Пошук по сайту


І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Основні персонажі твору, їх групування. Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади

І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст проти татаро-монгольських нападників. Основні персонажі твору, їх групування. Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади

Тема. І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників.

Основні персонажі твору, їх групування. Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади.

І. Коментар до історії написання.

— Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті «Захар Беркут»?

— Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журналі «Зоря» літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше — з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І.Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей».

Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.

— Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?

У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті «Захар Беркут» всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті — нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор — перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам'яті. Таким чином, «Захар Беркут» — це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував «славні діла славних прадідів». Велике значення має і переказ про Сторожа — величезного кам'яного стовпа. Цар велетнів, цей «святий» камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. «Кажуть, — йдеться у переказі, — що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати ... Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою». Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, — народний переказ про монахів київських печер, пов'язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

2. Коментар за картою.

— Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в топонімічній легенді «Цокан». (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім'я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)

Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу «стін могутнього Зелеменя» (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).

Робота за змістом I—V частин повісті.

Де і коли відбуваються події, описані у творі?

Навіщо письменник звертається до минулого? (Хотів у високохудожній формі розповісти про славні сторінки історії українського народу як приклад для наслідування сучасників.)

Зачитайте підзаголовок повісті. Про що у ньому йдеться?

Що ви можете сказати про життя русичів у ХНІ ст., розглянувши ілюстрацію до повісті?

Який епізод з твору зображено?

Епіграфом взято слова з поеми О.С. Пушкіна «Руслан і Людмила». Зачитайте їх і скажіть, про що це свідчить.

Оглядаючись у минуле, письменник незмінно думав про «часи будучі, невідомі». Це підтверджують композиційна рамка і кінцівка твору.

Зачитайте кінець епілогу від слів «Сумно і непривітно тепер на нашій Тухольщині ...» до слів «... і для наших «культурних» часів».

З якими героями зустрічаємось у повісті?

Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання? (Автор хоче заінтригувати читача.)

Чи заінтригували вас складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки героїв? Розкажіть стисло, які саме. (Сцена полювання, боротьба Мирослави і ведмедиці, визволення Мирослави.)

Бесіда з учнями.

Чому твір «Захар Беркут» називаємо історичною повістю? Яку мету ставив перед собою І.Франко, беручись за її написання?

Які матеріали використовував письменник при написанні твору?

Чому с. Тухля змінило своє місце розташування?

Чому не побралися Максим і Мирослава?

Які важливі події зображено у I—V частинах твору?

  Бесіда про групування персонажів твору.

Які дійові особи виведені у творі?

На які групи, що ведуть між собою боротьбу, їх можна поділити?

Чи випадкове таке групування? Доведіть.

Не випадкове, воно має важливе значення. Тухольці, Захар Беркут, Максим — волелюбні члени давньої родової громади, сильної своїм порядком, заснованим на рівності та праці. Справедливість тих порядків зрозуміла і сприйняла дочка боярина Тугара Вовка — Мирослава. Тухольці — справжні патріоти.

Представники ворожого табору — боярин Тугар Вовк, Бурунда, Пета — жорстокі тирани, що намагаються побороти тухольців не тільки силою, а й підступністю.

Як І. Франко змальовує у повісті тухольців, а як — завойовників?

Текстуальне дослідження образу Захара Беркута

1. Портрет («Захар Беркут — се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний», ч. III.

2. Освіта і самоосвіта персонажа. (Не тільки від землі предків перейняв Захар Беркут мудрі закони життя. Він подорожував, був освіченою на той час людиною, добрим знавцем суспільного життя.)

3. Основне життєве покликання героя твору. (Безнастанна праця на користь народу: навіть у похилому віці допомагає громаді своїм досвідом, лікарськими знаннями. «Сад, пасіка й ліки — се була його робота».)

4. Мова персонажа. (Переконливістю, життєвою мудрістю віє від виступів Захара Беркута перед громадою. З Тугаром Вовком він тримається як з рівнею і перемагає його силою свого слова (зачитати). Коли Беркут звертається до громади, його тепла, сердечна мова мобілізує народ на боротьбу. У мові відображаються внутрішній світ і переконання Захара Беркута.)

5. Ставлення Захара Беркута до релігії. (Захар Беркут і тухольці вірять у Бога, Божу кару, але вірять і в магічну силу слова та звичайних предметів. Уже давно було прийнято християнство на Русі, але залишки первісної язичницької віри були на той час ще досить живучими. Захар Беркут поклонявся Сонцю як невичерпному джерелу всього живого на землі, тухольці обожнювали природу передусім через свою близькість до неї. Звідси і їхнє поетичне сприйняття природи, ставлення до неї як до живої істоти.)

Формулювання ідеї повісті.

Що автор у творі схвалює, а що — засуджує?

Що I. Франко хотів сказати своєю повістю читачам, до якого висновку підвести?

(І. Франко висловив у творі віру в перемогу народу над загарбниками. Він вважав сучасне йому життя початком нової доби, підкреслюючи, що за новий суспільний лад треба боротися дружно, згуртовано, самовіддано, як тухольська громада боролася з монголами. Тухольці не лише захищали свої інтереси, а й думали про життя сусідів.)

 Отже, Захар Беркут — патріот Тухольщини; його остання промова враховує уроки історії попередніх і наступних часів. Автор наділив мудрого ватага власним несприйняттям доби неволі, коли український народ був покірним слугою «забагів наїзників і їхнім робочим волом». Гарантом національного відродження України є пам'ять про давнє громадівство у творі. Якщо говорити по-сучасному, то Захар Беркут був і оратором, і психологом, і лікарем, і інженером-будівельником, і дипломатом та стратегом. І все це не тільки завдяки вродженому хисту, а й наполегливості та невтомності у пізнанні.

Домашнє завдання.

  1. Прочитати повість «Захар Беркут» (рекомендовано переглянути художній фільм, так можна буде наочно побачити події та познайомитися з персонажами. (Див. силку): http://www.youtube.com/watch?v=nPDI00MbMpw

  2. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

  3. Складіть план характеристики образів Максима, Мирослави, Тугара Вовка (див. схему нижче)

Схема плану характеристики образу

1. Становище героя(героїні) твору.

2. Життєві умови, оточення, принципи і прагнення.

3. Тип характеру, риси вдачі.

4. Життєва доля.

5. Засоби характеристики персонажа у творі (портрет; характеристика — авторська, самохарактеристика, характеристика іншими персонажами; вчинки; мова героя).

6. Ставлення автора до героя.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті – героїчна боротьба...
...

Література Київської Русі XI xiii ст складається з творів оригінальних...
Величезна більшість пам'яток перекладної літератури в Київській Русі XI — XIII ст має своїм джерелом літературу візантійську. Твердження...

Історичні постаті, визначні події, визвольна боротьба українського...
Прізвище відомого російського й українського художника-мариніста, що народився у Феодосії

Тема : Влада золота та її філософія в повісті Бальзака «Гобсек» Мета
Обладнання: текст повісті, шкала «Мої життєві цінності», публікації «На що варто витрачати гроші» та «Будьте щасливими!», ілюстрації...

Україна в другій половині ХVІІ століття
Боротьба Українського народу проти іноземних агресорів у другій половині ХVІІ століття

План Національно-культурне відродження болгар. Сербський національний...
Грачев В. П. Балканские владения Османской империи на рубеже ХVIII-XIX вв. (Внутреннее положение, предпосылки национально-освободительных...

Урок первинного сприйняття художнього тексту
...

План Життєвий І творчий шлях І. Кочерги. Драматична поема „Ярослав...
Кажуть, характер людини формується головним чином у молоді роки, під впливом батьків, школи, друзів, улюблених книг. Біографія У....

6 клас
Обладнання: портрет Ч. Діккенса, виставка книг письменника, малюнки до твору, текст повісті, робоча картка

Ідея, проблематика, композиція трагедії В. Шекспіра "Ромео та Джульєтта"....
Особливості французького епосу. "Пісня про Роланда", її історична основа, тема, ідея, проблематика, конфлікт, персоносфера



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка