Пошук по сайту


Початок Української революції

Початок Української революції

Сторінка1/2
  1   2


Цикл уроків за темою «Українська революція» (період з лютого по листопад 1917 р.)

Розробки уроків з використанням інтерактивних технологій.

Підготував:

вчитель історії та

правознавства

Кулик В.С

Урок з використанням технології «Ажурна пилка»

Тема: Початок Української революції.

(березень-квітень 1917 р.)

Мета: з`ясувати причини Лютневої революції в Росії та її наслідки для України; розглянути перший етап Української революції та його особливості; розвивати у учнів комунікативні здібності; розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння виділяти головне; виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.

Обладнання: карта, атласи, схеми (подані вище)

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель наголошує, що цим уроком розпочинається вивчення нової теми «Українська революція».

Бесіда.

  1. Які наслідки спричинила Перша світова війна для Російської імперії?

  2. У чому виявлялася гостра економічна і соціально-політична криза?

  3. Поясніть поняття «українське питання» і розкажіть про ставлення до нього різних політичних і громадських угрупувань.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Тема і мета уроку.

  2. Робота учнів в домашніх групах.

І група – Лютнева демократична революція в Росії.

ІІ група – Створення місцевих органів влади.

ІІІ група – Утворення Центральної Ради.

ІV група – Характеристика процесу утворення рад.

В кожній групі є учень, який стежить за часом, «запитальник», який ставить питання членам групи, щоб переконатися, що всі зрозуміли вивчений матеріал. Після опрацювання свого питання, учні стають експертами з цього питання.

3. Робота в експертних групах.

В експертних групах є по одному представнику з кожної домашньої групи. За визначений час кожен по черзі має донести свою інформацію до членів інших груп.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь.

  1. Повторна робота в домашніх групах. Учні повинні по черзі поділитися тою інформацією, яку отримали від представників інших груп.

  2. Вироблення спільних висновків.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Виступи «спікерів» від кожної групи. Робляться висновки за темами, які обговорювали на уроці.

  1. В лютому 1917 року в Росії відбулася демократична революція, повалено самодержавство, створено перехідний орган влади – Тимчасовий уряд, який не планував і не робив глибоких зрушень у суспільстві, відклавши їх до скликання Установчих зборів.

  2. В Україні революційні події 1917 року, до певної міри, розвивалися за російським зразком, у Києві 17 березня було утворено раду об`єднаних громадських організацій, громадські ради та їх виконавчі комітети виникли в усіх губерніях, де виконавчу владу було передано комісарам Тимчасового уряду. Управлінський апарат у містах зберігся майже без змін.

  3. Після повалення самодержавства в Росії, в Україні почалася національна революція. Під час революційних подій у Києві виник громадсько-політичний центр, який об’єднував представників різних політичних партій і громадських організацій. Основу центру становив міжпартійний блок під назвою Товариство українських поступовців (ТУП), який був єдиною організацією всеукраїнського масштабу. Цей орган було названо Центральною Радою, вона заявила Тимчасовому уряду про те, що має надію, що у вільній Росії буде задоволено «всі законні права українського народу».

  4. Організація рад робітничих і солдатських депутатів почалася стихійно. Протягом березня 1917 р. ради виникли у Києві, Полтаві, Луганську, Кременчуці. Найбільше їх було на Донбасі та у прифронтовій смузі. Ради, як форма політичної організації трудящих, були особливістю всеросійської дійсності, але на той час вони не відігравали в Україні особливої ролі, оскільки основний вплив на них мали меншовики та есери. Різноманітні політичні партії Росії не дійшли згоди відносно політичної влади.

В країні склалася ситуація, яка характеризувалася намаганням різних політичних сил утвердитися на політичній арені Росії.

VІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати параграф за темою уроку.

  2. Кільком учням доручається підготувати повідомлення про М. Грушевського.

Урок з використанням технологій «Керована лекція» та «Робота в парах».

Тема: Проголошення автономії України (травень-червень 1917р.)

Мета: виявити особливості другого етапу Української революції, його основні події та характер; розкрити зміст І Універсалу; розвивати навички роботи з історичними документами; сприяти формуванню національної самосвідомості учнів, їх історичної пам’яті.

Обладнання: карта, хрестоматія, підручник, схеми (подані вище).

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1. Користуючись схемами і картою коротко розповісти про початок Української революції.

2. 2-3 учні розповідають біографію М. Грушевського.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

  1. Розгортання національно-визвольного руху. (Керована лекція)

На дошці записано план цієї лекції.

  • Питання про визнання автономії України.

  • 28.05. – 2.06.1917 р. Всеукраїнський селянський з’їзд у Києві.

  • 5 – 10 червня – ІІ Український військовий з’їзд.

Вчитель оголошує тему і план лекції, розповідає алгоритм проведення (вчитель розглядає по черзі кожне питання плану, учні уважно слухають, а після кожного питання учитель робить паузу, щоб учні записали головне з того, що почули).

Розповідь учителя:

1) У травні – червні 1917 р. тривав процес розгортання Української революції. Спираючись на рішення І Українського військового з’їзду, Українського національного конгресу, виражаючи революційні настрої та інтереси українського народу, ЦР дедалі активніше почала ставити перед ТУ питання про визнання і схвалення автономії України. З цією метою у травні 1917 р. до Петрограда виїхала делегація, очолювана В. Винниченком, М. Ковалевським та С. Єфремовим. Основні пропозиції ЦР формулювались у традиційній формі прохань. ТУ відхилив вимоги щодо автономії. ТУ заявив: оскільки ЦР не обрана шляхом всенародного голосування, вона не може висловлювати волю усього українського народу. По-друге, проголошення автономії України могло б спричинити низку територіальних та інших непорозумінь. По-третє, питання про адміністративний устрій майбутньої Російської федеративної республіки вирішуватимуть тільки Всеросійські установчі збори, скликання яких планувалося на кінець року. (запис головного учнями)

2) З 28 травня по 2 червня 1917 р. у Києві відбувся Всеукраїнський селянський з’їзд. Найбільше уваги під час його роботи було приділено доповіді української делегації про переговори з ТУ. Делегації дорікали, що вона обрала роль покірливого прохача. У деяких виступах пролунали заклики оголосити самостійність України. Коли із Петрограда надійшло повідомлення, що О. Керенський, який у новому складі ТУ став військовим міністром, наважився заборонити з’їзд делегатів від українізованих військових частин, гніву селян не було меж. Виступаючи на з’їзді, М. Грушевський багатозначно заявив: «Свято революції скінчилось. Настає грізний час!» Це був справді час серйозних випробувань для молодої української демократії, адже на боці ТУ були державна і військова сила, тоді як ЦР могла розраховувати лише на свій моральний вплив та підтримку неорганізованих народних мас. Селянський з’їзд обрав Раду селянських депутатів. Було ухвалено, щоб вона увійшла до ЦР. Ця резолюція мала принциповий характер, покладаючи початок перетворенню ЦР на реальний представницький орган. (запис головного учнями)

3) В умовах загострення українсько-російських відносин потрібні були нестандартні тактичні заходи у взаєминах із центром, які не дали б ТУ підстав утручатися в українські справи і водночас піднесли б вище хвилю національно-визвольних прагнень. ЦР вирішила звернутися безпосередньо до народу з відповідним документом – універсалом, на зразок урочистих грамот українських гетьманів, визначивши в ньому засади майбутнього автономного устрою. У цей період зібрався ІІ Український військовий з’їзд (з 5 по 10 червня), на якому 700 делегатів підтримали позицію ЦР щодо автономії України. З’їзд прийняв резолюцію про необхідність українізації армії, що стало логічним етапом у процесі переходу військових на бік ЦР. Було створено віче українських офіцерів, український військовий клуб ім. Полуботка на чолі з М. Міхновським, Український полк ім. Б. Хмельницького, підрозділи Вільного козацтва (почесний отаман – П. Скоропадський). Негативно ставилися до створення регулярної української армії М. Грушевський і В. Вінниченко. Вони розглядали її як неминуче зло, вважаючи національне військо лише формуваннями етнічних українців у складі армії Росії на період війни. Прихильники ж М. Міхновського бачили в українізації військових підрозділів засновок будівництва національної армії, більшість партій ЦР зводила все до культурно-освітньої роботи. (записи)

Зачитування 2-3 учнями записаного. Виділення головного.

  1. І Універсал ЦР. (робота парами)

На дошці записані питання:

  • Запишіть основні положення І Універсалу.

  • Що говорилось в Універсалі про майбутні відносини України та Росії?

  • Розкрийте історичне значення І Універсалу.

Учні працюють парами. Вони читають текст І Універсалу в хрестоматіях і обговорюють питання. Після цього питання обговорюють в класі.

Слово вчителя:

Оприлюдненням І Універсалу ЦР перебирала на себе державні функції. Для вирішення поточних справ вона утворює виконавчий орган – спеціальний комітет, який стали називати Малою Радою. Вона була законопідготовчим і навіть певною мірою законодавчим органом. Таким чином, покладати на Малу Раду ще й виконавчі функції було недоцільно. 15 червня 1917 р. Комітет ЦР прийняв рішення про організацію Генерального секретаріату (ГС) – першого за кілька століть українського уряду. Його головою і головним секретарем внутрішніх справ став В. Винниченко.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

На листочках учні пишуть невеликий тест. (Так чи Ні)

  1. Лідери ЦР виступали за створення українських збройних сил.

  2. І Універсал було оголошено на військовому з’їзді.

  3. І Універсал висував гасло незалежності України.

  4. І Універсал був актом конституційного значення.

  5. ТУ підтримав І Універсал.

  6. Уряд ЦР називався ГС.

  7. ГС очолив М. Грушевський.

  8. Уряд ЦР називався Малою Радою.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ.

Слово вчителя:

Другий етап Української революції (травень-червень 1917 р.) характеризувався активними спробами ЦР домогтися автономії України. ТУ відкинув їх. ЦР підготувала і оголосила І Універсал. Новий етап почався із заснуванням ГС.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

  1. Опрацювати конспект і текст підручника.

  2. Кільком учням доручається підготувати повідомлення про В. Винниченко.

Урок з використанням технологій «Робота в парах» та «Робота в групах»(один залишається/три йдуть).

Тема: Розвиток Української революції в липні-вересні 1917 р.

Мета: з’ясувати особливості суспільно-політичного життя даного періоду; удосконалювати навички учнів аналізувати історичні явища та співставляти історичні факти; з’ясувати зміст ІІ Універсалу, вдосконалюючи навички аналізу історичного документа; продовжити розвивати вміння аналізувати статистичний матеріал.

Обладнання: хрестоматії, карта, атласи, підручники, таблиці.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Бесіда:

  1. Під впливом яких подій та обставин ЦР прийняла І Універсал?

  2. Розкрийте історичне значення І Універсалу ЦР.

  3. Що говорилось в Універсалі про майбутні відносини України та Росії?

  4. Яке враження справив Універсал на населення України?

  5. Хто входив до складу ГС?

Декілька учнів роблять доповідь про В. Винниченко.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

  1. ІІ Універсал ЦР.

Слово вчителя.

Активна діяльність ЦР викликала занепокоєння у Петрограді. ТУ в умовах послаблення його позицій внаслідок червневих демонстрацій у столиці Росії, поразки на Південно-Західному фронті, що призвели до втрати Галичини, гострої політичної кризи, змушений був шукати порозуміння з українським урядом. Саме тому наприкінці червня до Києва прибула делегація у складі О.Керенського, М.Терещенка та І. Церетелі, маючи на меті утримати ситуацію під контролем.

Переговори на деякий час зняли напругу в сосунках ЦР з центром. Сторони домовилися відкласти вирішення питання про статус України до Установчих зборів, тим часом «готувати автономний устрій». 2 липня на засіданні ТУ було розглянуто звіт делегації про переговори з ЦР та їх підсумки, а наступного дня опубліковано ІІ Універсал.

Робота в парах.

Робота з документом. Учні в хрестоматіях читають документ, виписують основні положення, відповідають на питання.

  • Що засвідчує компромісний характер ІІ Універсалу?

  • Як ви гадаєте, чи був ІІ Універсал кроком уперед у розвитку Української революції?

Обговорення завдань класом.

  1. Робота в групах. (один залишається / три йдуть)

Чотири групи отримують кожна своє питання для вивчення і обговорення.

  • Липнева політична криза. Виступ самостійників.

  • ЦР – крайовий орган влади.

  • Загальнонаціональна криза.

  • Політична боротьба в Україні в вересні-жовтні 1917 р.

Через 7-10 хвилин один з групи залишається за столом, інші пересаджуються за чужі столи. Один представник з кожної «домашньої» групи за столом. Кожен з них за 2-3 хвилини розкриває своє питання. Потім всі повертаються за свій стіл і обговорюють почуте.

При вивченні другого питання учні працюють з таблицями:

МАЛА РАДА

Кількість членів

Склад

40

Представники українських організацій

18

Представники національних меншин



ЦЕНТРАЛЬНА РАДА

Кількість членів

СКЛАД

520

Представники Рад (селянських, військових, робітничих депутатів), загальноросійських Рад робітничих і солдатських депутатів.

40

Представники загальноросійських партій

35

Представники єврейських партій

20

Представники українських партій

15

Представники польських партій

192

Представники професійних, освітніх, економічних, національних (молдавських, німецьких, грецьких, білоруських та ін. організацій

(робляться висновки щодо національного і соціального складу ЦР)

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

На листочках учні пишуть історичний диктант. Дописати речення.

1. Делегацію ТУ на переговорах у Києві очолював …

2. ІІ Універсал запросив до свого складу представників...

3.У ІІ Універсалі ЦР зобов’язувалася не проголошувати....

4. ІІ Універсал призвів до урядової кризи в …

5.Лідер київських самостійників …

6. Виступ самостійників був придушений …

7.Липнева криза в Росії сприяла популярності … партії.

8. Наприкінці серпня в Росії відбулася спроба заколоту під приводом...

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати конспект і текст підручника.

Урок з використанням технологій «Мікрофон» і «Прес».

Тема: Проголошення Української Народної Республіки.

Мета: розширити уявлення учнів про хід державотворчого процесу в Україні, охарактеризувати основні ідеї ІІІ Універсалу, проказати, що проголошення УНР було підсумком цього процесу, який тривав від початку української революції; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес і повагу до історії своєї держави, патріотичні почуття.

Обладнання: карта, атласи, хрестоматії, таблиці.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Самостійна робота (10 хв.)

І варіант

1. Дата оголошення ІІ Універсалу.

2. Розкрити поняття «політична криза».

3. Основні пункти ІІ Універсалу.

ІІ варіант

1. Дата прийняття І Універсалу.

2. Розкрити поняття «загальнонаціональна криза».

3. Основні пункти І Універсалу.

Вчитель збирає роботи і робить коротку перевірку.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Після завершення аналізу питань самостійної роботи ставиться проблемне питання: «Чому Тимчасовий уряд спочатку пішов на компроміс із Центральною Радою, а потім відмовився від цієї ідеї?»

Метод «Мікрофон»: по черзі, коротко відповідає той, у кого «символічний» мікрофон. Вчитель закінчує узагальненням: розвиток історичних подій спонукав ЦР до рішучих дій за державний суверенітет.

2. Складання плану учнями за розповіддю вчителя.

1) Інформація про ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд, на якому М.Грушевський поставив питання про утворення української демократичної держави. Реакція ТУ.

2) Повалення ТУ більшовиками, утворення в Росії уряду – Ради.

3) Три табори українських революційних сил в оцінці подій:

- прибічники поваленого ТУ;

- більшовики, які спиралися на ради робітничих та солдатських депутатів;

- ЦР та її прибічники.

4) Боротьба за контроль над Києвом.

5) Засідання Малої Ради 19 листопада 1917 року та затвердження тексту ІІІ Універсалу 20 листопада 1917 року як знаменної події в історії українського народу – утворення Української Народної Республіки.

3. Робота класу над текстом ІІІ Універсалу. Читання і запис основних положень.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

Проблемні питання.

1. За визначенням В. Винниченка, ІІІ Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал. Як ви вважаєте, чому?

2. Як ІІІ Універсалом вирішувалось земельне питання? Як на вашу думку, його необхідно було вирішити?

Під час відповіді користуємося методом «Прес»,який дає можливість навчитися формулювати а висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників. Щоб бути чітким і переконливим висловлювання повинно мати таку структуру й етапи:

  1. Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що …» та висловіть свою думку, поясніть у чому полягає ваша точка зору.

  2. Обґрунтування: використовуючи слова «… тому, що …», наведіть причини появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

  3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом: «наприклад …» та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію. Висновки: закінчіть висловлювання «Отже (тому), я вважаю…»; узагальніть свою думку, зробіть висновок. У своєму виступі, якщо це доречно, використовуйте: історичні документи, думки експертов, статистичні та наукові дані, закони України, інші допоміжні матеріали.

V. ПІДСУМОК УРОКУ.

Слово вчителя

Проголошення ЦР Української Народної Республіки було результатом державотворчого процесу від початку української революції і стало видатною подією в житті українського народу.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

  1. Опрацювати конспект і параграф.

  2. В зошитах зробити порівняльну характеристику І, ІІ, ІІІ Універсалів.

Урок з елементами технології розвитку критичного мислення.

Тема: Загострення відносин між радянською Росією та УНР (листопад – грудень 1917 р.)

Мета: з’ясувати ідеологічні та політичні причини конфлікту РНК і ЦР; виявити особливості перебігу подій Української революції на цьому етапі; розвивати у учнів навички оцінки історичних подій; поглиблювати вміння учнів логічно мислити, робити висновки й узагальнення.

Обладнання: карта, атласи, документи, таблиці.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Бесіда:

  1. У чому полягає історичне значення ІІІ Універсалу?

  2. Чому ЦР не наважилась остаточно розірвати зв’язки з Росією й утрималася від проголошення незалежності УНР?

Метод «Мікрофон»:

  1. Назвіть характерні риси політики більшовиків:

а) у галузі сільського господарства (1 ряд);

б) у промисловості (2 ряд);

в) у зовнішній політиці.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1.Причини українсько-російського конфлікту. (розповідь вчителя, схема на дошці)

В. Ленін у квітні 1917 р. стверджував: «Ми до сепаратистського руху байдужі, нейтральні. Якщо Фінляндія, якщо Польща, Україна відокремляться від Росії, в цьому нічого поганого немає».

Однак це гасло мало популістський характер. Після завоювання влади більшовики змінили свою позицію. З приходом до влади більшовики почали виступати проти відокремлення України, керівництво РНК у Росії усвідомлювало, що без матеріальних і людських ресурсів України справа пролетарської революції приречена на поразку. Тому необхідно було встановити радянську владу і в Україні. Крім того, вони вважали, що кордони між державами не потрібні, оскільки вони роз’єднують сили пролетаріату.


Поміщики

Капіталісти

інтелігенція

Робітники

Селяни

Солдати




Поміщики

Капіталісти

інтелігенція

Робітники

Селяни

солдати

Пролетарський інтернаціоналізм

Класова солідарність


В. Ленін, більшовики на перше місце ставили класові (соціальні) розбіжності. Російський, український народи, а втім і всі інші, більшовиками не сприймались як одне ціле, вони бачили тільки панівні та трудящі класи. Таким чином, головною ознакою людей для більшовиків була їхня приналежність до того чи іншого класу. Схема показує, що класова солідарність, пролетарський інтернаціоналізм вели до розколу суспільства і класової ненависті. На початку 1918 р. у Росії почалася кривава громадянська війна. (розгляд карти)

2) Боротьба за владу в Україні.

Слово вчителя:

Уряд отамана Донського козачого війська генерала О. Каледіна після жовтневого перевороту заявив, що бере у свої руки всю повноту влади на території області. Для боротьби із заколотниками РНК направляє на Дон війська під командуванням В. Антонова-Овсієнка. Каледін почав стягувати з усіх фронтів козачі частини. ЦР погодилась пропускати їх через Україну, а Каледін – українські військові частини з Дону на Україну.

Новий більшовицький верховний головнокомандуючий М. Криленко заборонив українським частинам Північного і Західного фронтів пересуватися на територію України і не дозволив об’єднати Південно-Західний та Румунський фронти в єдиний Український фронт. Назрівала відкрита війна між УНР і радянською Росією.

Телеграма, надіслана за підписом В. Леніна і Л. Троцького, в категоричному тоні ставила ЦР перед альтернативою: підтримати боротьбу проти Каледина і повернути зброю роззброєним частинам або ж, у разі невиконання цієї умови, опинитись у стані війни з революційною Росією.

Робота учнів з документами: 1,2 ряд – «Ультиматум РНК», 3 ряд – «Відповідь ЦР». (тексти додаються)

Маніфест Раднаркому радянської Росії до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради (5 грудня 1917 р.)

Исходя из интересов единства и братского союза рабочих и трудящихся, эксплуатируемых масс в борьбе за социализм, исходя из признания этих принципов многочисленными решениями органов революционной демократии, Советов, и особенно II Всероссийского съезда Советов, социалистическое правительство России, Совет Народных Комиссаров, еще раз подтверждает право на самоопределение за всеми нациями, которые угнетались царизмом и великорусской буржуазией, вплоть до права этих наций отделиться от России.

Поэтому мы, Совет Народных Комиссаров, признаем народную Украинскую республику, ее право совершенно отделиться от России или вступить в договор с Российской республикой о федеративных и тому подобных взаимоотношениях между ними.

Все, что касается национальных прав и национальной независимости украинского народа, признается нами, Советом Народных Комиссаров, тотчас же, без ограничений и безусловно.

Против финляндской буржуазной республики, которая остается пока буржуазной, мы не сделали ни одного шага в смысле ограничения национальных прав и национальной независимости финского народа, и не сделаем никаких шагов, ограничивающих национальную независимость какой бы то ни было нации из числа входивших и желающих входить в состав Российской республики.

Мы обвиняем Раду в том, что, прикрываясь национальными фразами, она ведет двусмысленную буржуазную политику, которая давно уже выражается в непризнании Радой Советов и Советской власти на Украине (между прочим, Рада отказалась созвать, по требованию Советов Украины, краевой съезд украинских Советов немедленно).

Эта двусмысленная политика, лишающая нас возможности признать Раду, как полномочного представителя трудящихся и эксплуатируемых масс Украинской республики, довела Раду в самое последнее время до шагов, означающих уничтожение всякой возможности соглашения.

Такими шагами явились, во-первых, дезорганизация фронта.

Рада перемещает и отзывает односторонними приказами украинские части с фронта, разрушая таким образом единый общий фронт до размежевания, осуществимого лишь путем организованного соглашения правительства обеих республик.

Во-вторых, Рада приступила к разоружению советских войск, находящихся на Украине.

В-третьих, Рада оказывает поддержку кадетски-калединскому заговору и восстанию против Советской власти. Ссылаясь заведомо ложно на автономные будто бы права “Дона и Кубани”, прикрывая этим кале-динские контрреволюционные выступления, идущие вразрез с интересами и требованиями громадного большинства трудового казачества, Рада пропускает через свою территорию войска к Каледину, отказываясь пропускать войска против Каледина.

Становясь на этот путь неслыханной измены революции, на путь поддержки злейших врагов как национальной независимости народов России, так и Советской власти, врагов трудящейся и эксплуатируемой массы, кадетов и калединцев, Рада вынудила бы нас объявить, без всяких колебаний, войну ей, даже если бы она была уже вполне формально признанным и бесспорным органом высшей государственной власти, независимой буржуазной республики украинской.

В настоящее же время, ввиду всех вышеизложенных обстоятельств, Совет Народных Комиссаров ставит Раде, пред лицом народов Украинской и Российской республик, следующие вопросы:

1. Обязуется ли Рада отказаться от попыток дезорганизации общего фронта?

2. Обязуется ли Рада не пропускать впредь без согласия верховного главнокомандующего никаких воинских частей, направляющихся на Дон, Урал или в другие места?

3. Обязуется ли Рада оказывать содействие революционным войскам в деле их борьбы с контрреволюционным кадетски-калединским восстанием?

4. Обязуется ли Рада прекратить все свои попытки разоружения советских полков и рабочей Красной гвардии на Украине и возвратить немедленно оружие тем, у кого оно было отнято?

В случае неполучения удовлетворительного ответа на эти вопросы в течение 48 часов, Совет Народных Комиссаров будет считать Раду в состоянии войны против Советской власти в России и на Украине.

Председатель Совета Народных Комиссаров В. УЛЬЯНОВ (ЛЕНИН).

Народный Комиссар по иностранным делам Л. ТРОЦКИЙ.
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

План. Вступ. Розділ І. Диктатура Наполеона як задоволення потреб французької буржуазії
Насамперед всього не викликає сумніву те, що Франція її соціальні, політичні інститути беруть свій початок з Великої французької...

Українська держава Х-ХІ v століть київська держава початок української держави
В. Ключевський писав, що «історія (Руси) почалася в VI ст на самому краю, в південно-західньому куті нашої землі, на північно-східніх...

Українська держава Х-ХІV століть київська держава початок української держави
В. Ключевський писав, що «історія (Руси) почалася в VI ст на самому краю, в південно-західньому куті нашої землі, на північно-східніх...

Всеукраїнський студентський архів
Відродження, в якому розрізняють раннє початок XIV — 90-ті роки XV ст.). Високе (90-ті роки XV — початок XVI ст.) І пізнє Відродження...

* Історичні передумови становлення культури Відродження
Відродження, в якому розрізняють раннє початок XIV — 90-ті роки XV ст.). Високе (90-ті роки XV — початок XVI ст.) І пізнє Відродження...

1. Розкрийте причини, характер, рушійні сили, хронологічні рамки,...
...

В історії людства налічується три інформаційні революції: перша була...
Зараз ми знаходимося на початку третьої інформаційної революції, яка в перспективі повинна якісно змінити всі умови життя людини....

Уроку Тема, зміст
Тема III. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження Української держави

Словникова робота на уроках української мови та літератури як засіб...
Початок ХХI ст. – це час визначення стратегічних орієнтирів, народження нової якості життя

Реферат Текст роботи займає 21 сторінку
Об’єкт дослідження—Велика французька буржуазна революція, її причини, найвидатніші діячі І підсумки революції



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка