Пошук по сайту


Київський національний лінгвістичний університет на правах рукопису дорофеєва маргарита сергіївна

Київський національний лінгвістичний університет на правах рукопису дорофеєва маргарита сергіївна

Сторінка1/24
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

ДОРОФЕЄВА МАРГАРИТА СЕРГІЇВНА
УДК 81'42+808.51=112.2


КАТЕГОРІЯ СУБ’ЄКТА В ПОЛІТИЧНІЙ ПРОМОВІ

(на матеріалі виступів федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду)


Спеціальність 10.02.04 – германські мови
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:

Назаров Сергій Микитович,
кандидат філологічних наук,

доцент

КИЇВ – 2005
ЗМІСТ


ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1
ГНОСЕОЛОГІЯ КАТЕГОРІЇ СУБ’ЄКТА В КОНТЕКСТІ ПАРАДИГМИ ФУНКЦІОНАЛІЗМУ 13


1.1. Категорія суб’єкта в межах функціонального підходу 13

1.2. Інваріантні ознаки суб’єкта як метанаукового поняття 17

1.2.1. Полісемантичність категорії суб’єкта. 18

1.2.2. Функціональна асиметрія категорії суб’єкта. 22

1.3. Проблема ідентифікації категорії суб’єкта в лінгвістиці 38

1.3.1. Синтаксичні параметри категорії суб’єкта. 42

1.3.2. Знакова асиметрія категорії суб’єкта як засобу самопрезентації промовця 49

1.3.3. Функціональні ознаки категорії суб’єкта в системі реляційних відношень. 56

1.4. Етнокультурна реалізація категорії суб’єкта з когнітивного погляду 58

1.5. Категорія суб’єкта в руслі прагматики 64

Висновки до розділу 1 68

РОЗДІЛ 2
ОНТОЛОГІЯ СУБ’ЄКТА В ПОВОЄННОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ФРН 71


2.1. Категорія суб’єкта в жанрі політичного дискурсу 71

2.2. Засоби самопрезентації суб’єкта в політичній промові 79

2.2.1. Категорія суб’єкта як засіб варіативної інтерпретації дійсності. 81

2.2.2. Значуще варіювання категорії суб’єкта. 86

2.3. Суб’єктні механізми пропозиційних трансформацій 97

2.3.1. Анулювальна трансформація пропозицій 97

2.3.2. Фіктивна трансформація пропозицій. 100

2.3.3. Індефінітна трансформація пропозиційного змісту. 101

2.3.4. Модально-аксіологічні трансформації пропозицій. 105

Висновки до розділу 2 114

РОЗДІЛ 3
ПРАГМАТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ КАТЕГОРІЇ СУБ’ЄКТА В ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВАХ КАНЦЛЕРІВ ФРН ПОВОЄННОГО ПЕРІОДУ 116


3.1. Стратегії і тактики самопрезентації промовця 116

3.1.1. Лексичні тактики самопрезентації суб’єкта мовлення. 120

3.1.2. Синтаксичні тактики самопрезентації промовця. 131

3.1.3. Класифікація тактик в межах макроструктури промови. 140

3.2. Закономірності реалізації тактик у політичних промовах федеральних канцлерів ФРН 145

3.2.1. Особливості самопрезентації промовця за концептуальною змінною “активність-пасивність”. 146

3.2.2. Принципи вибору засобів самопрезентації мовця в політичній промові. 148

3.3. Профіль суб’єкта в політичній промові ФРН повоєнного періоду 153

Висновки до розділу 3 158

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 161

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 168

СПИСОК ПРОМОВ ФЕДЕРАЛЬНИХ КАНЦЛЕРІВ ФРН ПОВОЄННОГО ПЕРІОДУ 193

СПИСОК ПРОМОВ ЧЛЕНІВ ФЕДЕРАЛЬНОГО УРЯДУ ГЕРХАРДА ШРЬОДЕРА ЗА ПЕРІОД 1998-2002 206

ВСТУП


На сучасному етапі розвитку мовознавства підвищена увага приділяється проблемам взаємодії мови та свідомості людини. Центральною категорією, яка експлікує у лінгвістиці взаємозв’язок між мовою та мовленням, є категорія суб’єкта в усій сукупності своїх семантичних, синтаксичних, логічних та комунікативних параметрів. Протягом останніх років активно розробляються питання впливу суб’єкта мовлення на інтерпретацію світу адресатів промови, а лексико-граматичні категорії мовної системи, в свою чергу, набувають прагматичних ознак в руслі парадигми функціоналізму.

Представники функціонального напряму лінгвістики займаються вивченням мовних явищ, пов’язаних із суб’єктивністю [17; 99; 107; 121 та ін.], розшаруванням категорії суб’єкта [4; 223; 110], експлікацією суб’єкта мовлення на різних рівнях мовної системи [76; 94; 142; 198]. У численних роботах порушуються питання залежності мови від фактору людини [186; 229; 230], зокрема у сферах політики [47; 57; 69; 135; 160], культури [30; 46; 72], суспільства [242; 243].

Основу нашого дослідження складає категорія суб’єкта, що розглядається як втілення сукупності мовних і мовленнєвих засобів самопрезентації промовця в політичному виступі. Політична промова невипадково була обрана матеріалом для дослідження засобів вираження суб’єкта мовлення, оскільки перлокутивний ефект висловлення найбільш чітко виявляється у сфері політичної комунікації, де в процесі використання певних мовних одиниць і мовленнєвих форм самопрезентації промовець здійснює вплив на групову свідомість аудиторії. Саме тому встановлення закономірностей вибору засобів самопрезентації з боку адресанта політичної промови набуває особливого значення в дослідженні політичного дискурсу.

Актуальність дисертаційної роботи зумовлюється орієнтованістю сучасної лінгвістики на вивчення функціональних аспектів мовних одиниць у цілому й онтологічних властивостей категорії суб’єкта, зокрема в політичних промовах федеральних канцлерів ФРН. Дисертаційна праця є актуальною у зв’язку із необхідністю комплексного дослідження форм самопрезентації промовця в політичному тексті, включаючи виявлення й аналіз мовних технологій маніпуляції адресатами. Не вирішені в сучасній прагматиці питання взаємозв’язку між вибором, уживанням та інтерпретацією засобів, що представляють промовця в політичному виступі, викликають нагальну необхідність аналізу категорії суб’єкта саме на засадах прагматики.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної науково-дослідної теми “Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови та мовленні: когнітивний, комунікативний, функціонально-прагматичний аспекти” кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету. Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науково-дослідною темою Міністерства освіти і науки України “Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс” (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 20 січня 2003 року).

Метою дисертаційної роботи є виявлення мовних і мовленнєвих засобів самопрезентації промовця на лексичному, синтаксичному і текстовому рівнях німецької політичної промови, а також установлення закономірностей вибору засобів суб’єкта мовлення в політичних виступах канцлерів Федеративної Республіки Німеччини повоєнного періоду.

Для реалізації мети дослідження були поставлені такі завдання:

  • встановити інваріантні ознаки категорії суб’єкта в лінгвістиці та суміжних з нею науках;

  • виявити особливості категорії суб’єкта в ракурсі перлокутивного впливу на адресатів у політичних промовах канцлерів ФРН;

  • класифікувати засоби самопрезентації промовця на лексико-семантичному, синтаксичному та текстовому рівнях політичного виступу;

  • установити прагматичні фактори, які впливають на вибір засобів самопрезентації суб’єкта мовлення в політичних промовах федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду;

– визначити особливості реалізації засобів самопрезентації промовця в політичних виступах жанрів “урядова заява” та “урочисте звернення”;

– побудувати модель профілю суб’єкта, яка відбиває закономірності вибору засобів самопрезентації промовця в політичному виступі.

Об’єктом дослідження є сукупність мовних та мовленнєвих засобів самопрезентації суб’єкта мовлення в політичних промовах федеральних канцлерів Федеративної Республіки Німеччини повоєнного періоду.

Предметом аналізу в роботі є стратегії й тактики промовця та особливості їх реалізації на лексичному, синтаксичному і текстовому рівнях політичних виступів федеральних канцлерів ФРН.

Оскільки семантика висловлення не обов’язково збігається з його прагматичним значенням, тобто тим непрямим змістом, який суб’єкт вкладає в мовленнєвий акт з метою впливу на слухача [5], виникла необхідність у перевірці на мовному матеріалі такої гіпотези. Важливим чинником впливу на адресата політичного виступу є використання промовцем експліцитних або імпліцитних мовних і мовленнєвих засобів самопрезентації. Прагматично зумовлений вибір “активного”, тобто експліцитного, або “пасивного” (імпліцитного) засобу самопрезентації промовця викликає певні прогнозовані інтерпретації його висловлення з боку адресатів. За нашим припущенням, засоби самопрезентації промовця в політичному виступі відзначаються наявністю перлокутивної функції, що сприяє досягненню прагматичної мети автора промови.

Дослідження проводилось на матеріалі 110 політичних промов федеральних канцлерів Німеччини К.Аденауера, В.Брандта, Г.Коля та Г.Шрьодера за період 1949-1962; 1969-1974; 1982-1998; 1998-2004 років, взятих з архівів Центрального відомства преси та інформації ФРН на офіційному сайті Федерального уряду Німеччини. До аналізу були залучені найбільш вагомі для політичного дискурсу повоєнного періоду жанри політичних промов, добрані за принципом адресованості тексту, тобто спрямованості на гомогенний (уряд) або гетерогенний (сукупність громадян) типи адресатів. Корпус дослідженого матеріалу склали 63 промови жанру “урядова заява” та 47 промов жанру “урочисте звернення”.

Як ілюстративний матеріал для окремих положень дисертаційної роботи також були використані промови П.фон Гінденбурга, звернення А.Гітлера, виступи членів Федерального уряду Г.Шрьодера періоду 1998-2002 років, у тому числі промови Федерального президента Й.Рау.

Для досягнення поставленої мети й вирішення завдань дослідження у дисертаційній роботі використано методи лінгвістичного спостереження, синтаксичного аналізу, семантико-прагматичного аналізу, контекстного аналізу, кількісного аналізу, лінгвістичного моделювання. Метод лінгвістичного спостереження надає змогу визначити інваріантні ознаки категорії суб’єкта як метанаукового поняття в лінгвістиці та суміжних з нею науках. Виділення типів пропозиційних трансформацій за участю суб’єкта визначається шляхом синтаксичного аналізу висловлень канцлерів ФРН у складі політичних промов жанрів “урядова заява” та “урочисте звернення”. Встановлення мовних
і мовленнєвих засобів самопрезентації промовця здійснюється за допомогою методу семантико-прагматичного аналізу фрагментів промов. З метою виявлення прагматичних факторів, які впливають на вибір засобів самопрезентації промовця, використано контекстний аналіз фрагментів промов. Визначення частоти вживання засобів самопрезентації промовця та особливостей їх реалізації у політичних промовах базується на кількісному аналізі. Метод лінгвістичного моделювання спрямований на побудову профілю суб’єкта в політичній промові, який відображає закономірності вибору засобів самопрезентації промовця в урядових заявах та урочистих зверненнях канцлерів Федеративної Республіки Німеччини.

Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі категорії суб’єкта в руслі функціонального підходу, який охоплює як прагматичний, так
і когнітивний напрями дослідження одиниць мови і мовлення. Категорія суб’єкта вперше розглядається в усій сукупності її семантичних, синтаксичних, логічних та комунікативних аспектів. У роботі визначено і класифіковано основні засоби самопрезентації промовця, які належать до лексичного, синтаксичного і текстового рівнів політичних виступів жанру “урядова заява” та “урочисте звернення”. Вперше шляхом кількісного аналізу виявлено взаємозалежність між вибором засобу самопрезентації промовця і прагматичними факторами політичної промови, що були включені до профілю суб’єкта.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у виділенні стратегій, тактик і засобів самопрезентації промовця в політичних виступах канцлерів ФРН повоєнного періоду, що може бути певним внеском у прагматику, лінгвістику тексту, теорію мовленнєвого впливу, теоретичну граматику сучасної німецької мови. Введене у дисертації поняття прагматичного суб’єкта, під яким ми розуміємо явну й неявну вербальну самопрезентацію промовця в політичному виступі, дозволило виокремити прагматичний аспект функціонування категорії суб’єкта поряд із дослідженими семантичним, синтаксичним, логічним та комунікативним аспектами.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання основних положень і отриманих результатів у теоретичних курсах стилістики (розділ “Жанри та стилі”), лексикології (розділ “Евфемістична лексика”, “Семасіологія та семантика”), теоретичної граматики німецької мови (розділи “Іменник”, “Займенник”, “Синтаксис”), у спецкурсах “Прагматика”, “Інтерпретація тексту”, в укладанні навчальних посібників, при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт. Висновки і матеріали дисертаційного дослідження можуть знайти застосування при підготовці та інтерпретації політичних промов, у політичній рекламі та формуванні культури виборчих перегонів.

На підставі проведеного дослідження гносеологічних, онтологічних та прагматичних особливостей категорії суб’єкта в політичній промові до захисту пропонуємо такі положення:

1. В епістемологічному плані інваріантними ознаками категорії суб’єкта є полісемантичність і функціональна асиметрія. Полісемантичність категорії суб’єкта полягає у діалектичному протиставленні суб’єкта-носія когніції, суб’єкта як предмету думки, та їх мовного відображення за допомогою мовних і мовленнєвих засобів різних рівнів, що викликає появу функціональної асиметрії суб’єкта, зокрема у лінгвістиці. Функціональна асиметрія у лінгвістиці детермінується чотирма аспектами категорії суб’єкта: логічним, граматичним, семантичним, комунікативним і виявляється у кількісній невідповідності між функціями та формами суб’єкта.

2. Поряд із логічним, граматичним, семантичним і комунікативним аспектами категорії суб’єкта ми виділяємо прагматичний аспект для поняття “суб’єкт” у мовленні. Прагматичний суб’єкт може бути охарактеризований як самопрезентація індивіда у мовленнєвій ситуації по відношенню до об’єктивної дійсності за допомогою засобів семантичного, синтаксичного і текстового рівнів мовної системи.

3. Категорія суб’єкта належить до мовних факторів перлокутивного впливу на адресатів політичної промови. Альтернативний вибір засобу самопрезентації промовця у пропозиційній установці висловлення, тобто модусі, спричинює різну інтерпретацію інформативної частини висловлення (пропозиції) з боку адресатів.

4. У складі макроструктури промови, тобто когерентного тексту, засоби вираження промовця організовано в сукупності мовних одиниць текстового рівня – стратегії самопрезентації. У мікроструктурі політичної промови (речення, надфразова єдність, абзац) мовні засоби самопрезентації промовця об’єднуються в структуровані групи одиниць лексичного і синтаксичного рівнів – тактики. Стратегіям і тактикам політичної промови притаманне смислове відношення “активність-пасивність”, що реалізується засобами самопрезентації промовця усіх трьох рівнів.

5. Вибір суб’єктом політичної промови переважно “активних” або “пасивних” мовних засобів самопрезентації залежить від прагматичних факторів адресованості виступу та комунікативної ситуації. Спрямування тексту жанру “урядова заява” на гомогенний тип аудиторії впливає на застосування активних тактик самопрезентації суб’єкта мовлення в бік їхнього збільшення. Прагматичний фактор кризової комунікативної ситуації впливає на частоту вживання прототипових показників промовця в бік їхнього зниження як в урядових заявах, так і в урочистих зверненнях федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду.

Апробація основних положень та результатів дисертаційного дослідження відбулась на 10 наукових конференціях, у тому числі двох міжнародних: “Мова і культура” (Київ, 1999), “Актуальні проблеми романо-германської філології та Болонський процес” (Чернівці, 2004); двох республіканських: Всеукраїнській науковій конференції “З ХХ в ХХІ століття” (Київ, 2001), ІІ Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2001); шести науково-практичних: “Мова – освіта – культура: наукові парадигми і сучасний світ”, (Київ, 2001); “Мова, освіта і культура у сучасному світі” (Київ, 2001); “Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002); “Германістика в Україні: сьогодення і перспективи”, присвячена 50-річчю факультету німецької мови КНЛУ (Київ, 2003); “Мовна освіта в контексті Болонського процесу” (Київ, 2005), “Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005).

Публікації. Основні положення і результати дисертації викладені в шести статтях автора, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (2,7 др. арк.), а також у матеріалах однієї наукової конференції. Загальний обсяг публікацій – 3,3 др. арк.

Загальний обсяг роботи. Обсяг основного тексту складає 164 сторінки (у тому числі 28 рисунків і 7 таблиць), загальний обсяг дисертаційної роботи разом із бібліографією й списком промов федеральних канцлерів ФРН та членів Федерального уряду становить 204 сторінки. Список використаної літератури включає 311 джерел. Список джерел ілюстративного матеріалу нараховує 125 позицій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку промов федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду, списку промов членів федерального уряду Герхарда Шрьодера за період 1998- 2002 років.

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, висвітлено актуальність, об’єкт, предмет, мету і завдання роботи, визначено її теоретичну та практичну цінність, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.

Перший розділ “Гносеологічний аналіз категорії суб’єкта в контексті парадигми функціоналізму” присвячено розгляду категорії суб’єкта з погляду теорії пізнання. В межах розділу висвітлено поняття суб’єкта в лінгвістиці та суміжних з нею гуманітарних науках. На підставі аналізу виділено інваріантні ознаки категорії суб’єкта як предемету вивчення лінгвістики, філософії, логіки та лінгвістичної прагматики зокрема. Розглянуто семантичні, синтаксичні, комунікативні та прагматичні аспекти категорії суб’єкта.

У другому розділі “Онтологія суб’єкта в повоєнному політичному дискурсі ФРН” розкрито сутність категорії суб’єкта з позицій політичної лінгвістики та теорії мовленнєвого впливу. Мовні й мовленнєві засоби самопрезентації промовця розглядаються як механізми з перлокутивною функцією, що спричинюють зміну опису дійсності в мікроструктурах промов та спонукають адресатів до певної інтерпретації подій, яка є вигідною для промовця. В ході дослідження описані типи трансформацій пропозиційного змісту, які були отримані шляхом елімінації, тобто вилучення, або заміни суб’єкта. На матеріалі політичних промов канцлерів ФРН категорія суб’єкта досліджується в ракурсі значущого варіювання на лексичному та синтаксичному рівнях промови.

Третій розділ “Прагматична реалізація категорії суб’єкта в політичних промовах канцлерів ФРН повоєнного періоду” присвячений мовним і мовленнєвим засобам, що ідентифікують промовця на рівні мікро- та макроструктури промов. У розділі класифіковано стратегії самопрезентації промовця в політичному виступі, виділено прототипові та периферійні засоби самопрезентації суб’єкта мовлення на лексичному, синтаксичному і текстовому рівнях промови, проведено кількісний аналіз за концептуальною змінною “активність-пасивність”. За результатами аналізу побудовано модель мовного профілю суб’єкта, до якої були включені прагматичні фактори адресованості тексту й комунікативної ситуації.

У загальних висновках підведено підсумки проведеного дослідження, викладено результати кількісного аналізу, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми категорії суб’єкта в лінгвістиці.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет...
України, доцент, завідуючий кафедрою міжнародного права Одеської національної юридичної академії

Н. О. Чермалих Київський національний лінгвістичний університет «що я залишу в спадок ?»
Рец на: Рьокан. Вибрані поезії / Переклад Івана Бондаренка. – К., 2008. – 264 с

Сv пастернак-Таранушенко Олена Дмитрівна
Київський національний лінгвістичний університет, факультет германської філології, спеціальність – мова І література (німецька),...

“проблеми планування в ринкових умовах ”
Національний Таврійський університет ім. Вернадського, Одеський державний економічний університет, Одеський національний політехнічний...

М. О. Сушко Київський національний лінгвістичний університет
Специфіка в’єтнамських складів у звуковому відношенні характеризується в першу чергу тим, що кожному складу властивий певний рух...

Я. А. Крошка Київський національний лінгвістичний університет
Кнр, усвідомлюючи, що вже в середині XXI ст. Китай може посісти провідні позиції серед світових лідерів. Цей процес зумовлений не...

О. А. Щуровська Київський національний лінгвістичний
Явище регіональної диференціації та проблема уніфікації арабської військової термінології

Двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Малихін О. В
Державної установи Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (далі ду «нндіпбоп»)

І. В. Срібняк Київський національний лінгвістичний
Нині володіння інформацією значною мірою уможливлює спілкування людей та забезпечує отримання ними певної суми практичних та теоретичних...

Програма конференції
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка