Пошук по сайту


Законспектувати у зошиті «Українська мова», який потім Ви надасте викладачеві

Законспектувати у зошиті «Українська мова», який потім Ви надасте викладачеві

Сторінка1/5
  1   2   3   4   5
Завдання для дистанційного навчання

з української мови І курс

(січень – червень 2015 р.)
Викладачі Молочек І.А., Ковнірова О.М.
Шановні першокурсники! Нижче наведені теми, які потрібно вивчити та законспектувати у зошиті «Українська мова», який потім Ви надасте викладачеві. Розмір конспекту по кожній темі повинен складати 1-2 сторінки рукописного тексту. Наведені вправи необхідно виконати у зошиті (після конспекту по цій темі).

УВАГА! Захист тем буде очний! Наявність зошита «Українська мова» з усіма темами та практичними завданнями - ОБОВ’ЯЗКОВА! При захисті Ви отримаєте відповідну оцінку. Відсутність зошита та конспекту у ньому еквівалентна пропуску занять!

Рекомендована література

Основна

1 Ющук І.П.Українська мова.-К.:Либідь, 2004.-640 с

2 Ющук І.П. Практикум з правопису української мови.-К.: Освіта, 2000 р.-254 с.

3 Русанівський В.М., Пилинський М.М., Єрмоленко С.Я. Українська мова.- К.: Рад.шк., 1991.-238 с.

4 Фурдуй М.І. Українська мова Практикум з правопису.-К.:Либідь, 2004.-272 с.

5 Олійник О. Українська мова.-К.:Вікторія, 2002.-448 с.
Допоміжна

6 Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення.-К.:Вища шк, 1995.-239с.

7 Головащук С.І. Орфографічний словник, 5-11 кл.-К.:Рад.шк., 1990.-176с.

8 Ганич Д.І., Олійник І.С. Російсько-український і українсько-російський словник.-К.:Веселка, 1990.-560 с.

9 Методичні вказівки по вивченню тем, винесених на самостійне опрацювання студентами.-2010, 60с.




Заняття № 20

Тема. Система частин мови, спільне і відмінне в них.

План

1 Поняття про морфологію.

2 Групи частин мови.

3 Загальна характеристика частин мови.

1 Поняття про морфологію.

Морфологія – система граматичних засобів для позначення в мові різних зв’язків між явищами дійсності. Морфологія включає в себе розділи «Словотвір» і «Частини мови».

2 Групи частин мови.

Усі слова поділяються на великі лексико-граматичні розряди – частини мови. Кожна частина мови характеризується своїми граматичними особливостями – морфологічними та синтаксичними.

В українській мові десять частин мови.

Частини мови



Повнозначні Неповнозначні Вигук

(самостійні) (несамостійні)

Іменник Прийменник

Прикметник Сполучник

Числівник Частка

Займенник

Дієслово

(дієприкметник)

(дієприслівник)

Прислівник

Самостійні частини мови можуть виступати членами речення, службові частини мови виконують допоміжну роль у зв’язку слів у реченні.

Іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово є змінюваними частинами мови слова (відмінюються і дієвідмінюються), інші є незмінюваними.

3 Загальна характеристика частин мови.

Є чотири змінювані частини мови: іменник, прикметник, числівник, займенник. Їх об’єднує те, що всі вони змінюються за відмінками.

Називний –хто? що?

Родовий – кого? чого?

Давальний – кому?чому?

Знахідний – кого? що?

Орудний – ким?чим?

Місцевий – на кому?на чому?

Кличний – тільки у іменників.

Іменник – самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання хто? що?

Іменники мають категорію роду: чоловічий, жіночий, середній і категорію числа: однина, множина.

Прикметник - самостійна частина мови, яка називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?

В українській мові прикметники змінюються за родами, числами та відмінками — форми прикметника залежать від форм відповідного іменника, з яким прикметник узгоджується: стрункий юнак - стрункого юнака, стрункої тополі, стрункі дівчата - струнких дівчат. Морфологічними ознаками прикметника в українській мові є рід, число, відмінок і група відмінювання прикметника.

Числівник - самостійна частина мови, яка називає кількість предметів або порядок їх при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

Порядкові числівники змінюються за відмінками (три – трьох – трьом), а порядкові – за родами (перший – перша), числами (перший – перші), відмінками (перший – першого, першому).

Займенник - самостійна частина мови, яка вказує на предмети (він, той), їхні ознаки (такий, мій), кількість (стільки), не називаючи їх. Відповідають на питання іменника, прикметника, числівника.

Усі займенники змінюються за відмінками: я – мене, мені.

Частина займенників змінюється за родами (мій – мого), числами (мій – мої).

Дієслово - самостійна частина мови, яка називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робить предмет?що з ним робиться? (малювати, писати, замерзнути).

Прислівник – незмінна самостійна частина мови, яка характеризує дію, стан чи ознаку предмета (спокійно, тихо, учора, тут, згарячу).

Прийменник – службова частина мови, яка виражає зв’язки між словами (в, у, на, над, із-за).

Сполучник – службова частина мови, яка поєднує члени речення і частини складного речення (і, або, якщо, що, зате).

Частка – службова частина мови, яка надає окремим словам або реченням певного смислового чи емоційного відтінку (якраз, точно, навряд, невже).

Вигук – особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, не називаючи їх (ух! геть! прощавайте! брись! стук-стук!)

Питання для самоперевірки:

1 Виконання практичної роботи:

Запишіть слова у 4 колонки: іменники, прикметники, займенники, числівники. Підкресліть другу букву у кожному слові – прочитаєте речення.

Знайомий, будь-який, давній, одинадцять, обов’язок, інший, спритний, найкращий, думка, такий, два, дев’яносто, тридцятий, будь-хто, опуклий, великий, братів (зошит), школа, світлість, білий, скільки, будь-що, дихання, сімсот.

2 Складіть і запишіть речення, в яких наведені слова належали б до різних частин мови.

Перший (числівник, прикметник), назустріч (прислівник, прийменник), rа (частка, вигук), скоро (прислівник, сполучник).

3 Визначте, до яких частин мови належать подані слова. Назвіть ознаки, за якими вони розрізняються.

Вітер, на, у, танець, всі, бік, холодний, запорошений, тільки, закучерявлені, погнати, нині, сімнадцять, кілька, озброїти, озброєний, двоє, вдвоє, найбільший, найбільше, тисяча, не, проте, спасибі, до побачення.

4 Виписати уривок прозового твору обсягом 5 речень. Визначити, до яких частин мови належать слова тексту.

Заняття № 21

Тема. Іменник. Морфологічна характеристика іменника.

План

1 Поняття про іменник.

2 Лексичне значення і граматичні ознаки іменника.

3 Іменники – назви істот і неістот.

4 Іменники із значенням конкретності або абстрактності.

1 Поняття про іменник.

Іменник – самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання хто? що? і змінюється за родами, числами та відмінками.

2 Лексичне значення і граматичні ознаки іменника.

Морфологічні ознаки іменника :

1 Іменники змінюються за родами, числами, відмінками.

2 Деякі іменники не змінюються. Це запозичені слова типу бюро, фойє, таксі, амплуа; більшість абревіатур ООН, українські жіночі прізвища на приголосний та –о: Шевчук, Гончар, Остапенко ; російські прізвища на –их,

-ого : Бєлого, Блєдних.

3 Іменники поділяються на чотири відміни.

Синтаксичні функції іменника:

1 Найчастіше іменник в реченні виступає підметом, додатком, рідше – обставиною, іменною частиною складеного присудка.

3 Іменники – назви істот і неістот.

До назв істот належать іменники, що називають:

  • осіб (чоловік, дівчина, робітник, вчитель);

  • тварин (кінь, віл, теля);

  • міфологічні образи (демон, мавка, домовик);

  • померлих (мрець, небіжчик, покійник).

Інші іменники є назвами неістот. Граматичне поняття істоти/неістоти не збігається з поняттям живого/неживого в природі. Назви сукупності осіб (клас, група, гурт) і назви мікроорганізмів (мікроб, вірус) відносяться до назв неістот.

Назви істот і неістот розмежовуються за допомогою питань хто? кого? (істоти) та що? чого? (неістоти).

4 Іменники із значенням конкретності або абстрактності.

Іменники із значенням конкретності називають предмети, які пізнаються органами чуття.

До конкретних іменників належать загальні назви людей, тварин, предметів. Назване підлягає рахунку і сполучаються з числівниками та мають форми однини та множини.

Абстрактні іменники називають поняття, образи, якості та особливості, які не сприймаються конкретно органами чуття (сила, воля, добро, ідея, радість). Більшість абстрактних іменників утворилися за допомогою суфіксів –ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -ання, -изм.

Питання для самоперевірки:

1 Виконання практичної роботи:

1.1 Перепишіть текст, підкресліть іменники. Визначте іменники-назви істот та неістот, морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

Табір ще спить. Степова тиша жадібно підхоплює всі звуки. Ось чутно, як сопуть ситі воли. Десь за очеретом в озері квакають жаби. Табір ще спить, тільки не спить чумацький отаман, не спить, по табору ходить. Від буйного вітру, від ясного сонця змарніле обличчя його повито задумою й смутком.

1.2 Перепишіть речення, абстрактні іменники підкресліть однією рискою, а конкретні – двома.

За вікнами день холоне, у вікнах – перші вогні…Замкни у моїх долонях ненависть свою і гнів! Жалі і болі – все затихло, лиш у грудях солодко щемить. Ми весь час стоїмо на грані невідомих шляхів майбутніх. Не цвітуть на вікнах герані – сонний символ спокійних буднів.

1.3 Визначте, поставивши питання хто? що?, як іменники поділяються на групи істоти – неістоти.

Гурт, дерево, теля, Ярославна, слон, корова, гіпотеза, клен, волошка, кривда, роса, горобець, Русалка, очерет, ледащо, бізнесмен, канікули, голод, алея, рушник, нога, комар, інфузорія.

1.4 Випишіть уривок тексту з 3 речень. Визначте групи іменників: істоти/неістоти, конкретності/абстрактності.

Заняття № 22

Тема. Власні і загальна назви іменників.

План

1 Іменники загальні і власні.

2 Іменники із значенням збірності.

3 Іменники із значенням речовинності.

1 Іменники загальні і власні.

Загальний іменник – назва, що є спільною для ряду однотипних істот, предметів, явищ, понять: хлопець, стіл, час, добро, обід, хвилювання.

Власний іменник - індивідуальна назва об’єкта. Власними назвами є прізвища, імена, географічні назви, назви високих посад, установ, почесні звання, назви газет, журналів, книг тощо: Київ, Карпати, Іван Франко, Президент України, журнал «Дивослово».

Власні імена характеризуються тим, що пишуться з великої літери, мають або тільки однину (Дунай, Львів), або тільки множину (Черкаси, Суми).

Часто тільки за контекстом можна визначити іменник є загальною чи власною назвою.

2 Іменники із значенням збірності.

Збірний іменник називає сукупність однакових чи подібних предметів, що сприймаються як одне ціле: товариство, селянство, малеча, вишняк.

Особливості збірних іменників:

  • мають тільки форму однини;

  • творяться за допомогою суфіксів –ств(о), -цтв(о), -инн(я), -овинн(я), -н(я), -ин(я), -ст(а), -ія, -ур(а), -ат та ін.

  • не сполучаються з власне кількісними числівниками: Дзвенить стрімголова малеча. Мабуть, ще людство дуже молоде.

3 Іменники із значенням речовинності.

Речовинні іменники називають продукти харчування, тканини, матеріали, ліки, рослини, копалини тощо: хліб, молоко, жито, вовна, анальгін, срібло, нафта.

Речовинні іменники називають речовину, її можна лише виміряти, а потім порахувати одиниці виміру: п’ять кілограмів картоплі, дві склянки молока, відро меду. Тому речовинні іменники вживаються лише в однині.

Речовинні іменники можуть мати форму множини, якщо вказують на різновиди, ґатунок (мінеральні води, натуральні соки, ефірні спирти) або велику кількість: Сніги випали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку.

Питання для самоперевірки:

1 Виконання практичної роботи:

1.1 Розмежуйте власні і загальні назви.

Грінченків словник, Борис Грінченко, лауреат Шевченківської премії, Запоріжжя, запорожець, «Запорожець», Іван Запорожець, Іван Багряний, багряний, зірка, Зірка (корова), Донбас, слово, «Слово» (газета), коваль, Коваль (прізвище), шлях, Чумацький Шлях.

1.2 Запишіть подані збірні, речовинні та одиничні іменники у три колонки.

Гайвороння, шовк, перчина, голота, молодь, волосина, кульбаба, глина, цитрамон, дітвора, піхота, ситець, капуста, соломина, соломинка, травинка, стеблинка, цемент, панство, клієнтура, малеча, козацтво, тісто, перлина.

1.3 Визначте лексико-граматичні категорії іменників (власні, загальні, конкретні, абстрактні, збірні, речовинні, одиничні, істоти, неістоти).

По пшеницях і житах ходить вітер, гонить золоті хвилі туди ті сюди, пестить ті жита й пшениці, потішає їх… У мене в роздумах проходили семестри, були зі мною сум і самота. А добре мені із осінню, хоч ліпше-таки з березнем. Є і мак, і пастернак, і квасоля, і бараболя, щоб їла гарна дівочка в Петрівочку. Розбудив мене зелений щебіт птаства. Товариство посмутніло, змовкли жарти й спів.

1.4 Доберіть до іменників потрібну форму прикметника.

Казино (привабливий, приваблива привабливе,), камікадзе (відважний, відважна, відважне), кольє (коштовний, коштовна, коштовне), Монте-Карло (омріяний, омріяна, омріяне), квазімодо (страшний, страшна, страшне).

Заняття № 23

Тема. Особливості відмінювання та правопису відмінкових закінчень іменників.

План

1 Відміни іменників.

2 Закінчення іменників.

3 Відмінювання та правопис відмінкових закінчень іменників.

1 Відміни іменників.

За тим, як вони змінюються, іменники поділяються на чотири відміни. Проте до жодної відміни не належать іменники, які вживаються тільки в множині (двері, Чернівці), які змінюються, як прикметники (вартовий, учительська), і які не змінюються (шосе, кенгуру).

Відміни

Рід

Закінчення

Приклади

І

жіночий і чоловічий

-а, -я


ромашка, Хома

ІІ

чоловічий

середній

нульове,

-о, -е, -я


ранок, батько

сонце, озеро

ІІІ

жіночий та іменник мати


нульове

юність, мати

ІV

середній

-а, -я, що при відмінюванні приймають –ат, -ят, -ен


курча, ім’я

2 Закінчення іменників.

Перша відміна

В орудному відмінку однини іменники твердої групи та мішаної груп – ею: долею, піснею; після голосного та апострофа – єю: лінією, сім’єю.

У кличному відмінку іменники твердої групи закінчуються на –о: мамо, Миколо; іменники м’якої і мішаної груп – на –е: доле, земле; після голосного та апострофа – на –є : Анастасіє, мріє.

Деякі пестливі іменники мають закінчення –ю: бабусю, доню.

Друга відміна

У родовому відмінку однини іменники можуть мати закінчення –а (-я) або –у (ю).

Закінчення –а (-я) мають:

1 Назви живих істот: ведмедя, студента; назви рослин, конкретних предметів: кореня, ножа.

2 Назви населених пунктів: Львова, Парижа; але: Кривого Рогу, Зеленого Гаю.

3 Терміни іншомовного походження: атома, сектора (але синтаксису).

4 Назви мір довжини, ваги, часу: метра, грама (але віку, року).

Закінчення –у, -ю мають:

1 Назви країн, областей, будь-яких територій: Алжиру, Донбасу, лугу, але хутора, ліска, ярка.

2 Гідронімічні назви: Дону, потоку (але Дінця, ставка).

3 Назви явищ природи: вітру, грому.

4 Назви сукупних понять: ансамблю, колективу.

5 Речовинні іменники: азоту, гіпсу.

6 Абстрактні назв (назви почуттів, процесів, станів) : болю, екзамену.

7 Назви ігор, танців: тенісу, хокею.

8 Назви споруд і їх частин: коридору, палацу.

9 Літературознавчі терміни: альманаху, нарису, образу.

У давальному відмінку іменники чоловічого роду закінчуються на –ові, -еві, -єві : братові, водієві, товаришеві. Але у власних назвах на –ів, -їв, -ов, -ев, -ин, -ін, -їн пишеться закінчення –у .

3 Відмінювання та правопис відмінкових закінчень іменників.

І відміна ІІ відміна

Відмінки

Однина

Множина

Відмінки

Однина

Множина

Називний

Родовий

Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий

Кличний

книга

книги

книзі

книгу

книгою

(на) книзі

книго

події

подій

подіям

події

подіями

(на) подіях

події

Називний

Родовий

Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий

Кличний


брат

брата

брату(-ові)

брата

братом

(на)братові

брате

батьки

батьків

батькам

батьків

батьками

(на)батьках

батьки

ІІІ відміна ІV відміна

Відмінки

Однина

Множина

Відмінки

Однина

Множина

Називний

Родовий

Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий

Кличний


ніч

ночі

ночі

ніч

ніччю

(на)ночі

ноче

матері

матерів

матерям

матерів

матерями

(на)матерях

матері

Називний

Родовий

Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий

Кличний


курча

курчати

курчаті

курча

курчатам

(на)курчаті

курча

імена

імен

іменам

імена

іменами

(на)іменах

імена

Питання для самоперевірки:

1 Виконання практичної роботи:

1.1 Поставте іменники в орудному відмінку однини, звернувши увагу на вибір закінчень:

межа, армія, каша, скеля, суддя, душа, торгівля, зоря, мрія, площа, столиця, станція.

1.2 Поставте іменники в родовому та орудному відмінках однини, визначивши їх рід і відміну:

полин, біль, Умань, зустріч, подорож, якість, творчість, молодь, ніч, тюль, степ, путь.

1.3 Запишіть іменники в кличному відмінку:

тополя, урочистість, тато, Надія, Сергій, мама, любов, донечка, Таїсія Андріївна, Олег Сергійович.

1.4 Провідміняйте іменники:

квітка, вітер, молодість, пташеня, яблуня, сонце, юність, курча.

Заняття № 24

  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Законспектувати у зошиті «Українська мова», який потім Ви надасте викладачеві
Увага! Захист тем буде очний! Наявність зошита «Українська мова» з усіма темами та практичними завданнями обов’язкова! При захисті...

Законспектувати у зошиті «Культурологія», який потім Ви надасте викладачеві
Увага! Захист тем буде очний! Наявність зошита «Культурологія» з усіма темами обов’язкова! При захисті Ви отримаєте відповідну оцінку....

Законспектувати у зошиті «Світова література», який потім Ви надасте викладачеві
Увага! Захист тем буде очний! Наявність зошита «Світова література» з усіма темами та практичними завданнями обов’язкова! При захисті...

Конспектувати у зошиті «Безпека життєдіяльності», який потім Ви надасте викладачеві
Розмір конспекту по кожній темі повинен складати 1-2 сторінки рукописного тексту, це по-перше. По-друге, відповіді на запитання до...

Для групи: 1 ат-13
Ат-13 необхідно вивчити нижче надані теми І законспектувати їх у зошиті. Зошит потім необхідно надати викладачеві на перевірку. Основна...

Для групи: 1 ад-13
Ад-13 необхідно вивчити нижче надані теми І законспектувати їх у зошиті. Зошит потім необхідно надати викладачеві на перевірку. Основна...

Для групи: 1 зт-13
Зт-13 необхідно вивчити нижче надані теми І законспектувати їх у зошиті. Зошит потім необхідно надати викладачеві на перевірку. Основна...

Для групи: 1зт-12
Зт-12 необхідно вивчити нижче надані теми І законспектувати їх у зошиті. Зошит потім необхідно надати викладачеві на перевірку. Основна...

Законспектувати у зошиті Транспортна географія
Нижче наведені теми, які потрібно вивчити та законспектувати у зошиті «Транспортна географія»

«Технічні засоби організації дорожнього руху»
Який потім Ви надасте викладачеві. Конспектувати можна з будь яких джерел, які на Ваш розсуд відповідають темі. Розмір конспекту...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка