Пошук по сайту


Національний стандарт україни - Сторінка 4

Національний стандарт україни

Сторінка4/9
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Приклад

До видання долучено аудіокасету.

    1. Видання для дітей

У виданні дитячої літератури відомості про читацьку адресу з зазначенням вікової категорії читачів дозволено переносити з титульної сторінки на зворот титульного аркуша або розміщувати їх у надвипускних даних.

У малоформатному виданні й виданні малого обсягу для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та, за потреби, в інших виданнях для дітей, усі вихідні відомості, призначені для розміщення на титульній сторінці та на звороті титульного аркуша, крім імені автора й назви, дозво­лено наводити на третій чи четвертій сторінці обкладинки.

    1. Видання з поліпшеним оформленням, малого обсягу, малоформатне і мініатюрне

У виданні з поліпшеним оформленням і мініатюрному виданні усі вихідні відомості, призна­чені для розміщення на титульній сторінці та на звороті титульного аркуша, крім імені автора й назви, у разі потреби дозволено наводити на останній сторінці видання або на третій чи четвертій сторінці обкладинки.

У виданнях малоформатному і малого обсягу вихідні відомості, що зазвичай розміщують на звороті титульного аркуша, дозволено наводити на останній сторінці видання або на третій чи чет­вертій сторінці обкладинки.

    1. Серійне видання

      1. У серійному виданні відомості про серію (назву серії, номер її випуску та рік заснування) і підсерію (назву та номер випуску підсерії) наводять у надзаголовкових даних на титульній сторінці (на контртитулі чи авантитулі).

Відомості про серію, підсерію (назву та номер випуску) подають також у надвипускних даних над іменем автора(-ів) твору.

Назву серії (підсерії) рекомендовано повторювати і на інших елементах видання: палітурці, обкладинці чи суперобкладинці.

      1. Назва серії (підсерії) має бути однаковою в усіх виданнях, які належать до цієї серії (підсерії).

      2. Роком заснування серії вважають рік виходу першого видання цієї серії.

Рік заснування серії наводять під назвою серії на титульній сторінці, чи на контртитулі, чи на авантитулі. Дозволено переносити рік заснування серії на зворот титульного аркуша.

      1. Імена осіб, які брали участь у створенні всієї серії (редактора, укладача, художника, членів редакційної колегії тощо), подають під відомостями про серію на титульній сторінці зі сло­вами, що визначають характер виконаної роботи (наприклад, «Головний редактор серїї», «Редак­ційна колегія серії»).

Дозволено переносити ці відомості на зворот титульного аркуша чи на контртитул.

    1. Багатотомне видання

      1. У кожному томі багатотомного видання ім’я автора на титульній сторінці подають над загальною назвою, якщо у всіх томів один і той самий автор. Якщо у томів різні автори, їхні імена наводять на титульній сторінці під номером тому.

Повне ім’я автора багатотомного видання чи автора окремого тому подають у надвипускних даних (відповідно до 5.1.11.2).

  1. Назва, загальна для всіх томів видання, має бути однаковою в усіх томах, оформлена однотипно і відрізнятися від інших відомостей на титульній сторінці за допомогою засобів виріз­нення. Загальну назву наводять на титульній сторінці і (або) контртитулі.

Назву окремого тому (власну назву) зазначають на титульній сторінці під номером тому, якщо у всіх томів один і той самий автор. Якщо у томів різні автори, назву тому розміщують на титульній сторінці під іменем автора.

  1. Підзаголовкові дані щодо всього багатотомного видання, зокрема відомості про загальну кількість томів, на яку розраховане видання, розміщують під його загальною назвою. Підзаголов­кові дані окремого тому розміщують під назвою тому.

  2. Склад редакційної колегії всього багатотомного видання подають під загальною назвою і (або) підзаголовковими даними, що належать до всього багатотомного видання.

Склад редакційної колегії окремого тому розміщують під назвою окремого тому (власною наз­вою) і (або) його підзаголовковими даними.

Склад редакційної колегії всього багатотомного видання й окремого тому дозволено подавати на звороті титульного аркуша.

  1. Рік початку випуску багатотомного видання в другому та наступних томах подають на звороті титульного аркуша окремим рядком чи зазначають його в анотації, що є складовою макета анотованої каталожної картки.

  2. Вихідні відомості щодо всього багатотомного видання розміщують на титульній сторінці чи на контртитулі. Рекомендовано розміщувати ці відомості на контртитулі. Вихідні відомості окре­мого тому розміщують на титульній сторінці.

  3. Вихідні відомості щодо всього багатотомного видання, призначені для розміщення на титульній сторінці, мають відрізнятися від вихідних відомостей окремого тому за допомогою за­собів вирізнення.

  4. Нумерують томи (книги, частини) арабськими цифрами.

6 ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ В НОТНОМУ ВИДАННІ*

  1. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості нотного видання містять:

  • надзаголовкові дані;

  • відомості про автора(-ів);

  • назву видання;

  • підзаголовкові дані

  • вихідні дані;

  • шифр зберігання видання;

  • Міжнародний стандартний номер нотного видання (ISMN);

  • макет анотованої каталожної картки або анотацію;

  • знак охорони авторського права;

  • надвипускні дані;

  • випускні дані.

  1. Надзаголовкові дані — відповідно до 5.1.1.

  2. Відомості про автора (автора-композитора) — відповідно до 5.1.2.

  3. Назва видання — відповідно до 5.1.3.

Назву літературного твору (зокрема лібрето), якщо вона відрізняється від назви музичного твору, вміщеного у видання, подають разом із відомостями про його авторів і (або) зазначенням літературного жанру в підзаголовкових даних.

  1. Підзаголовкові дані — відповідно до 5.1.4.

Підзаголовкові дані містять також такі відомості:

  • музичний жанр, музичну форму, вид музики, тональність;

  • спосіб виконання (голос, інструмент, ансамбль, оркестр тощо);

opus (твір) і його порядковий номер; кількість актів, дій, картин, частин твору, вміщеного у видання;

  • характер авторської роботи (авторської редакції) чи новий варіант, версію;

  • ім’я автора оброблення, перекладення (аранжування), інструментування (оркестрування), гармонізування нотного запису (нотації), транскрибування;

  • ім’я автора літературного тексту (сюжету, лібрето);

  • ім’я укладача;

  • клас чи курс спеціальних музичних установ, яким призначено видання;

  • форма викладення нотного тексту (партитура, дирекціон, партія, клавір тощо).

  1. Ім’я автора оброблення, перекладення (аранжування), інструментування (оркестрування), гармонізування, нотного запису (нотації) окремо виданого музичного твору чи всіх музичних творів, які містить збірник, наводять зі словами, що визначають характер виконаної роботи («Перекла­дення...», «Оброблення...», «Нотний запис ...» тощо).

  2. Ім’я автора оброблення, перекладення (аранжування), інструментування (оркестрування), якщо ним є сам композитор, не повторюють, а замінюють відомостями про характер авторської роботи, виконаної композитором («В обробленні автора», «Авторське перекладення для_», «Аранжування автора» тощо).

  3. Ім’я укладача (відповідно до 5.1.4.1), що одночасно є автором оброблення, перекла­дення (аранжування), інструментування (оркестрування), гармонізування, нотного запису всіх творів, внесених у збірник, наводять у підзаголовкових даних зі словами, що визначають характер виконаної роботи (наприклад, «Уклав і згармонізував...», «Укладач збірника та автор перекладення п’єс...», «Аранжування і добір п’єс для ...»).

  4. Підзаголовкові дані окремо виданих уривків також містять: назву сценічного твору, кіно- чи відеофільму, радіо- чи телепостановки, багаточастинного музичного твору чи вокального (вокаль­но-інструментального) циклу; назву частини багаточастинного музичного твору чи вокального (во­кально-інструментального) циклу, що має власну назву.

  1. Вихідні дані — відповідно до 5.1.5.

  2. Шифр зберігання видання — відповідно до 5.1.6.

  3. Міжнародний стандартний номер нотного видання

Міжнародний стандартний номер нотного видання (ISMN) розміщують у лівому нижньому куті звороту титульного аркуша, за відсутності титульного аркуша — у нижній частині першої сторінки нотного видання.

  1. Макет анотованої каталожної картки — відповідно до 5.1.7.

  2. Анотація — відповідно до 5.1.8.

  3. Знак охорони авторського права — відповідно до 5.1.10.

  4. Надвипускні дані — відповідно до 5.1.11.

  5. Випускні дані — відповідно до 5.1.12.

  1. Іншомовне видання — відповідно до 5.2.

  2. Серійне видання — відповідно до 5.11.

  3. Багатотомне видання — відповідно до 5.12.

7 ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ В ПЕРІОДИЧНОМУ І ПРОДОВЖУВАНОМУ ВИДАННЯХ

  1. Періодичне видання (крім газетного видання)11)

  1. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості періодичного видання містять:

  • Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN);

  • надзаголовкові дані;

  • назву видання; власну назву випуску;

  • підзаголовкові дані;

  • вихідні дані;

  • відомості про редакторів, редакційну колегію;

  • знак охорони авторського права;

  • надвипускні дані;

  • випускні дані.

  1. Міжнародний стандартний номер серіального видання

Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) наводять згідно з ДСТУ 4515 і розміщують у правому верхньому куті першої сторінки обкладинки чи переднього боку палітурки, за їх відсутності — у правому верхньому куті титульної чи суміщеної титульної сторінки.

  1. Надзаголовкові дані

Надзаголовкові дані містять найменування організації, від імені чи за участю якої випускають видання.

Надзаголовкові дані розміщують над назвою видання на титульній чи на суміщеній титульній сторінці, за їх відсутності — на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки.

  1. Назва видання

  1. Назва видання має бути простою і стислою. Дозволено наводити складну назву, що складається із загальної назви видання і назви його розділу (серії, підсерії).

Приклад

Вісник Черкаського університету Серія: Біологічні науки

Назва має відображати основну тематику видання, спеціальну галузь знань чи сферу діяль­ності, якій воно присвячено.

  1. Назва видання має бути однаковою впродовж усього часу випуску цього видання. Змінювати назву дозволено тільки в офіційно встановленому порядку.

Назва, загальна для всіх номерів, випусків видання, має бути оформлена однотипно і виок­ремлена серед інших вихідних відомостей за допомогою засобів вирізнення.

  1. Назву видання треба наводити у повній формі та виокремлювати її серед інших ви­хідних відомостей за допомогою засобів вирізнення (шрифтом, фарбою тощо).

  2. Якщо назву видання подано у вигляді абревіатури, її розкривають у підзаголовко­вих даних.

Приклад

МРЖ

Медичний рефератичний журнал

Абревіатуру найменування організації, від імені якої випускають видання, внесену до назви цього видання, розкривають у надзаголовкових чи підзаголовкових даних. Наприклад: «Наукові праці МАУП» (у надзаголовкових даних — «Міжрегіональна академія управління персоналом»), «Вісник ВДУ» (у підзаголовкових даних — «Науковий журнал Волинського державного універси­тету ім. Лесі Українки»).

  1. Назву в перекладному виданні наводять також і мовою, з якої зроблено переклад.

  2. Рекламний матеріал та ілюстрації не повинні заважати сприйняттю назви та інших вихідних відомостей видання, розміщених на титульному аркуші й на обкладинці.

  3. Назву видання розміщують на титульній чи на суміщеній титульній сторінці, а також на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки.

Назву видання повторюють (відповідно до 4.3) і на корінці обкладинки (палітурки).

За потреби дозволено наводити назву видання на корінці обкладинки (палітурки) у скороче­ному вигляді, уникаючи перекручування її смислу.

Назва, наведена в різних місцях видання, має бути однаковою.

  1. Власну назву, якщо вона є в окремих випусках, розміщують під загальною назвою видання після номера випуску.

  1. Підзаголовкові дані

Підзаголовкові дані містять:

  • вид видання;

  • цільове призначення, тематику, читацьку адресу;

  • відомості про засновника;

  • періодичність;

  • рік і місяць заснування;

  • нумерацію;

  • особливості випуску (наприклад, «Спеціальний випуск»);

  • відомості про основне видання в окремо виданому додатку.

  1. Вид періодичного видання визначають згідно з ДСтУ 3017.

  2. Відомості про засновника (співзасновників) подають на титульній сторінці або на звороті титульного аркуша.

Якщо засновник видання одночасно є його видавцем, про це треба зазначити (наприклад, «Засновник і видавець...»).

  1. Роком і місяцем заснування видання вважається рік і місяць виходу першого номера (випуску) нумерованого видання. Не дозволено замість року і місяця заснування видання зазна­чати порядковий рік видання.

  2. Нумерацію періодичного видання щорічно починають з першого номера (поточна нумерація). Крім порядкового номера видання дозволено зазначати місяць (без скорочення).

Крім поточної нумерації зазначають порядковий номер випуску періодичного видання від дня його заснування — валову нумерацію. Валовий номер зазначають після поточного номера в круг­лих дужках. Валову нумерацію починають проставляти на початку наступного (після заснування видання) календарного року. Подвійну нумерацію зберігають в усіх випусках видання.

Нумерацію позначають арабськими цифрами.

На кожному випуску видання зазначають тільки один номер, за винятком тих випадків, коли треба об’єднати два випуски в одному.

Поряд із нумерацією зазначають рік, до якого відноситься випуск, незалежно від року його виходу в світ.

Нумерацію наводять на титульній сторінці в підзаголовкових даних і повторюють на першій сторінці обкладинки чи передньому боці палітурки.

  1. Підзаголовкові дані розміщують під назвою видання на титульній чи суміщеній ти­тульній сторінці, за їх відсутності — на першій чи другій сторінці обкладинки або на передньому боці палітурки.

  1. Вихідні дані

Вихідні дані наводять відповідно до 5.1.5.

Місцем випуску видання є місцезнаходження редакції.

Роком випуску видання є рік його виходу у світ, незалежно від року, до якого відноситься випуск.

Вихідні дані наводять у нижній частині титульної чи суміщеної титульної сторінки.

  1. Відомості про редакторів, редакційну колегію

Відомості про головного чи відповідального редактора, склад редакційної колегії зазначають на звороті титульного аркуша чи на суміщеному титульному аркуші або в надвипускних даних на останній сторінці; за відсутності титульного аркуша — на другій чи третій сторінці обкладинки.

  1. Знак охорони авторського права

Знак охорони авторського права (склад його — відповідно до 5.1.10) на все видання в цілому наводять у правому нижньому куті звороту титульного аркуша чи в нижній частині суміщеної ти­тульної сторінки.

Знак охорони авторського права на кожну окрему публікацію видання подають унизу першої сторінки публікації.

  1. Надвипускні дані

У надвипускних даних подають відомості про паралельне видання (відповідно до 7.1.2), окремо виданий додаток до видання (відповідно до 7.1.3), іншомовне видання (відповідно до 7.1.4).

  1. Випускні дані

Випускні дані мають містити:

  • серію, номер і дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масо­вої інформації;

  • тираж;

  • номер замовлення виготовлювача видавничої продукції;

  • відомості про місцезнаходження, а також телефон, факс, електронну адресу редакції;

  • відомості про найменування та місцезнаходження видавця і виготовлювача видавничої продукції;

відомості про видачу виготовлювачу видавничої продукції свідоцтва про внесення до Дер­жавного реєстру (відповідно до 5.1.12).Випускні дані подають у встановленій цим стандартом послідовності.

Дати у випускних даних позначають арабськими цифрами.

Якщо місцезнаходження редакції і видавця одне й те саме, про це треба зазначити (наприк­лад, «Адреса редакції та видавця: ...»).

Випускні дані подають на останній сторінці видання, чи на звороті титульного аркуша, чи на другій, чи на третій, чи на четвертій сторінці обкладинки.

  1. Паралельне видання

Відомості про те, що паралельно виходить видання іншою мовою, розміщують у надвипускних даних кожного з цих видань. Якщо видання виходить паралельно кількома мовами і під різними наз­вами, то разом із повідомленням про це треба подавати їхні назви, перекладені українською мовою.

  1. Окремо виданий додаток до видання

Окремо виданий періодичний додаток до періодичного видання, що має самостійне значення, повинен мати власну назву, нумерацію в межах року, рік випуску та відомості (у складі випускних даних) про його державну реєстрацію (відповідно до 7.1.1.9). Слово «Додаток» із зазначенням відо­мостей про основне видання треба наводити в підзаголовкових даних на титульній сторінці чи на суміщеній титульній сторінці.

В основному виданні відомості про наявність окремо виданого додатка з зазначенням його характерних властивостей, періодичності випуску розміщують у надвипускних даних.

  1. Іншомовне видання

У виданні іншою, крім української, мовою вихідні відомості на титульній сторінці і звороті ти­тульного аркуша подають мовою основного тексту видання.

У перекладі українською мовою подають: надзаголовкові дані; підзаголовкові дані; наймену­вання видавця, назви засновника та виготівника видавничої продукції; слово «Тираж» (перед його числовою познакою); місцезнаходження редакції, видавця і виготівника видавничої продукції.

Назву видання, характерну назву видавця, імена засновника і видавця, що є фізичними осо­бами, подають у транслітераційній формі.

Відомості про іншомовне видання у перекладі і транслітерації розміщують у надвипускних даних на останній сторінці, чи на звороті титульного аркуша, чи на другій, чи на третій, чи на чет­вертій сторінці обкладинки разом із зазначенням мови тексту видання.

  1. Відомості про об’єднання, поділ, припинення та зміни у виданні

У разі об’єднання двох чи більше видань в одне дозволено закріплювати за новим виданням назву одного з видань-попередників, зберігати рік його заснування та продовжувати нумерацію.

Якщо видання поділено на два і більше, дозволено закріплювати попередню назву і нумера­цію тільки за одним із новоутворених видань. Рік заснування видання дозволено зберігати за всіма виданнями, утвореними в разі ділення.

Якщо видання випускають однією мовою, а потім починають випускати паралельно іншою мовою, рік заснування нового видання зазначають з часу його випуску.

Відомості про зміни у виданні (перейменування, зміну підзаголовкових даних, уточнення року заснування, нумерації, перенесення місця випуску видання тощо) подають в останньому незміне- ному та в першому зміненому номерах (випусках) в анотації (або окремим рядком) на звороті ти­тульного аркуша.

Відомості про попередню назву видання треба наводити впродовж року після її зміни на зво­роті титульного аркуша чи на останній сторінці видання.

Відомості про припинення видання розміщують у його останньому номері (випуску).

  1. Відомості про відновлення видання

Відомості про відновлення видання з зазначенням його колишньої назви та останнього номера (випуску) видання-попередника наводять (в анотації або окремим рядком) на звороті титульного аркуша першого номера (випуску) відновленого видання.

  1. Додаткові відомості про видання

  1. З інформаційно-бібліографічною метою у виданні рекомендовано наводити бібліогра­фічну смужку, анотацію чи реферат.

  1. Бібліографічна смужка є засобом ідентифікації випуску (тому, номера) видання та містить основні відомості про нього: ISSN, ключову назву (скорочену назву видання у формі, вста­новленій під час надання ISSN), рік, номер випуску, номери першої і останньої сторінок видання, відокремлені один від одного знаком тире без скорочення «с.» (сторінки).

Приклад

ISSN 0130-5212. Україна. 2004. № 14.1—53.

Бібліографічну смужку розміщують вертикально вздовж корінця видання на четвертій сторінці обкладинки в постійно відведеному для неї місці. Якщо видання має палітурку, то бібліографічну смужку наводять у нижній частині останньої сторінки видання; у виданнях без обкладинки — на останній сторінці.

  1. Анотацію чи реферат наводять згідно з ГОСТ 7.9 і розміщують на звороті титульного аркуша, чи на другій, чи на третій сторінці обкладинки.

В іншомовних виданнях наводять також анотацію чи реферат у перекладі українською мовою.

  1. Продовжуване видання

  1. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості продовжуваного видання містять:

  • Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN);

  • надзаголовкові дані;

  • назву видання; власну назву випуску;

  • підзаголовкові дані;

  • вихідні дані;

  • відомості про засновника (співзасновників), редакторів, редакційну колегію, укладача;

  • класифікаційний індекс УДК;

  • знак охорони авторського права;

  • надвипускні дані;

  • випускні дані.

  1. Надзаголовкові дані, назву видання та власну назву випуску, вихідні дані, знак охорони авторського права, надвипускні дані, випускні дані, відомості про паралельне видання іншими мовами та окремо виданий додаток, відомості в іншомовному виданні, відомості про об’єднання, поділ, припинення видання та зміну в ньому, відомості про відновлення видання та додаткові відо­мості про нього наводять відповідно до 7.1.

  2. Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) наводять відповідно до 7.1.1.1.

Крім ISSN, у продовжуваному виданні можуть використовуватися Міжнародний стандартний

номер книги — ISBN (відповідно до 5.1.9) або Міжнародний стандартний номер нотного видання — ISMN (відповідно до 6.1.7), які надають виданню монографічного характеру із власною назвою, що виходить окремим випуском (томом) продовжуваного видання. У цьому разі ISSN наводять повторно на звороті титульного аркуша в лівому нижньому куті та розміщують його під ISBN/ISMN.

  1. Не дозволено зазначати малоінформативні назви, що містять такі типові слова, як «Наукові праці», «Вчені записки» тощо. До таких назв долучають у родовому відмінку найменування організації, від імені якої випускають видання.

  2. Підзаголовкові дані містять:

  • вид видання (наприклад, «Збірник наукових праць»);

  • ім’я титульного, чи наукового, чи відповідального редактора;

  • рік заснування видання;

  • нумерацію;

  • відомості про особливості випуску (наприклад, «Спеціальний випуск»);

  • відомості про основне видання в окремо виданому додатку.

  1. Роком заснування видання вважається рік виходу його першого випуску.

  2. Нумерацію видання зазначають від дня його заснування (валова нумерація). Номер випуску наводять під назвою видання та підзаголовковими даними на титульній сторінці, а також на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки. Номери проставляють арабськими цифрами.

  3. Підзаголовкові дані наводять під назвою видання на титульній сторінці.

  1. Відомості про засновника (співзасновників), склад редакційної колегії, укладача наво­дять на звороті титульного аркуша чи на другій сторінці обкладинки.

  1. Газетне видання

  1. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості газетного видання містять:

  • Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN);

  • назву видання;

  • підзаголовкові дані;

  • відомості про редактора, редакційну колегію;

  • знак охорони авторського права;

  • надвипускні дані;

  • випускні дані.

  1. Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) наводять у правому верхньому куті першої сторінки чи в нижній частині останньої сторінки кожного випуску.

  2. Назву газетного видання (відповідно до 7.1.1.3) наводять у верхній частині першої сторінки.

  3. Підзаголовкові дані містять: вид газетного видання — «газета» (із зазначенням відо­мостей про її тематичну спрямованість, цільове призначення і читацьку адресу); періодичність випуску газети; дату виходу номера; місяць, рік чи дату заснування газети; нумерацію; відомості про засновника; відомості про основне видання в окремо виданому додатку.

  1. Відомості про періодичність дозволено розміщувати в нижній частині останньої сто­рінки в надвипускних даних.

  2. Дата виходу номера містить дані про день тижня, число (арабськими цифрами), назву місяця (без скорочення) та рік.

  3. Місяць і рік (чи дату) заснування газети зазначають відповідно до 7.1.1.4.3.

  4. Порядковий номер газети зазначають арабськими цифрами. За поточним порядко­вим номером (з початку календарного року) в круглих дужках наводять валовий порядковий номер (з дня заснування газети).

  5. Відомості про засновника (співзасновників) газети дозволено подавати в нижній час­тині останньої сторінки в надвипускних даних.

  6. За наявності змінних сторінок і в разі виходу газети чи окремих її номерів різними випусками в підзаголовкових даних наводять відомості про особливості випуску (вечірній, міський, обласний, для певної категорії читачів тощо).

  7. Підзаголовкові дані розміщують на першій сторінці під назвою газети.

  1. Відомості про редактора (головного редактора), редакційну колегію розміщують у нижній частині останньої сторінки в надвипускних даних.

  2. Знак охорони авторського права (його склад — відповідно до 5.1.10) наводять у нижній частині останньої сторінки.

  3. У надвипускних даних подають відомості про паралельне видання (відповідно до 7.1.2), окремо виданий додаток до видання (відповідно до 7.1.3), іншомовне видання (відповідно до 7.1.4).

  4. Випускні дані газети мають містити: серію, номер і дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації; тираж; номер замовлення виготовлювача ви­давничої продукції; відомості про місцезнаходження, а також телефон, факс, електронну адресу редакції; найменування та відомості про місцезнаходження видавця і виготовлювача видавничої продукції; відомості про видачу виготовлювачу видавничої продукції свідоцтва про внесення до Державного реєстру (відповідно до 5.1.13).

Місцем випуску газети вважається місцезнаходження редакції.

Випускні дані подають у нижній частині останньої сторінки.

  1. Відомості про спадкоємність, відновлення газети та зміну в ній (ураховуючи уточнення валової нумерації) подають (відповідно до 7.1.5 та 7.1.6) на першій сторінці чи в нижній частині останньої сторінки.

8 ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ В АРКУШЕВОМУ ВИДАННІ1»

    1. Аркушеве текстове і аркушеве образотворче видання (крім образотворчої картки)

      1. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості аркушевого текстового та аркушевого образотворчого видання містять:

  • надзаголовкові дані;

  • ім’я автора(-ів);

  • назву видання (твору мистецтва);

  • підзаголовкові дані;

  • вихідні дані;

  • випускні дані;

  • знак охорони авторського права.

  1. Надзаголовкові дані подають відповідно до 5.1.1.

  2. Ім’я автора(-ів) зазначають у нижній частині аркуша, ліворуч, та оформлюють відпо­відно до 5.1.2.1.

  3. Назву (відповідно до 5.1.3.1) в аркушевому текстовому виданні (більшу частину обсягу якого займає текст) подають перед текстом.

Назву в аркушевому образотворчому виданні (більшу частину обсягу якого займає зображення) зазначають у нижній частині аркуша, ліворуч. Там само розміщують назву твору мистецтва, що встановлена автором чи історично закріпилася за твором (для портретів — прізвище, ім’я та по батькові, а також роки життя зображеної особи).

  1. Підзаголовкові дані подають відповідно до 5.1.4.

Підзаголовкові дані в аркушевому текстовому виданні розміщують під назвою у верхній час­тині аркуша.

Підзаголовкові дані в аркушевому образотворчому виданні розміщують у нижній частині ар­куша, ліворуч.

У підзаголовкових даних художної репродукції та естампу зазначають: вид твору мистецтва; час і місце створення твору мистецтва; місце зберігання чи експозиції оригіналу; відомості про автора і твір.

  1. Вихідні дані (відповідно до 5.1.5) наводять посередині нижньої частини аркуша.

  2. Випускні дані (відповідно до 5.1.12) розміщують у нижній частині аркуша, праворуч.

  3. Знак охорони авторського права (відповідно до 5.1.10) розміщують у нижній частині аркуша під випускними даними.

      1. Вихідні відомості в буклеті та листівці подають на першій сторінці (або у верхній її час­тині) та в нижній частині останньої сторінки.

      2. Вихідні відомості в аркушевому іншомовному виданні перекладають українською мовою. Ім’я автора та осіб, які брали участь у створенні видання, власну назву видавця та ім’я видавця, що є фізичною особою, наводять у транслітераційній формі.

Ці вихідні відомості, а також відомості про мову тексту видання розміщують у нижній частині аркуша.

      1. Вихідні відомості в аркушевому текстовому та аркушевому образотворчому виданні по­дають на лицьовому боці аркуша; дозволено переносити всі чи частину вихідних відомостей на зворотний бік аркуша.

    1. Образотворча картка

      1. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості образотворчої картки містять:

  • ім’я автора (художника чи фотографа);

  • назву картки;

  • вихідні дані;

  • випускні дані;

  • знак охорони авторського права.

Ім’я автора (художника чи фотографа) подають відповідно до 5.1.2.1.

Назва образотворчої картки — відповідно до 8.1.1.3.

Вихідні дані подають відповідно до 5.1.5.

У випускних даних наводять: тираж, номер замовлення виготовлювача видавничої продукції, відомості про видачу видавцю свідоцтва про внесення його до Державного реєстру (відповідно до 5.1.12.3).

Знак охорони авторського права подають відповідно до 5.1.10. На репродукційній картці, крім перелічених вище відомостей, подають:

  • назву твору мистецтва, подану автором чи історично закріплену за твором (для портретів — прізвище, ім’я та по батькові зображеної особи);

  • вид твору мистецтва, час та місце його створення, місце зберігання чи експозиції, відомості про автора і твір.

      1. Вихідні відомості зазначають на зворотному (адресному — у поштовій картці) боці.

Ім’я автора та назву образотворчої картки дозволено розміщувати на боці з зображенням

(лицьовому боці).

      1. Оформлення вихідних відомостей в іншомовному виданні — відповідно до 8.1.2.

    1. Аркушеве комплектне видання

      1. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості аркушевого комплектного видання містять:

  • відомості про автора та інших осіб, які брали участь у створенні видання;

  • назву комплекту;

  • підзаголовкові дані (зокрема відомості, що пояснюють назву комплекту, відомості про кількість плакатів, чи художніх репродукцій та естампів, чи образотворчих карток у комплекті, чи їхній перелік);

  • вихідні дані;

  • випускні дані;

  • знак охорони авторського права.

      1. Вихідні відомості аркушевого комплектного видання розміщують на клапані чи на одному з боків обкладинки (папки, футляра), чи на обгортці-манжетці.

На кожному окремому аркушевому текстовому та аркушевому образотворчому виданні ком­плекту вихідні відомості наводять відповідно до 8.1, а на окремій образотворчій картці — відпо­відно до 8.2.

      1. Вихідні відомості в іншомовному виданні наводять відповідно до 8.1.2.

  1. ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ В КАЛЕНДАРІ

Вихідні відомості в календарі оформлюють відповідно до розділу 7.

У малоформатному і мініатюрному табелі-календарі дозволено подавати тільки такі відомості: ISSN, назву, адресу редакції, знак охорони авторського права, відомості про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (серію, номер, дату видачі свідоцтва), тираж, номер замов­лення виготовлювача видавничої продукції.

У календарях, які випускають одноразово, вихідні відомості наводять відповідно до іхнього виду:

  • календар книжкового типу, настільний перекидний, відривний щоденний календар — відпо­відно до розділу 5;

  • настінний ілюстрований календар, настільний і настінний табель-календар — відповідно до 8.1;

  • малоформатний і мініатюрний табель-календар — відповідно до 8.2.

  1. ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ У ВИДАННІ, СПЕЦІАЛЬНО ПРИЗНАЧЕНОМУ НА ЕКСПОРТ3

    1. Вихідні відомості у виданні, призначеному для реалізації на зовнішньому ринку, оформ­люють згідно з положеннями міжнародних стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO).

    2. В обов’язкових примірниках видання, спеціально призначеного на експорт, розміщують уклейку. Вклейка має містити вихідні відомості видання.

    3. Послідовність, наповнювання і розміщування елементів вихідних відомостей, які розмі­щують на вклейці, залежно від виду видання — відповідно до розділів 4—9.

ПРАВИЛА І ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЮВАННЯ МАКЕТА АНОТОВАНОЇ КАТАЛОЖНОЇ КАРТКИ

А.1 Правила і приклади оформлювання макета анотованої каталожної картки у виданні

А.1.1 Правила оформлювання макета анотованої каталожної картки у виданні

Ці правила використовують під час складання макета анотованої каталожної картки.

Макет анотованої каталожної картки (приклади 1, 2, 3) складається з бібліографічного запису, що містить заголовок, бібліографічний опис, ISBN або ISMN, анотацію, класифікаційні індекси УДК, ББК і авторський знак.

Заголовок бібліографічного запису складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80, бібліографічний опис — згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1.

Заголовок бібліографічного запису (ім’я особи, чи найменування організації, чи уніфікована назва, чи позначення виду документа тощо) наводять окремим рядком перед бібліографічним опи­сом. У бібліографічний опис не дозволено вміщувати відомості, відсутні в елементах вихідних відо­мостей видання.

ISBN/ISMN розміщують окремим рядком після бібліографічного опису.

Анотацію до макета анотованої каталожної картки наводять згідно з ГОСТ 7.9.

Абревіатури УДК і ББК позначають назву систем класифікації. Класифікаційний індекс є умов­ною познакою певної позиції класифікаційної системи, до якої віднесено документ. Класифікацій­ний індекс УДК визначають за таблицями «Універсальна десяткова класифікація». Класифікацій­ний індекс ББК визначають за таблицями «Библиотечно-библиографическая классификация. Таб­лицы для массовых библиотек».

Класифікаційні індекси УДК і ББК розміщують після анотації окремим рядком, праворуч.

Авторський знак містить першу літеру прізвища автора (першого, якщо авторів два чи три) чи першої літери першого слова назви (якщо авторів більше трьох або їх немає) і двозначного числа, що відповідає початковим літерам прізвища автора чи назви видання.

Авторський знак визначають за виданням: Хавкіна Л.Б. «Авторські таблиці (двозначні)» і роз­міщують на рівні другого рядка бібліографічного опису, ліворуч.

Склад і порядок розміщення елементів вихідних відомостей у макеті анотованої каталожної картки подано в ДСТУ ГОСТ 7.51.

Формат набору в макеті анотованої каталожної картки (разом з авторським знаком) у виданні форматом 60 X 90/16 і більше має бути визначеного розміру: 108 х 59 мм або 6 х 3 /4 квадрата (скорочено «кв.»).

У малоформатному виданні дозволено зменшувати формат тексту в макеті анотованої ката­ложної картки, враховуючи ті самі пропорції за висотою і шириною, при цьому кегль шрифту можна зменшувати не більше ніж на 2 пункти.

Для складання макета анотованої каталожної картки застосовують шрифти кеглів 8—10 гру­бого (напівгрубого), світлого накреслення (відповідно до А.1.2).
А.1.2 Схеми і розміри (орієнтовні) макета анотованої каталожної картки

Схема і розміри макета анотованої каталожної картки для видання форматом 60 х 9011/1е і більше

Лінія, від якої складають основний текст картки 6 кв. (108 мм)


11% кегельної (15 п.)(6 мм)Лівий край набору картки, від якого складають автор­ський знак (на рівні 2-го рядка)

% кв. 1

(9 мм)

1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Державний стандарт базової І повної середньої освіти затверджено...
Цей Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі — Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх...

Державний стандарт україни система стандартів безпеки праці дсту 2273-93 пожежна техніка
Цей стандарт встановлює терміни та визначення основних понять пожежної техніки у галузі безпеки праці

Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою...
Формування ключових компетентностей учнів початкових класів. Готовність до переходу на новий державний стандарт початкової загальної...

Державний стандарт
Державний стандарт визначає вимоги до освіченості учнів І випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її

Витяг
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі — Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів І випускників...

“проблеми планування в ринкових умовах ”
Національний Таврійський університет ім. Вернадського, Одеський державний економічний університет, Одеський національний політехнічний...

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка