Пошук по сайту


І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в ХІІІ ст проти татаро-монгольських нападників Мета

І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в ХІІІ ст проти татаро-монгольських нападників Мета

Тема. І.Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в ХІІІ ст. проти татаро-монгольських нападників

Мета: з’ясувати історичну основу повісті «Захар Беркут»; розвивати навички художнього переказування твору ; ввести в атмосферу далекого минулого рідного краю: використати повагу до історичного минулого, як скарбниці життєвого досвіду співвітчизників, формувати духовні цінності юних українців.

Обладнання: тексти повісті «Захар Беркут», географічна карта, книга народні оповідання про давнину.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

- Де І.Франко перебував у 1882 році?

(письменник жив у Нагуєвичах. Перед тим двічі побував у в’язниці . Поборов важку недугу – пропасницю – і неймовірно жахливі умови поліцейського етапу. Вдень важка, до «сьомого поту», фізична робота в полі і вдома, а ввечері копітка праця над рукописами.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

1. Коментар до історії написання.

- Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті «Захар Беркут».?

(зацікавлення історичним минулим рідного краю)

  • Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журнал «Зоря» літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще краще – з історичного минулого народу. Отже, я пишу повість історичну, з ХІІІ віку(напад монголів), і ідеальну ( по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації. Все таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей).

  • Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією. Яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.

  • Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?

У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісного шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті «Захар Беркут» всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті – нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків. Накреслює маршрути походів. Згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор – перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам’яті. Таким чином, «Захар Беркут» - це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

Факт потоплення в Карпатах монголів в історії невідомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував «славні діла славних прадідів». Велике значення має і переказ про Сторожа – величезного кам’яного стовпа. Цар велетнів, цей «святий» камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани.»Кажуть , –йдеться у переказі, - що колись Морана ще раз збере свою силу, щоб нею завоювати.. Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою». Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, - народний переказ про монахів київських печер, пов’язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

2. Коментар за картою.

- село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді і розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м.Стрий на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов’язується із загибеллю ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

- Які ще населені пункти згадуються у творі?

(Села Корчин (тепер Сколівського району). Синевідське(нині Нижнє і Верхнє Синьовидне), р. Стрий та Опір (обидві витікають з гори Явірник, що на Сколівщині)

Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в легенді «Цокан».

(Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім’я Цпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)
Події минулого, як зазначав сам автор, відбулися поблизу стін мужнього Зелеменя (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).

IV. Робота за змістом I-Vчастин повісті.

Бесіда з класом.

  • Де і коли відбуваються події, описані у творі?

  • Навіщо письменник звертається до минулого?

  • Зачитайте підзаголовок повісті. Про що у ньому йдеться?

  • Що ви можете сказати про життя русичів у XIII ст., розглянувши ілюстрацію до повісті?

  • Який епізод з твору зображено?

  • Епіграфом взято слова з поеми О. С. Пушкіна «Руслан і Людмила». Зачитайте їх і скажіть, про що це свідчить.

Оглядаючись у минуле, письменник незмінно думав про часи будучі, невідомі. Це підтверджують композиційна рамка і кінцівка твору.

  • Зачитайте кінець епілогу від слів «Сумно і непривітно тепер на нашій Тухольщині» до слів «…і для наших культурних часів» .

  • З якими героями зустрічаємось у повісті?

  • Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання?

  • Чи заінтригували вас складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки героїв. Розкажіть стисло, які саме.

2. Робота у трьох групах.

Завдання для 1-ої групи.

  • За яких умов і про кого були сказані слова?

«Занадто ти високо піднявся на крилах гордості, - але уважай! Доля, звичайно, тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути».

«Тій не жаль би бути мужем».

«Перестав ти розуміти нові, теперішні часи, їх погляди та потреби. Пережилися твої молодечі думи про свободу».

Завдання для 2-ої групи.

  • Ким були сказані слова?

«Я зробив те, що кожний на моїм місці зробив би, за що ж тут дякувати?»

«Дивні ж у вас порядки! Князь бунтує проти своїх слуг, слуги проти князя, князь і слуги проти народу, а народ проти усякої власті».

«Сей ланцюг – то наш руський рід, такий, як вийшов з рук добрих, творчих духів».

Завдання для 3-ої групи(сильнішої).

  • Продовжіть уривок. Кому належать ці слова?

«Вночі, перед тим днем, коли ми мали рушати на ведмедів, мені…

«Мовчав досі, то…

«У мене пута на руках, а в тебе…

3. Робота з текстом.

Учні знаходять уривки, виразно зачитують їх, з’ясовують роль пейзажів.

  • Опис тяжкої дороги на лови (ч. 1)- перемога людини у двобої з природою, показ зародження почуття між Максимом і Мирославою.

  • Поле бою після поразки тухольців очима Максима (кінець ч. 5)

  • дисгармонія у світі природи і людини, контраст у зображенні.

  • Ворожий табір очима Мирослави (ч. 4) – асоціація з пеклом, «криваве море, якому немає сили опертися».

V. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання

VI. Рефлексія

  1. Чого я навчився на уроці?

  2. Що було найцікавішим і чому?

  3. Мій настрій на уроці.

  4. Побажання.

VII. Домашнє завдання.

Завершити читання повісті.

Тема. Основні персонажі твору, їх групування. Захар Беркут – мудрий ватажок тухольської громади

Мета: розкрити роль Захара Беркута – ватажка тухольської громади як патріота, принципи групування персонажів у творі, розвивати в учнів навички пообразного аналізу твору; виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: схема аналізу художнього образу, текст повісті.
Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Мотиваційний етап

1. З’ясування емоційної готовності до уроку.

Визначити настрій за допомогою дієслів.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Учні записують тему уроку, визначають цілі, обирають форму роботи: фронтальну чи групову.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Бесіда з учнями про групування персонажів твору.

- Які дійові особи виведені у творі.

- На які групи, що ведуть між собою боротьбу, їх можна поділити?

- Чи випадкове таке групування? Доведіть.

- Як І. Франко змальовує у повісті тухольців, а як завойовників?

2.Робота над образом Захара Беркута.

а) спочатку з’ясовуємо, що означає «схарактеризувати образ».

б) Ділова гра «Погляд».

(Учні працюють у групах цитатників та аналітиків за планом, поданим у підручнику.)

Цитатник за певний проміжок часу повинен знайти відповідну до певного пункту плану цитату.

  • Чесність Захара Беркута.

  • Підкорення особистих інтересів загальнонародним.

Аналітики визначають, яку рису героя підтверджує знайдена учнями другої групи цитата.

( Наприклад: «А в слідуючій хвилі зашуміло повітря, і величний камінь, кинений з тухольської метавки руками Захара Беркута, з лускотом грюкнув на купку ворогів» (Велика сила волі Захара Беркута.)

в) Текстуальне дослідження образу Захара Беркута.

(Учні при вибірковому читанні з’ясовують, які складові характеристики персонажа нами не досліджено.)

-Портрет.

-Освіта і самоосвіта персонажа.

-Основне життєве покликання героя твору.

-Мова персонажа.

-Ставлення Захара Беркута до релігії.
3. Формування ідеї повісті.

- Що автор у творі схвалює, а що – засуджує?

- Що І. Франко хотів сказати своєю повістю читачам, до якого висновку підвести?

V. Підсумок уроку. Оцінювання

VІ. Рефлексія

1. Чи сподобалося працювати на уроці?

2. Яке завдання було найцікавіше виконувати?

3. Чи досягли ми поставлених цілей?
VIІ. Домашнє завдання

Виписати цитати для характеристики образів Максима, Мирослави, Тугара Вовка( за рядами)

Тема. «Лиш боротись значить жить». Розповідь про письменника

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях класика української літератури; розвивати вміння вести «діалог» з письменником; формувати бажання вчитися у Франка любові до Вітчизни, трудового народу, мужності; розвивати творчу уяву, логічне мислення учнів.

Обладнання: портрет І.Я. Франка , виставка творів письменника, фотографія надмогильного пам’ятника Франкові на Личаківському кладовищі.
Хід уроку
І. Організаційний момент

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

Учні обмінюються побажаннями в парах.

ІІ. Мотивація навчання школярів

1. Рольова гра «Зустріч із Франком». (Опрацювання статті М. Коцюбинського, який був особисто знайомий з талановитим поетом, прозаїком, перекладачем і фольклористом, одним із найвизначніших політиків Галичини к. ХІХ – поч. ХХ ст. І. Франком.

( Виступ заздалегідь підготовленого учня у ролі М. Коцюбинського.)

« Сьогодні я хочу познайомити вас з одним із найкращих українських письменників – з І. Франком. Перед вами його портрет. Те, що ви бачите, хотів би трохи доповнити. Невеликий хоча сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергійне, вперте. Рудувате волосся непокірливо вється, вуса стирчать. Скромно одягнений, він тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами. Мов у казці. Вам стане тепло та ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що бє об кремінь і сипле іскри. А тепер давайте поспілкуємося.

  • Яку деталь при описі свого друга я не підкреслив? (Сорочку – вишиванку)

  • Чому мені закарбувалась у памяті остання зустріч з Іваном Яковичем ?

  • Назвіть улюблену форму, «в яку Франко» «одягає» свої прозаїчні твори?

  • Знайдіть у моїй статті і зачитайте дві улюблені теми письменника?

  • До яких жанрів належать згадувані мною твори?

2. Слово вчителя.

Отже, М. Коцюбинський у своєму рефераті про І. Франка розкрив велику духовну силу письменника, привабливість і непереможний вплив його полумяного слова на інших.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

1. Бесіда за круглим столом.

Виступ І.Франка (підготовлений учень)

« … десь там у найглибшій глибині горить огонь … Се огонь у кузні мойого батька… І мені здається, що запас його я взяв дитиною у свою душу» І що він не погас і досі ( З оповідання «У кузні». )

Найдорожчим визнанням були для мене радісні сльози батька, який побачив нагородження сина за успіхи у навчанні, тим більше, що тата невдовзі не стало. На щастя, вітчим подбав аби я закінчив науку.
Розмова учнів з малим Івасем

  • Якими мовами, крім української, ти володів?(Польською, німецькою.)

  • Що тобі найбільше не подобалось під час навчання у другому класі школи отців Василіян у Дрогобичі?

  • («Садизм одного з учителів, ганьба і жорстокість покарань у школі. Про це я написав у оповіданнях «Красне писання» та «Отець –гуморист»)

  • Як тобі вдалося зібрати бібліотеку в 500 томів, хоча грошей на це не мав? (Роблячи за товаришів письмові завдання, в нагороду брав лише книжки. Щотижня заходив у книгарні, часто купував антикварні книги.)

(Вчитель пояснює слово антикваріат. Учні записують визначення у зошиті.)

Антикваріат – це цінні речі( книги, карти, прикраси тощо) з минулих століть.
Іван-студент

  • Ідучи до Львівського університету з глибокими знаннями, відмінними оцінками та значним творчим доробком (близько сотні творів), я був сповнений радісних мрій та сподівань.

Університет уявлявся мені храмом науки, центром культурного життя, світочем прогресу.

Розмова учнів з Іваном - студентом.

  • З чого Ви розпочали творчу діяльність? (З написання шкільних творів німецькою та польською мовами.)

  • Чи дійсно збирання фольклору було Вашою другою пристрастю?

(Так . Я любив мандрувати по рідному краю і збирати українські народні пісні, прислівя, казки. Зібрав 400 пісень і 1800 коломийок. Почав записувати їх ще з десятирічного віку.)

  • За що Вас заарештували у 1877 р.?

(Мене звинувачували в участі у таємних товариствах. Але я відповів на це потроєним завзяттям у творчій праці.)

  • Що було причиною повторного арешту 1880 р. ?

  • ( Цього разу це була просто підозра у нелегальній агітації. Після трьох місяців безпідставного увязнення мене етапом у супроводі поліцая відправили у Нагуєвичі.) По дорозі» нас заскочив дощ і промочив до нитки. Я дістав сильну лихоманку … Крізь дорожну пилюку з пальців … сочилася кров».

  • Іван Якович Франко

«Оглядаючись своїми спогадами в ті часи… , я з чистою совістю можу сказати, що вони зовсім не були страчені ані для мене особисто, ані навіть для інтересів нашого народу, для яких я власне в ті часи зробив, здається мені, далеко більше, ніж котрий – будь із наших найвидатніших діячів того часу. З одного боку, зростає мій авторитет, популярність, талант, а з другого – не припиняється переслідування властями.


  • Розмова учнів з І.Я. Франком.

- У чому звинуватили вас, коли заарештували втретє?

(незважаючи на численні ревізії і судові допити, вини моєї не було доказано.)

  • Ви захистили у Відні докторську дисертацію. Де працювали після цього?

  • (Дуже хотів працювати у Львівському університеті, але мене не допустили.)

  • Спробуйте згадати ще свої псевдоніми, бо я зустрічав тільки Дженджалик:

(Псевдонімів я мав небагато-немало – 99, адже у мене були проблеми з цензурою, а також цьому сприяли мода, бажання друкуватися у жіночих виданнях. Пригадую такі: Мирон, Іван Живий, Хома Брут, «від однієї часті Львівської молодіжі»)

  • Слова вчителя.

Від смерті Т. Шевченка ніхто з українців не здобув собі більшої слави на просторах України як І. Франко. Перед вами фото надмогильного пам’ятника І. Франкові (скульптор С. Летвиненко) на Личаківському кладовищі. Він зобразив каменяра, який молотом розбиває гранітну скелю, чим символізує «боротьбу за людське щастя і волю» та уособленням самого письменника, якого народ і назвав каменярем.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Скажіть, чи поповнили ви свої знання про І. Франка?

2. Яким, на вашу думку, було життєве кредо Каменяра?

3. Яким у вашій уяві постав І. Франко?

V. Оцінювання

VI. Домашнє завдання

Складіть хронологічну таблицю, прочитайте повість «Захар Беркут».

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

І. Франко «Захар Беркут». Історична основа повісті — героїчна боротьба...
...

Історичні постаті, визначні події, визвольна боротьба українського...
Прізвище відомого російського й українського художника-мариніста, що народився у Феодосії

Україна в другій половині ХVІІ століття
Боротьба Українського народу проти іноземних агресорів у другій половині ХVІІ століття

План Національно-культурне відродження болгар. Сербський національний...
Грачев В. П. Балканские владения Османской империи на рубеже ХVIII-XIX вв. (Внутреннее положение, предпосылки национально-освободительных...

Тема : Влада золота та її філософія в повісті Бальзака «Гобсек» Мета
Обладнання: текст повісті, шкала «Мої життєві цінності», публікації «На що варто витрачати гроші» та «Будьте щасливими!», ілюстрації...

Урок первинного сприйняття художнього тексту
...

Урок української літератури 11 клас Тема: Історико фольклорна основа...
Мета: з’ясувати історико – фольклорну основу роману; визначити жанрові особливості. Виховувати почуття гордості від усвідомлення...

Ідея, проблематика, композиція трагедії В. Шекспіра "Ромео та Джульєтта"....
Особливості французького епосу. "Пісня про Роланда", її історична основа, тема, ідея, проблематика, конфлікт, персоносфера

Моя Батьківщина. Мета
Мета: виховувати у учнів любов до рідного краю, держави, родини, народу, формувати відчуття своєї приналежності до України, усвідомлення...

Реферат Формування української народності. Походження та поширення назви «Україна»
Київської Русі населення Наддніпрянщини перейшло на територію Центральної Росії І згодом утворило Московську державу. Інакше кажучи,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка