Пошук по сайту


1. Соціологія як наука

1. Соціологія як наука

Сторінка1/16
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


ЗМІСТ

Розділ 1. Загальні питання історії й теорії соціології.

Суспільство як соціальна система……………………14-98

Тема 1. Соціологія як наука……………………………………...14-21

    1. Предмет соціологічної науки………………………………….14-21

    2. Структура і функції соціології…………………………………16-19

    3. Зв’язок соціології з іншими науками………………………….20-21

Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології…………….. 21-36

2.1. Передумови зародження соціології……………………………..21-23

2.2. Соціологія в ХІХ – ХХ ст………………………………………..23-30

2.3. Передумови виникнення соціологічної думки

в Україні………………………………………………………………30-32

2.4. Початок української соціології………………………………….33-34

2.5. Розвиток вітчизняної соціології у ХХ – ХХІ ст………………..34-36

Тема 3. Соціальна структура суспільства………………………..37-48

    1. Сутність соціальної структури суспільства

та її складові елементи……………………………………………….37

  1. 3.2. Сучасні концепції соціально-класової структури…………….37-45

  2. 3.3. Тенденції розвитку соціальної структури

суспільства……………………………………………………………..45-48

Тема 4. Соціально-територіальна

(поселенська) структура суспільства…………………49-59

4.1. Соціально-територіальні спільності: сутність

та різновиди……………………………………………………………49-50

4.2. Соціологія міста і села……………………………………………51-56

4.3. Сутність та проблеми міграції……………………………………56-59

Тема 5. Соціально-демографічної структура суспільства.

Соціологія молоді……………………………………………60-74

5.1. Поняття соціально-демографічної структури

суспільства, її основні компоненти та тенденції……………………60-66

5.2. Демографічна політика……………………………………………66-67

5.3. Сутність і завдання соціології молоді……………………………68-69

5.4. Соціальні проблеми молоді та основні

напрямки молодіжної політики………………………………………..69-74

Тема 6. Соціально-етнічні відносини

як предмет етносоціології………………………………….74-83

6.1. Етносоціологія та предмет її дослідження……………………….74-79

6.2. Етнічна структура і міжнаціональні відносини

в Україні…………………………………………………………………80-81

6.3. Сучасна етнополітика української держави…………………..81-83

Модуль 1. Навчальні завдання. Тести……………………………...83-98

Розділ ІІ. Спеціальні соціологічні теорії.

Методика і техніка соціологічних досліджень………………….99-207

Тема 7. Соціологія праці…………………………………………..99-109

7.1. Сутність, завдання та категорії соціології праці……….……..99-103

7.2. Індустріальна соціологія – початок сучасного

етапу розвитку соціології праці……………………………………103-106

7.3. Сучасні світові тенденції розвитку сфери праці……………..106-109

Тема 8. Соціологія трудового колективу……………………….109-124

8.1. Поняття, структура та закономірності розвитку

трудового колективу………………………………………………..109-113

8.2. Соціологія управління трудовим колективом:

сутність та функції…………………………………………………...113-116

8.3. Методи соціального управління колективом………………….116-117

8.4. Соціальне управління колективом і менеджмент. ……………117-118

8.5. Керівник у системі управління трудовим

колективом…………………………………………………………...118-122

8.6. Проблеми конфлікту в трудових колективах………………….122-124

Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї………………………………..124-144

9.1. Шлюб як об’єкт соціологічного дослідження…………………125-127

9.2. Шлюб в Україні………………………………………………….128-129

9.3. Альтернативні форми шлюбу…………………………………..129-132

9.4. Сім’я як соціальний інститут……………………………………132-133

9.5. Типи сімей………………………………………………………..133-135

9.6. Соціальні функції сім’ї…………………………………………..136-139

9.7. Внутрішньосімейні відносини. Конфлікти в сім’ї

Розлучення та їх наслідки…………………………………………….139-144

Тема 10. Соціологія особистості……………………………………145-157

10.1. Основні поняття соціології особистості……………………….145-146

10.2. Структура особистості…………………………………………..146-148

10.3. Формування і розвиток особистості……………………………148-150

10.4. Соціалізація особистості………………………………………..150-151

10.5. Виховання і розвиток особистості……………………………...151-156

10.6. Типологія особистостей…………………………………………156-157

Тема 11. Соціологія освіти…………………………………………..157-169

11.1. Предмет і об’єкт соціології освіти……………………………...157-158

11.2. Структура соціології освіти……………………………………..158-159

11.3. Соціальні функції та соціальні принципи освіти……………...159-161

11.4. Стан і проблеми світової та вітчизняної освіти

на сучасному етапі……………………………………………………..162-163

11.5. Модернізація вищої технічної освіти в Україні……………..164-167

11.6. Перспективи розвитку системи освіти в ХХІ ст. ……………..167-169

Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи

його організації та проведення……………………………169-180

12.1. Поняття та види соціологічного дослідження…………………169-171

12.2. Програма соціологічного дослідження……………………...…172-175

12.3. Вибірка у соціологічному дослідженні………………………...175-180

Тема 13. Методи збирання первинної

соціологічної інформації…………………………………..180-190

13.1. Поняття методу в соціології……………………………………..180

13.2. Опитування………………………………………………………180-184

13.3. Аналіз документів……………………………………………….184-186

13.4. Спостереження………………………………………………..…186-188

13.5. Соціальний експеримент як

метод збирання соціологічної інформації…………………………..188

13.6. Метод експертної оцінки……………………………………….188

13.7. Соціометричне опитування…………………………………….188-190

Модуль2. Навчальні завдання. Тести………………………………..190-207

Плани семінарських занять…………………………………………..107-209

Короткий термінологічний словник…………………………………210-225


ТЕМА 1. Соціологія як наука.

1.1. Предмет соціологічної науки.

Термін "соціологія" походить від латинсъкого поняття societas "суспільство" i грецького logos "вчення". Тобто, слово соціологія можна визначити як науку про суспільство.

У науковий oбiг поняття "соціологія" ввів французький соціолог фундатор позитивізму Огюст Конт (1798-1857.). Вчений ототожнював соціологію з суспільствознавством. Ця точка зору панувала в літературі до кінця XIX ст. І лише в кінці ХІХ на початку XX ст. в наукових дослідженнях суспільства стали виділяти поряд з економічними, демографічними, правовими та іншими аспектами також соціальні. Це привело до того, що предмет соціологія почав звужуватись до вивчення саме соціальних сторін суспільного розвитку. Відбувається перехід соціологічної науки, тотожної суспільствознавству, до науки, пов'язаної з вивченням соціальних явищ i процесів суспільного життя, тобто до окремої науки, яка існує нарівні з політичною, економічною теоріями, філософією та іншими науками. Започаткував таке розуміння соціології відомий французький соціолог-позитивіст Еміль Дюркгейм (1858-1917 pp.).

В умовах нового підходу до визначення coцioлoгiї великого значення набуває конкретизація предмета соціологічних досліджень. Річ у тім, що суспільство (термін виник у ХVШ ст.) дуже багатогранне поняття. Його структура включає: індивідів, різноманітні соціальні спільності, системи відносин між різними соціальними суб'єктами та об'єктами, різні форми дальності людей i сфери суспільного життя. І кожну з цих структур вивчають окремі суспільні науки.

В зв'язку з цим постає питання про об’єкт i особливо предмет соціології. Відомо що об'єктом дослідження будь-якої науки є явище, процес або відносини об'єктивної реальності. Коли ж йдеться про предмет дослідження конкретної науки, то це та чи інша частина об’єктивної реальності. Виходячи з цього об’єктом соціологічного пізнання є суспільство. Що стосується предмета соціології, то тут єдиного підходу серед соціологів немає. Одні вважають, що предметом соціології як науи є вивчення людей, мотиви їх поведінки та взаємодії. До іншої групи соціологів належать тi, xтo притримується думки проте, що суспільство складається з малих соціальних груп (3-5 чоловік). Вони визнають предметом соціології соціальні групи та їx вплив на соціальну поведінку людей.

В Західній соціології найчастіше при вивченні предмета соціологічного пізнання виділяють як ключове те чи інше соціальне явище або процес. На думку вчених такого напрямку у вивченні предмета соціології ключовим є: групова взаємодія та їх результати, людські соціальні відносини, соціальні інститути, соціальні організації та їх ставлення до людської поведінки, система соціальної дії, людське суспільство i людська поведінка, природа соціального порядку, соціальні групи та соціальні спільності, соціальні процеси тощо.

Досить конкретно визначив соціологію, предмет її вивчення відомий англійський соціолог Н. Смелсер: соціологія — це наукове дослідження суспільства та соціальних відносин.

Враховуючи існуючі точки зору на предмет coцioлoгії, можна визначитися, що це є певна частина складових суспільства, а також суспільні відносини між індивідами, групами людей, спільностями, конкретніше, це діяльність особи, соціальних спільностей та різноманітних верств людей у суспільному житті. Які ж складові суспільства вивчає соціологія?

Соціальна спільність, котра розглядається як спільність людей зв'язаних між собою спільними умовами життєдіяльності, цілями, а також взаємодією. Дане поняття охоплює класи, нації, народності, різні прошарки та верстви населення.

Соціальний інститут (від латинського institutum — установа) — це об'єктивна, стійка та організована структура i форма діяльності окремих груп людей, спрямована на здійснення певних соціальних інтересів, це засіб для забезпечення стабільного функціонування та регулювання суспільних відносин на ocнові соціальних та правових норм. Соціальними інститутами вважаються: держава, політичні партії, громадські організації, трудові колективи, церква, наука, освіта, сім'я тощо.

Соціальна організація (від французького organisation — упорядковую, надаю строгий вигляд) — це структура суспільства, оформлена організаційно, взаємозв'язана система відносин між різними соціальними суб'єктами та об’єктами (наприклад, між державою i окремими людьми, соціальними спільностями, групами людей, особистостями тощо). Дуже складними, з точки зору дослідження, є мотивація поведінки, cпociб життя окремих і невеликих груп людей.

Тепер з'ясуємо другу частину визначення предмета соціології. В науці поняття "соціальне" використовується в таких значеннях: 1) як суспільне, відмінне від природного; 2) як частина суспільного, як відношення між групами людей, що займають різне становище в суспільстві. Саме в другому значенні розглядає це поняття соціологія.

Що стосується змісту соціології, то звертає на себе увагу таке: 1) вона розширює наші уявлення про нашу особисту поведінку, наш рівень культури, про стан людини всередині соціальних інститутів, про ступінь людської свободи; 2) вивчає світ в динаміці та змінах, тi соціальні трансформації та зміни, які відбуваються у світі; 3) дає порівняльний аналіз соціальних конструкцій i суспільств, що знаходяться на рівних ступенях свого розвитку, вивчає взаємодію між ними; 4) розглядає історичні opiєнтaції; 5) вивчає стать людини, а також глобальні проблеми соціального життя тощо.
1.2. Структура i функції соціології.

Внутрішню структуру сучасної соціології як систему соціального значення складає сукупність функціонально-визначених, взаємозв'язаних структурних елементів соціологічної науки, що склалися в процесі історичного розвитку i внутрішньої спеціалізації, котpi утворюють соціологію як предметно визначену, цілісну, логічно не суперечливу галузь наукового знання.

Такими елементами на думку групи українських соціологів, є: метасоціологія; загально-соціологічна теорія; спеціальні соціологічні теорії; емпіричні соціологічні дослідження; icтopія coцioлoгії.

1. Метасоціологія - галузь соціологічного знання, котра вивчає соціологію як наукову теорію через критерії її відповідності загальнонауковим парадігмальним i методологічним принципам, аналізує її теоретичні засади з точки зору достовірності та адекватності її теорії, принципів, методів пізнання coціуму. Це "соціологія coцioлoгії", об'єктом дослідження якої є сама соціологія, а предметом — природа i функції соціологічних знань. Метасоціологія досліджує також логічні основи різних соціологічних теорій — їх обґрунтованість, доказовість, несуперечливість, округлює умови та межі їx застосування, проводить порівняльний аналіз різних концепцій, виявляючи їх пізнавальні властивості та недоліки.

2.Основним самоутворюючим елементом соціологічного знання є загальна соціологічна теорія — найвищий рівень знання про соціологічні явища та процеси, закономірності їx розвитку та функціонування. Предметом її аналізу є соціальне (соціетальне), яке виникає в процесі взаємодії соціальних спільностей, індивідів з їх потребами, інтересами, цінностями, ідеалами, котрі ці суб'єкти реалізують в процесі соціальної взаємодії на основі усталених соціальних норм. Загальносоціологічні теорії виступають базою для розробки методологічних принципів, процедур та засобів, що визначають стратегію і тактику соціологічних пошуків і досліджень. Метасоціологія та загальні соціологічні теорії за своїм рівнем є найбільш загальними теоретичними системами соціологічного знання. Проміжне місце між ними та емпіричними соціологічними дослідженнями належить спеціальним соціологічним та галузевим соціологіям.

3. Спеціальні соціологічні теорії. Їх предметом є вивчення особливостей (специфіки) трансформації закономірностей загальних соціальних процесів у тих чи інших явищах, спільностях, сферах життя (наприклад, у сфері споживання, у групах, соціальних інститутах, організаціях та ін.). Ці теорії функціонально можуть використовуватись з пізнавальною чи практичною метою. Такими соціальними теоріями є, наприклад, теорія конфлікту, теорія пропаганди, теорія виховання та ін.

4. Галузеві соціологічні теорії, об'єктом яких є соціальні підсистеми та сфери людської життєдіяльності з притаманними їм типами соціальних спільностей, а предметом — закономірності функціонування та розвитку цих сфер і спільностей, особливості соціальних відносин у даних системах. Різноманітність та багатство сфер людського життя та діяльності, наявність складної соціоструктурної системи суспільства, багатоманітність соціальних відносин та ін. обумовили появу численних видів галузевої соціології.

Ця група зосереджує увагу на аномальній поведінці людей — девіації (від пізн. лат. deviatio — відхилення). Це стосується таких явищ в суспільстві, як злочинність, асоціальна, протиправна поведінка, дії окремих людей, що не вписуються в закони, норми, звичаї, традиції даного суспільства.

Це далеко не повний перелік галузевих соціологічних теорій. Слід мати на увазі й те, що тенденції в галузевих соціологіях не завжди однакові чи спільні для всіх країн і народів. Переважно вони стосуються певних типів суспільств, їх дія здебільшого обмежується конкретними регіонально-просторовими, часовими, соціально-економічними та іншими параметрами.

5. Емпіричні соціологічні дослідження. Це початковий, нижній рівень соціологічного знання. Грунтується на спостереженні соціальних фактів, спрямованих на вивчення конкретних соціальних явищ і процесів життя суспільства. Матеріали емпіричних соціологічних досліджень є фактологічною, емпіричною основою загальної соціологічної теорії та галузевих соціологій.

Прикладна соціологія ставить перед собою завдання знайти засоби для досягнення практичних цілей суспільства, вивчає різноманітну практику людської діяльності, концентрує увагу на тих компонентах соціальної системи, які безпосередньо пов'язані з людиною, впливають на її практичну діяльність. Оскільки практична соціологія досліджує конкретні соціальні явища, вона розкриває джерела та причини їх розвитку або гальмування. Тому її висновки, практичні рекомендації мають практичне значення, вони є науковою підставою вдосконалення управління соціальним життям, вирішення гострих соціальних проблем.

6. Історія соціології виникає в ролі науки, що вивчає процеси виникнення і розвитку соціетального знання, особливості становлення його форм, методів, етапів, шкіл, напрямів. Об'єктом історії соціології є соціальні знання, починаючи з перших примітивних уявлень про суспільство, людину та її світ, коли формувалися елементарні знання про соціальні процеси та явища, і закінчуючи сучасністю.

Сукупність цих структурних елементів в їх органічному зв'язку та взаємодії складає систему соціологічного знання на сучасному етапі розвитку соціології.

Існує і інший підхід у визначенні структури соціологічної з науки, який розробив американський вчений Р.Мертон. Згідно з його підходом соціологічна наука має три рівні: теоретична соціологія, спеціальні соціологічні теорії (теорії середнього рівня) то емпіричні дослідження. Більшість вчених дотримується думки про трирівневу структури соціології.

Різноманітність зв'язків соціології з життям суспільства, її суспільне призначення і роль визначається насамперед її функціями. Функції (від латинського functio — виконання, здійснення), соціологічної науки за назвою такі ж, як і в інших суспільних науках, але їх зміст неоднаковий.

Теоретико-пізнавальна функція, вона пов'язана із здобуттям об'єктивного знання про суспільство та про процеси, які в ньому відбуваються. Зокрема, теоретично її сторона зосереджує увагу на узагальненні, аналізі, концентрації, поясненні, поповненні та збагаченні існуючого соціального знання, на розробці концепцій і теорій даної науки. Пізнавальна сутність соціології полягає в тому, що вона допомагає зрозуміти навколишній світ, людей, усвідомити, чому люди поводяться так, а не інакше, чому об'єднуються в групи, одружуються, взаємодіють один з одним і т.п.

Описова функція передбачає систематизацію, опис, нагромадження дослідницького матеріалу у вигляді аналітичних записок, різних наукових звітів, статей, книг. У них відтворюється певною мірою картина соціального об'єкта, що вивчається. На підставі одержаного матеріалу робляться практичні висновки та приймаються управлінські рішення. Ці матеріали є джерелом заміру, відліку, порівняння для майбутніх поколінь.

Інформаційна функція націлена на збирання, систематизацію та накопичення соціологічної інформації, одержаної в результаті проведення досліджень. Соціологічна інформація — найперспективніший вид соціальної інформації. У великих соціологічних центрах вона нагромаджується в пам'яті ЕОМ. Її використовують соціологи, політики, органи управління, засоби масової комунікації, в навчальному процесі та в науці.

Практично-перетворююча функція дає можливість оцінити результативність прийнятих і реалізованих рішень, визначити наявність певних тенденцій в розвитку суспільства, передбачити популярність тих чи інших заходів, прийняти нові, скоординувати рішення, пропонувати конкретні "рецепти"-поради, кроки по удосконаленню суспільства, методи його "лікування".

Прогностична функція полягає у соціальному прогнозуванні, передбаченні можливих соціальних змін. Соціальні дослідження завершуються обгрунтуванням коротко- або довгострокового прогнозу досліджуваного об'єкта. Короткостроковий прогноз спирається на виявлену тенденцію розвитку соціального явища, довгостроковий — на цю ж саму тенденцію, а також на зафіксовану закономірність і відкриття фактора, що вирішальним чином впливає на об'єкт, який прогнозується.

Таким чином, головні теоретичні та прикладні функції соціології пролягають в об'єктивному аналізі соціальної дійсності (на практиці, нажаль, не завжди буває саме так); в пізнанні глибинних тенденцій і закономірностей соціальних процесів; в правдивому описі феноменології (від грецького рhаіпоmеnоn — вчення про феномени) соціального життя, тобто одержані суспільством правдивої інформації про її стан у даний час; реальне положення соціального суб'єкта з його особливими і різноманітними інтересами, поглядами, точками зору, думками, ілюзіями, помилками, сподіваннями та надіями. Слід мати на увазі, що у соціологічній діяльності всі функції "працюють" в єдності, пронизують будь-яку її діяльність.

Окрім названих, соціологія як і інші науки, виконує також і деякі специфічні функції: гуманістичну, культурну, просвітницьку, інструментальну, соціально-технологічну, соціального управління, соціального контролю та критичну.

Соціології притаманні свої категорії (від грец. kаtеgогіа — висловлення, ознака). В них відображається якісна конкретність і цілісність досліджуваного об'єкта, суттєві властивості, риси і характеристики, вузлові моменти, стан зрілості, а також можливості його розвитку та вдосконалення: соціальне, соціальні відносини, соціальне явище, соціальні інститути, класи, соціальний статус, соціальні спільності, суспільство, тощо.

1.3. Зв’язок соціології з іншими науками.

  • Соціологія не відокремлена наука, вона тісно пов'язана з гуманітарними та суспільними науками, є складовою їх частиною.

Існує найтісніший і взаємонеобхідний зв'язок соціології з історією. Об'єктом досліджень і історії і соціології є суспільство, особливості та тенденції його розвитку. Обидві науки відтворюють соціальну діяльність в єдності необхідного і випадкового. Але якщо історія відтворює (описує і пояснює) соціальні явища і процеси, що мали місце в минулому, то соціологія — ті, що спостерігаються в даний час.

Активно взаємодіють між собою соціологія та соціальна психологія. Спільними проблемами їх досліджень є потреба та інтереси, соціальні настанови і ціннісні орієнтації, думки та настрої людини. Однак для кожної з них характерний специфічний підхід до аналізу цих явищ. Наприклад, при вивченні громадської думки соціолога цікавить передусім процес формування думки людей у певних групах, тоді як соціально-психологічні дослідження спрямовані насамперед на пізнання психологічних механізмів формування і виразу громадської думки.

Безпосередньо пов'язана соціологія і з соціальною статистикою — галуззю статистики, об'єктом якої є соціальна сфера суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Зокрема, соціальна статистика забезпечує соціології інформаційну базу для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтації та поведінці соціальних спільностей та груп, для підготовки науково обгрунтованих загальнодержавних і регіональних соціальних програм, поточної соціальної політики, розробки надійних прогнозів і проектів соціального розвитку.

Соціологія, особливо прикладна, послуговується математичними знаннями і методами. Велику роль в соціології відіграє комп'ютерна техніка, її реальні можливості при підрахунках і аналізі даних соціологічних досліджень.

Соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на результати досліджень економічної теорії, політології, соціальної філософії, етнографії, етнології, культурології, тощо. Не випадково творці соціології були людьми з широкою гуманітарною і соціальною освітою, і не з-за чистої фантазії широко окреслювали межі соціологічних досліджень.

Як навчальна дисципліна соціологія покликана сприяти оволодінню майбутніми спеціалістами основами соціологічних знань, формуванню у них соціологічної культури та свідомості, озброєнню їх вмінням аналізувати соціальну практику і застосовували висновки соціологічної науки у своїй професійній діяльності, особливо у роботі з людьми.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

1. соціологія як особлива суспільна наука § 1 Соціологія та її місце в системі сучасних наук
Примуш М. В. Загальна соціологія [Текст] : Навч посібник / М. В. Примуш. К. Професіонал, 2004. 590 с

Тема І. Соціологія як наука, її предмет, методи ї функції
Переднє слово

1. Соціологія як наука
Але далі ситуація ускладнюється, бо суспільство можна вивчати з різних позицій. «Два підходи до розуміння суспільства І людини»

Лекція: Соціологія конфлікту
Соціологія конфлікту як галузь наукового знання. Природа І сутність конфлікту. Уособлюючи собою різні життєві цінності, смаки, погляди,...

План лекції: Розвиток освіти в Україні. Наука
Українська та європейська культура в 19 на початку 20 ст. Частина Література, наука, освіта

Методика української мови як наука І навчальна дисципліна методика...
Створення нових про-грам, підручників, посіб-ників для навчальних закладів різних типів

Психологія це наука про закономірності формування І розвитку психіки...
Психолог як наука. Психологія – це наука про закономірності формування І розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності

1. Методологічні основи вивчення дисципліни «Соціологія праці»

Всеукраїнський студентський архів
Соціологія Городяненко Структура І функції соціології як наукиСтруктура соціологічної науки

Тема: Предмет, структура І функції соціології
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – К.: Каравела, 2004



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка