Пошук по сайту


Урок-засвоєння нових знань. Форма уроку: урок-дослідження з елементами театралізації. Обладнання: карта України хіхст., підручник, програмні документи, схема «Кирило-Мефодієвське братство»

Урок-засвоєння нових знань. Форма уроку: урок-дослідження з елементами театралізації. Обладнання: карта України хіхст., підручник, програмні документи, схема «Кирило-Мефодієвське братство»

Мета:

  • ознайомити учнів з діяльністю Кирило-Мефодієвського братства, визначити його програмні цілі, значення його діяльності, як першої політичної організації в Україні; охарактеризувати діяльність Т.Г.Шевченка,як суспільно-політичного діяча, та його участь у братстві;

  • розвивати уміння працювати з документами, аналізувати їх, порівнювати, давати власну оцінку історичним фактам;

  • формувати навички пошуково-дослідницької роботи; творчий потенціал, акторські здібності учнів; пізнавальні, інформаційні та життєві компетенції;

  • виховувати зацікавленність до вивчення минулого нашої країни, гордість за боротьбу передових людей щодо української національної ідеї.

Основні поняття і терміни: українська національна ідея, ідея відродження, братчики, федерація, Кирило-Мефодієвське братство, політична організація, республіка.

Тип уроку: урок-засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-дослідження з елементами театралізації.

Обладнання: карта України ХІХст., підручник, програмні документи, схема «Кирило-Мефодієвське братство», пісня про Україну, відеофрагменти, мультимедійна презентація (портрети братчиків).

Хід уроку

І.Організаційний момент уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (мультимедійні технології)

  • Звучить пісня про Україну

  • На фоні музики мультимедійна презентація ілюстрацій минулої і сучасної України декламування вірша ученицею:

На білому світі є різні країни

Де ріки, ліси і лани..

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини,

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину ми маємо,

Її Україною звуть.

Учитель: Шановні діти! Тема нашого уроку сьогодні «Кирило-Мефодієвське братство»

Епіграфом до нашого уроку будуть слова Михайла Сергійовича Грушевського:

«Від Кирило-Мефодієського братства веде

свою історію весь новий український політичний рух».

План уроку

1.Створення Кирило-Мефодієвського братства.

2.Програмні документи – Програма і Статут

3.Значення діяльності Кирило-Мефодієвського братства

Проблемне завдання класу

Визначити значення діяльності Кирило-Мефодієвського братства у національному русі України.

ІІІ. Актуалізація знань, умінь та навичок учнів.

Учитель: діти ви зрозуміли,що ми з вами будемо говорити на уроці про долю України та її народу в аспекті діяльності Кирило-Мефодієвського братства –першої української політичної організації. Але спочатку ми маємо отримати доступ до цієї актуальної теми і таким ключиком - доступом має бути карта. Отже покажіть на карті (метод «Картограф»):

  • до складу яких держав входили українські землі у першій половині ХІХст.?

Учитель: дякую за інформацію. А тепер я вам пропоную більш конкретну роботу – (метод «Мозковий штурм»)

  1. Історія в датах та подіях дидактична гра «Відоме – не відоме» - скласти дати з окремих цифр, знайти відомі і невідомі дати, назвати подію –

012345678

  • «Союз порятунку»

  • «Союз благоденствія»

  • повстання декабристів

  • польське національно – визвольне повстання

  • діяльність Кирило-Мефодієвського братства

  1. Історія в особистостях (скорочений історичний портрет)

  • Устим Кармелюк

  • Василь Капніст

  • Павло Пестель

  • Сергій Муравйов –Апостол

  • Олексій Аракчеєв

  1. Історія в поняттях: (даємо визначення)

  • нація

  • українська національная ідея

  • національно-визвольний рух

  • громадсько політичний рух

Додатково учні записують у зошити визначення понять, працюючи з словниками:

  • Політична організація – добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загально-національної програми суспільного розвитку

  • Братство – українські національно-релігійні громадські організації православного населення, що існували у ХVІ – ХVІІІ ст. відігравали важливу роль у політичному та культурному житті України.

Проблемні запитання до класу:

  • Як ви гадаєте, українська національна ідея – вона виникла тільки но на початку ХІХ ст., чи мала свій розвиток і раніше?

  • Хто вони ті люди, які спонукали її до розвитку на протязі століть?

  • Хто вони на початку ХІХ ст.? (робота з підручником, стор.110, абзац 1-2)

Учитель: На вашу думку, які фактори впливали на розвиток української національної ідеї на початку ХІХ ст.(метод «Пресс»):

  • Революційні події в Європі

  • Вітчизняна війна 1812р.

  • Російський абсолютизм

(звертаю увагу на екран та таблиці на столах «Кирило-Мефодієвське братство – перша політична організація в Україні»); з’ясовуємо основні причини виникнення братства; підкреслюємо що це була перша політична організація в Україні, розглядаємо напрямки діяльності, завдання, види діяльності.

Відео «Кирило-Мефодієвське братство»

IV. Вивчення нового матеріалу.

Метод «Рольова гра», театралізація.

Хронікер. З березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров повідомив владі про діяльність таємного товариства, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх до Петербурга. Під час допитів заарештованих був підтверджений факт існування Кирило-Мефодіївського товариства.Товариство стало першою в історії Україні по­літичною організацією. До складу групи входили тоді представники української інтелігенції.

Хронікер. Восени 1846 р. загальна кількість чле­нів братства, за даними слідства, становила 12 осіб. Протягом приблизно 14 місяців його існування братчики збиралися кілька разів на тривалі філо­софські й політичні дискусії (під час однієї з них якраз і був присутній донощик Петров) та підго­тували ряд положень своєї програми.

Коментатор Засновниками Кирило-Мефодієвського товариства були молодий професор –ад’юнкт Києвського унівеситету М.Костомаров, молодий службовець губернської канцелярії, кандидат права Микола Гулак і студент останнього курсу Київського університету Василь Білозерський. У засіданнях братства брали участь художник і поет Тарас Шевченко, письменник і педагог Пантелеймон Куліш та ін.

Братство сформувалося як таємне. Своїм символом воно обрало імена святих Кирила та Мефодія – перших слов’янських релігій них просветителів. До організації приймали представників слов’янства незалежно від станового походження. Кожний член складав присягу. Організація мала і свою печатку з євангельським висловом: «І пізнаєте істину, і істина визволить вас». Її зберігав у себе М. Костомаров.

Театралізація засідання братчиків Кирило-Мефодієвського товариства.(шум, «давайте починати, уже час!»)

Білозерський В.: Тихіше! Всі з’явилися на засідання. Навіть є новенькі!Хто! Не забувайте, ми таємна організація. Скрізь виставлені наші люди! Але ж ви знаєте, так і чекай, якоїсь провокації з боку влади!.

Я все ж таки гадаю, що зрадників в Україні немає і бути не може, так братчики.

Так!Так! (відповідають братчики)

Студент – новачок Петров (сам до себе роздуми мовчки)

Зрадники України!? Та хіба ж це зрада, коли попереджаєш про наміри купки людей піти проти царату? Я винен!? Я повинен про це гарно поміркувати! Може все таки просування по фаховій драбині та грошова нагорода, це не зовсім прикро, бо життя воно продовжується. Як бути? Як бути, треба гарно поміркувати? І мабуть …сповістити….

Білозерський В.: Друзі, братчики! Пропоную на початку нашого зібрання послухати шанованого Тараса, бо його слово це наш подих, наша ідея. Тарасе ти сьогодні щось будеш нам читати?

ШевченкоТ.: Так, я буду читати, буду читати «Заповіт», бо думка про Вкраїну та її майбутнє не покидає.( читає «Заповіт»)

Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Куліш П.: Дякуємо тобі,Тарасе! Ти, і твої твори, завжди є взірцем нашої діяльності.

Білозерський В.:Дякуємо, дуже гарний вірш, та як вчасно! То ж погляньте, «В сім’ї новій, вольній….» Ну що ж, товариші поштовх до сумлінної праці отримали, а я надаю слово Миколі Костомарову.

Костомаров М.: Братчики, однодумці, я не сумніваюся в тому, що ми з вами дуже любимо Україну, і хочемо бачити її вільною, то ж хай, саме Україна, буде провідною силою слов’янських народів у майбутній слов’янській федерації. Я пропоную Вам на нашому засіданні обговорення документів, без яких наше подальше існування не можливе,це:

  • «Статут слов’янського товариства святих Кирила і Мефодія»;

  • Програма «Книга буття українського народу»;

  • Відозви «Брати українці!» та «Братья великороссияне и поляки!».

«Дослідження». Робота з документами в раніше створених групах

Учитель: звертаю увагу примірники документів є у Вас на столі, тому запрошую до кропітливої роботи та обговорення шановні братчики (робота в групах, клас поділяється на три групи.)

Завдання в групах

1-а група опрацьовує «Статут Слов'янського брат­ства св. Кирила і Мефодія».

Питання

  1. На яких засадах діяли братчики?

  2. Якою була мета діяльності товариства?

  3. Яким бачили члени товариства суспільство майбутнього?

Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія

Главные правила общества

Установляем общество с целью распространения вышеизложенных идей преимущественно посредством воспитания юношества, литературы и умноження числа членов общества.

  1. Каждый член общества, поступая, произносит присягу употреблять дарования, труды, состояние, общественныые свои связи для целей об­щества.

  2. В случае, если член попадет в руки врагов и оставит в нужде семейство, общество помогает ему.

  3. Совершенное равенство должно господствовать между членами.

  4. Так как в настоящее время славянские племена исповедуют различные вероисповедания и имеют предубеждение друг против друга, то общество будет стараться об уничтожении всякой письменной и религиозной вражды между ними и распространять идею возможности примирення разногласий в христианских церквях.

  5. Общество будет стремиться к искоренению рабства и всякого унижения низших классов, равным образом и о повсеместном распространеиии грамотности.

  6. Как все общество в совокупности, так и каждый член должны свои действия соотносить с евангельскими правилами любви, кротости и терпения; правило же: «Цель освящает средство» об­щество признает безбожним».

2-а група опрацьовує «Відозви товариства».(додатково матеріал підручника С.115)

Питання:

  1. Мета діяльності товариства.

  2. Який державний устрій пропонують братчики?

  3. Які відносини повинно встановити між Україною та Ро­сією?

Відозви товариства

«Брати українці!

  1. Ми приймаємо, що усі слов'яни повинні з собою поєднатися.

  2. Але так, щоб кожен народ зкомпонував свою Реч Посполиту і управлявся несмісимо з другими, так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літера­туру і свою справу общественну. Такі народи по нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, серби і болгари.

  3. Щоб був один сейм або рада слов'янська, де б сходились депутати од всіх Речей Посполи­тих і там розважали б і порішали такі діла, котрі б належали до цілого союзу слов'янського.

  4. Щоб в кожній Речі Посполитій був свій пра­витель, вибраний на годи, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на годи.

  5. Щоб у кожній Речі Посполитій була поспо­лита рівність і свобода і станів не було зовсім.

  6. Щоб приймано депутатами і урядниками не породу, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором.

  7. До того, щоб віра христова була основою за­кону і суспільної справи в цілому союзі і в кож­ній Речі Посполитой.

Отеє вам, братіє українці обох сторін Дніпра, подаєм на увагу, прочитайте пильно і нехай кожен думає, як до сього дійти і як би лучше воно було. Як багато голов, то багато розумів, кажуть. Коли ви об сім станете думати, то в той час, як прийде пора говорити об сім, вам господь бог дарує смисл і уразумєніе. Амінь».

«Братья великороссияне и поляки!

Сие глаголит к вам Украйна, нищая сестра ва­ша, которую вы распяли и растерзали и которая не помнит зла и соболезнует о ваших бедствиях и готова проливать кровь детей своих за вашу свободу. Прочитайте послание это братское, обсудите ваших, томящихся и в шелковых цепях немецких и в когтях турецких, и да будет целью жизни и деятельности каждого из вас: славянский союз, всеобщее равенство, братство, мир и любовь, господа нашого Иисуса Христа. Аминь».

3-я група опрацьовує уривки з «Книги буття українського народу».

Питання

  1. Чому документ написаний релігійною мовою?

  2. Про яку подію в Польщі йдеться в тексті?

  3. Яке місце відводиться Україні у майбутній слов'янській державі? Якою повинна бути ця держава?

«Книга буття українського народу»

1.Бог создав світ: небо і землю.

2.Але род чоловічий забув Бога і оддався дияволу,...і на всім світі сталось горе, і біднота, і хорова, і нещастя, і незгода.

3.І так покарав людей справедливий Господь: потом, війнами, мором і найгірше неволею.

4.Нема другого Бога, тільки один Бог, що жи­ве високо на небі, і хоч люди поробили богів в по­статі звіриній і чоловічій со страстями і похотями, а то не боги, а то страсті і похоті, а правив над людьми отець страстей і похотей, чоловікоубииця, дияіуш. <...>

95. Лежить в могилі Україна, але не вмерла.

96. Бо голос її, голос, що звав всю Слов'янщину на свободу і братство, розійшовся по світу слов'янському. І одізвався він, той голос України, в Польщі, коли 3 травня постановили поляки, щоб не було панів, а всі були б рівні в Речі Посполитій, а того хотіла Україна ще за 120 літ до того. <...>

100.І голос України одозвався в Московщині, коли після смерті царя Олександра хотіли прогна­ти царя і панство, і установити Річ Посполитую, і слов'ян поєднати, по образу іпостасей божествен­них нерозділимо і незмісимо; а сього Україна ще за двісті років до того хотіла.

101.І не допустив до того деспот, одні поло­жили живот свій на шибениці, других закатували в копальнях, третіх послали на заріз черкесові.

103. Бо голос України не затих. І встане Україна зі своєї могили і знову озоветься до всіх братів сво­їх слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщинаі не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царів­ни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні крі­пака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні Л^болгар.

104. І Україна буде непідлеглою Річчю. Поспо­литою в союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде на-мальована Україна: «От камень, него же не берегоша зиждущие, той оисть во главу угла».

Робота над поняттями зі словником:

Республіка - форма правління, за якої усі органи державної влади або обираються народом, або формуються парламентом – загальнонаціональним представницьким законодавчим органом.

Федерація - форма державного устрою, за якої кілька державних утворень утворюють одну союзну державу.

Запитання до класу: «Що? Де? Коли?»

1.Які політичні документи країн Західної Європи, Америки, України, з якими ви ознайомилися раніше, мають схожий з програмовими документами Кирило - Мефодієвського братства зміст?

Відповідь: «Декларація прав людини і громадянина», «Конституція П.Орлика», «Декларація прав та свобод громадянина США»

Висновок: метод «Мікрофон»

1.Програмові документи Кирило - Мефодієвського братства значну увагу приділяли розв’язанню соціальних і національних проблем.

2.Передбачалося створення слов’янської федерації, ведучу роль в якій мала Україна

3.У своїй діяльності братчики використовували український та світовий досвід.

Хронікер. Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 30 травня 1847 р. в Петер­бурзі. Покарано було всіх членів товариства.

►► Виступ учнів - «акторів»

Т. Шевченко. Шевченка було покарано найтяжче. Тараса віддали у солдати окремого Оренбурзько­го корпусу із забороною писати й малювати. Таке жорстоке покарання поет отримав за діяльність у товаристві та за поему «Сон».

Учні читають уривки поеми.

СОН

Неприязний краю,

Мої муки, мої люті

В хмарі заховаю.

А ти, моя Україно,

Безталанна вдово,

Я до тебе літатиму

З хмари на розмову.

На розмову тихо-сумну,

На раду з тобою;

Опівночі падатиму

Рясною росою.

Порадимось, посумуєм,

Поки сонце встане,

Поки твої малі діти

На ворога стануть.

Прощай же ти, моя нене,

Удово-небого,

Годуй діток; жива правда

У Господа Бога!
Летим. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зострічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все-то те, вся країна

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

Дрібною росою,

Споконвіку вмивається,

Сонце зострічає...

І нема тому почину,

І краю немає!
Чи Бог бачить із-за хмари

Наші сльози, горе?

Може, й бачить, та помага,

Як і оті гори

Предковічні, що политі

Кровію людською!..

Душе моя убогая!

Лишенько з тобою.

Уп’ємося отрутою,

В кризі ляжем спати,

Пошлем думу аж до Бога,

Його розпитати,

Чи довго ще на сім світі

Катам панувати??

Т. Шевченко. Тарас Григорович прожив дуже ма­ ло — лише 47 років, із них — 34 роки був у неволі:24 роки — під ярмом кріпацтва і понад 10 років —у найжорсткіших умовах заслання. А решту —13 «вільних» років — перебував під невсипущим наглядом жандармів. Життєвий шлях Шевченка
символізував сумну долю його народу.

М. Костомаров. Після річного ув'язнення Косто­марова вислано до Саратова під гласний нагляд поліції із забороною займатися навчальною і на­уковою діяльністю. На засланні Костомаров напи­сав монографію «Богдан Хмельницький» та «Бунт Стеньки Разина». Водночас готував збірки україн­ських і російських пісень та ін. У 1855 р. Косто­маров був звільнений від поліцейського нагляду, а у вересні 1859 р. рада Петербурзького універ­ситету обрали його професором російської істо­рії. У травні 1864 р. рада Київського університету надала М. І. Костомарову вчений ступінь доктора історичних наук. У Петербурзі він зустрівся зі ста­рими друзями, П. Кулішем і В. Білозерським. Разом вони створили й очолили Петербурзьку українську «Громаду», видавали журнал «Основа». У ньому бу­ли надруковані теоретичні праці М. Костомарова «Думки про федеративний початок у Древній Русі», «Дві руські народності» і «Риси народної південно-руської історії». Помер Микола Костомаров 1885 р. і був похований на Волковому цвинтарі у Петер­бурзі.

П. Куліш. Пантелеймона Куліша ув'язнили на два місяці в арештантське відділення військового шпиталю, а звідти відправили на заслання до Тули, де він прожив три роки і три місяці.. Куліш пише тут «Историю Бориса Годунова и Дмитрия Самозванца», історичний роман «Северяки, автобіографічний роман у віршах «Евгений Онегин нашего времени» та інші, вивчає європейські мови. 1857 р. виходить його книга «Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман, український буквар і читанка — «Граматка», «Народні оповідання» Мар­ка Вовчка, які він відредагував і опублікував. Згодом він відкрив власну друкарню. Куліш розчарувався в державній службі і оселився на хуторі Мотронівка, де багато перекладав, особливо Шекспіра, Гете, Байрона. Іван Франко назвав Куліша «перворядною звіздою» в українському письменстві та «одним із корифеїв нашої літератури»

М. Гулак. Миколу Гулака вважають лідером ради­кального крила Кирило-Мефодіївського товарист­ва^ яке виступало за рішучі дії у справі ліквідації російського самодержавства та кріпосництва. На слідстві він намагався взяти на себе максимальну відповідальність, рятуючи товаришів. На допитах тримався мужньо, за що «как человек, способный на всякое вредное для правительства предприятие» був засуджений до трирічного ув'язнення в Шліс­сельбурзькій фортеці. У червні 1850 р. його ви­слали до Пермі. Тут він працював у губернському статистичному комітеті, брав участь у досліджен­нях природних ресурсів краю. У лютому 1855 р. з Гулака було знято гласний поліцейський нагляд, але залишено таємний. Працював викладачем ма­тематики, природничих наук та історії у навчаль­них закладах Одеси, Керчі, Кутаїсі, Тбілісі. Йому належать праці з історії, математики, філософії, юриспруденції, переклади з грузинської («Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі) та азербайджан­ської літератури.

В. Білозерський. Василь Білозерський викладав у Петровському кадетському корпусі у м. Полтава, був одним з авторів«Статуту» товариства. Після арешту в 1847 р. був висланий до Петрозаводська (Карелія). Після звільнення 1856 р. оселився в Пе­тербурзі, де став активним членом місцевого гурт­ка українців.1861-1862 рр. — редактор першого українського щомісячного журналу «Основа». Зго­дом служив у Варшаві. Підтримував зв'язки з Гали­чиною, співпрацював у газетах «Мета» і «Правда». Останні роки життя провів на хуторі Мотронівці.

Хронікер. Петров Олексій Михайлович (1827-1883) — студент Київського університету, за до­носом якого були заарештовані члени Кирило-Мефодіївського товариства. За цю «послугу» у травні 1847 р. його було зараховано на службу до III жандармського відділення. У березні 1849 р. за викрадення документів 1-ї експедиції канцелярії III відділення потрапив за грати. У жовтні 1850 р. після зізнання відправили на службу до м. Олонецьк, видавши на витрати 300 крб сріблом (до­датково до тих 300 крб, які він одержав за донос). О. М. Петров написав спогади, в яких намагався заперечити свою роль донощика на членів Кирило-Мефодіївського товариства.

Коментатор. Незважаючи на те що товари­ство встигло зробити доволі мало, його розгром спричинив значний резонанс у тогочасній євро­пейській пресі. Паризькі газети «Jornal des debat» і «Democratic pasifige» повідомили про арешт кирило-мефодіївців і заслання Т. Г. Шевченка в сол­дати. Відгукнулась на ці події і віденська преса, спо­віщаючи про арешт Костомарова, Куліша та інших. Справа кирило-мефодіївців мала відгук у Галичині, що перебувала під владою Австрії. У газеті «Дневник руський» було вміщено, присвячений кирило-мефодіївцям вірш «Мученикам вольності з року 1847», який написав польський поет Г. Яблонський. В іншому номері Шевченка було визнано «мучеником справи руської вольності». У статті «Слово о Русі і її становищі політіческом» містився заклик підтримувати традиції визвольного руху: «Чую го­лос народа, борющегося в путах деспотизму, чую воззваніє мучеників народної справи Шевченка, Костомарова, Куліша і інших».

Відео «Покарання братчиків»

V. Рефлексія

Метод «Мікрофон»

Учні дають відповідь на проблемне питання «Визначити значення діяльності Кирило-Мефодієвського братства у національному русі України», поставлене на початку уроку та будують «Гроно» висновків:

  • Була створена перша політична організація в Україні

  • Покладено початок організаційному об’єднанню діячів українського національного руху

  • Відбувся перехід від дворянського-шляхетського і культурно-просвітницького руху до різночинців

  • Саме від Кирило - Мефодієвського братства веде свою історію новий український національний рух

  • Вперше сформульовано українську національну ідею – ідею відродження України

  • Національний рух визначив свою мету і завдання - державна самостійність

  • Активізувалася ідея федералізму у міжнародних відносинах

  • Вплив на діяльність братства творчості Т.Г.Шевченка,як революціонера- демократа

  • Розвиток ідей та використання уроків діяльності Кирило-Мефодієвського братства за часів створення сучасної незалежної держави України.

VI. Підсумок уроку, досліджень, оцінювання результатів уроку

Учитель: Шановні діти ми з вами сьогодні почали розмову з діяльності козацької старшини за національну ідею України і дійшли до висновку, що козацька старшина започаткувала історико-культурне обґрунтування національної ідеї, а члени Кирило - Мефодієвського братства збагатили її політико-державницькою перспективою, та надали їй історичного оптимізму.

(оцінювання випереджуючого завдання, акторського мистецтва учнів, роботи на уроці, побажання успіху)

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал за підручником §14.

Опрацювати біографії братчиків

Познайомитися з документами вміщенними в підручнику

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок засвоєння нових знань. Форма проведення уроку. Урок-знайомство....
Автор: Хмура С. Ю. – вчитель зарубіжної літератури Хустського навчально-виховного комплексу №1 Хустської міської ради Закарпатської...

Урок засвоєння нових знань. Література рідного краю Форма уроку:...
Обладнання: портрет Василя Слапчука; збірка «Як довго ця війна тривала»; епіграфи

Урок з української літератури в 11 класі
Тема. Урок-диспут з елементами театралізації „Нерівність душ це гірше, ніж майна” (за романом Л. Костенко „Маруся Чурай”)

Урок 33 Клас
Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, схема «Будова атмосфери» в атласі

Предмет астрономії. Її розвиток І значення в житті суспільства
Тип уроку: урок засвоєння нових знань [за підручником І. А. Климишина, І. П. Крячка “Астрономія” § 1]

Урок-дослідження з елементами рольової гри; бінарний урок (історія...
Б. Хмельницького в українській іс­торії та проаналізувати відображен­ня його діяльності в українській лі­тературі; розвивати навички...

Методична розробка уроку з технології виготовлення одягу на тему...
Урок спрямований на засвоєння нових знань та навичок з складання послідовності обробки виточок, підрізів

Урок засвоєння нових знань
Такий тип роботи необхідний для виховання почуття колективізму, доброти, людяності, співпереживання

Урок систематизації й узагальнення знань. Обладнання: інтерактивна...
Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань. Обладнання:інтерактивна дошка,мультимедійна презентація до вірша «Любіть Україну»,кольорові...

Урок засвоєння нових знань
Епіграф: у чому призначення людини? Бути людиною! С.Є. Лєц Станіслав Єжи Лєц польський



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка