реалізації тактик у політичних промовах федеральних канцлерів ФРН

Київський національний лінгвістичний університет на правах рукопису дорофеєва маргарита сергіївна

Сторінка18/24
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   24

3.2. Закономірності реалізації тактик у політичних промовах федеральних канцлерів ФРН


Виділені в процесі дослідження засоби самопрезентації суб’єкта мовлення, які належать до лексичного, синтаксичного і текстового рівнів, мають, за нашим припущенням, певні закони вибору і функціонування в політичній промові. З метою перевірки гіпотези про існування взаємозалежності між уживанням певних репрезентантів суб’єкта мовлення і прагматичними факторами політичної промови ми провели моніторинг політичних виступів чотирьох канцлерів повоєнного періоду, який включив “м’який” контент-аналіз (термін А.М.Баранова) використання промовцями тактик одиничності, множинності, індефінітності та елімінації [12, с. 249].

3.2.1. Особливості самопрезентації промовця за концептуальною змінною “активність-пасивність”.

Методика контент-аналізу була розроблена і вперше застосована в середині ХХ століття саме у дослідженнях в галузі політичної лінгвістики. З нашого погляду, контент-аналітичний метод виявлення характерних ознак мовних явищ дозволяє повною мірою врахувати особливості політичного виступу як окремого типу тексту, а також зробити висновки про прагматичні наміри автора і принципи його мовного впливу на аудиторію.

Наш аналіз складався з кількох етапів. По-перше, був зібраний корпус мовних даних, до якого увійшли 110 політичних промов федеральних канцлерів ФРН періоду 1949-2004 років загальним обсягом 225273 слововживань. По-друге, було визначено концептуальну змінну [12, с. 248], тобто узагальнюючий критерій, на підставі якого здійснювався контент-аналіз мовних репрезентантів суб’єкта промови. В нашій роботі такою змінною стала смислова опозиція “активність-пасивність” по відношенню до засобу самопрезентації політика. По- третє, була обрана одиниця кодування, тобто мовні засоби для статистичних підрахунків на кожному рівні політичної промови. Так, на лексичному рівні аналізувались окремі слова, на синтаксичному рівні підраховувались речення з тією або іншою синтаксичною структурою, на текстовому рівні розглядались типові групи засобів самопрезентації промовця у складі тактик. По-четверте, були здійснені кількісні підрахунки засобів самопрезентації суб’єкта мовлення в політичному виступі та інтерпретація результатів дослідження.

Таблиця 3.2

Розподіл засобів самопрезентації суб’єкта в політичних промовах


засоби

самопре-

зентації

суб’єкта

частота

слововживань



абсолютна частота (А)



відносна частота (V)

ich


1663

0,0073

wir у ексклюзивному значенні


2517

0,0111

wir у інклюзивному значенні


1402

0,0062

метонімічне перенесення Deutschland


220

0,0009
На першому етапі аналізу за допомогою концептуальної змінної “активність-пасивність” були виділені прототипові тактики, які включили найбільш частотні мовні репрезентанти суб’єкта мовлення в усьому корпусі політичних промов (табл. 3.2).

Як видно з табл. 3.2, прототиповими мовними репрезентантами суб’єкта в політичній промові є wir у значенні ексклюзивності (2517 одиниць) та ich (1663 одиниці). Названі мовні індикатори належать, відповідно, до тактики множинності та одиничності. Відносна частота використання засобів самопрезентації підраховувалась за формулою: A  /  N = V, де А – абсолютна частота вживань того чи іншого мовного засобу в корпусі текстів, N - загальна кількість слововживань (223275 одиниць), V – відносна частота.

Як показав аналіз значень концептуальної змінної в текстах, прагматична тактика одиничності і ексклюзивний напрямок тактики множинності (рис. 3.3), до яких саме й належать названі мовні індикатори, є прототиповими активними тактиками самопрезентації промовця в політичному виступі.

Прототиповими пасивними тактиками самопрезентації суб’єкта мовлення, за результатами підрахунків, виявилися: а) займенник wir у значенні інклюзивності як репрезентант відповідного напрямку тактики множинності (1402 одиниці); б) іменник Deutschland як метонімічне перенесення типу “геополітичне утворення – його мешканці”, що належить до тактики індефінітності (220 одиниць).

Всі інші мовні індикатори характеризуються в кількісному відношенні як нерелевантні для контент-аналізу за концептуальною змінною “активність-пасивність”, зважаючи на недостатній обсяг слововживань у досліджених текстах.

На підставі даних контент-аналізу ми стверджуємо, що активна позиція промовця найбільш адекватно презентується займенниковими засобами wir” ексклюзивне та ich”. Загалом, активні засоби самопрезентації політика превалюють у всьому дослідженому корпусі текстів, що, з одного боку, свідчить про стратегію самоутвердження адресанта за рахунок “своєї” групи (wirexcl.), з іншого боку, вказує на культурну традицію “агентивності” [72, с. 23], притаманну європейській політиці (ich).

3.2.2. Принципи вибору засобів самопрезентації мовця в політичній промові.

Прототиповість мовних репрезентантів пасивних тактик wir” інклюзивне та метонімії Deutschland пояснюється великим потенціалом багатозначності названих засобів, які дозволяють адресанту імпліцитно включити до “своєї” групи будь-яку іншу групу адресатів.

Другий етап контент-аналізу зумовив концентрацію нашої уваги на перевірці гіпотези про принципи вибору засобів самопрезентації автора промови. За нашим припущенням, вибір та переважне уживання активних або пасивних тактик самопрезентації суб’єкта мовлення детермінуються двома прагматичними складниками політичного виступу, а саме – факторами адресата і комунікативної ситуації.

Фактор адресата логічно перехрещується із жанровим розподілом загальної сукупності промов. Тут маються на увазі принципово різні типи аудиторії, до яких звертаються прагматичні суб’єкти: у випадку урядової заяви адресатами промовця стають насамперед уряд і парламент; урочисте звернення, в свою чергу, спрямоване на гетерогенне коло реципієнтів, серед яких можуть бути громадяни власної країни, представники окремих груп населення, а також все людство в цілому. При цьому треба враховувати наявність ще одного адресата – представників ЗМІ, які відіграють важливу посередницьку роль між промовцем і його аудиторією, а також виступають інтерпретаторами промови як комунікативної події.

Для нашого контент-аналізу ми обрали два протилежні напрямки адресування виступів, тобто інтернальний жанр урядової заяви як типового представника текстів інституціональної мови політики (Funktionssprache), та екстернальний жанр урочистого звернення як типовий приклад текстів, що містять мову суспільної думки (Meinungssprache). ЗМІ як адресат політичних промов, таким чином, не були предметом нашого дослідження. Окрім того, для аналізу ми виділили два протилежних типи комунікативних ситуацій: кризову та повсякденну, яку можна назвати програмно-інституціональною.

Контент-аналітичне дослідження корпусу політичних текстів з урахуванням згаданих параметрів підтвердило гіпотезу про існування залежності між вибором конкретних тактик самопрезентації суб’єкта мовлення і прагматичними умовами реалізації даних тактик у політичній промові. Так, проведений аналіз свідчить про залежність вживання показників активних тактик ichта “wir” в значенні ексклюзивності від жанру тексту (див. табл. 3.3):

Таблиця 3.3

Розподіл засобів самопрезентації суб’єкта по жанрах політичної промови

жанри політичної промови

урядова заява

урочисте звернення

засоби самопрезентації
суб’єкта



частота слововжи­вань

абсолютна частота

відносна частота

абсолютна частота

відносна частота

Ich

847

0,0059

816

0,0098

wir у ексклюзивному значенні

1821

0,012

696

0,008

wir у інклюзивному значенні

698

0,0048

704

0,0085

метонімічне перенесення Deutschland

101

0,0007

119

0,0014


Як це видно з табл. 3.3, урядові заяви демонструють високу частоту мовних репрезентантів активної тактики множинності, тобто wir у значенні ексклюзивності (1821 одиниця) та одиничності (ich  847 одиниць). В урочистих зверненнях спостерігається значне зменшення індикаторів активних тактик (ексклюзивне wir   696 слововживань, ich  816 одиниць). Кількісні показники пасивних тактик самопрезентації суб’єкта з мовними індикаторами wir у значенні інклюзивності та метонімією Deutschlandне виявили істотного розходження в обох досліджуваних жанрах промов (відповідно, 698 та 704 слововживань для інклюзивного wir і 101 та 119 одиниць для метонімії Deutschland).

Відносна частота мовних засобів самопрезентації суб’єкта мовлення в жанрі “урядова заява” підраховувалась за формулою: A¹ / N¹ = V¹, де А¹ – абсолютна частота вживань конкретного мовного засобу в корпусі урядових заяв, N¹ – загальна кількість слововживань в урядових заявах (142704 одиниці), V¹ – відносна частота. Аналогічні підрахунки проводились в жанрі урочистого звернення за формулою А² / N² (82.569 одиниць) = V². Дані табл. 3.3 про відносну частоту вживань засобів самопрезентації свідчать про відмінності у розподілі цих засобів між собою, зумовлені фактором адресованості тексту. Так, в урядових заявах індикаторwir у значенні ексклюзивності вживається у 2,03 рази частіше, ніж індикатор ich, та у 2,5 рази частіше, ніж wir у значенні інклюзивності. Натомість в урочистих зверненнях названі індикатори не виявляють істотного розходження у відносній частоті вживань, окрім метонімічних перенесень.

Таким чином, інтернальність як фактор адресованості тексту впливає на застосування саме активних тактик самопрезентації промовця, про що свідчать: а) високі показники відповідних засобів в урядовій заяві; б) значна розбіжність між частотою вживання активних тактик в обох досліджених жанрах промов; в) відсутність істотного розходження у розподілі активних та пасивних засобів самопрезентації в екстернальному жанрі “урочисте звернення”.

В процесі аналізу ми також установили, що існує залежність використання активних та пасивних тактик самопрезентації промовця від фактору комунікативної ситуації. Відносна частота мовних засобів самопрезентації суб’єкта мовлення в кризовій ситуації жанру “урядова заява” підраховувалась за формулою: A³ : N¹ = V³, де А³ – абсолютна частота вживань даного мовного засобу в корпусі урядових заяв за умов кризи, N¹ – загальна кількість слововживань в урядових заявах, V³ – відносна частота. За умов програмної ситуації в урядовій заяві діє формула A³1: N¹ = V³1, де А³1 – абсолютна частота вживань мовного засобу в “програмних” урядових заявах. Аналогічним чином підраховувались відносні частоти засобів самопрезентації в жанрі урочистого звернення.

Залежність активного або пасивного способу самопрезентації промовця від комунікативної ситуації можна простежити в обох жанрах промов під впливом прагматичних факторів “кризова ситуація” – “інституціональна (повсякденна) ситуація”(див. табл. 3.4):

Таблиця 3.4

Розподіл засобів самопрезентації суб’єкта мовлення
в залежності від комунікативної ситуації


жан­ри промови


комуніка­тивна ситуація

урядова заява

урочисте звернення

кризова ситуація

програмна ситуація

кризова ситуація

програмна ситуація

засо­би само­пре­зен­та­ції

частота слововжи­вань

А³



А³1

V³1

А³2

V³2

А³3

V³3

Ich

371

0,002

476

0,0033

215

0,0026

601

0,0072

wir у ексклюзивному значенні

662

0,004

1159

0,0081

150

0,0018

546

0,0066

wir у інклюзивному значенні

272

0,001

426

0,0029

54

0,0006

650

0,0078

метонімія Deutschland

39

0,0002

62

0,0004

10

0,0001

109

0,0013


Згідно з табл. 3.4, прагматичний фактор комунікативної ситуації впливає на частоту вживання репрезентантів активних і пасивних тактик в обох жанрах промов. Так, в урядових заявах за умов кризової політичної ситуації частота активних засобів ексклюзивного “wir” (662 одиниці) та “ich” (371 одиниця) суттєво зменшується порівняно з їх вживанням у програмній ситуації (відповідно, 1159 слововживань “wir” та 476 “ich"). Та ж сама тенденція прослідковується для пасивних засобів інклюзивного “wir” та метонімічного перенесення Deutschland.

Ще більший розрив між кількісними показниками репрезентантів суб’єкта мовлення в різних комунікативних ситуаціях демонструють урочисті звернення. Особливою мірою це стосується пасивних тактик. Так, за умов кризи частотність вживання “wir” в інклюзивному значенні та метонімії Deutschland в урочистих зверненнях у 13 разів нижча, ніж в програмній ситуації.

Таким чином, на переважне вживання активних та пасивних тактик самопрезентації промовця впливає комунікативна ситуація, про що свідчить значне зниження показників активних і пасивних прототипових тактик в обох жанрах текстів, яке відбувається за умов політичної кризи. На нашу думку, даний факт пояснюється застосуванням стратегії легітимації дій промовця в кризовій ситуації, яка відбивається у використанні інших мовних засобів самопрезентації, що належать переважно до тактики індефінітності.

Отже, метод контент-аналізу за концептуальною змінною “активність-пасивність” дозволив висвітлити: 1) найбільш частотні мовні репрезентанти промовця в політичному виступі, які є складовою частиною прототипових тактик самопрезентації політика; 2) взаємозалежність між вибором засобів самопрезентації суб’єкта мовлення й прагматичними факторами політичної промови.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   24

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет...
України, доцент, завідуючий кафедрою міжнародного права Одеської національної юридичної академії

Н. О. Чермалих Київський національний лінгвістичний університет «що я залишу в спадок ?»
Рец на: Рьокан. Вибрані поезії / Переклад Івана Бондаренка. – К., 2008. – 264 с

Сv пастернак-Таранушенко Олена Дмитрівна
Київський національний лінгвістичний університет, факультет германської філології, спеціальність – мова І література (німецька),...

“проблеми планування в ринкових умовах ”
Національний Таврійський університет ім. Вернадського, Одеський державний економічний університет, Одеський національний політехнічний...

М. О. Сушко Київський національний лінгвістичний університет
Специфіка в’єтнамських складів у звуковому відношенні характеризується в першу чергу тим, що кожному складу властивий певний рух...

Я. А. Крошка Київський національний лінгвістичний університет
Кнр, усвідомлюючи, що вже в середині XXI ст. Китай може посісти провідні позиції серед світових лідерів. Цей процес зумовлений не...

О. А. Щуровська Київський національний лінгвістичний
Явище регіональної диференціації та проблема уніфікації арабської військової термінології

Двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Малихін О. В
Державної установи Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (далі ду «нндіпбоп»)

І. В. Срібняк Київський національний лінгвістичний
Нині володіння інформацією значною мірою уможливлює спілкування людей та забезпечує отримання ними певної суми практичних та теоретичних...

Програма конференції
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка