Пошук по сайту


Урок фізики в 10 класі Тема

Урок фізики в 10 класі Тема



Урок фізики в 10 класі
Тема: Реактивний рух. Будова ракети. Внесок українських учених у розвиток космонавтики. Успіхи в освоєнні космічного простору.

Мета:ознайомити учнів з практичним застосуванням закону збереження імпульсу - реактивним рухом; будовою і рухом ракети; історією розвитку і сучасними досягненнями космонавтики.
Завдання уроку:

навчальні:

  • синтезувати знання учнів про закони збереження імпульсу і енергії;

  • розвивати вміння застосовувати закони збереження;

  • ознайомити учнів з будовою космічних ракет різних типів.

розвивальні:

  • розвивати навички опрацювання науково-популярної літератури;

  • вміння здійснювати самостійну пошукову діяльність, проводити аналітико-синтетичну роботу;

  • продовжити формувати вміння виступати перед товаришами з доповідями, слухати товариша і оцінювати його діяльність.

  • розвивати вміння працювати з науковою літературою, в Internet; робити узагальнення і висновки;

виховні:

  • підвищувати престиж фізичної освіти, інтерес учнів до науки і техніки;

  • усвідомлення учнями ролі досягнень українських учених в освоєнні космосу.

Учні повинні знати:

  • Закон збереження імпульсу, реактивний рух, будова ракети і принцип її польоту;

  • новинки космічної техніки; ідеї Ціолковського щодо використання ракет для польотів.

Вміти:

  • Показати широке використання реактивного руху;

  • розкрити роль українських учених у розвиток космонавтики; довести, що розвиток космонавтики тісно пов’язаний із розвитком науки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: повітряна кулька для демонстрації реактивного руху; комп’ютер, мультимедійна дошка, презентація в PowerPoint.

Структура уроку:

1.Організаційний момент .

2.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

3.Засвоєння, узагальнення і систематизація знань.

4.Підсумки уроку.

5.Домашнє завдання.
Хід уроку:

І.Рух і будова ракети.

Учні на попередньому уроці отримали теми для повідомлень і на початку їх зачитують. Теми повідомлень можуть бути такими.

  1. Від чого відштовхується ракета, рухаючись у космосі?

  2. Від чого залежить швидкість ракети?

  3. Як змінюється швидкість ракети залежно від швидкості витікання газів?

Будова ракети. Приклади реактивного руху трап­ляються і в техніці, і в живій природі. Практичне за­стосування реактивного руху знайшло у реактивних видах транспорту (космічні ракети, реактивні літаки). (Додаток, слайд 2)
Загалом ракета ((Додаток, слайд 3) ) складається з двох осно­вних тіл, що утворюють замкнену систему, в якій ви­конується закон збереження імпульсу, - робочої части­ни та пального.

У головній частині ракети (1) розташовані кабі­на космонавтів і прилади. На початку польоту на цю частину припадає лише кілька відсотків від загальної маси ракети. Основна маса та об'єм ракети на початку польоту припадають на запас пального. У баках міс­тяться пальне (2) та окислювач (3), які через форсунки потрапляють у камеру згоряння (4). При високій тем­пературі і великому тиску в камері згоряння пальне перетворюється на газ (продукт згоряння). Продукти згоряння викидаються через сопло 5. За допомогою та­кого двигуна під час викидання продуктів згорання й утворюється реактивна тяга, що рухає транспортний засіб.

Позначимо масу оболонки ракети (тобто ракети без запасів пального) mо6, масу газу mгазу ( а швидкості руху оболонки і газу відповідно ї). На старті ракети сума імпульсів оболонки і газу дорівнюють нулю і за законом збереження ім­пульсу ця сума має дорівнює нулю і після взаємодії:

0 = mобvоб + m газуvгазу

Проектуючи на вісь координат, напрямлену уздовж швидкості руху ракети, і враховуючи, що проекції швидкості ракети і газу мають протилежні знаки,

одержуємо:

Як бачимо, швидкість руху ракети збільшується зі збільшенням швидко­сті вильоту газу із сопла, а також зі збільшенням відношення маси газу до маси оболонки. (Додаток, слайд 4)

На відміну від інших транспортних засобів пристрій з реактивним двигу­ном може рухатись у безповітряному просторі. Здійснення реактивного руху не потребує взаємодії тіла з навколишнім середовищем.

ІІ. Внесок українських учених у розвиток космонавтики. Успіхи в освоєнні космічного простору.

Становлення космічної галузі України почалося в 1937 році зі створення в Харків­ському авіаційному інституті Харківської реактивної групи під керівництвом Г. Проскури, що здійснила запуск великої стратосферної ракети під Харковом. (Додаток, слайд 5-13)

У 1951 році за рішенням Радянського Уряду великий автомо­більний завод, що будується в Дніпро­петровську, був перетворений у завод № 586 для виробництва радянських ракет Р-1. Для реалізації проекту по створенню ракети Р-12 з новими бойовими якостями в 1954 році на території заводу було створене самостійне Особливе конструкторське бюро, головним конструктором якого був призначений Михайло Янгель. У 1966 році завод № 586 був перейменований у Південний машинобудівний завод, а конструкторське бюро № 586 – у конструкторське бюро “Південне”.

У 1957 році на базі бойової ракети Р-12 була створена космічна ракета-носій “Космос”, що була в експлуатації до 1977 року.

Українські підприємства й організації “Комунар”, “Арсенал”, “Моноліт”, Евпаторійський космічний центр брали участь у підготовці  запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 року.

З початку 60-х років підприємства України почали розробку і виробництво систем керування, бортової автоматики й інших систем і приладів для космічних об'єктів і комплексів.

12 квітня 1961 року російська модифікована міжконтинентальна балістична ракета Р-7, обладнана приладами підприємств “Комунар” і “Арсенал”, вивела на навколоземну космічну орбіту першого в історії людства космонавта Юрія Гагаріна.

Діяльність конструкторського бюро “Південне” у сфері наукових досліджень почалася в 1961 році з розробки космічних апаратів “Метеор” і “Стріла”.

У 1962 році ракета-носій “Космос” вивела на орбіту перший супутник дніпропетровської розробки ДС-2, а в 1967 році ракетою-носієм “Космос” на орбіту був виведений орієнтований в атмосфері супутник “Космічна стріла”.

З 1965 року в конструкторському бюро “Південне” почалися роботи зі створення серії малих уніфікованих супутників для проведення наукових досліджень.

У середині 60-х років завод і конструкторське бюро “Південне” почали розробку космічних ракет-носіїв “Циклон" на базі бойових міжконтинентальних ракет Р-36.

У 1969 році з ініціативи конструкторського бюро “Південне” по створенню і реалізації міжнародної космічної програми “Інтеркосмос” відбулося виведення на орбіту першого супутника -  “Інтеркосмос-1”.

У рамках співробітництва з Французьким космічним центром протягом 1971-1982 років були здійснені запуски наукових супутників серії “Ореол”, створеними конструкторським бюро “Південне” і Южмашем.

На початку 70-х років конструкторське бюро “Південне” початок розробку автоматичних універсальних орбітальних станцій з орієнтацією на Землю і Сонце.

Фахівцями конструкторського бюро “Південне” була зроблена технічна допомога Індійської організації космічних досліджень під час розробки і запусків у 1975-1979 роках індійських супутників “Ариабхата” і “Бхаскара”.

У 1976 році в конструкторському бюро “Південне” під керівництвом Володимира Уткіна почалися роботи зі створення космічного ракетного комплексу “Зеніт”, розробка й іспити якого продовжувалися протягом 10 років.

На початку 80-х років почалися роботи з запусків космічних апаратів серії “Океан” для дистанційного зондування і дослідження Світового океану.

Для реалізації космічної діяльності в незалежній Україні в 1992 році був створений спеціальний орган виконавчої влади Національне космічне агентство України. (Додаток, слайд 14-20)

Через два роки була прийнята перша Державна космічна програма України на 1993-1997 роки.

У нових умовах успішно почалися розвиток і розробка нових космічних проектів і програм.

У 1995 році Державне конструкторське бюро “Південне” і виробниче об'єднання “Южмаш" разом з партнерами зі США, Росії і Норвегії почали реалізацію унікального проекту “Морський старт” по створенню ракетно-космічного комплексу з однойменною назвою.

У тому ж році з космодрому Плесецк ракета-носій “Циклон-3” зробила запуск на орбіту першого супутника під юрисдикцією України “Сич-1”.

У 1996 році були створені Інститут космічних досліджень і Національний центр керування й іспиту космічних засобів у місті Євпаторія.

На черговій сесії Верховної Ради України в 1996 році був прийнятий Закон України “Про космічну діяльність”.

У 1997 році Державне конструкторське бюро “Південне” у кооперації з російськими й українськими підприємствами почали створення космічного ракетного комплексу “Дніпро” на базі міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 “Сатана” по класифікації НАТО).

У рамках розвитку міжнародного співробітництва в листопаду 1997 року відбувся політ першого космонавта-дослідника незалежної України Леоніда Каденюка в складі екіпажа американського космічного корабля «Колумбія» місії STS –87.

З метою підвищення ефективності космічної діяльності України в 1998 році в сферу керування Національного космічного агентства були передані підприємства й установи космічної галузі.

З 1999 року почалася активна реалізація міжнародних і національних космічних програм.

У березні 1999 року відбувся перший запуск ракети-носія “Зеніт-3SL” по програмі “Морський старт”, коли на орбіту був виведений макет супутника. У жовтні ракета-носій “Зеніт-3SL” здійснила перший комерційний запуск із плавучого космодрому і вивела на геостаціонарну орбіту американський супутник зв'язку Direc TV - 1R.

У квітні 1999 року був реалізований перший запуск ракети-носія “Дніпро”, що вивів на орбіту англійський супутник “Уосат-12”.

У липні 1999 року ракета-носій “Зеніт-2” запустила на орбіту україно-російський супутник дистанційного зондування Землі “Про”.

Запуск ракетою-носієм “Зеніт-3SL” американського супутника PanAmSat-9 по програмі “Морський старт” відбувся в липні 2000 року.

У вересні 2000 року ракета-носій “Дніпро-1” успішно запустила п'ять іноземних невеликих супутників: “Саудисат-1A” і “Саудисат-1Б, що належать Саудівської Аравії, італійські “Унисат” і “Мегсат”, і малайзійський супутник “Тиунгсат”.

У 2001 році були здійснені шість пусків українських ракет-носіїв Зеніт-2, Зеніт-3SL, Циклон-2, Циклон-3. Виведені на орбіти 15 космічних апаратів, одним із яких був україно-російський космічний апарат “АУОС-СМ-КФ”, призначений для реалізації програми дослідження сонячної активності в рамках спільного україно-російського проекту “КОРОНАС".

15 червня 2002 року був здійснений останній до цього часу пуск РН "Зеніт-3SL". Був виведений на орбіту космічний апарат "Galaxy IIIC".

24 жовтня 2002 року Верховна Рада України прийняла Третю Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 2003-2007 роки.

20 грудня 2002 року конверсійна ракета-носій "Дніпро" вивела на орбіту шість космічних апаратів закордонних замовників.

Як бачимо, внесок українських вчених у розвиток світової космонавтики є досить солідним і багатим.

4.Підсумки уроку.

5.Домашнє завдання. Вивчити §32.

Література

  1. Баряхтар В.Г., Божинова Ф.Я. Фізика. 10 клас. Академічний рівень: Підручник для загальноосвітніх навч. закладів/ Х.: Видавництво «Ранок», 2010. – 256 с.: іл.

  2. Бігун М.І. Використання елементів комп’ютерного моделювання при вивченні фізики // Освіта. – 2003. – №34 – с. 5.

  3. Волинський В.П. Використання відеоінформації як засобу навчання // Педагогіка і психологія. – 1995. – №3 (8). – С. 73–76.

  4. Данилюк Р. Використання комп’ютерних моделей у шкільному курсі фізики // Фізика. – 2004. – №30 – с. 1–2.

  5. Желюк О., «Засоби НІТ у навчальному фізичному експерименті», – Фізика, – 2001 р., №9.

  6. «Комп’ютер – інформаційні і комунікативні технології у навчальному процесі середніх та вищих шкіл» // Міжнародна наукова конференція, – Освіта, – №34 – 2003 р.

  7. Комплексне використання дидактичних засобів у навчанні фізики: Збірник статей / За ред. Є. В. Коршака. Упорядник В.Г. Нижник. – К.: Радянська школа, 1983. – 132 с.

  8. Корнієнко М., «ІТ в освіті»., – Фізика та астрономія в школі, – 1999 р., №3.

  9. Інтернет ресурси.


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок фізики в 10 класі >17. Сучасні наземні телескопи. Історія І...
Застосування методу проектів при формуванні пізнавальної активності учнів на уроках фізики. Методичний посібник // Автор упорядник...

Урок з української літератури в 11 класі
Тема. Урок-диспут з елементами театралізації „Нерівність душ це гірше, ніж майна” (за романом Л. Костенко „Маруся Чурай”)

Урок світової літератури в 9 класі Тема: Мольєр
...

Урок розвитку мовлення в 10 класі Тема уроку
Тема уроку: Підготовка до написання твору-роздуму на морально-етичну тему за біблійною притчею «Блудний син»

Урок-казка з математики у 1 класі. Виставка учнівських зошитів. Другий...
Користування даним посібником сприятиме одержанню учнями математич- них знань, розвитку логічного мислення, інтерес до вивчення математики,...

План-конспект уроку з фізики в 11 класі. «Інфразвук. Ультразвук»
Основные принципы концепции ноосферного образования и гуманистическая направленность педагогики В. А. Сухомлинского

Урок у 5 класі Тема: у світі казок
...

Урок української мови у 5 класі Тема. Головні та другорядні члени речення Мета
...

Застосування фізичного експерименту на уроках фізики та в позакласній діяльності
Фізика наукова основа сучасної техніки. Електротехніка, автоматика І багато інших галузей техніки розвинулися з відповідних розділів...

Методичні рекомендації щодо вивченння фізики та астрономії у 2013-2014 навчальному році
Нова структура фізичної освіти передбачає вивчення в 7-9 класах основної школи закінченого курсу фізики, що включає всі елементи...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

l.lekciya.com.ua
Головна сторінка