Пошук по сайту


Методичні рекомендації щодо організації самоосвітньої діяльності учнів основної та старшої школи в літній період 2010 року

Методичні рекомендації щодо організації самоосвітньої діяльності учнів основної та старшої школи в літній період 2010 року

Сторінка1/65
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   65



У К Р А Ї Н А

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ


83001, м.Донецьк, вул.Артема, 129а Тел. (0622), 335-27-67. Факс (062) 304-53-09.Е-mail: guon@skif.net



Від 31.05.2010 № 01/08-1013 Управління ( відділи) освіти

міських рад та райдержадміністрації,

загальноосвітні навчальні заклади



Управління освіти і науки надсилає для використання методичні рекомендації щодо організації самоосвітньої діяльності учнів основної та старшої школи в літній період 2010 року

Додаток 224 стор.

Начальник управління Ю.І.Соловйов

Вик. Коваленко В.П.

т. 304-21-18

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Методичні рекомендації

щодо організації самоосвітньої діяльності учнів основної та старшої школи

в літній період 2010 року

Донецьк-2010

ЗМІСТ

У К Р А Ї Н А 1

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ 1

ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЧНІВ 10 КЛАСІВ 223

Вступ

Одне з пріоритетних завдань сучасної школи – це розвиток у школяра самостійності, здатності до самоорганізації, саморозвитку, самовиховання, самоосвіти. Це веління часу, на яке сучасна школа повинна відповісти новими методиками. Не менш важливим є прищеплення учням таких навичок, як готовність до співробітництва, толерантність, емпатія, здатність до творчої діяльності.

Досягнення цих цілей можливе за умов розширення освітніх функцій школи. Учні повинні отримати досвід самостійної пізнавальної діяльності, що ґрунтується на знаннях, отриманих із різних джерел. Всебічний досвід включає в себе не лише знання, уміння й навички, а й мотиваційну, етичну, соціальну та поведінкову складові, систему ціннісних орієнтацій тощо.

Отже, перед педагогами поставлене завдання оволодіння компетентнісним підходом організації освітнього процесу, де знання, уміння й навички є перш за все засобом у процесі розвитку особистості.

Згідно з Національною доктриною освіти в Україні необхідним є розвиток особистісно орієнтованої парадигми, яка повинна забезпечити умови для самореалізації, самоактуалізації кожної особистості, здатної до життєтворчості. За такої системи навчання в зміст освіти, що задається державною програмою, кожен учитель вносить свої корективи, враховуючи регіональні особливості, власний досвід та досвід дітей. Учитель переосмислює наукову інформацію підручника таким чином, щоб познайомити дітей з теорією, враховуючи пізнавальні можливості кожного учня, пов’язати її з життям, із тим, що дітям є доступним для розуміння, навчити творчо використовувати набуті знання у власній практичній діяльності. При цьому необхідно, щоб учитель міг створювати такі ситуації, що стимулюють власний пошук, самостійний процес оволодіння новими знаннями.

Потреба у розробці сучасних підходів до організації самоосвітнього процесу сьогодні є досить актуальною, що пов'язано зі зростанням ролі самоосвіти в житті людини. Розвиток науки, постійне нарощування інформації, підвищення вимог до будь-якого професіонала щодо його професійної майстерності вимагають систематично й наполегливо займатися самоосвітою. Школа є саме тією ланкою, де формується самоосвітня компетентність особистості, тому назріла необхідність розробки такої технології щодо підготовки школярів до самоосвіти, яка б забезпечувала успішну самоосвітню діяльність кожного учня.

У широкому розумінні навчання – це постійне використання прийомів, що стимулюють пізнавальну діяльність дітей, враховують їх досвід, особливості розвитку для того, щоб кожен учень міг знайти власний сенс цієї діяльності й відчував потребу в продовженні навчання шляхом самоосвіти. В основі такого навчання – проблемні та особистісні ситуації, що стимулюють активність та самостійний пошук учнів. Головне за такого підходу до навчання – не повідомлення та засвоєння знань школярами, а передача способів навчальної та творчої роботи. Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали нагальною потребою сучасності.

Самоосвіта - цілеспрямована, вільна та самостійна пізнавальна діяльність, спрямована на задоволення інтересів, потреб людини в пізнанні навколишнього світу і себе самої в ньому. Це складний вид систематичної пізнавальної діяльності, під час якої людина сама ставить перед собою пізнавальні цілі й завдання, визначає шляхи їх досягнення, контролює хід самостійної роботи з надбання знань та сама оцінює і вдосконалює їх результати.

Зміст самоосвіти школярів частіше за все пов’язаний з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів, задоволенням пізнавальних інтересів у процесі позакласної та позашкільної діяльності. Практика показує, що в процесі самоосвіти учні мають утруднення, які помітно знижують інтенсивність самоосвітньої роботи, ведуть до згасання інтересу до неї. Ці утруднення пов’язані з відсутністю в школярів умінь та навичок самостійної розумової праці, невмінням систематизувати отриману інформацію та співвідносити її зі своїми прогалинами в знаннях основ наук. Тому досить висока результативність самоосвіти практично неможлива без уміння навчати себе.

Запропоновані методичні рекомендації дають можливість учням основної та старшої шкіл організувати власну самоосвіту та самостійну роботу за тими напрямками, які для них є цікавими, поглибити та поширити знання з питань, які вони вважають необхідними для більш ґрунтовного вивчення, вдосконалити знання з навчальних предметів, де з тих чи інших причин виникли прогалини в знаннях, удосконалити навички самостійного пошуку, опрацювання та використання інформації в своєму житті тощо.

Методичні рекомендації містять у собі такі рубрики:



Перевір себе!



Це цікаво!




Хочеш дізнатися більше?



Спробуй це зробити!



Обери для себе!



Навчися вчитися!

Бухлова Н.В.,

ст. викладач кафедри соціально-

гуманітарних дисциплін та методики їх викладання



Методичні рекомендації щодо самоосвітньої діяльності учнів з української мови і літератури під час літніх канікул






Сам зробиш – сам будеш мати.

Усна народна творчість

Уміння самому здобувати знання й застосовувати їх на практиці споконвіку було життєвою необхідністю людини. Нині ця потреба стає для кожного нормою буття.

Про необхідність самостійності зусиль людини можна прочитати в українських народних казках і легендах, переказах і бувальщинах, прислів’ях і приказках: «Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні», «Що нині утече, те завтра не зловиш».

Давньогрецький філософ Аристотель сказав: «Навчитися чогось можна, лише, коли сам це зробиш».

Костянтин Ушинський розумів самостійну роботу як програму самоосвіти на все життя. Самоосвіта – це свідомий рух особистості від «Я» реального до «Я» ідеального. Щоб досягти цього, пропонуємо вам, юні друзі, за алгоритмом умінь самоорганізації зайнятися самоосвітою під час літніх канікул.





Алгоритм

умінь

самоорганізації



        1. Планування роботи.

  1. Вибір джерел пізнання.

  2. Організація робочого місця.

  3. Регламентація самоосвітньої роботи.

  4. Самоконтроль за пізнавальною діяльністю.

  5. Самооблік результативності роботи.

Китайський філософ Конфуцій сказав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що

я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію».

Самоосвіта – частина безперервної освіти, це активна пізнавальна діяльність, яка відбувається за особистої ініціативи людини у формі індивідуальної самостійної роботи щодо оволодіння знаннями. Потреба в знаннях була і є внутрішньою силою, що стимулює людину до активних дій.

Українська мова - це мова нашої держави, знати її необхідно, щоб відчувати себе громадянином України, культурною і освіченою людиною. Мова – найдорожчий скарб, переданий нам сотнями й тисячами попередніх поколінь, злеліяний у піснях, переказах, думах, казках, приказках, прислів’ях тощо.

«Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів» (Василь Голобородько). Щоб знати мову, треба постійно вдосконалювати свої знання: писати, читати, виконувати самостійно завдання різної складності. Пропонуємо самостійно працювати над удосконаленням мовних знань. Переписуйте тексти, пишіть під диктовку своїх друзів і родичів. Не лінуйтеся хоч 30 хв. на день приділити увагу розвитку мовно-мовленнєвих компетентностей. Бажаємо успіхів!



Спробуй це зробити!



Попереджувальні диктанти

(5-7 клас)

Зорово-слухові

Восени

Осіннє повітря було прозоре, тихе. На заході, під безхмарним небом, стояло здорове золоте сонце. Під його скісним промінням золотом сяяло жовте листя лип та беріз. Здавалося, що якийсь чарівник, як у казці, убрав дерева в щиро-золоті шати.

Падало жовте листя, а здавалося, що то золото капає на землю з дорогих шат. Червоні, як у кров умочені, черешні полум’ям горіли на сонці. Земля під ними була вкрита червоним листом та червоніла, як полита свіжою кров’ю. Зеленіли темним листом крислаті яблуні, рожевіли делікатними сутінями грушки.

На вербах листя порідшало, поблідло, і здавалося здалеку, що воно лише тепер розвивається, як напровесні.

(М. Коцюбинський)

99 слів

* * *

Історія нашого краю сягає кількох тисячоліть. Донецькі степи були батьківщиною багатьох племен, народів, кочівників. На нашій землі завжди жили винахідливі, талановиті, кмітливі люди. Кожний клаптик политий кров’ю і потом наших предків, які мужньо боронили свою Батьківщину від загарбників, щедро і з любов’ю прикрашали рідний край плодами своєї праці.

(З журналу)

48 слів

Казка про двох вітрів

Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга. Встав, вийшов із лісу. Застогнала хуртовина. Йде по землі холодний Вітрюга, замерзають річки, гуде хуртовина...

(З журналу)

39 слів

* * *

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою.

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

(Т. Шевченко)

* * *

У печі палав вогонь і червоним язиком лизав челюсті. У маленькій хаті було поночі, по кутках стояли діди. На постелі лежала слаба жінка й стогнала. Це мати Хариті. Шість тижнів минуло після смерті її чоловіка. Відтоді бідна вдова тужить та слабує. Злягла саме в жнива, коли всі подалися на ниву збирати на зиму хліб. І вдовине жито поспіло. Та нема кому його жати.

Сиплеться стигле зерно на землю. А вдова лежить недужа. Тяжка слабість сплутала руки й ноги, прикувала до постелі. Лежить бідна мати Харитина та б’ється з думами.

(За М. Коцюбинським)

89 слів

* * *

Осінній ліс зустрів нас непривітною тишею. Лише інколи зацвірінчить синичка або проскрекотить сорока. Небо затягнуте пеленою сірих хмар. Проте на позаторішній вирубці ми знайшли дуже багато опеньків. За півгодини наші кошики були наповнені грибами. Дякуємо тобі, ліс, за щедрий дарунок!

(З журналу)

40 слів

Їжак

Восени їжак стягує у затишну місцину сухе листя й траву. Загорнувшись у клубок, він спить усю зиму. Температура тіла в нього знижується іноді до шести градусів тепла. Але у великі морози їжачкові доводиться прокидатися й «зігріватися». На це витрачаються запаси нагромадженого за осінь жиру, а тому морозів він не боїться.

(З календаря)

51 слово

* * *

Гей, у лузі червона калина,

Гей, гей, похилилася;

Чогось наша славна Україна

Гей, гей, засмутилася.

А ми тую червоную калину,

Гей, гей піднімемо;

А ми ж свою славну Україну

Та й розвеселимо.

(Народна пісня «Гей у лузі...»)

32 слова

Рибалка

На травиці біля річки.

Край прозорої водички,

Де стара верба рипить,

Сів наш котик і сидить.

Під водою рибка ходить,

Котик тільки оком водить:

Хоч і ласий рибки з’їсти,

Та не хоче в воду лізти.

(За К. Перелісною)

35 слів

Переселення лелек

Приносять весну лелеки. Ще інде сіріють у низовинах острівці брудного снігу, ще приморозок сковує калюжі дзвінким льодком, а цибаті бусли вже походжають болотами.

Прилітають лелеки з далеких країв і в село Миколаївку, що на Дніпропетровщині.

Повернулися ото якось, ширяють над дахами будинків, та ніде гніздитися: зникли солом’яні стріхи.

(С. Герасименко)

49 слів

* * *

Рано встало золоте сонечко. Рано прокинулася й Харитя. Хутенько зварила куліш, нагодувала маму, сьорбнула й сама кілька ложок. Потім зняла серп з полиці, поклала в торбинку хліба та цибулі і зав’язалась рябенькою хусточкою.

Іде Харитя селом, і якось їй чудно. Ніколи не ходила вона сама так далеко від хати. От вже й крайню хату минула, вийшла на поле й стала. І справді було гарно на ниві! Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилискувались на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці. Долиною повилась річечка. А за річкою вся гора вкрита розкішними килимами ярини.

(За М. Коцюбинським)

96 слів

* * *

Любіть красу моєї мови,

Звучання слів і запах слів:

Це квтка ніжна і чудова

Широких батьківських степів.

Всі каравани знайдуть воду

В краю пустинь і злих негод –

Як річка, з роду і до роду,

Так мова з’єднує народ.

(Т. Масенко)

38 слів

* * *

Стоїш посеред городу, задумався. І коли підносиш ногу, щоб вийти з городу, то пильно дивишся вниз, щоб не наступити на живу рослину. Поволеньки ступаєш по стежці, а тому здається, що всі вони за тобою дивляться, підглядають – і соняшники, й гарбузи.

(Є. Гуцало)

40 слів

Рідне слово

Над старими яворами

Білих буслів білі діти

Зранку-раночку дзьобами

Вчаться рідно клекотіти.

І рідненько тьохка в лузі

Соловей до солов’яти.

А мене навча матуся

Рідним словом розмовляти.

(М. Тимчак)

28 слів

Батько й син

Був собі батько, а в нього один син. Як став батько вже старим, то перестав його син поважати і жаліти так, як слід старого батька.

Одного разу почали вони молотити. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. Встав батько з-за столу голодний, одначе молотити пішов.

Як стало вже сонечко на обід, син кличе батька обідати, а той відмовився. І так до вечора відмовлявся старий.

Дивувався син, що батько не хоче їсти, а в нього аж шкура болить – так їсти хочеться.

Тоді мудрий тато сказав: «Я їм шкуринки, а в них – весь хліб; м’якушка ж все одно, що трава, в ній сили немає...».

З тої пори син став собі шкуринку залишати, а батькові м’якушку. А тому того й треба.

(Казка «Батько й син»)

123 слова



Спробуй це зробити!




Попереджувальні диктанти

(5-7 класи)

Слухові диктанти

За Сибіром сонце сходить...

Хлопці, не зівайте:

Ви на мене, Кармалюка,

Всю надію майте.

Повернувся я з Сибіру,

Та не маю долі,

Хоч, здається, не в кайданах,

А все ж не на волі.

Маю жінку, маю діти,

Та я їх не бачу!

Як згадаю про їх муку –

Сам гірко заплачу.

Зібрав собі славних хлопців...

Що ж кому до того?

Засідаєм при дорозі

Ждать подорожнього...

(із пісні про Устима Кармелюка”)

64 слова

***

За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять,

Село наше запалили

І багатство розграбили.

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

Коло шиї аркан в’ється.

І по ногах ланцюг б’ється.

А я, бідний, з діточками

Піду лісом стежечками.

(Народна творчість).

50 слів

Рідна земля

Немає нічого милішого за рідну землю. Особливими чарами віє від неї навесні.

Уже й поле оживає, переповнюється гулом тракторів. Скоро вже розпустяться листочки, зацвіте все навкруги, гаї й сади сповняться солов’їним співом. Прекрасна весна в рідному краї.

(З журналу)

***

Усе навкруги було таке радісне, веселе. Тому з пам’яті Дмитрика вилетіли й мати, й наказ її сидіти вдома. Він не помітив, як ноги винесли його на вулицю.

На Дмитрикові була стара руда материна юпка з клаптиками вати. Довгі рукава теліпалися нижче рук, заважали йому. Русяву головку прикривав старенький картузик з одірваним козирком. Але Дмитрик весело дивився на світ здоровими сивими очима, весело підстрибував по людних вулицях.

(За М. Коцюбинським)

***

Стоїть, колихається, головою величається, а торкнеш – кусається.

У воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає, хвіст відпадає.

Літом наїдається, зимою висипається.

У воді родиться, а води боїться.

Як голодне, то кричить, а як наїсться, то мовчить.

Купили кругленьке, думали – новеньке, а воно все в дірках, труситься в руках.

(Загадки)

***

Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо вронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля.

А яка ніжна золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих сосен. Вона опустила свої віти й теж журиться, що скоро прийдуть холоди.

Деякі квіточки ще не хочуть здаватися, поспішають доцвісти, поки морозці не вдарять по них. Але й ці останні квіти теж ніби насторожено зажурені.

(О. Копиленко)



Спробуй це зробити!


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   65

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації самоосвіти учнів у літній період з географії

Рекомендації учням щодо організації самоосвітньої роботи з інформатики в літній період
Система освіти покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного І культурного розвитку суспільства, так як школа...

Рекомендації щодо організації самоосвіти учнів на літній період з біології
Зміст біології І як науки, І як шкільного предмету дозволяє пізнавати та вивчати різноманітний світ живої природи, організм людини,...

Атестаційний лист спортивної зали
«Основні компетенції учнів, які мають сформуватися по закінченні ними основної та старшої школи»

Методичні рекомендації щодо проведення уроку виразного читання (українська література)
Міністерства освіти І науки України від 21. 08. 2010 р. N 1/9-580 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення у загальноосвітніх...

Методичні рекомендації щодо самоосвітньої діяльності учнів з української...
Уміння самому здобувати знання й застосовувати їх на практиці споконвіку було життєвою необхідністю людини. Нині ця потреба стає...

Методичні рекомендації щодо організації дослідження
Методичні рекомендації щодо організації дослідження та оформлення науково-дослідницьких робіт (на допомогу слухачам Малої академії...

Державний стандарт
Державний стандарт визначає вимоги до освіченості учнів І випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її

Витяг
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі — Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів І випускників...

Методичні рекомендації для практичних психологів І соціальних педагогів...
Родині, у навчальних закладах, на вулицях. Тому обласний навчально-методичний центр практичної психології І соціальної роботи надсилає...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка