Пошук по сайту


Льця кафедра онкології І. Б. Щепотін, О. С. Зотов, Ю.І. Зайвелєва, С.І. Миронюк рак молочної залози короткий посібник для студентів та iнтернiв київ-2010

Льця кафедра онкології І. Б. Щепотін, О. С. Зотов, Ю.І. Зайвелєва, С.І. Миронюк рак молочної залози короткий посібник для студентів та iнтернiв київ-2010

Сторінка1/8
  1   2   3   4   5   6   7   8


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КАФЕДРА ОНКОЛОГІЇ



І.Б. Щепотін, О.С. Зотов, Ю.І. Зайвелєва, С.І. Миронюк


РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

КОРОТКИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА IНТЕРНIВ

Київ-2010
УДК 618.19:616-006.6

Рак молочної залози//Короткий посібник для студентів та інтернів / Щепотін І.Б., Зотов О.С., Зайвелєва Ю.І., Миронюк С.І. – Київ, 2010. – 38 с.
Затверджено

Цикловою методичною комісією з хірургічних дисциплін Національного медичного університету як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти (Протокол № 4 від 08.02.2010 р.).


© Щепотін І.Б., Зотов О.С., Зайвелєва Ю.І., Миронюк С.І., 2010.
КОРОТКИЙ АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНИЙ НАРИС
АНАТОМІЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Молочна залоза (лат. – mamma, glandula mammaria; грецьк. – mastos) – парний орган, функціонально відноситься до жіночої репродуктивної системи. За походженням представляє собою видозмінену потову залозу.

Молочні залози розташовані на поверхні великого грудного та частково переднього зубчатого м’язів в області між парастернальною та передньою аксилярною лініями, на рівні від ІІІ до VІ, інколи VІІ ребра. Молочну залозу статево зрілої жінки оточує жирова тканина, що визначає її форму. Крім того, у зв’язку з віком, функціональним станом (вагітність, лактація) її розміри та форма можуть варіювати.

У центрі залози розташований сосок (papilla mammaria), оточений ареолою (areola mammae) – відносно пласка область пігментованої шкіри, що вміщує численні ареолярні залози (бугорки Монтгомері), на вершині яких відкриваються вивідні протоки сальних залоз, що змащують сосок під час грудного вигодовування. Під шкірою ареоли розташований компактний шар циркулярних і поздовжніх м’язових волокон, що забезпечують напруження соска. Вся молочна залоза, особливо сосок, густо забезпечена сенсорними нервами.

Тканина молочної залози може розповсюджуватися за межі її видимих контурів, формуючи «відростки»: пахвовий, ключичний, грудинний, задньобоковий.

У молочній залозі виділяють тіло, жирову та фіброзну тканину. Тіло (паренхіма) молочної залози складається з 15-20 окремо розташованих часток молочної залози (lobi glandulae mammаe). За своєю будовою це складна альвеолярно-трубчаста залоза. Альвеоли складаються з секреторних клітин – лактоцитів, а також з міоепітеліальних клітин, що виконують функцію «видавлювання» молока з термінальних відділів залоз. Частки розташовані радіарно відносно соска, можуть нашаровуватися одна на іншу. Також частки паренхіми можуть утворювати скупчення, що лежать окремо від основної маси залози (частіше у пахвовому відростку), формуючи додаткові долі.

Кожна частка складається з окремих часточок молочної залози (lobuli glandulae mammаe), що відкриваються у молочний проток (ductus lactiferus), який направляється до соска і в субареолярній області утворює веретеноподібне розширення – молочний синус (sinus lactiferus), який служить резервуаром для накопичення молока.

Кінцева звужена частина протоку пронизує сосок і відкривається на його верхівці воронкоподібним розширеним молочним отвором. Кількість молочних отворів менша ніж долей – від 8 до 15, бо деякі з протоків зливаються.

Від передньої поверхні залози до шкіри направляються сполучнотканинні тяжі (Куперові зв’язки). Задня поверхня залози гладка, відмежована від грудної фасції грудними зв’язками, що підтримують молочну залозу (ligg. suspensoria mammae).

Кровопостачання молочної залози здійснюється гілками внутрішньої грудної артерії (rr. perforantes), верхньою та латеральною грудними артеріями з басейну пахвової артерії, а також ІІІ-VІІ задніми міжреберними артеріями. Залежно від особливостей ангіоархітектоніки розрізняють магістральний, петльовий і сітчастий типи ділення артеріальних судин.

Глибокі вени супроводжують однойменні артерії, поверхневі вени розташовані під шкірою, утворюючи густу сітку. Підшкірні вени ареоли формують сіть анастомозів, т. зв. венозне навколососкове коло.

Чутлива та симпатична іннервація молочної залози здійснюється передніми гілками ІІ-VІІ міжреберних нервів. Дані нерви на задній поверхні залози утворюють сплетення, від якого відходять тонкі гілочки до кровоносних судин, дольок і вивідних протоків. Шкіра молочної залози іннервується гілками надключичних нервів (з шийного сплетення), а також боковими гілками ІІ-VІ міжреберних нервів.

ФІЗІОЛОГІЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Молочна залоза – дзеркало гормонального фону жінки. Являючись органом-мішенню для, як мінімум, 15 гормонів, вона змінюється на фоні менструального циклу, вагітності, лактації, вікової інволюції. Ці зміни визначаються функцією гіпоталамічних нейрогормонів, гормонів гіпофізу, яєчників, наднирників і щитоподібної залози.

Кінцевий розвиток молочних залоз (телархе) залежить від часу початку менструальної функції жінки (менархе): чим пізніше менархе, тим пізніше телархе. Молочна залоза починає активно розвиватися у дівчат віком 12-16 років, під час посилення функціональної активності аденогіпофізу у відповідь на підвищення секреції гіпоталамусом гонадотропних рилізінг-гормонів (ГРГ). Під впливом ГРГ клітинами передньої долі гіпофізу починають вироблятися фолікулостимулуючий (ФСГ) і лютеїнізуючий (ЛГ) гормони, які обумовлюють перетворення премордіальних фолікулів яєчників у зрілі фолікули, що секретують естрогени. Приблизно через 18 місяців після менархе цикл стає овуляторним, тобто утворюється жовте тіло, що продукує прогестерон. Циклічні зміни рівня статевих гормонів протягом менструального циклу суттєво впливають на морфофункціональний стан молочних залоз. У фолікуліновій фазі циклу під впливом естрогенів відбувається проліферація клітин у термінальних відділах протоків. У лютеїновій фазі за рахунок впливу прогестерону забезпечується часточково-альвеолярний розвиток і клітинна диференціація. При цьому відмічається збільшення об’єму та щільності тканини залози за рахунок кровонаповнення органу та набряку. Саме цією обставиною пояснюються відчуття нагрубання, ущільнення, розпирання та підвищеної чутливості молочних залоз (див. розділ «Синдром передменструального напруження»). Отже, готуючись до лактації, молочні залози збільшуються за рахунок розростання залозистої тканини. Якщо ж вагітність не наступає, відбувається атрофія сформованих структур шляхом апоптозу.

Максимальний анатомічний і функціональний розвиток молочної залози досягає піку при вагітності та лактації. Лактогенез – це комплексний морфофізіологічний процес, що включає в себе сукупність змін як протоків, так і альвеол молочної залози протягом вагітності, і знаходиться під контролем ендокринної та вегетативної нервової системи. Процеси росту та розвитку молочної залози різняться у кожному триместрі вагітності. Так, у першому триместрі, спостерігається епітеліально-канальцеве розростання з утворенням часточково-коміркових структур. У другому триместрі відбувається морфофункціональна диференціація альвеолярних елементів і поява молочної секреції. У третьому триместрі продовжується часточкова гіперплазія та одночасне посилення секреторної функції. Також відмічається деяке посилення кровопостачання та мікроциркуляції.

Одночасно зі збільшенням молочних залоз спостерігаються зміни сосків та ареол: відбувається їх гіперпігментація, збільшення діаметру, гіперплазуються залози Монтгомері, сосок стає пружнішим.

Провідну роль у розвитку молочної залози при вагітності та лактації відіграють стероїдні гормони яєчників і плаценти, пролактин, гонадотропін, плацентарний лактоген.

Естрогени – індукують структурні зміни в епітеліальній і сполучній тканині, які характеризуються збільшенням кровопостачання строми, змінюючи проникність капілярів, сприяючи росту молочних протоків і їх галуженню. Високі рівні естрогенів індукують розвиток альвеол. Також вони блокують лактогенну активність пролактину та скорочення міоепітеліальних клітин, що індукуються окситоцином.

Прогестерон сприяє диференціації молочних протоків і альвеол. Також він гальмує процес ділення клітин, який стимулюється естрогенами.

Пролактин бере участь у процесі індукції та підтримання молочної секреції: сприяє розвитку лактоцитів, стимулює синтез протеїнів, ліпідів і вуглеводів молока. Виявлено наявність механізму позитивного зворотного зв’язку між естрогенами та пролактином.

Плацентарний лактоген (хоріонічний соматотропін) – поліпептидний гормон що синтезується синцитіотрофобластом, виконує соматотропну, лактогенну та лютеотропну дію.

Соматотропний гормон (СТГ) – поліпептидний гормон, діє на тканину молочної залози в основному у комбінації з соматомединами (інсуліноподібні фактори росту). Інтегральна дія полягає у посиленні морфогенетичних та анаболічних процесів, які проявляються у синтезі нуклеїнових кислот і діленні клітин. Дія СТГ доповнюється дією тиреоїдних гормонів та інсуліну.

Гормони щитоподібної залози (тироксин, трийодтиронін) відіграють важливу роль у морфогенезі та функціональній диференціації епітеліальних клітин молочної залози. Вплив тиреоїдних гормонів на молочну залозу може реалізовуватися різними шляхами – безпосередньо через вплив на рецептори до інших гормонів, у тому числі до пролактину, або шляхом впливу на тиреотропну та лютеїнізуючу функції гіпофізу.

Опосередкована дія інсуліну на клітини молочної залози певною мірою пояснює підвищення частоти мастопатії при порушеннях метаболізму, але механізми розвитку цієї патології залишаються предметом наукового пошуку.

Лактопоез – це процес підтримання лактації. Її тривалість коливається від 5 до 24 місяців. Процес лактопоезу підтримується годуванням груддю шляхом нейрогормональних рефлексів під час ссання. Рефлекторна дуга починається в чутливих рецепторах сосків і ареол, звідки спинномозковим шляхом сигнал поступає в гіпоталамус. У гіпоталамусі запускається продукція октапептидів (в основному окситоцину), адено- і позагіпофізарних гормонів, які підтримують лактацію.

Після закінчення грудного вигодовування епітеліальні клітини залозистого апарату проходять стадію зворотного розвитку, аж до часткового руйнування альвеол. У жінок, які не годували груддю, частки можуть зберігатися, тому що процес зворотного розвитку залишається незавершеним. Ці обставини збільшують ризик виникнення проліферативних процесів і РМЗ.

У клімактеричному періоді по мірі згасання функції яєчників знижується рівень естрогенів. Відповідно віковій ендокринній перебудові жіночого організму поступово відбувається фіброзно-жирова інволюція молочних залоз. Залозисті дольки та протоки спустошуються, атрофуються, заміщуються фіброзною та жировою тканиною, товщина підшкірного жирового шару збільшується, шкіра стоншується.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

Останні 15 років рак молочної залози (РМЗ) посідає перше місце в структурі онкологічної захворюваності жінок України. У 2008 році його частота становила 61,7 на 100 тис. жіночого населення (з коливанням від 74,3 в Одеській області1 до 40,0 у Закарпатській області). Протягом останніх 20 років спостерігається тенденція до неухильного зростання не тільки рівня захворюваності (1977 р. – 16,1 на 100 тис. жінок), але й показників смертності від РМЗ (1976 р. – 8,4 на 100 тис. жінок; 2008 р. – 30,7 на 100 тис. жінок). Саме тому РМЗ на сьогоднішній день залишається надзвичайно актуальною проблемою сучасної охорони здоров’я.

При аналізі захворюваності на РМЗ чітко прослідковуються наступні тенденції:

  • рівень захворюваності прямо пропорційний збільшенню віку жінок (закономірність зберігається до 60 років);

  • існування двох максимумів захворюваності: вік 45-50 років і після 55 років; період ранньої менопаузи розмежовує їх;

  • «омолодження» РМЗ – на сьогоднішній день молоді жінки (до 40 років) хворіють удвічі частіше, ніж 30 років тому;

  • жінки, які живуть у містах, хворіють частіше, ніж сільські мешканки;

  • захворюваність прямо корелює з кількістю факторів ризику в популяції (раннє менархе, пізня менопауза, пізній вік першої вагітності та пологів, відсутність пологів, відсутність лактації, часте штучне переривання вагітності, надлишок ваги тіла, часті важкі стресові стани тощо).

У 2008 році кількість виявлених хворих на РМЗ у І-ІІ стадіях становила лише 75,1 %. При профоглядах діагностовано 49,2 % первинних пухлин. Це свідчить про незадовільний стан ранньої діагностики через відсутність належної онкологічної настороженості медичних працівників і низький рівень санітарної культури населення.
  1   2   3   4   5   6   7   8

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Діагноз в клінічній онкології короткий посібник для студентів та інтернів
Склали: проф. Щепотін І. Б., доц. Зотов О. С., Любота І.І., Любота Р. В., Зайвелєва Ю.І

Література 101
«рак» (cancer) відноситься до числа тих, що випадково увійшли в медичні найменування. Зовнішня схожість обрисів запущеної злоякісної...

Тести до кожної теми (в 2-х частинах) частина 1 (граматика в таблицях)...
«Deutsch ist einfach», частина 1 (граматика в таблицях)/ навчальний посібник з німецької мови для самостійної роботи студентів вищих...

Імені в. Н. Каразіна
Практична граматика англійської мови для студентів 3 курсу. Навчальний посібник з граматики для студентів 3 курсу факультету іноземних...

Бюлетень нових надходжень за квітень 2014 року
Кармелюк, Г. І. Теорія ймовірностей та математична статистика : посібник з розв'язування задач : навчальний посібник для студентів...

Програма спецкурсу “ актуальні проблеми конституційного права україни”...
Проблеми конституційно-правового статусу Президента України та органів виконавчої влади України. – 2 год

Українська мова професійного спілкування рекомендовано Міністерством...
Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича

України як навчальний посібник для студентів інститутів культури...
Автор Швецова-Водка Галина Миколаївна, проф. Рівненського державного інституту культури, кандидат педагогічних наук, доцент

Корпоративна політика та лідерство. Навчальний посібник -київ: Видавництво...
Корпоративна політика та лідерство. Навчальний посібник -київ: Видавництво наду,2005

Юридичний факультет
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка