Пошук по сайту


Банківське право україни - Сторінка 4

Банківське право україни

Сторінка4/20
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Глава III

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
§ 1. Загальна характеристика правової природи Національного банку України
У системі центральних органів виконавчої влади України особливе місце посідає Національний банк України. Правове становище НБУ визначається Конституцією України (статті 99 і 100), Законом України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р., а також іншими нормативними актами.

Перехід України до ринкової економіки, створення ефек­тивного фінансово-кредитного механізму зумовив потребу у створенні в 1991 р. Національного банку України, який пови­нен відігравати важливу роль у здійсненні державної грошово-кредитної політики та стабілізації національної валюти, в організації та функціонуванні банківської системи в Україні. Відповідно до ст. 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком держави, особливим центральним органом державного уп­равління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються чинним законодав­ством.

Національний банк України як державний банк країни разом зі своїми філіями є першим рівнем банківської системи України і своєрідним “банком банків”, який виконує базові функції кредитної і резервної системи та обслуговує виконан­ня Державного бюджету країни.

Національний банк є емісійним центром держави, якому належить монопольне право на випуск грошей в обіг на тери­торії країни. Він провадить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, забезпе­чення стабільності національної грошової одиниці, організовує міжбанківські розрахунки.

Національний банк забезпечує управління золотовалютни­ми резервами держави, є єдиним зберігачем державного золотовалютного запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, інших коштовностей, що належать дер­жаві. НБУ з метою безпеки і фінансової стабільності коорди­нує діяльність банківської системи в цілому, здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків, а також інших фінансово-кредитних установ, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом ви­падках.

Національний банк України приймає на зберігання кошти Державного бюджету України та позабюджетних фондів, ви­конує операції з обслуговування державного боргу, пов’язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і вип­латою доходу за ними, підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпе­ченню стабільності національної грошової одиниці. НБУ забороняється надавати прямі кредити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України. Відповідно до ст. 93 Конституції України НБУ має право законодавчої ініціативи, тобто право безпосереднього внесення до Верховної Ради України законопроектів з питань грошово-кредитної політики. Національний банк України представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансо­во-кредитних організаціях, де міждержавне співробітництво передбачено на рівні центральних банків, має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасниками яких є Україна.

Велике значення для характеристики правової природи НБУ має економічна самостійність центрального банку країни. Національний банк України функціонує як еко­номічний самостійний орган, який здійснює видатки за раху­нок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених чинним законодавством випадках також за ра­хунок Державного бюджету України. Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Не допускається втручання органів законодавчої та вико­навчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і пов­новажень Ради Національного банку чи Правління НБУ інакше як у межах, визначених Законом України “Про Національний банк України”. НБУ не відповідає за зобов’язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також свої представництва за кор­доном. Національний банк, його установи, філії та представ­ництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. НБУ як суб’єкт права харак­теризується складною майновою і фінансовою структурою. Майно Національного банку складається із фондів, основних і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображується в самостійному балансі Національного банку.

Джерелом формування майна Національного банку є ста­тутний фонд на момент створення банку, а також доходи, одержані від банківської діяльності. Статутний фонд Національного банку створювався за рахунок коштів держави і слугує забезпеченням його зобов’язань. Статутний капітал Національного банку є державною власністю і його розмір становить 10 млн гривень. Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішенням Ради Національного банку. Джере­лами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а в разі потреби — Державний бюд­жет України.

Доходи НБУ утворюються за рахунок отримання відсотко­вих доходів за розміщення депозитів та вкладень, надання кре­дитів, операцій з банками, клієнтами та з цінними паперами, продажу валюти інших держав та проведення інших операцій.

Основним показником. госпрозрахункової діяльності Національного банку е прибуток, хоч одержання прибутку не е метою його діяльності. Заплановані доходи та витрати Національного банку відображуються в кошторисі його доходів і витрат. Кошторис доходів та витрат повинен забезпечувати можливість виконання Національним банком його функцій, встановлених Конституцією України і Законом України “Про Національний банк України”. Національний банк за підсумками року в разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над дохо­дами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року.

Планування й облік доходів та видатків, а також форму­вання фондів та резервів Національного банку на покриття фінансових ризиків, пов’язаних із виконанням його функцій, здійснюються згідно з положенням, що затверджується Радою НБУ.

Національний банк створює основні, фонди та фонди загального призначення.

Основними фондами Національного банку є статутний, резервний.

Статутний фонд є забезпеченням зобов'язань Національного банку, резервний — використовується для покриття ба­лансових втрат Національного банку. Відрахування до резерв­ного фонду здійснюються за рахунок прибутку Національного банку до досягнення ним розміру статутного фонду. Якщо ре­зервний фонд частково або повністю буде використано на Покриття збитків, то відрахування до цього фонду поповню­ються і здійснюються до досягнення ним установленого розміру.

До фондів загального призначення НБУ належать:

а) спеціальний резервний фонд переоцінки активів і пасивів золотовалютного резерву;

б) резерв для переоцінки власності банку;

в) резерв на покриття змін обмінного курсу;

г) інші фонди (в тому числі фонди пенсійного забезпечення та медичного страхування).

Відповідно до ст. 72 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк сплачує податки згідно з законами України з питань оподаткування.

Національний банк України забезпечує ефективність та надійність платіжної системи, встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб, відіграє провідну роль у процесі створення та впровад­ження національної системи масових електронних платежів (СЕП). Із січня 1994 р. Національний банк України запрова­див автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з ви­користанням прогресивних комп’ютерних технологій, до якої нині залучена вся банківська система України. Очолює цю сис­тему Центральна розрахункова палата в Києві, а на місцях діють регіональні рахункові палати, які об’єднуються у загальнодержавну мережу розрахункових палат України, Ця система обслуговується комплексом програмно-технічних засобів; що забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз, захист від несанкціонованого втручання.

Одночасно слід зазначити, що Національний банк України в своїй діяльності мас деякі обмеження. Зокрема, йому заборо­няється бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ і здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов’язані із забезпеченням діяльності Національ­ного банку та його установ; займатися торговельною, вироб­ничою, страховою та іншою діяльністю, що не відповідає функціям Національного банку.

Чинним законодавством встановлено, що Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень, однак у сис­темі органів виконавчої влади він має автономний статус, діє самостійно і не залежить від органів державної влади при вирішенні питань, що належать до компетенції центрального банку. Такий правовий статус Національного банку забезпе­чує йому самостійність у здійсненні єдиної державної грошо­во-кредитної політики, сприяє запобіганню неконтрольованій емісії грошей, забороні фінансування дефіциту державного бюджету.

Отже, Національний банк України має подвійну правову природу. З одного боку, Національний банк має широкі владні повноваження щодо управління грошово-кредитною політикою держави (статті 24 і 25 Закону України “Про Національний банк України”), аз іншого виступає еко­номічно самостійним органом, є юридичною особою (ст. 4 за­значеного Закону), має право укладати цивільно-правові дого­вори з комерційними банками і державою і як учасник цивільних відносин несе цивільну відповідальність. Діяльність Національного банку України спрямована насамперед на за­безпечення єдиної державної політики в сфері грошового обігу, кредитування, валютного регулювання, здійснення фінансування і розрахунків у народному господарстві України.
§ 2. Основи взаємовідносин Національного банку України з вищими органами держави
Особливість правового статусу, завдання і функції Національного банку України визначають характер взаємовідносин його з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. Діючи в єдиній соціальній системі, виступаючи особливим централь­ним органом державного управління в системі органів держа­ви, НБУ має автономність, його діяльність характеризується оптимальною самостійністю щодо управління грошово-кредитною системою України.

Стаття 4 Закону України “Про Національний банк України” передбачає, що Національний банк як економічно самостійний орган здійснює свої функції та повноваження не­залежно від виконавчо-розпорядчих органів держави і не відповідає за політику уряду.

Вищі органи держави й Національний банк з метою забез­печення розвитку ринкової економіки в державі будують свої взаємовідносини на основах всебічного співробітництва. Свою діяльність щодо виконання державної політики в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, забезпе­чення стабілізації фінансового стану в державі вони здійсню­ють у тісному взаємозв’язку і взаємодії.

Одночасно чинне законодавство передбачає, що НБУ підзвітний як Президенту України, так і Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.

Національний банк двічі на рік надає Президентові України інформацію про стан грошово-кредитного ринку в країні. Президент України вносить Верховній Раді України пропозиції щодо кандидатури Голови Національного банку України, призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України прийняттям відповідного Указу. Голова НБУ одноосібне несе відповідальність перед Президентом України за діяльність Національного банку.

Взаємовідносини НБУ з Верховною Радою України вияв­ляються в різноманітних проявах. Зокрема, Верховна Рада України, за поданням Президента України, призначає на поса­ду та звільняє з посади Голову Національного банку, полови­ну складу Ради Національного банку прийняттям відповідної постанови; затверджує розмір статутного капіталу та кошто­рис Національного банку та звітність про виконання кош­торису.

Національний банк надає Верховній Раді України двічі на рік інформацію про стан грошово-кредитного ринку в дер­жаві, звіт про свою роботу, баланс своєї діяльності і зведений баланс банківської системи держави, подає на розгляд Вер­ховній Раді України щороку розроблені Радою НБУ Основні засади грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх реалізацією; голова Національного банку доповідає Вер­ховній Раді України про діяльність Національного банку.

Верховна Рада України здійснює нормотворчу діяльність з питань встановлення виключно законами України засад ство­рення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційних ринків. У свою чергу, НБУ, здійснюючи право законодавчої ініціативи, має право вносити на розгляд Верховної Ради України проекти законів щодо грошово-кре­дитної політики, функціонування банківської системи тощо.

Велике значення для нормального й ефективного функціонування Національного банку України має, з одного боку, чітке розмежування повноважень між урядом і Національним банком, а з іншого тісний взаємозв’язок і взаємодія з Кабінетом Міністрів України

Національний банк та Кабінет Міністрів України прово­дять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної еко­номічної програми

Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів, вносить реко­мендації Кабінету Міністрів України щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошо­во-кредитної сфери України.

Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади на запит Національного банку на­дають інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу. Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України Голова НБУ або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом до­радчого голосу, а члени Кабінету Міністрів у засіданнях Правління НБУ з правом дорадчого голосу.

Важливою формою взаємодії Кабінету Міністрів України і Національного банку є нормативні акти, що приймаються Кабінетом Міністрів України, з питань здійснення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, а з низки особливо важливих питань банківської сфери ними видаються спільні постанови. Постанови Кабінету Міністрів України, бу­дучи обов’язковими для виконання, визначають державну політику в сфері грошового обігу, кредитування, здійснення фінансування та платежів у народному господарстві. Проекти законодавчих та інших нормативних актів, що розробляються НБУ і безпосередньо стосуються діяльності суб’єктів господа­рювання та е обов’язковими до виконання останніми, узгод­жуються з Кабінетом Міністрів України.

Для правильного з’ясування місця НБУ в системі органів держави, належної організації взаємовідносин НБУ з вищими органами держави велике значення має законодавче закріплення в ст. 53 Закону України “Про Національний банк України” положення про гарантії невтручання в статус НБУ, тобто не допускається втручання органів законодавчої та ви­конавчої влади, їх посадових осіб у виконання функцій і пов­новажень Ради Національного банку чи Правління Національного банку інакше як у межах, визначених зазначе­ним Законом. Тим самим підвищено правовий статус НБУ і забезпечується самостійність у здійсненні ним єдиної державної грошово-кредитної політики, запобіганні неконтрольо-ваній емісії грошей.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни «конституційне право україни»
Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни «Конституційне право України», напрям підготовки 030401 «Правознавство»....

«Цивільне право України»
Цивільне право – це система правових норм, які регулюють майнові відносини щодо володіння, користування І розпорядження матеріальними...

Авторські права на текст програми “Українська література, 5-12 кл.”...
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...

Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5-12 кл.”...
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...

Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5-12 кл.”...
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...

Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2-12 кл.” належать...
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...

Реферат з дисципліни „Екологічне право”
В ході наступного етапу земельної реформи на селі, відбувається виділення земельних ча­сток (паїв) в натурі (на місцевості). Замість...

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «право інтелектуальної...
«право інтелектуальної власності» для підготовки магістрів у галузі знань «Право» (0304)

Загальна характеристика права власності в Україні
Право власності в Україні регулюється Конституцією України, Законом України “Про власність”, від 7 жовтня 1991р., Цивільним кодексом...

Програма для підготовки та складання кандидатського іспиту зі спеціальності...
Е. О. Дідоренка, кандидат юридичних наук, доцент; Бондар В. С., начальник ад’юнктури лдувс ім. Е. О. Дідоренка, кандидат юридичних...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка